http://pryroda.in.ua/konkurs-pzf/

1. Робота на конкурс «Зелені перлини – 2015»
(частина 3, продовження)
Продовженням дендрарію є кам’яниста гірка.
Альпійська або кам’яниста гірка
– це поєднання карликових і
низькорослих рослин з
декоративними каменями. За
допомогою кам’янистої гірки можна
показати різноманітність карликових
форм дерев, кущів, трав’янистих
рослин, створити в мініатюрі
природний ландшафт. В нашій школі облаштували альпінарій на ділянці
непридатній для інших експозицій, використавши невелику площу на
шкільному погребі. Красиво виконаний, наближений до природних умов, з
добре підібраним асортиментом рослин, акуратний і доглянутий, викликає в
учнів великий інтерес до квітів, допомагає їх естетичному вихованню.
Рослини альпійської гірки підкреслюють та доповнюють красу каменів,
гармонійно поєднуються з ними. Наш альпінарій прикрасили: сантоліна
кипарисовидна, ялівець козацький, самшит, шовкова трава, морозець,
лаванда, лілія, барвінок.
Каштани, що знаходяться перед школою, є її ровесниками.

2. Алея сумахів закладена до 280-річчя Г. С. Сковороди.
На території школи висаджено рослини – пам΄ятки природи,
випускниками 2013 року: дуби – на честь вшанування Героя Радянського
Союзу Педька В.Ф. та Героя Соціалістичної Праці Неруха Г.С.; партизанську
берізку – на честь учня-партизана Борща Я.Х.
В рамках Міжнародного
проекту «Григорій Сковорода –
300» в 2013 році було закладено
Сковородинську діброву. Висаджено
43 сосни, 31 дуб, 70 туй та 56 кущів
самшиту. В школі продовжився
зелений рух – творення «живого
пам’ятника» Григорію Сковороді.
Колектив Коврайського навчально-виховного комплексу імені
Г.С.Сковороди працює в рамках Всеєвропейської Стратегії збереження
біологічного і ландшафтного різноманіття, сприяє збереженню об'єкта
природно-заповідного фонду місцевого значення.

3. Наша місія: об’єднання молоді та громадськості для сприяння і
поліпшення екологічної ситуації в селі, формування нового
природоохоронного світогляду.
Колектив Коврайського НВК особливу увагу приділяє екологічному
вихованню дітей та молоді, що передбачає формування в них екологічної
культури, усвідомлення себе частиною природи, почуття відповідальності за
неї як за національне багатство, основу життя на Землі. Вихованці
залучаються до активної екологічної діяльності. Вони беруть участь в
різноманітних конкурсах та акціях екологічного змісту: «Парки – легені міст
і сіл», «Вчимося заповідувати», «Збережемо первоцвіти», «Квітуча Україна»,
«В об’єктиві натураліста», «Парад квітів біля школи», «Галерея кімнатних
рослин» та інші. Щороку, навесні і восени, школярі упорядковують
територію школи. Традиційними є акції «Чисте подвір’я», «Зелений слід»
(озеленення території школи, висадка квітів), «Зелений клас». Беруть активну
участь в проведені природоохоронних та екологічних свят: Міжнародний
день птахів, Всесвітній День Землі, День боротьби з курінням, Всесвітній
день здоров’я, День навколишнього середовища (роботи учнів див. Додаток
1).
Щороку учні беруть участь в акції «Посади дерево і збережи його». На
території «Природно-історичного комплексу» було висаджено 45 дерев
сумаху і 12 кущів хости. А згодом на цій землі пустили коріння 20 кущів
жасмину, спірей, 3 кущі
хмелю та ще багато інших
рослин. В кінці 2011 року
було висаджено 50 сосон,
які підростаючи
збагачуватимуть повітря
фітонцидами, що дуже
корисно для людей.

4. Разом зі збагаченням видової різноманітності рослинності
спостерігається заселення нових видів тварин, що не характерні для цієї
території. Коли біля школи підросли ялинки, сюди на зимівлю прилітають
сови. Також бачили білок, що стали наближатися до домівок людей.
На території природно-історичного комплексу росте багато різних видів
лікарських рослин. Здавна люди використовували їх для лікування та
профілактики хвороб. Наші пращури знали таємниці трав та цілющого зілля з
них. Дотепер збереглися їх рецепти, які передаються з покоління в покоління.
Майже всі рослини, що нас оточують, мають лікувальні властивості. Головне
- правильно ними вміти користуватися. Діти нашої школи навчаються
розрізняти такі рослини та ознайомлюються з їхніми властивостями.
Ромашка лікарська Шавлія Калина
«Природно – історичний комплекс Г.Сковороди» охоплює частину
річки Кавраєць. Це річка у Драбівському і Золотоніському районах
Черкаської області, ліва притока Супою (басейн Дніпра). Довжина 42 км,
площа басейну 203 км2
. Бере початок на заході від с. Золотоношки
Драбівського району, впадає в р. Супой на території с. Піщане
Золотоніського району. Долина маловиразна, заплава заболочена. Річище
помірно звивисте, дно замулене, частково відрегульоване. Похил річки 0,67
м/км. Живлення снігове і дощове. Замерзає у грудні, скресає на початку
березня.

5. Річка Кавраєць маловодна, з незначною швидкістю течії і зазнає
антропогенного впливу.
Рослинний світ представлений на берегах річки такими видами: верба,
липа, береза, ясен, в'яз, ліщина, бузина, кущі верболозу, калина, кропива,
лопух звичайний, пирій, подорожник, калюжниця болотна, звіробій, череда,
дзвіночки, деревій та цілий ряд первоцвітів. На берегах річки, де є заболочені
ділянки, ростуть осока, аїр, рогіз, м’ята кінська, очерет. Зарості очерету
відіграють важливу екологічну роль. Вони очищають води річки від
забруднення, виконують функції звичайного фільтра. А також захищають
береги від руйнування, створюють сприятливі умови для життя та
гніздування навколоводних птахів. Дерева, що ростуть по обидва береги
річки, закріплюють їх, а насіння служить кормом для зимуючих птахів. На
гілках дерев деякі будують свої гнізда.
У водах Каврайцю та на поверхні мешкають такі водні тварини: п'явка
медична, водомірка, ставковик, котушки, жаби, черепахи, вужі. У водному
середовищі розвиваються личинки комарів, які є цінним елементом
природного корму для риб. У річці зустрічаються окунь, карась, в’юни,
линки, коропи, білий амур. На берегах, особливо на схилах, водяться ящірки.
Пташиний світ річки представлений такими видами: крижень, лиска, лебідь-
шипун, курочка. Прилітають поживитися лелеки.
Учні школи провели дослідження екологічного стану річки Кавраєць у
минулому та сьогоденні;
 вивчили та аналізували екологічний стан річки Кавраєць (додаток
2);
 з’ясували причини поганого стану води та оточуючої території;
 дослідили природний та антропогенний фактор, що визначає
забруднення води;
 з’ясували засоби щодо охорони вод річки;

6.  обгрунтували комплекс заходів, спрямованих на покращення
екологічного стану річки;
 очистили береги річки від сміття та гілля;
 укріпили береги річки шляхом висадження верб;
 встановили тісну співпрацю з територіальною громадою та
уклали угоду про природоохоронну роботу спрямовану на поліпшення стану
річки;
 звернулися з пропозицією до місцевого господарства ПСП
«Плешкані» щодо відведення стоків талих вод із сільськогосподарських угідь
від русла річки.
Найулюбленіше місце відпочинку і дорослих, і дітей – парк імені
Григорія Сковороди, що розкинувся на Кравцевій горі на протилежному боці
річки Кавраєць.
На території парку-пам’ятки зустрічаються ранньоквітучі рослини, що
цвітуть з початку березня до середини травня. Це підсніжник звичайний,
проліска дволиста, зірочки жовті, ряст, анемона лісова та ін. Вони милують
око своєю ніжністю і красою, а також є першими медоносами.

7. Юні екологи школи ведуть спостереження за птахами, що гніздяться на
території нашого села: лелеками, лебедями, журавлями, совами та ін..
Проводиться облік лелечих гнізд.
На території «Природно-
історичного комплексу»
пошуковою групою учнів було
виявлено рідкісні та вразливі
категорії видів рослин і тварин.
Серед них:
Підсніжник білосніжний та
проліска дволиста родини Амарилісові
Сон-трава родини Жовтецеві
Любка дволиста родини Зозулинцеві
Цибуля ведмежа родини Цибулеві
Жук-олень ряду Твердокрилі
Махаон ряду Лускокрилі
Подалірій ряду Лускокрилі
Вечірниця мала ряду Рукокрилі
Лелека білий ряду Лелекоподібні
Пугач ряду Совоподібні
Наше життя нерозривно пов'язане із навколишнім середовищем, тому
охорона природи – це справа кожного. Ми не маємо права руйнувати те, що
створювалося не нами. Природа не храм, а майстерня, і людина в ній
працівник.