1. Коврайський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ
ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди
Золотоніської районної ради Черкаської області
«Державний парк-пам’ятка садово-паркового
мистецтва місцевого значення
«Природно-історичний комплекс Г. С.
Сковороди»
Робота на конкурс «Зелені перлини – 2015»
Підготував колектив учнів та вчителів
Коврайського НВК імені Г.С. Сковороди
(частина 1)
2015 р.
2. Цінуй, людино, доброту природи,
Все, що дарує вона нам:
Тож бережи її ліси, поля, повітря, води –
То вічний і святий, величний храм!
Жителі села Каврай вважають себе нащадками першого українського
філософа, педагога і поета Григорія Сковороди. Почесті і слава великому
мудрецю прийшли на каврайську землю в 1972 році, коли все людство
відзначало 250 років з дня його народження.
Готуючись до ювілейної дати, вчителі Каврайської восьмирічної школи
піднімають клопотання перед районною владою про гідне вшанування
пам’яті поета. Директор школи Чудінович Юхим Васильович проводить
дослідницьку роботу по виявленню сковородинівських місць в Кавраї. У
вересні 1972 року вчителем школи Чижиком Миколою Карповичем була
накреслена схема місць перебування філософа в нашому селі.
Сесія сільської ради 26 жовтня 1972 року розглянула питання про
створення парку Г.Сковороди на Кравцевій горі з метою збереження,
відтворення та відновлення природного комплексу та підтримання
екологічного балансу, як місце, пов’язане з перебуванням філософа Г.
Сковороди в 1753-1759 роках.
2 грудня 1972 року в селі Каврай на Кравцевій горі закладено парк на
честь 250-річного ювілею. Тут поет написав свої найкращі твори, які ввійшли
до збірки «Сад божественних пісень». За часів Томар на цьому місці була
збудована дерев’яна альтанка, де великий Учитель проводив уроки з
панським сином Василем.
Роботи по насадженню парку продовжувалися і навесні 1973-го року. В
посадці парку Г.С.Сковороди приймали участь колгоспники та учні
Каврайської восьмирічної школи. 27 квітня 1973 року було складено акт, що
засвідчує завершення робіт.
3. Парк має як екологічну, так і історичну та естетичну цінність.
Віднесений до земель історико-культурного призначення.
Учні школи взяли на себе зобов’язання доглядати молоді дерева.
Щотижня юні біологи під керівництвом вчительки Захарченко Галини
Захарівни проводили трудові десанти – поливали, підв’язували, прополювали
міжряддя. Дерева росли швидко, активно розвивалася крона.
Від 13 травня 1975 року рішенням Черкаського облвиконкому № 288 з
метою збереження ландшафтної композиції з дерев і чагарників при музеї
українського письменника, філософа та просвітителя Г.С. Сковороди для
найбільш ефективного наукового, історичного, культурного та рекреаційного
використання оголошено категорію “Державний парк-пам’ятка садово-
паркового мистецтва місцевого значення «Природно-історичний комплекс Г.
С. Сковороди». Територія парку-пам’ятки з усіма об’єктами природи
належить до природно-заповідного фонду Черкаської області.
Природоохоронні зобов'язання щодо забезпечення заповідного режиму
території та утримання її в належному стані покладені на колектив
загальноосвітньої школи та громаду села.
9 листопада 1994 року людство відзначало День Пам’яті Г.С.Сковороди
– 200-річчя з дня смерті. В цей день в парку встановлено меморіальну плиту з
4. написом «Пам’ятка садово-паркового мистецтва імені Г.С.Сковороди»
Меморіальний парк розташований поруч з р. Ковраєць. Він вражає
барвами природи. Територія парку-пам’ятки може використовуватись:
• у природоохоронних цілях;
• у науково-дослідних цілях;
• у рекреаційних цілях;
• в освітньо-виховних цілях;
• для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Основними завданнями парку-пам’ятки є:
• охорона, догляд та збереження ландшафтного комплексу;
• проведення наукових досліджень та спостережень за станом
навколишнього природного середовища;
• поширення екологічних, історико-культурних знань.
Визначений режим парку-пам’ятки:
• В парку-пам’ятці встановлюється режим, яким передбачається
збереження та відтворення природних ресурсів, підтримання загального
екологічного балансу.
• На території забезпечується проведення екскурсій та відпочинок
населення.
• Зонування території проводиться відповідно до Проекту організації
території парку-пам’ятки.
• Рішення про зміну меж території чи ліквідацію приймається рішенням
обласного виконавчого комітету у відповідності з Законом України «Про
природно-заповідний фонд».
• На території парку-пам’ятки забороняється діяльність, що суперечить
цілям і завданням, передбаченим Положенням про парк-пам’ятку.
Забороняється:
Проведення господарської і підприємницької діяльності без
попереднього погодження з територіальним органом Мінприроди;
5. Самовільна зміна меж, відведення та надання земельних ділянок для
інших потреб, використання їх під будівництво, для розміщення торгових
кіосків, рекламних щитів;
Незаконна вирубка і пошкодження дерев і чагарників, а також
знищення та пошкодження трав’яного покриву, руйнування жител тварин, їх
відловлювання, порушення умов поселення та розмноження;
Розкладання вогнищ, випалювання сухої рослинності або її залишків;
Застосування пестицидів, псування та забруднення земель хімічними,
радіоактивними речовинами, паливно-мастильними матеріалами,
виробничими і іншими відходами. Влаштування сміттєзвалищ, складування
листя;
Перевищення допустимих хімічних, фізичних і біотичних та інших
впливів і антропогенних навантажень, порушення вимог наданих дозволів на
спеціальне використання природних ресурсів;
Знищення або пошкодження інформаційних знаків.
Порушення природоохоронного законодавства України у межах
природно-заповідного фонду тягне за собою дисциплінарну, адміністративну,
цивільну або кримінальну відповідальність згідно чинного законодавства.
Відповідальність несуть особи, винні у:
Нецільовому використанні території парку- пам’ятки;
Здійсненні на території забороненої діяльності;
Невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних
наслідків аварій та іншого шкідливого впливу;
Самочинній зміні меж парку- пам’ятки.
«Природно-історичний комплекс» охоплює:
Територію школи
Кравцеву гору
Парк “Слави”
Річку Кавраєць
6. Для того, щоб краще дізнатися про природу рідного краю, навчитися
проводити спостереження у природі, формувати етичні стосунки людини і
природи, підвищувати екологічну свідомість учнів, виховувати любов до
природи, вчителі з учнями на території природно-історичного комплексу
створили екологічну стежку.
На маршруті є такі зупинки:
№ 1 – «Музей кімнатних рослин»;
№ 2 – «Розарій»;
№ 3 – «Альпійська гірка»;
№ 4 – «Шкільний дендрарій»;
№ 5 – «Парк»;
№ 7 – «Долина лікарських рослин»;
№ 8 – «Річка Кавраєць»;
№ 9 – «Кравцева гора»;
№ 10 – «Галявина первоцвітів»;
№ 11 – «Гніздо лелеки».
Переступивши поріг затишної школи нас радо зустрічає казковий
рослинний світ. Яких квітів тут тільки немає. Калли, фікус, гібіскус, ехмея,
броваллія, кактуси, діфенбахія, сенполії, алоє, ехеверія, очиток.
7. В музеї кімнатних рослин можна
зустріти квіти різних родин: Амарилісові, Ароїдні, Бегонієві, Давалієві,
Драценові, Геранієві, Геснерієві, Кактусові, Ластівневі, Лілійні, Товстянкові
та інші.
На території Коврайського НВК розроблено проект створення шкільного
дендрарію. Дендрарій – це культурна колекційна ділянка дерев та кущів,
призначена для навчальної, наукової, виробничої й естетичної мети, для
збагачення зелених насаджень цінними видами рослин.
Вже великі надбання по проекту мають
учні та вчителі школи. Та все ж до цього
часу не зупиняються роботи по
розширенню та збагаченню території
парку.
Всі учні школи мали змогу
зробити свій вклад у створення дендропарку. З
малої насінини були посаджені туї. У кожному класі діти
доглядали і оберігали їх, а потім висадили біля школи. Крім цього учні
доглядають територію школи, висаджують і піклуються про квіти.
Під час озеленення пришкільної території корисно висаджувати дерева й
чагарники, які мають фітонцидні (антимікробні) властивості. Сильними
фітонцидними властивостями володіють сосна, ялівець, туя, береза, тополя,
дуб, черемшина, в’яз дрібнолистий, липа серцелиста, шовковиця біла, каштан
кінський, кипарис. Більшість із цих дерев уже ростуть біля школи.
8. На території природно-історичного комплексу, що включає школу
можна спостерігати різноманітні об’єкти. Вони є історією, прикрасою,
загадкою нашого села.
Ось гостей зустрічає стара розлога груша із маєтку пана Томари і
пропонує відвідати виплекані сонечком щедрі плоди.
А ось - каштанова алея, якою учні
та жителі села крокують кожного року
на свято Перемоги 9 травня.