1. Відділ освіти Миронівської районної державної адміністрації
Центр дитячої та юнацької творчості
Конкурс « Зелені перлини -2015 »
Робота вихованців
еколого-натуралістичногогуртка
«Еколог»
МиронівськогоЦДЮТ
Керівник: Іщенко Н. П.
2015

2. Анкета виконавця
Навчальний заклад : Миронівський ЦДЮТКиївської області
Еколого-натуралістичний гурток «Еколог»
Роботу підготували вихованці :
Вовченко Богдана
Іщенко Ілона
Соломаха Катя
Керівник роботи :
Іщенко Наталія Петрівна
Контактні телефони :
Іщенко Н. П. 067-7962249
Наша адреса: 08800
Центр дитячої юнацької творчості
вулиця Леніна, 130
м . Миронівна
Київська обл.
Тел. 04574-5-35-39

3. Зміст
Анкета виконавця
Вступ
Заказники місцевого значення в Миронівському районі
Ботанічний заказник місцевого значення «Астрагал»
Ботанічний заказник місцевого значення «Сині дубки»
Ботанічний заказник місцевого значення « Маслівський»
Ботанічний заказник місцевого значення«Тулинецькі Переліски»
Ландшафтний заказник місцевого значення «Наддніпрянський
степовий»
Ботанічний заказник місцевого значення «Шандрівський ліс»
Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів»
Висновки
Література
Додатки

4. Вступ
Вихованці екологічного гуртка проводили пошукову, науково-дослідницьку
роботуна території Миронівського району . Займалися вивченням та збором
фактичного матеріалу, статистичної інформації під час експедицій та подорожей,
виконали ряд практичних робіт. Експедиції проводилися за напрямом «Географія
рідного краю» зміст яких визначається Положенням конкурсу.
У рамках даного напряму вихованці вивчали природурідного краю, виявляли та
обліковували пам’ятки природи, досліджували природні ресурси, унікальні
ландшафти Миронівського району Київської області.
Гуртківці проводили дослідження природного середовища з урахуванням
антропогенних змін, окреслюючи проблеми раціонального природокористування і
охорони природи, працювали з архівними документами, описували територіальні
особливості розміщення промислового виробництва, сільського господарства,
населення, транспортутощо.Для цього ми знайомилися з літературними джерелами,
досліджували місцевість та вивчали території які охороняються у нашому районі
Вихованці розширили та поглибили знання про ботанічні заказники місцевого
значення, природні заповідники , регіональні ландшафтні парки . Усвідомили, що
різні види господарської діяльності, можуть призвести до втрати наукової цінності
заказника. Зрозуміли заповідний режим природних комплексів, необхідність
дбайливого ставлення до природи, розширили знання з природничих дисциплін:
біології, екології та географії .
Проводячи пошукову роботу вихованці гуртка «Еколог» дійшли до спільної
думки про те, що необхідно проводитибільш активно роз’яснювальнуроботу серед
школярів та дорослого населення про відповідальність згідно ст.64 Закону України
«Про природно-заповіднийфонд України», порушення законодавства України про
природно-заповіднийфонд України тягне за собою дисциплінарну, адміністративну,
цивільну або кримінальну відповідальність.
Адже природа , дає нам не лише засоби виробництва, продукти харчування ,
здоров’я , але і збагачує духовно дарує нам радість , джерело творчого натхнення.
Вихованці еколого-натуралістичного гуртка «Еколог»намітили:

5. Напрямки роботи:
 науково - дослідницькаробота;
 агітаційно – просвітницькадіяльність;
 інформаційно-комунікаційна діяльність;
 виховна робота;
 природоохоронна діяльність;
 проектування та моделювання.
I етап - oрганізаційний:
o вивчення досвідуекологічної роботи;
o визначення напрямків роботи;
o планування роботиекологічного гуртка.
ІI етап - iнформаційно-просвітницький:
o створення книжкової екологічної полички;
o випуск інформаційних буклетів;
o поширення в мікрорайоні загальноосвітніх та позашкільних навчальних
закладів листівок просвітницького напрямку.
III етап - практичний:
o проведення екологічних конкурсів та виставок, екологічних свят
o участь учнів у різноманітних екологічних акціях
o моніторинг екологічного стану мікрорайону загальноосвітньогота
позашкільного навчального закладу;
o виступи екологічної агітбригади загальноосвітніх та позашкільних
навчальних закладів;Пропаганда екологічного світоглядута культури населення
IV етап – перспективний:
-створитиекологічні сторінки в навчальних закладах.
- продовжитиі розширитиінформаційно-просвітницьку діяльність в навчальних
закладах,мікрорайоні.
- продовжитироботуз агітбригадою загальноосвітніх та позашкільних
навчальних закладів;
- створення бригад « Зелених патрулів», які слідкуватимуть за порядком

6. Заказники місцевого значення вМиронівському районі
Природа Землі унікальна і неповторна. Кожен її куточок прекрасний по своєму.
Духмяний аромат нам дарують квітучі сади навесні,а літні лісові поляни щедро
пригощають запашними ягодами. Величаві бори наповнюють грибами наші
кошики. Справді, наша земля щедра й привітна проте останнім часом їй
живеться тяжко . Яка ж вона зранена, наша Україна, наша рідна земля?...
І все це через нашу людську байдужість!Багато чого ще не пізно виправити. А
для того,щоб допомогти природі треба вивчати її.Тут у пригоді стануть книги,
мережа інтернет, екскурсії, екологічні експедиції по рідному краю.
Мальовничий наддніпрянський край, Київщина – справді серце України. На
південному сході розташований нашМиронівський район, на Придніпровській
височині лісостепу.Територія району становить 904 км².Його родючі землі завжди
щедро віддячували хліборобам за тяжку працю. Вкривають цю землю гаї, квітучі
сади, ліси, луки, річки, озера. Окрім Дніпра, тут течуть Рось, Росава, Потік, Тікич,
Шевелуха, Шандра, та багато маленьких річок та струмочків.
Сучасний стан природних ресурсів і навколишнього середовища змушує змінювати
точку зору щодо подальшого економічного розвитку і технічного прогресу й
оцінювати їх з урахуванням екологічних пріоритетів, наявності екологічних ризиків
та стану екологічної безпеки. Забруднюються повітря, води і ґрунти, збіднюється
ландшафтне і біологічне різноманіття, що негативно впливає на живі організми і
людей.
Масштаби змін природного середовища залежать від двох основних факторів:
інтенсивності прояву речового складу забруднювачів та здатності природи до
самоочищення та самовідновлення. Для цього необхідні території які охороняються
державою і людьми. Так і нашому Миронівському районі є такі : ботанічні заказники
місцевого значення «Астрагал», «Сині дубки»,«Маслівський», «Тулинецькі
переліски», «Шандрівський ліс»,ландшафтний заказник місцевого значення
«Наддніпрянськийстеповий», регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» об’єкт
розташовується на території двох областей Київської та Черкаської області.

7. Ботанічний заказник місцевого значення «Астрагал»
Абоінша назва ботанічний заказник
місцевого значення «Миронівський».
Назву отримав від рідкісної рослини
яка входить до складу різнотравно-
типчаково-ковилових угруповань.
Судинні рослини
Покритонасінні
Magnoliophyta. (Angiospermae)
Дводольні. Magnoliopsida
Бобові. Fabaceae
Астрагал.Astragalus
Лучно-степові угруповання між
селами Андріївка та Центральне, що
знаходиться в 4 км на південний-схід від міста Миронівка Миронівського району
збереглась унікальна ділянка з первинною степовою рослинністю і прилеглими до
неї лісовими угрупованнями.
Фрагменти лісової рослинності мають загальну площу 12 га.Рослинний покрив
степової частини ботанічного заказника представлений переважно формацією
типчака валїйського. Верхнічастини схилів займають угруповання ковили
пірчастої– видузанесеного до Червоної книги України, а її угруповання–
доЗеленої книги України. . Нижні частини схилів займають угруповання формації
хвоща польового до 20%.
В середній та нижній частинах схилів трапляються рідкісні угруповання
мигдалю степового, що також занесені до Зеленої книги України. В деревостані
лісової частини переважає в'яз гладкий. На степових схилах виявлено ряд видів,
внесених до Червоної книги України – ковилу пірчасту, сон лучний, астрагал
шестистооквітковий, крокус сітчастий, рябчика руського. На схилах балки виявлені
місцезнаходження рідкісних видів флори лучних степів Київського плато: горицвіт
весняний, осока низька, анемона лісова, вишня степова, півники угорські, шавлія
поникла, жовтець іллірійський, залізняк бульбастий. В екотоні, а також в лісових

8. угрупованнях виявлені рябчик руський та крокус сітчастий– види, занесені до
Червоної книги України.
У флористичному складі лучно-степових угруповань налічується 227 видів
вищих судинних рослин, які відносяться до 149 родів та 40 родин.
Ця територія є одним з небагатьох місцезнаходжень Astragalusdasyanthus у
Київській області. Зважаючи на високу наукову, природоохоронну та ланшафтно-
естетичну цінність території, взятопід охорону і створено тут ботанічний заказник
площею 14,5 га. ( Додаток 1).

9. Ботанічний заказник місцевого значення «Сині дубки»
В адміністративних межах Миронівської міської ради та Яхнівської сільської ради
розміщений ботанічний заказник місцевого значення „Сині дубки” займає площу
30 га.В складі рослинності заказника наявні
численні занесені до Зеленої книги України
рослинні асоціації, зокрема група асоціацій
дубових лісів з дуба звичайного ліщинових,
група асоціацій дубово-соснових лісів
ліщинових, асоціації грабово-дубових лісів
волосисто-осокових.
У лісовому масиві виявлено ряд видів,
внесених до Червоної книги України: лілію лісову, рябчик руський, брандушку
різнокольорову та рідкісні і зникаючі види: аконіт кубинський, ломиніс цілолистий.
Серед птахів найбільш численними є жайворонок польовий , просянка . Птахи які
мешкають на узліссях або дуже розріджених насадженнях (сорокопуди, щеврики,
вівсянки), або харчуються на відкритих ділянках трав'яної рослинності (шпаки,
канюки тощо.
Ділянки вкриті деревно-чагарниковою рослинністю представлені, як великими
лісовими масивами, так ї
розрідженою рослинністю з
поодинокими деревами та кущами,
так і лісосмугами. Серед найбільш
численних видів цієї групи є зяблик ,
дрізд чорний , синиця велика,
сорокопуд терновий , шпак
звичайний , кропив’янка сіра,
соловейко східний , вільшанка ,
щиглик , вівсянка звичайна, зозуля , горобець польовий, дрізд співочий , дятел
звичайний, гніздування яких зв’язано з деревно-чагарниковою рослинністю у
балках.( Додаток 2).

10. Ботанічний заказник місцевого значення «Маслівський»
Маслівський ботанічний заказник місцевого значення площею близько 942 га
знаходиться біля села Маслівка Миронівського району Київської області і
неподалік від границі з Черкаською областю.Село Маслівка розташоване на
лівому березі річки Росави, яка впадає в притоку Дніпра - Рось. Маслівка (давня
назва - Маслів Став, Маслів Брід), розташоване понад річкою Росавою, за 16 км від
Миронівки, на автостраді Київ - Канів.
Типовий для Лісостепу Придніпров’я ландшафт, який охоплює лісовий масив на
терасах р. Росави, лівої притоки р. Рось і невеликі ділянки в заплаві р. Рось.
Наявність лісового масиву має велику наукову і природну цінність, оскільки на цій
території зростають рідкісні та зникаючі види, занесені до Червоної книги України –
лілія лісова, сон чорніючий, коручка широколиста, валеріана дводомна, підсніжник
звичайний.
В підіску зростає барбарис, глід,
терен. Рослинний покрив лучних
ділянок являє собою угруповання
заболочених лук з переважанням
осокових ценозів, серед яких наявні
малопоширені для даного регіону
ценози осоки дернистої. В складі
флори заплавних лук – типові лучно-
болотні види, серед яких багато цінних лікарських рослин, таких як дягель
лікарський, живокіст лікарський, гірчак зміїний, гадючник в’язолистий, герань
лучна, жовтець їдкий.
Знайомлячись з документами, ми виявили, що 1998 р. науковцями
міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи було
проведене дослідження трьох лучних ділянок заказника (в урочищах Плесо,
Миронів Луг та Вилниця) з метою вирішення питання про можливість
здійснення сінокосіння на цих лучних ділянках.

11. Урочище Плесо знаходиться в заплаві р. Росави. Частина його - це заплаві:
лука (площею близько 6 га, а в притерасній частині - вільшняк. Заплавна лука
своїм рослинним покривом має для річок Лісостепу Придніпров'я характер ;
Основну площу тут займають осоково-різнотравні лучно-болотні за свої
характером угруповання із осокою
гострою. Із видів різнотрав'я
найбільші популяції утворюють
живокіст лікарський, калюжниця
болотна, жовтеці їдкий та
повзучий, плакун верболистий. З
краю співдомінує комиш лісовий.
В надрічковій смузі збільшується
участь осок шершавої та лисячої.
По берегу Росави зростають верби
ламка та тритичинкова та клен ясенелистий. В цілому, це типова лучно-болоті
ділянка із характерними для регіону видами осок та різнотрав'я,
В урочищі Миронів Луг лучна ділянка займає невелику площу - 1,5 га. Це
майже округла лучна галявина в заплаві р. Росави, її напівколом оточує ліс. I
це надає ділянці значної мальовничості. Це - дещо менш зволожена ділянка,
ніжпопередня, з переважанням осокових угруповань. Значну участь відіграють
тут угрупованя осоки дернистої. Цей вид спорадично трапляється на Поліссі,
на решті території України, в тому числі в регіоні досліджень трапляється
зрідка. Крім цього виду, тут відмічені ще 3 види осок - гостра, побережна,
шорстка. Під лісом групиутворює осот городній. В смузі біля річки
ряснозростають дягель лікарський, герань лучна.
Урочище Вилниця знаходиться неподалік від садиби лісництва (кв. 4),
( Додаток 3) на березі Росави, площа лучної ділянки 3,5 га. Основну частину
тут займають осокої угруповання осок дернистої га гострої. Із різнотрав'я
рясно зростають жовтець їдкий, гадючник в'язодистий, герань лучна, плакун
верболистий. Лише на цій ділянці виявлена картина цінної лікарської рослини

12. - гірчака зміїного, відомого під назвам «змійовик»,«ракові шийки». Ця ділянка
в найбільшій мірі цікава тим, що тут значні площі займають угрупування
осоки дернистої
малопоширеної в даному
регіоні.
Таким чином, рослинний
покрив всіх трьох ділянок
являє собою угруповання
заболочених лук з
переважанням осоковим
ценозів. Для збереження
різноманіття флори та
рослинності лук заказника слід регулярно, щорічно проводити сінокосіння на них.
Якщо сінокосіння зняти, на луках будуть розвиватись чагарники, далі поступово
з'являтись дерева. Заболочена лук зміниться на водогий ліс, такі ліси в заказнику
наявні. Але при ньому заказник втратить різноманіття болотної та лучної
рослинності, чого не слід допускати, практиці заповідної справи в заказниках різних
груп (ботанічних, лісових, гідрологічних) .. Обмеження сінокосіння практикується
звичайно лише тоді, коли небажаним є фактор неспокою в заказниках зоологічного
профілю (біля гніздів”їв).
Тому даному випадку доцільно дозволити сінокосіння на вищенаведених лучних
ділянкахМаслівського заказника.( Додаток 4).

13. Ботанічний заказник місцевого значення
«Тулинецькі Переліски»
Заказник розміщений в Миронівському
району та займає площу 88 га. Був
створений відповідно до рішення
обласної ради в 1999 р. Земельний фонд
належить Тулинецькій сільській раді. (
Додаток 7).
Територія заказника являє собою
систему пагорбів, центральне положення
серед яких займає найбільш багата
флористично «Лиса гора». У рослинному покриві урочища переважають лучні
спепи. Заказник є осередком степової рослинності на Київщині. В рослинному
покриві перважають лучні степи. У складі флори виявлено понад 300 видів. Серед
них і занесені до Червоної Книги України – ковила пірчаста, ковила волосиста,
астрагал шестиквітковий, сон чорніючий, брандушка різнокольорова , а також
рідкісні для Середнього Придніпров’я види – горицвіт весняний, гіацинтик
білуватий, льон жовтий, осока низька, цибуля ведмежа, шолудивник Кауфмана та
інші.
Під час обстеження території заказника, ще у 2009 році вченими , було виявлено
самовільні кар’єри для видобування піску і глини, що використовується як
будівельний матеріал. На жаль, ландшафт степових балок Наддніпрянщини сприяє
легкому видобуванню таких копалин.( Додаток 3).

14. Ландшафтний заказник місцевого значення
«Наддніпрянський степовий»
Вивчаючи літературу ми виявили, що є проектований ландшафтний заказник в
нашому районі площею 3978,3 га розташований на південно-східній околиці
Миронівского району і є комплексом степових балок.
Землекористувачамитериторії є сільські ради сіл Македони, Тулинці, Горобіївка,
Шандра, Кип'ячка та Потік.(Додаток 5).
Найбільший в області комплекс степових балок, мусце мешкання зникаючих
видів та комах.Флора об'єкта налічує понад 350 видів вищих рослин. В урочищі
поєднуються два головні типи рослинності: степова рослинність схилів та лучна,
подекуди лучно-болотяна, рослинність днищ великих ярів. Схили поперечно
еродовані, вкриті переважно степовою трав'янистою рослинністю, а на певних
ділянках і деревостанами з тополі чорної, в'язу гладкого, верби білої, сосни
звичайної.
Головною цінністю є степовий флористичний комплекс, що зберігся у верхній та
середній частині схилів. Основу його складає ряд видів злаків, зокрема, головний
степовий куртиноутворювач- вівсяниця борозенчаста (типчак). Крім того, на
західних схилах урочища збериглися типчаково-ковиловий степ. Підвищену
цінність становлять популяції «червонокнижних» видів степового комплексу, що
стали надзвичайно рідкісними на Київщині: брандушки різнокольорової, сну
лучного, шафрану сітчастого та ковили волосистої.
Цінним компонентом екосистем заказника є невеликі популяції рослин, що реко-
мендовані до включення до
червоного списку Київської
області: гіацинтик блідий,
горицвіт весняний, анемона
лісова, півники угорські, мигдаль
степовий, ломиніс цілолистий,
рясткаГусона, проліска сибірська
тощо. Частина схилів вкрита

15. сухими типчаковими комплексами за участю пирію середнього, а в нижній своїй
частині типчаково-різнотравними степами.
Дно ярів є комплексом вологолюбної рослинності та вологих лук, що межують з
ефемерними та постійними водотоками. Тут поширена червонокнижна орхідея-
пальчатокорінник м'ясочервоний. Вздовж водотоків подекуди зростає очерет
звичайний та рогіз вузьколистий. На вологих ґрунтах, прилеглих до русла струмка,
розташовані вологі вербові зарості з болотистими луками.
Луки представлені угрупованнямиосокигостроїта пухнастоплодої, до складу яких
входять такі гідрофільні види, як жовтець повзучий, жовтець їдкий, вербозілля
звичайне; вербозілля лучне, коронарія
зозуляча, дзвінець малий. Також тут
ростуть такі лікарські рослини, як
мати-й-мачуха звичайна та череда
трироздільна.
Серед комах, занесених до Червоної
книги України, тут постійно мешкають
метелики махаон, подалірій, поліксена,
пістрянка весела, синявець-меліагр,
ведмедиця Гера, бражник Прозерпіна; рідкісний, вусач мускусний, вусач земляний-
хрестоносець, ксилокопи фіолетова та звичайна, сколія-гігант та сколія степова,
джміль пластинчастозубий, джміль яскравий. Велике різноманніття наземних
молюсків, притаманних степовим біотопам свідчить про гарне збереження степу як
такого.
На території урочища постійно зустрічається низка видів земноводних: група
зелених жаб, жаба гостроморда, ропуха звичайна. Плазуни представлені типовими
для регіону ящіркою прудкою та вужем звичайним.
Більшість тутешніх видів птахів характерні для лучних ландшафтів. Це трав'янка
лучна, вівсянка звичайна, просянка, посмітюха, жайворонокпольовий, жовта та біла
плиски, одуд. Відкриті ділянки урочища є угіддями для полювання низки хижих
птахів: підсоколика великого, боривітера звичайного, канюка звичайного, луня
лучного та яструба малого. У крутих урвищах розміщуються колонії бджолоїдок.

16. Заліснені ділянки балок біля струмків відзначаються характерною орнітофауною-
соловейко східний, кропив'янкисіра, чорноголова та рябогруда, припутень, горлиці
звичайна та кільчаста, зозуля, дрозди. Заплавні ділянки біля дна найбільших балок
додають до орнітофауни водно-болотні - чапля сіра, лелека білий, ремез, лунь
очеретяний, пастушок, вивільга, шпак, три види очеретянок.
Степова рослинність та складний
рельєф, а також наявність поодиноких
дерев надають можливість
гніздування цінних хижих птахів.
Серед них канюк звичайний та
занесений до Червоної книги України,
канюк степовий, чисельність якого в
межах проектованого заказника вища
ніж будь-дена Київщині. Із ссавців, на
території балок Миронівського району постійно можна зустріти зайця сірого,
лисицю звичайну та різноманіття дрібних мишовидних гризунів, притаманних
біотопам степових балок Надніпрянщини. З копитних подекуди трапляється кабан
та в заліснених ділянках - козуля європейська.( Додаток 5).
Ботанічний заказник місцевого значення «Шандрівський ліс»
Урочище «Шандріввський ліс» розтошоване на північно-східній околиці села
Шандра Миронівського району. Урочище є лісовим масивом, рельєфом якого є
система ярів та балок, з прилеглими до нього лучно-степовими ділянками. Його
площа становить- 40 га.
Лісові угруповання складаються з насаджень дуба звичайного,ясеня високого, клена
гостролистого, лини серцелистої. У рослинному покриві лучно-степових ділянок
переважають типчак валійський та тонконіг вузьколистий. У лісовому масиві
виявлено ряд видів, внесених до Червоної книги України: лілію лісову, рябчик
руський, брандушку різнокольорову та рідкісні і зникаючі види: аконіт кубинський,
ломиніс цілолистий. На прилеглих до лісового масиву лучно-степових ділянках
також виявлено види, занесені до Червоної книги України: ковилу пірчасту, ковилу

17. волосисту, сон лучний, брандушку різнокольорову та рідкісні види: горицвіт вес-
няний, анемону лісову, осоку низьку.
Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів»
Об’єкт розташовується на землях Малобукринської, Грушівської сільських Рад
Миронівського районуКиївськї областіта ГригорівськоїсільськоїРади Канівського
району Черкаської області. Площа об’єкту складає 10711,2 га.
На території Трахтемирівського півострова в 1994 році був створений Державний
історико-культурний заповідник “Трахтемирів”. У 2000 році на території історико-
культурного заповідника “Трахтемирів” створено регіональний ландшафтний парк
“Трахтемирів” місцевого значення. Розташувався парк на Придніпровській
височині.Являє собою унікальний за геологічною будовою район, що
характеризується значною піднятістю горбистої поверхні та утворенням ярів на
правобережжі Дніпра. Переважають лучно-степові та широколистяно-лісові
формації, зростає близько 10червонокнижних видів рослин (цибуля
ведмежа, підсніжник білосніжний, лілія
лісова, рябчик російський та ін).
Ландшафт еродованих височин з широким
розвитком балок, ярів, зсувів. Переважають
лучно-степові і широколистяні формації.
Основними лісовими форимаціями є: дубово-
соснові, в’язові, осикові, ясеневі, кленові,
березові, акацієві, вербові, вільхові, грабові.
Ліси мають штучне походження й вік до 50
років. ( Додаток 6).
Для закріплення ярів були створені насадження білої акації, сосни звичайної, в’язу
гладкого, дубу звичайного та червоного, липи серцелистої, карагани деревовидної
тощо. Меші площі займають типовідля Середнього Придніпров’яграбові та дубово-
грабові ліси. На території парку відмічені також невеликі ділянки заболочених
вільхових лісів та вербняки. Відкриті ділянки верхніх частин схилів, які не зазнали
відчутного антропогенного впливу зайняті степовоюрослинністю. Тут представлені

18. угруповання зональних лучних степів з домінуванням ковили волосистої, костриці
овечої, тонконогу вузьколистого тощо. У складі степових угруповань
наддніпрянських схилів зростають рідкісні рослини рябчик руський, ковила
волосиста, пальчатокорінник майський та регіонально рідкісна рослина анемона
лісова.
Територія належить до південного лісостепового фауністичного комплексу з
елементами інших комплексів. На території парку мешкають такі рідкісні види, як
широковух європейський, горностай, борсук, видра, сліпак подільський, кулик-
сорока, на прольоті скопа, журавель сірий, червоновола казарка, мідянка, дибка
степова, махаон, подалірій, люцина, синявець мелеагр, пістрянка весела, ведмедиця
гера, абія блискуча, сколія-гігант, ктир-гігантський. Багатий тваринний світ (кріт
звичайний, вечірниця дозірна, полівка лісова,миша жовтогорла, бабак, тхір
чорний, лисиця звичайна, вовк,козуля європейська, лось звичайний, свиня дика).
Зустрічаються птахи, занесені до Червоної книги України: орлан-білохвіст, пугач
звичайний, жук-олень. Мешкають тут також
види, що занесені до списків Бернської
конвенції: ящірка прутка, ящірка зелена,
веретенниця, вуж звичайний, черепаха
болотна, жаба озерна, ропуха звичайна,
квакша.
Об’єкт має також історично-культурну
цінність, оскільки входить до складу Києво-
Черкаської локальної групискіфської культури, біля Трахтемирова виявлено багато
пам’яток від Трипільської культури до періоду Київської Русі. Велика кількість
унікальних пам’яток археології, пам’ятки історії та місцевості, пов’язані з
видатними подіями з історії України, дають всі підстави вважати Трахтемирівський
півострів - парк окрасою не тільки Середньої Наддніпрянщини, а й усієї України.(
Додаток 6).

19. Висновок
Ми, вихованці екологічного гуртка «Еколог»
проводилидослідження природного середовища з
урахуванням антропогенних змін, окреслюючи
проблеми раціонального природокористування і охорони природи, працювали з
архівними документами,знайомилися з літературними джерелами, досліджували
місцевість та вивчали території які охороняються у Миронівському районі. Дійшли
таких висновків:
Забруднюються повітря, води і ґрунти, збіднюється ландшафтне і біологічне
різноманіття, що негативно впливає на живі організми і людей. Тверді, рідкі й
газоподібні викиди забруднюючих речовин поступають у всі компоненти природи:
води, ґрунти, атмосферне повітря.
Найбільше викидів здійснюється в атмосферне повітря, через яке небезпечні
речовини поширюються в інші компоненти природи, підвищуючи тим самим уже
існуючий у них рівень забруднення. У процесі довготривалої дії забруднювачів
погіршуються стан природного середовища.
На стан екологічної ситуації вМиронівськомурайоні, Київській області та України в
цілому впливає також прояв еколого-географічних проблем. Серед них
характерними є:
- зменшення запасів корисних копалин (вичерпання ресурсів, зниження їх якості й
розмаїття, небезпекапорушення середовищавнаслідок добування кориснихкопалин
тощо);
- зміна структури земельних ресурсів унаслідок вилучення земель під господарські
потреби й забудови, а також через розвиток негативних процесів у ландшафтах
(ерозії та просідання ґрунтів, підтоплення і заболочення, тощо);
- зниження родючості ґрунтів унаслідок вимивання гумусу, засолення, підтоплення
тощо та забруднення важкими металами, пестицидами й іншими речовинами;
- забруднення повітря та зміна його складу внаслідок промислових та інших викидів
у атмосферу;

20. - скорочення розмаїття рослинного й тваринного світу ;
- зменшення біологічної продуктивності ландшафтів;
Ми, вихованці гуртка розширили та поглибили знання про ботанічні заказники
місцевого значення, природні заповідники , регіональні ландшафтні парки .
Усвідомили, що різні види господарської діяльності, можуть призвести до втрати
наукової цінності заказника та постараємося донести дану інформацію до всіх
небайдужихлюдей. Ми свідомі того, що не використали ще багато джерел. Але й те,
що написане, може і повинно служити добрим порадником у справі дальшого і
глибшого вивчення природи, географії рідного краю.

21. Література
1. Борейко В. Є., Мельпик В. І., Грищенко В. М., Листопад О. Г. Гордість заповідної
Київщини. Серія: Охоронадикої природи. Вип.4. К.: КЕКІД. - 1997.
2. БортнякМ. М., Войтюк ТО. О., Любченко В. М., Голяченко Т. В., Флористичні
особливостіділянки степу Шандра-Тулинці (Київськаобл.., Україна)// Укр. бот.
журн. - 1993. - 50, № 2, С. 122-125.
3.Василюк О. В. Незабаром буде створено найбільший заказник Київщини// Жива
Україна 2006.№3-4, С. 19-20.
4.Василюк О. В., КосцюшинВ.П.Природно-заповіднийфонд Київськоїобласті.Київ,
2012. С.169 -172.
5.Гелгота В. П., Макаренко Л. Г., Тимченко І. А., Драпайло Н. М. Рідкісні рослини
регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» // Укр. бот. жури, - 2001, -58, №
5. .С. 604-609.
6.Клестов М. Л. Трахтемирівський регіональний ландшафтний парк перспектива
створення // Підсумки 70-річної діяльності Канівського природногозаповідниката
перспективи розвиткузаповідної справив Україні. Матеріали конф. - Канів, 1993. С.
128- 129.
7.Куземко А. А, Охоронафлори та рослинностідолинирічки Рось // Укр. бот. жури.
- 2002. - 59, № 5. - С. 569-577.
8.КучеряваЛ. Ф., Шевчик В. Л., Бакаліна М. В., Тищенко О. В. Червонокнижнівиди
у заказнику «Тулинецькі переліски» (Київськаобл.) // Роль природно-заповідних
територій у підтриманні біорізноманіття. Матеріали конф. - Канів, 2003, С. 116.
9.Мельник В. І., Гриценко В. В. Росслиннийпокрив урочища«Тулинецькі
переліски» - еталон лучних степв Київського плато // Збірник наукових праць
Полтавського дер. пед. ун-ту ім. В. Г. Короленка. Серія «Екологія. Біологічні
науки». -Полтава, 2005. -№4 (43) - С. 22-28.
10. Мельник В. І., Гриценко В. В. Парубок М. І. Рослиннийпокрив перспективних
для заповідання лучно-степових ділянок Київськогоплато // Заповідна справа в
Україні. -2006. - 12, вин. 1.С. 77-82.
11.Науково-проектне обґрунтування та генеральний план розвиткудержавного
історико-культурного заповідника «Трахтемирів». Т. 1. Програмнідокументи. Ч. 1.
Завдання на виконання робіт.Черкаси; Київ:Софія, 1995. — 93 с.
12.Парнікоза І., Василюк О., Іноземцева Д., КостюшинВ., Мішта А., Некрасова О.,
Балашов І. Степи Київськоїобласті. Сучаснийстан та проблемизбереження. Серія:
Збережемо українськістепи - К.: НЕПУ, 2009. - 160 с. з іл.
13. Погребенник В. П., КучеряваЛ. Ф., Нечитайло В. А., Хоменко Ж. И. Редкие и
исчезающие растения урочища«Шандровскийлес» //Охрана и обогащение
растительного мира. -1987, Вьш.14. С. 13-18..
14. Природно-заповіднийфонд Української РСР.Реєстр-довідникзаповідний
об’єктів. Під ред. М. А. Воіственського. - К.: Урожай.-1986.

22. 15. Фесенко Т. В. Обрегайте заповідні об'єктиКиївщини. Посібник з проведення
«Марша парків». Скорая заповедная помощь. К.: - 1997.