Урок 04.11 Прийоми і правила стрільби зі стрілецької зброї

1. РОЗДІЛ ІV. ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА
Урок 4.11. ВП (практичний на навчально-польових заняттях)
Тема 4.3-1. Прийоми і правила стрільби зі стрілецької зброї. Прийоми стрільби
(вогневі тренування). Приготування до стрільби лежачи з упору. Тренування в
одноманітності прицілювання. Вирішення вогневих завдань
Мета
Розказати про порядок чищення, змащення та зберігання зброї, потренуватися в
неповному розбиранні та складанні автомата.
План уроку
1. Прийоми та правила стрільби з автомата Калашникова.
2. Вирішення вогневих завдань.
3. Тренування в одноманітності прицілювання.
1. Прийоми та правила стрільби з автомата Калашникова
Стрільба з автомата може вестися з різних положень та з будь-якого місця, звідки
видні ціль або ділянка місцевості, на яких передбачається поява противника.
При веденні вогню з місця автоматник приймає положення для стрільби стоячи, з
коліна чи лежачи залежно від умов місцевості та вогню противника.
При русі автоматник може вести вогонь на ходу без зупинки та з короткою зупинкою.
При переміщенні автомототранспортом автоматник приймає для ведення вогню зручне
положення, дотримуючись заходів безпеки.
Для стрільби в бойових умовах слід вибирати таке місце, яке забезпечує найкращий
огляд та обстріл, закриває автоматника від спостереження та обстрілу противника, дозволяє
зручно виконувати прийоми стрільби.
При підготовці місця для стрільби необхідно перевірити можливість ведення вогню в
заданому секторі або напрямку, для чого автомат потрібно послідовно наводити на різні
місцеві предмети. Для зручності ведення вогню слід підготувати упор для автомата.
Залежно від обставин і характеру місцевості автоматник під час бою може рухатися
бігом, швидким кроком, перебіжками або переповзанням, при цьому автомат утримується
однією або двома руками. Для успішного виконання вогневих завдань потрібно володіти
досконало прийомами стрільби.
Керуючись загальними правилами виконання прийомів стрільби і враховуючи свої
індивідуальні особливості, автоматник повинен виробити і застосовувати найбільш вигідні

2. та стійкі положення для стрільби, добиваючись одноманітного положення голови, тулуба,
рук, ніг.
Залежно від фізичних особливостей автоматника дозволяється вести стрільбу з лівого
плеча, прицілюватися, дивлячись обома очима і т. д.
При проведенні спеціальних операцій автомат носять на ремені, перекинутому через
голову на ліве плече. Сам автомат розташований під правою рукою в горизонтальному
положенні. Довжина ременя вибирається такою, щоб автомат можна було вільно прикласти
до плеча з ременем, натягнутим від лівого плеча. При стрільбі з ременем, натягнутим таким
чином, збільшується стійкість зброї і поліпшується якість стрільби.
Такий спосіб носіння автомата в бойових умовах найбільш придатний, руки при
перевірці документів вільні, злочинцям складніше відібрати зброю.
Стрільба з автомата передбачає виконання таких прийомів:
• прийняття положення для стрільби, заряджання зброї;
• виконання пострілу (прицілювання й оброблення спуску);
• припинення стрільби (припинення натискування на хвіст спускового гачка,
встановлення перевідника в запобіжне положення, розряджання автомата).
Підготовка до стрільби з положення лежачи, з руки та упору
Автоматник приймає положення для стрільби самостійно або за командою.
Для прийняття положення для стрільби лежачи необхідно:
1. Якщо автомат у положенні «на ремінь» — підняти праву руку по ременю вгору та,
знімаючи автомат із плеча, підхопити його лівою рукою за спускову скобу та ствольну
коробку, потім узяти автомат правою рукою за ствольну накладку та цівку дульною
частиною вперед. Одночасно з цим зробити повний крок правою ногою вперед та трохи
праворуч. Нахиляючись уперед, опуститись на ліве коліно та поставити ліву руку на землю
попереду себе, пальцями вправо. Потім, опираючись послідовно на ліву ногу та ліву руку,
лягти на лівий бік і швидко повернутися на живіт, розкинувши трохи ноги в сторони,
автомат при цьому покласти цівкою на долоню лівої руки.
2. Якщо автомат у положенні «на груди» — взяти лівою рукою автомат знизу за цівку
та ствольну накладку, піднімаючи його трохи вгору та вперед, витягти праву руку з-під
ременя, а потім перекинути ремінь через голову та взяти автомат правою рукою за ствольну
накладку і цівку дульною частиною вперед. У подальшому положення для стрільби лежачи
приймається так, як і з автоматом «на ремінь».
Для заряджання автомата потрібно:
• приєднати до автомата заряджений магазин;
• зняти автомат із запобіжника;
• поставити перевідник на необхідний вид вогню;

3. • енергійно відтягнути затворну раму назад до кінця та різко відпустити її;
• поставити автомат на запобіжник, якщо стрільба не буде розпочинатися негайно.
Якщо перед заряджанням автомата магазин не був заряджений патронами або патрони
були використані при стрільбі, то необхідно зарядити магазин.
Для прискорення зарядження магазина патронами доцільно застосовувати обойму.
Вогонь з автомата ведеться за командами або самостійно, залежно від обставин.
У команді керівника операції або стрільб указується: кому стріляти, ціль, приціл,
цілик та точка прицілювання. При стрільбі по цілях на дальність до 400 м приціл та точка
прицілювання можуть не вказуватися.
Виконання стрільби (пострілу) включає встановлення прицілу і цілика, перевідника на
необхідний вид вогню, прикладку, прицілювання, спуск курка та утримання автомата при
стрільбі.
Для встановлення прицілу необхідно:
• приблизити автомат до себе;
• великим і вказівним пальцями правої руки стиснути защіпку хомутика;
• посунути хомутик до співпадіння його переднього зрізу з рискою під відповідною
цифрою на прицільній планці.
Для встановлення цілика треба відтягнути маховичок гвинта цілика трохи вправо і,
крутячи його, сумістити риску під проріззю гривки з потрібною відміткою.
Для встановлення перевідника на необхідний вид вогню потрібно, натискуючи на
виступ перевідника, повернути його вниз (АВ — автоматичний вогонь, ОД — одиночний
вогонь).
Для прикладки автомата необхідно: не випускаючи цілі з ворогом праворуч.
У бойових умовах, стріляючи з автомата з правого плеча, потрібно використовувати
будь-які захисні укриття (камінь, стовп, ріг будинку і т. п.). Захист у такому випадку повинен
бути зліва від вас, закриваючи корпус і більшу частину голови. Для зустрічного вогню
залишаються відкритими руки, плече і менша частина голови. Якщо захисне укриття
розташоване праворуч від вас, вам доведеться стріляти з лівого плеча, а це незвично і
незручно, проте ви будете більш-менш захищені. Якщо ви все-таки будете стріляти з правого
плеча, то відкриєте під постріли противника значну частину тулуба і всю голову. Помилкою
також буде стрільба поверх укриття, ви підставите під вогонь голову, плечі і частину
корпусу. Потрібно так організувати вогневий контакт, щоб можливий захист противника був
праворуч від нього, а ваш — зліва від вас. Для цього потрібно постійно (якщо дозволяє
обстановка) «закручувати» поле бою, переміщуючись вліво від себе. Наприклад, противник
перебуває в будинку і стріляє з вікна; якщо ви наближаєтесь до нього (перебіжками, під

4. вогневим прикриттям) з правого боку від противника, перевагу матимете ви, а не він. Якщо
ж, навпаки, ви наближаєтеся зліва від противника, перевага буде на його боці.
При штурмовому захваті будь-якого об’єкта наближатися до нього краще з боку сонця
— воно перешкоджає противникові вести прицільний вогонь. При веденні вогню в бойових
умовах для забезпечення більшої щільності і результативності вогню застосовують спосіб
стрільби з автомата по-кулеметному. Щоб зброю при стрільбі чергами не трясло і не
розкидало кулі, автомат за ремінь прикручують до стовбура дерева. При стрільбі на бігу
намагайтеся натискати на спусковий гачок в одноопорній фазі — в момент переносу ноги.
Коли нога опускається на землю, це викликає сильний струс системи «стрілок–зброя» і
знижує влучність стрільби.
Для успішного виконання завдань у бою необхідно:
• постійно спостерігати за полем бою;
• швидко і правильно готувати дані для стрільби;
• вміло вести вогонь по цілях у різних умовах бойової обстановки як удень, так і
вночі, для знешкодження групових і найбільш важливих одиночних цілей застосовувати
зосереджений вогонь;
• спостерігати за результатами вогню та вміло його коректувати;
• слідкувати за використанням патронів у бою та вживати заходів щодо своєчасного
їхнього поповнення.
При діях автоматника в спецопераціях потрібно вибирати найбільш важливі цілі. Це
живі цілі противника — групи стрілків або окремі постаті, які ведуть вогонь із різних
положень, а також на автомототранспорті.
У спеціальних операціях щодо затримання (знешкодження) злочинців автоматники,
які перебувають у групах захоплення або прикриття, вогонь відкривають за командою
керівника операції або самостійно залежно від ситуації. Під час руху на бронетранспортері
або автомобілі автоматник приймає надійне положення, враховуючи умови дороги та віддачу
автомата при стрільбі, а також швидкість автотранспорту. З двох рівних за важливістю цілей
слід вибирати для знешкодження ближчу та найбільш вразливу. При появі під час стрільби
нової, більш важливої цілі швидко перенести вогонь на неї. Для вибору прицілу, точки
прицілювання та цілика необхідно визначити дальність до цілі та врахувати умови, які
можуть вплинути на дальність і направлення польоту кулі. Приціл, цілик і точка
прицілювання вибираються з таким розрахунком, щоб при стрільбі середня траєкторія
проходила крізь середину цілі.
При стрільбі з відстані до 400 м вогонь ведеться з прицілом 4 або П і ціликом О,
прицілюватися слід у нижній край або в середину, якщо ціль висока. При стрільбі на
дальність більше 400 м приціл встановлюється відповідно до дальності цілі й ціликом 0. За

5. точку прицілювання береться середина цілі. Дальність до цілі визначається окомірно, при
цьому дальність до цілей і місцевих предметів визначається за відрізками місцевості. Уночі
дальність до освітлювальних цілей визначається так, як і вдень. Значне відхилення зовнішніх
умов від табличних змінює дальність польоту кулі або відхиляє її від площини стрільби. За
табличні умови стрільби приймаються: температура повітря + 16ºС, відсутність вітру та
перевищення місцевості над рівнем моря, кут місця цілі не більше 15º. При низьких
температурах точку прицілювання слід вибирати на верхньому краю цілі. Поправка на
боковий вітер береться в той бік, звідки дме вітер. Так, при вітрі зліва точка прицілювання
виноситься ліворуч, а при вітрі справа — праворуч. Поправки при вітрі зі швидкістю 8 м/с
необхідно збільшити в 2 рази, а при швидкості 2 м/с — зменшити в 2 рази. При вітрі, який
дме під гострим кутом до площини стрільби, поправку слід брати в 2 рази менше, ніж при
вітрі, який дме під кутом 90º.
2. Вирішення вогневих завдань
Вибір цілі, прицілу та точки прицілювання
Щоб зробити влучний постріл, стрілок повинен: підготуватися до стрільби,
прицілитися, затримати дихання й спустити курок.
Автоматник у бою веде вогонь, як правило, у складі відділення або взводу, знищуючи
цілі, визначені йому командиром. Він повинен уважно слухати та точно виконувати всі
накази командира. Коли автоматникові в бою ціль для враження не вказана, він обирає її
самостійно. У першу чергу необхідно вразити найбільш небезпечні та важливі цілі,
наприклад, розрахунки кулеметів і гармат, командирів і спостерігачів противника. Для
визначення прицілу, точки прицілювання та цілі необхідно визначити дальність до цілі та
врахувати зовнішні умови, які можуть вплинути на дальність і напрямок польоту кулі.
Приціл і точка прицілювання обираються з таким розрахунком, щоб при стрільбі середня
траєкторія проходила посередині цілі.
Під час стрільбі на дальність до 400 м вогонь треба вести, як правило, із прицілом 4
або «П», прицілюючись у нижній край цілі або в середину, якщо ціль висока (рухомі фігури
тощо). Під час стрільби на дальність більш 400 м приціл встановлюється згідно з дальністю
до цілі, округлений до цілих сотень метрів. За точку прицілювання, як правило, приймається
середина цілі. Автоматник виготовляється до стрільби за командою або самостійно. На
навчальних заняттях команда для приготування до стрільби може подаватися роздільно,
наприклад, «На рубіж відкриття вогню, кроком — руш» і потім «Заряджай». Якщо потрібно,
перед командою «Заряджай» указується положення для стрільби.
Приготування до стрільби включає прийняття положення для стрільби і заряджання
автомата.

6. Приготування до стрільби лежачи
Для прийняття положення для стрільби з упору із-за укриття треба залежно від висоти
упору або укриття автоматник прийняти положення для стрільби: лежачи, з коліна або
стоячи.
Для стрільби з автомата з упору необхідно покласти автомат цівкою на упор та
утримувати його лівою рукою за магазин або цівку, а правою за пістолетну рукоятку (див.
рис. 142).
б
а — утримання автомата за магазин; б — утримання автомата за цівку
Рис. 142. Положення для стрільби з упору з-за укриття
б
а — автоматник опирається на ліве коліно та ліву руку; б — автомат утримується
лівою рукою за цівку
Рис. 143. Порядок прийняття положення для стрільби лежачи з автомата
а
а

7. Рис. 144. Положення для стрільби з коліна
Рис. 145. Положення для стрільби стоячи
При прийнятті положення для стрільби з автоматом у положенні «на груди»
дозволяється ремінь із шиї не знімати, а використовувати його для більш міцного утримання
автомата при стрільбі (див. рис. 146).

8. а б
а — з коліна; б — стоячи
Рис. 146. Положення для стрільби з автомата з використанням ременя
Заряджання автомата
Для заряджання автомата треба:
• приєднати до автомата заряджений магазин, якщо він не був до нього раніше
приєднаний;
• зняти автомат із запобіжника;
• поставити перевідник на необхідний вид вогню;
• енергійно відвести затворну раму назад до упору та відпустити її;
• поставити автомат на запобіжник (див. рис. 147), якщо не має бути негайне відкриття
вогню або не надійшло команди «Вогонь», і перенести праву руку на пістолетну рукоятку.
Рис. 147. Автомат поставлений на запобіжник
Здійснення стрільби
Вогонь з автомата ведеться за командою або самостійно залежно від поставленої
задачі й обстановки. У команді для відкриття вогню вказується: кому стріляти, ціль, приціл і
точка прицілювання. Наприклад, «Такому-то (автоматникові такому-то), по спостерігачу,
чотири, під ціль — вогонь», «Відділення, по колоні, п’ять, у пояс — вогонь».

9. Здійснення стрільби (пострілу) включає установку прицілу, перевідника на
необхідний вид вогню, прикладку, прицілювання, спуск курка й утримання автомата при
стрільбі.
Для установки прицілу треба, наблизивши автомат до себе, великим і вказівним
пальцями правої руки стиснути засувку хомутика (див. рис. 148) і пересунути хомутик до
сполучення його переднього зрізу з рискою під відповідною цифрою на прицільній планці.
Рис. 148. Установка прицілу
Для установки перевідника на необхідний вид вогню треба, натискаючи великим
пальцем правої руки на виступ перевідника, повернути перевідник униз: до першого
щиглика — для ведення автоматичного вогню (АВ), до другого щиглика — для ведення
одиночного вогню (ОД).
Для прикладки автомата треба: не втрачаючи цілі з виду, уперти приклад у плече так,
щоб відчувати щільне прилягання до плеча всього затильника; вказівний палець правої руки
(першим суглобом) покласти на спусковий гачок; нахилити голову трохи вперед і, не
напружуючи шиї, праву щоку прикласти до приклада.
Автомат утримувати лівою рукою за цівку або за магазин, а правої — за пістолетну
рукоятку (див. рис. 148).
б
а — лівою рукою за цівку; б — лівою рукою за магазин
Рис. 149. Утримання автомата при стрільбі лежачи
а

10. Лікті при прикладці повинні бути:
• поставлені на землю в найбільш зручне положення (приблизно на ширину плечей
при стрільбі з положення лежачи) (див. рис. 150);
• лікоть лівої руки поставлений на м’якоть лівої ноги в коліні або трохи спущений з
нього, а лікоть правої руки піднятий приблизно на висоту плеча (див. рис. 150а) при стрільбі
з положення з коліна поза окопом;
• лікоть лівої руки притиснутий до боку біля сумки для гранат, якщо автомат
утримується за магазин, а лікоть правої піднятий приблизно на висоту плеча (див. рис. 150б)
при стрільбі з положення стоячи поза окопом.
а б
а — з коліна; б — стоячи
Рис. 150. Утримання автомата при стрільбі
Якщо при прикладці використовується ремінь для більш міцного утримання автомата
(кулемета) при стрільбі, то треба ремінь помістити під кистю лівої руки так, щоб він
притискав неї до цівки.
Для прицілювання треба зажмурити ліве око, а правим дивитися через проріз прицілу
на мушку так, щоб мушка приходилася посередині прорізу, а вершина її була нарівні з
верхніми краями гривки прицільної планки, тобто взяти рівну мушку (див. рис. 151).
Рис. 151. Рівна мушка

11. Затримуючи подих на видиху, переміщенням ліктів, а якщо потрібно, корпуса і ніг,
підвести рівну мушку до точки прицілювання, одночасно з цим натискаючи на спусковий
гачок першим суглобом вказівного пальця правої руки.
При прицілюванні потрібно стежити за тим, об гривка прицільної планки займала
горизонтальне положення.
Для спуска курка треба, міцно утримуючи автомат і затаївши подих, продовжувати
плавно натискати на спусковий гачок доти, поки курок непомітно для автоматника не
спуститься з бойового взводу, тобто поки не відбудеться постріл.
Якщо при прицілюванні рівна мушка значно відхилиться від точки прицілювання,
потрібно, не підсилюючи і не послабляючи тиску на спусковий гачок, уточнити наведення і
знову посилити натиск на спусковий гачок.
При веденні вогню, особливо чергами, треба міцно утримувати приклад на плечі, не
змінюючи положення ліктів і зберігаючи рівну мушку під точкою прицілювання. Після
кожної черги (пострілу) швидко відновлювати правильність прицілювання. При стрільбі з
положення лежачи дозволяється упиратися магазином автомата у ґрунт (див. рис. 152). При
стрільбі безперервним вогнем по широкій цілі потрібно плавно переміщати рівну мушку з
одного флангу цілі до іншого.
Рис. 152. Положення при стрільбі з автомата з упором магазина в землю
Припинення стрільби
Припинення стрільби може бути тимчасовим і повним. Для тимчасового припинення
стрільби подається команда «Стій», а при стрільбі в русі — «Припинити вогонь».
Виконуючи ці команди автоматник припиняє натискання на спусковий гачок, ставить
автомат на запобіжник і, якщо потрібно, приєднує новий заряджений магазин.
Для зміни магазина треба:
• відокремити магазин від автомата;
• приєднати заряджений магазин.
Після команди «Стій» або «Припинити вогонь» подається команда «Розряджай». За
цією командою автоматник ставить автомат на запобіжник і відводить хомутик назад,
встановлюючи приціл автомата в положення «П».
Якщо в магазині були витрачені всі патрони, то після приєднання зарядженого
магазина до автомата треба зняти автомат із запобіжника, відвести затворну раму за рукоятку

12. назад до упору, відпустити її і знову поставити автомат на запобіжник. При стрільбі з
положення лежачи ствол автомата покласти на передпліччя лівої руки (див. рис. 153) і далі
діє відповідно до обстановки.
Рис. 153. Положення автомата після припинення вогню
Якщо в магазині автомата залишилися патрони дії стрілка повинні бути такими:
• відокремити магазин;
• зняти автомат із запобіжника;
• повільно відвести затворну раму за рукоятку назад, витягти патрон з патронника і
відпустити затворну раму;
• натиснути на спусковий гачок (спустити курок з бойового взводу);
• поставити автомат на запобіжник, узяти його «на ремінь», якщо стрільба велася з
положення стоячи, або покласти на землю, якщо стрільба велася з положення лежачи;
• розрядити магазин та приєднати його до автомата;
• патрони здати на пункт боєпостачання.
Після розрядження зброї та повернення з вогневого рубежу командир зобов’язаний
перевірити зброю на розрядження. Він подає команду: «Зброю до огляду!». За цією
командою стрілку необхідно:
• у положенні лежачи: відокремити магазин і покласти його біля автомата горловиною
до себе, зняти автомат із запобіжника, відвести за — рукоятку затворну раму назад і
повернути автомат трохи вліво; після огляду командиром патронника і магазина відпустити
затворну раму вперед, спустити курок з бойового взводу (натиснути на спусковий гачок),
поставити автомат, на запобіжник і приєднати магазин до автомата;
• у положенні стоячи: утримуючи автомат лівою рукою знизу за цівку, правою
відокремити магазин і перекласти його в ліву руку подавачем догори, пальцями лівої руки
притиснути магазин до цівки автомата; зняти автомат із запобіжника, відвести затворну раму
назад і повернути автомат трохи вліво (див. рис. 154).

13. Рис. 154. Автомат, підготовлений до огляду в положенні стоячи
Після огляду командиром патронника і магазина відпустити затворну раму вперед,
спустити курок із бойового взводу (натиснути на спусковий гачок), поставити автомат на
запобіжник, приєднати магазин і взяти автомат у положення «на ремінь».
3. Тренування в одноманітності прицілювання
Контрольні питання
1. Основні заходи безпеки при проведенні стрільби.
2. Хто має право бути допущеним до стрільби?
3. За якою командою зміна відбуває на вогневий рубіж?
4. Форма доповіді керівникові про результати стрільби.
5. Які бувають положення для стрільби?
6. Порядок зарядження автомата.
7. Порядок прицілювання та ведення вогню.
8. Порядок розряджання автомата.
9. Від чого залежить влучність стрільби?
10. Які цілі автоматник вражає в першу чергу?
11. Порядок приготування до стрільби.
Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний
конструктор уроку»
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2015
Джерела:

14. Пархомчук В. В. Усі уроки до курсу «Захист Вітчизни». 10–11 класи / В. В.
Пархомчук. — Х.: Вид. група «Основа», 2011. — 400 с. — (Серія «Усі уроки»).