25 липня виповнюється 190 років від дня народження Григорія Григоровича Маразлі (1831-1907) – міського голови, видатного громадського діяча, колекціонера, мецената. До цієї дати у відділі рідкісних видань та рукописів відкрито книжково-ілюстративну виставку. На ній представлено рідкісні експонати з фонду відділу: старовинні фотографії, рукописні матеріали, друковані видання.

1. 190-річчю з дня народження Григорія
Григоровича Маразлі присвячується

2. Портрет Г. Г. Маразлі. 1896.
Худ. І. А. Карцов.

3. Григорій Григорович Маразлі (1831, Одеса – 1907, там само) –
одна з найвидатніших постатей в історії нашого міста. Грек за
національністю та одесит за народженням, освічений громадський
діяч, легендарний міський голова, щирий благодійник – все життя
він присвятив служінню Одесі.
Вражає масштаб його благодійницької діяльності. Перелік
установ, які існували завдяки його фінансовій підтримці, – це
десятки назв. Він підтримував медицину, освіту, культурні
заклади, засновував притулки, лікарні та їдальні для бідних. На
власні кошти Маразлі побудував та подарував місту декілька
будинків для культурно-просвітницьких та благодійних установ,
серед яких – Міська бібліотека, Музей красних мистецтв, міська
народна читальня, бактеріологічна станція, народні аудиторії,
професійні училища.
Звільнивши посаду міського голови у 1895 р., Г. Маразлі
залишився членом Одеської міської думи, а у 1904 р. був обраний
почесним мировим суддею по Одеському повіту. За величезну
громадську та благодійницьку діяльність Г. Маразлі відзначили
державними нагородами Росія, Греція, Італія, Франція, Сербія,
Чорногорія, Туреччина, королівство Сіам та інші країни.

4. Григорій Маразлі народився
25 липня 1831 року в родині одеського
купця 1-ї гільдії Григорія Івановича
Маразлі (1774-1853) та його дружини
Зої Федорівни (1793-1869), у дівоцтві
Федоріді. У 1850 р. закінчив
Ришельєвський ліцей та вступив на
державну службу.
У 1867 р. Г. Г. Маразлі вперше був
обраний гласним Одеської міської
думи. У 1869 р. його обрали почесним
мировим суддею Ясського судового
мирового округу; в 1870 – почесним
мировим суддею Одеси (пізніше –
головою одеського міського з'їзду
мирових суддів). В 1873 р. міська дума
обрала Маразлі «заступаючим місце
міського голови», а з 1878 р. він був
затверджений на посаді міського
голови, на якій плідно працював до
1895 р.
Г. Г. Маразлі. Фотографія. 1870.

6. Пчелка: еженед. илл. журнал с
карикатурами. – 1888. – 18 сент.

8. Металева обкладинка теки,
піднесеної Г. Г. Маразлі в день
залишення ним служби. 1895.
Будівля Одеської міської думи.
Фотографія. Кінець XIX ст.

9. Г. Г. Маразлі.
Фотографія.
Париж. 1900.
Г. Г. Маразлі.
Фотографія О. Хлопоніна.
Одеса. 1860-ті.

10. Маразліївська вулиця.
Поштова листівка.
Початок XX ст.
Дача Маразлі.
Поштова листівка.
Початок XX ст.

14. Школа садівництва т а городництва
на дачі Г. Г. Маразлі.
Благодійна діяльність

15. Церква та народне училище на Куяльницькому
лимані, споруджені на кошти Г. Г. Маразлі

16. Міська народна читальня та народне
училище, побудовані на кошти
Г. Г. Маразлі
Звіт першої міської читальні
за 1891 рік.
Примірник Г. Г. Маразлі.

17. Міське шестикласне училище,
споруджене на кошти Г. Г. Маразлі

19. Церква Григорія Богослова і мучениці Зої,
споруджена на кошти Г. Г. Маразлі в пам’ять
його батьків.

20. В 1897-1907 рр. Г.Г. Мара-
злі на власні кошти
видавав грецькою мо-
вою серію наукової,
учбової та художньої
літератури – переклади
з французької, німець-
кої, російської. Редакція
перекладів знаходилася
в Одесі, друкувалися
книжки в Афінах.
Призначені ці видання
були насамперед грець-
кій молоді, студентам.
Книги, видані на кошти Г. Г. Маразлі

21. Будинок Одеської міської публічної бібліотеки та Музею товариства
історії та старожитностей, споруджений на кошти Г.Г. Маразлі (нині
Археологічний музей). 1883 р.

22. Після смерті Г. Г. Маразлі в 1907 р. майже вся його
велика бібліотека була передана О. С. Сафоновим,
племінником та спадкоємцем покійного, в Одеську
міську публічну бібліотеку. Це література другої
половини ХІХ ст., переважно французькою та
німецькою мовами з різних галузей знань. Більшість
книжок – белетристика або література з історії
мистецтва. На багатьох обкладинках витіснені золотом
суперекслібриси у вигляді монограм з короною. Іноді
зустрічаються чорнильні володарські печатки-
монограми. Відчувається постійна турбота колишнього
власника про бібліотеку та зовнішній вигляд книжок.

24. Каталог власної бібліотеки
Г. Г. Маразлі. 1897.
Бібліотека Г. Г. Маразлі

26. З метою увічнення пам'яті
Г. Г. Маразлі Одеська
міська дума прийняла
рішення встановити йому
пам'ятник на Театральній
площі.
Проект пам'ятника Г. Г. Маразлі на
Театральній площі.
Скульптор Б. Едуардс. 1907.