овий час –це доба, яка створила світ
сучасної цивілізації. Історики зазвичай
пов’язують Новий час із утвердженням
буржуазних відносин та вільної ринкової
економіки в Західній Європі починаючи
з Англійської революції середини XVІІ ст.,
яка поклала початок модернізації європейського су-
спільства на рейках нового, капіталістичного устрою.
У минулому навчальному році ви ознайомилися
з історією країн світу в ранній Новий час, із кри-
зою старого порядку і початком оновлення євро-
пейського суспільства у другій половині XVІІ –
XVІІІ ст. Наступний період Нової історії з кінця
XVІІІ до ХІХ ст., який ви вивчатимете, став часом
докорінного перетворення старого світу, добою
утвердження в передових країнах Європи і США
індустріального суспільства. Це був час швидкого
й інтенсивного розвитку світової цивілізації, коли
матеріальний і духовний прогрес людства виявляв-
ся особливо яскраво, період соціальних революцій і
найважливіших наукових відкриттів та винаходів,
що змінили життя та побут людей, стрімкого роз-
витку західних країн і водночас докорінного пере-
творення східної цивілізації.
Завданняпідручникаполягаєвознайомленнівасіз
цим складним і напрочуд важливим періодом в історії
людства, формуванні розуміння соціальних, політич-
них та економічних подій, що відбулися наприкінці
XVIII – у XIX ст. Працюючи з текстом підручника,
документами, ілюстративними джерелами, картами,
ви поліпшите свої знання й практичні вміння.
Матеріали підручника сприятимуть вихованню
поваги до культурних і духовних надбань людства,
до боротьби за свободу і незалежність, формувати-
ме критичне ставлення до проявів антигуманізму.
3
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 3Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 3 7/10/2009 13:12:297/10/2009 13:12:29
4.
4
Світ наприкінці XVIII– у XIX ст.
характеризувати основні особливості розвитку світо-
вої цивілізації наприкінці ХVІІІ – у ХІХ ст.;
аналізувати роль технічного прогресу;
визначати основні зміни в політичному житті, напрямки
політичної еволюції провідних держав світу, розвитку
духовного життя, зміни в побуті та мисленні.
овою історією в історичній науці називають роз-
виток країн світу з кінця XV до початку XX ст.
Цейперіодвідрізняєтьсявідпопереднього значно
більшою насиченістю подій, складністю й різ-
номанітністю суспільних процесів, глибиною
змін, які відбувались у житті народів. Порівняно із старо-
давньою і середньовічною історією це справді був інший –
Новий час.
Поняття «індустріальне суспільство» пов’язане на-
самперед з переважанням у господарстві будь-якої країни
індустрії, тобто промисловості, тоді як у попередні часи
провідною галуззю економіки було сільське господарство.
Упродовж тисячоліть земля залишалась єдиним джерелом
існування людини, а натуральне господарство й примітив-
на техніка зумовлювали вкрай обмежені можливості для
задоволення її матеріальних потреб. Доступ до землі селян
завжди обмежувався – спочатку громадою, а згодом – ра-
бовласниками і феодалами. За часів Середньовіччя влас-
ність на землю взагалі стала монополією привілейованих
станів – дворян і духівництва, а селяни за користування
наділами були змушені виконувати численні повинності.
На варті монопольної власності на землю та інших приві-
леїв дворянства стояла абсолютна монархія.
Після
вивчення
матеріалу
учень
зможе:
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 4Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 4 7/10/2009 13:12:297/10/2009 13:12:29
5.
5
Проте з поступовимрозвитком промисловості –
спочатку ремісничого, мануфактурного, а згодом
і фабричного виробництва – земля втрачала своє
значення єдиного джерела добробуту і забезпечен-
ня потреб населення. Промислова революція – пере-
хід від мануфактури до фабрики та використання
нових технологій і джерел енергії – значно підви-
щила продуктивність праці, сприяла величезному
зростанню виробництва матеріальних благ, про яке
людство раніше не могло і мріяти. Промисловість
послідовно займала провідне місце в господарстві
країн, і дворяни-землевласники втрачали свій еко-
номічний, а з ним і суспільний вплив. Натомість
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 5Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 5 7/10/2009 13:12:307/10/2009 13:12:30
6.
6
міцніла молода буржуазія– власники промислових підприємств, бан-
ків, транспортних компаній. Цих підприємців дедалі більше обурюва-
ло привілейоване становище дворянства, його монополія на владу. Вони
домагалися скасування поділу суспільства на стани, встановлення гро-
мадянського рівноправ’я, знищення абсолютизму і скликання народних
представницьких установ – парламентів. У цьому прагненні буржуазію
підтримували народні низи і далекоглядні представники дворянської
верхівки.
Проте ні більшість дворян, ні європейські самодержці не збирались
добровільно відмовлятися від своїх привілеїв і влади. Вони твердо стоя-
ли на сторожі феодально-абсолютистських порядків, жорстоко переслі-
дуючи будь-які прояви вільного мислення та спроби проведення реформ.
Саме це спонукало буржуазію взятися за зброю і повести за собою при-
гноблені маси. Наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. в Європі
прокотилася хвиля буржуазних революцій, які завдали нищівного удару
по абсолютизму і віджилим феодальним порядкам.
Процес формування індустріального суспільства (стадії, на якій за-
раз перебуває більшість країн світу) тривав понад півтора століття.
Його прогресивність полягала в знищенні станового поділу і феодально-
абсолютистських установ, утвердженні громадянського рівноправ’я, пар-
ламентаризму і демократії в політичному житті; поступовому обмеженні
соціальної нерівності. Найбільшим досягненням Нового часу стало про-
голошення прав і свобод людини і громадянина.
Чому найбільшим досягненням Нового часу вважається проголошення прав
і свобод громадянина?
У ХІХ ст. у багатьох європейських державах відбулися докорінні еко-
номічні зрушення, змінився соціальний і політичний устрій. Ці пере-
творення переважно супроводжувалися революціями і громадянськими
війнами, і лише в окремих випадках необхідні, давно назрілі зміни здій-
снювалися шляхом поступових і обережних реформ. Історія Західної Єв-
ропи, Росії і США у цей час насичена революціями і контрреволюціями,
реформами і контрреформами. Змінювалося життя країн і народів Азії,
Африки і Латинської Америки.
Промислова революція і розвиток ринкової економіки поступово змі-
нювали соціальну структуру суспільства. Провідними верствами роз-
винутих країн стають підприємці-капіталісти і наймані робітники. Але
в більшості держав світу продовжувала існувати багатоукладна економі-
ка, де капіталістичні відносини не були панівними та зберігалася стара
структура суспільства.
Усі ці процеси, нерозривно пов’язані один з одним, неминуче змінюва-
ли світогляд людини. На відміну від попередників, які були переконані
в непорушності світу, в якому жили, люди Нового часу стали значно рі-
шучішими і були впевнені, що природу і суспільство не тільки можливо,
але й слід змінювати. Змінилося ставлення до держави, що втратила свій
божественний ореол. Тепер призначення влади вбачалося в захисті природ-
них прав і свобод людини, визнавалася необхідність заміни державного
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 6Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 6 7/10/2009 13:12:337/10/2009 13:12:33
7.
7
устрою у випадкуневиконання владою своїх обов’язків перед суспіль-
ством. «Нова» людина була мобільнішою, що швидко пристосовувалася
до змін в оточуючому житті.
Яку добу в історії людства називають Новою історією?1.
Поясніть поняття: індустріальне суспільство, промислова революція.2.
Визначте причини буржуазних революцій кінця ХVІІІ – першої полови-3.
ни ХІХ ст.
Oхарактеризуйте нові сycпільні верстви, що виникли в ХІХ ст.4.
Як у Новий час змінилося ставлення людини до держави?5.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 7Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 7 7/10/2009 13:12:347/10/2009 13:12:34
8.
визначати основні рисикризи феодально-абсолютист-
ської системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., причи-
ни Французької революції, провідні ідеї французького
Просвітництва;
характеризувати діяльність Установчих і Законо-
давчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди
жирондистів і монтаньярів, соціально-економічну по-
літику якобінців, суспільно-політичне життя Франції
після Термідоріанського перевороту;
давати оцінку якобінській диктатурі, політиці Дирек-
торії;
аналізувати життя французів часів Консульства й Ім-
перії, характер наполеонівських війн, їх вплив на жит-
тя і долю народів Європи;
пояснювати суть політики континентальної блокади,
причини краху наполеонівської імперії, наслідки рішень
Віденського конгресу;
давати характеристику визначним особистостям цього
періоду: Вольтеру, Монтеск’є, Руссо, Дідро, Мірабо, Сійєсу,
Лафайєту, Дантону, Робесп’єру, Наполеону Бонапарту;
показувати на карті кордони країн Європи наприкінці
ХVІІІ – на початку ХІХ ст., походи Наполеона, місця
основних битв, територiальний перерозподіл Європи за
рішеннями Віденського конгресу;
тлумачитиізастосовуватипоняттяітерміни:Просвіт-
ництво, інтервенція, якобінці, термідоріанці, Директо-
рія,Першаімперія,кодексиНаполеона, континентальна
блокада, «Сто днів», Священний союз.
8
Після
вивчення
матеріалу
теми учень
зможе:
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 8Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 8 7/10/2009 13:12:357/10/2009 13:12:35
9.
Французьке суспільство наприкінці
XVIIIст. Доба Просвітництва
З курсу всесвітньої історії, що вивчалась у 8-му класі,
пригадайте, який державний устрій існував у Франції у
XVII – першій половині XVIII ст.
Французький абсолютизм. У другій половині XVII – на початку XVIII ст.
(за часів правління Людовіка XIV) абсолютизм у Франції досяг свого апогею.
Цей період часто називали «золотою добою», «добою Людовіка XIV», а його
самого «король-сонце». Влада монарха надзвичайно зросла. Особа короля
майже обожествлялася, а урочистий придворний церемоніал, нескінченні
§1
1.
9
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 9Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 9 7/10/2009 13:12:357/10/2009 13:12:35
10.
10
святкування і спорудженнянової пишної ко-
ролівської резиденції у Версалі мали символі-
зувати торжество абсолютизму. «Держава – це
я», – казав король.
Нескінченні війни та витрати на утриман-
ня королівського двору повністю поглинали
державні кошти. З 54 років самостійного
правління Людовіка XIV 33 роки пройшли
у війнах. Податки і постійні війни значно
підірвали економічне становище держави.
Зростало невдоволення народу, буржуазії і
дворянства. Навіть спроби талановитого мі-
ністра фінансів Кольбера не змогли вивести
Францію з важкого економічного стану. Він
активно проводив політику меркантилізму,
намагався захистити французьку економі-
ку протекціоністськими митами, заохочував
створення великих мануфактур, надавав їм різні пільги і привілеї.
Після смерті Людовіка XIV престол перейшов до його правнука – Лю-
довіка XV (1715–1774). За його правління Франція продовжувала вести
війни, які не були потрібні ні народу, ні державі, а лише ускладнювали
становище країни. У результаті Семилітньої війни, яку Франція вела
проти Англії та Пруссії, вона втратила май-
же всі свої колонії у Північній Америці та
Індії.
Фінансова криза в державі посилювалася
величезними витратами на утримання придво-
рної аристократії, яку складали майже 4 тис.
дворян зі своїми сім’ями і слугами. Весь свій
час король присвячував балам, полюванням,
виставам та іншим розвагам. Людовіку XV
приписували слова: «Після Нас хоч потоп» і
«На мій вік вистачить».
Економічний розвиток Франції у другій
половині ХVІІІ ст. Із середини XVІІІ ст. у
Франції прискорився розвиток промисловос-
ті, торгівлі й сільського господарства. Насе-
лення країни зросло в 1790 р. до 26 млн чол.,
з яких майже 85 % проживало в селах. Селя-
нам належало близько 40 % землі, але вони
були лише її користувачами, оскільки права
власностізалишалисьудворян.Хочакріпаків
у країні майже не залишилося, селяни про-
довжували виконувати численні феодальні
повинності. За користування ділянкою вони
мусили платити сеньйору грошовий внесок –
ценз, вносити оброк – шампар – від чверті до
половини врожаю, а іноді виконувати пан-
щину. Великих збитків селянським госпо-
дарствам завдавало право дворян полювати
2.
Абсолютна монархія
Французький селянин.
Кольоровий офорт. 1790 р.
Уважно розгляньте ма-
люнок. На вашу думку, чи
співчуває художник селя-
нам?
Якими засобами він ви-
словив своє ставлення до
селянського питання?
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 10Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 10 7/10/2009 13:12:387/10/2009 13:12:38
11.
11
на орних землях,сплата державі численних
податків і церковної десятини. В окремих
провінціях Франції, зокрема на Північному
Заході, поступово зростала кількість замож-
них селянських господарств.
У 70–80-х роках XVІІІ ст. дворяни, що втра-
чали свої прибутки, значно збільшили побори
із селян, відновили давно забуті середньовіч-
ні повинності й домоглися відторгнення на
свою користь третини селянських угідь. Не-
вдоволення владою і феодальними порядка-
ми серед селян дедалі посилювалось.
Франція залишалася сільськогосподар-
ською країною, проте промисловість в її еко-
номіці відігравала дедалі більшу роль. Зросла
кількість великих централізованих мануфак-
тур, на яких подекуди почали застосовува-
тися машини. Прискорювалося формування
національного ринку, розвивалася внутріш-
ня і зовнішня торгівля.
Становий поділ французького суспіль-
ства. З розвитком капіталістичних відно-
син поступово зростає і роль торговельно-
промисловихкіл,посилюєтьсяїхекономічний
ісоціальнийвплив.Протеподальшомурозвит-
ку промисловості й торгівлі перешкоджав
абсолютизм, становий поділ суспільства і
залишки феодалізму. Економічний прогрес
на ґрунті капіталістичних відносин вимагав знищення феодальних прав
дворян на землю, скасування цехової системи в містах і монопольних
привілеїв окремих близьких до королівського двору компаній. Утворенню
єдиного французького ринку заважали залишки феодальної роздробленос-
ті: відсутність єдиної системи мір і ваги та внутрішні мита.
Величезне невдоволення більшості населення викликали громадян-
ська нерівність і становий поділ суспільства. Привілейовані стани – ду-
хівництво і дворянство – були звільнені від сплати податків і могли за-
ймати вищі посади в державному управлінні, судах і армії. До третього
стану (96 % населення) належали не тільки селяни, ремісники і наймані
робітники, а й купці, банкіри і власники мануфактур. Заможні буржуа,
що володіли неабиякими статками, виявляли незадоволення тим, що в
суспільстві їх вважали людьми нижчого ґатунку.
Чому заможні буржуа та банкіри, які були значно багатшими за графів та
маркізів, належали до третього стану разом з бідними ремісниками?
Королівська влада і привілейовані стани чинили опір будь-яким спробам
реформувати систему влади, міцно трималися за своє становище і спад-
кові права. Проте в другій половині XVІІІ ст. проти абсолютизму у Фран-
ції піднімається могутня хвиля опозиції. Її очолила багата буржуазія –
3.
Дворяни. Малюнок кінця
XVIII ст.
Порівняйте зовнішній ви-
гляд дворян і селянина з по-
переднього малюнка.
Чому дворяни мали приві-
лейоване становище?
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 11Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 11 7/10/2009 13:12:387/10/2009 13:12:38
12.
12
промисловці, торговці йфінансисти. Цю опозицію підтримували народні
низи, які потерпали від голоду, безробіття, постійних нестатків. До неї
була готова приєднатись і незначна частина дворян, що займалися під-
приємництвом та мали намір підтримати третій стан у боротьбі за грома-
дянське рівноправ’я.
Доба Просвітництва. Значну роль у формуванні нового мислення
відіграла революція в розумі людей. На зміну середньовічному світогля-
ду з його вірою у божественні права монарха і назавжди встановлений
суспільний устрій прийшло нове світобачення. XVІІІ століття в Європі
прийнято називати добою Просвітництва, або «добою розуму». Це був час
поширення освіти серед найрізноманітніших прошарків населення, коли
звичні уявлення про оточуючий людину світ зазнавали докорінних змін.
Філософія Просвітництва базувалася на безмежній вірі в могутність розуму,
в можливості прогресу, ґрунтувалася на повазі до науки і жвавому інтер-
есі до оточуючого світу.
У XVІІІ ст. у Франції з’являються численні словники з багатьох галу-
зей науки (у 1750 р. їх було вже понад 600), багатотомні видання: «При-
роднича історія» Бюффона, «Енциклопедія наук мистецтв і ремесел»
філософа Дідро і математика Д’Аламбера. З останньої французи дізнава-
лися про значення слів «депутат», «конституція», «деспотія», «привілеї»
та ін. Видання «Енциклопедії» то дозволялося, то заборонялося. Якщо раніше
бібліотеки мали лише монастирі й аристократи, то тепер – письменники,
чиновники, буржуазія і навіть звичайні крамарі.
Дідро Дені (1713–1784) – французький філософ, просвітитель, письменник,
ідеолог революційної французької буржуазії. Разом з Д’Аламбером видавав
«Енциклопедію» (1751–1780). Почесний іноземний член Петербурзької акаде-
мії наук.
Д’Аламбер Жан Лерон (1717–1783) – французький просвітитель, філософ,
математик. Один із творців «Енциклопедії».
У багатьох французьких містах влаштову-
валися книжкові аукціони. Оскільки уряд і
церкванещаднопереслідуваливільнодумство,
книжки часто ввозились із-за кордону у валі-
зах з подвійним дном, а майже в усіх великих
містах Франції існували таємні друкарні та
склади нелегальної літератури. Письменність
серед населення значно зросла, і заборонені
книжки, що таврували абсолютизм і феодаль-
ні порядки, читали вже навіть візники, служ-
ниці, а інколи і селяни. Поширення подібної
літератури у Франції переконувало населен-
ня країни у віджилості існуючих порядків та
необхідності звільнення від духовного гніту,
посилювало обурення абсолютизмом, приско-
рювало революційний вибух.
4.
Жан Лерон Д’Аламбер
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 12Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 12 7/10/2009 13:12:397/10/2009 13:12:39
13.
13
Провідниками Просвітництва уФранції стала блискуча плеяда видатних
мислителів,письменниківівчених:Вольтер(ФрансуаАруе),ШарльЛуїдеМо-
нтеск’є, Жан-Жак Руссо, Дені Дідро, Габріель Маблі, Жан Лерон Д’Аламбер.
Вольтер (спр. ім’я Марі Франсуа Аруе;
1694–1778) – французький письменник, фі-
лософ, історик, іноземний почесний член
Петербурзької академії наук. Видатний діяч
доби Просвітництва. У своїх творах виступав
проти тиранії, клерикалізму та деспотизму.
Автор численних наукових праць, поем, п’єс,
повістей. Твори Вольтера істотно вплинули
на російську й українську суспільну та літе-
ратурну думку.
Монтеск’є Шарль Луї де (1689–1755) –
французький правознавець, філософ, про-
світитель, письменник. У 1705 р. закінчив
католицький колеж. Прихильник теорії при-
родного права і суспільного договору, критикував теологічне тлумачення
історичного процесу. Прихильник конституційної монархії.
Шарль Луї де Монтеск’є про принципи
розподілу влади
У будь-якій державі існує три різновиди влади: влада
законодавча, влада виконавча, що вирішує питання міжнародного права, та
влада, що вирішує питання права громадянського.
Коли влада законодавча й виконавча будуть поєднані в одній особі або ж уста-
нові, тоді не буде свободи, позаяк варто остерігатися, що цей монарх або сенат
почне створювати тиранічні закони з метою їх тиранічного застосування.
З курсу правознавства пригадайте, як називається влада, що «вирішує пи-
тання права громадянського».
З гострою критикою абсолютизму, паразитизму королівського двору і
католицької церкви виступив Вольтер. Його перу належить безліч філо-
софських та історичних праць, політичних трактатів і памфлетів, успіху
яких сприяли легкий стиль автора, дотепність і логічність викладу. Вольтер
був прибічником «освіченої монархії», скасування станових привілеїв дво-
рянства, обмеження впливу церкви на духовне життя суспільства. Проте,
висміюючи церковне вороже ставлення до прогресу, культури і релігійний
фанатизм, він усе ж вважав релігію гарантом порядку в суспільстві. «Якби
Бога не було, – казав він, – то його слід було б вигадати». Також Вольтер
відкидав думки про можливість обмеження приватної власності.
Шарль Луї де Монтеск’є у своїй знаменитій праці «Про дух законів»
(1748) уперше висунув і обґрунтував тезу про необхідність поділу влади
в державі на законодавчу, виконавчу і судову. Саме це, на його думку,
унеможливлювало будь-яке зловживання владою, прояви деспотизму.
Монтеск’є був прихильником обмеженої конституційної монархії і гаран-
тованого права на приватну власність.
Вольтер
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 13Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 13 7/10/2009 13:12:397/10/2009 13:12:39
14.
14
Найпередовіші на тойчас суспільно-
політичні думки висловлював Ж.-Ж. Руссо.
Він, слідом за англійськими левелерами та
філософом Дж. Локком, обґрунтував теорію
природних, здобутих від народження прав
людини, виступав за рівність людей у форму-
ванні державної влади. Завдання будь-якої
держави, на його думку, полягало в захисті
природжених прав людей. Політичним ідеа-
лом Руссо була демократична республіка
дрібних власників із безпосередньою участю
народу в управлінні державою.
Ідеї французьких просвітителів несли в собі величезний революцій-
ний потенціал. Водночас вони відіграли велику роль у розвитку духовної
культури Франції та інших країн Європи та Америки.
Руссо Жан-Жак (1712–1778) – французький філософ-просвітитель,
письменник, один з авторів «Енциклопедії». Критикував феодально-абсо-
лютистський лад, обстоював ідеї республіки. Вимагав ліквідації великої
приватної власності й заміни її дрібною. Дотримувався теорії договірного
походження держави.
Жан-Жак Руссо про суспільний
договір
Людина народжується вільною, однак постійно почу-
ває себе закутою в кайдани…
…Доки народ, змушений підкорятися, коритися, він чинить добре; проте коли
народ, маючи можливість розірвати пута, здійснює це, він чинить ще краще:
оскільки народ, що повертає собі свою свободу з огляду на ті права, за якими її
в нього відібрали, мав право повернути її собі – тому що не існувало б жодних
підстав відбирати її в народу. Проте суспільний устрій – це священне право, що
є підставою для будь-яких інших прав. Та права цього природа не надала; тому,
очевидно, воно ґрунтується на обопільній згоді.
Поясніть слова Ж.-Ж. Руссо: «...суспільний устрій – це священне право, що є
підставою для будь-яких інших прав».
Як Людовік ХІV і Людовік ХV говорили про себе і державу?1.
Охарактеризуйте економічний розвиток Франції у другій половині2.
ХVІІІ ст.
Охарактеризуйте станову структуру французького суспільства.3.
Чому, на вашу думку, другу половину ХVІІІ ст. назвали добою Просвітництва?4.
Використавши додаткові джерела, напишіть історичні портрети найвідо-5.
міших французьких просвітителів.
З курсу історії України пригадайте, чи мала вплив ідеологія Просвітни-6.
цтва на передових мислителів України того часу.
Жан-Жак Руссо
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 14Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 14 7/10/2009 13:12:407/10/2009 13:12:40
15.
15
Початок Початок Великоїфранцузької революції.
Конституція 1791 р.
Подумайте, які з ідей просвітителів були найважливі-
шими для французького суспільства кінця XVIII ст.
Причини Французької революції. Наприкінці XVIII ст. у правлячих
колах Франції дедалі активніше обговорювалося питання про те, як ви-
лікувати явно хворе суспільство, вдихнути у нього нові сили. Було оче-
видно, що треба змінювати внутрішню політику країни, методи і стиль
управління державою, шукати шляхи заохочення розвитку економіки й
оздоровлення фінансів.
Людовік XVI (1754–1793) – король Франції
з династії Бурбонів, скинутий під час рево-
люції 1789–1799 рр., засуджений Конвен-
том 21 січня 1793 р. до страти.
Марія Антуанетта (1755–1793) – фран-
цузька королева, дружина Людовіка XVI
(з 1770 р.), дочка Марії Терезії. Під час яко-
бінської диктатури страчена за вироком ре-
волюційного трибуналу.
Певні сподівання покладалися на моло-
дого короля Людовіка XVI, що вступив на
престол після смерті діда в 1774 р. Знаючи
про важке фінансове становище країни, ко-
роль відмовився від грошового подарунка
на честь коронації, відправив у відставку
ненависних народу урядовців, а головне –
призначив міністром фінансів талановито-
го економіста Жака Тюрго. Протягом двох
років Тюрго провів найбільш очікувані у
Франції реформи: скасував внутрішні мита, цехові привілеї в містах,
монополію держави на продаж хліба, але його спроба обмежити витра-
ти королівського двору викликала лютий опір придворного оточення
на чолі з королевою Марією Антуанеттою. Під впливом дружини Лю-
довік XVI відправив Тюрго у відставку. Це був крах останніх споді-
вань на можливість мирного реформування Франції без революційних
потрясінь.
Ситуація в країні тим часом продовжувала ускладнюватись. У дру-
гій половині 80-х років XVIII ст. країну охопила надзвичайно важка
економічна криза, викликана напливом дешевих англійських товарів.
Десятки мануфактур збанкрутіли, а їх працівники залишилися без ро-
боти. Декілька років поспіль Франція переживала неврожаї, в країні
ширився голод, а тим часом чиновники наживалися на бідуваннях на-
§2
1.
Людовік XVI
Чому, на вашу думку, ху-
дожникзобразив Людовіка
XVI саме так?
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 15Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 15 7/10/2009 13:12:407/10/2009 13:12:40
16.
16
роду, продаючи хлібутридорога. Держава
опинилася на межі банкрутства, її внутріш-
ній борг сягнув 4,5 млрд ліврів. Король не
мав чим платити службовцям, армії, а бан-
кіри відмовлялися давати нові позики без
серйозних гарантій.
У 1789 р. за порадою нового міністра фі-
нансів швейцарця Жака Неккера король на-
важився зібрати Генеральні штати, що не
скликались у Франції з 1614 р. Лише пред-
ставники всіх станів, на думку Неккера, мо-
гли дати згоду на нові позики і податки. Це
свідчило про те, що абсолютна монархія вже
не була здатна сама управляти країною і
змушена знову вдатися до підтримки станів,
як і за часів Середньовіччя. Генеральні шта-
ти скликали в королівській резиденції – Вер-
салі – 5 травня 1789 р. За традицією вони
складалися з трьох палат – представників ду-
хівництва, дворянства і непривілейованого третього стану. Хоча кількість
депутатів від третього стану було збільшено вдвічі, його участь наперед
обмежувалася другорядною роллю, оскільки зберігався становий принцип
голосування. Привілейовані стани – духівництво і дворянство – завжди
мали два голоси проти одного від третього стану.
Проте французька буржуазія, що становила більшість представників
третього стану, зовсім не збиралася задовольнятися становищем статистів,
слухняних виконавців королівської волі. І почувши, що Людовік XVI вима-
гає схвалення чергової позики в 80 млн ліврів, але при цьому застерігає про-
ти будь-яких спроб реформ у країні, лідери буржуазії виступили з відкритим
протестом. У червні 1789 р. представники третього стану проголосили себе
Національними зборами, тобто представниками всієї французької нації,
здатними говорити від імені всього народу. Вони були праві, бо духівництво
і дворянство становили лише 4 % населення країни.
Людовік XVI і Жак
Неккер перед порожньою
державною скарбницею.
Карикатура
Розгляньте карикатуру і
придумайте діалог між ко-
ролем і Неккером.
Засідання Гене-
ральних штатів
у Версалі.
Картина О. Кодера
Чому чоловіки займа-
ють місця в залі, а
дами – в ложах для
публіки?
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 16Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 16 7/10/2009 13:12:417/10/2009 13:12:41
17.
17
Перші кроки революції.Король не наважився розігнати непокірних
депутатів і лише наказав закрити приміщення для засідання. Тоді депу-
тати на чолі з Жаком Байї перебралися в порожній зал для гри у м’яч у
Версалі й дали клятву, що не розійдуться, доки у Франції не буде вироб-
лено конституцію.
Один із депутатів, граф Мірабо, заявив, що члени зборів, як обранці
народу, можуть залишити свої місця, лише поступаючись силі багнетів.
Це було перше проголошення принципу незалежності законодавчої вла-
ди від виконавчої. Незабаром до депутатів третього стану приєдналися
ліберальне дворянство і духівництво на чолі з родичем короля – герцогом
Філіппом Орлеанським.
Чи може діяти принцип незалежності законодавчої влади від виконавчої в
умовах абсолютної монархії?
9 липня Національні збори проголосили
себе Установчими, тобто продекларували своє
право на встановлення в країні нового держав-
ного ладу та прийняття конституції. Тоді
король вирішив вдатися до сили. У Версаль і
Париж почали стягуватися війська. Звістка
про це посилила хвилювання у столиці Фран-
ції, як і чутки про можливе державне банкрут-
ство. У Парижі відбувались масові мітинги, а
13 липня у місті почалося повстання. Народ
увірвавсядоарсеналу,захопивгарматитаруш-
ниці. Його представники утворили Постійний
комітет для організації народного ополчення,
яке згодом дістало назву Національна гвардія.
Невдовзі її очолив знаменитий учасник війни
за незалежність Сполучених Штатів Америки
маркіз Лафайєт.
2.
Клятва в залі для гри в м’яч. Картина Ж. Давида
Які засоби використав художник, щоб переконати глядача у вірностідепута-
тів Національних зборів своїй клятві?
Марі Жозеф де Лафайєт
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 17Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 17 7/10/2009 13:12:427/10/2009 13:12:42
18.
18
Лафайєт Марі Жозефде (1757–1834) – маркіз, французький політич-
ний діяч. 1780 р. за участь у війні за незалежність північноамериканських
колоній Англії 1775–1783 рр. дістав чин генерала армії. У 1789–1791 рр. і
під час Липневої революції 1830 р. командував Національною гвардією.
Прибічник конституційної монархії. У період Реставрації – один із ліде-
рів опозиції.
На ранок 14 липня в Парижі поширилися
чутки про те, що на місто націлені гармати
королівської фортеці Бастилії. Старовинна
фортеця-в’язниця, похмурий восьмибашто-
вий замок, була ненависним символом коро-
лівської влади. У її казематах ув’язнювали
тих, хто виступав проти монархів і католи-
цької церкви. Саме до неї і рушив великий
натовп городян, національних гвардійців і
солдатів, що прилучилися до повстання. Ко-
мендант фортеці відмовився здати Бастилію,
але після відчайдушного штурму вона була
взята приступом. В’язні фортеці здобули дов-
гоочікувану свободу.
Коли короля повідомили, що Бастилія
впала, він вигукнув: «Та це ж бунт!». Йому
відповіли: «Ні, володарю, це не бунт, а ре-
волюція». Озброївшись кайлами і ломами,
парижани відразу почали руйнувати Басти-
лію. Через рік її повністю знищили, а через
століття – у 1880 р. – День здобуття Бастилії,
перший день Французької революції, став національним святом Франції,
який і зараз щорічно відзначають 14 липня.
Обговоріть у групі, чому французи, в чиїй історії
було багато важливих подій, революцій і війн,
і досі взяття Бастилії вважають національним
святом.
Перемога парижан над монархією стала
сигналом до вибуху по всій країні. У містах
відбувалися «муніципальні революції», у хо-
ді яких народ нищив органи королівської
влади і створював муніципалітети – органи
місцевого самоврядування. У країні розгор-
нувся і могутній селянський рух. Тисячі дво-
рян, лякаючись справедливого народного
гніву, змушені були тікати за межі Франції.
Проте головним здобутком подій 14 липня
стало перетворення Установчих національ-
них зборів у справжній орган державної влади.
Штурм Бастилії
Оноре Габрієль
де Мірабо
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 18Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 18 7/10/2009 13:12:427/10/2009 13:12:42
19.
19
Там панували представникивеликої буржуазії і ліберального дворянства –
новий мер Парижа Ж. Байї, маркіз Лафайєт, граф Мірабо і відомий у май-
бутньому політик Ж. Сійєс – прихильники конституційної монархії.
Мірабо Оноре Габрієль де (1749–1791) – діяч Французької революції,
граф. Депутат Генеральних штатів (1789) від третього стану. Лідер великої
буржуазії.
Декрет про знищення феодальних прав.
11 серпня 1789 р.
Національні збори остаточно скасовують феодальний
устрій. Вони постановили, що без винагороди відміняються лише ті феодальні й
чиншеві повинності, які належать до особистісних та речових кріпосних прав, всі
ж інші – за викуп. Розмір і спосіб викупу визначать Національні збори. Ті повин-
ності, які цей декрет не забороняє, у подальшому будуть стягуватися за викуп.
Які верстви і чому були зацікавлені в тому, щоб частина повинностей підля-
гала викупу?
Уже в серпні 1789 р. депутати прийняли декілька важливих рішень: було
скасовано церковну десятину та особисті повинності селян. Проте обтяжли-
ві поземельні платежі селян на користь поміщиків підлягали викупу. Депу-
тати твердо стояли на сторожі приватної
власності, хоч це й була власність дворян.
Згодом законодавчо було встановлено і суму,
якуселяни мали сплатити землевласникам, –
20-кратну вартість річних повинностей.
Декларація прав людини і громадянина.
26 серпня 1789 р., взявши за приклад амери-
канську Декларацію незалежності, Установчі
збори прийняли Декларацію прав людини і
громадянина. Перша ж стаття стверджувала:
«Люди народжуються і залишаються вільни-
ми і рівними в правах», що раз і назавжди ска-
совувало у Франції поділ суспільства на стани,
на привілейованих і непривілейованих його
членів. Декларація проголошувала принцип
народного суверенітету, стверджуючи, що дже-
3.
Конституційна
монархія
Декларація прав
людини і громадянина
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 19Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 19 7/10/2009 13:12:437/10/2009 13:12:43
20.
20
релом будь-якої владиє лише народ, вся нація. У документі проголошувалися
також свобода слова, думки, друку, віросповідання, право громадян на вибір
будь-яких занять, недоторканність особи і приватної власності. Декларація
стала своєрідним маніфестом громадянських прав і свобод в Європі, взірцем
для багатьох майбутніх європейських конституцій.
Декларація прав людини і громадянина.
26 серпня 1789 р.
Представники французького народу, утворивши На-
ціональні збори, зазначили, що неуцтво та забуття прав людини або нехту-
вання ними є чи не єдиною причиною суспільних негараздів і зіпсованості
правління. Тому вирішили викласти це у святковій Декларації природних,
беззаперечних і священних прав людини, щоб ця Декларація, постійно пе-
ребуваючи в колі зору всіх членів громадянського союзу, завжди нагадувала
про їхні права та обов’язки. Щоб дії законодавчої та виконавчої гілок влади,
котрі у будь-який час можна було б співставити з метою кожного політично-
го інституту, сприймалися з більшою повагою, щоб вимоги громадян, котрі
ґрунтуються на простих і безсумнівних принципах, спрямовувалися на дотри-
мання конституцій.
З огляду на вищезазначене, Національні збори перед обличчям та егідою Вер-
ховної істоти визнають та проголошують такі права людини і громадянина.
Стаття 1
Люди народжуються і залишаються вільними та рівними в правах. Їх відмін-
ності можуть ґрунтуватися лише на загальній потребі.
Стаття 2
Метою будь-якого політичного союзу є забезпечення природних та
невід’ємних прав людини: свободи, власності, безпеки та опору гнобленню.
Стаття 3
Джерелом суверенної влади є нація. Жодна установа чи особистість не може
утримувати владу в своїх руках без бажання нації.
Стаття 4
Свобода полягає в можливості робити все, що не шкодить іншому: таким
чином дотримання природних прав кожної людини обмежується лише тими
межами, котрі забезпечують іншим членам суспільства користування тими ж
правами. Межі ці визначаються лише законом.
Які права людини і громадянина в документі вважаються природними і не-
від’ємними?
Поясніть, як ви розумієте статтю 4, яка стверджує, що свобода полягає в
можливості робити все, що не шкодить іншому.
Невдовзі депутати самі порушили декларований ними принцип грома-
дянського рівноправ’я. Буржуа не наважилися надати право голосу най-
біднішим верствам населення, бо вважали, що ті не здатні свідомо брати
участь у державному житті. Всіх громадян Франції було поділено на «ак-
тивних» і «пасивних», тих, що мали право голосу, і тих, що позбавлялись
виборчих прав. Вони надавалися лише тим французам, які сплачували
державні податки.
Демулен Каміль Бенуа (1760–1794) – діяч Французької революції.
Депутат Конвенту, боровся проти жирондистів. Прихильник Дантона.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 20Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 20 7/10/2009 13:12:447/10/2009 13:12:44
21.
21
Марат Жан Поль(1743–1793) – діяч Фран-
цузької революції, один з вождів якобінців,
учений і публіцист, лікар за фахом. З вересня
1789 р. видававгазету«Другнароду»,вякійви-
кривавпланимонархістів.РазомзРобесп’єром
брав участь у підготовці повстання 31 травня –
2 червня 1793 р., яке призвело до встановлен-
ня якобінської диктатури. Убитий роялісткою
Ш. Корде.
Революція викликала надзвичайне підне-
сення громадянської активності, утворення
різноманітних політичних клубів, товариств,
газет. Найпопулярнішим серед них було Това-
риство друзів конституції, більш відоме як
Якобінський клуб, бо займало місце бібліотеки
колишнього монастиря Св. Якова. На початку
Якобінський клуб об’єднував верхівку Уста-
новчих зборів, прибічників конституційної
монархії. Більш радикальним і відкритим для
простого люду був Клуб кордельєрів, який очо-
люваливідомізгодомдіячіреволюції–адвокат
Жорж Дантон і журналіст Каміль Демулен.
Емблемою клубу недарма було «всевидюче
око» народу. Велику популярність здобула га-
зета «Друг народу», яку видавав відомий пу-
бліцист Марат.
Велика буржуазія, що керувала в Установ-
чих зборах, і надалі проводила вигідну лише
для себе політику. У 1789–1791 рр. в її інте-
ресах було остаточно скасовано монопольні пра-
ва цехів, внутрішні мита, дозволено вільну тор-
гівлю хлібом, запроваджено єдину систему оподаткування тощо. Прийнятий
декрет про запровадження цивільного устрою церкви дозволив конфіскувати
її величезні маєтки і розпродати їх. Виручені гроші йшли на погашення дер-
Жан Поль Марат
Каміль Бенуа Демулен
Націоналізація
церковного майна.
Карикатура. Кольо-
ровий офорт
Чому конфіскація це-
рковного майна була
вигідна саме великій
буржуазії?
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 21Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 21 7/10/2009 13:12:447/10/2009 13:12:44
22.
22
жавного боргу, щобуло вигідно власникам державних облігацій. Французька
буржуазія охоче купувала багаті церковні землі, вкладаючи в нерухомість усі
свої вільні кошти. Священики переводилися на платню, ставали державними
службовцями. Декретом Установчих зборів було введено цивільний шлюб та
громадянськуреєстраціюактівнародженнядитини.УФранції,першійзєв-
ропейських країн, було дозволено розлучення подружжя.
Важливе значення для подальшого розвитку країни мала проведена
адміністративна реформа. Замість колишніх середньовічних провінцій
країну було поділено на більш компактні й зручні для управління депар-
таменти з досить значними правами самоврядування. Такі ж отримали
і всі паризькі округи (райони).
Здобувши владу, велика буржуазія вжила заходів для свого захисту від
королівської влади та злиденної більшості населення країни, яке на цей час
не отримало практично нічого. Згідно з прийнятим у вересні 1789 р. де-
кретом, проти «зборищ заколотників» дозволялося застосовувати зброю.
До «заколотників» прирівнювалися страйкуючі робітники мануфактур і
навіть перші профспілкові організації.
Після тривалих зволікань та затримок з боку Людовіка XVI у вересні
1791 р. Установчі збори прийняли Конституцію Франції. Першу її части-
ну становила Декларація прав людини і громадянина, а друга визначала
побудову і повноваження органів державної влади й управління. Вища
законодавча влада мала належати Законодавчим зборам, які обиралися
на підставі загального виборчого права, але лише «активними» грома-
дянами. Виконавча влада залишалася за королем, який самостійно фор-
мував уряд і керував його діяльністю. Конституція не поширювалася на
французькі колонії, де всупереч Декларації зберігалося рабство.
Конституція Франції. 3 вересня 1791 р.
Конституція забезпечує такі громадянські права:
– усі громадяни мають вільний доступ до місць і посад
незалежно від будь-яких відмінностей, окрім тих, що постають з їхніх чеснот та
можливостей;
– усі податки належним чином розподіляються поміж усіх громадян відповід-
но до їх статків;
– однакові правопорушення матимуть однакове покарання незалежно від
особистісних відмінностей;
– з власної волі пересуватися, залишатися на місці або покидати його без
остраху бути затриманим або ув’язненим інакше, як за законом, передбаче-
ним Конституцією;
– з власної волі висловлюватись в усній та письмовій формі, друкувати, а також
іншим чином поширювати свої думки, що не буде піддано жодній попередній
цензурі або перевірці до їх публікації, а також проведення обрядів того віроспо-
відання, до якого людина належить;
– вільно збиратися в громадських місцях, зберігаючи спокій та без зброї, до-
тримуючись поліцейських законів;
– вільно звертатись до усталених органів влади з петиціями, підписаними
окремими громадянами.
Поясніть, які попередні закони було скасовано статтею Конституції, яка
передбачала, що за одні й ті ж самі злочини всі громадяни Франції будуть по-
карані однаково.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 22Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 22 7/10/2009 13:12:467/10/2009 13:12:46
23.
23
1. Проаналізуйте реформиЖ. Тюрго.
2. Користуючись додатковими джерелами, визначте роль Марії Антуанетти
в житті Франції наприкінці XVIII ст.
3. Які причини спонукали депутатів від третього стану проголосити себе
Національними зборами?
4. Проаналізуйте діяльність Установчих національних зборів.
5. Порівняйте Декларацію незалежності США з Декларацією прав люди-
ни і громадянина (ставлення до прав і свобод особистості, до визначення
джерела влади).
6. Що заважало продуктивній роботі Установчих зборів на користь народу?
7. Охарактеризуйте форми виявлення громадянської активності у Фран-
ції.
8. Визначте історичне значення прийняття Конституції 1791 р.
5 травня 1789 р. – скликання Генеральних штатів.
9 липня 1789 р. – проголошення Установчих зборів.
14 липня 1789 р. – взяття Бастилії.
26 серпня 1789 р. – прийняття Декларації прав людини
і громадянина.
3 вересня 1791 р. – перша Конституція Франції.
Встановлення Республіки.
Якобінська диктатура
Пригадайте причини і перші події Французької рево-
люції.
Внутрішня та зовнішня політика Законодавчих зборів. Обрані «ак-
тивними» громадянами, Законодавчі збори урочисто розпочали свою дія-
льність у жовтні 1791 р. У них переважали прихильники поміркованих бур-
жуазних реформ і конституційної монархії, які очолювали революцію на її
початку і вважали, що з прийняттям конституції необхідні перетворення у
Франції вже здійснено. Тепер вони гуртувалися навколо Клубу фельянів.
Проте з часом дедалі активнішу роль у роботі зборів почали відігра-
вати представники середньої буржуазії – промисловці, торговці, фінан-
систи, які вважали проведені в країні перетворення занадто обмеженими
і недостатніми. Їх називали бріссотинцями – на честь лідера, відомого
паризького промовця і літератора Жака Бріссо. Пізніше за ними закрі-
пилася назва жирондисти, оскільки більшість депутатів фракції бріссо-
тинців походила з багатих приморських департаментів Франції, зокрема
Жиронди. Вони виступали за подальші реформи з метою забезпечення
повної свободи підприємництва, скасування будь-яких монополій і при-
вілеїв, а головне, вважали потрібними подальші політичні зміни в країні.
Дехто з бріссотинців заявляв про необхідність заміни короля з ненависної
у Франції династії Бурбонів, але більшість схилялася до ідеї проголошен-
ня республіки.
§3
1.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 23Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 23 7/10/2009 13:12:467/10/2009 13:12:46
24.
24
Робота зборів проходилав частих супереч-
ках депутатів, що ускладнювало їх нормаль-
ну роботу. Більшість з прийнятих декретів не
впроваджувались у життя, бо на них накла-
дав вето (заборону) сам король. Тим часом у
Франції поглиблювалась економічна криза,
зростали ціни, збільшувалася кількість без-
робітних.Народголодував,іувеликихмістах
Франції почастішали виступи найбідніших
верств населення. Виразники їх інтересів –
священики Жак Ру і П’єр Долів’є – вимагали
від депутатів безкоштовного розподілу між
селянами поміщицької землі, введення твер-
дих цін на хліб і предмети першої необхіднос-
ті, жорстких заходів проти спекулянтів, що
наживалися на народних бідуваннях.
Нестійке політичне становище в країні
ускладнилось у зв’язку з прямою загрозою
контрреволюційної інтервенції. Монархи Європи вбачали в революції
заколот бунтівників, загрозу своїм власним тронам. Австрійський імпе-
ратор Леопольд II і прусський король Фрідріх Вільгельм ІІ домовилися
розпочати війну проти Франції з метою знищення революційних здобут-
ків і поновлення необмеженої влади Людовіка XVI. До цього їх активно
підбурювали також англійський і російський уряди. У 1792 р. Пруссія і
Австрія підписали союзний договір, який поклав початок утворенню першої
антифранцузької коаліції. Поруч із французьким кордоном у містечку
Кобленц союзники сформували табір французьких дворян-емігрантів,
які мали стати авангардом у боротьбі з революційною загрозою.
Фрідріх Вільгельм ІІ (1744–1797) – прусський король з 1786 р., із
династії Гогенцоллернів. У 1792 р. уклав воєнний союз з Австрією проти
революційної Франції.
Вимоги Австрії і Пруссії скасувати конституцію і поновити абсолютизм
Законодавчі збори сприйняли як втручання у внутрішні справи Франції.
Прагнучи випередити реакційних монархів, вони оголосили війну Ав-
стрії, котру невдовзі підтримала й Пруссія. Війна для Франції складалася
Парламентська
республіка
Порівняйте консти-
туційно-монархічну
і парламентсько-рес-
публіканську форми
правління. За якої з
них парламент має
більшеповноважень?
Паризький революціонер.
Картина Л. Бойлі
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 24Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 24 7/10/2009 13:12:467/10/2009 13:12:46
25.
25
невдало. Королівські генералиі офіцери неохоче воювали проти прусса-
ків, що вдерлися на територію Франції. А королева Франції Марія Антуа-
нетта, сестра австрійського імператора, передавала австрійцям військові
плани.
Саме в цей час країну охопило могутнє патріотичне піднесення. На
гасло Законодавчих зборів «Батьківщина в небезпеці!» відгукнулися де-
сятки тисяч французів. З усіх міст до Парижа прямували загони добро-
вольців, об’єднаних у Федерацію Національної гвардії, щоб дати відсіч
прусським загарбникам. У цей час уся Франція співала «Марсельєзу» –
пісню марсельського батальйону, автором якої був молодий офіцер Руже
де Ліль. Пісня, що закликала до боротьби з тиранами, до повалення коро-
лівських тронів, стала гімном революції, а згодом (у 1879 р.) і національ-
ним гімном Франції.
Декрет Законодавчих зборів
«Батьківщина в небезпеці!». 11 липня 1792 р.
Громадяни, Батьківщина в небезпеці!
Хай всі, хто першими виявить бажання піднятися на захист того, що в них
є найдорожчого, завжди пам’ятають, що вони французи і що вони вільні, хай
їхні співгромадяни підтримають безпеку особистості й майна на місцях, хай
посадові особи ревно пильнують і хай всі зі спокійною відвагою, що озна-
чає істинну силу, очікують заклику, щоби почати діяти, і тоді Вітчизну буде
врятовано.
Що Законодавчі збори вважали найголовнішим в момент гострої небезпеки
для Франції?
Загроза вторгнення прусських військ, злидні й голод в Парижі викли-
кали дедалі більше невдоволення мешканців столиці та національних
гвардійців. Жирондисти і лідери міської бідноти відкрито звинувачува-
ли Людовіка XVI у зраді й закликали до повалення королівської влади.
Штурм Тюїльрі
в Парижі.
Картина Ж. Берто.
1793 р.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 25Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 25 7/10/2009 13:12:477/10/2009 13:12:47
26.
26
Оскільки мерія Парижаконтролювалась
фельянами, у тривожні серпневі дні 1792 р.
жителі найбідніших районів міста обрали
власний орган міського самоврядування –
Комуну Парижа, яка і стала осередком під-
готовки нового повстання.
У ніч на 10 серпня 1792 р. по дзвону на
сполох озброєні парижани і національні
гвардійці почали збиратися біля будинку ра-
туші. На світанку понад 20 тис. повстанців
штурмували королівський палац Тюїльрі.
Короля і членів його сім’ї заарештували. Від-
разу після повстання Законодавчі збори, які
керувалися вже жирондистами, ввели в дію
всі декрети, які раніше заборонялися коро-
лем. Поділ громадян на «активних» і «пасив-
них» було скасовано, що означало введення у
Франції загального виборчого права. Тоді ж
скасовувалися дворянські звання і титули.
Ставало очевидним, що країні потрібна нова
конституція. Стара, 1791 р., вже не могла ді-
яти: монархію у Франції було ліквідовано.
Максиміліан Робесп’єр про повстання
10 серпня 1792 р.
Беззаперечно, повстання 10 серпня 1792 р. має ва-
гоміше значення, аніж повстання 14 липня 1789 р. … У 1789 р. парижани сти-
хійно піднялися до боротьби з метою відбити атаку двору й звільнитися від
старого деспотизму, а не для того, щоб завоювати свободу, ідея якої була
сумнівною, а принципи невідомими… У 1792 р. народ повстав, щоб покарати
за порушення основних законів свободи, притягти до відповідальності всіх
тиранів, які плели змови проти цих законів, усіх безчесних уповноважених
народу, що прагнули ще раз поховати беззаперечні права людства. Народ
дотримувався принципів, проголошених ще за три роки до цього попередніми
представниками; він… виявив свою міць та справедливість, щоби забезпечити
собі спасіння та щастя.
Чому Максиміліан Робесп’єр вважав, що повстання 10 серпня 1792 р. «має
вагоміше значення, аніж повстання 14 липня 1789 р.»?
Проте ворогами революції тепер ставали ті діячі, які власне її розпоча-
ли. Люди, які підняли народ проти абсолютизму, штурмували Бастилію,
приймали Декларацію прав людини і громадянина, тепер вважалися во-
рогами нації, бо залишалися прибічниками нехай обмеженої, але все-таки
монархії. Багатьох з них ув’язнили, а решта змушена була рятуватися
втечею за кордон.
Діяльність Конвенту. Після повстання 10 серпня Законодавчі збори
розпустилися й оголосили про вибори до Установчого конвенту (зборів),
який мав прийняти нову конституцію вже республіканської Франції.
Одночасно національні гвардійці поповнювали лави регулярної армії. 20
2.
Революційний гімн
«Марсельєза».
Сподіваємось, що ви чули
«Марсельєзу».
Чому,навашудумку,фран-
цузи саме цю пісню обрали
своїм гімном?
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 26Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 26 7/10/2009 13:12:487/10/2009 13:12:48
27.
27
вересня 1792 р.вона нанесла прусським вій-
ськам першу серйозну поразку під м. Вальмі.
У цей же день в урочистій обстановці було від-
крито перше засідання Установчого конвенту.
Наступного дня Конвент скасував у країні мо-
нархію, а 22 вересня Франція вперше у своїй
історії була проголошена республікою.
Провідне становище у Конвенті посідали
жирондисти, які головували на засіданнях і
визначали їх порядок денний. Більшість із
750 депутатів не мала власних політичних
поглядів і підтримувала всі рішення жирон-
дистів. Парижани призирливо їх називали
«жабами біля болота» або просто «боло-
том». Менш численну фракцію становило
ліворадикальне угруповання монтаньярів
(депутати цієї фракції розташовувалися на
верхніх лавах залу засідань, звідси їхнє пріз-
висько «монтань» – у перекладі з францу-
зької«гора»). Їх очолювали Марат, Дантон
і один з найвизначніших діячів революції,
палкий прихильник республіки, адвокат з
Арраса – Максиміліан Робесп’єр. Поступово
монтаньяри перетворилися на впливову по-
літичну силу і домоглися переваги над жи-
рондистами в Якобінському клубі (з якого
жирондистів виключили в грудні 1792 р.). Після цього назви монтаньяр
і якобінець стали синонімами).
Дантон Жорж Жак (1759–1794) – діяч Французької революції, один з
керівників якобінців. З вересня 1792 р. – де-
путат Конвенту, монтаньяр. У 1793 р., будучи
членом Комітету громадського порятунку,
обстоював компроміс із жирондистами.
У 1794 р. разом з однодумцями, що вира-
жали інтереси «нової буржуазії», виступив
проти максимуму цін, революційного теро-
ру. Був страчений.
Монтаньяри поділяли республіканські по-
гляди жирондистів, їхні прагнення забезпе-
чити повну свободу підприємництва в країні,
але рішуче виступали проти спроб перетво-
рити Францію на федерацію департаментів.
Захищаючи загалом принцип приватної
власності, дехто з монтаньярів припускав
можливість її обмеження і навіть перерозпо-
ділу майна багатих на користь незаможних
«Свобода чи смерть!»
Французькі добровольці
йдуть на війну проти ін-
тервентів. Картина
П. Ле Сюе. 1792 р.
Подумайте, чому гаслом
добровольців стали слова
«Свобода чи смерть!».
Пам’ятник Дантону в
м. Тарбесі
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 27Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 27 7/10/2009 13:12:487/10/2009 13:12:48
28.
28
громадян. Саме підтиском монтаньярів, всупереч позиції жирондистів,
Людовіка XVI віддали під суд трибуналу Конвенту, і після тривалих
дебатів більшість депутатів проголосувала за страту короля. 21 січня
1793 р. Людовіка XVI було страчено.
Після битви під Вальмі революційна армія здобула низку перемог над
прусськими і австрійськими військами. Вона відкинула окупантів за
межі Франції та зайняла територію Бельгії, західного берегу Рейну, Ніц-
цу і Савойю. Підставою просування армії було ухвалене Конвентом гас-
ло про допомогу народам, що прагнуть скинути тиранів. Прикордонні з
Францією території приєднувалися до республіки, на них здійснювались
буржуазні перетворення.
Стратакороля
Людовіка XVI.
Кольорова гравюра по
дереву
Чому, на вашу думку,
голову страченого ко-
роля показують на-
роду?
Битва під Вальмі. Картина Ж. Мозена
Подумайте, чому Й. Гете скаже про цю подію, що вона відкрила «нову
епоху в світовій історії».
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 28Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 28 7/10/2009 13:12:497/10/2009 13:12:49
29.
29
Проте успіхи республіканськоїФранції викликали дедалі більшу три-
вогу європейських монархів. Після страти Людовіка XVI до антифран-
цузької коаліції долучилися Англія, Іспанія, Сардинське королівство,
Неаполь і більшість малих німецьких держав. Офіційно приєдналася до
коаліції і Російська імперія. Під натиском переважаючих сил коаліції
французька армія знову почала відступати, залишила зайняті раніше те-
риторії, і в країну знову вступили інтервенти. З англійською допомогою
і на англійські гроші спалахнули роялістські (монархічні) повстання на
заході Франції – у Вандеї і Бретані. Нова загроза інтервенції ускладню-
валася через гостру нестачу продовольства у великих містах, зростаюче
невдоволення владою міської і сільської бідноти.
Встановлення якобінської диктатури. Жирондисти були неспро-
можні врегулювати ситуацію в країні, чим активно користувалися
монтаньяри-якобінці, звинувачуючи їх у нездатності врятувати республі-
ку. Розуміючи це, лідери жирондистів були змушені вдатися до надзви-
чайних заходів. На вимогу голодуючих було встановлено тверді ціни на
хліб, а для захисту республіки створено Комітет громадського порятун-
ку. Але, незважаючи на це, їх авторитет продовжував неухильно падати.
Скориставшись народним невдоволенням, спираючись на віддане ке-
рівництво Національної гвардії і підтримку Ради Комуни Парижа, 2 черв-
ня 1793 р. якобінці здійснили державний переворот і захопили владу в краї-
ні.Бріссо,Верньотаіншілідери-жирондистибулизаарештованійув’язнені.
Бажаючи уникнути звинувачення в узурпації влади, якобінці насамперед
прискорили прийняття нової конституції. Конституція 1793 р. гарантувала
громадянам набагато ширші права, ніж попередня. Законодавчу діяльність
мали здійснювати не лише депутати – обранці народу, а й безпосередньо самі
громадяни. Передбачалось, що уряд буде повністю контролюватися парла-
ментом. Проте в умовах інтервенції й громадянської війни нова конститу-
ція так і не набула чинності, а проголошені демократичні принципи не
були виконані й потонули в крові диктаторського режиму якобінців.
Чому якобінці, що встановили жорстку дикта-
туру, в Конституції 1793 р. обіцяли громадянам
набагато ширші права, ніж попередня влада? Чи
знаєте ви, хто в майбутньому скористався досві-
дом якобінців?
Посилаючись на тяжке становище краї-
ни, якобінці встановили жорстку диктату-
ру. Верховним органом залишався Конвент,
який володів усією повнотою законодавчої і
виконавчої влади. Представники Конвенту в
армії і провінціях – комісари – мали необме-
жені права. Неабиякі повноваження здобув
Комітет громадського порятунку, який з
липня 1793 р. очолив М. Робесп’єр. Невдо-
взі він навіть почав контролювати діяльність
самого Конвенту. Каральними органами дик-
татури стали Комітет громадської безпеки і
революційні трибунали.
3.
Максиміліан Робесп’єр
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 29Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 29 7/10/2009 13:12:517/10/2009 13:12:51
30.
30
Робесп’єр Максиміліан (1758–1794)– діяч Французької революції. На-
вчався на юридичному факультеті Паризького університету (1780). Депу-
тат Конвенту, один із головних керівників якобінців. З липня 1793 р. очо-
лював Комітет громадського порятунку, що фактично виконував функції
уряду. Після Термідоріанського превороту 1794 р. його було заарештовано
та гільйотиновано.
Максиміліан Робесп’єр про становище в країні
Нашу країну оточила армія ворога; варто чекати зрадни-
ків на наших теренах; вогні повстань не згасли всередині
республіки, й потрібно слідкувати, щоб вони не спалахнули ще з більшою силою.
І справді, зверніть увагу, що діється: у Марселі – контрреволюція, те ж відбуваєть-
ся в Бордо; в Леоні аристократія розстріляла кращих громадян. Ми бачимо, що нині
пануєтажкоаліція,проякутакчастопопереджували,якадовгийчаспорушуєспокій
народу, допомагаючи контрреволюціонерам, – потрібно зупинити цей розбрат. Те,
що відбувається у великих містах, про які я згадував, сталося б і в Парижі. Коли б не
спільне повстання широких народних мас, аристократія залила б кров’ю і Париж.
Про яку загрозу попереджає М. Робесп’єр у своєму зверненні?
Якобінська диктатура – період найвищого піднесення революції, най-
більш глибоких перетворень в країні, але водночас і період масових репре-
сійікривавихрозправізсправжнімитавигаданимиворогамиреспубліки.
Вже в липні 1793 р. якобінці ввели смертну кару за спекуляцію продо-
вольством, а в жовтні встановили тверді ціни на всі товари першої необ-
хідності. 17 липня 1793 р. Конвент прийняв декрет про повну і безоплат-
ну ліквідацію всіх феодальних повинностей, завдяки чому французьке
селянство, єдине в Європі, безкоштовно отримало землю, що раніше нале-
жаладворянам.Вершиноюсоціальногозаконодавстваякобінцівсталитак
звані Вантозькі декрети 1794 р. («вантоз» за революційним календарем –
лютий–березень), за якими частина майна «ворогів революції» розподі-
лялася між найбіднішими громадянами. Таким чином, було порушено
принцип недоторканності приватної власності, який так відстоювала бур-
жуазія ще з початку революції.
Засідання
Конвенту. Гравюра
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 30Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 30 7/10/2009 13:12:527/10/2009 13:12:52
31.
31
Декрет про безоплатнескасування
феодальних прав.
17 липня 1793 р.
Національний конвент задекларував: усі попередні сеньйореальні податки та
чинші (оброки), пов’язані з феодальним правом, як постійні, так і тимчасові,
враховуючи й визначені Декретом 25 серпня того року, скасовуються без гро-
шових відшкодувань.
Які верстви населення найбільше виграли від цього декрету?
З промови Жака Ру. Лютий 1793 р.
Задля чого ви відтяли голову тирану та знищували тиранію, коли щодень вас
повільно поглинають спекулянти й монополісти? У своїх магазинах вони на-
копичують їстівні припаси та сирий матеріал, що потім перепродують за лих-
варськими цінами голодному люду та ремісникам, останні потребують цього
задля власного виробництва, – вовну, шкіру, мило, залізо. Й супроти них також
необхідно повстати… яка в цьому потреба, якщо вони підтримують революцію
й розтягують національне майно, коли в безмежних володіннях учорашніх мо-
настирів вони нагромаджують скуплені товари!
До чого закликав Жак Ру?
Загроза смертної кари не зупиняла спекуляції хлібом у великих міс-
тах. Населення дедалі більше бідувало. Почастішали виступи голодної
бідноти – «шалених» на чолі з Ру, Варле і Леклерком. «Шалені» вимагали
конфіскації і поділу власності нових багатіїв, вилучення майна і продо-
вольства для допомоги голодуючим і постачання армії. Проте, коли ліде-
ри «шалених» почали критикувати якобінців, Робесп’єр без жалю розпра-
вився з ними. У вересні 1793 р. було прийнято декрет про «підозрілих»,
який став сигналом до масового терору. «Підозрілими» оголошувалися
не лише колишні дворяни, священики, чиновники, а й колишні фельяни
і жирондисти – будь-які противники диктатури. Виявлені «підозрілі»
підлягали негайному арешту та страті. Звичайно, що при пошуках «підо-
зрілих» припускалися зловживання владою і часто-густо зводились осо-
бисті рахунки.
Протягом жовтня 1793 р. стратили королеву Марію Антуанетту та лі-
дерів жирондистів, тисячі ув’язнених людей. У провінції лютували комі-
сари Конвенту. Подібних кривавих розправ Франція у своїй історії ще не
знала.
1. Охарактеризуйте роботу Законодавчих зборів Франції в 1791 р.
2. Визначте ставлення Австрії та Пруссії до подій, що відбувались у Франції.
3. Які події передували виборам до нового Установчого конвенту?
4. Проаналізуйте склад депутатів Установчого конвенту, визначте лідерів
та їхні ідейні погляди.
5. Які держави та з якою метою утворили першу антифранцузьку коаліцію?
6. Порівняйте зміст Конституцій 1791 та 1793 рр.
7. Висловіть свою думку щодо якобінської диктатури.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 31Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 31 7/10/2009 13:12:547/10/2009 13:12:54
32.
32
8. Заповніть порівняльнутаблицю діяльності правлячих сил.
Правлячі сили
Жирондисти Якобінці
позитив негатив позитив негатив
Законодавча діяльність
Соціальна політика
Зовнішня політика
Ідеологія
Результати діяльності
9. Висловіть свою думку щодо страти короля і королеви.
22 вересня 1792 р. – проголошення у Франції рес-
публіки.
1793–1794 рр. – якобінська диктатура.
Термідоріанська реакція і Директорія.
Бонапартистський переворот 1799 р.
Висловіть своє ставлення до якобінської диктатури.
Які верстви населення її підтримували і чому?
Внутрішня політика термідоріанців. Терор якобінців викликав
дедалі більше невдоволення буржуазії. Проти Робесп’єра та його прибіч-
ників виникла змова. Активну роль серед змовників відігравали Фуше і
Баррас. Вони залучили на свій бік багатьох депутатів Конвенту. 9 термі-
дора ІІ року Республіки (27 липня 1794 р.) Робесп’єра під час виступу в
Конвенті було заарештовано, а на другий день разом із Сен-Жюстом і Ку-
тоном страчено. Якобінську диктатуру було повалено.
Розгул контрреволюційного терору після
термідоріанського перевороту
…75 осіб було скинуто з Тарасконської вежі, що підно-
ситься на горі заввишки 200 футів. Опісля їхні знівечені та розбиті тіла були
кинуті в Рону. Численні глядачі аплодували, споглядаючи падіння кожного з цих
нещасних.
Кількість осіб, що померли за різних обставин (в Тарасконській фортеці та в
Енській в’язниці), приблизно 350.
З кого, на вашу думку, складався натовп, який «аплодував» розправі над яко-
бінцями?
Термідоріанський переворот не означав повернення до «старого поряд-
ку» – відновлення монархії й дворянських привілеїв. Його організатори
§4
1.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 32Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 32 7/10/2009 13:12:547/10/2009 13:12:54
33.
33
були прихильниками республікиі кревно
зацікавлені в зміцненні нового громадян-
ського устрою та збереженні нажитих у роки
революції багатств. Водночас Баррас і його
спільники прагнули покласти край народ-
ному руху в містах і селах, викорінити в су-
спільстві саму думку про можливість поділу
майна серед бідних.
Нова влада продовжила практику терору
проти своїх політичних супротивників. Сотні
якобінців було гільйотиновано або жорстоко
забито. У містах Франції лютували банди голо-
ворізів з так званої «золотої молоді» – дітей нових багатіїв. Вони громили
революційні клуби, редакції якобінських газет, нещадно розправлялися з
колишніми революціонерами. Якобінський клуб і Комуну Парижа – оплоти
радикалів – було закрито. Із заслання повернуто жирондистів, а учасни-
кам роялістських заколотів надано амністію.
Чиї інтереси захищала нова термідоріанська влада?
Становище народу в період Термідоріанської
реакції та Директорії
23 поліцейських інспектори доповіли, що зменшення
хліба протягом останніх кількох днів посилило ремствування й викликало відчай,
усі скаржаться, що неможливо прожити на 3 унції хліба, та ще й доволі сумнівної
якості. Незважаючи на такі обмеження в постачанні хліба, більшість громадян
узагалі його позбавлені, матері родин, вагітні жінки, які сповнені печалі й пада-
ють від запаморочення, також скаржаться на те, що хліб видають дуже пізно.
Назвіть причини голоду й ремствування народу, які висвітлені в даному до-
кументі.
Конвент зберігав усю повноту влади, проте
служив винятково інтересам нової буржуазії.
У грудні 1794 р. були скасовані тверді ціни на
продовольство,іуФранціїпочаласянестримна
інфляція. Дорожнеча і голод стали причинами
повстань у Парижі навесні 1795 р., проте вони
були придушені військами, а їх керівників –
останніх якобінців – було засуджено до стра-
ти. Ствердивши свою владу, у серпні 1795 р.
термідоріанський Конвент прийняв Конститу-
цію. Згідно з новим Основним Законом для ви-
борців знову запроваджувався майновий ценз,
віковий зростав до 25 років, а вибори ставали
двоступеневими. Вища влада надавалася За-
конодавчому корпусу, який складався з двох
палат: Ради п’ятисот і Ради старійшин. Ви-
конавча влада мала належати Директорії у
Страта Максиміліана
Робесп’єра. Гравюра
Д.Іднарпіла
Сторінка революцій-
ного календаря
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 33Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 33 7/10/2009 13:12:547/10/2009 13:12:54
34.
34
складі 5 осіб,що обирались Законодавчим корпусом. Самоврядування в міс-
тах скасовувалось. Звикнувши за три роки до влади, депутати Конвенту не
збиралися відмовлятися від неї. Вони закріпили за собою без усяких виборів
дві третини місць у новому парламенті.
Невдоволенням узурпацією влади скористалися монархісти. Озброївши
понад 20 тис. чол., вони готувалися здійснити державний переворот. Ди-
ректорію врятував енергійний та рішучий генерал Наполеон Бонапарт.
За його наказом на підступах до Конвенту було поставлено гармати, і за-
колотники були просто розігнані залпами картечі. Саме розгром роялістів
поклав початок стрімкій військовій кар’єрі Бонапарта.
Франція в період Директорії. Період Директорії став часом стрімко-
го збагачення нової французької буржуазії – багатих промисловців, купців
і фінансистів, що наживалися на спекуляціях землею, цінними паперами і
постачанні армії. Самі члени Директорії на чолі з Баррасом були типовими
представниками нових багатіїв, тісно пов’язаними з підприємницькими
колами Франції. Їх називали нуворишами, або «жирними котами». А тим
часом в країні посилювалися злидні і нестатки народних мас. Дорожнеча,
знецінення паперових грошей і спекуляція різко погіршили становище
незаможних верств населення.
У 1795 р. у Парижі виникло таємне «Товариство рівних» на чолі з
Франсуа Бабефом, яке ставило за мету повалення режиму Директорії,
запровадження Конституції 1793 р., обмеження великої власності та
здійснення «фактичної рівності». Деякі із змовників, зокрема сам Бабеф,
сподівалися після перевороту утворити «національну комуну», передати
їй необроблювані землі й конфісковане у ворогів революції майно і вста-
новити на них суспільну власність. Проте у травні 1796 р. їх було викрито,
а Бабефа та інших керівників товариства страчено.
Термідоріанський переворот зумовив істотні зміни і в зовнішній по-
літиці Французької республіки. На відміну від якобінців, що виступали
проти завойовницьких війн, лідери Термідоріанського режиму і Дирек-
торії прагнули до територіальних загарбань та панування над сусідніми
державами. Справедливі війни, що вела з 1792 р. республіканська Франція
проти європейських монархічних держав, почали поступово перетворю-
ватися на загарбницькі. Французька буржуазія, слабша за англійську і
північноіталійську, прагнула використати силу армії для нав’язування
сусідам вигідних митних і торговельних угод та відвертого грабунку «ви-
зволених» народів.
Після низки поразок у 1795 р. Пруссія й Іспанія уклали з Фран-
цузькою республікою сепаратні (окремі) мирні угоди. За Францією
визнавалися права на німецький лівий берег Рейну, частину Бельгії,
а на території Голландії створювалася залежна від Франції Батавська
республіка. Проте війна з Англією і Австрією тривала. Головні сили
австрійців зосереджувалися в Західній Німеччині та Італії. Командува-
чем французької армії у Італії в квітні 1796 р. було призначено генерала
Наполеона Бонапарта.
Наполеон Бонапарт. Наполеон Бонапарт народився в сім’ї небагато-
го дворянина на о. Корсика, що лише незадовго до цього був приєднаний
до Франції. Освіту здобув у Брієннській і Паризькій військових школах.
Майбутній полководець захоплювався історією, географією, правом, лі-
2.
3.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 34Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 34 7/10/2009 13:12:557/10/2009 13:12:55
35.
35
тературою. Людина великихздібностей, він мав феноменальну пам’ять,
був надзвичайно працьовитим. У 16 років розпочав військову службу в
чині молодшого лейтенанта артилерії. Проте без зв’язків при дворі ніяких
надій у молодого офіцера на успішну кар’єру не було. Шлях до швидкого
просунення по службі йому відкрила революція. Ставши бригадним гене-
ралом за часів якобінської диктатури, Бонапарт ледве не поплатився за це
головою після Термідоріанського перевороту. Проте розум, витримка, чес-
толюбство і готовність ризикувати дозволили йому повернути командуван-
ня, а успішне придушення монархічного заколоту зробило його справжнім
героєм в очах французької буржуазії.
Наполеон І Бонапарт (1769–1821) –
французький полководець, політичний діяч,
імператор французів (1804–1814 і 1815).
У 1785 р. почав службу в армії. За часів яко-
бінської диктатури – бригадний генерал, за
Директорії – командувач армії. 18 брюмера
(9 листопада 1799 р.) здійснив державний
переворот і встановив режим особистої вла-
ди у формі консульства. З 18 травня 1804 р.
– імператор. Запровадив Цивільний кодекс,
здійснив низку реформ. У результаті воєн
Наполеона під владу Франції перейшла
велика частина Західної Європи. Розгром
французької армії в Росії (1812) був почат-
ком краху імперії Наполеона І. Вступ у квітні
1814 р. військ антифранцузької коаліції до
Парижа змусив Наполеона І зректися престолу. Він був відправлений на
о. Ельба. У 1815 р. знову посів французький престол («Сто днів»). Після
поразки під Ватерлоо вдруге зрікся престолу (22 червня 1815 р.). Помер
у засланні на о. Св. Єлени. У 1840 р. прах Наполеона І було перевезено
до Парижа.
Французька армія в Італії налічувала 30 тис. напівголодних і погано
споряджених солдатів. Їй протистояло 80 тис. добре озброєних австрій-
ців. Незважаючи на це, у квітні 1796 р. французи рушили на ворога. Поєд-
нуючи швидкість наступу з навальністю ударів, Бонапарт громив ворога
частинами, азартно ризикуючи всім, навіть власним життям. За тиждень
він розгромив сардинську й австрійську армії – Сардинське королівство
змушене було визнати себе васалом Франції. Невдовзі Бонапарт завдав по-
разки австрійцям у битвах при Арколе і Риволі. У жовтні 1797 р. Австрія
була змушена підписати в Кампо-Форміо мирний договір, визнавши за
Францією права на лівий берег Рейну, Бельгію та Іонічні острови. Перша
антифранцузька коаліція перестала існувати. Після італійського походу
про генерала Бонапарта заговорила вся Європа.
Італійці радо зустрічали французів як своїх визволителів, вітали здійсню-
вані ними буржуазні перетворення. В Італії скасовувалися привілеї дворян і
духівництва,внутрішнімита,пільгицехівіокреміселянськіповинності.Про-
те французька буржуазія від війн очікувала загарбання нових земель і отри-
Наполеон І Бонапарт
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 35Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 35 7/10/2009 13:12:557/10/2009 13:12:55
36.
36
мання багатств. На«визволені» міста Бонапарт
накладав мільйонні контрибуції. Постачання
армії велося переважно за рахунок конфіскова-
ного майна і місцевого населення. Французи
не зупинялись і перед відвертим грабунком,
вивозячи до Парижа церковні цінності та ви-
твори мистецтва. Австрійське панування в
Італії було фактично замінене французьким.
За договором з австрійцями на території Іта-
лії утворили декілька залежних від Франції
республік.
У 1798–1799 рр. Бонапарт здійснив похід у
Єгипет, сподіваючись згодом дістатись Індії –
найбагатшої колонії Англії. Проте, здобувши
декілька перемог у Єгипті, він призупинив на-
ступ при облозі турецьких фортець у Сирії. Ар-
мія слабшала від безперервних боїв, нищівної
спеки і хвороб. У той же час англійський ад-
мірал Гораціо Нельсон знищив французький
флот біля мису Абукір (дельта Нілу). Шлях
французам додому було фактично відрізано.
Захоплення французами о. Мальти і втор-
гнення до Єгипту привели до утворення в
1798 р. другої антифранцузької коаліції у
складі Англії, Росії, Австрії і Туреччини.
У 1799 р. російська армія під командуван-
ням О. Суворова розгромила французів під
Треббією і Нові та змусила їх залишити Пів-
нічну Італію, російська ескадра Ф. Ушакова
звільнила Іонічні острови. Англійці адмірала
Нельсона в цей час здобули Мальту і разом з
російськими моряками визволили Неаполь.
Бонапартистський переворот. Воєнні
поразки підірвали і без того хитке станови-
ще Директорії. Її режим тримався лише на
військовій силі. Він не був здатний навіть
навести порядок у Франції. В управлінні дер-
жавою панувало цілковите безладдя, податки
надходили нерегулярно. У країні частішали
монархічні заколоти, а дороги контролюва-
лися зграями розбійників. Своєю слабкістю і нездатністю навести лад у
країні Директорія дискредитувала себе навіть в очах великої буржуазії,
якій була потрібна міцна влада для захисту своїх інтересів.
У правлячих колах Франції виник план державного перевороту і встанов-
лення військової диктатури. Найкращим претендентом на роль майбутнього
диктатора вважався генерал Бонапарт, який, кинувши напризволяще свою
армію в Єгипті, терміново з’явився в Парижі. 18 брюмера VIII року Респуб-
ліки (9 листопада 1799 р.), спираючись на відданих солдатів, Бонапарт фа-
ктичнорозігнавРадуп’ятисот,скасуваврежимДиректоріїізмусивколишніх
депутатів ухвалити закон про передачу влади трьом консулам (правителям).
4.
Гораціо Нельсон
Кампоформійський мир.
Заключна сторінка доку-
мента
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 36Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 36 7/10/2009 13:12:567/10/2009 13:12:56
37.
37
Повновладним правителем Франціїіз званням першого консула ставав
30-річний генерал Бонапарт (інші консули значної ролі не відігравали).
Яку політику проводили термідоріанці щодо своїх супротивників?1.
Проаналізуйте Конституцію 1795 р., порівняйте її з попередніми основними2.
законами Франції.
Чому, на вашу думку, відбулася зміна зовнішньополітичного курсу Фран-3.
ції за Директорії?
Використавши додаткові джерела, складіть історичний портрет Наполеона4.
Бонапарта. Висловіть ставлення до цього діяча.
Покажіть на карті основні події італійського та єгипетського походів.5.
Охарактеризуйте причини бонапартистського перевороту 1799 р.6.
1798 р. – створення другої антифранцузької коаліції.
9 листопада 1799 р. – бонапартистський переворот.
Франція в період Консульства та Імперії.
Війни наполеонівської Франції
Дайте визначення поняттям: буржуазія, приватна
власність, коаліція, імперія.
Внутрішня політика Наполеона Бонапарта в період Консульства.
Переворот 9 листопада 1799 р. привів до встановлення у Франції військо-
вої диктатури, що орієнтувалася на інтереси нової французької буржуазії
і пов’язаного з нею командного складу республіканської армії. У дикта-
§5
1.
Засідання в Сен-
Клу Ради п’ятисот
9 листопада 1799 р.
Чим фігура Напо-
леонаБонапартавід-
різняється від інших
на полотні?
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 37Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 37 7/10/2009 13:12:577/10/2009 13:12:57
38.
38
турі правлячі колакраїни вбачали захист як
від спроб реставрації монархії, так і від демо-
кратичних прагнень народних мас. Захопив-
ши владу, Бонапарт силою закріпив вигідні
підприємницьким колам перетворення часів
революції та скасував усі демократичні інсти-
тути та революційні завоювання. Він не зазі-
хав на основні здобутки революції: знищення
феодальних відносин, перерозподіл земельної
власності та зміну її характеру, а лише жорст-
ко упорядкував новий лад і вжив заходів для
його подальшого стабільного розвитку.
Перший консул зосередив у своїх руках
командування армією, призначення на вищі
військові й цивільні посади, керівництво вну-
трішньою і зовнішньою політикою. Законо-
давча влада навмисно розподілялася між Дер-
жавною радою, Трибунатом і Законодавчим
корпусом, що дозволяло першому консулові
контролювати їх діяльність. Місцеве само-
врядування було остаточно знищено, у депар-
таментах порядкували ставленики першого
консула – префекти, а мери міст і сільських
громад призначались як чиновники.
Бонапарт встановив жорсткий поліцейсь-
кий режим. Було закрито 60 газет із 73-х, а ре-
штупоставленопідсуворийконтрольдержави,
запроваджувалася цензура. У пресі було забо-
ронено навіть згадувати про революцію. Міністром поліції було призначено
Фуше, який охопив усю країну системою поліцейського нагляду. Колишні
революціонери, ідейні нащадки якобінців, переслідувались і висилались у
колонії Франції.
Одним з найважливіших засобів зміцнення своєї влади Бонапарт вва-
жав релігію. У 1801 р. він уклав договір із папою Пієм VII, за яким като-
лицтво проголошувалося «релігією більшості французів». Натомість папа
визнавав нових власників розпроданих церковних земель і право фран-
цузького уряду призначати вище католицьке духівництво країни.
У 1802 р. повноваження Бонапарта як першого консула стали пожит-
тєвими, він здобув право затверджувати мирні договори і призначати собі
наступника. Тоді ж було створено Консульську гвардію (в майбутньому –
знамениту Стару гвардію Наполеона) і засновано нову державну відзнаку –
орден Почесного легіону. Зміцнивши свою владу, в 1804 р. Бонапарт доміг-
ся проголошення себе імператором.
Органічний сенатус-консульт.
18 березня 1804 р.
Керівництво республікою доручається імператору, який
отримує титул імператора французів.
Наполеон Бонапарт, теперішній перший консул республіки, є імператором
французів.
Наполеон, імператор.
Картина А. Триозона
Поміркуйте, які фактори
сприяли тому, що Напо-
леон швидко зробив кар’єру
і став імператором фран-
цузів. Подумайте, якими
прийомами художник на-
магався зобразити велич
постаті Наполеона.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 38Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 38 7/10/2009 13:12:587/10/2009 13:12:58
39.
39
Проте це неозначало повернення до монархії XVIII ст. Згідно з рішен-
ням Сенату, перший консул республіки проголошувався імператором
французів, тобто ставав пожиттєвим монархом держави нібито за бажан-
ням і згодою всієї французької нації. Це був початок становлення нової в
історії Європи, вже не дворянської, а буржуазної, монархії.
Та поступово у Франції зникали останні залишки республіканізму. Термін
«республіка» зникає із вжитку, скасовується революційний і відновлюється
григоріанськийкалендар,залежнівідФранціїреспублікиперетворюютьсяна
королівства. У 1808 р. було створено «імперське дворянство», вище військове
командування та чиновництво Франції здобуло гучні дворянські титули.
Кодекси Наполеона. Значну увагу імператор Наполеон І приділяв упо-
рядкуваннюстарихірозробціновихнормправа,щозакріплювалибуржуазні
перетворення в країні та зміцнювали режим його особистої влади. У Франції
було розроблено нові Торговельний, Карний і Цивільний кодекси. Останній,
що набув чинності в 1807 р., мав особливо важливе значення, він згодом діс-
тав назву Кодекс Наполеона. Цей збірник законів остаточно ліквідовував
становий поділ суспільства та дворянські привілеї, стверджував принцип
громадянського рівноправ’я, стояв на сторожі приватної власності і законо-
давчо закріплював свободу буржуазного підприємництва.
З Цивільного кодексу Наполеона «Про власність»
Власність – це право повним чином користуватися ре-
чами за власним розсудом так, щоб це користування не
заборонялося законом та регламентом.
Ніхто не може бути змушений поступитися своєю власністю, якщо це не відбу-
вається з причини суспільної користі та за справедливу й попередню винагороду.
Власність на майно, як рухоме, так і нерухоме, дає право на все, що це майно
виробляє, а також на те, що природно або штучно поєднується в цьому майні в
якості приєднання. Це право називається «правом приєднання».
Які суспільні верстви були особливо зацікавлені в прийнятті Цивільного кодексу?
Війни наполеонівської Франції в Європі. Захопивши владу, Бонапарт
негайно відновив воєнні дії проти сил антифранцузької коаліції. Вдало
скориставшись незгодами між союзниками і виходом з війни Росії, він
вдруге вступає в Північну Італію і в 1800 р. завдає австрійцям нищівної по-
разки під Маренго. За Люневільським миром 1801 р. австрійці були знову
змушені визнати загарбання французів у Бельгії, Німеччині та Італії, а в
1802 р. мир підписала й Англія. Остання зобов’язувалася залишити захо-
плені Єгипет і Мальту, а французи – не порушувати кордони в Європі.
2.
3.
Перемога англій-
ського флоту над
французами біля
мису Трафальгар.
Картина
Н. Поукока. 1806 р.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 39Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 39 7/10/2009 13:12:597/10/2009 13:12:59
41
Проте обидві сторонирозглядали цей мир як тимчасову угоду. Англійці
продовжували утримувати Мальту, а Франція здійснювала нові загарбання.
Приводом для відновлення воєнних дій став розстріл за наказом Наполеона
одного з родичів королівської династії Бурбонів. У 1805 р. утворюється третя
антифранцузька коаліція у складі Англії, Австрії, Росії і Неаполітанського
королівства.
Вважаючи основним своїм суперником Велику Британію, Наполеон зо-
середив у Булоні, на березі Ла-Маншу, 130-тисячну армію, яку мали пе-
реправити через протоку 2300 плоскодонних суден. Успішній десантній
операції заважав лише англійський флот. Незважаючи на кількісну пере-
вагу французів та їхніх союзників – іспанців, адміралу Нельсону вдалося
вщент розгромити франко-іспанський флот біля мису Трафальгар (Іспа-
нія) у жовтні 1805 р. І хоча в цій битві знаменитий англійський флото-
водець загинув, сподівання Наполеона на можливість висадки десанту в
Англії було безнадійно поховано.
Дізнавшись про просування до східних кордонів Франції австрійської і ро-
сійської армій, Наполеон блискавично переводить свої головні сили за Рейн,
змушує капітулювати австрійську армію під Ульмом і невдовзі займає Відень.
Вирішальна битва між французькою і об’єднаною австро-російською арміями
сталася в Чехії біля селища Аустерліц у грудні 1805 р. Російський імператор
ОлександрІ,всуперечпорадамголовнокомандувача М.Кутузова,вирішивдати
бій за австрійським планом, складеним із значними прорахунками і помил-
ками. У результаті союзники зазнали поразки, Австрія підписала з Францією
принизливий мирний договір. Австрійські Габсбурги були змушені відмовити-
сявідверховногосуверенітетунаднімецькимидержавамиітитулуімператорів
Священної Римської імперії. З частини німецьких держав було утворено Рейн-
ський союз під протекторатом Франції. Тоді ж французи встановили контроль
над Венецією і західним узбережжям Адріатичного моря.
Подвиг російських кавалергардів у битві під Аустерліцом. Картина
Б. Віллевальда
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 41Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 41 7/10/2009 13:13:017/10/2009 13:13:01
42.
42
Кутузов Михайло Іларіонович(1745–1813) – російський полководець,
генерал-фельдмаршал (1812). Учень О. Суворова. Учасник російсько-
турецьких воєн. У 1805 р. командував об’єднаними силами Росії та Австрії
у війні з Наполеоном. У 1806–1807 рр. – київський військовий губерна-
тор. У 1811 р. – головнокомандувач російської армії в Молдавії. З серпня
1812 р. – головнокомандувач російської армії.
Воєнні дії продовжувала Росія. У 1806 р. вона уклала союзний договір
з Пруссією, до якого згодом приєднались Англія і Швеція. Так утворила-
ся четверта антифранцузька коаліція. Проте вона проіснувала недовго.
У жовтні 1806 р. Наполеон і маршал Даву вщент розгромили прусську ар-
мію під Ієною і Ауерштедтом, і через тиждень після початку війни коалі-
ція перестала існувати.
Континентальна блокада. У захопленій столиці Пруссії – Берлі-
ні – Наполеон підписав декрет про континентальну блокаду, заборонив-
ши всім союзним і залежним від Франції державам торгувати з Англією.
Втративши надію на вторгнення в Англію, Наполеон вирішив «задушити»
її економічно, закривши для неї європейські ринки.
Оголошення континентальної блокади надавало війні загальноєвро-
пейського характеру. До економічних санкцій проти Англії мусили приєд-
натись усі європейські країни – без них блокада втрачала сенс. Наполеон
наказав конфісковувати нейтральні кораблі, що заходили в порти Англії
та її колоній. До аналогічних заходів вдався і британський уряд.
Тим часом у Східній Пруссії продовжувалися воєнні дії. Витримавши
натиск французів під Прейсиш-Ейлау, російська армія в 1807 р. зазнала по-
разки під Фрідландом. За Тільзітським миром 1807 р. Росія визнавала всі
завоювання Наполеона та змушена була приєднатися до континентальної
блокади. На Пруссію Наполеон наклав величезну контрибуцію і значно ско-
ротив її територію. На віднятих у Пруссії польських землях утворювалося
герцогство Варшавське, що згодом стане плацдармом для нападу на Росію.
4.
Французька
карикатура на
континентальну
блокаду
Кого, на вашу думку,
художник зобразив на
ходулях, кого на лео-
парді, а хто тримає в
руках пилку і мотуз-
ку?
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 42Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 42 7/10/2009 13:13:017/10/2009 13:13:01
43.
43
Чому Тільзітський мирбув невигідним для Росії?
Однією з країн, що відмовилася приєднатися до континентальної бло-
кади, була Португалія. Спроба Наполеона силою змусити цю державу під-
коритися своїй волі успіху не мала – на її боці виступила Англія, і втор-
гнення французів було відбито. Наполеон рушив на Іспанію, позбавив пре-
столу іспанських Бурбонів і передав його своєму брату Жозефу. Проте на
боротьбу проти французьких загарбників піднявся весь іспанський народ.
По всій країні палав вогонь партизанської війни – герильї. Французи так і
не спромоглися повністю підкорити волелюбну Іспанію і змушені були по-
стійно тримати там 250-тисячну армію.
Труднощами французів в Іспанії скористався австрійський уряд, що
прагнув реваншу за програні раніше війни. У 1809 р. Австрія і Англія
сформували п’яту антифранцузьку коаліцію. Цього разу, охоплені па-
тріотичним піднесенням, австрійські війська билися завзято і завдали
супернику величезних втрат. Лише з великими труднощами в липні
1809 р. Наполеонові вдалося перемогти австрійську армію біля Ваграма.
За Шенбруннським мирним договором Австрія втрачала величезні тери-
торії та вихід до моря. Як раніше Росія, Австрія також була змушена-
приєднатися до континентальної блокади.
У 1808–1811 рр. імперія Наполеона досягла вершини своєї могутності.
Та в цей же час намітився й початок її внутрішньої кризи, стала очевидною
нездійсненність наполеонівських планів встановлення панування у всій
Європі. Війни виснажували сили Франції. Щорічні набори до армії викли-
кали зростаюче невдоволення народу, а високі податки на її утримання –
обурення буржуазії. Ставало очевидним, що політика континентальної
блокади зазнала провалу. Англійські товари продовжували контрабандно
Розстріл повстанців у ніч на 3 травня 1808 р. Картина Ф. Гойї
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 43Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 43 7/10/2009 13:13:027/10/2009 13:13:02
44.
44
надходити в європейськікраїни, і навіть сам імператор таємно купував в
Англії сукно для своєї армії. Посилювалося невдоволення народів Європи,
що потерпали від поборів і постачання солдатів у французьку армію.
Талейран Шарль Моріс (1754–1838)– французький дипломат, міністр
закордонних справ у 1797–1799 рр. (за Директорії), 1799–1807 рр. (у пе-
ріод Консульства й Імперії). У 1814–1815 рр., за Людовіка XVIII, очолю-
вав уряд Франції. Голова французької делегації на Віденському конгресі
1814–1815 рр.
Навіть найближче оточення Наполеона – міністр закордонних справ
Талейран, міністр поліції Фуше, маршал Мюрат та брати імператора – ви-
словлювали незадоволення безперервними війнами, які заважали правля-
чим колам Франції спокійно користуватися славою і здобутим багатством.
Вони передбачали, що імперія, втягнута в нескінченні війни, рано чи піз-
но зазнає краху. Англія – найсильніша морська і промислова держава –
залишалася недоступною для Наполеона, а величезна Російська імперія
відновлювала і зміцнювала свої сили.
Російський похід Наполеона. У червні 1812 р., зібравши 640-тисячну
«Велику армію», Наполеон рушив на Росію. Незважаючи на чисельну пе-
ревагу ворога, російські війська, відступаючи, зуміли з’єднатися поблизу
Смоленська. Наполеон рвався до Москви, сподіваючись, що захоплення
другої російської столиці змусить Олександра І капітулювати.
Чому Наполеон, незважаючи на невдоволення свого оточення, продовжував
завойовницькі війни?
Призначений головнокомандувачем, видатний полководець М. Ку-
тузов вирішив дати бій на підступах до Москви біля села Бородіно, щоб
послабити і зупинити армію Наполеона і водночас зберегти боєздатність
5.
М. Кутузов на
командному пункті
в день Бородінської
битви. Картина
О. Шепелюка
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 44Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 44 7/10/2009 13:13:037/10/2009 13:13:03
45.
45
російських військ. Бородінськабитва, що почалася 7 вересня 1812 р., ста-
ла визначною подією воєнної історії. Російські війська змогли утримати
поле бою і завдати французам значних втрат. Із 135-тисячної армії фран-
цузи втратили вбитими і пораненими близько 60 тис. чол., а росіяни із
120-тисячної армії – 40 тис. чол.
Намагаючись зберегти послаблену під Бородіно армію, Кутузов прийняв
рішення залишити Москву без бою. Французькі війська зайняли російську
столицю. У місті розпочалися грабунки, зайнялися пожежі, що спустошили
дві третини міста. Проте очікуваної пропозиції миру Наполеон не здобув. Не-
вдалими були і власні спроби імператора вести переговори з російським ца-
рем і Кутузовим. Росіяни отримували нові й нові підкріплення, а французькі
війська танули, не маючи можливості здобувати фураж і продовольство.
У жовтні 1812 р. «Велика армія» безславно залишила Москву. Спроба
Наполеона пробитися до південних районів країни була невдалою. У битві
під Малоярославцем російські війська відкинули французів на розорену
ними раніше Смоленську дорогу. Відступаючи під ударами російських
частин і партизанських загонів, страждаючи через голод і сувору зиму,
французи зазнали великих втрат під час переправи через р. Березину. Із
Москва у вогні. Ко-
льорова ксилографія
Й. Ругендаса. 1812 р.
Якхудожникзобразив
боротьбу жителів Мо-
сквизворогом?
Наполеон їде з Мо-
скви у жовтні 1812 р.
Картина О. Фора
З якими почуттями
наполеонівська армія
залишає Москву?
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 45Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 45 7/10/2009 13:13:047/10/2009 13:13:04
46.
46
640 тис., щоперейшли влітку кордон Росії, назад у грудні 1812 р. поверну-
лося лише 30 тис. солдатів і офіцерів. Кинувши напризволяще залишки
своєї деморалізованої армії, Наполеон з гвардійцями поспішив у Париж,
побоюючись, що звістка про поразку викличе в столиці повстання.
З мемуарів офіцера «Великої армії» Ноеля
Ось якими були результати цієї необґрунтованої війни!
Ось до чого може призвести божевільна пиха однієї лю-
дини. Вояків, які колись заходили переможцями майже до всіх міст Європи, які
відважно захистили Францію від усіх її зовнішніх ворогів, втягнуті нині в цю згубну
для них кампанію з єдиною метою завоювання. Я проклинаю пиху! Мені страшно
було подумати про можливі наслідки того, що сталося, я пригадую товаришів,
що прийшли до Росії, – і більшість з них не повернеться на Батьківщину.
Яку головну причину загибелі «Великої армії» називає офіцер Ноель у своїх
мемуарах?
«Битва народів»
під Лейпцигом
Чому битву під Лейп-
цигом називають «би-
твою народів»? Яке
вона мала значення?
Тріумфальний в’їзд
союзних військ Ав-
стрії, Пруссії, Росії і
Великої Британії в
Париж. Літографія.
1815 р.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 46Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 46 7/10/2009 13:13:067/10/2009 13:13:06
47.
47
Битва під Лейпцигом.Поразка Наполеона. Поразка французів у Ро-
сії і вступ армії М. Кутузова на територію Пруссії стали сигналом до утво-
рення шостої антифранцузької коаліції. Крім Англії і Росії, до неї уві-
йшли Пруссія, Іспанія, Португалія, Швеція і останньою – Австрія, уряд
якої понад усе боявся нового розгрому. Провівши черговий набір до армії,
Наполеон чинив відчайдушній опір союзникам на території Німеччини.
У жовтні 1813 р. під Лейпцигом відбулася чотириденна «битва народів».
У ній проти французької армії (190 тис. чол.) билися війська Росії, Пруссії,
Австрії і Швеції (300 тис. чол.). Наполеон був розгромлений і, втративши
половину армії та майже всю артилерію, відступив.
У січні 1814 р. союзні війська перетнули кордон Франції. Сподівання
Наполеона на суперечки між союзниками і розпад коаліції не справди-
лись. У березні 1814 р. у містечку Шомон головні учасники коаліції – Росія,
Англія, Австрія і Пруссія уклали договір про ведення війни до повної пе-
ремоги. Спроби імператора зібрати нову армію успіху не мали. Після того
як союзники, не зустрівши опору, зайняли Париж, під тиском власного
оточення Наполеон у Фонтенбло зрікся престолу. Йому залишили імпера-
торський титул, тисячу гвардійців і в довічну власність о. Ельба біля узбе-
режжя Італії, який і став місцем його заслання.
На вимогу союзників Сенат проголосив королем Франції брата стра-
ченого Людовіка XVI, графа Прованського, що вступив на престол під
іменем Людовіка XVІІІ. На реставрації династії Бурбонів особливо напо-
лягали англійці. З Францією було укладено Паризький мир, за яким вона
поверталася до кордонів 1792 р. З усіх територіальних приєднань імперії
залишили лише Ніццу і Савойю.
«Сто днів» Наполеона. Після реставрації Бурбонів 20 тис. офіцерів
наполеонівської армії й багато урядовців були позбавлені своїх посад. До
Франції масово поверталися дворяни-емігранти, що вимагали повернення
родових маєтків і спадкових привілеїв. Оточення короля домагалося віднов-
6.
7.
Битва під Ватерлоо. Гравюра на міді
Які роздуми у вас викликають батальні полотна, на яких зображені масові
сцени битв?
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 47Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 47 7/10/2009 13:13:077/10/2009 13:13:07
48.
48
лення абсолютизму, ацерква відкрито засуджувала тих, хто під час револю-
ції придбав землі монастирів. Тривога охопила і селян, яким загрожувала
не лише втрата землі, а й поновлення колишніх феодальних повинностей.
Довідавшись про загальне невдоволення в країні, 1 березня 1815 р. на чолі
своїх гвардійців Наполеон висадився на півдні Франції і рушив на Париж. Ви-
сланіпротиімператоравійськаперейшлинайогобік,аЛюдовікXVІІІізсім’єю
ледве встиг втекти із столиці. 20 березня Наполеон вступив у Париж. Але, при-
йшовши до влади вдруге, він не довго тримав її у своїх руках – лише сто днів.
Було негайно створено нову, сьому коаліцію в тому ж складі, що й попередня.
Прагнення імператора розбити союзників по частинах не здійсни-
лись. 18 червня наполеонівська армія була остаточно розгромлена англо-
прусськими військами під містечком Ватерлоо поблизу Брюсселя. Полоне-
ний імператор вдруге зрікся престолу, після чого був засланий у Південну
Атлантику на острів Св. Єлени, де й помер у 1821 р. Крах наполеонівської
імперії в черговий раз засвідчив неспроможність авантюристичних спроб
завоювати світове панування і знищити незалежність народів Європи.
Через 19 років після смерті імператора французи отримали право пе-
ревезти його рештки на землю Франції. Поховання відбулося 15 грудня
1840 р. Незважаючи на заметіль, Наполеона проводжав майже весь Па-
риж. Його залишки, подібно до поховань єгипетських фараонів, замурува-
ли в шість домовин, які помістили у великий саркофаг із червоного грані-
ту в паризькому Будинку інвалідів.
Чому французи з такими почестями поховали Наполеона Бонапарта в 1840 р.?
1. Охарактеризуйте внутрішню політику Наполеона часів Консульства.
2. Поясніть відмінність між імператорською владою Наполеона і владою ін-
ших монархів Європи.
Повернення Наполеона у Францію. Гравюра
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 48Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 48 7/10/2009 13:13:087/10/2009 13:13:08
49.
49
3. Проаналізуйте кодексиНаполеона. Обговоріть у парі: у чиїх інтересах
вони були прийняті та чи знайшли підтримку в суспільстві?
4. Чому Росія та Австрія були змушені приєднатися до континентальної
блокади?
5. Чи знаєте ви, в яких творах мистецтва (література, живопис) яскраво зобра-
жені події боротьби іспанського народу проти французьких окупантів.
6. Чому найближче оточення Наполеона було незадоволене його політикою
у 1808–1811 рр.?
7. Використавши додаткові джерела, підготуйте розповіді про військові
події 1812 р. у Росії від імені різних героїв: французького офіцера, росій-
ського солдата тощо. Уявіть, що вони розповідають їх своїм онукам через
багато років.
8. Обговоріть питання про причини та наслідки поразки наполеонівської
імперії.
Жовтень 1805 р. – битва біля мису Трафальгар.
Грудень 1805 р. – битва під Аустерліцом.
1807 р. – прийняття Цивільного кодексу Наполеона.
7 вересня 1812 р. – битва під Бородіном.
Жовтень 1813 р. – «битва народів» під Лейпцигом.
18 червня 1815 р. – битва під Ватерлоо.
Віденський конгрес та його наслідки
Пригадайте, за яких обcтавин було сформовано анти-
французькі коаліції і яку роль відігравали в них провідні
учасники.
Підготовка Віденського конгресу. Ще в березні 1814 р., уклавши у Шо-
моні союзний договір, головні учасники антифранцузької коаліції – Росія,
Австрія, Англія і Пруссія домовилися скликати дипломатичний конгрес,
який мав підвести підсумки тривалих війн у Європі. Переможці прагнули
закріпити здобуту перевагу, захистити Європу від можливості реставрації
бонапартистського режиму, відновити втрачені станові привілеї дворянства й
абсолютистські режими, а також перекроїти на свою користь карту Європи.
До 1 листопада 1814 р. у Відень – місце проведення конгресу – з’їхались
представники майже 20 європейських держав – 216 дипломатів. Серед них –
імператори Австрії і Росії, королі Пруссії і Данії, канцлери, міністри, пол-
ководці. Переможці зібралися для того, щоб відновити монархічні режими,
не допустити нових революцій, зробити Європу мирною і стабільною.
Меттерніх Клеменс (1773–1859) – австрійський державний діяч і ди-
пломат, князь. У 1809–1821 рр. – міністр закордонних справ і фактичний
голова австрійського уряду. У 1821–1848 рр. – австрійський канцлер. Ви-
ступав проти об’єднання Німеччини. Будучи головою Віденського конгресу
1814–1815 рр., домігся ухвалення рішення про створення Німецького со-
юзу. В Австрійській імперії запровадив систему політичних репресій, роз-
палював національну ворожнечу.
§6
1.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 49Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 49 7/10/2009 13:13:097/10/2009 13:13:09
51
Найважливішу роль назасіданнях відігравали російський імператор
Олександр І і голова конгресу – австрійський канцлер Меттерніх. Ан-
глію представляв лорд Каслрі, а Пруссію – міністр-президент Гарденберг.
Використавши незгоди між вчорашніми союзниками, рівної участі в нара-
дах як представник п’ятої великої держави домігся і міністр закордонних
справ Франції Талейран.
Територіальні зміни внаслідок Віденського конгресу. Такого бага-
толюдного дипломатичного зібрання Європа ще не знала. Важливі пи-
тання не завжди вирішувалися за столом переговорів. Учасники і гості
конгресу проводили час у розкішних палацах. Засідання чергувалися
з балами і спектаклями, полюваннями, прогулянками і картярською
грою. Один з учасників цього зібрання іронічно зауважив, що «конгрес
не іде, а танцює».
9 червня 1815 р., незадовго до Ватерлоо, було підписано Заключний
акт Віденського конгресу. З метою гарантії проти можливої нової агресії
з боку Франції вздовж її східних кордонів було створено низку порівня-
но сильних держав. Бельгію і Голландію було об’єднано у королівство Ні-
дерланди на чолі з голландським королем Вільгельмом. Зберегли раніше
здобуті територіальні приєднання південно-західні німецькі католицькі
держави Баден, Баварія і Вюртемберг. З 19 кантонів було утворено Швей-
2.
Учасники
Віденського конгресу
Хто з учасників Ві-
денського конгресу ві-
дігравав у ньому про-
відну роль?
Р. Каслрі, К. Гарденберг, Ш. Талейран, К. Меттерніх
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 51Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 51 7/10/2009 13:13:117/10/2009 13:13:11
52.
52
царську конфедерацію, причомуконгрес довічно закріпив її нейтральний
статус. На південному заході Італії було відновлено і зміцнено Сардинське
королівство, якому в 1815 р. повернули Савойю і Ніццу та передали тери-
торію колишньої Генуезької республіки.
Переможці задовольнили і власні територіальні претензії. Австрія по-
вернула Північну Італію (Ломбардію та Венецію) та польську частину Гали-
чини. Пруссія здобула західну частину Польщі, частину Саксонії та багатої
на кам’яне вугілля Рейнської області, а також Вестфалію. Росія отримала
центральну Польщу, де було утворено автономне Царство Польське, і за-
кріпила за собою Фінляндію й Бессарабію. Англія зберігала здобуті під час
війн Мальту та колишні французькі й голландські колонії: Цейлон, Гвіану і
Капську область на півдні Африки. За другим паризьким миром (листопад
1815 р.) територію Франції було обмежено кордонами 1789 р.
Конгрес закріпив політичну роздробленість Італії. У Неаполітансько-
му королівстві було відновлено владу Бурбонів, у Римі – папи, а в Пармі,
Модені й Тоскані герцогами стали члени австрійської імператорської сім’ї
Габсбургів. Така сама доля спіткала і Німеччину. З німецьких держав і час-
тини австрійських володінь було утворено Німецький союз, до якого ввій-
шли 34 монархії і 4 вільні міста – Гамбург, Любек, Бремен, Франкфурт-на-
Майні. Новий союз був конфедеративним об’єднанням. Рішення сейму, що
засідав у Франкфурті, були не обов’язковими. Керівну роль у Німецькому
союзі відігравала Австрія.
Конгрес санкціонував черговий поділ Польщі між Росією, Австрією і
Пруссією та затвердив нові кордони Скандинавських держав. Колишній
союзник Наполеона – Данія – втратила Норвегію, яку було силоміць при-
єднано до Швецького королівства.
Таким чином, Віденський конгрес підтвердив відродження частини ко-
лишніх монархічних режимів, закріпив, перекроївши карту Європи, нове
співвідношення сил на континенті. Одні народи були віддані на поталу
реакціонерам, а інші – новому іноземному поневоленню. Проте повністю
відновити колишні монархічні режими, становий поділ суспільства і при-
вілеї дворянства навіть такі ультрамонархісти, як князь Меттерніх, були
не в змозі. Крім того, рішення Віденського конгресу на тривалий час змен-
шили небезпеку виникнення великих війн і забезпечили умови порівняно
мирного розвитку континенту.
Які народи Європи за рішеннями Віденського конгресу були віддані на поталу
реакціонерам, а які – у нове іноземне поневолення?
УтворенняСвященногосоюзу.Події1815р.,«Стоднів»Наполеонанаочно
показали монархам Європи, яку небезпеку для них може становити Франція
у разі відновлення бонапартистського режиму. Ще більше їх лякала можли-
вість розгортання на континенті революційних і національно-визвольних ру-
хів. За ініціативи Олександра І у вересні 1815 р. християнські монархи Росії,
Австрії і Пруссії утворили Священний союз. Головною його метою проголо-
шувалася боротьба проти загрози виникнення революцій, проти визвольної
боротьби. Водночас він мав гарантувати збереження політичної рівноваги в
Європі, «законні» права монархів і устої абсолютизму. Згодом Священний
союз підтримали всі правлячі династії Європи. Англія формально не входила
3.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 52Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 52 7/10/2009 13:13:127/10/2009 13:13:12
53.
53
до нього, алеуряд підтримував його реакційну політику. Папа римський не
підписав акт, побоюючись невдоволення католиків у різних країнах.
Головну роль у Союзі відігравали австрійський канцлер Меттерніх і
Олександр I. При цьому російський імператор розумів, що роки револю-
ції і імперії не пройшли безслідно ні для Франції, ні для інших європей-
ських держав і про повне повернення до колишніх порядків не може бути
мови. Саме він зажадав прийняття Хартії, що обмежувала б владу Людові-
ка XVIII, і примусив підписати її всіх учасників Віденського конгресу. Мі-
ністр закордонних справ Англії лорд Каслрі на першому ж конгресі Свя-
щенного союзу (1818) наполіг на тому, що втручання Союзу у внутрішні
справи держав може здійснюватись лише на їх прохання. Проте згодом це
рішення було скасовано у зв’язку з поширенням революційного руху.
У 20-ті роки ХІХ ст., коли по Європі прокотилася хвиля революцій і по-
встань, Священний союз став знаряддям придушення визвольного руху.
За його рішенням революцію в Іспанії придушила армія французьких
Бурбонів, а революцію в Італії – австрійські війська. У 1821 р. черговий
конгрес Союзу відмовився підтримати боротьбу за незалежність Греції,
полегшивши Османській імперії розправу над грецькими патріотами. Із
часом між головними учасниками Союзу почали загострюватися проти-
річчя, і на середину 30-х рр. XIX ст. він фактично перестав існувати.
1. Визначте головних учасників Віденського конгресу.
2. Зробіть таблицю «Територіальні зміни в Європі внаслідок Віденського
конгресу».
Країна Що отримала Що втратила
3. Охарактеризуйте причини утворення та діяльність Священного союзу.
1 листопада 1814 р. – початок роботи Віденського
конгресу.
9 червня 1815 р. – підписання Заключного акту Віден-
ського конгресу.
Вересень 1815 р. – створення Священного союзу.
Правителі держав Свя-
щенного союзу: російський
цар Олександр І,
прусський король Фрідріх
Вільгельм ІІІ, австрійсь-
кий імператор Франц І
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 53Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 53 7/10/2009 13:13:127/10/2009 13:13:12
54.
2
54
характеризувати політичне становищев Європі після Ві-
денського конгресу, основні риси економічного, політич-
ного і суспільного життя країн Європи у 1815–1849 рр.,
причини і наслідки парламентської реформи в Англії,
чартистського руху, переходу Британії до політики віль-
ної торгівлі, розвиток національно-визвольного і револю-
ційного руху в Європі;
відстежувати політичний розвиток Франції і Німеч-
чини у 20–40-х роках ХІХ ст., наслідки політики націо-
нального гноблення в Австрійській імперії;
визначати причини і наслідки Липневої революції,
характер і суть Липневої монархії, причини підне-
сення Пруссії, роль Митного союзу для економічного
об’єднання Німеччини;
аналізувати суспільно-політичні рухи в країнах Східної
і Західної Європи, причини революції 1848–1849 рр.;
розкривати особливості, характер, хід, причини по-
разок і наслідки революцій в європейських країнах у
1848–1849 рр., процес утворення незалежних держав у
Латинській Америці;
показувати на карті країни Європи у першій полови-
ні ХІХ ст., утворення незалежних держав в Латинській
Америці, революційні й національно-визвольні рухи;
давати характеристику визначним особистостям цьо-
го періоду: королеві Вікторії, Луї-Філіппу Орлеансько-
му, Олександру Герцену, Луї-Наполеону Бонапарту;
тлумачити і застосовувати поняття і терміни: клери-
калізм, політична реакція, чартизм, політика вільної
торгівлі, реставрація, Липнева монархія, декабристи,
слов’янофіли, західники, національне відродження, уто-
пічний соціалізм, марксизм, маніфест, «Весна народів».
Після
вивчення
матеріалу
теми учень
зможе:
2
ПіПіПіПіППіППіПППіППіПППППіП слсллслляяяя
вивививииииииивииииииииивииивиивчвчвччччененененннннннняняняняняяянянняяняняня
мамамамамамамамамамамамамамамаммамамаммамаммм ттететететееетететеетеееетеететеріріріріріріріріріріріріір алалалалалалалалалалалалла ууууууууууу
тететететететеететететететететеететтттт мимимимимимимимимимиммимимимимиммиимимимимимим ууууууууууууучечечечечечечечеччечч ньньннньньнньььнн
змзмзмзмзмзмзмзмзмзмзмзмзммзмзмззмзмззмзмззззможожожожожожожожжжжжжожжожожжожожожжожоожжжжже:е:е:е:е:е:::е:е:е:е
ЄЄвропа в добу революцій
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 54Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 54 7/10/2009 13:13:137/10/2009 13:13:13
55.
55
Політичне становище вЄвропі після
Віденського конгресу. Революційні
і національно-визвольні рухи
20-х років ХІХ ст.
Охарактеризуйте територіальні зміни в Європі після
завершення наполеонівських війн.
«Доба реакції» в Європі. Розгром наполеонівської імперії монархічні
уряди Європи використали для зміцнення абсолютизму і станових приві-
леїв дворянства. У багатонаціональній Австрійській імперії уряд Меттер-
§7
1.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 55Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 55 7/10/2009 13:13:157/10/2009 13:13:15
56.
2
56
ніха нещадно каравбудь-які прояви національно-визвольних рухів. В Іта-
лії жорстоко переслідувались італійські патріоти, що прагнули скинути
австрійське ярмо. Політику Меттерніха підтримували монархи Пруссії
і Росії. Реакція лютувала і в Іспанії, там було скасовано Конституцію
1812 р. і відновлено абсолютну владу Бурбонів. Духівництво і дворянство
повернули собі колишні привілеї, а церква здобула величезний вплив на
суспільне життя. Навіть в Англії уряд не зупинявся перед обмеженням
давніх громадянських прав і свобод, щоб придушити демократичний рух.
У Європі посилився тиск на прогресивну пресу. В школах та універси-
тетах звільняли ліберальних викладачів. Гарантами підтримки й охорони
встановленого Віденським конгресом порядку виступали держави Священ-
ного союзу. Сучасники називали 20–30-ті роки ХІХ ст. «добою реакції».
Проте всі спроби зберегти й увічнити давно віджилі порядки були при-
речені на невдачу. Розвиток ринкової економіки дедалі більше підривав
позиції дворян-землевласників, а в Європі не припинявся рух за демокра-
тизацію суспільного ладу і скликання парламентських установ. Уже в
20-х роках ХІХ ст. у Європі спостерігається нове піднесення революцій-
ного руху.
Революційний і національно-визвольний рух в Європі 20-х років
ХІХ ст. У 1820 р. спалахнула революція в Іспанії, що широко відгукнулася
по всій Європі. У країні було введено свободу преси та прийнято конститу-
цію. Але у 1823 р. революція зазнала поразки. Цьому сприяла французька
інтервенція, здійснена за рішенням Священного союзу.
У 1820–1821 рр. у Неаполі і П’ємонті повстали військові частини на
чолі з офіцерами – карбонаріями (вугільниками). Члени таємного това-
риства карбонаріїв проводили перші зібрання у хижах, де спалювали ву-
гілля. На своїх кинджалах карбонарії клялись боротися за свободу бать-
ківщини. Головним завданням карбонарії вважали звільнення країни від
австрійського гніту, повалення монархічних режимів і прийняття консти-
туції. Повстання змусило неаполітанського короля зректися престолу, але
австрійські каральні частини, вступивши на територію королівства, від-
новили монархію Бурбонів. Австрійськими багнетами було придушено і
виступи патріотів у П’ємонті.
У Німеччині передова інтелігенція організувала рух за об’єднання кра-
їни. У місті Єна було організовано Всенімецьку студентську спілку, що
2.
Події в Мангеймі.
Малюнок
Поміркуйте, чи мож-
на Карла Занда вва-
жати терористом.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 56Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 56 7/10/2009 13:13:187/10/2009 13:13:18
57.
57
об’єднала борців заєдину державу і обрала
своїм символом триколірний чорно-червоно-
золотий прапор. У 1819 р. у Мангеймі студент
Карл Занд заколов кинджалом ненависного
молоді драматурга Августа Коцебу, що про-
пагував ідеї Священного союзу. «Кинджал
Занда» став символом боротьби за свободу,
символом нового німецького націоналізму.
Проте це вбивство дало привід Меттерніху
розпочати розправи над учасниками патріо-
тичного руху в Німеччині. Занда прилюдно
стратили у Гельдерберзі.
Священний союз тимчасово подолав рево-
люційний рух, але виступи 20-х років не ми-
нули безслідно. Вони сприяли подальшому
розхитуванню підвалин феодально-абсолюти-
стського ладу і готували ґрунт для подальшо-
го поширення революційно-демократичних,
національно-визвольних і об’єднавчих рухів у
Європі. Європейські революції сприяли також
розгортанню визвольного руху в Греції та пе-
ремозі національно-визвольної війни народів
Південної Америки проти колоніального гніту
Іспанії і Португалії.
У 1821 р. почалося масове повстання про-
ти турецького панування у Греції. Через рік
грецькі Національні збори проголосили неза-
лежність країни. Султанський уряд придушував повстання надзвичайно
жорстокими методами. Десятки тисяч патріотів було вбито або продано
в рабство. Мужня боротьба грецького народу за свободу викликала щире
співчуття серед прогресивних кіл Європи. Вони збирали грошові пожерт-
ви, надсилали патріотам зброю, вербували добровольців для участі у ви-
звольній боротьбі. Англійський поет Байрон озброїв на власні кошти цілий
загін добровольців. Проте остаточну незалеж-
ність Греція отримала лише після поразки
Туреччини у війні з Росією у 1829 р.
Утворення незалежних держав у Латин-
ській Америці. Після завершення наполео-
нівських війн Іспанії на короткий час вдало-
ся відновити свою владу в колоніях Південної
Америки. Проте у 1816 р. на континенті роз-
почалося нове піднесення визвольного руху:
було проголошено незалежність однієї з най-
більших іспанських колоній Ла-Плата. Не-
вдовзі визвольна армія під проводом Хосе
Сан-Мартіна, долаючи перевали Анд, дося-
гла чилійського узбережжя Тихого океану.
У 1818 р. Чилі було проголошено незалежною
республікою. Проти іспанського панування
піднялось патріотично настроєне населення
3.
Греція на руїнах Месо-
лонгі. Картина Е. Дела-
круа. 1826–1827 рр.
Чому художник саме так
побудував композицію кар-
тини: жінка, що симво-
лізує Грецію, зображена з
опущеними руками, а чо-
ловік позаду на турецькій
галері – торжествує?
Знищення османської
флотилії в Егейському
морі. Гравюра. 1822 р.
На чиєму боці симпатії ав-
тора гравюри – турків чи
греків?
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 57Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 57 7/10/2009 13:13:197/10/2009 13:13:19
58.
2
58
Перу. У 1821р. за допомогою армії Сан-Мар-
тіна країна здобула незалежність.
Одним з основних центрів боротьби ста-
ла Венесуела. Патріотичні сили у ній очо-
лив виходець з багатої місцевої сім’ї Сімон
Болівар (1783–1830). Він був людиною неви-
черпної енергії, безмежно відданою батьків-
щині. В ньому поєднувалися талант орато-
ра і неабиякі здібності полководця. Болівар
увійшов в історію Латинської Америки як
«Визволитель». Під проводом Болівара ви-
ступила повстанська армія, що складалась із
добровольців-креолів, негрів і метисів. Після
здобуття низки славних перемог над іспан-
ськими військами було проголошено утворен-
ня незалежної республіки Велика Колумбія,
а згодом і нової держави – Болівії, названої на
честь полководця.
З виступу С. Болівара в Асамблеї Венесуельської
республіки в Каракасі. 2 січня 1814 р.
Громадяни! Не я дав вам свободу. Ви зобов’язані нею
моїм товаришам по зброї. Подивіться на їхні благородні рани, з яких не при-
пиняє стікати кров, і згадайте тих, хто загинув у боях з іспанцями. Мені за честь
очолити цих людей, чия військова відвага вища за почесті хвали. Не пиха й не
жадоба влади надихнули мене на цей вчинок. Свобода – ось хто запалив у моїх
грудях священний вогонь, а страждання моїх громадян, які гинули від жахли-
вих катувань, чи стогін рабів, закутих у кайдани, підняли мій меч проти ворога.
Праве діло зібрало під мої знамена найвідважніших воїнів, а Провидіння, що
зичило справедливості, дарувало нам свободу.
Які риси характеру С. Болівара виявляються у цьому виступі?
У 1824 р. незалежною державою було проголошено Мексику, а через два
роки у Південній Америці склали зброю останні іспанські гарнізони. Од-
ночасно з іспанськими колоніями від португальського гніту звільнилась
Бразилія. У 1822 р. тут було проголошено конституційну монархію.
У результаті національно-визвольного руху в Латинській Америці
утворилася низка незалежних держав. Поряд з Великою Колумбією ви-
никла і незалежна Федеративна республіка Центральної Америки. Але це
політичне утворення виявилося нестійким і згодом розпалося на декілька
інших незалежних держав.
1. Проаналізуйте реакційну політику європейських монархів після Віден-
ського конгресу.
2. Чому, на вашу думку, спроби посилити абсолютизм і феодальні привілеї
дворян у 20-х роках ХІХ ст. були марними?
3. Охарактеризуйте національно-визвольний рух грецького народу проти
турецького панування.
Сімон Болівар
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 58Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 58 7/10/2009 13:13:217/10/2009 13:13:21
59.
59
4. Покажіть накарті країни Латинської Америки, які отримали незалеж-
ність у 20-х роках ХІХ ст.
5. Використавши додаткові джерела, складіть історичний портрет Сімона
Болівара. Чому пам’ятники йому стоять не лише на його батьківщині, а
й в інших державах континенту?
1818 р. – Чилі проголошено незалежною республікою.
1820–1823 рр. – революція в Іспанії.
1821 р. – початок національно-визвольної війни у Греції.
1822 р. – Бразилію проголошено незалежною державою.
1824 р. – проголошено незалежність Мексики.
Велика Британія у першій
половині ХІХ ст.
Пригадайте матеріал 8-го класу і дайте відповідь: коли
і за яких обставин в Англії відбувся промисловий пере-
ворот?
Економічний розвиток. У першій половині ХІХ ст. Велика Британія
стала наймогутнішою індустріальною і колоніальною державою світу. За
рівнем промислового виробництва і торгівлі вона випередила інші країни
світу. Британський флот неподільно панував на морях. Завдяки швидкому
розвитку промисловості виростали нові індустріальні райони. У західних
і північних районах країни швидко розвивалась металургійна, вугільна,
текстильна промисловість, суднобудування, зростала кількість великих
підприємств. Фабрики і заводи переважали в усіх основних галузях вироб-
ництва. Навіть машини вже вироблялися за допомогою машин. У Брита-
нії завершився промисловий переворот. Механізація промисловості значно
підвищила продуктивність праці. Тепер лише один робітник на прядильній
машині міг виконати роботу, яку раніше робили понад 300 чоловік.
Потяг
Створення потяга було б неможливе без винаходу рейкової дороги. Перша
рейкова дорога з’явилася в Англії в 1801 р. А вже через два роки Річард Три-
вайтік створив декілька парових повозок, які успішно зарекомендували себе на
дорозі Кемброн–Плімут. Звичайно, такі машини були великими і незручними
для перевезення пасажирів. Тому в 1808 р. він сконструював нові моделі по-
тягів, на яких замінив зубчату передачу шатунами з кривошипами на задній осі
потяга. Але і така модель не викликала захвату в колег. Тривайтік повністю роз-
орився і з 1811 р. новими розробками не займався.
Винахідник Брунтон у 1813 р. створив потяг з механізмами, схожими на ноги,
які повинні були відштовхуватися від землі. Однак під час випробувань ця мо-
дель вибухнула.
Згодом винахідники Блеккет і Хедлей збудували потяг, який мав чотири ве-
дучі осі.
У 1814 р. з’явився потяг «Блюхер», який був винайдений Джорджем Стефен-
соном. У 1815 р. він створив свій другий потяг, а через рік – третій, який дістав
назву «Кіллінгуорт». У 1829 р. найкращою моделлю було визнано потяг «Ракета»
цього ж таки автора.
§8
1.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 59Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 59 7/10/2009 13:13:227/10/2009 13:13:22
60.
2
60
Розвиток індустрії ізростання населення міст викликали підвищений
попит на сировину і продукти харчування, що сприяло піднесенню сіль-
ського господарства. У Британії поширювалось капіталістичне фермер-
ство, впроваджувалися сільськогосподарські машини.
Завдяки яким чинникам Британія у першій половині ХІХ ст. мала першість у
промисловому розвитку?
Промисловий переворот привів і до значних соціальних наслідків.
Розорені ремісники, власники дрібних підприємств поповнювали лави
найманих робітників. Кількість вільних робочих рук у країні набагато
перевищувала потреби промисловості, що зумовило зростання чисель-
ності безробітних. Цим охоче користувались підприємці, наймаючи ро-
бітників для своїх фабрик і заводів практично за безцінь. Тривалість
робочого дня, що не обмежувалась законом, нерідко досягала 14–16 год
на добу. Зарплата забезпечувала лише злиденний рівень існування. Ро-
бітників часто штрафували. На підприємствах використовувалась пра-
ця жінок і дітей, яким платили набагато менше, ніж чоловікам. У 30-х
роках діти і підлітки становили майже третину всіх британських на-
йманих робітників. Не лише на фабриках, а й у шахтах працювали діти
5–7 років.
Із впровадженням машин на підприємствах значно підвищилась інтен-
сивність праці, зросла кількість травм і каліцтва на виробництві. Робіт-
ники нерідко вважали машини своїми ворогами, нищили їх і руйнували
фабрики. Становище робітників особливо погіршувалося, коли наставала
економічна криза – глибокий спад виробництва, що супроводжувався
зменшенням зарплатні та зростанням безробіття.
Криза охопила країну після закінчення наполеонівських війн, коли
держава зменшила замовлення приватним підприємствам. Одночасно в
Британію стали знову вільно завозитись хліб та інші продукти харчування
з континентальної Європи, що неабияк налякало виробників хліба в краї-
ні – багатих землевласників-лендлордів. Користуючись тим, що представ-
ники земельної аристократії – угруповання торі – повністю контролювали
обидві палати парламенту, вони домоглися введення у 1815 р. надзвичайно
високих мит на довіз іноземного хліба. Ці «хлібні закони» перетворили
лендлордів на єдиних продавців зерна в країні, на монополістів, чим вони
і скористались, значно підвищивши ціни на продукти харчування.
Праця дітей на фабриці. Гравюра Мануфактура. Гравюра
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 60Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 60 7/10/2009 13:13:237/10/2009 13:13:23
61.
61
«Хлібні закони» буливідвертим проявом ігнорування правлячою вер-
хівкою країни потреб абсолютної більшості населення Англії. Загальне
невдоволення спричинило масові заворушення, які уряд торі придушував
силою зброї. Так, у серпні 1819 р. війська розігнали 80-тисячний мітинг
робітників біля Манчестера, учасники якого вимагали скасувати «хлібні
закони» і запровадити загальне виборче право. В результаті побоїща заги-
нуло 11 чоловік, а понад 400 було поранено. У цей час парламент прийняв
низку законів, що значно обмежили право громадян брати участь у мітин-
гах і зборах та ввели сувору цензуру (контроль) преси.
Чому «хлібні закони» викликали загальне невдоволення?
Політика урядів торі стала дещо м’якшою в 20-х роках ХІХ ст., коли
до влади прийшло ліве крило цього угруповання. У 1824 р. уряд дозволив
утворення робітничих спілок – тред-юніонів, зменшив покарання за кри-
мінальні злочини та мито на довіз хліба. Наступний уряд торі провів через
парламент у 1829 р. закон про надання виборчих прав католикам, що до-
зволило брати участь у виборах населенню Ірландії.
Перша парламентська реформа. Тривале перебування торі при владі
значною мірою пояснювалося застарілою виборчою системою, яка зберег-
лася в країні ще з часів Середньовіччя. За традицією депутатів у палату
громад висували графства (області) і міста. Проте у графствах було вста-
новлено для виборців і кандидатів високий майновий ценз, що дозволило
обиратися лише найбагатшим дворянам. А виборча система у містах була
абсолютно невпорядкована. У той час як великі промислові центри (Ман-
честер, Бермінгем, Лідс, Шеффілд) з багаточисельним населенням не мали
права представництва у парламенті, виборчі права зберігали мешканці
старих середньовічних містечок, багато з яких за століття обезлюдніли і
просто залишалися цятками на карті.
Депутатів від таких «гнилих» містечок
фактично призначав місцевий лендлорд, на
землі якого вони розташовувались. Герцог
Ньюкасл, наприклад, сам «обирав» 11 депу-
татів до палати громад. Із 14 млн населення
Англії право голосу мали лише 300 тис. чол.
Поступово у країні назрівало невдоволен-
ня монополією торі на владу, посилювались
вимоги розширення виборчого права, які осо-
бливо підтримувала англійська буржуазія.
Надання виборчих прав населенню великих
промислових центрів дозволило б їм висувати до парламенту своїх пред-
ставників. Рух за парламентську реформу очолили лідери угруповання
вігів, сподіваючись відновити втрачену популярність і повернутися до вла-
ди. Віги, хоча і походили, як торі, з аристократичних родин, були схильні
підтримувати інтереси промислово-торговельної буржуазії.
Чому аристократи-віги почали підтримувати інтереси промислово-торго-
вельної буржуазії?
2.
Машина для нанесення
візерунка на тканину
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 61Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 61 7/10/2009 13:13:247/10/2009 13:13:24
62.
2
62
У 1832 р.за ініціативи керівника уряду вігів лорда Грея в Англії було
проведено першу парламентську реформу. 56 «гнилих» містечок з населен-
ням менше 2 тис. чол. було позбавлено права представництва у парламенті.
Міста, де проживало менше 4 тис. чол., надсилали тепер лише одного депу-
тата замість двох. У результаті реформи у палаті громад вивільнилось майже
150 місць, які було розподілено між новими промисловими містами країни,
Шотландією та Ірландією. Проведення реформи та зменшення майнового
цензу збільшили кількість виборців у країні вдвічі. Це була перша перемо-
га промислових підприємців над земельною аристократією. Буржуазія при-
множила своє представництво у парламенті і, відповідно, свій вплив у держа-
ві. Проте дрібні підприємці й робітники виборчих прав так і не отримали.
Акт про народне представництво. 1832 р.
Кожне з містечок, зазначених у списку під літерою «А»
(всього 56), від і після закінчення повноважень цього
парламенту припиняє надсилати депутата або депутатів до парламенту.
Кожне містечко, зазначене у списку «В» (всього 30), надсилає лише одного
депутата.
Кожна місцевість, зазначена у списку під літерою «С» (всього 22), буде над-
силати одного депутата до парламенту.
Кожна місцевість, зазначена у списку під літерою «Д» (всього 20), ... буде
надсилати одного депутата до парламенту.
Матиме право голосувати при обранні депутата або депутатів графства у
майбутній парламент тільки та особа, яка, будучи фригольдером або оренда-
рем маєтності, має на рік не менше десяти фунтів чистого прибутку.
Кожна особа чоловічої статі, що досягла повноліття, яка не обмежена у пра-
вах і має право орендаря... відповідно до угоди платить річну ренту не менше
ніж п’ятдесят фунтів, буде мати право голосу при обранні депутатів графств
будь-якого майбутнього парламенту.
Який майновий ценз для виборців було встановлено першою парламентсь-
кою реформою?
У 30-х роках уряд вігів здійснив й інші помірковані реформи. У 1834 р.
було скасовано рабство в англійських колоніях, дещо розширено міське
самоврядування і, нарешті, у зв’язку з частими виступами робітників за-
проваджено перше в історії державне фабричне законодавство. У 1831 р.
заборонено нічну працю підлітків до 18 років, у 1833 р. – працю дітей до
9 років, а тривалість робочого тижня для підлітків обмежено 69 год. Для
контролю за цими заходами було запроваджено фабричну інспекцію.
Акт, що регулює працю дітей і підлітків
на фабриках Сполученого королівства.
29 серпня 1833 р.
Встановлюється, що з 1 січня 1834 р. жодній особі, молодшій 18 років, не
буде дозволено працювати вночі у проміжку між 8 год 30 хв вечора і 5 год 30 хв
ранку на будь-якій текстильній фабриці, розташованій у будь-якій частині Спо-
лученого королівства Великої Британії та Ірландії.
Жодна з осіб, що не досягла 18 років, не буде працювати на такій фабриці
більше 12 год на день або більше 69 год на тиждень.
З 1 січня 1834 р. буде протизаконним використовувати на будь-якій тек-
стильній фабриці, окрім підприємств по виробництву шовку, дитину, якій не
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 62Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 62 7/10/2009 13:13:257/10/2009 13:13:25
63.
63
виповнилося 9 років.Передбачається, що на
шовкових фабриках дітям у віці до 13 років буде
дозволено працювати 10 год на день.
Чому саме на текстильних фабриках активно
використовувалася дитяча праця?
Проте під тиском промисловців, що поси-
лили своє представництво у палаті громад,
у 1834 р. парламент приймає Закон про бід-
них, який скасовував старовинний обов’язок
багатих сплачувати спеціальний податок на
користь бідняків. Відтепер англійці, що не
мали домівки і засобів для існування, мали
жити у робітничих домах окремо від своєї
сім’ї, вони змушені були працювати у дуже
тяжких умовах.
Чартизм. Характер парламентської ре-
форми, як і прийнятий Закон про бідних,
наочно показували лідерам робітничих орга-
нізацій, що британські правлячі кола далекі
від думки про полегшення долі абсолютної
більшості населення. Вони дійшли висновку,
що становище робітників можна поліпшити
лише тоді, коли їх представники у парламенті зможуть проводити необ-
хідні для трудящих закони. Проте для того, щоб потрапити в парламент,
робітники повинні були мати виборчі права, а отже, головною метою робіт-
ничих організацій має стати проведення нової парламентської реформи.
У 1836 р. Лондонська асоціація робітників, яку очолював столяр Вільям
Ловетт, виробила своєрідну політичну програму англійського робітничого
руху, в якій було сформульовано шість головних вимог трудящих.
Шість пунктів Народної хартії
Рівне представництво. Сполучене королівство має
розділитися на 200 виборчих округів з приблизно одна-
ковою кількістю мешканців у кожному, кожен округ делегує в парламент одного
представника.
Загальне виборче право. Кожна особа, що відрекомендувалася клерку при-
ходу, в якому вона прожила 6 місяців, доказом того, що їй 21 рік і більше, має
право на внесення її імені до списків виборців.
Річні парламенти. Щорічно 24 липня мають відбуватися загальні вибори, а
коли місце в палаті громад виявилося би вакантним усередині року, то його
необхідно було б замістити не пізніше як за два тижні після того, як воно звіль-
нилося…
Скасування майнового цензу. Для кандидатів до палати громад не повинно
бути жодних майнових цензів, за рекомендацією 200 виборців клерка приходу,
в якому вони живуть, письмової заяви на користь будь-якого кандидата остан-
ній офіційно зізнається у цій перевазі…
Надання голосів шляхом закритого балотування. Кожен обранець має пода-
ти голос в тому приході, де він має постійну осілість…
Сесії та винагорода депутатів. Депутати займають свої місця у перший поне-
ділок жовтня, найближчого після їх обрання, продовжуючи засідання щоденно
3. Англієць, який народився
вільною людиною. Карика-
тура
Уважно розгляньте кари-
катуру та поясніть її
зміст.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 63Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 63 7/10/2009 13:13:257/10/2009 13:13:25
64.
2
64
(за винятком неділі),доки всі справи сесії не буде закінчено, але у будь-якому
разі не пізніше 1 вересня наступного року… Кожному члену палати громад має
виплачуватися винагорода з державної скарбниці у розмірі 400 фунтів стерлінгів
на рік (по чверті щороку).
Усі посадові особи, які керують виборами, обираються шляхом загального
голосування.
Чому серед головних вимог Лондонської асоціації мова йшла про надання
виборчих прав лише чоловікам?
Учасники Лондонської асоціації та інших робітничих організацій вирі-
шили подати до парламенту свої вимоги у петиції про Народну хартію (чар-
тер), тому і весь рух за надання виборчих прав робітникам і полегшення
становища трудящих дістав назву чартизму. Більшість чартистів вважали,
що за прийняття хартії слід боротися лише мирним шляхом, проте серед
учасників чартистських з’їздів були і прибічники силових засобів тиску на
уряд і навіть збройного захоплення робітниками політичної влади.
Першу петицію чартистів, внесену до парламенту в 1839 р., було відки-
нуто. Така ж доля спіткала і другу петицію 1842 р., яку підписало 3,3 млн
чоловік. Англійський уряд не бентежили ні масова підтримка хартії в
країні, ні численні страйки і мітинги робітників. У квітні 1848 р. чартисти
направили до парламенту третю петицію. На цей час лідери чартистського
руху, чекаючи на чергову відмову, готувались провести у Лондоні масову
маніфестацію, звернутися із прямим посланням до королеви Вікторії з
вимогою розпуску парламенту і прийняття робітничої хартії. Проте нері-
шучість чартистів та урядові репресії звели нанівець всі їхні сподівання.
Третю петицію спіткала ще сумніша доля: палата громад оголосила всі
підписи сфальсифікованими і взагалі відмовилася її розглядати.
Чартистський рух занепадав. Проте 20-річна боротьба робітників за свої
громадянські права і поліпшення становища не пройшла марно. 1847 р. в
Англії, в першій з європейських країн, було встановлено 10-годинний ро-
бочий день.
Акт, що обмежує години праці підлітків
і жінок на фабриках. 8 червня 1847 р.
З першого липня 1847 р. жодна з осіб, молодша 18 ро-
ків, не буде працювати на фабриці більше 11 год на день або більше 63 год на
тиждень.
Королева Вікторія
на засіданні кабінету
міністрів. Картина
Д. Уілки. 1837 р.
Уважно розгляньте
учасників засідання.
Чого, на вашу думку,
вони чекають від мо-
лодої королеви?
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 64Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 64 7/10/2009 13:13:267/10/2009 13:13:26
65.
65
З 1 травня1848 р. жодна з осіб, молодша 18 років, не буде працювати на
фабриці більше 10 год на день або більше 58 год на тиждень.
Обмеження, що встановлюються цим актом стосовно праці осіб, які не до-
сягли 18 років, будуть поширюватись і на жінок, старших 18 років.
Порівняйте Акт 1847 р. з Актом 1833 р. Які суттєві зміни стосовно праці під-
літків ви помітили?
Перехід Великої Британії до політики вільної торгівлі. Із завершен-
ням промислового перевороту зріс економічний і політичний вплив під-
приємців Англії. Збільшилося їх представництво у парламенті, що зумо-
вило загострення боротьби навколо «хлібних законів» і протекціоністської
політики держави. Промисловці були невдоволені подвійно. По-перше, у
відповідь на запровадження мит на ввезення хліба європейські країни від-
повіли підвищенням мит на англійські промислові товари. По-друге, ви-
сокі ціни на продовольство в країні змушували британських підприємців
платити робітникам більшу зарплатню, ніж на континенті.
У 1838 р. у Манчестері – центрі текстильної промисловості Англії – було
створено Лігу боротьби проти «хлібних законів» на чолі з підприємцями Рі-
чардом Кобденом і Джоном Брайтом. Вона повела активну агітацію за негай-
не скасування ввізних мит на хліб, відмову від протекціонізму і перехід Бри-
танії до фритреду – вільної безмитної торгівлі. Промисловці сподівались, що
у відповідь на дозвіл безмитного ввезення хліба в Англію інші країни знизять
або взагалі скасують мито на імпорт англійських промислових товарів.
Чому велася така гостра боротьба навколо відміни «хлібних законів»?
Британських промисловців підтримували і віги, але їх голосів у парла-
менті забракло. Лише у 1846 р. уряд Роберта Піла здійснив давно очіку-
вану реформу і провів закон про скасування ввізних мит на хліб з 1849 р.
Причому Піл належав до угруповання торі, був її лідером і головою пар-
ламентської фракції. Але, як людина великого державного розуму, неупе-
реджено мисляча і самостійна, він зумів піти всупереч інтересам власно-
го електорату – англійських землевласників і підтримати буржуазію, від
якої у цей час залежала економічна могутність Великої Британії.
Скасування «хлібних законів», а згодом й інших мит знаменувало пере-
хід Британії до політики вільної торгівлі, що дозволило їй згодом безпере-
шкодно здійснювати торговельну експансію у всьому світі.
4.
Ринок у місті
Смітфілді.
Середина ХІХ ст.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 65Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 65 7/10/2009 13:13:277/10/2009 13:13:27
66.
2
66
1. Охарактеризуйте становищеанглійських робітників, серед яких було ба-
гато дітей.
2. Поясніть термін «гнилі» містечка. Як він пов’язаний з першою парла-
ментською реформою?
3. Прокоментуйте перше англійське фабричне законодавство.
4. Проаналізуйте політичну програму англійського робітничого руху.
5. Висловіть ставлення до чартистського руху. Якщо б вам довелося бути
англійським робітником, чи вступили б ви до лав чартистів?
6. Що означав для Британії перехід до фритреду?
1815 р. – запровадження «хлібних законів».
1832 р. – перша парламентська реформа.
1839 р. – подання чартистами першої петиції до пар-
ламенту.
1846 р. – прийняття закону про скасування ввізних мит
на хліб.
1847 р. – прийняття закону про 10-годинний робочий день.
Франція в 1815–1847 рр.
Охарактеризуйте кодекси законів, за якими жила Фран-
ція за правління Наполеона Бонапарта.
Франція у період Реставрації. У 1814 р. на вимогу країн-переможців у
Франції було відновлено династію Бурбонів. Але реставрація не означала
повного відновлення існуючих раніше порядків і повернення Франції до ста-
рої абсолютної монархії. Навіть європейські монархи-реакціонери врахову-
вали можливість нового революційного вибуху. Ухвали Віденського конгресу
зобов’язували Людовіка XVIII запровадити у Франції конституцію і не пору-
шуватиосновисуспільноголаду,щосформувавсяучасиРеспублікитаІмперії.
Тому новий король ще у 1814 р. визнав громадянську рівність усіх своїх під-
даних, ствердив права нових власників на майно, здобуте у період революції.
У Франції було збережено наполеонівські кодекси, зокрема цивільний.
Проте численні дворяни-емігранти на чолі з графом Д’Артуа, що поверну-
лись на батьківщину, вимагали відновлення колишніх станових привілеїв і
повернення втрачених маєтків. Після «Ста днів» Наполеона у Франції почав-
ся справжній «білий терор». За підозрою у симпатіях до імператора, за участь
у революційних подіях було заарештовано понад 70 тис. чол. У політичних
справах 1815 р. було винесено 10 тис. обвинувачувальних вироків. У багатьох
районах країни, особливо на півдні Франції, чинилися погроми і масові вбив-
ства колишніх офіцерів наполеонівської армії, революціонерів та лібералів.
З «Хартії 1814 р.»
Король є верховний голова держави…
Законодавча влада здійснюється спільно королем, па-
латою перів і палатою депутатів від департаментів.
§9
1.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 66Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 66 7/10/2009 13:13:287/10/2009 13:13:28
67.
67
Закони вносяться королем…
Палатиможуть просити короля подати закон з будь-якого питання та вказа-
ти, яким, на їхню думку, має бути зміст цього закону…
Жоден депутат не може бути допущеним в палату [перів], якщо йому не ви-
повнилося сорока років і він не сплачує тисячу франків прямих податків…
Електорат (виборці), що беруть участь у виборах депутатів [нижньої палати],
не можуть мати права голосу, якщо вони не сплачують прямих податків у роз-
мірі триста франків і якщо їм ще не виповнилося тридцяти років.
Які вікові та майнові обмеження для депутатів парламенту та виборців вста-
новлював цей документ?
Однак Людовік XVIII і його наближені розуміли, що їх завдання по-
лягає у примиренні французів, що прожили чверть століття в країні
у часи Республіки та Імперії, і тих дворян, що у цей час перебували за
кордоном. Знаряддям цього примирення, на думку короля, мала стати
дарована ним Конституція – «Хартія 1814 р.». Про повернення до абсо-
лютизму не йшлося взагалі. Франція ставала конституційною монар-
хією. Влада короля обмежувалась двопалатним парламентом, що, як і в
Англії, складався з палати перів (довічно призначались королем) і пала-
ти депутатів. Проте для виборців встановлювався високий майновий
ценз. Виборчі права здобули лише 90 тис. чол., а право бути обраними
депутатами – 15 тис. чол.
Не дивно, що в обраній в 1815 р. палаті депутатів панували ультрарояліс-
ти,яківважалисебебільшимимонархістами,ніжсамкороль.ЛюдовікXVIII
навіть змушений був розпустити цю «неперевершену палату». Нові вибори
принесли перемогу поміркованим роялістам, і уряд став проводити більш
гнучку, обережну політику.
Проте після смерті Людовіка XVIII у 1824 р., коли престол посів під іме-
нем Карла Х граф Д’Артуа, в країні знову посилюється реакція. На вимогу
дворян парламент приймає закон про виплату компенсацій колишнім емі-
грантам за втрачені під час революції маєтки і майно. За рахунок платни-
ків податків, насамперед селянства, дворяни отримали відшкодування у
розмірі майже 1 млрд франків. Пресу було поставлено під повний контроль
уряду. Загальне невдоволення у суспільстві викликав закон про введення
надзвичайно суворих покарань, до страти включно, за злочини проти като-
лицької церкви. У цей час про Бурбонів спра-
ведливо казали, що за 25 років вигнання «вони
нічому не навчились і нічого не забули».
Як ви розумієте вислів «вони нічому не навчи-
лись і нічого не забули» стосовно Бурбонів?
Орієнтація уряду лише на інтереси дворян
посилила невдоволення ліберальної буржуа-
зії. Вона вимагала розширення кола вибор-
ців, обмеження впливу церкви на громадське
життя та свободи преси. Частина лібералів
стала схилятися до думки про необхідність
зміни династії Бурбонів, яка занадто себе
скомпрометувала. Цим вони намагались
попередити нову революцію. «Пристойним» Луї-Філіпп Орлеанський
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 67Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 67 7/10/2009 13:13:297/10/2009 13:13:29
68.
2
68
кандидатом на престолвважався близький родич королівської сім’ї герцог
Луї-Філіпп Орлеанський. Герцог зовсім не походив на типового аристократа,
уникав світських розваг, вів життя звичайного буржуа. Парижани пам’я-
тали, що він був сподвижником Лафайєта на початку революції 1789 р., а
у фінансових колах його чудово знали як здібного маклера і гравця на
фондовій біржі.
Липнева революція і Липнева монархія. У 1829 р. король призначив
прем’єр-міністром ультрарояліста герцога Поліньяка. Прихід до влади
крайніх монархістів зумовив різке загострення політичної ситуації у кра-
їні. Посилились антиурядові виступи опозиційної преси, пожвавилась ді-
яльність республіканського підпілля. Вибори 1830 р. принесли перемогу
лібералам. Король вирішив розправитись з опозицією і 25 липня підписав
чотири ордонанси (укази), підготовлені Поліньяком. Король не лише роз-
пускав непокірну палату депутатів і повністю скасовував свободу друку,
але й здійснював державний переворот. Усупереч конституції, без згоди
парламенту, він ще більш обмежив виборче право, яке залишалося тільки
великим землевласникам.
Оприлюднення «ордонансів Поліньяка» викликало обурення в Парижі.
Ліберальна газета «Нація» закликала населення до опору урядові. 27 лип-
ня 1830 р. у Парижі спалахнуло збройне повстання, підняте республікан-
цями. У ньому брали участь друкарі, студенти, ремісники. Урядові вій-
ська за 3 дні втратили 2,5 тис. солдат. Захопивши палац Тюїльрі, повсталі
підняли над ним триколірний прапор революції. Карл Х був змушений
зректися престолу на користь свого онука і втік до Англії.
Липневе збройне повстання 1830 р.
з розповідей очевидців
З раннього ранку все населення Парижа рухалося; за-
гони з передмість Сен-Антуан і Сен-Марсо рушили в дорогу. Озброєні грома-
дяни захопили ратушу, інші заволоділи баштою Нотр-Дам, прикріпили до неї
триколірний прапор і вдарили в набат. Усе було готово до бою: весь порох та
свинець, що лишилися у торгівців, були захоплені.
Регулярний бій відбувався в усіх районах Парижа.
Чому, на вашу думку, збройне повстання в Парижі набуло масового характеру?
Протягом «трьох славетних днів» – 27–29 липня 1830 р. – революція пе-
ремогла, але, в силу слабкості й неорганізованості республіканців, резуль-
2.
Сцена революцій-
них подій у Парижі.
1830 р.
Опишітьповстанняв
Парижі 1830 р., вико-
ристовуючи розповіді
очевидців.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 68Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 68 7/10/2009 13:13:307/10/2009 13:13:30
69.
69
татами народної перемогискористались ліберали, які понад усе боялися
проголошення республіки і втручання народу у державні справи. За під-
тримки французьких банкірів і ліберальної преси на чолі з редактором
«Нації» А. Тьєром 31 липня палата депутатів затвердила Луї-Філіппа
Орлеанського намісником держави, а 9 серпня проголосила його «волею
народу королем французів». Тобто Луї-Філіпп вступав на престол не в силу
законного права, а на основі нової Конституції «Хартії 1830 р.».
Тьєр Адольф (1797–1877) – французький державний діяч, історик,
член Французької академії з 1833 р. За часів Паризької Комуни (1871) очо-
лював табір версальців. У 1871–1873 рр. – президент Франції. Автор «Іс-
торії Французької революції».
Порівняйте «Хартію 1830 р.» і «Хартію 1814 р.». Які верстви населення виграли
від прийняття нового документа?
Конституція проголошувала недоторканність особи, свободу друку і
зборів. Законодавчі права парламенту розширювались, а спадкові звання
перів було скасовано. Проте майновий ценз для виборців було зменшено
несуттєво. Їхня чисельність зросла до 250 тис. чол., виборчі права поруч із
землевласниками здобула лише верхівка французької буржуазії – фінан-
систи, біржовики, власники залізниць і шахт.
Липнева революція 1830 р. замінила дворянську монархію на буржуаз-
ну, привела до влади фінансову аристократію. Механізм держави лишив-
ся старим, змінився лише політичний режим. Відтепер і внутрішня, і
зовнішня політика Франції спрямовувалась на задоволення потреб фінан-
сової олігархії країни, до якої належав і сам король. Липневу монархію
(1830–1848) називали «царством банкірів». Державний бюджет перетво-
Пам’ятні дні 1830 р.,
зображення революційних
подій в Європі, викликаних
Липневою революцією у
Франції. Літографія
Свобода, яка веде народ. Картина
Е. Делакруа
Як ви гадаєте, хто зображений на ба-
рикадах на чолі з жінкою, що символі-
зує свободу Франції?
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 69Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 69 7/10/2009 13:13:307/10/2009 13:13:30
70.
2
70
рився на джерелодоходів фінансистів, які отримували через нього великі
субсидії і позики. Банкіри заробляли на кредитах державі, постачанні ар-
мії, підрядах на будівництво фортець, портів і громадських споруд. Вико-
ристовуючи особисті зв’язки з урядовцями, вони разом із самим королем
успішно грали на фондовій біржі, спекулюючи державними облігаціями і
акціями приватних компаній.
У результаті виняткової орієнтації Липневої монархії лише на інтереси
фінансової аристократії в опозиції до неї невдовзі опинилися всі верстви
суспільства. Першою виступила республікансько-демократична опозиція.
Проте дві спроби республіканців підняти у Парижі повстання (1832 і 1834)
були нещадно придушені урядовими військами. Одночасно уряд ввів забо-
ронні закони про пресу. Республіканці знов перейшли у підпілля, засну-
вавши низку таємних революційних товариств. Одним із них було Това-
риство пір року на чолі з палким демократом, переконаним прибічником
революційного терору і збройної боротьби Огюстом Бланкі.
Бланкі Луї Огюст (1805–1881) – один із засновників терористичної
тактики в робітничому русі, в 30-ті роки організатор і керівник таємних
терористичних організацій. 1871 р. заочно обраний членом Паризької
Комуни.
Невдоволенням «царством банкірів» користувалися й монархісти,
які мріяли повернути престол поваленим династіям Бурбонів та Бона-
партів. У опозицію до уряду перейшла навіть ліберальна буржуазія, що
вимагала розширення виборчих прав і боротьби з корупцією у держав-
ному апараті.
У 30–40-х роках ХІХ ст. у Франції розпочався промисловий переворот,
який охопив насамперед легку промисловість. Країна продовжувала спеці-
алізуватись на випуску товарів широкого вжитку, зокрема предметів роз-
коші, які, як і раніше, користувались великою популярністю за кордоном.
Великий попит на машини сприяв розвиткові металургії і машинобудуван-
ня. З 1830 до 1848 р. кількість парових машин у Франції зросла у 8 разів.
Економічному розвиткові країни сприяло велике залізничне будівництво, в
якому брали участь держава і приватні підприємці. Проте промисловий пе-
реворот був ще далеким до завершення, в країні переважали напівкустарні
підприємства, де використовувалася ручна праця. В економічному розвитку
Франція, як і раніше, відставала від Великої Британії.
1. Чим монархія Бурбонів у період Реставрації відрізнялася від дореволю-
ційної монархії ХVІІІ ст.?
2. Поясніть терміни: абсолютна монархія, роялісти, білий терор. Як вони
між собою пов’язані?
3. Визначте причини Липневої революції 1830 р.
4. Поміркуйте, чому саме Луї-Філіппа Орлеанського проголосили «...королем
французів».
5. Які товари, виготовлені у Франції, користувалися популярністю у жінок
по всій Європі?
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 70Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 70 7/10/2009 13:13:327/10/2009 13:13:32
71.
71
6. Чому Липневумонархію називали «царством банкірів»?
7. Охарактеризуйте промисловий переворот у Франції. Чим він відрізнявся
від аналогічного процесу у Великій Британії?
1814 р. – прийняття нової Конституції – «Хартії 1814 р.».
27–29 липня 1830 р. – Липнева революція.
1830–1848 рр. – Липнева монархія.
Політична роздробленість Німеччини.
Посилення Пруссії. Національна
політика в Австрійській імперії
З курсу історії України пригадайте, які українські землі
у ХІХ ст. входили до складу Австрійської імперії.
Роздробленість Німеччини. Втрата своїх позицій Австрією і поси-
лення Пруссії. Після перемоги над Наполеоном, як би не бажали цього
монархи Європи, відновити стару Священну Римську імперію німецької
нації у складі майже трьох тисяч практично незалежних держав було
неможливо. Цього не домагались ані Австрія, ані Пруссія, що вели між со-
бою боротьбу за гегемонію на німецьких землях. За рішенням Віденського
конгресу було створено нове державне утворення – Німецький союз. Його
членами також стали король Англії (правитель Ганновера), король Данії
(герцог Шлезвіга і Гольштейна) і король Нідерландів (великий герцог Люк-
сембургу). Наймогутнішими державами Німецького союзу були Австрія і
Пруссія. Союз був конфедеративною державою, що не мала центрального
уряду, власного законодавства і збройних сил.
Поясніть термін «конфедерація» стосовно Німецького союзу.
У 20-х роках ХІХ ст. у більшості німецьких
держав, зокрема у Пруссії, запанувала феода-
льно-абсолютистська реакція. Німецькі монар-
хи намагались поновити як необмежену владу,
так і станові привілеї дворянства. Зокрема у
Кургессені курфюрст Вільгельм, що повернув-
ся з вигнання, відновив панщину і цехи, ска-
сував попередні закони і поновив у своїй неве-
личкій армії перуки і коси, які носили солдати
у XVIII ст. Помірковані конституції було за-
проваджено лише у трьох саксонських герцог-
ствах, у інших державах лише інколи збирали-
ся дворянські ландтаги (місцеві парламенти),
які не мали жодних повноважень. Такі ж про-
вінційні ландтаги, що скликались за дозволом
короля і мали лише дорадчий голос, у 1823 р.
було введено у Пруссії. Менш значним був
§10
1.
Німецькі робітники.
Гравюра. ХІХ ст.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 71Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 71 7/10/2009 13:13:327/10/2009 13:13:32
72.
2
72
вплив дворянства упівденно-західних німець-
ких державах – Баварії, Вюртемберзі і Бадені.
У 1817–1820 рр. тут було прийнято конституції
на зразок французької «Хартії 1814 р.».
За рівнем економічного розвитку німецькі
держави значно поступались Англії і Фран-
ції. Виробництво зосереджувалось переважно
на мануфактурах і ремісничих майстернях.
У сільському господарстві переважали гос-
подарства поміщиків-дворян (юнкерів). Еко-
номічному розвиткові країни перешкоджала
відсутність єдиного національного ринку,
митні кордони між державами, різні грошові
системи та відсутність єдиного торговельно-
го законодавства. Лише у 30-х роках ХІХ ст.,
коли розвиток ринкових відносин у Німеч-
чині помітно прискорився, уряди окремих
держав були змушені піти назустріч вимо-
гам буржуазії. У 1834 р. з ініціативи Пруссії
18 північнонімецьких держав утворили Митний союз. Першість Пруссії
у цьому об’єднанні згодом вплинула на результат боротьби між нею і Ав-
стрією за політичне переважання в Німеччині. Митний союз став кроком
до утворення національного внутрішнього ринку і сприяв швидкому про-
мисловому піднесенню країни.
Сірники
У 1812 р. Шапсель винайшов перші самозапальні сірники, які були значно
зручніші за кресало. У сонячний день такий сірник можна було запалити за до-
помогою випуклої лінзи, сфокусувавши на головці сонячне проміння, в інших
випадках загоряння відбувалося при дотику з сірчаною кислотою. Такі сірники
були дорогі і небезпечні. Хіміки замислились над створенням сірників із білого
фосфору. Він горів краще, ніж сірка, але при цьо-
му виникла одна проблема: фосфор вигоряв дуже
швидко і сірник не встигав загорітися.
У 1837 р. Шретер відкрив нетоксичний черво-
ний фосфор, після чого хіміки замислилися над
можливістю його використання в сірниках замість
білого фосфору. Над цією проблемою працював
знаменитий німецький вчений Бетхер.
Нові сірники давали стійке жовте полум’я, при
горінні не утворювали диму і неприємного запаху,
як це було із сірниками з білого фосфору. Цим ви-
находом люди користуються і в наш час.
У 1835 р. в Німеччині було відкрито першу
залізницю, а на 1848 р. загальна протяжність
залізничних колій становила вже 5,5 тис. км.
Велике залізничне будівництво сприяло про-
мисловому перевороту в країні, швидкому
розвитку вугільної і металургійної промисло-
Німецькі робітники.
Плакат. ХІХ ст.
Що хотів показати автор
попередньої гравюри, а що –
автор плаката?
Німецька залізниця.
Малюнок ХІХ ст.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 72Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 72 7/10/2009 13:13:337/10/2009 13:13:33
73.
73
вості у прусськійРейнській області, гірничої і текстильної промисловості в
Саксонії і машинобудування в Берліні. Розвиток промисловості посилював
економічний і соціальний вплив буржуазії, яка дедалі більше висловлювала
невдоволення існуючим політичним ладом в німецьких державах, домага-
лась скликання представницьких установ і надання основних громадянських
прав і свобод.
У групах або в парі з товаришем поміркуйте, яким шляхом Німеччина могла
об’єднатися в єдину державу.
Національна політика в Австрійській імперії. Найбільшою за те-
риторією державою Німеччини залишалась Австрійська імперія. Після
перемоги над Наполеоном австрійські Габсбурги повернули собі втрачені
володіння, відновили владу в Північній Італії. Внутрішню і зовнішню по-
літику імперії до революції 1848 р. фактично визначав її незмінний канц-
лер Меттерніх, який намагався не допустити в державі революційних і
національних виступів, зберегти засади абсолютизму і владу дворянства.
Після краху імперії Наполеона Меттерніх вважав, що ізольованих дер-
жав більше немає: склалася їх спільність і всі держави пов’язані між собою
інтересами. Саме він увів такі поняття, як «політика рівноваги у Європі»,
«політика європейської безпеки». Головне завдання Європи він вбачав у під-
тримці рівноваги у відносинах між країнами і всередині них, чого можна
було досягти, на його думку, лише силою. Можливу революцію в Австрії він
називав «хворобою», «вулканом», «пожежею» і шукав засоби, щоб цієї «поже-
жі» не допустити. Він розумів, що революція знищить те, що він за будь-
яку ціну намагався зберегти. І робив все для охорони колишніх порядків.
Як ми розуміємо термін «політична рівновага у Європі» зараз і як його розумів
Меттерніх?
Австрія була багатонаціональною державою. Німці становили лише
20 % її населення, а решту – слов’яни, угорці, італійці, румуни та інші
народи. При такій кількості різних національностей імперський уряд на-
сильно підтримував встановлений порядок, всіляко протидіяв прагненню
окремих народів до незалежності. Для цього Меттерніх не гребував ви-
користовувати політику національного розбрату і підбурювання одного
народу проти іншого. В імперії проводилось насильницьке понімечення.
Мова й культура поневолених народів знаходилися під забороною.
Господарство країни зберігало переважно аграрний характер. Промис-
ловість розвивалась лише в окремих провінціях Австрії, Чехії, Штірії і
Моравії. Промисловий переворот в Австрії почався в 1830-х роках, але по-
ряд з нечисленними фабриками продовжували існування мануфактури і
дрібні ремісничі майстерні. Угорщина залишалась сільськогосподарським
районом імперії. Тут панувало велике поміщицьке господарство, а тисячі
селян жили у феодальній залежності від поміщиків. Зберігалося кріпос-
не право, панщина і оброк. Особливо важким в Угорщині було становище
словаків, хорватів, українців та румунів, які страждали як від німецьких
чиновників,таківідугорськихпоміщиків.Останнітимсамимперетворювали
ці народи у власних ворогів і, водночас, у спільників Австрійської імперії.
2.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 73Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 73 7/10/2009 13:13:347/10/2009 13:13:34
74.
2
74
1. Яку рольвідіграв Митний союз у процесі об’єднання Німеччини?
2. Як відбувалося суперництво Австрії і Пруссії за першість серед німець-
ких держав?
3. Охарактеризуйте становище національних громад в Австрійській імперії.
1834 р. – 18 північнонімецьких держав під керівництвом
Пруссії утворили Митний союз.
1815–1848 рр. – «режим Меттерніха» в Австрії.
Суспільно-політичні течії
і рухи в Росії
Пригадайте, який державно-політичний устрій існував
у Росії в кінці ХVІІІ ст.
Формування декабристського руху в Росії, його програмні доку-
менти. На початку ХІХ ст. в Російській імперії, яка була однією з най-
відсталіших монархій Європи, пожвавилося суспільно-політичне життя.
Перемогу над Наполеоном правлячі кола країни використали для зміц-
нення самодержавно-кріпосницького ладу. В Росії, як і в країнах Західної
Європи, припинилися ліберальні реформи і лютувала політична реакція.
Провідником цієї політики став радник імператора Олександра І генерал
О. Аракчеєв. У країні посилилась сваволя поліції і чиновників, цензура,
були заборонені обговорення політичних питань і повідомлення про судові
процеси у пресі.
Олександр І (1777–1825) – російський імператор з 1801 р. Старший син
Павла І. На початку царювання здійснив помірковано-ліберальні реформи.
За Олександра І до складу Росії увійшли Грузія
(1801), Фінляндія (1809), Бессарабія (1812).
Після Вітчизняної війни 1812 р. став на шлях за-
хисту монархічних підвалин у Росії та Європі.
Один з організаторів Священного союзу.
Наслідком реакційної політики став роз-
кол між народом і владою, між частиною дво-
рянської інтелігенції і царизмом. Радикально
настроєнідворяни,середякихбулочимало офі-
церів, що пройшли Вітчизняну війну 1812 р.,
втрачали сподівання на мирне перетворення
країни. Вони стали шукати можливості пере-
творення Росії шляхом насильницького пова-
лення влади царя і встановлення демократич-
ної форми правління. В Росії зароджується
§11
1.
Олександр І
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 74Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 74 7/10/2009 13:13:347/10/2009 13:13:34
Q>pami;yaH
nor;rn:,n;ax
HKHM,Ha
BIIKOpHC-
hOMy cy-
BOpeHHJI
b, co1..4io-
Tanicrny-
P03YMHy
BnOJlKOM
Hi:;:;AMe-
-CiMoHoM
eHH5l npo
3MO>Kyrb
i <l>yp'E:
AOXOA1t1,
Ll,OC5lrTlt1
BHxi.n; <t>yp'e 6a11HB y CTBOpeHHi HOBOro, crrpaBe,ZJ;JIHBOro cycniJibCTBa, ~o
CKJia,n;aJIOCH 6 3 rpoMa,n;, Blipo6HH'IHX KOJieKTHBiB - <Pallanz. ,11;0 HHX MaJIH
BXO,Zl;HTH JIIO,ZJ;Ii pi3HHX rrpo¢eciH:, npH6JIH3HO no 1600 '!OJI. y ¢aJiaHrax MaJIH
npan;IOBaTH Bci, npoTe npan;H He noBHHHa 6yTH rrpHMyCOBOIO, 0,ZJ;HOMaHiTHOIO
i o6TH'1WHBOIO, a BpaxoByBaTH iH,D;HBi,n;yaJihHi a,n;i6HOCTi JIIO,ZJ;eM. II;eHTpOM Q>a-
::raHrH MaB CTaTH </Jallancmep - noceJieHH.H-naJian; 3 noMeIIIKaHHHMH, 1,n;aJib-
HJIMH, ,D;HT.H'IHMH ca,n;KaMH, rpoMa,ZJ;CbKHMH npaJibHHMH H: MaMCTepHHMH.
ct>yp'e cno,n;iBaBCH, ~o 3aM0'1<Hi ¢paHIJ;Y3H ,n;a,n;yTb rpomi Ha BJiamTyBaHHH
cpaJiaHr. IlpoTe 6araTil He nocrrimaJIH Bi.n;ryKHYTHC.H Ha rrpoxaHHH <t>yp'e BH-
.:i;iJIHTH Heo6xi.n;Hi KOIDTH.
Ha Bi,n;MiHy Bi,n; CeH-CiMoHa i <t>yp'e, Po6epT OyeH He JIHme poapo6JIHB rrJia-
HH CTBOpeHH.H i,n;eaJibHOro cycniJibCTBa, a H: HaMaraBC.H 3,ZJ;iHCHIOBaTH CBOl i.n;ei:
Ha rrpaKTHn;i. BiH c·raB o,n;HHM a rrepmnx ¢a6pnKaHTiB, XTO no11aB rriKJiyBaTHCH
rrpo cBoi:x po6iTHHKiB. OyeH cKopoTHB po6011nH: ,n;eHb, aa6opoHHB ,n;HTJI'IY rrpa-
n;10, opraHiayBaB HCJii, IDKOJIH ,ZJ;JIJI ,n;iTe:H po6iTHHKiB, HaMaraBCH aa6earre'!HTH
ix .n;emeBHM '1<HTJIOM i npo,n;yKTaMH xap11yBaHH.H.
ICTOPl!1YHl!1Ci1 nOPTPET
II OyeH Po6epr (1771-1858) - aHmii:;:;cbK111i:;:; co1..4ianicT-yronicT. Cycninbcrno
Mai:;:;6yrHboro Y5lBll5lB 5lK ¢eAepa1..4it0 Hesen111K111x TPYAOB1t1x 06w,111H, 06'E:AHaH111x
Ha OCHOBi cnillbHOCTi npa1..4i, BllaCHOCTi, piBHOCTi B po3nOAilli. 6e3ycniWHO Ha-
MaraBC5l BTilllt1Tlt1 CBO"i iAe"i Ha npaKTlt1L.4i.
nOMIPKYll1TE!
Y1t1M iAeonori5l yToniYHoro co1..4iani3My KapA1t1HallbHO BiAPi3H5lnac5l sig iHw111x
reyii:;:;?
3Ha1011n KarriTaJiiCTH'!He cycrriJihCTBo acepe,n;HHH, OyeH BBamaB rrpn11nH010
BCiX 6i,n; npHBaTHY BJiaCHiCTb. Y cycrriJibCTBi Maif6yTHbOrO lH He nOBHHHO 6yJIO
6yTH Micn;a, a JIIO,Zl;H MaJIH opraHiayBaTHCb y caMOBp.H,n;Hi rpoMa,n;H ia cycniJibHOIO
BJiacHiCTIO. Poano.n;iJI Bcix MaTepiaJihHHX 6Jiar y zpo~woax-KoMynax MaB a,n;i:Hc-
HIOBaTnca a ypaxyBaHH.HM noTpe6 mo,n;e:H, a <]Jian11Ha rrpan;H 11epryBaTHCb ia po-
ayMOBOIO. OyeH HaMaraBCH opraHiayBaTH Tpy,n;oBi KOMYHH B AHrJiil i CIIIA. Moro
KoMyHa «HoBa rapMoHiH» y mTaTi IH,n;iaHa o6'e,n;HaJia 6JIH3bKO coTHi JIIO,n;e:H, ~o
xoTiJIH mnTH aa npnHn;nnaMn, aarrponoHoBaHHMH OyeHoM. IlpoTe n;i eKcnepH-
MeHTH BHHBHJIHC.H HeB.n;aJIHMH. KoMyHn npoicHyBaJin JIHme no .n;eKiJihKa poKiB.
l,n;ei: con;iaJiiCTiB-yTorricTiB Ha6yJIH nomnpeHHH cepe.n; po6iTHHKiB, BIIJIH-
HYJIH Ha poaBHTOK npo<]JcrriJIKOBoro i KoorrepaTHBHoro pyxy. AJ:re Mpi"i npo
3azaJt.bHUU euz.Tl.fW
meKcmUJt.bHO'i<Pa6pu-
Ku eHbKJ-JlepHaiji,
noe'11.3a11,o'iaoiJlJl.bHic-
mKJ P. OyeHa
84.
MO:JICJlUBicmb cmBope1t1t.Fl ocepefhciBcnpaBeOJlUBozo cycniJlbCmBa
pUHICOBOl €1COHOMilCU i 1eanimaJliCmU'lHOl ICOH1Cype1tqil malC i 3aJlUUlUJlUCJl
MpiRMU.
3. Ioeonozi11. po6imnu'lozo pyxy. HacTyIIHHKH con;iaJiicTiB-yTorricTiB rrporro-
HyBaJIH ABa OCHOBHHX BapiaHTH rrepeTBOpeHH.11 cycrriJibCTBa: peBOJl10qU:muu i
MUpHUU, KOJIH roJIOBHHM aaco6oM 3MiH Ta IIOJierrneHH.11 CTaHOBHru;a TPYARID;HX
6yJIH pe¢opMH.
<l>paHu;yahKHH con;iaJiicT JlyY BJLaH BBamaB, ru;o BiA HerapaaAiB KarriTaJiicTH'l-
Horo cycrriJibCTBa - KOHKypeHn;il i KpH3 OAHaKOBO CTpamAaIOTb .HK po6iTHHKH.
TaK i rriArrpHeMn;i. Bp.11TyBaTH OAHHX BiA 6eapo6iTTR, a iHruHx BiA 6aHKPYTCTBa
MO:JICe JlUWe cmBopeHH.Fl cniJlbHUX 6Upo61tU'lUX acoqiaqiu, Ha OCHOBi cycrriJibHOl
BJiaCHOCTi. y .!IKOCTi BHeCKy y BJiaCHiCTb aco:u;ia:u;il IIiAIIpHeM:u;i BHOCHTHMYTh
rporni, a po6iTHHKH - CBOIO rrpa:u;10. 3a AOIIOMoro10 AepmaBH BHpo6HH"'li aco:u;ia-
n;il MaIOTb BHTiCHHTH rrpHBaTHi <PipMH, i B cycrriJibCTBi CTBepAHTbC.11 KOJieKTHBHa
BJiaCHiCTb.
Teopi.11 Jly'i BJiaHa Ha6yJia rnHpoKoro rrornHpeHHR B 3axiAHili €Bporri, HK i
rrorJIRAH iHrnoro co:u;iaJiicTa II'epa JK03e<Pa Ilpyoo1ta. OcTaHHiH BBamaB roJioB-
HHM 3JIOM y cycrriJibCTBi rporni, .HKi AalOTb OAHHM HaAMipHO 6araTiTH, a iH-
lllHM - ay6omiTH. CaMe aaBARKH rpornaM yTBoproeThCR BeJIHKa BJiacHiCTh, RKa
rreBHOIO Miporo e KpaAimKOIO B iHlllHX "'IJieHiB cycrriJibCTBa. I.I.1;06 YHHKHYTH
D;bOro, JIIOAH MaIOTb rrepeHTH AO 6earpornoBoro o6MiHy TOBapaMH i IIOCJiyra-
MH, AO BaaeMHoro KpeAHTyBaHH.11. CaMe :u;e A03BOJIHTb CTBOPHTH cycrriJihCTBO
Api6HHX BJiacHHKiB, o6'eAHaHHX y caMOBPRAHi rpoMaAH. ToAi m, Ha AYMKY
IlpyAOHa, BiAIIaAe 'Heo6xiAHiCTb y AepmaBi. IJ;.11 Teopi.11 IIOBHiCTIO aarrepe"'IHJia
Heo6xiAHiCTb 6yAh-RKo1 6opoTb6H TPYARru;Hx aa cBo'i rrpaBa.
,Il;OKYMEHTH
CBI,n;1IATh
n. 611aH. 3 KHl.1rH <e0praHi3a1.4iR npa1.4i», 1840 p.
npasniHHs:l He06XiAHO po3rns:iAan1 s:lK BepxOBHli1il1 peryns:i-
TOp s1.1po6H1.1u,TBa, s:iK1.1il1 oxonrnoe: s1.1KoHaHHs:i csoe:'i Mern
BCie:IO nOBHOTOIO BJlaAl.1.
MeTa illoro nons:irae: BTOMy, w,06 Bl.1KOPli1CTaTl.1 iCHYIOYY KOHKypeHU,ilO Ans:! 'j'j )K 3Hli1-
w,eHHs:l.
npasniHHs:l Mae: Bl.13HaYli1Tl.1 n031.1Ky, s:lKY 6yAe Bl.1KOpli1CTaHO Ans:! CTBOpeHHs:l rpo-
MaACbKl.1X MaillcTepeHb y Hail1saroMiWli1X rany3s:lX Hau,iOHaJlbHO'i npOMl.1CJ10BOCTi. ..
Ha po60TY B rpOMaACbKl.1X Mail!cTepHs:lX 6yAe 3aKnl.1KaHO BCiX po60Yl.1X, Mopanb-
HiCTb s:lKl.1X He niAns:irae: cyMHiBaM, a TaKQ)K KaniTanicTiB, Yli1'i KOWTl.16YAYTb06
1
E:AHaH1
3 MeTOIO np1.1A6aHHs:l Bl.1p06Hli1YOro 06JlaAHaHHs:l.
flK fl. 6naH nnaHyBaB CTBopeHHfl rpOMa,D.CbKlllX Mai1crepeHb?
n. npyAOH ~OAO He06XiAHOCTi 311HTTR
po6iTHH~oro K11acy 3 6yp>KYa3i&tO
B1.101.1w,eHHs:i po6iTH1.1Yoro Knacy He MarnMe HacniAKOM niKBiAau.iio 6yp)Kya3i'i: po-
6iTH1.1Y1.1il1 Knac He 3aMiHl.1Tb 6yp)Kya3il0 s 'i'i nonirnYHl.1X nepesarax, np1.1si11es:ix, snac-
HOCTi ill npasax, a 6yp)Kya3is:i He 3aCTYnl.1Tb po6iTHl.1Yli1il1 Knac. TenepiWHs:l, AOBOJll
3P03yMina ycrnneHa pi3H1.1u,s:i Mi)K o6oMa KnacaM1.1 - po6iTH1.1Y1.1il1 Knac i 6yp)Kya3is:i -
He 6iJ1bWe s:lK npocTO Bli1naAKOBiCTb. 061.1ABa KnaCl.1 MalOTb 3Jll.1Tl.1Cs:l, nornli1HYBWl.1
OAl.1H OAHOro BHai1101.1w,iil1 CBiAOMOCTi.
'-loMy, Ha sawy .llYMKy, n. npy,llOH BBa>KaB, 11..(0 6yp>Kya3if1 i po6iTHltl'illlM Knac
Ma/OTb 3fllllTlllCfl?
85.
ea e yJrweax
3a.1uwu.nucsi
·VICJlOBOCTi...
604VIX,MOpallb-
6 ll,yTb o6'8AHaHi
6yp)Kya3i'i: po-
p1;1eilles:ix, ellac-
AaU.ilO Aep)Kas1.-1 C1 3anposaA)KeHHs:i 3aMiCTb He'i
Cl.-1CTeMl.-1 AOrosopiB Mi)K OKpeMl.-1Ml.-1 s1.-1po6H1.-1-
KaM1.-1 Ta TOBap1.-1CTBaM1.-1 po6iTHl.-1KiB.
HaH:6iJihIII Bi.n;oMHMH npe.n;cTaBHHKaMH peeo-
.1104iihwzo co4ia.niaMy XIX CT. 6yJIH Kap.n MapKc
i <PpiOpix Enze.nbc. BoHH cTaJIH ocHoBonoJiomHH-
KaMH MapKCH3My, m;o cyBopo aacy.n;myBaB KaniTa-
:riaM 3a eKCTIJiyaTau;iro JIIOlJ.HHH JIIOlJ.HHOIO i B6a'IaB
e.n;HHHH IIIJIHX .n;o 3BiJihHeHHH Tpy.n;Hm;Hx y peeo.n10-
ztiu11.0My nepemeopenni6yp:>1Cyaa11.ozo cycni.nbcmea
BKoMynicmu'lne. CBoe 3aB.n;aHHH MapKc i EHreJibC
B6a'IaJIH HacaMnepe.n; y ToMy, m;o6 opraHiayBaTH
po6iTHH'IHH KJiac 11.JIH 6opoTh6H 3a cBo'i npaBa. Ha
'ix 11.YMKy, JIHIIIe HaliMaHi po6iTHHKH - npoJieTapi-
aT, TI036aBJieHHH 6y.n;h-HKOI BJiaCHOCTi, e e.n;HHHM
CBilJ.OMO opraHi30BaHHM peBOJIIOD;iliHHM KJiaCOM,
II'cp )f{o3erp IIpyaon
HKHH 3.n;aTHHH 6e3KOMnpoMicHo 6opoTHCH 3a nepeTBopeHHH npHBaTHO'i BJiacHocTi
y cycniJihHy.
CTBopeHe m;e B 1847 p. TOBapHCTBO Coro3 KoMyHicTiB 3anponoHyBaJio 'iM
aanHcaTH napTiH:Hy nporpaMy. TaK 'Iepe3 piK 3'HBHBCH «MaHi<l>ecT KoMy-
aicTH'IHOI napTil», m;o nporOJIOCHB npo.nemapCbKY peeo.n104i10 rOJIOBHHM 3a-
co6oM 6opOTb6H 3 6ypmya3iero. «HaH:MaIO'IH THCSJ'li po6iTHHKiB 11.JlH CBOIX
cpa6pHK i 3aBo.n;iB, 6ypmya3iH, - BKa3yBaJIH MapKc i EHreJihC, - BHpo6JIHe
aacaMnepe.n; cBo'ix MorHJihHHKiB. I'i 3arH6eJib i nepeMora npoJieTapiaTy o.n;HaKOBO
HeMHHy'Ii».
-~- ICTOPVILJHVllil nOPTPET
II MapKc Kapn (1818-1883) - rnopernK i opraHi3arnp peson1au,iC1Horo pyxy.
Has4ascs:i s 6oHHCbKOMY Ta 6epniHCbKOMY yHisepc1.-1Ternx. 3 1842 p. peAary-
sas «PeC1HCbKY ra3eTY"· 0Al.-1H 3 opraHi3arnpis Co1a3y KOMyHiCTiB. Y «MaHi¢ecTi
KoMyHiCTl.-14HO'i napTii'» cninbHO 3 ct:>. EHrenbCOM s1.-1KJlaB ocHOBHi noflO)KeHHs:i
KOMYHi3My. 0Al.-1H i3 3aCHOBHl.-1KiB I IHTepHau,ioHany. Po3po61.-1s HOBY eKOHOMi4HY
TeopilO, s:iKy s1.-1Knas y npau,i «KaniTafl».
EHren&c cPpi,qpix (1820-1895) - TeopeT1.-1K i opraHi3arnp cou,ianicrn4HO-
ro pyxy. HapOAl.-1BC5l B ciM''i ¢a6p1.-1KaHTa, Bl.-1B4aB KOMepu,iC1Hy cnpasy. Pa30M 3
K. MapKCOM npau,1asas y «PeC1HCbKiC1 ra3eTi». 0Al.-1H i3 TBopu,is Co1a3y KOMyHicTiB,
cnisasrnp «MaHi¢ecTY KoMyHicrn4HO'i napTi"i». 6pas aKTl.-1BHY Y4aCTb s opraHi3au,ii'
Ta Ais:!JlbHOCTi I IHTepHau,ioHany. Asrnp 41.-1cneHH1.-1x npau,b 3 ¢inoco¢i'i, cou,ionorii',
icTOpil, eKOHOMiKl.-1.
Po6iTHH'Ii i cou;iaJiiCTH'IHi opratti3au;i'i 6araTbOX Kpa'iH, m;o 3Haxo.n;HJIH-
CH nepeBamHo ni.n; BTIJIHBOM i.n;eli MapKca i EttreJihca, y 1864 p. o6'e.n;HaJIHCb
y Miamapo,D;He TOBapHCTBO pooiTHHKiB, 6iJihIII Bi.n;oMe HK I IHTepHa~ioHaJI.
86.
nepesipre ce6e
:A:oro 3aB,n;aHHSIITOJISiraJIO B arypTOByBaHHi po-
6iTHHKiB y Mi.iKHapo,n;HOMY MaCIUTa6i. IlpoTe TO-
BapHCTBO ,n;oBrO He npoicHyBaJIO i y 1876 p. caMO-
poanyCTHJIOCh.
Cou;iaJiiCTH ni,n;HSIJIH tIHMaJio aRTya_JihHHx
npo6JieM, Ba.iKJIHBHX ,D;JISI aaxHcTy Tpy,n;SI~UX
Mac. Ix Mpii: npo i,n;eaJibHe cycniJihCTBO 6araTo B
tIOMY 6ymi: YTOITitIHi Ta He BHnpaB,n;aJIHCh. IlpoTe
1Cpumwca neiJoJtilCiB 1canimaJti3MY BnecJta 3H.a'I.·
nuu BlCJtaiJ y M.06iJti3a4i10 mpyiJRutUX iJJtJl 6opomb·
6u 3a CBOL npaBa, a 3zoiJoM. cnpu.R.Jta cmanoBJteH.H.10
iJep:HCaBH.OZO C04iaJtbH.OZO 3a1COH.OiJaBCmBa y nepe·
iJoBux Kpatnax cBimy ma naiJann10 KanimaJti3MY
«Jt10iJCb1COZO 06JtU'l'l.fl».
1. IlopiBHSIHTe i.n;eoJioritIHi aaca,n;H KOHcepBaTH3MY ii Jii6epaJii3My.
2. XTO a npe,n;cTaBHHKiB yTorritIHoro cou;iaJiiaMy BaM 6iJihIIIe iMrroHye i tIOMy?
3. OxapaKTepMayiiTe Ta BHCJIOBiTh cTaBJieHHH .n;o rrorJIH,n;iB JI. BJiaHa i II. Ilpy-
,n;oHa.
4. BHKOPHCTaBIIIH .n;o,n;aTKOBi .n;mepeJia, HaIIHIIIiTh rroBi,n;oMJieHHSI rrpo .iKHTTe-
BHH IIIJISIX i rrorJIH,n;H eBporreiichKHX cou;iaJiicTiB.
5. HK, Ha BaIIIy·,n;yMKy, i.n;eoJIOI'iSI MapKCH3MY BIIJIHHyJia Ha IIO,D;aJibIIIY icTopiIO
JIIO,D;CTBa?
AATvt I nOAfi 1847 p. - CTBOP8HH5l TOBap1t1CTBa COI03 KOMyHiCTiB.
1848 p. - «MaHicpecT KoMyHiCTWlHOI napTil».
1864 p. - cTsopeHHs:i Mi)l(HapOAHOro rnsap1.1crna po6irn1.1-
KiB - I IHrnpHa~ioHany.
[§13-14"' _ PenoAroqil 1848-1849 pp. n €nponi
AK1YAl113Aljm I,l(aUme BU3"""""a nonammJUt: peeomoijia, pecny6Ai•a
M.ap1CCU3M..
3HAHb
1. «Becna napoiJiB». Y 1848-1849 pp. y Kpai:Hax 3axi,n;Ho1 i IJ;eHTpaJihHOi
€BponH cnaJiaXHYJIH HOBi 6ypmyaaHi peBomou;iL BoHH oxorrHJIH <PpaHu;i10, Hi-
MetitIHHy, 6araToHau;ioHaJihHY ABcTpiHchKY iMrrepi10 Ta iTaJiiHChKi .n;epmaBH.
HiKOJIH ~e €Bporra He 6atIHJia TaKoro poaMaxy Hapo,n;HHX BHCTyrriB, rro.n;i6Horo
rri,n;HeceHHSI Hau;ioHaJihHO-BH3BOJihHo1 6opoTh6H rroHeBoJieHHX Hapo,n;iB. Xoqa
y pi3HHX Kpai:Hax rocTpOTa 6opOTb6H Ta rrepe6ir rro.n;iH 6yJIH He o,n;HaKOBHMH,
,D;JISI cytiaCHHKiB 6yJio u;iJIKOM OtieBH,D;HO, ~o peBOJIIOI.l;i.H Ha6yJia 3azaJtbH.0€6pO·
neucbKOzo M.acwma6y.
Y u;eii tiac B €Bporri ~e rraHyBaJIH cpeo,n;aJibHo-a6coJIIO'l'HCTChKi rrop.H,n-
RH, a cou;iaJibHe rH06JieHHSI TiCHO rrepenJiiTaJIOCSI 3 Hau;ioHaJibHHM. Ili.n; 'lac
peBOJIIOu;il 3JIHJIHC.H Boe,n;HHO 6opOTb6a pi3HHX BepCTB rrpOTH cpeo,n;aJihHO-
a6coJIIOTHCTChKHX ycTaHOB, 3a ,n;eMORpaTH3au;iIO cycrriJihHOro Jia,n;y, BHCTyrrr.
87.
'J06iTHHKiB i IIOBCTaHHHceJIHH, Han;ioHaJibHO-BH3BOJibHa 6opOTb6a HapoAiB i
oryTHiH o6'E:AHaBtrn:H: pyx y HiMeq•nrni Ta lTaJiiL
ffoqaTOK peBomon;iHHoro BH6yxy rrpHCKOPHJIH HeBpomaH:Hi POKH i rOJIOA
'845-1847 pp., eKOHOMiqHa KPH3a, ~o OXOIIHJia B n;eH: qac BiAPa3Y AeKiJibKa
:·pa'iH.
2. Peeonroq,isi 1848 p. y <Ppanq,i'i. ,l{pyza pecny61tiKa. BHyTpiWHH i 30BHiw-
:ur rroJiiTHRa JinrrHeBo'i MOHapxi'i B 30-40-Bi poRH XIX CT. rrocTyrroBo rrpHBeJia
.:o Toro, ~o B OII03HIJ;i'i AO pemHMy OIIHHHJIHCH HaH:pi3HOMaHiTHiwi BepCTBH
aaceJieHHH - po6iTHHKH, ceJIHHH, qacTHHa iHTeJiireHii;i'i, rrpOMHCJIOBa i TOpro-
::JeJibHa 6ypmyaaiH. KopoJib BTpaqaB aBTopnTeT, i HaBiTb qacTHHa opJieaHicTiB
HarroJIHraJia Ha Heo6xiAHOCTi rrpoBeAeHHH pecpopM. BHCOKHH MaliHOBHH n;eH3
.:I03BOJIHB roJiocyBaTH JIHwe RiJibKOM BiACOTRaM HaceJieHHsI. Y To:H me qac YPHA
Bi,n;XHJIHB yci BHMOrH rrpOMHCJIOBOl 6ypmyaai'i ~OAO poawnpeHHH BH6opqoro
rrpaBa. «36aza1lyumecR., na11.oee. I eu cma11.eme eu6op4R.M.U» - TaR BiAIIOBiAaB
::ipeM'ep-MiHiCTP I'i30 Ha BHMOrH 3HHmeHHH MaHHOBOro n;eHay.
ICTOPV14HV1Ci1 noPTPET
ri30 4JpaHcya n'ep riHOM (1787-1874) - cppaHU,Y3bK111111 Aep)f(aBHll1111 AiSIY,
icTOpll1K, 3 1836 p. - YJleH CflpaHU,Y3bKOl aKaAeMil HayK. y 1847-1848 pp. -
npeM'E:p-MiHiCTp (f)paHu,i'i.
IloJiiTHqHa KPH3a aarOCTPHJiaCH BHaCJii,n;OK eKOHOMiqHHX JIHX, HKi crriTKaJIH
:·pa'iHy. y 1847 p. rroqaJIOCH CKOpoqeHHH BHpo6HHD;TBa, AepmaBy OXOIIHJia XBHJIH
5aHKPYTCTB. 3pocJio 6eapo6iTTH, 3HaqHo IIOAOpomqann IIPOAYKTH xapqYBaHHH. l.l;e
~e 6iJibIIIe rroripIIIHJIO HeBAOBOJieHHH pemHMOM Ta cTaHoBmn;e HaceJieHHH. Orro-
uHn;iH IIOMiTHO 3Min;HiJia i B cepe,ZJ;OBH~i 6ypmyaaii:. 3pic BIIJIHB pecrry6JiiKaHn;iB.
22 JIIOToro 1848 p. ,n;ecHTKH THCHq MeIIIRaHn;iB IlapHma BHHIIIJIH.Ha BYJIHn;i
-1 rrJio~i CTOJIHn;i. Cepe,n; ,n;eMOHCTpaHTiB rrepeBamaJIH po6iTHHKH Ta cTy,n;eHTH.
6cTpiJI COJI,ZJ;aTaMH 6eaa6po:HHHX ,n;eMOHCTpaHTiB rri,n;HHB Ha HOrH BeCb Tpy,n;o-
BHH JIIO,ZJ; MicTa. y IlapHmi crraJiaXHYJIO 36po:HHe IIOBCTaHHH, i 24 JIIOTOro MO·
Rapxi.H nepecTaJia icHynaTH. BJia,n;a rrepe:HIIIJia ,n;o TuM1lacoeozo ypR.oy, ccpop-
.mBaHoro 3 pecrry6JiiKaHn;iB, ,n;eMoKpaTiB i con;iaJiicTiB.
25 JIIOToro <l>paHn;iro 6yJio B,n;pyre nporoJioIIIeHo pecnytfaiRoro. CKacoByBa-
:rncH ,Zl;BOpHHCbKi THTYJIH, 6yJio BH,ZJ;aHO ,n;eKpeTH rrpo CB06o,n;y IIOJiiTHqHHX 360-
piB i ,n;pyKy, rrpo aarrpoBa,n;meHHH aaraJibHOro BH6opqoro rrpaBa.
3 rreprrmx me ,n;HiB peBoJiron;i'i po6iTHHKH BHCYHYJIH BHMory aaKoHo,n;aBqoro
BH3HaHHH rrpaBa Ha rrpan;ro. 25 JIIOToro THMqacoBHH ypH,n; rrpHHHHB ,n;eKpeT,
RKHH rapaHTyBaB aa6earreqeHHH Bcix rpoMa,n;HH po6oToro. YpHA CTBOpHB Ta-
Kom crren;iaJibHY KOMiciro B JlIOKCeM6yp3bKOMy rraJian;i, HKa MaJia BHp06HTH
llOJiomeHHH ,ZJ;JIH IIOJiiIIIIIeHHH CTaHOBH~a po6iTHHKiB. Jl101CCeM6yp3b1Ca 1CO.M.i-
CiR aa:HMaJiaCH rrpan;eBJiaIIITyBaHHHM 6eapo6iTHHX, BHpiIIIyBaJia Tpy,n;oBi cy-
nepeqRH Mim rri,n;rrpHE:MD;HMH i po6iTHHKaMH.
,Il;JIH rrpan;eBJiaIIITyBaHHH 6eapo6iTHHX 6yJio CTBOpeHo ,n;epmaBHi Haqio-
IWJLbHi MaucmepHi, Ry,n;n BcTyrraJIH poaopeHi rri,n;rrpneMn;i :H peMiCHHKH. Po6o-
-:a rroJIHraJia B rrepeca,n;myBaHHi ,n;epeB Ha rrapH3bKHX 6yJibBapax, yRJia,n;aHHi
6pyRiBKH Ha BYJIHD;HX i QIIJia'IyBaJiaCH JIHIIIe no 2 cppaHKH Ha ,n;eHb. AJie :H n;e
~03BOJIHJIO BHmHTH ,n;ecHTKaM THCflq 6eapo6iTHHX i qJieHaM 'ix ciMeli.
CTBopeHHHM Han;ioHaJibHHX MalicTepeHb ypH,n; HaMaraBCH rrocJia6HTH Ha-
npymeHiCTb y CTOJIHn;i :H aa6earreqHTH rri,n;TpHMKY pecrry6JiiKH 3 6oKy po6iT-
88.
Bo'i e TponnoMy3aJli
1COpOJli6Cb1WZO naJla4y
TIO'i.nbpi 6 IIapuJtCi.
24 Jl10mozo 1848p.
JIimozpa<Pi.fl B. Aoana
JIKi no'lymmR 6 ZOJlOO-
nozo i nozano BORZ-
nenozo Jl10oy MOZJla
euKJlUKamu no1Ca3oea
p031CiW 1COpOJli6Cb1COZO
naJla4y?
HHKiB. 3 n;iero m MeTOIO 6yJIO BH,ZJ;aHO ,n;eKpeTH npo CKopoqeHHSI Ha 1 ro,n;mr.
po6oqoro ,n;im, 3HHmeHHSI n;iH Ha XJii6, ITOBepHeHHSI 3 JIOM6ap,n;iB 6i,n;HHKa
He,n;opOI'HX peqeft Torn;o. OnopoIO HOBO'i BJia,ZJ;H MaJia CTaTH Ha6paHa 3 ,n;eKJiaco-
BaHOl MOJIO,ZJ;i «M06iJLb1lll ZBapOiR» - 24 6aTaJihHOHH no 1 THC. qQJI. KO)KHHH.
,JJ;OKYMEHTH
CBI,JJ;"l!ATb
nocTaHoea TMMi.tacoeoro YPSIAY
npo CKopoi.teHHSI po6oi.toro AHSI
Po604111Vl AeHb CKOP04YeTbC5l Ha OAHY r0A111Hy.
ToMy AJl5l nap1t1)Ka, Ae AO Ll,bOro 4acy 6y110 np1t1VIH5lTO 11-roAlllHHlllVJ po604111Vl AeHb
BiH Tp111sarnMe 10 r0A111H, a AJl5l nposiHu,iVI, Ae 6ys 12-roAlllHHlllVl, - 11 r0A111H.
lfOMy B nap11t>Ki po6iTHll1Kll1 M8flll1 npaBO np8L.l/OB8Tll1 Ha 1 f0/1,111HY MeHwe, Hi>K
npoaiHL.liRx?
YTpMMaHHH aa .n;epmaBHHH KOIIIT Han;ioHaJihHHx MalicTepeHh ycKna,n;HMJI~ •
6ea Toro BamKe cpiHaHcoBe cTaHoBnrn;e Kpa'iHn. ToMy TnM'IacoBnli ypsr,n; a6i.rrh-
IIIMB npsrMi no,n;aTKM Ha 45 % . CensrHn Hali6iJihIIIe nocTpam,n;ann Bi,n; n;horo n i.::-
Bnrn;eHHH. IIo,n;aTOK He TiJibKll noa6aBMB 'ix cno,n;iBaHb Ha ITOJiinIIIeHHSI CBOr
CTaHOBMrn;a, aJie li ni,n;ipBaB ,ZJ;OBipy ,n;o pecny6JiiKaHCbKOI'O Jia,n;y.
y KBiTHi 1848 p. y Kpa'iHi Bi,n;6yJIMCSI eu6opu ao YcmanOB'lUX 360pi6. BiJih-
IIIiCTb MiCD;b OTPMMaJIH pecny6JiiKaHn;i. 36opH ni,n;TBep,n;MJill HenopymHicT:.
pecny6JiiKaHCbKOI'O na,n;y y <I>paHn;i'i, ane Bi,ZJ;MOBMJIMCSI npo,n;OB)KMTH no,n;aJih-
IIIi con;iaJihHi pecpopMn. HeB,n;OBai 6yno aaKpnTo peBonron;iH:Hi Kny6n, a 'ixHi
'IJieHiB 3aapeIIITOBaHo. Y 'IepBHi HOBHH ypH,n; Bn,n;aB poanopsr,n;meHHH npo po3-
nycK Han;ioHaJihHnx MalicTepeHh, rn;o 3HOBY noa6aBnJio po6oTH i 3aco6iB ,n;o ic-
HyBaHHH napM3bKHX po6iTHMKiB.
YKa3 npo poanycK MalicTepeHh BMKJinKaB cmuxiune po6imnu'le noecma
HR y MicTi, mopCTOKO npn,n;yIIIeHe ypsr,n;OBHMM BiHCbKaMM Ha 'IOJii 3 reHepaJio
Jiy'i KaeeHMKOM. Onip po6iTHMKiB TpnBaB qoTnpn ,n;Hi, ane cnnn 6ynn Ham
HepiBHL y MiCTi IlO'laJIHCSI poanpaBH. ,lJ;eKiJibKa THCSI'I qoJIOBiK p03CTpiJISI."I
89.
Bai' na 6apwcaoax
IIapuJ1Ca6 'lepBHi
1848p.
JI1w10 36poe10 1wpucmy-
10mbC.Fl noBcma.ni po-
6imnwcu, a .Fl1COIO - yp.Ft-
ooBi 6iUCb1Ca?
6e3 cy,n;y ii CJii,n;CTBa, a qaCTHHY 3aCJiaJIH Ha KaTopmHi po60TH ,n;o 3aMOpChKHX
KOJIOHiii. Ilicm1 rrpn,n;yrneHHH rroBCTaHHH YcTaHOB'li 36opn o6paJin KaneHLH-
Ra I'OJIOBOIO ypn,n;y. Ha BHMOI'Y rri,n;rrpneMu;iB CKaCyBaJIH ,n;eKpeT rrpo CKOpO'leH-
HH po6oqoro ,n;Hn.
,IJ;OKYMEHTH
CBI,IJ;l-IATb
3 poanoeiAeM po6iTHlllKie - y-.acH111Kie -.epeHeeoro
noBCT3HHSI 1848 p.
3 po3noai11.i 18-pi'IHOro po6iTH/llKa Hyppi: «OeKinbKltl a Hae
He n1t1w1t1nOe5l Hi5lKlt1X 6oVIOBlt1X 3anaeiB, ,o,apeMHO 6yno npO,D,OB)f(yBarn 6opOTb6y...
0,o,Horo 3 Haw1t1x noenan1t1 napnaMeHTepoM ,o,o reHepana 6pea, 5lK1t1VI 3Hosy noo6i-
U.5lB, UJ,O, KOnltl Mltl eKna,D,eMO 36pol0, HaM He TinbKltl 36epe)f(YTb :>f<lt1TI5l, a VI Ha,D,a,D,YTb
MO)f(nltlBieTb, He 605lYltleb, nosepHYTltle5l ,D,0,D,OMy...
M1t1 noerns1t1n1t1 Hawi pywH1t1U.i 6in5l ni,o,Hi)f()f(5l 6ap1t1Ka,o,1t1. TinbK1t1-HO Mltl u.e 3po-
61t1n1t1, eon,o,arn i M06inbHa rsap,o,i5l HaK1t1Hyn1t1e5l Ha Hae i no1.1an1t1 si,o,so,o,1t1rn Haw1t1x
rpynaM1t1 ... y myxy syn1t1u.io, w,o Mi)f( 6y,o,1t1HKaM1t1 y1.11t1n1t1w,a i 6i6nioTeK1t1... Con,o,arn
OTOYltlnltl TaKltlM YltlHOM 80 noseTaHU.iB. I O,D,ltlH 3 KOMaH,D,ltlpiB HaKa3aB eon,o,aTaM Bi,D,-
Kpltlrn soroHb. Hew,aeHi rnsap1t1wi snan1t1 ni,o, Kyn5lM1t1. I TaKa nlOTb oxon1t1na eon,o,a-
TiB, w,o nien5l po3eTpiny BOHltl no1.1an1t1 Konorn Tpyn1t1 6arHeTaM1t1».
/3 eai.o.'leHHfl Ha cy.o.i po6iTH111Ka-MexaHiKa 5apreneMi: «MeHe n0Miernn1t1 a ni,o,-
sani pa30M 3 iHW1t1M1t1 nonoHeH1t1M1t1. M1t1 3an1t1wan1t1e5l 6e3 xni6a, 6e3 so,o,1t1, y 3a,o,yei.
3 pi3Hlt1X 6oKiB YYTltl 6yno eKaprn. O,o,1t1H ocpiu.ep nporyniosase5l TYAltl i eio,o,1t1 nepe,o,
AYWHltlKOM Haworo ni,o,sany.
BiH no1.1ys eKapr1t1. "-XTO eKap)f(1t1Be5l, - 3an1t1rns siH. - M1t1 rono,o,Hi! - noYeKaVl-
Te... - BiH y351s y sapTosoro pywH1t1U.10 i s1t1eTpin1t1s y AYWHltlK, o,o,1t1H 3 Haw1t1x ynas. -
Xrn w,e rono,o,H1t1VI? - 3an1t1TaB ocpiu.ep. - 5:i i VloMy ni,o,Heey"».
L/oMy, Ha aawy 11.YMKy, YPflll.OBi aii1CbKa 3 TaKO/O >KopcTOKiCT/O po3npaa111n111cfl 3
po6iTHlllKaM111?
8111cnoaiTb caoe craaneHHfl .o.o .o.ii1 noacTaHL.jiB i YPflll.OB/llX aii1CbK.
4 JIHCTona,n;a 1848 p. YcTaHOB'li 36opn rrpniiHHJIH KoHCTHTyn;iro ,ll;pyro1
pecnyoJiiKH. RoHCTHTyu;i.H He rapaHTyBaJia rrpaBo Ha rrpau;ro, aJie BH3HaBaJia
OCHOBHi rpoMa,n;HHCbKi rrpaBa i CB06o,n;H. IliCJIH rrpn,n;yrneHH.H po6iTHH'IOI'O IIO-
BCTaHH.H cppaHI.J;Y3bKa 6yp:mya3i.H IIOTpe6yBaJia CHJibHOl BJia,n;n, 3,Zl;aTHOl rrpOTH-
CTOHTH peBOJIIOI.J;iHHOMY pyxoBi. 3 u;iero MeTOIO 6yJIO 3anpoBa,n;meHO rroca,n;y
90.
npe3ufJenma, Ha,n;iJieHoro Ha,n;3BHqaliHOnrnpOKHMH IIOBHOBameHHRMH. 3aKo-
HO,n;aBqa BJia,n;a Ha,n;aBaJiacR rrapJiaMeHTOBi - 3mconofJaB'lU.M 36opa.M.
,ll;OKYMEHTH
CBI,ll;l!ATb
KOHCTHTYLiSI Cl>paHL(ii. 4 nHCTOnaAa 1848 p.
I · · ry np1ttcyTHocri 6ora i iMeHeM cppaHu,y3bKoro HapOAY Hau,io-
HanbHi 36op1t1 oronowy10rb:
c:t:>paHu,ifl crae: pecny6niKOIO.
c:t:>paHu,y3bKa pecny6niKa E:AeMoKparw-tHOIO i HenoAinbHOIO.Cso6oAa, pisHiCTb i 6pa-
repcrso - 'ii np1t1Hu,1ttn1t1. CiM'5l, npau,51, snacHiCTb, rpOMaACbK1ttlll nop51AOK - 'ii OCHOB1t1.
npo BlttKOHaBYY BnaAy:
c:t:>paHU,Y3bKlttlll HapOA spyYae: BlttKOHaBYY snaAy OAHOMY rpoMaA5lH1t1Hy, 51KOMY Ha-
Aa€TbC5l rnryn npe3lt1A€HTa pecny6niKlt1.
npe3lt1A€HT pecny6niKlt1 061ttpa€TbC5l Ha YOTlttpltt pOKltt i nepe061ttpa€TbC5l n1t1We Ye-
pe3 npoMi.)KOK nepiOAY, pisH1ttlll YornpboM poKaM. Mo.)Ke noAasarn Yepe3 MiHicrpie
3aKoHonpoeKrn AO Hau,ioHanbH1ttx 36opis. BiH CTe.)KlttTb i 3a6e3neYye: B1t1KOHaHH5l 3a-
KOHiB, ny6niKye: 3aKOHlt1 BiA iMeHi cppaHU,Y3bKOro HapOAY·
npe3lt1A€HT pecny6niKlt1 nplt13HaYae: i 3Miw,ye: MiHicrpis. 6epyY1t1 AO ysarn AYMK',
MiHicrpis, np1t13HaYae: i 3Miw,ye: A1ttnnoMaT1t1YH1ttx areHris, ronoBHOKOMaHAYIOYorc
cpnornM i apMie:10, npec)leKris, s1ttw,1ttx HaYanbH1t1Kis Hau,ioHanbHO'i rsapAi'i Aenapra-
MeHry CeH1t1, npas1ttrenis AmK1ttpy i KonoHilll, ronosH1t1X npoKypopis ra iHw1ttx noca-
AOBlttX oci6 Blt!UJ,Oro nop51AKy.
OxapaKTepw3yt1Te [IOBHoaa>KeHHfl npe3wAeHTB.
¥ rpy,ri;Hi 1848 p. Bcyrrepeq crro,n;iBaHHRM pecrry6JiiKaHIJ,iB rrpeaH,n;eHTO.
cf>paHIJ,i'i 6yJio o6paHo Jiy1-HanoJieoHa BoHanapTa, m~6oma iMrrepaTopa Harro-
JieoHa I. Ha BH6opax BiH oTpHMaB 80 % roJiociB, aapyqHBIIIHCh rri,n;TpHMKOIO He
TiJihKH 6ypmyaai'i, aJie li qacTHHH po6iTHHKiB, RKi roJiocyBaJIH aa Hhoro, a6i:
He rrpolimJia KaH,n;H,n;aTypa reHepaJia KaBeHhRKa. 3a BoHarrapTa rrporoJiocyBa-
JIH H C0JI5IHH, RKi BipHJIH, rn;o He6im B0JIHKOro iMrrepaTopa 6y,n;e TaK CaMO, RK
,!1;5!,ll;hKO, aaxHrn;aTH iHTepecH ,n;piOHHX 3eMJI0BJiaCHHKiB.
ICTOPV1YHV11i1 noPTPET
~ DOHanapT nyi'-HanoneOH (1808-1873) - npe31t1AeHT ,l],pyro'i pecny6-
niK1t1 (1848-1852), iMneparop cppaHu,y3is HanoneoH Illy 1852-1870 pp., He6i
HanoneoHa I. 06cr01osas nonirnKy 6oHanaprn3My. niA Yac cppaHKO-npyccbKO
Biil1H1t11870-1871 pp. 3AaBC5l BnonoH pa30M 3 OT0'-1€HOIO cppaHU,Y3bKOIO apMiE:IO
niA CeAaHOM.
CTaBIIIH rrpeaH,n;eHTOM, Jlyi: BoHarrapT apoOHB rroJiiTHqHHH pemHM mopCTKi-
IIIHM. Pecrry6JiiKaHIJ,iB 6yJio rrpH6paHo a ,n;epmaBHoro arrapaTy, a 6iJihIIIiCTh
MiCIJ,h B o6paHHX y TpaBHi 1849 p. 3aKOHO,!J;3B'IHX a6opax ,n;icTaJIH MOHapxiCTH
o6'e,n;HaHi B «llapmi10 nopJLfJKy». l:fepea piK 3aK0Ho,n;aB11i a6opH rrpHHHRJIH no
euu eu6op'luu JaKon, m;o Bi,n;HOBJIIOBaB MaHHOBHH IJ,eHa ,n;JIR BHOOpIJ,iB. BJIH3hKO
3 MJIH 110JI. - TpeTHHY rpoMa,n;RH Kpai:HH - 6yJio rroa6aBJieHo BH6op•rnx rrpaB.
2. BonanapmucmcbKUu nepeeopom 1851 p. Bcmanoeaennsi /.(pyzo"i i.Jtine-
pi"i. ¥ rrpaBJIR'IHX KOJiax <I>paHIJ,i'i 3pOCTaJIO poaqapyBaHHR B napJiaMeHTChKii:
CHCTeMi, IIOCHJIIOBaJIOCR rrparHeHHR ,n;o TBep,n;oi: BJia,n;H, RKa 6 y6earre'IHJia 6yp-
myaairo Bi,n; HOBHX peBOJIIOIJ,iHHHX IIOTPRCiHh. MaIO'IH rri,n;TpHMKY IIOJiiIJ,L
li apMi'i, 2 rpyµ;m1 1851 p. Jlyi: BoHanapT a,n;iHcHHB fJepJ1Caenuu nepeeopom
3aKOHO,n;aB'li 300pH 6yJIO p03IIYIIWHO, a cyrrpOTHBHHKiB rrpe3H,n;eHTa aaapeIIITO-
91.
o. Orrip pecrry6JiiKami;iBy Ilapnmi H: im1rnx
CTax rrpn;:r;ymeHo BiRChKaMH. Bo;:r;Hoqac, a6n
IIOKOlTH rpoMa,ZJ;ChKicTh, rrpe3H,ZJ;eHT noH06U6
z .'lbHe eu6op•te npaeo.
J;epmaBHHR rrepeBopoT ;:r;o3BOJIHB Jlyi: BoHa-
Ty n;iJIKOM 3aXOIIHTH BJia;:r;y B Kpai:Hi. 2 zpyiJ-
1852 p. rrpe3n;:r;eHT rrporoJIOCHB ce6e iMnepa-
poM HanoJieOHOM III. 3a Bi,ZJ;HOBJieHH.H iMrrepil
::>rOJIOCyBaJIO 8 MJIH cppaHIJ;Y3iB.
y Kpai:Hi 6yJio BCTaHOBJieHO pemHM oco6HCTOl
aii;11: iMrrepaTopa. IIapJiaMeHTChKi ycTaHOBH
- perJIHC.H, aJie lXH.H pOJih 6yJia cpopMaJihHOIO.
ca rrepe6yBaJia rri;:r; KOHTpoJieM n;eH3ypn,
eTH 3aKpuBaJIHC.H 3a HaliMeHme rropymeH-
. HaBiTh rroMipKoBaHi pecrry6JiiKaHn;i 6yJiu
IIIeHi eMirpyBaTU 3 <l>paHn;iL ,Il;JI.H 3aXUCTY
1=>peciB BeJiuKux BJiacHuKiB HarroJieoH III rro-
:r10BaB quHOBHUD;TBO, apMiIO, IIOJiiu;iIO. 3pic
om BIIJIUB KaTOJIHD;hKOl u;epKBU.
OMIPKYll1TE!
y, Ha sawy AYMKy, ¢paHU,Y3bKe cycnillbCTBO nicm1 peBOJllOU,ii71Hli1X noAii71 1848 p.
rHYJlO «Cli1JlbHO'i BJlaA111»?
:1pu:H:rnoBmH ;:r;o BJia;:r;u, HarroJieoH III rrporoJiocuB, IIJ;O ,IJ;pyra iMrrepi.H 6y;:r;e
HOIO ;:r;epmaBOIO, aJie HacrrpaB;:r;i BCi 18 poKiB rrepe6yBaHH.H rrpH BJia;:r;i BiH rrpo-
IB 3azap6HU"1'1bKY 306HiUJH10 noJ1,imuKy. 3a poKH H:oro rrpaBlliHH.H <l>paHu;i.H
;ra yqacTh y KpuMChKiR Bi:H:Hi 3 Pociero, y BiRHi rrpoTu ABcTpii: y COI03i i3 Cap-
ChKUM KopoJiiBCTBOM, BeJia KOJIOHiaJihHi Bi:H:Hu B MeKcuu;i, KuTai: i B'eTHaMi.
Pe601uo1fi1t 6 HiMe'£'£uni. Cou;iaJihHO-eKOHoMiqHu:H: i rroJiiTnqHn:H: po3Bu-
• HiMeqquHH B 30-40-x poKax XIX CT. IIOKa3aB, IIJ;O 6e3 ycyHeHH.H 3aJium-
cpeo;:r;aJii3MY Ta JiiKBi;:r;an;il IIOJiiTHqHQl p03,ZJ;p06JieHOCTi Kpa'iHH IIO,ZJ;aJih-
IIporpec HeMOa<JIUBUR. Jli6epaJihHa 6ypmya3i.H BHMaraJia CKJIHKaHH.H
JlhHOHiMeD;hKOro IIapJiaMeHTY i 3HHIIJ;eHH.H IOHKepChKHX rrpHBiJie'iB. JliBe,
IIKaJihHe KPHJIO OII03UD;il 3aKJIHKaJIO ,11;0 3HHIIJ;eHH.H CTaHOBHX Bi,ZJ;MiHHOC-
IIporoJIOllleHH.H pecrry6JiiKH i IIOJiiIIIIIeHH.H MaTepiaJihHOro CTaHOBHIIJ;a
"f0'1<HHX BepCTB HaceJieHH.H. 3BicTKa rrpo Te, IIJ;O y <l>paHn;il IIporoJIOIIIeHa
:'.1y6JiiKa, TiJihKH IIpUCKOPHJia HeMHHyqn:H: peBOJIIOD;iRHHR BH6yx.
' cyci;:r;HhoMy 3 <l>paHn;ie10 Ba,r1;eHi ;:r;eMoHcTpau;il po3JioqaJIHC.H Bme 27 JIIO-
'O. I'epn;or JleOIIOJih,11; 6yB 3MyIIIeHHR B,ZJ;aTUC.H ,11;0 IIOMipKOBaHHX pecpopM i
TH ,11;0 yp.H;:r;y Jii6epaJihHUX MifricTpiB. ,Il;oCUTh cxome p03BHBaJIHC.H IIO,ZJ;ii: y
- j)e3Hi 1848 p. i B iHIIIUX HeBeJIUKHX ;:r;epmaBax 3axi;:r;Ho'i i IliB,ZJ;eHH0-3axi,ZJ;HOl
eqqnHH. Yc10,11;n HaJI.HKaHi MOHapxn 3MyrneHi 6yJIH liTu Ha IIOCTYIIKH i Ha-
BaTH BJia;:r;y ,ZJ;i.Hqarvr OII03HD;iL He3a6apoM Hapo;:r;Hi XBHJIIOBaHH.H OXOIIHJIH H:
: echo. Y CTOJIHIJ;i ;:r;epmaBH - BepJiiHi He IIPHIIHH.HJIHC.H ;:r;eMOHCTpau;il, IIJ;O
TBOPHJIHC.H 13 6epe3H.H B KpUBaBi 3iTKHeHH.H 3 BiRChKaMH H: IIOJiin;ieIO.
-cchKHR KOpOJih <PpiOpix-BiJ1,bzeJ1,bM IV ;:r;aB o6in;.HHKY IIpnliH.HTU KOHCTn-
uo, oroJIOCHB IIpo CKacyeamlJl 4eH3ypu i CKJ/,UlcaHHJl napJ1,aMeHmy. AJie
·HeHH.H ;:r;eMoHcTpaHTiB 3 BiRchKaMn IIpo;:r;oBmyBaJinc.H i HeB,ZJ;OB3i IIepepoc-
.., 6apnKa;:r;Hi 6o'i TIO BChOMY BepJiiHy.
92.
Boi' na 6apU1caiJax
BepJLina6 1848p.
ICTOPll1YHll1~ nOPTPET
~ cPpi~pix-Bin&renbM IV (1795-1861) - 3 1840 p. npyccbKltlill KOPOllb 3 Altl-
HaCTii roreHU,OJlll8pHiB. 3 1857 p. y 3B's:t3KY 3 nc111xi'-IHlllM p03JlaAOM 3alllt!WltlB
Aep:>t<aBHi cnpas111.
KopoJih 6yB 3MyIIIemrH: mrnecTH BiHChKa i3 CTOJIHO:i i c<t>opMyBaTH ypn:,n; Ha
qoJii 3 Bi,n;oMHMH ,n;in:'laMH Jii6epaJihHO'i orro3no;i'i KaMnzay3enoM i I'an3eManoM.
BepJiiHChKi 6roprepn CTBOpHJIH u,.uBiJLbHY zeapiJi10 i rrepe6paJIH Ha ce6e oxopoHy
rropn:,n;Ky B MicTi. 22 TpaBHH B BepJiiHi CKJIHKaJIH YcTaHoBqi a6opH Ilpyccii, m;o
IIOBHHHi 6yJIH rrpHHHHTH KOHCTHTyo;iro ,n;epmaBH.
3aciiJann.H 6 co6opi
CB. IIaBJLa y <Ppamc<JJypmi-
na-Mauni
y TpaBHi 1848 p. y <I>paHK<l>YPTi-Ha-MaH:Hi
p03IIO'laB po6oTy aaraJILHOHiMe~LKHH napJia-
MeHT, o6paHHH Ha rri,n;cTaBi 3araJibHoro BH6op-
qoro rrpaBa 6e3 ,Zl;03BOJIY HiMeo;bKHX MOHapxiB.
BiJihIIIiCTh H:oro ,n;erryTaTiB cTaHOBHJia J1i6epaJib-
Ha 6ypmya3in: Ta iHTeJiireHo;in:. Ha 6araTbOX 3a-
ci,n;aHHHx rrapJiaMeHTY o6rOBOpIOBaBCH rrpoeKT
e,n;HHOl ,Zl;JIH Bcix HiMeo;bKHX ,n;epmaB KOHCTH-
Tyo;ii:, ,Zl;HCKyTyBaJIOCH IIHTaHHH rrpo Mali6yTHe
HiMe'l'IHHH. AJie «l>paHI.:<l>ypTCLKHH napJia-
MeHT He CTaB 3araJihHOHiMeo;hKOIO o;eHTpaJihHOIO
BJia,n;oro. 06paHHH HHM ypn:,n; He MaB Hi aaco6iB,
Hi IIOBHOBameHb rrpOBO,Zl;HTH HKYCb IIOJiiTHKy.
PeaJibHa BJia,n;a 3aJIHIIIaJiacn: B pyKax oKpeMHX
HiMeo;bKHX MOHapxiB, m;o am HiHK He 36HpaJIHCH
Bi,n;MOBJIHTHCH Bi,n; CBOlX cyBepeHHHX rrpaB.
CTnxiH:Hi H: po3pi3HeHi BHCTyrrn MOrJIH HaJIH-
KaTH rrpaBJIH'li BepCTBH, aJie He 3a6e3IIe'IHTH rre-
peMory. KpiM Toro, 3arpo3a 3pocTaroqoro po6iT-
HH'loro pyxy ,n;e,n;aJii 6iJihIIIe cxHJIHJia 6ypmya3iro
,n;o KOMrrpoMicy 3 ,n;Bopn:HCTBOM. Y IIpyccii: rricJIH
rrpn,n;yIIIeHHH crrpo6H IIOBCTaHHH 6epJiiHCbKHX
po6iTHHKiB.y qepBHi 1848 p. KOpOJib Bi,n;rrpaBHB y
Bi,n;cTaBKY Jii6epaJiiB, a B rpy,n;Hi po3rrycTHB YcTa-
rri,n;,n;aHHM BHri,n;Hy JJ,.1R
B 6epe3Hi cBo6o,n;n, a.i:e
rrpHHHHTHH JLaniJmazo.
Y 1849 p. y IIpycci
BH6opo;iB Ha TPH K.1aa1
KJiac o6npaB piBHe 'IRCJIO
HHatHbOl rraJiaTH rrap:1
,ll;OKYMEHTH
CBI,ll;qATh
3HL11UWIOTbC5'1. rpOMa!!
3Ha'-leHLllX y 3aKOHi. fa
cpopMLll, 3a 5'1KY1x AO
B11acHiCTb HeAo-ro
KmKeH npyccaK "'at:
:>t<ysarn. Ll,eH3ypa -e
MO:>KJlLllBe TillbKY1 B3a
npo KOpOn5'1:
Oco6a Kopon5'1 e :-:e
siH np1t13HaYae i si.:::
H5'1, He06XiAHi AJ15'1 ix B
MLllP i niAn1t1cysa
npo na11arn:
3aKOHOAaBYa B
KoponH i o6ox nana-
TLllBLll Hane:>KLllTb KO
flKi crnrri 6ynu a,-~
1849 pp., a flKi 6yr.· a.
THM qacoM y oepea:
<l>YPTCbKHH rrapJia:MeH
:rn BCTaHOBJieHHH B H
;worraJiaTHoro rrap.1
npaea HiM€4b1WZO H
HOM, ,Zl;BOpHHCTBO Il
yci «Bi,n;HOCHHH Kpiu
~aJIH Bi,n;KyrroByBaTIIC
<l>paHK<l>YPTCbKilll
CbKOMY KOpOJIIO. A.1e
~aHHX. y CBOIO qepr:.~.
CH BH3HaTH BJia,n;y C'!"BO
Pecrry6JiiKam:J:i i
IlpoTe IIOBCTaHHH, rr"
i II<JJaJLb4i, 6yJIH rrp
PeBoJiroo;in: B Hb
o,n;aJii3MY 3HHIIl;IL'IIL a
-ryo;ii:, m;o 3a6e3rre •
93.
·oaCTH-
116yTHe
napJia-
aJIHC.H
• aam1-
lTH rre-
po6iT-
HOBqia6opH. IlpoTe, ~06 3aCIIOKOlTH HeB,n;OBOJieHy OII03HI~iIO, KOpOJib «iJapyBaB»
::ri,n;,n;aHHM BHri,n;ay ,n;JI.H Moaapxi'i KoHCTHTyu;ho (1848). Boaa a6epiraJia o6in;.Hai
B 6epe3Hi CB06o,n;H, aJie aa,n;aBaJia KOPOJIIO rrpaBO CKaCOByBaTH 6y,n;h-.HKHH 3aKOH,
::rpHHH.HTHH J/.aHiJmazoM (rrapJiaMeHTOM).
Y 1849 p. y Ilpycci'i 6yJio rrpHHH.HTO noauu au6opttuu 3a1COH, ~o rro,n;iJIHB
BH6opn;iB Ha TPH KJiacH aa poaMipaMH crrJiaqyBaHHX HHMH rro,n;aTKiB. KomHHH
;rnac o6HpaB piBHe qncJIO BH6op~HKiB, .HKi, y CBOIO qepry, o6HpaJIH ,n;erryTaTiB ,n;o
IDDKHbOl rraJiaTH rrapJiaMeHTy. 1Iepe3 piK, 31ciqH.H1850 p., u;e:H 3aKOH yBi:HIIIOB
40 HOBo1 «,n;apoBaHol» KopoJieM KoHCTHTyn;i'i (aaMiHHJia KoHCTHTyn;iro 1848 p.).
,ll;OKYMEHTH
CBI,n:-t:IATb
KOHCTHyY~iSI npyccil. 31 Ci'fHSI 1850 p.
npo npasa npyccaKiB:
Yci npyccaK111 pisHi nepeA 3aKOHOM. CrnHosi nepesarn
3HlilllYIOTbC5l. rpoMaACbKi nocaAlil AOCTYnHi BCiM, 3AaTHlilM nocicrn 'ix, 3a YMOB, 3a-
3Ha4eHlilX y 3aKOHi. rapaHryeTbCfl oco6111crn CB060Aa. 3aKOH BCTaHOBJllOe YMOBlil i
cpopM111, 3a flKlilX AOnycKaeTbCfl o6Me:>t<eHHfl Ti, 3aTp111MaHHfl oco6111.
BnacHiCTb HeAOTOpKaHHa.
Ko:>t<eH npyccaK Mae npaso sinbHO s111cnosnt0sarncb, n111carn, APYKysarn i 306pa-
:>t<ysarn. LJ,eH3ypa He MO:>t<e 6yn1 sBeAeHa: KO:>t<He iHwe o6Me:>t<eHHfl cso60A111 npec111
MO:>KJllilBe TiJlbKlil B3aKOHOAaB40MY nOPflAKY.
npo KOPOJlfl:
Oco6a Koponfl e HeAOTOpKaHHOIO. 8111K0Has4a snaAa Hane:>t<111Tb TinbKlil Koponta,
BiH nplil3HaYae i BiAKJllilKae MiHiCTpis, onplillllOAHIOe 3aKOHlil i BlilAae po3nOp5lA)KeH-
Hfl, Heo6xiAHi AJlfl 'ix BlilKOHaHHfl. Koponb Mae npaso oronowysarn siiiiHy, yKllaAarn
Mlilp i niAn111cysarn AOrosop111 3 iHo3eMHlilMlil YPflAaM111.
npo nanarn:
3aKOHOAaB4a BJlaAa 3AiiiiCHIOeTbC5l cniJlbHO KoponeM i o6oMa nanaTaMlil. 3roAa
KOpOJlfl i o6ox nanaT He06XiAHa AJlfl KO:>KHOro 3aKOHy. npaso 3alOHOAaB40'i iHiu,ia-
TlilBlil Hane:>KlilTb KOPOJllO i KO:>t<Hiiii 3 ABOX nanaT.
flKi CTaTTi 6yn111 BHeceHi.£10 KOHCTMTYU.ii' ni,ll annMBOM peaomou,iMHMX not1iil 1848-
1849 pp., a flKi 6yn111 a111rit1Hi Kopomo?
THM qacoM y 6epeaHi 1849 p. ,n;iroqn:H Ha rpoMa,n;chKHX aaca,n;ax <I>paHK-
cpypTChKHH napJiaMeHT yxBaJIHB iMnepcbKY KoHCTHTyu;iro. BoHa rrepe,n;6aqa-
.1a BCTaHOBJieHH.H B HiMeqqHHi crra,n;KoBo'i iMrrepaTopchKOl BJia,n;H i CTBopeHH.H
JJ;BorraJiaTHoro rrapJiaMeHTy. Oco6JIHBe Micu;e B ,n;oKyMeHTi rroci,n;aJIH «Ocnoani
npaaa HiM€!-4b1COZO napoiJy», .HKi BCTaHOBJIIOBaJIH piBHicTb ycix rrepe,n; 3aKO-
HOM, ,n;Bop.HHCTBO rroa6aBJI.HJIOC.H rrpHBiJielB i THTyJiiB. CKacoByBaJIHC.H TaKom
yci «Bi,n;HOCHHH KpiIIOCHHD;TBa», xoqa Bi,n; II03eMeJibHHX IIOBHHHOCTeH ceJI.HHH
~'laJIH Bi,n;KyrroByBaTHC.H caMOCTiHHO.
<I>paHK<PYPTChKHH rrapJiaMeHT aanporroHyBaB iMrrepaTopcbKY KopoHy rrpyc-
ChKOMY KopoJIIO. AJie TOH piIIIyqe Bi,n;MOBHBC.H rrpHHH.HTH 11 3 pyK BJiacHHX rri,n;-
,n;aHHX. y CBOIO qepry, MOHapxH HiMeD;hKHX ,n;epmaB 3a.HBHJIH, ~o Bi,ZJ;MOBJI.HIOTb-
CSI BH3HaTH BJia,n;y CTBOpIOBaHHX Ha OCHOBi KOHCTHTyn;i1 n;eHTpaJibHHX opraHiB•
Pecrry6JiiKaHn;i i ,n;eMOKpaTH apo6HJIH crrpo6y aaxHCTHTH KOHCTHTyn;iro.
IlpoTe rroBcTaHH.H, rri,n;H.HTi Ha 11 aaxHCT B CaKconil, PeuttCbKiu o6J/.acmi, BaiJeni
i II<PaJ/.b1-4i, 6yJIH rrpH,n;yIIIeHi aa ,n;orroMororo rrpyccbKOl apMil.
PeBOJIIOD;iH B HiMeqqHHi aaaHaJia rropa3KH i He BHKOHaJia cBoro ocHOBHoro
aaB,n;aHHSI - aau;ioHaJibHoro o6'e,n;HaHHH Kpa1HH. IlpoTe 6araTo rrepemHTKiB <}le-
o,n;aJiiaMy 3HH~HJIH, a B Ilpycci1 Ta iHIIIHX HiMeD;bKHX ,n;epmaBax ,n;iHJIH KOHCTH-
Tyn;i'i, ~o aa6earreqyBaJIH HaceJieHHIO OCHOBHi rpoMa,n;SIHChKi rrpaBa i CB06o,n;H.
94.
3acwanHJL <Ppamc-
tjJypmcb1eozo napJta-
.Menmy.I'paB10pa
4. O'co6.nu6ocmi pe60J£101fi'i 6 Ima.ni'i. PuMCbJCa pecny6.ni1Ca. ,Il;o cepe,n;HHH
XIX CT. 3Ha<rna qacTHHa ITaJiii: (JloM6apiJi.H, Beneqiancb1W o6Jtacmb) nepe6y-
BaJia ni,n; aBCTpi:HchKHM naHyBaHHHM. Y IIapMi, MoiJeni li Toc1Cani npaBHJIH
po,n;H'Ii aBCTpi:HCbKHX ra6c6ypriB. y PUMCb1CiU o6Jtacmi a6epiraJiaCH CBiTCbKa
BJia,n;a nanH, HKHH BHCTynaB cynpoTHBHHKOM Han;ioHaJihHOro o6'e,n;HaHHH Kpa-
'iHH i 6ypmyaaHHX nepeTBopeHb. HeanoJLimancb1Ce 1COpoJLiecmeo (KopoJiiBCTBO
06ox CHD;HJii:H) nepe6yBaJio ni,n; BJia,n;oro ,n;HHacTi'i Byp6oHiB i 6yno o,n;Hiero a
HaHBi,n;cTaJiinrnx o6nacTeli ITani'i, ,n;e m;e n;iJIKOM naHyBaJIH Q:>eo,n;aJihHi Bik
HOCHHH. roJIOBHHM 3aB,n;aHHHM KpalHH 3aJIHIIIaJIOCH 3,IJ;06yTTH He3aJiemHOCTi
i noJiiTH'!He o6'e,n;HaHHH ,n;epmaBH Ta 3HHm;eHH.H a6coJIIOTH3MY li Q:>eo,n;aJibHHX
nopH,n;KiB.
KpHaa, m;o HapocTaJia B iTaJii:HChKHX ,n;epmaBax, nepepocJia B 1848 p. y 6ypx-
mrni peBOJIIOD;iHH! noTpHciHHH. BHcTynH ceJIHH i MiChKO'i 6i,n;HOTH noe,n;HaJIHCH
3 ·PYXOM ni6epaJibHO-,n;eMOKpaTH'IHHX CHJI aa rpoMa,n;HHChKi npaBa i CKJIHKaH-
H.H napJiaMeHTChKHX ycTaHoB. Y peBonron;i'i 6paJIH yqacTb yci eepcmeu cycniJLb-
cmea - Jii6epaJihHe ,n;Bop.HHCTBO, ni,n;npHeMn;i, CTy,n;eHTH, ceJIHHH, po6iTHHKH i
peMicHHKH. MHMOBOJii ,n;o 6opoTh6H aa Han;ioHaJihHe aBiJihHeHHH Kpa'iHH npH-
e,n:HaJIHCH li MOHapxH iTani:HcbKHX ,n;epmaB.
PeBOJIIOD;i.H poanotJanaca a napoiJnozo noecmannH na CuquJti'i y ci'IHi 1848 p.
Ta nonrnpHnaca Ha niB,n;eHHy qacTHHY ITaJii'i. HeanoniTaHChKHH KOPOJib Cl>ep,n;i-
HaH,n; II 6yB 3MymeHHH «,n;apyBaTH» Kpai:Hi KoHCTHTyn;iro, Bi,n;noBi,n;Ho ,n;o aKoi:
3aCHOByBaBCH ,n;BonaJiaTHHH napJiaMeHT i BH3HaBaJiaca o6MemeHa aBTOHOMiH
CHD;HJii'i.
3MiHH B HeanoniTaHChKOMY KoponiBCTBi CKOJIHXHYJIH Jii6epaJihHi i ,n;eMoKpa-
TH'IHi CHJIH IliBHi'IHO'i Ta IJ;eHTpaJihHO'i ITaJii'i. Ycro,n;H npoxo,n;HJIH ,n;eMOHCTpan;i'i,
JiyHaJIH 3aKJIHKH ,n;o 6opOTb6H aa He3aJiemHiCTb, BHMOrH KOHCTHTyn;i:H i rpoMa-
,Zl;HHCbKHX CB06o,n;. y peayJihTaTi B JIIOTOMy-6epeaui 1848 p. KOHCTHTyn;i'i 6yJio
«,n;apoBaHO» II'e;nonmy, Toc1Cani ma 1Iancb1Ciu o6JLacmi.
3BiCTKa npo peBonron;iIO y Bi,n;Hi BHKJIHKana MoryTHi aHTHaBCTpiHchKi BHCTYITH
y Beneqiancb1Ciu o6JLacmi u Jlo.M6apiJi'i. Y BeHen;i'i 6yno nporonomeHo pecny6JiiKy
i CTBOpeHo THM'IaCOBHH ypa,n;. CKHHYB aBCTpilichKe apMo i MiJiaH. lMnepaTopcbKi
BiHChKa 6yno BHrHaHo a IlapMH li Mo,n;eHH.
YcnixH aHTHaBcTpilichKoro pyxy CKOJIHXHYJIH BCIO Kpai:Hy. Ha 6aThKiBm;H-
HY 3 eMirpan;i'i noBepHyBc.H nonyM'aHHM 6open;h aa HeaaJiemHicTh ITani'i ,z:r;my-
aenne rapi6aJIL,ZJ;i. Ypo,n;meHeD;b Hin;n;H, MOP.HK aa Q:>axoM, BiH 3 MOJIO,IJ;HX poKiB
aaJiy'lHBCH ,n;o peBOJIIOD;iHHOl ,n;i.HJibHOCTi. IliCJI.H HeB,n;aJIOl cnpo6H pecny6Jii-
KaHCbKOrO IlOBCTaHH.H B reHy'i, rapi6aJib,n;i 3MymeHHH 6yB 3aJIHlliHTH Kpai:Hy i
noHa,n; ,n;ec.HTh poKiB 6opoBc.H aa HeaaJie'1<HiC'Tb i cBo6o,n;y B IliB,n;eHHiH AMepmJ;i.
BiH BHHBHB ce6e TaJiaaoBHTHM noJIKOBo.n.u;eM, JIIOlJ:HHOIO BeJiutJeaHo'i MymHOCTi
i aro,n;oM Bi,n;irpaB 3Ha'IHY poJib B 06'e,n;Ha1rni lTa.Tii'i.
95.
~acR CBiTCbKa
-·€.::(HaHHH Kpa-
RopoJiiBCTBO
l48 p. y 6ypx-
rn noe,n;HaJIHCH
Bai CKJIHKaH-
""18U cycniJLb·
, po6iTHHKH i
Ha 6aTbRiBJ:n;H-
lTaJii'i ,[(my-
ono,n;Hx poRiB
-H pecny6Jii-
Ha XBHJii naTpioTH'IHoro ni,n;HeceHHH~opoJib
II'eMOHTY KapJL AJLb6epm oroJioc:aB ABcTpi'i Bi-
HY ni,n; racJIOM Ha:u;ioHaJibHOro o6'e,n;HaHHH
- pa'iHH• .ri;o HbOro npHe,n;HaJIHCH BiHCbKOBi CHJIH
:IancbKO'i o6JiacTi, TocKam1, HeanoJiiTaHChRoro
··opoJiiBCTBa. IIoMiTHY poJih y BiHHi Bi,n;irpaJIH
qHcJieHHi 3arOHH ,n;o6pOBOJibIJ;iB, y TOMy 'IHC-
::::i «'l€p80HOCOpO'l-€1lHUKU» I'api6aJib,D;i. 0,n;HaR
rreprny BiHHy 3a He3aJiemHiCTb ITaJii'i cniTKaJia
HeB,n;aqa, CKopHcTaBilIHCb HepirnyqicTJo iTaJiiii:-
~hKO'i ROaJii:u;i'i, aBcTpiH::u;i 3aB,n;aJIH II'eMOHTY
~eplio3Ho1 nopa3RH, 3MYCHBilIH KapJia AJih6epTa
ni,n;nHCaTH npHHH3JIHBe nepeMHp'H.
IIopa3Ra y BiHHi 3 ABcTpiero BHKJIHRaJia B
.Kpa1Hi HOBe ni,n;HeCeHmI peBOJIIOIJ;iHHoro pyxy.
Oco6JIHBO aRTHBHO po3BHBaJIIICH no,n;i'i B PHMi,
.::(e Ha no'IaTRY 1849 p. cnaJiaxHyJio Hapo,n;He no-
BCTaHHH. Ilana lliil IX yTiK 3 MicTa i 3HaH:rnoB
rrpHTYJIOK y HeanoJiiTaHChKOMY RopoJiiBCTBi.
Ili,n; BilJIHBOM ,n;eMoRpaTiB y PHMi Bi,n;6yJIHCH BH6opH ,n;o YcTaHOB'IHX 36opiB. Ha
:::reprnoMy m 'ix 3aci,n;aHHi ,n;enyTaTH npHHHHJIH 3aKOH npo no36aeJLeHH.R. nanu
puMCbKOZO ceimcbKO~ BJLa(}u i nporoJiocyBaJIH 3a ymeopeHH.R. PuMcb1w'i pecny-
;;niJCu. IloqaJIH npoBO,ZJ;HTHCH ,n;eMOKpaTH'IHi pe<t>opMH: Ha:u;ioHaJii30BaHO Mali-
HO KaTOJIHIJ;hKHX MOHaCTHpiB, Bi,n;oKpeMJieHo IlIKOJiy Bi,n; :u;epKBH, 3anp0Ba,n;me-
HO nporpecHBHHH npH6yTKOBHH rro,n;aTOK TO:c:u;o.
Y 6epe3Hi 1849 p. n'eMOHTChKi BiHCbKa noHOBHJIH BOE:HHi ,n;i'i npOTH ABcTpi'i,
aJie B,n;pyre 3a3HaJIH nopa3KH. Pe3yJihTaTH BiHHH cTaJIH Tpare,n;iero ,ZJ;JIH 6ara-
Thox o6JiacTeli ITaJiil. ABcTpilichRi BJiacTi 3HOBY oKynyBaJIH Toc1<aHy Ta iHrni
.::(pi6Hi iTaJiiHChKi ,n;epmaBH. Y TpaBHi KopoJiiBCTBO 06ox CHil;HJiiH: (HeanoJii-
TaHChKe) 6yJio ni,n;nopH,n;KOBaHe BJia,n;i icnaHChKHX Byp6oHiB, a B JLunHi 1849 p.
o6'e,n;HaHHMH 36poliHHMH CHJiaMH ABcTpi'i,
<PpaH:u;i'i, IcrraHi'i Ta HearroJIH 6yJio po3zpoMJLeHo
PuMCbKY pecny6JLiKy.
HaH:,n;oBrne TpHMaJIHCH pecny6JiiKaH:u;i y Be-
He:u;il. JlHrne B ceprrni 1849 p. mHTeJii MicTa,
r:u;o 3aJIHilIHJincH mHBUMH, CKJiaJIH 36poro. AB-
"TpiH:cbKa iMnepiH noBepHyJia co6i JloM6ap,n;iro,
BeHe:u;iaHChKY o6JiaCTh, Bi,n;HoBHJia cBiH BilJIHB y
1'ocKaHi Ta Ha niBHO'Ii IIanchKO'i o6JiacTi.
PeBOJIIO:u;iH B ITaJii'i 3a3HaJia rropaaRH, TaR
i He p03B'H3aBilIH 3aB,n;aHh, ui;o CTOHJIH nepe,n;
HeIO. l:Jepe3 po3,n;po6JieHiCTh Rpahrn BHCTY-
IIH B pi3HHX 'IaCTHHax ITaJii'i Bi,n;6yBaJIHCH He
:l,!l;HO'IaCHO, r:u;o ITOJierrnHJIO peaRn;i'i npH,n;y-
:::r:reHHH ocepe,n;RiB peaoJiro:u;iii:Ho'i 6opoTh6H. O,n;-
HaR rro,n;i'i 1848-1849 pp. icTOTHO p03XH'raJIH
cpeo,n;aJihHi rri,n;BaJIJ-IHH H: a6coJIIOTHCTChRi pe-
KHMH, CTaJIH IlOilITOBXOM ,n;o HaCTYilHOro p03BH-
TKY Han.ioHaJibHO-BH3BOJihHoro H: o6'e,n;HaBtJoro
pyxy.
lliil IX, nanapuMCb1Cuu 3
1846p. <Pomozpa<jJiR
96.
nOMIPKY~TE!
InopiBH~lllTe np111Y111H111, xiAi pe3ynbTaT111 pesomou,illl y HiMeYYlllHi rn lrnni'i. W,o s HlllX
j 6yno cnillbHOro, a w,o - BiAMiHHoro?
5. Pe60JU01fiH 6 A6cmpiiicb1'iii iMnepi"i. Bopomb6a 3a ne3aJ£e:J1Cnicmb yzop-
Cb1COZO napooy. ABCTpiHCbKa iMnepi.H, MOHapxi.H ra6c6ypriB 6yJia 6araTOHa-
u;ioHaJibHOIO ,n;epmaBoIO. ToMy ocHOBHHM 3aB,n;aHH.HM peBOJIIOu;ii:, :ru;o Ha3piBaJia
B Kpai'.Hi, nop.H,n; i3 3HHID;eHHHM 3aJIHIIIKiB cpeo,n;aJii3My, 6yJio IlOBaJieHH.H MO-
Hapxi'i :ii YTBOpeHH.H Ha pyi'.Hax iMnepi'i He3aJiemHHX Hau;ioHaJibHHX ,n;epmaB.
IloIIITOBXOM ,n;o peBOJIIOu;i'i B ABcTpi'i cTaJIH 3BicTKH npo noBaJieHH.H JlHn-
HeBo'i MOHapxi'i y <PpaHu;i'i. Ha no-<raTKY 6epe3H.H 1848 p. Jii6epaJihHa 6ypmya-
ai.H Bi,n;KpHTO aama,n;aJia CKJLwcan1u1. 3azaJLb1toaBcmpiucbKOZO napJLaMenmy,
BifJcmaBKU nenaBucnozo -,can4JLepa Memmepnixa, c-,cacyBaHHJl 4en3ypu i npo-
BeiJennJL pe<PopM. PeBoJI10u;ia B ABcTpi'i poanoqaJiac.H 3 ,n;eMoHcTpau;iH i CTH-
xiHHHX MiTHHriB Bi,n;eHCbKO'i 6i,n;HOTH, cTy,n;eHTiB i 610prepiB. THc.Hqi ropo,n;.HH
BHMaraJIH Hera:iiHo'i Bi,n;cTaBKH yp.H,n;y i aanpoBa,n;meHH.H KOHCTHTyu;i'i. Ha BY-
JIHD;.HX CTOJIHD;i noqaJIHC.H 3iTKHeHH.H ,n;eMOHCTpaHTiB 3 BiHCbKaMH, ,n;o Beqopa
B MicTi no6y,n;yBaJIH 6apMKa,n;H. HaJI.HKaHHH iMnepaTop 6yB 3MyIIIeHHH Bi,n;-
npaBHTH y Bi,n;cTaBKY MeTTepHixa Ta noo6iu;.HTH ,n;apyBaTH ni,n;,n;aHHM KOHCTH-
Tyu;i10 i CKJIHKaTH napJiaMeHT. JJ:o CKJia,n;y peopraHiaOBaHoro yp.H,n;y BBiHIIIJIH
aBCTpiHChKi Jii6epaJIH.
Jii6epaJihHa 6ypmya3i.H, BBama10qM, :ru;o MeTy peBoJI10u;i'i Bme ,n;oc.HrHyTo,
CTaJia 3aKJIHKaT-H ,n;o npHITHHeHH.H 6opOTb6H i 36epemeHH.H «3aKOHHOCTi :ii no-
p.H,n;Ky». AJie MiChKi HH3H npo,n;oBmyBaJIH BHCTYITH, BHMaraIOqH 3a6e3neqeHHH
npaBa Ha npau;IO, 36iJihIIIeHH.H 3apo6iTHOl ITJiaTH i BCTaHOBJieHH.H 10-ro,n;HHHOro
po6oqoro ,ll;H.H. y Kpa'iHi IIIHpHBC.H ceJI.HHCbKHH pyx 3a CKaCyBaHH.H BHKYITHHX
ITJiaTemiB IlOMiID;HKaM.
JJ:o TpaBHH 1848 p. yp.H,n; ni,n;roTyBaB npoeKT KOHCTHTyu;il, 3a .HKHM nepe,n;6a-
qaJIOC.H CTBopeHH.H B ABcTpi'i ,n;BonaJiaTHoro napJiaMeHTy. 0,n;HaK BH6opqe npaBo
o6MemyBaJIOC.H BHCOKHM MaHHOBHM u;eH30M, a iMnepaTop Mir HaKJia,n;aTH BeTo
Ha Bci yxBaJIH pe:iixcTary (napJiaMeHTy). 06MemeHicTb KOHCTHTyu;ii: BHKJIH-
Bapwcaou y BiiJni.
I'pa61opa. XIX cm.
q uM 6apwcaou y BiiJ-
ni BiiJpi3HJl10mbcJL Bio
6apu-,cai} y IIapu:HCi 1lU
BepJLini?
97.
:ra pi3KHH npoTeCTBi,ZWHCbKHX ~eMOKpaTiB, i
TpaBH.11 niCJIJl a6pOHHOl cyTHt.IKH 3 yp.H~OBHMH
..:IChKaMH BJia~a B CTOJim:J;i nepe:HIIIJia ~o K0Mi-
6earre1m.
y JIHIIHi 1848 p. poanot.IaB po6oTy aBCTpiH-
·uii peiixcTar. Xot.Ia B :Horo CKJJa~i 6yJio ~OCHTb
aTo cJioB'.HHChKHx ~enyTaTiB, y TOMY t.IHCJii
.'.:.KHX, m;o npe~cTaBJI.HJIH iHTepeCH ceJI.HHCTBa,
ci~aHH.HMH KepyBaJIH aBCTpiHChKi Jii6epaJIH.
' sr o6cTaBHHa noaHat.IHJiac.H Ha npHHH.HTHX nap-
c...'deHTOM piIIIeHH.HX. Pe:HxcTar npHHH.HB 3a1COH
:xJ cICacyBaHH.R 1CpinocnuqbKux BWnocun, aJie
~30nJiaTHO CKaCOByBaJiaC.H JIHIIIe He3Hat.IHa qac-
a nOBHHHOCTeH. 06poK i naHID;HHa ni~JI.HraJIH
yny.
PeBomon;i.H B ABcTpi'i cynpoBo~myBaJiac.H no-
')KHHM ni~HeCeHH.HM Han;ioHaJibHO-BH3BOJibHOl
<PepiJinaniJ I
- poTb6H Hapo~iB iMnepiL TaK, y "llexi'i m;e B 6epe3Hi 1848 p. poaropHyBc.H
acoBHH pyx npoTH aBCTpi:HcbKoro rHiTy. Y Ilpaai 6yJio CTBopeHo HaqionaJLb-
-ii 1COMimem, m;o <}>aKTHt.IHO cTaB t.IeChKHM yp.H~OM. BamJIHBOIO no~ie10 B
";>oMa~CbKOMY :IB:HTTi Kpa'iHH CTaB CKJIHKaHHH y Ilpaai 3''i3{} npe{}cmaBHU1CiB
06
1
.RHCblCUX Hapo{}iB iMnepi'i, y po6oTi .HKOro B3.HJIH yt.IaCTb 340 ~eJieraTiB.
· TpanHi 1848 p. Ilpary aanoJIOHHJIH aBcTpi:HchKi BiHChKa. Hana~ coJI~aTiB Ha
PHY ~eM0HcTpan;i10 ropo~.HH cTaB npHt.IHHOIO noBcmann.R, mopcTOKO npH-
__'IlleHoro aBCTpi:Hn;.HMH 17 qepBH.H.
y 3WBTHi 1848 p. TaKa m ~OJI.fl cniTKaJia i cnpo6y peBOJIIOn;i'i y Bi~Hi. Ilo-
TaJiy CTOJIHD;IO OTOt.IHJIH yp.H~OBi BiHCbKa, i 1 JIHCTOna~a niCJI.H aaneKJIOro
:::rypMy MicTO 6yJIO aaxonJieHO.
IlicJI.H poanpaBH Ha~ noBcTaJIHMH iMnepaTop ct>ep~iHaH~ I apiKc.H npecTo-
: Ha KopHCTb 18-pit.IHoro He6oma <l>paHn;a-Hocu<}>a. HoBHH iMnepaTop He 6yB
-'srnaHHH o6in;.HHKaMH cBoro nonepe~HHKa i poanot.IaB npaBJiiHH.H a poanycKy
pJiaMeHTY i npH~yIIIeHH.H peBoJI10n;i'i B Yropm;HHi. Y 6epeaHi 1849 p. ct>paHn;-
oc1r<}> «~apyBaB» ABcTpi'i HOBY KOHCTHTyn;i10, aJie qepea ~Ba poKH 'i'i TaKom
·.10 CKaCOBaHO.
ICTOPl/IYHl/1111 nOPTPET
Cl>paH~-HOCHc/J I (1830-1916) - 3 1848 p. iMnepaTOp ABCTpi'i Ta KOpOJlb
Yropw,111H111. 3a <t>paHu,a-C1oc111¢a I ascTpiillcbKY iMnepit0 B 1867 p. nepernopeHo
Ha ABOE:All1HY MOHapxilO - ABCTpo-Yropw,111Hy. 0All1H j3 rnopu,iB Tpo'icTOro co-
I03y. EKcnaHcioHiCTCbKa nonirnKa <t>paHu,a-llloc111¢a I cnp111srna po3B'513aHHIO
nepwo'i CBiTOBO'i BiVlHll1.
Oco6JIHBO .HCKpaBo nparHeHH.H ~o Han;ioHaJihHO'i HeaaJiemHocTi i cBo6o~H
HBHJIOC.H B Yroplll;HHi. I.U;e B 6epeaHi 1849 p. Ha aaKJIHK rpynH pa~HKaJih
.i MOJIO~i Ha t.IOJii 3 TaJiaHOBHTHM noeTOM man{}opOM IIeme<jJi B IleIIITi no-
:IHC.H ~eMOHCTpan;i'i po6iTHHKiB, peMiCHHKiB i CTy~eHTiB. 17 6epe3H.H 6yJio
~ pMOBaHo nepIIIHH Bi~noBi~aJihHHH nepe~ napJiaMeHTOM yp.R{} Yzop14unu•
•oro Ot.IOJIHB o~HH a Jii~epiB Jii6epaJibHo'i onoa1rn;i'i rpa<}> Bamiani, a nocT
.HiCTpa <}>iHaHciB 3aHH.HB BH3Hat.IHHH ~i.Hl.£ yropCbKOro BH3BOJibHOro pyxy
~iioIII KoIIIyT.
BiTBR icropi.R. 9 KJI.
98.
JIauow Kowym.
MaJuono1C. XIXcm.
HaBecHi 1848 p. yropchKHH celiM rrpHHHHB
pap; aaKoHiB, crrpaMoBaHHX Ha 6ypmyaaHe rrepe-
TBopeHH.!l Kpai'.HH: rrpo cpiHaHCOBY i BiHChKOB.
caMocTiliHiCTh KopoJiiBCTBa, rrpo cKacyBaHHE
rrop;aTKOBHX npHBiJie'iB ,D;BOp.!lHCTBa, rrpo 3HH-
ru;eHH.!l KpirrocHHD;TBa i naHru;HHH aa BHKyrr. O;r-
HaK aanpoBa,u;meHHH 3a HOBHM BH6opqHM 3aKO-
HOM BHCOKHH MaHHOBHH n;eH3 noa6aBJI.!lB rrpaB
roJIOCY po6iTHHKiB, 6iJibUiiCTb ceJI.!lH i ,u;pi6HHX
peMicHHKiB. He ,u;icTaJIH piBHHX npaB TaKO»
cJioB'HHH i pyMyHH, HKi rrpomHBaJIH Ha TepH-
Topi'i 'Yropru;HHH. Bi0cmo1010'l.u CBOIO neaaJte::>K
nicmb, yzopCblCi pe60Jt10qionepu BiiJMOBJtJl.JtU
niu iHULUM napoiJaM. ll;HM arop;OM CKOpHCTaJiaCF.
aBCTpiliCbKa BJia,u;a, HaMara10qHCb rrpH,D;YllIHTi:
peBOJIIOD;iIO B 'Yropru;HHi pyKaMH xopBaTiB, CJIO-
BaKiB i pyMyHiB.
IIpeocmaenu1Cu Rxux eepcme
cycniJtbcmea omo'ly10mb i
yea:HCno cJtvxa10mb JI. Ko-
wyma?
KoHTppeBOJIIOn;iliHHH BHCTyn rrpoTH 'Yropru;n-
HH poarroqaBC.!l y Bepecni 1848 p. a BToprHeHHS""
Ha 'i'i TepHTOpiIO BiHChK xopBaTCbKOrO 6ana (zy
6epnamopa) eJ/,al/.U'l.a. OpraHiaan;i10 orropy B3.H
Ha ce6e KoMiTeT o6opoHH Ha qoJii a KoruyTo
CTBopeHa aa KOpOTKHH TepMiH yropchKa apMiF
aynHHHJia npocyBaHH.!l xopBaTiB, a IlOTiM Bi,D;Kll
HyJia 'ix ,u;o Kop,u;oHiB ABcTpi'i. HaBecHi 1849 p. yropn;i aaBp;aJIH KiJihKa HHru;iB·
HHX y,u;apiB iMrrepaTOpCbKHM BiliCbKaM, a 14 1rniTHSI Bi,u;6yJIOCH rrporoJIOil1€HH
HeaaJie~uo1 Yropci.Ko1 pecny6JiiKH.
CTaHOBHru;e aBcTpiHChKO'i iMrrepi'i cTaBaJio KaTacTpocpiqHHlll. <t>paHn;-iiocH
6yB aMyrueHHH 3BepHyTHC.!l no ,u;onoMory ,u;o MHKOJIH I. 3 Poci'i B 'Yropru;mr
qepe3 I'aJIHqHHY pyilIHJia BeJIHKa apMi.!l nip; KOMaHp;yBaHHHM cpeJih,D;MapUiaJI
I. IlacKeBHqa.
,11,0KYMEHTH
CBI,1l,qATh
W. neTe<l>i ccHau,iOH3flbH3 niCHH»
Bcrnaalil, Map,sipe! BiT4"13Ha Km1Ye!
,l],onoK1.1 Yac e, 061.1palil:
13 AOJletO pa6a 3Mi.1Pi.1TbCS1
l.11.1 ainbHOMY co6i rynsitb!
l..foMy Bi,D.OMMM noeT 3aepTa6TbCfl TiflbKM ,D.O Ma,D.flP (yropL.liB), a He 38Knl'1K86 B
Hapo,D.11 Yrop~11H11 ,D.o 6opoTb6M Ja HeJane>KHiCTb?
0ToqeHi a ycix 6oKiB, yropu;i rrpop;oBmyBaJIH MY'1<HhO 6opoTHCH, aJie cH.'I
6yJIH HepiBHi. 'Y cepnui 1849 p. yropcbKa apMiH KarriTyJIIOBaJia rro6JIH3Y Mi
me'l.Ka BiJ/.azow. KoMaH,n;yBaqi rroBcTaHn;iB 6yJIH cTpaqeHi aBcTpilichKOIO BJI
,u;o10, 6araTo yqacHHKiB peBoJI10n;i'i aaaHaJIH perrpecili. Ilo MicTax i ceJiax 'Yro,
Ill;HHH ,D;OBrHH qac JIIOTyBaJIH KapaJibHi aaroHH.
PeBoJI10n;iH B ABcTpilichRili iMrrepi'i aaKiHqHJiaCH rropa3KOIO. IlpoTe Bo
cnpHHJia JiiKBi,u;au;i'i KpinocHHD;TBa, cpopMyBaHHIO napJiaMeHTChKHX CTPYKTY
o6MemeHHIO BCeBJia,u;,u;a a6COJIIOTH3My. 0,n;HHM 3 HaCJii,D;KiB peBOJIIO:UJ'i 6yJio m
peTBopeHHH ABcTpilicbKO'i iMnepi'i B 1867 p. Ha p;Boe,n;HHY ,u;epmaBY - AucTpr
Yropci.Ky MOHapxiro, B sIKili yropu;i a,u;o6yJIH pinHi 3 aBcTpilin;aMH rrpaBa.
99.
nepesipre ce6e
Kapwcamypa naee-
pony 1849p. Jiimozpa-
<jJiJi <P.filpeaepa
Ilo.RCnimb 3Micm 1ca-
pwcamypu. Monapxu
RKUX Kpafn 3o6pa:HCeni
na niu?
:>xapaKTep1-rnyiiTe npHq1rnH peBonron;ii: Ta nporonorueHHH ,ll;pyro'i pecny6ni-
..H y <l>pami;i'i.
-- JOIIIHTaX aanOBHiTb Ta6JIHD;IO «PeBOJIIOD;iMHi no.zi;i'i 1848 p. y <l>paHn;il».
I IloAi• I focHHKH I Hacni,zi;KH
xapaKTepHayiiTe pemHM ,ll;pyro'i iMnepil y <l>paHn;i'i.
!JoMy, Ha Barn nornn.zi;, Pociro nicnn peBOJIIOD;iM 1848-1849 pp. HaaHBaJIH
iKaH.zi;apMOM 8BpOilH»?
fu<e rOJIOBHe nHTaHHH ni.zi; qac peBonron;iii CTOHJIO Ha nop.H,zi;Ky .zi;eHHOMY B Hi-
eqqHHi Ta lTanil, a HKe - B ABcTpiMcI>KiM iMnepii:?
BuKopHcTaBIIIH .zi;o,n;aTKOBi .zi;mepena, cKna.zi;iTb icTopHqHHM nopTpeT Jiaiioma
·oIIIyTa, .HKOro yropCbKHM Hapo.zi; BBamae CBOlM Han;ioHaJibHHM repoeM.
qOMY peBOJIIOD;il 1848-1849 pp. iCTOPHKH Ha3HBaIOTb «BecHOIO Hapo.zi;iB».
AATVl I nOAi'I 31 Ci"IHSI 1850 p. - np1t1171H51TT5l KOHCrnTyu,ii npyccii.
25 nioToro 1848 p. - ct>paHu,ilO BApyre nporo11oweHo pec-
ny611iKOIO.
14 KBiTHH 1849 p. - nporo11oweHH5l He3ane:it<Hoi Yrop-
CbKOi pecny611iK1t1.
26 TpaBHH 1848 p. - s11Ma y BiAHi nepel7!w11a AO pyK Ko-
MiTeTy rpoMaACbKO'i 6e3n8Klt1.
4 mtCTOOaAa 1848 p. - np1t1i7IH5lTT5l KOHCTlt!TYU.i'i ,IJ,pyroi
pecny611iK1t1 y <DpaHu,i'i.
2 rpyAHSI 1852 p. - BCTaHOBJ18HH5l ,1],pyro'i iMnepi'i y ct>paHu,i'i.
100.
Bporra ii AMepHKay ,zi;o6y
06'£,zi;HaHHH i Mo,zi;epaiaau;r
•
cycrrIJILCTBa
xapaKmepu3yBamu rrpou;ec Ta HacJii,n;KH rroJiiT1rtrno
o6'e,n;HaHHJI HiMe'I'IHHH Ta ITaJiil, rrepeTBopeHHJI ABcTpill-
ChKOI iMrrepiI Ha ,n;yaJiiCTH'IHY MOHapxiro;
a1talli3yBamu xi,n; Ta HacJii,n;Kn rpoMa,n;JIHChKOI BiHHH BCIIIA:
noHcnumu rrpM'IHHH Ta HacJii,n;KH rrepeTBopeHHJI AHrJiiI a
rrpoBi,n;ay rrpOMHCJIOBY i KOJIOHiaJibHY ,n;epmaBy CBiTy, aacJii::.
KM ,n;pyroI rrapJiaMeHTChKOI pecpopMM, rrpM'IHHH yTBep,n;meHR
i,n;eoJioriI i rroJiiTHKH Jii6epaJii3My;
8U31ta1wmu cyTh IIOJiiTHKH «6JIHCKY'IOl i30JIJID;il»;
noKa3yBamu na Kapmi Kop,n;oHH KpaIH €Bporrn B cepe,n;IDr
XIX CT., KOJIOHiaJihHi 3arap6aHHJI AHrJiiI, eTarrn o6'e,n;HaHH
HiMe'I'IHHH Ta ITaJiil, xi,n; rpoMa,n;JIHChKOI BiifHH BCIIIA;
iJaBamu xapaKmepucmuKy BH3Ha'IHHM oco6ncTocTJIM u;hc
ro rrepio,n;y: OTTO cpoH BicMapKy, ,n:m. Ma,n;3iHi, K. KaByp
,n:m. rapi6aJihp;i, A. JliHKOJihHy;
po3yMimu i 3acmoc0By8amu rroHJITTJI i TepMian: Jii6epa
Jii3M, KOHCepBaTH3M, a6oJiiu;ioHi3M, IIJiaHTau;iM:He rocrr
,n;apCTBO, pHHKOBa eKOHOMiKa, cpe,n;epau;iJI, rpoMa,n;JIHChK
BiifHa, acppoaMepnKaHu;i, peKOHCTPYKD;iJI IliBp;HJI.
101.
"'KTYAJ113AL.U~
3HAHb
06'€AHaHHH HiMe'PHfHli
IIpuzaiJaume, 3Jucux iJepJ1Ca6 CKJLaiJaJLac.R HiMe11,11,uHa 6 ce-
peiJuHi XIX cm., .RKi 3 HUX npemeHiJyBaJLu Ha nepwicmb y
npoqeci 06't:iJHaHH.Fl Kpa'iHu?
1. E1con0Mi'£ne niiJnecenna -,cpa¥nu. Ilicm:i: rrpH,n;yIIIeHH.H peBomou;ii: rroJiiTJiqHa
peaKu;i.H rroIIIHPHJiaC.H no BCiH: HiMeqqJIHi. Y Ilpyccii: aarraHyBaB pe:amM rroJiiu;eii-
ChKO'i CBaBOJii. ,Il;eMOKpaTHqHi i Jii6epaJihHi raaeTH 6yJIH aa6opoHeHi, IIOJiiTJiqHi
KJiy6H i TOBapHCTBa 3aKpHTi. AJie u;iJIKOBHTe IIOBepHeHH.H ,n;o MHHyJioro 6yJio B:a<:e
HeMO:a<:JIHBe. y 6iJihIIIOCTi HiMeIJ;hKHX ,n;ep:a<:aB a6eperJIHC.H KOHCTHTyu;il i ,n;i.HJIH
rrapJiaMeHTH.
102.
KoHTppeBOJIIO$, HKa IIOKJiaJiaKpaHrrOJiiTWIHHM AOMaraHH.flM Hi.Meqi,K016ypmy-
aail, am Hi.flK He rrepeIIIKO~a 1xHili ~IIpHeMHHqhKIB ,z0..mu,HOCTi. y 50-60-xpo-
ICaX XIX cm. y HiMe'!'IHHi 3aeepw.uec.Ft npoM.uc.rweuu nepeeopom, Kpallia rrociJia
TpeTe Micn;e cepeA rrpoBiAHHX iH~CTPiaJihHHX AepmaB CBiTy. roJIOBHOIO IIPH'IHHOIO
IIIBHAKO'i iHAYCTpiarriaai:V1 HiMetI•rnHH 6yJio YCYHeHH.fl cpeoAaJihHHX rrop.flAKiB y
ciJihChKOMY rocrroAapcTBi. Ha rrotiaTKY 50-x poKiB XIX CT. y 6iJihIIIOCTi HiMeD;hKHX
AepmaB 6yJIH rrpoBeAeHi azpapnipe<jJopMu, .flKi aaBepIIIHJIH TPHBaJIHH rrpon;ec 3BiJih-
HeHH.fl ceJI.flH BiA <PeoAaJihHOl aarremHOCTi Ha OCHOBi BHKyrry. BamJIHBY pOJih y rrpo-
MHCJIOBOMY po3BHTKY BiAirpaJIO TaKOm IIOAOJiaHH.fl eKOHOMi'IHOl po3Apo6JieHOCTi
KpalHH. CTBopeHHH y 1834 p. IlpyccieIO MHTHHH COI03 qepe3 20 poKiB OXOIIJIIOBaB
Malime Bci aeMJii HiMetitIHHH, aa BHH.flTKOM ABcTpil Ta 11 coI03HHKiB.
nOMIPKYlltTE!
r~KV'IM YV1HOM 3BiJlbH9HHS'I C9Jls:IH BiA cpeOAaJlbHO'i 3aJ19>KHOCTi cnpV1s:!Jl0 eKOHOMiY-
"' www IHOMY 3pocTaHH10?
OcHoBy rrpoMHCJIOBoro apocTaHH.fl CTaHOBHB IIIBHAKHH po3BHTOK Mawu-
no6yayeann.Ft. 3aBA.flKH 3aCTOCyBaHHIO MaIIIHHHOl TexHiKH MaHycpaKTYPH
IIOCTYIIHJIHC.fl Micn;eM cpa6pHKaM, BeJIHKi IIiAIIPHeMCTBa BHTiCH.flJIH APi6Hi.
3pocTaJio 'IHCJIO aKn;ioHepHHX TOBapHCTB. JlHIIIe B rrpycchKiH ripHH'I03aBOACb-
KiH rrpoMHCJIOBOCTi B 50-Ti poKH XIX CT. 'ix 6yJio CTBopeHo rroHaA IIIiCTAeC.flT.
CTpiMKO p03IIIHpIOBaJiaC.fl Mepema aaJii3HHD;h, 3MiD;HIOBaBC.fl eAHHHH HiMeD;hKHH
pHHOK. Peuncb1Co-Becm<jJa.TlbCb1Ca 06.Tlacmb, Bep.Tlin i Ca1Cconi.Ft cTaJIH BeJIHKHMH
IIPOMHCJIOBHMH n;eHTpaMH. lcTOTHO 3MiHHJIHCH CKJiaA i CTaHOBHID;e HiMeD;hKOl
6ypmyaail. CepeA BeJIHKHX rriArrpHeMn;iB BHAiJIHJIHC.fl POAHHH, HKi BOJIOAiJIH
BeJIHtie3HHMH cTaTKaMH - Kpynnu, Cminnecu, illmyMMU Ta iH.
CeplioaHi 3MiHH BiA6yBaJIHCH TaKom y ciJihChKOMY rocrroAapcTBi HiMetI'IH-
HH. Ha rrotiaToK 60-x poKiB XIX cT. y n;iH raJiyai aarraHyBaJIH KarriTanicTH'IHi
BiAHOCHHH. BHCOKi n;iHH Ha XJii6 i OTpHMaHi BiA ceJI.flH BHKYIIHi IIJiaTemi IIOJier-
IIIHJIH rrpyCCbKHM IIOMiID;HKaM-IOHKepaM rrepexiA AO pHHKOBoro rocIIOAapCTBa i3
aacTocyBaHHHM HaliMaHo1 rrpan;i i MaIIIHH. IIocTyrroBo BOHH rrepeTBoproBaJIHca
Ha azpapnux niOnpueMqie. CepeA HiMeD;hKHX ceJIHH BiA6yBaBca rrpon;ec poaIIIa-
pyBaHHH. ,[(pi6Hi i cepeAHi rocrroAapcTBa AeAaJii 6iJihIIIe aaHerraAaJIH, i ceJIHHH,
ID;O poaopHJIHCH, CTaBaJIH a6o Ka6aJibHHMH opeHAapHMH IOHKepiB, a6o m HaH-
MHTaMH y CBOlX 3aMOmHHX OAHOCeJih'IaH - zpoc6ayepi8.
IloJiiTHtIHa p03Ap06JieHiCTh Kpa1HH, aaBamaJIH 6ypmyaail, .flKa Ha6HpaJia
CHJiy. ,[(o Toro m ll Oi.Fl.TlbHiCmb Ha CBimOBOMY pun/Cy yc1C.Tlaan108a.TlaC.Fl 8iOcym-
HiCm10 eaunof aep:m:aeu. CTBopeHH.fl Han;ioHaJihHOl AepmaBH, 3AaTHOl 3aXHC-
THTH Kpa1Hy BiA iH03€MHHX aaaixaHh, CTaBaJIO HaraJihHOIO IIOTpe6oro BChOro
HiMeD;hKOro cycrriJibCTBa. IlHTaHHH IIOJI.flraJIO B TOMy, .flKHM 'IHHOM 6yAe 3AiH-
M awuno6yoi8nuu i cma-
.Tle.Tlu6apnuu 3aeoau y Bepx-
niu Ci.Tle3i'i
M ema.Tlypziunuu 3aeofJ
Jlaypa y Bepxniil Ci.Tle3i'i
103.
HeHe :u;e 3aBAaHHSI,rriA eriAOIO aKo'i AepmaBH BiA6YAeTbca o6'eAHaHHa HiMe1I-
<nrnH. Ha :u;10 pOJih rrpeT0HAYBaJIH Ilpyccia, HaHMoryTHirna 3 HiMe:a;hKHX AepmaB,
- ABCTpia.
nOMIPKYlltTE!
-oMy caMe HiMSU.bKa 6yp>Kya3i51 6i11bwe 3a iHwi sepcrn111 Hace11eHH5l nparny11a
: TSop1.n1t1 E:AlllHY A9p>Kasy?
-· Bopomb6a A6cmpi'i i llpycci'i 3a zezeMoni10 6 HiMe'£'£Uni. Ommo </Jon
EicMapK. 3 KiH:a;a 50-x poKiB XIX CT. rrpoMHCJIOB:a;i i cpiHaHCHCTH HiMe1I1IHHH
_eAaJii 1IacTirne rropyrnyBaJIH IIHTaHHSI rrpo AepmaBHY E:AHiCTh. BoceHH 1859 p.
-IlJIHBOBa 6ypmya3ia oKpeMHX rriBHi1IHOHiMe:a;hKHX AepmaB yTBOPHJia BJiacHy
:::IOIDTH1IHY opraHi3a:a;i10 - Hau;ioHaJibHHH coro3. IlporpaMa opraHi3a:u;i'i rrepeA-
- qaJia «M.aJloHiM.e4bKUU» UJ.JlJLX 06'ea11,a11,11,.n, Kpa'i11,u 11,a 1lOJli 3 llpyccie10 i 6e3
--uJcmpi'i. AJie Ha rriBAeHHOMY 3ax0Ai HiMeq1:J:HHH - y KaTOJIHD;hKHX BaAeHi, B10p-
:'d6ep3i i BaBapi'i - AO :a;Hx IIJiaHiB rrocTaBHJIHCSI 6e3 eHTy3ia3My. HaceJieHHIO :a;Hx
.:epmaB He rroAo6aJIHCSI 1IBaHJIHBi rrpyccbKi 1IHHOBHHKH :H ocpi:u;epH, a 6ypmya3ia
- 6010BaJiaca CHJihHillIHX rriBHi1IHHX KOHKypeHTiB. IliBAeHHOHiMe:a;hKi Aepma-
_;i XOTiJIH 36eperTH CBOIO He3aJiemHiCTh i CIIOAiBaJIHCSI Ha IIiATPHMKy ABCTpi'i.
nOMIPKYlltTE!
=· 1t1M YltlHOM spaxosysanoc51 s npou,eci o6'eAHaHH51 HiMeYY1t1H111 n111TaHH5l sip1t1 - npo-
-ecrnHTCbKO"i a6o KaTOJll!IU,bKO"i?
ICTOPll1LJHll1lil nOPTPET
I 6icMapK OTTO E.qyap,q neonon&,q </JOH WeHxay3eH (1815-1898) -
KH513b, HiM9U,bKll1£1 A9P)f(aBHlt1£1 Ai51Y, AltlnJlOMaT. y 1862-1871 pp. - MiHiCTp-
npe31t1A9HT i MiHiCTP 3aKOPAOHHlllX cnpas npycci"i, B 1871-1890 pp. - KaHLI,Jlep
HiMeu,bKo"i iMnepi"i. 3Ai£1cH111s o6'eAHaHH51 HiMeYY111H111 Ha npyccbKO-Mi11iTap1t1cT-
cbKii:1 OCHOBi. npoBOAlllB noMipKOBaHi cou,iallbHi pecpopMltl. 0Alt1H 3 rQJlOBHlllX
opraHi3aTOpiB Tpo"icTOro COI03Y (1882).
IlorrpH Bci eKOHOMi1IHi Ta co:u;iaJihHi 3MiHH, Ilpyccia AO cepeAHHH XIX CT. 3aJIH-
:::aJiaca AepmaBOIO, ~o CIIHpaJiaca Ha apMiID i ABOpSIHCTBO. roTyl01IHCh AO 36po:H-
- 'i 6opoTh6H 3a o6'eAHaHHSI HiMe1I1IHHH, rrpycchKHH ypaA po3II01IaB eiucbKOBy
<j>opM.y 3 MeTOIO peopraHi3a:a;i'i i 36iJihllieHHSI 1IHCeJibHOCTi peryJISIPHOl apMiL
ClpoTe Jii6epaJihHa 6iJihlliiCTh rrpyCChKOro JiaHATary BiAMOBHJiaca BHAiJIHTH Heo6-
....:o:ii KOIIITH. BaraTO BiHChKOBHX HarroJiaraJIH Ha BrrpoBaAmeHHi IIPOTH HeIIOKip-
ro rrapJiaMeHTY pirnY1:J:HX 3aXOAIB, aJie BiAHOBJieHHSI caMOAepmaBHHX MeTOAiB
q>aBJiiHHa 6yJio HaATO He6e3rre1IHHM. Ha:HAaJieKorJISIAHirni KOJia rrpyccbKoro ABO-
'IBCTBa rrparHyJIH 3aJiy1IHTH Ha cBi:H 6iK orro3H:a;iHHy 6ypmya3i10. BiiJxuJlJL101lU
.lwzu Jli6epallbHUXpe</JopM., 1011,Kepu 6yJlu zomoei 3iJiurnumu aae11,i M.pi'i 6ypJ1Cya-
npo 11,a4ioH.aJlbH.e 06'ea11,a11,11,.n, Kpa'iHU. IlpeACTaBHHKOM D;hOro HOBOro Kypcy CTaB
aTHHH rroJiiTH1IHHH AiSI1I i AHIIJIOMaT OTTO «t>ou BicMapK. CaMe :HoMy y uepecHi
2 p. KopoJih BiJihreJihM I rrepeAaB rrocT MiHicTpa-npe3H,D;eHTa Ilpyccil.
BicMapK 6yB THIIOBHM rrpeACTaBHHKOM IOHKepChKOl Bi:HCbKOB0-1IHHOBHH-
KOl KaCTH, AO SIKO'i HaJiemaB 3a IIOXOAmeHHSIM i 3a rrepeKOHaHHSIM. "Yee mHT-
BiH BiAAaHO CJiymHB rrpycChKiH KOpOHi i 3amHB CJiaBH mopCTKOro rrpOTH-
Ka AeMoKpaTiL AJie aK JIIOAHHa 3i 3Ha1IHHM po3yMoM Ta AHIIJioMaTH1IHHM
BiAOM, BicMapK BHSIBHBCSI OAHHM 3 He6araThOX IIOJiiTHKiB, SIKi crrpoMOrJIH-
BipHo o:a;iHHTH CHTya:u;i10 B Kpa'iHi. BiH 1IiTKO po3yMiB, ~o M.ema llpycci'i 8
f.: M.oM.eHm 36izaJlac.n, 3i cnoiJieaHH.RM.U BCbOZO 11,apoay i 140, y3.Rewu y ceo'ipyKu
paey 06'ei)11,a11,11,.n, HiM.e1l1lUHU, yp.Ra 3M.OJ/Ce noaollamu ono3uqiu11,y 6ypJ1Cya3i10.
104.
IIpnliIIIOBIIIH .n;o BJia.n;n,BicMapK rrpo.n;omKHB peopraHiaan;iro apMil. BiH
Bi.n;BepTO aasrnmrn, rn;o IIHTaHHH o6'e.n;HaHHH Kpa'iHH BHpiIIIyIOTbCH «3aJli30M
i 1epoB'10». 3 poa.n;po6JieHo'i HiMetitIHHH BiH cnJioIO a6po'i xoTiB cTBOpHTH HoBy
iMrrepiro Ha 'IOJii 3 rrpycCbKHM KOPOJieM i ll;HM CKpirrHTH COI03 ,ll;BOpHHCTBa i
6ypmyaail.
,n:OKYMEHTM
CBIA"LIATb
3 npOMOBH o. 6icMapKa B 610A>KeTHiH KOMicil
naHATary. 30 eepeCHSI 1862 p.
He npoM0BaM1.1 171 nocrnH0BaM1.1 6iJlbWOCTi s1.1piwyt0Tb-
cs:i Ba)l(Jlt.1Bi nt.1TaHHfl cy4aCHOCTi - caMe l.,e CTaJlO Bellt.1KOIO nOMt.1JlKOIO 1848-
1849 pp.' - a 3alli30M i KPOB'IO.
l/oMy 5iCM8pK 888)1(88, Ll.10 «npoM088MM i1 noCTaH088MM 6inbWOCTi» 88>KflM8i nM-
TaHHfl 8MpiWMTM HeMO>KflM80?
Ommo <Pon BicMap1e
3 RICUM no'lymmJl.M, na Bawy
OYMICy, XYOOJICllUIC nuca6
nopmpem BicMap1ea: noBazu,
3axonJLenllR., nenaeucmi?
3axonJLenllR.
npyCCblCUMU BiUCb1WMU
010nneJLbCb1CUX
y1epinJLenb 18 1eeimllR
1864p. eupiwuJLo 00JL10
OllllCblCo'i ICllMnanfi
Ha IIIJIHXY o6'e.n;HaHHH HiMe'ltIHHH rri.n; Bep-
xoBeHCTBOM Ilpycci'i CTOHJIH cepH03Hi rrepe-
IIIKO,IJ;H. HacaMrrepe.n; .n;oBO,ll;HJIOCH paxyBaTHCH
3 ABcTpiero, rn;o ai a6poero B pyKax 6yJia roToBa
rrpoTHCTOHTH rrpycchKHM .n;oMaraHHHM. ABcTpiro
rri.n;TpHMyBaJIH rrpaBHTeJii pH.n;y MaJIHX HiMeD;b-
KHX .n;epmaB, HKi rro6oIOBaJIHCJI BTpaTH cyBepe-
HiTeTy. BicMapK rrotiaB .n;iHTH, BHKOPHCTOBYIO'IH
aaco6H ,ll;HIIJIOMaTi'i i BiliCbKOBY CHJiy.
BicMapK rrotiaB BTiJIIOBaTn B JKHTTH rroJiiTHKY
«3aJii3a i KPOBi», T06To arpecHBHHX BiliH. Poarro-
qaJiac.H BiiiHa 3,lJ;auiE:ro aa .n;Ba HiMen;hKi repn;or-
CTBa - filJLe3Biz i I'oJLbutmeun. Xoqa Bi.n;HOCHHH
Mim Ilpycciero i ABcTpiero 6yJIH HarrpymeHHMH,
rrpoTn .n;aHn;iB BOHR BHCTyrraJIH crriJihHO. RopoT-
Ka, aJie KpOBOIIPOJIHTHa BiliHa aaKiH'IHJiaCH rro-
pa3KOIO ,D;aHil. 3a yMoBaMH Mnpy, yKJia.n;eHoro
1864 p., llIJie3Bir i I'OJibIIITeHH rrepeliIIIJIH rri.n;
crriJihHe yrrpaBJiiHHH Ilpycci'i i ABcTpil.
KpaH ll BII."I
HHMH repuo
BicMapK cB:..
apMi'i. lloMy
saJiilin;i, 3.~
,,. Ilpaai B ce
A.BCTpiH Biil,1
:.-poKOM Ha
HiMeD;hKOro
HiMeD;bKHll C
. MaliH. Bo
qepBOHOIO C
HiMetitIHHII
meHi yi<JiaCT
3 YTBOpe
105.
Bi.nbze.nbM I niO'tac
6umBu niO CaiJoBOIO.
cJ>pazMenm Kapmunu
K.CeJl.lla
J40 npazHyB ao6paau-
mu xyiJO:>ICHUK - Be.llU'l
1COpOMl 'lU MozymHiCmb
apMfi?
HacTyrrHHM aaB,n;aHHHM BicMapKa 6yJio poarpoMHTH ABcTpiro i rroKJiaCTH
Kpali iI BIIJIHBY B HiMe'l'!HHi. 3a CKJia,n;Horo rropH,n;Ky KepyBaHHH aaxorrJie-
BHMH rep:u;orCTBaMH KOHq)JiiKT Mim ABCTpieIO i Ilpycciero 6yB HeMHHY'lHM.
BicMapK CBi,D;OMO rrpoBOKyBaB 3iTKHeHHH, poapaxoByIO'lH Ha CHJIY rrpycchKOl
apMil. HoMy B,n;aJIOCH aa6earre'IHTH HeliTpaJiiTeT Pocil i ct>paH:u;il, a B 1866 p.
·:KJiaCTH TaeMHHH coroa a ITaJiiero, rroo6i:a;HBIIIH 1li BeHe:u;iaHChKY o6JiaCTh aa iI
.:i;orroMory B KOHq)JiiKTi rrpoTH ABcTpil.
HaBecHi 1866 p. BicMapK aama,n;aB Bi,n; ABCTpil aro,n;H Ha pecpopMyBaHHH
HiMeD;hKoro coroay. He oTpHMaBIIIH 6amaHo1 Bi,n;rroBi,n;i, IIpycciH BHHecJia Ha
poarJIH,ZI; COI03HOro celiMy rrpoeKT HOBOl KOHCTHTy:u;il HiMeD;hKOro coroay, HKHH
rrepe,n;6a'!aB BHKJIIO'leHHH a Hhoro ABcTpil. AJie celiM rri,n;TpHMaB ocTaHHIO.
14 qepBHH 1866 p. IIpycci.fl Buuw..na a HiMel{bKozo co10ay, a HacTyrrHoro ,n;HH
rro'laJiacH aecTpo-npyccLKa eiiiHa. Ha 6o:u;i AecTpil BHCTYIIHJIH ,n;epmaBH IliB-
.:i;eHHo1 i Cepe,n;HhOl HiMe'l'lHHH.
3 rrepIIIHX me ,D;HiB BiHHH rrepeBara BHHBHJiaCH Ha 6o:u;i Ilpyccil. 3 JIHilHH
1866 p. aBcTpill:u;i aaaHaJIH Hm1i;iBHOl rropaaKH B 6HTBi ni,n; Ca.ri;oeoro ("llexiH),
a THM 'laCOM iHIIIi rrpycchKi BiHChKa poarpOMHJIH aarOHH MaJIHX HiMe:a;h-
"HX ,n;epmaB - coroaHHKiB ABcTpil i aaliHHJIH CTOJIHD;IO HiMeD;hKoro coroay
<I>paHKcpypT-Ha-MaliHi. ABcTpillchKa iMrrepiH, rrpoTH HKOl a rriB,D;HH ,n;iHJIH
.1'aJiiii::u;i, 3MyIIIeHa 6yJia yKJiaCTH 3 Ilpycciero MHpHHH .ri;oroeip, rri,n;rrHCaHHH
" Ilpaai B cepnui 1866 p. 3a lioro yMoBaMH HiMel{bKuu co10a poanycKaBCJl, a
ABcTpiH Bi,D;MOBJIHJiacH Bi,n; rrpeTeHaiii: Ha rereMoHiIO B HiMe'l'!HHi. IIpycciH
J.pHe,n;HaJiafilJleaBiz, I'oJlbw.meun, I'annoBep, Kypzeccen, Haccay i <PpanK<jJypm-
'f.a-Mauni. ITaJiiH o,n;epmaJia o6i:a;HHY BeHe:u;iaHChKY o6JiacTh.
3. 3a6epmenna o6'eonanna HiJtte'£'£unu. Biii:Ha 1866 p. CTaJia BHpiIIIaJihHHM
KPOKOM Ha IIIJIHXY ,Zl;OCHrHeHHH Ha:u;ioHaJihHOl E:,Zl;HOCTi. 3aMiCTh poarryru;eHoro
HiMe:a;hKOro coroay rri,n; KepiBHHD;TBOM Ilpycci1 6yJio CTBopeHo HOBHH IIieHi•rno-
HiMeIJ;bKHH COI03, ,n;o HKOro yBiHIIIJIH 22 .ri;ep:m:aBH, p03TaIIIOBaHi Ha rriBHi'l Bi,n;
. MaliH. BoHH a6epiraJIH rroJiiTH'lHY aBTOHOMiro, aJie rroBHHHi 6yJIH BH3HaTH
i!pyCChKY rereMOHiIO i '!OpHo-6iJIHH rrparrop roreH:a;OJIJiepHiB 3 ,n;o,n;aHOIO 3HH3Y
ti:epBoHoro cMyroro Ha qecTh ,n;aBHhOl I'aH3H. KaTOJIHD;hKi ,n;epmaBH IliB,n;eHHOl
HiMe'l'lHHH THM'!acoBo a6eperJIH CBOIO HeaaJiemHiCTh. IIpoTe i BOHH 6yJIH aMy-
eHi yKJiaCTH a Ilpycciero coroaHi BiHChKOBi ,n;oroBopH.
3 yTBopeHHHM IliBHi'lHOHiMe:a;hKoro coroay Ha:u;ioHaJihHe o6'e,n;HaHHH HiMe'l-
~.HH B OCHOBHOMY 3aBepIIIHJIOCH. OcTaHHi rrepeIIIKO,Zl;H Ha IIIJIHXY CTBOpeHHH E:,Zl;H-
BOl HiMeD;hKOl ,n;epmaBH 6yJIH ycyHyTi BHaCJii,D;OK rrepeMO;KHOl Biii:HH Ilpycci1 Ta iI
106.
=
p~apcenb ~;llAKO
~ ~
06't.ll;H8HHJI0
!Tanii
..,
0CapA11HCbKe
• KoponiBCTBO :.i
HQ 1859 p. -$
[ l Ascrpl'1cbKi
BOnOAJHHR
~ ('
f y _.,
noxiA -1'
capA11HCbKl1X 0
- i <ePaHl.Y3bKl1X
Bll1CbK npOTl1
ascrpij;11.1is y
I Kan2!'Pi1859 p.
JloM6apAiR,
~ np11eAHaHa AO CapA11HCbKOro
Koponiecrea e 1859 p.
Caeoj;1R i Hi1.11.1a, nepeAaHi ctlpaHl.ii a 1860 p.
- noxiA •r11cRYi• rapi6anbAi a 1860 p.
Tep11ropi1, np11eAHaHi AO CapAJ.1HCbKOro
Koponiscrea e 1860 p.
BeHBl.iR, np11eAHaHa AO lranij;icbKOrO KOPO-
niBCTBa (BiA 17 6epe3HR 1861p.)y1867 p.
IMOEPUI
oBapwasa
POCIRCbKA
IMIIEPI.H
-- KOPAOHl1 ABplKaB Ha 1859 p.
n npyCCbKB KOponieCTBO
B 1864p.
Tep11Topii, BTpaYeHi AaHitllO
'" nicnR si'1H11 1864 p.
Tep11ropil', BKnlOYeHi AO
CKnaAY npyccri s
1865-1866 pp.
niBHiYHOHiM0l.bKl1Lil COI03,
creopeH11j; y 1866 p. niA
ronoeyeaHHRM npyccri
nepeMOlKHi noXOAi't npyccbKl1X
emcbK npor11 AaHil' (1864),
Ascrpfi (1866) i ctlpaHUii
(1870-1871)
Tep11ropii Enb3acy I
n Jlorap11Hrr1', np11(lAHaHi AO
npyccfi BHacniAOK ¢paHKb·
HiMSl.bKOi' Bi'1Hl1
KOPAOHl1 HIM8l.bKOi'
- - iMnepii, yrsopeHoi'
18 C!YHR 1871 p.
X Mic1.111611rs
0
~ (')
? ::
::l >
~ ="O (')
~ ~
':D ii'
>
~
0
s-
~1;.0,
..~:./ <61-s.
0
nanepMO MecciHa ).; ~~ 0 , ~
~"
'
Tep11ropiR nancbKOi
o6nacTi, np11tiAHaHa
AO lranii B 1870 p.
o.C/if'-'HlliR lrani~CbKB
KoponiBCTBO B 1870 p.
107.
s-. p
IIpozoJLoweHHJi
BiJLbzeJLb.11w IHi.M.el{b-
KU.M. Utnepamopo.M..
cJJpazMeHm KapmuHu
A. </JOH BepHepa
TfoMy, Ha eawy 8yMKy,
8.!lJl npozoJLoweHHJiBiJLb-
ZeJLb.M.a I HiMel{bKU.M iM-
nepamopoM 6yJLa o6paH-a
caM.e ~3epKaJLbH-a 3aJLa
BepcaJLbCb1wzo na.na4y?
COI03HHKiB rrpOTH <I>paHl~il B 1870-1871 pp. 18 ci'IHSI 1871 p. y ,l.J;aepi<aJihHiH aaJii
BepcaJihCbKoro rraJiau;y rrpycchKHH i<opOJih BiJILreJILM I, HKHH OlJOJIIOBaB IliBHitJ-
HoHiMeu;hKHH coroa, 6yB ypotJHCTO nporoJiomeuuii HiMeJ.J;LKHM iMnepaTopoM. ,l.J;o
CKJia,n;y iMrrepi'i yBi:HIIIJIH Bci HiMell;bKi ,11;epmaBH, aa BHHSITKOM ABCTpiL
YTBopeHHH e,D;HHoi'. Hau;ioHaJibHOi' ,n;epmaBH Bi,D;KPHJIO HOBHH rrpocTip ,n;JIH ei<o-
HOMitJHo'i iHiu;iaTHBH HiMell;bKOl 6ypmyaaiL IloJiiTHlJHa poa,11;po6JieHicTb 6iJibIIIe He
CTpnMyBaJia poaBHTOK rocrro,n;apcTBa i KYJibTypn HiMetJlJHHH. Ileperni<o,11;n ,D;JIH poa-
BHTKY HiMell;bKOl Hau;il 6yJIO 3HHin;eHO. 0,n;HaK o6'e,n;HaHHSI Kpai'HH 6yJIO 3,D;iHCHeHe
30BCiM He TaK, SIK u;e YHBJISIJIOCSI Jii6epaJiaM. 3aB,n;aHHSI o6'e,n;HaHHSI p03B
1
Sl3aJIOCSI
aaJiiaoM i i<poB'IO», a xpern;eHHM 6aTbKOM HOBoi',n;epmaBH6yB BicMapK. ToMyaYTBO-
peHHHM HiMeI.J,bKOl iMrrepi'i B 4eHmpi eeponu 6UHUKJLa 6iUCbK060-610p0Kpamu'l.Ha
azpecuetto Hacmpoetta MOHapxi.R, .RKiu e .M.au6ymnbo.M.y ne pa3 cyou;wc.R 6ymu
JJ1CepeJLo.M. noJLimu'l.HUX Kpu3 i Kpoeonpo.n.um11,,ux BO€H 11,,a Konmutteitmi.
'. nepesipre ce6e I
1. Ha3BiTh ro.JIOBHi rrepe,n;yMOBH mBH,n;i<oro eKOHOMi•rnoro poaBHTKY HiMetJ•m-1
HH B cepe,n;HHi XIX CT.
2. flKy no.n:iro MO)frna BBamaTH noqaTKOM «MaJIOHiMell;bKOro. lli.JISIXY06.€,Zl;HaHHH
Kpa'iHH?
3. B111<opHCTOBYIOtJH ,n;o,n;aTKOBi ,n;mepe.Jia, CKJia,n;iTh no.JiiTHtJHHH rropTpeT OTTO
cpoH BicMap1<a. qoMy caMe ROMY ,n;oBeJ1oc.s1 BTiJIHTH B mHTTH Mpiro HiMu;iB rrpo
o6'e,n;HaHHH 1<pai:H11?
4. IlpoaHa.n:iayii:Te eTarra o6'e,n;HaHHH HiMetJtJHHH IIIJIHXOM «aaniaa i KpoBh.
Y aomRTi apo6iTh Ta6.JIHIJ;IO u;horo rrpou;ecy:
Ilo,n;iH HacJii,n;KH
5. 3arrporroHyliTe a.JihTepHaTHBHHH m.JIHX o6'e,n;HaHHH HiMetJtJHHH 6ea aacTocy-
BaHHH BiHCbKOBOl CH.JIM, MO)K.JIHBO, Ha OCHOBi Hau;ioHa.JibHHX TPa,D;HIJ;iH, KY.Jib-
TYPH a6o iHmHx lJHHHHKiB.
6. IlpHra,D;aHTe .JiiTepaTypHi TBOpH, B HKHX ao6pamyIOTbCSI rro,n;i'i rrpou;ecy o6'e,n;-
H8HHH HiMelJlJHHH. IIo,n;yMaiiTe, HK rroaaatJli.Jiacn Hau;ioHaJihHa a6o cou;iaJihHa
rrpHHa.JiemHiCTb aBTOpiB Ha OITHci rro,n;iH.
AATiii I nOAfl 1864 p. - npyCCbKO-aBCTpO-AaHCbKa eiitHa.
1866 p. - npyCCbKO-aBCTpiitiCbKa eiitHa.
18 ci<tHR 1871 p. - nporonoweHHfl HiMeu,bKoi' iMnepi'i.
108.
06'€AHaHHH ITaAil
AKTYAJ113AL.Us:l
3HAHb
llpuzaiJaume, .RXeiiJ6yeaJiuca pe60JllOl{iilHi noiJfi 1848-
1849 pp. 6 I maJlfi. X mo 3 JliiJepie ea.111. 3ana.111.'amaeca?
1. llo.nimu11,na po3iJpo6.nenicmb lma.ni'i. lliiJnecennJ£ ll'e;nonmy. Ilicm1
peBoJiron;i'i 1848-1849 pp. ITaJii.H aaJIHIIIHJiac.H TaKoIO m poa,n;po6JieHoIO, .HK
i paHirne. y JloM6ap,n;i'i i BeHen;i'i 6yJIO Bi,ZJ;HOBJieHO BJia,n;y ra6c6ypriB, aa ,n;o-
IIOMOrOIO aBcTpilichKHX 6arHeTiB rroBepHyJIH co6i rrpecTOJIH repu;orH Mo,n;eHH,
IIapMH i TocKaHH. ,[I;JI.H 6iJihrno'i 6earreKH ,n;o CTOJIHIJ;h repn;orcTB 6yJio BBe,n;eHo
aBCTpilichKi BiliChKa, a B PHMi rriCJI.H poarrpaBH Hap; pecrry6JiiKaHIJ;.HMH poaTa-
rnyBaJiac.H <}lpaHn;yahKa aaJiora.
llopi6H.RUme 306paJ1CeHHR
KopoJlR 3 nonepeiJtti.Mu nop-
mpema.Mu €6poneucbKux MO-
ttapxiB. Y 1lOMY Bu 6a1lume
cymm€6Y pi3HUl{IO?
llpuiJyzueH.H..R. pee0Jl104fi npu36eJlo iJo eiiJnoe-
JleH.H..R. a6c0Ji10mucmcb1CUXpe:>1eu.111.ie .111.au:HCe 6 ycix
imaJliUCbKUX iJep:HCaeax, 'i'i y"laCHHKiB crriTKaJIH
perrpeci'i, rrepecJii,n;yBaHH.H. Oco6JIHBO JIIOTyBaJia
peaKn;i.H Ha rriB,n;Hi Kpa'iHH, y HearroJiiTaHChKOMY
KopoJiiBCTBi, ,n;e MCTHBHR i mopcTOKHli KopoJih
<l>ep,n;iHaH,n; II BCTaHoBHB pemHM Tepopy i rroJii-
n;elichKO'i cBaBoJii. TiJihKH B CapouncbKOMy KO-
poJli6cmei (,n;o CKJia,n;y .HKOro BXO,ZJ;HJia p03BHHyTa
o6JiaCTh ll'€.M.OH.m) a6eperJIHC.H KOHCTHTyn;iliH
0
Hll
ycTpiH: i ,n;e.HKi rpoMa,ZJ;.HHChKi cBo6o,n;H. RopoJih
BiKmop-E.111.Many'iJl II, rro6010IO"IHCh rroBTOpeHH.H
peBOJIIOIJ;iliHHX IIOTp.HCiHh, Ha,n;aB rrepeBary crriB-
po6iTHHIJ;TBY 3 Jii6epaJiaMH.
3 1852 p. i ,n;o CBOel CMepTi B 1861 p. rrpeM'ep-
MiHicTpOM II'eMOHTY 6YB BH3Ha"IHHli rrpe,n;cTaB-
HRK Jii6epaJihHHX KiJI rpa<P RaMiJIJIO RaByp. 3a
rri,n;TpHMKH Jii6epaJibHOl 6iJihIIIOCTi B rrapJiaMeHTi
ROMY B,ZJ;a.JIOC.H HeliTpaJii3yBaTH THCK Ha KOpOJI.H
peaKIJ;IBHHX CHJI i 3MiIJ;HHTH KOHCTHTyn;iliHHll IIO-
p.H,ZJ;OK y Kpa'iHi. RaByp 6iJihIIIe aa iHrnnx ,n;i.HqiB
Toro"!acHo'i ITaJii'i poayMiB 3Ha"leHH.H poaBHTKY
eKOHOMiKH ,ZJ;JI.H aMin;HeHH.H ,n;epmaBH. Y 50-Ti poKH
BII'eMOHTi poaropHyJIOC.H 6y,n;iBHRIJ;TBO aaJiiaHHIJ;h,
ipHran;iliHHX KaHaJiiB, rropTiB. ByJio CTBopeHo
crrpH.HTJIHBi YMOBH ,Zl;JI.H p03BHTKY TeKCTHJihHOl rrpOMHCJIOBOCTi, MeTanypri'i, ciJib-
ChKOro rocrro,n;apcTBa i ToproBeJihHoro <}lJioTy. RaByp yKJiaB 3AHrJiiero i <l>paHn;iero
BHri,n;Hi TOproBeJihHi yro,n;H, m;o rrpHCKOPHJIO rrpOMHCJIOBHll rrepeBOpOT y Kpa'iHi.
2. ,!(Ba w..nJ£xu 6 6opomb6i 3a 06'eiJnannJ£. Ka6yp i Maifaini. 3 KiHIJ;.H
50-x poKiB XIX CT. B ITaJii'i 3HOB aKTHBiayeThC.H pyx aa Han;ioHaJihHY HeaaJiem-
HiCTh i o6'e,n;HaHH.H Kpa'iHH. y HhOMY BH3Ha"IHJIHC.H ,ZJ;Bi Te"li'i - pe60JllOl{iUH.O-
aeM01Cpamu'lH.a i noMip1C06llH.O-Jli6epaJlbH.a. PeBOJIIOIJ;iliHi ,n;eMOKpaTH, m;o
CIIHpaJIHC.H Ha peMiCHHKiB, CeJI.HH, iHTeJiireHIJ;iIO, .HK i paHirne, o6CTOIOBaJIH
peBOJIIOIJ;iliHHll IIIJI.HX o6'e,n;HUHH.H Kpa'iHH B e,n;HHY ,n;eMOKpaTHqHy pecrry6JiiKy.
BH3Ha"IHHMH rrpe,n;cTaBHHKaMH n;horo Ta6opy 6yJIH Maifaini Ta I'api6a.nbiJi.
109.
ICTOPlt14Hlt11i! nOPTPET
I KasypKaMinno oeHCO (1810-1861) -
rpacp, A8p>KaBHl!1171 Ai5lY, JliAep 11i6epa11bHOro
Hanp5lMKY B ira11ii11CbKOMY P111copA)l(1!1MeH-
TO (BiAPOA)l(8HH5l). Y 1852-1861 pp. (KpiM
1859 p.) - npeM'e:p-MiHicTp CapA1!1HCbKOro KO-
po11i0cTBa (n'e:MoHT). B111cTyna0 3a o6'e:AHaHH5l
lra11i"i «3Bepxy», HaBKOJlO n'e:MOHTy. niCJ15l
o6'E:AHaHH5l lrani"i (1861) - npeM'e:p-MiHiCTP
ira11iil1CbKOro YP5lAY·
Ma,q3iHi,QJl<y3enne (1805-1872) - 10p111cT,
cpi11011or, peBOJllOU,iOHep, iAeo11or i KepiBHl!1K
pecny611iKaHCbKO-AeM0KpaTw-1Horo Kp11111a P111-
copA)l(111MeHTO. 3 1827 p. 6pas yYaCTb y pyci
Kap60Hapi"i0. Y 1831 p. 3acHy0a0 Tae:MHY op-
raHi3au,ilO «Mo110Aa lra11i5l». Y11acH111K pe001110u,i"i
1848-1849 pp., ro1100a YP5lAY P111MCbKO"i pec-
ny611iK111 s 1849 p., OAl!1H 3 opraHi3arnpis noxo-
AY «Tli1C5lYi» Ha C111u,11111i10 y 1860 p.
JJ;my3errrre Ma,n;3iHi CTBOPHB y Mapceni e,n;HHY
r aJihHOiTanilichKY peBomou;iHHy opraHi3au;iro
• loJio,D;a ITaJiiJI». Ii: rOJIOBHa MeTa rrom1rana y
BiJihHeHHi Kpa'iHH Bi,n; aBCTpiHChKOrO rHiTy Ta
-•e,n;HaHHi Bcix iTaJiiHChKHX 3eMeJih y E:,D;HHY
_e!mKpaTHtIHY pecrry6niKy. BHKOHaTH u;e 3a-
-.:i:aHHH, Ha ,n;yMKY Ma,n;3iHi Ta lioro o,n;Ho,n;yMu;iB,
OJKHa 6yno TiJihKH UlJlJlXOM pe60Jll0!4-ff, HKY CJii,n;
.liHCHIOBaTH «3 ttapo{)oM i {)JlR, ttapo{)y». IlicJIH
849 p. Ma,n;3iHi, MpirotIH rrpo HOBY peBonrou;iro,
:a.JIHIIIHBCH BipHHM IIOBCTaHChKiH TaKTHD;i. 3a
oro aKTHBHo'i yqacTi B 1853 p. 6yno rri,n;roTOBJie-
..e IIOBCTaHHH B MinaHi, HKe, o,n;HaK, 3aKiHtIHJIO-
-H IIOBHHM po3rpoMOM. HeB,n;aqi 3a3HaJia i crrpo6a
a,n;3iHiCTiB opraHi3yBaTH B 1857 p. 36poliHy eKC-
-e,n;Hu;iro Ha CHD;HJiiIO. Ane peBonrou;iHHa «napmiR {)ff», m;o BHpocna Ha ocHoBi
~OJIO,ll;Ol lTaJii'i», He rrpHIIHHHJia 6opOTh6H.
,n:OKYMEHTH
CBIA"l!ATh
IHCTpyK~iSI ccMonoAo'i ITanii»
U40AO CTpaTerii 6opOTb6H 3a Ha~ioHanbHY
He3ane)l(HiCTb
«MOllOAa ITMi5l» BiApi3H5lE: CTaAilO nOBCTaHH5l BiA CTaAil peBOJllOU,iL PeBOJllO~i5l no-
YHeTbC5l TOAi, KOJlVI nepeMO:>Ke noBCTaHH5l. CTaAi5l nOBCTaHH5l, T06TO noAil BiA noYaTKY
Iii AO 3BiJlbHeHH5l scie:"i TepVITOpil ITaniliiCbKOro KOHTIAHeHry, Mae: CKeposysaTVIC5l TVIMYa-
COBOIO BJlaAOIO, CKOH~eHTPOBaHOIO BpyKax HeBeJlVIKOro KOJla JllOAelii. ~K TiJlbKVI Tep1!1-
TOpilO 6yAe 3BiJlbHeHO, 6yAb-5lKa BllaAa Mae: 3Hl!1KHYTl!1 nepeA 06111t1YY5lM Ha~iOHMbHO"i
PaAVI, E:AVIHOro A:>Kepe11a 6yAb-5lKOro asrnpvirnry s Aep:>t<asi.
flKi CTparnriT 6opOTb61!1 38 Hau,iOH8flbHY He3ane>KHiCTb 8111,lliflfl/OTb aarnpvr AO-
KyMeHTa?
110.
IloMipKoeana me1£i.Jl, ~orrpe,n;cTaBmrna iHTepecH Jii6epaJibHoro ,n;BopRHCTBa
i 6ypmya3i'i, opieHTyBaJiaC.fl Ha o6'e,n;HaHH.fl rri.n; BJia,ll;OIO KOHCTHTyu;iMHoro MOHap-
xa. roJIOBHe crro,n;iBaHH.fl IIPH D;bOMY IIOB'R3yBaJIOC.fl 3 Jii6epaJibHFIM Il'eMOHTOM.
Jii.n;ep TetJi'i, rpac}:> Kaeyp, 6yB po3BamJIHBFIM i rHytJKFIM rroJiiTHKOM, BiH 6y-
,n;yBaB CBO'i IIJiaHH, BHXO,ll;.fllJH 3 peaJibHHX MO:lKJIHBOCTeli• .HK i Bci Jii6epaJIH,
KaByp Bi,n;Kn,n;aB IIIJIRX peBoJiroa;iHHoro o6'e,n;HaHHR Kpa'iHH «3HH3y», .n;e BHpi-
rnaJibHY pOJib y 6opOTb6i Bi,n;irpaBaB OH Hapo.n;. roJIOBHe 3aB,n;aHH.fl BiH y6atJaB
y BHrHaHHi aBcTpi:iiu;iB 3 JioM6ap,n;i'i :ii BeHeu;i'i Ta BKJIIOtJeHHi u;nx o6JiacTeli
pa30M i3 IlapMoIO, Mo,n;eHoro i TocKaHoro .n;o CKJia,n;y Cap,n;HHCbKoro KopoJiiBCTBa.
TaKHM lJHHOM, o6'e,n;HaHH.fl KpalHH MaJIO 3,n;i:iicHIOBaTHC.fl IIOCTYIIOBO i rri.n; BJia,n;oro
BiKTopa-EMaHHy'iJia II.
nOMIPKYll1TE!
lnopiBH51ViTe ABi nporpaMV1 o6'eAHaHH51 ITani'i: pesomou,iillHO-A8MOKparn4HY i
noMipKosaHo-ni6epanbHy. 51Ka 3 HV1X, Ha sawy AYMKy, 6inbw peanicTV14Ha Ta Aiesa
i 40My?
roTyIOtJHCb .n;o BiHHH rrpOTH ABcTpi'i, KaByp rrparHyB 3apytIHTHC.fl rri,n;TpHM-
KOIO BeJIHKHx eBporre:iicbKHX .n;epmaB. YJiiTKY 1858 p. BiH yKJiaB ceKpemny yeo-
oy 3 Hano.JteO"HOM III, 3a .flKOIO <t>paHIJ;i.fl 3000B'R3yBaJiaC.fl BHCTYIIHTH Ha 6ou;i
Il'eMOHTY i Ha,n;aTH ROMY .n;orroMory B o6'e,n;HaHHi IliBHitJHo'i ITaJii'i. Y Haropo.n;y
.n;o TepnTopi'i <l>paHu;i'i MaJIH yBiMTH Hiu;u;a i CaBOHR.
y xo.n;i BiHHH ypR,n;y Il'eMOHTY B,n;aJIOC.fl 3apytIHTHC.fl rri,n;TpHMKOIO ,n;o6po-
BOJibD;iB 3 ycie'i ITaJii'i. 0tJOJIHB tJaCTHHH BOJIOHTepiB ,lJ;m. rapi6aJib,n;i. y 'lepBHi
1859 p. c}:>paHKo"-cap,n;HHCbKi BiMCbKa rri.n; oco6ncTHM KOMaH,n;yBaHHRM HarroJieo-
Ha III 3aB,n;aJIH aBcTpiHa;RM rropa3KH rri.n; MaAateHTOIO i 3aBoJio,n;iJIH JioM6ap.n;iero.
HeB,n;OB3i coI03Hi Bi:iiCbKa B~eHT po3rpoMHJIH aBcTpi:Hu;iB y KpoBorrpOJIHTHiM
6HTBi rrpn CoJibc}:>epiHo.
AJie c}:>paHD;Y3bKHH iMrrepaTop HanoJieoH III 3aB,n;aB crrpaBi o6'e,n;HaHHH
ITaJii'i TRmKoro y.n;apy. Y ceprrHi 1859 p. 3a crrHHOIO iTaJii:Ha;iB BiH YK.Jtae 3
aecmpiU4JlMU nepeMup'Jl, a rroTiM y MicTetJKY BiJIJiacppaHI~a rri.n;rrncaB MHPHHH
.n;oroBip. 3a .n;oroBopoM ABcTpis 6yJia 3MyrneHa rrocTyIIHTHCR JioM6ap.n;iero, aJie
36eperJia 3a co6oro BeHeu;iaHCbKY o6JiaCTb. 3pa,n;HBIIIH y TaKHH crroci6 iHTepecH
coI03HHKa, HarroJieOH III BCe-TaKH o.n;epmaB o6ia;RHi Hiu;u;y i CaBoliro.
THM tJacoM B ITaJii'i rnnpHBCR BH3BOJibHHH pyx. IlaTpioTHtJHi CHJIH .n;o-
MorJIHCR 3BiJibHeHHR Bi,n; aBcTpi:HcbKHX 3aJior TocKanu, IIapMu :ii Mooenu.
06paHi TaM Hau;ioHaJibHi 36opH BHCJIOBHJIHCH 3a rrpne,n;HaHHR o6JiacTeli .n;o
II'eMOHTy. IloBcTaJia PoManb.Jl - tJaCTHHa IlarrcbKO'i o6JiacTi, 3HOBY po3ropHy-
JIHCR aHTH6yp6oHCbKi BHCTYIIH B Heano.JtimanCbKOMY Kopo.Jtiecmei, i oco6JIHBO
Ha Cu4u.Jti'i.
nOMIPKYll1TE!
Il.foMy caMe n'eMOHT CTaB u,eHTPOM o6'eAHaHH51 fTani'i?
3. lliiJnecenna BU3801tbnozo pyxy. lloxoiJu I'api6anbiJi. Y 1860 p. Cnu;HJiiIO
3HOB OXOIIHB BOrOHb ceJIRHCbKHX IIOBCTaHb. CKopHCTaBIIIHCb 3 D;boro, ,n;eMOKpaTH
Ha IliBHOtJi ITaJii'i rrotJaJIH rri.n;roTOBKY Bi:H:CbKOBo'i eKcrre.n;nu;i'i ,n;JIR Ha,n;aHHH
,ZJ;OIIOMOrH IIOBCTaHD;HM. IlotJaJIOCSI Bep6yBaHH.fl i HaBtJaHH.fl BOJIOHTepiB. 3 iHi-
u;iaTHBH rapi6aJib,ll;i ,Zl;JISI 3aKyIIiBJii 30p0l 6yJIO CTBOpeHO c}:>OH,ll; ,ll;OOpOBiJibHHX
rromepTByBaHb.
111.
.m:riro
KpaTH
aHHH
3 iHi-
:IbHHX
y TpaBHi1860 p., 3i6paBlliH HeBeJIHKY apMiIO .n:o6pOBOJibII;iB - ycboro
- 0 '!OJI. (BOHH 6yJIH o,n:n:rHeHi B 1IepBOHi copOtIKH, 3Bi,n:cH Ha3Ba «mUC.fl'la
801lOCOp01l€1/.HU1ci8»), - I'api6aJih,ll;i TaE:MHO Ha ,ll;BOX KOpa6Jrn:x Bi,ll;IIJIHB 3
Hy! Ha CHn;HJiiIO. KonH BiH BHca,n:HBC.H Ha ocTpoBi, HaceneHH.H BiTano lioro
BH3BOJIHTeJI.H Bi,n: THpaHiY Byp6oHiB. 3Bi,n:yCIO,ll;H rri,n: rrparrop I'api6aJih,n:i
O.D;HJIHC.H .n:o6poBOJihII;i, i qepe3 ,n:Ba ,n:Hi .n:o lioro 3ar0Hy rrpHE:,n:HaJIHC.H 4 THC.
<urn. IloBcTaan;.HM rrpoTHCTO.HJIO 25 THC. KoponiBChKHx BiHCbK. Ane 3aB,n:.H-
... 3aB3.HTTIO 6iftn;iB i BMiJIOMY MaHeBpyBaHHIO rapi6aJih,n:i B,ll;aJIOC.H BHrpaTH
iKJIHBY 6HTBY rri.n: KaJiaTacl>iMi. IlpH rrepmoMy m HaTHCKOBi HearroniTaHn;iB
7IIC.Htia» KHHyJiaC.H Ha BOpora i, rrorrpH CBOIO tIHCeJibHiCTb, rrpOTHBHHK 6yB
36HTHH .n:o~eHTy. rapi6anh,n:ilin;i OBOJIO,n:iJIH n;eHTpaJibHHM MiCTOM CHn;H-
-. - IlaJLepMO, i He3a6apoM yBeCb OCTpiB 6yno OtIH~eHO Bi,n: KopoJiiBCbKHX
aCbK. IlpH6yBIIIH ,ll;O IlanepMO, rapi6aJih,ll;i OrOJIOCHB ce6e ,ll;HKTaTOpOM
a;Hnil Bi,n: iMeHi cap,n:HHChKoro Kopon.H BiKTopa-EMMaHyYna.
IIicJI.H 3BiJihHeHH.H CHn;HJiiY BJiiTKY 1860 p. rapi6anh,n:ilichKi BiHChKa BHca-
JIHC.H B Kana6piY i, He 3ycTpiBmH orropy ,n:eMopani3oBaHoY KoponiBChKOY ap-
ll, PYIIIHJIH Ha HeaIIOJib. 7 BepecH.H rapi6aJih,n:i ypotIHCTO BCTYIIHB y CTOJIHD;IO
·oponiBCTBa 06ox CHn;Hnili, a rroTiM po3rpoMHB 3aJIHIIIKH yp.H,n:OBHX BiHChK y
- TBi Hap. BOJlbmypno. Ycrrix rroxo,n:y rapi6aJih,n:i, .HKHH 3a KOpOTKHH qac 3yMiB
arHaTH 3 HearroJI.H Byp6oHiB, 6araTo B tIOMY rro.HCHIOE:ThC.H rri,n:TpHMKOIO lioro
e.'I.HHaMH IliB,n:eHHoY ITaniY. CKopHcTaBIIIHCh ,n:HKTaTopchKHMH rroBHOBameH-
-sMH, I'api6aJlbOi C1Cacyeae 1/.UCJl€1l1li npueiJle'i OBOpRncmea i oyxienu4mea,
onpic1eyeae Mailno Monacmupie, 3HUU'1U8 nenaeucnuil ceJlRnaM nooamo1e na
OMeJl Jepna, a zoJLoene - 06i4Re yciM, xmo npuJly1lu8C.fl oo noecmann.fl, JeMJlKJ
iCJl.fl nepeMOZU.
,Il;OKYMEHTM
CBI,Il;1lATh
nepwa npoK11aMa'-'iS1 rapi6anbAi tra C1111.4111nii.
TpaaeHb 1860 p.
C111u,11rnie1u,i! s::i np111sis AO sac xopo6p111x so"iHiB, ~o su,i11i11111
nicm1 6111TBlll BJloM6apAiL Miii n0Yy11111 repoilfHlllC1 KJlllllf ClllLl,111JliC1u,iB - i OCb Miii noMi>K
«TucR'la» ~:JIC. I'api6aJtbiJi nepeo
BiOnJtumm.H..M aoCu4uJtff
Tfu cxo:J1Ca Bona napezyJl.flpny eiUcbKO-
By 'lacmuny?
Bcmyn eiucbK I'api6aJLbiJi
eHeanoJtb
112.
sac. M1-1 nparHeMoE:Al-1Horo: 3BinbHeHHs:i BiT'll-13Hl-1. 6YAbMO OAHOCTai:1Hi, i cnpa-
sa Bl-1s:JBl-1TbCs:i 11erKot0. Ao 36po'i! XTO )I( He si3bMe 'ii' AO pyK, rnl:1 a6o 6os:iry3, a6c
3PaAHl-1K! HeCTa'la 36po'i )l(OAHOMY He 6yAe Bl-1npaBAaHHs:lM. y pyKaX xopo6p1-1x BO·
'iHiB 6yAb-s:iKa 36pos:i saroMa. MiCbKi paA1-1 nepei:1MarnMyrbcs:i A011et0 )l(iHOK, AiTe~
Ta crnp1-1x. OT)l(e, AO 36po'i! Xal:1 C1-1u,1-111is:i 3Hosy noKa)l(e csirnsi, s:iK A0611ecH11,:'
06'E:AHaH1-1!:1 HapOA 3BiJlbHl-1Tb Kpai'Hy BiA rHiTY.
nocrnaTe ce6e Ha Mic~e >1<111rnnia C111~111nii', RKi Man111 3po6111rn a1116ip Ll.IO.llC
ni,llTPlllMKlll rapi6anb,lli. flKlllM a1116ip i 'IOMY 3po6111n1116 Biii?
Ma,n:3iHi Ta iHIIIi ,n:eMOI~paTH pa,n:mm rapi6aJih-
,n:i a6eperTH ,Zl;HKTaTopchKi rrpaBa i CHJIOIO 3BiJihHH·
TH IIarrcbKY o6JiaCTh, a rroTiM i BeHe:a;iro. AJie 3poc-
ma101/.a nonyJ1..Rpnicmb napoanozo zenepaJ1.a cma.n.a
cepuo3no myp6yBamu npaBJ/..Rl/.i 1'0J/.a II'eMonmy
Perym1pHi BiHChKa BiKTopa-EMMaHyi:Jia BBiHmJIP.
,n:o HearroJiiTaHCbKoro KopoJiiBCTBa 3 rriBHO'Ii
rreperopo,n:HBIIIH THM caMHM IIIJIHX rrpocyBaHHIO
rroBcTaHChKOl apMil B IIarrchKY o6JiaCTh.
IIi,n: 'lac rOJIOCyBaHHH, rrpoBe,n:eHoro rapi6aJib·
,n:i Ha BHMOry BiKTOpa-EMMaHyi:Jia, 6iJihIIIicTb
mHTeJiiB HearroJiiTaHChKoro KopoJiiBCTBa BHCJIO·
BHJiaca aa rrpHe,n:HaHHH ,n:o II'eMOHTy. Y JIIOTOMJ
1861 p. Bi,n:6yJioca BiOKpumm.R cniJ/.bHOZO ima
J1.iucb1'0ZO napJ1.aMenmy, a B 6epeaHi y Typmi:
II'eMOHT i3 rrpHe,n:HaHHMH ,n:o Hhoro o6JiaCTHM
6yB rrporoJiomeHHH ITaJiiiic&KHM KopoJiiBCTBOM
TaKHM 'IHHOM, yHacJii,n:oK rro,n:iH 1859-1860 pp
napJiaMenmy Malime BCH lTaJiiH rrepeTBOpHJiaca Ha e,n:HH.
KOHCTHTy:a;iHHy MOHapxiro. IIpoTe He pecrry6.ni-
KaH:a;i Ma,n:aiHi Ta rapi6aJib,Zl;i, a Jii6epaJIH - IIPHXHJibHHKH KaBypa O'IOJIHJI
e,n:HHY Ha:a;ioHaJibHY ,n:epmaBy.
nOMIPKY~TE!
JYoMy He pecny6niKaHLJ,i, a 11i6epa11111 O'lOJlLllJlLll E:ALllHY Hau,ioHallbHY Aep)l(aBy?
I npoc11iAKYi:1Te Ha KapTi npou,ec o6'E:AHaHH51 lrn11i'i.
4. 3a8epmen1£Jt oo'eonannJt Imanfi. 06'e,n:HaHHfl lTaJiil :r:u;e He 6yJIO 3aBep-
meHe. Y BeHe:a;iaHChKiH o6JiacTi rrpo,n:oBmyBaJIH rropa,n:KyBaTH aBcTpiH:u;i, a E
PHMi a6epiraJiaca cBiTChKa BJia,n:a rrarrH, HKY oxopoHHJIH Ha,n:icJiaHi HarroJieo-
HOM III cppaHD;Y3hKi BiHCbKa. Y 1862p. I'api6aJib,Zl;i Ha CBiH CTpax i pH3HK 3,Zl;Hi-
CHHB crrpo6y 3BiJihHHTH PHM, aJie 6yB ayrrHHeHHH KopoJiiBChKHMH BiHChKaMH
IIopaHeHHH IIOJIKOBO,n:e:a;b IIOTpaIIHB y IIOJIOH i 3a KOpOJiiBCbKHM HaKa30M 6y;
aacJiaHHH Ha HeBeJIH'IKHH ocTpiB Karrpepy.
Y 1866 p. ITaJiia, yKJiaBmH coroa ia Ilpycciero, naaJia ytiaCTh y BiHHi rrpoT
ABcTpil. Xo'Ia iTaJiiHChKi BiHChKa i aaaHaJIH rropa3KH, ABcTpia 6yJia poa6HTc.
rrpyccbKOIO apMiero. IIicJia :a;horo Beneq,iancb1'Y 06J1.acmb 6yJio BKJIIO'IeHo ,no
CKJia,n:y ITaJiiHChKoro KopoJiiBCTBa. qepea piK crrpo6a rapi6aJih,n:iH:a;iB aaxorrHT
PHM 3HOBY aaKiH'IHJiaca HeB,n:a-qero: 6iJia MeHTaHH BOHM HamTOBXHYJIHCH HE
036poeHi HOBiTHiMH CKopocTpiJihHHMH rBHHTiBKaMH «macrro~ cppaH:a;y3hK.
BiHChKa. 3a3HaBIIIH TfliKKHX BTpaT, I'api6aJih,Zl;i 6yB 3MymeHHH Bi,Zl;CTYIIHTH.
113.
ocrai11Hi, i enpa-
a6o6oRry3, a6o
ax xopo6p111x so-
elQ >KiHOK, Airet;1
, RK A06neeH111t;1
:IOIO 3BiJihHH-
eniro. Arre 3poc·
epaJ1.acmaJ1.a
a Il'E.Monmy.
_r1.i:a BBIBIIIJIH
Ba 3 IIiBHO'li,
!IpOCyBaHHIO
CTb.
3i cnoraAie npo A>K. rapi6anbAiAOKYMEHTH
CBIAqATh
.___._.___,,______-' 0ARrHyrnli1 BiH 6ys y YepBOHY BOBHRHY eopOYKY i nosepx
nnaw,, RKOeb oeo6n11100 3aere6Hyrnli1 Ha rpyARx; He Ha w111'i,
a Ha nneYax 6yna xyernHa, raK RK 'ii HOeRTb Marpoe111, sy3noM nos'R3aHa Ha rpyARX.
Yee 1..1e 111oMy AY)l(e nacysano, oeo6n11100 nnaw,.
Km1<Ha p111ea 111oro 06n111YYR, w,o 6yno 3oseiM He npas111nbHe i eKopiwe Hara-
AYBano enos'RHebKLllli1, Hi:>K iranili1ebKL11il1 rnn, np111e:MHa, npoli1HRra Heli1MosipHot0
A06porot0. Te eaMe s 111oro nornRAi, re eaMe s 111oro ronoei, i see 1..1e raK npo-
ero, TaK w,111poeepAHO, W,0 KOnlll nt0AL11Ha He ynepeA:>KeHa... TO BOHa HeOAMiHHO
nont06111rb 111oro.
npore eaMOIO TinbKLll A06pOTOIO He BLllYepnye:rbeR Hi i/1oro xapaKTep, Hi BL11pa3
i/1oro 06n111YYR. nopRA 3 A06pOAYWHieTIO i 3ananbHieTIO BiAYysae:rbeR HenopywHa
MOpallbHa rsepAieTb.
Y rapi6anbAi TaK eaMO Mano Bili1ebKOBOro, RK Mano ap111eTOKparnYHOrO i MiW,aH-
ebKOrO. np111 L.lbOMY He MO)l(Ha He noMirnrn, w,o y HbOro HeMae: nne6eli1ebKO'i rpy-
6oeri. llloro noBeAiHKa nariAHa AO )l(iHOYHOeTi.
,aalATe xapaKTepucrnKy rapi6anb,11,i, RK H8pOP,HOrD B8T8>KK8 i nlOP,MHM.
OcTaHHIO rrepeIIIKo,n;y Ha IIIJISIXY ,n;o o6'e:,n;HaHHSI lTa;ri'i 6y;ro ycyHyTo JIHIIIe
B 1870 p. rri,n; 11ac </JpanKo-H.iMezwKof Biunu. CKopHcTaBIIIHCh TmKKHM cTaHOBH-
m;eM <I>paH:u;i'i rricJISI KarriTyJIR:u;i'i Harro;reoHa III rri,n; Ce,n;aHOM, iTaJii:HCbKi BiH-
ChKa 6earrepeIIIKO,n;Ho 3aUH.HJ/.U PuM. «Bi11He MiCTO» 6y;ro oroJioIIIeHe CTOJIH:u;ero
lTa;riHchKoro KopoJiiBCTBa. 06'cf)nannH Kpafnu 3aBepwuJWCH.
06'e:,n;HaHHSI lTaJii'i CIIPHSIJIO p03BHTKY KarriTaJii3MY B Kpa'iHi, oco6mrno B
'i'i IIiBHi'lHHX rrpoBiH:u;iSix, ,n;e CTBOpIOBaJIHCb B€JIHKi rocrro,n;apCTBa Ta IIIBH,ll;-
KO apocTaJia rrpoMHCJIOBiCTL. ArpapHHii rriB,n;eHb Bi,n;C'TaBaB, TaM m;e ,n;oBro
a6epiraJIHCb B0JIHKi IIOMiIIJ;HD;hKi JiaTmpyH,n;i'i i HarriB<peo,n;aJibHa 3,D;OJibIIJ;HHa
6eaaeMeJihHHX ceJISIH. YHac;ri,n;oK :u;horo Imalli.R. 3H.a1lno BifJcmaBaJ1.a y CBOEMY
p036UmKy BifJ nepeiJOBUX iJepJfCaB e6ponu.
Cy11,acnuu BuzJl.JliJ PUMa
114.
nepesipre ce6e
1. HidHacJii,zvm MaJia peBomou;in 1848-1849 pp. ,n;Jin iTaJiilici:.1mx ,n;epmaB?
2. C1wa,n;iTh icTopH'IHHH rropTpeT ,n;)Ic Ma,n;aiui. BH3HatITe CBoe cTaBJieHH.lI ,n;o
Hhoro: mo BaM rro,n;o6aeThcn i tioMy, a mo - Hi.
3. HKy TaKTHKY aacTocyBaB K. KaByp, rrparHyqH o6'e,n;HaTH Kpai:Hy?
4. OrrHmiTh 3BiJihHeHHH CHI!HJiil rri,n; KepiBHHll;TBOM ,D;m. rapi6aJih,ll;i Bi,n; THpaHil
Byp6oHiB.
5. IloKamiTh Ha KapTi BH3BOJihHi IIOXO,ll;H )l;m. I'api6aJih,D;i. l:JOMy, He3BamaIO'IH
Ha OKpeMi BiHChKOBi HeB,D;a'Ii, )l;m. I'api6aJih,ll;i KOpHCTyBaBCH BeJIH'Ie3HOIO IIO-
IIYJISipHiCTIO y Hapo,n;y?
6. 3a HKHX o6CTaBHH PHM 6yJIO oroJiomeHO C''!'OJIHrt;eIO lTaJiiHChKOro KOpoJiiBCTBa?
7. l:JoMy, Ha Barny ,n;yMKy, Ha rrotiaTKY 90-x poKiB XIX CT. JlhBiB Ha3HBaJIH
«yKpa'iHChKHM II'eMOHTOM~?
AATll1 I no,D,i'i 1859 p. - irn110-¢paHKO-aBCTpiiitcbKa Bit':1Ha.
1860 p. - noxiA «rncsiYi» ,ll,>K. rapi6anbAi.
'-------===--,
AKTYAJ113AL.tls:I
3HAHb
1861 p. - nporonoweHHSl ITaniVlcbKOro KoponiscTBa.
1870 p. - 3asepu1eHH5l o6'eAHaHH51 lrnnii'.
BiKTopiaHChKa BpwTaHrn
IIoJLcnimb mepMinu: mopi, eiiu, Koncmumyqiuna MonapxiJL,
ttapmu3M.
1. BenuKa Bpumania - <fMaucmepna cBimy)>. Y 50- 60-x poKax XIX CT.
nepmiCTb AHrJii'i y CBiTOBiii npoMUCJIOBOCTi i TOpriBJii CSJ:rHyJia CBOel BepmH-
HH. IlepeBarH, IIOB'SJ3aHi 3 6iJibill pamriM 3aBepmeHHSIM npOMHCJIOBOro nepe-
BOPOTy, a TaKom BHKOPHCTRHHSI pecypciB IWJIOHiii aa6eane"t.JHJIH 6pHTRHCbKHM
ni,n;npHeMu;SIM MononoJLbne cmanoeu14e na ceimoeoMy punKy. HanpHKiHu;i
60-x poKiB AHrJiiSI BH,n;o6yBaJia ByriJIJISI B 5 paaiB 6iJihme, Him HiMetI"t.JHHa,
i B 4 paaH 6iJibIIIe, Him CIIIA. Y 1860 p. BoHa nepepo6JISIJill Ha cno!x cpa6pn-
Kax CTiJihKH 6aBOBHH, CKiJihKH BCi iHIIIi Kpa1HH CBiTy pa30M Y3SITi. y cepe,n;HHi
XIX CT. B AHrJii'i 6yJio aocepe,n;meI-Io noJIOBHHY c"BiToBoro BHpo6HHl.J;TBa "t.JaByHy,
nyriJIJISI i 6anoBHSIHHX TKRHHH. Kpai:Ha cTaJia Haii6iJihIIIHM eKcnopTepoM Ma-
mHH i ycTaTKyBaHHSI, CBOepi,n;HOIO «Maucmepne10 ceimy».
ICTOPl$l Blt1HAXO,ll,IB napOBHH MOnOT
B111HaXiA naposoro Monorn BiAirpas sem1Ky ponb a npoM111c11osiiil pesomo~ii.
B AaBHi Yac111 sci po6orn no s111n11as~i Mernny s111K0Hysa11111 Kosani. Y XVIII CT. 6ys
s111HaiilAeH111iil Ky11aYKOs111iit MOJlOT. Ane siH 6ys He3pyYHll1iil y s111Kop111cTaHHi. C111-
Tya~isi AOKOpiHHO 3MiH11111acsi a 40-x poKax XIX CT. 3 nosisot0 naposoro Mono-
Ta HecMiTa. BiH s111piw111s o6'eAHarn naposy Maw111Hy iii YAaPHll1K, w,06 Maw111Ha
po611111a 3BOpOTHO-nOCTynallbHll1ii1 pyx.
Ha Hos111ii1 s111HaxiA HecMirn HaAiiilwno 6ararn 3aMosneHb. ,ll,nsi 03Haii1oMneHH5l
3 np111cTpOeM np111i3A11111111 MexaHiKll1 Ta iH>t<eHep111 3 pi3Hll1X 3aBOAiB. 8111HaXiA Ay>t<e
WB111AKO npoc11as111s csoro s111HaxiAH111Ka.
115.
a.
Byzi.nbHi waxmu
Anz.nff 3Mexani3MaMu
na napoeiu m.Fl3i
JIIC HOBi Mexani3MU 3po-
6u.nu npaipo waxma-
pie e<PeKmueniwmo?
Bammrny pOJih y rrpncKopeHHi rrpoMHCJIOBoro po3BHTKY AHrJiii: Bi,ZJ;irpaJia
BiO.MoBa eiO npomeK4io11.i3MY i nepexiO {}o Bi.nbH.O'i, 6e3Mumno'i mopziB.ni. II;e Bi.D;-
6yJiocsr rricmi CKacyBaHHR B 1846 p. «XJiiOHHX 3aKOHiB» i OCTaHHix MHT Ha BBe-
3eHHSI TOBapiB. He 6010tiHCh KOHKypemi;ii: Ha BJiacHoMy pHHKy, aHrJiiHchKi rri,ZJ;-
npneMr.i;i BHKOPHCTOByBaJIH 6e3MHTHY TOpriBJIIO (<jJpumpe{}) SIK aaci6 eKOHOMitI-
HOl eKCIIaHci'i. BHKOpHCTaHHSI MarrrnH ,ZJ;03BOJISIJIO BHpOOJISITH ,ZJ;emeBiui TOBapn,
KOHKypyBaTH a SIKHMH He MorJia mo,ZJ;Ha Kpa'iHa. Y 60-x poKax XIX CT. AHrJiisr
~oMorJiacsr ni.D;rrncaHHSI psr,ZJ;y ,ZJ;yme BHri,ZJ;HHX ToproBeJibHHX yro,ZJ; ia <l>paHr.i;ieIO,
lTaJiieIO, ABcTpieIO i HiMeD;hKHMH ,ZJ;epmaBaMH, aarrOJIOHHBlllH pHHKH r.i;nx Kpa'iH
~emeBOIO rrpOMHCJIOBOIO npo,ZJ;yKr.i;ieIO.
illBH.D;KOMY rrporpecy rrpoMHCJIOBOCTi if Top-
r iBJii AHrJii'i crrpnsrB po3BHTOK mpa11.cnopm11.o'i
• tepeJ1Ci. Y 50-60-x poKax aaJii3HH<IHHH TpaH-
cnopT CTaB OCHOBHHM y cyxo,ZJ;iJibHHX nepeBe3eH-
HSIX, a naporrJiaBH BHTiCHSIJIH BiTpHJihHi cy,ZJ;Ha.
AHrJiiH 6y,ZJ;yBaJia ToproBeJihHi Kopa6Jii Ha aaMoB-
:IeHHH 6araThOX Kpa'iH, md BHKOpHCTOByBaJm 'ix
;:JI.fl nepeBe3eHH.H TOBapiB ,ZJ;O HaHBi,ZJ;,ZJ;aJieHilllHX
<IaCTHH CBiTy.
BeJIHtie3Hi 6araTCTBa rroTparrJIHJIH ,ZJ;O AH-
3.MazanHJl 6pumaHCbKUX
K.ninepie. Kapmuna. 1866p.
mi'i 3 'i'i aaMopchKHX KOJIOHili. Bo,ZJ;Hotiac aHrJiiHChKi ni,D;npneMr.i;i O,ZJ;epmyBaJIH
3HatIHi npn6yTKH Bi.D; cBo'ix iHoaeMHHX KarriTaJIOBKJia,ZJ;eHb. Hali6iJihmi 6aHKH
Ha,ZJ;aBaJIH Il03HKH iHIIIHM Kpa'iHaM, BKJia,ZJ;aJIH rporui B 6y,ZJ;iBHHI.J;TBO cpa6pnK,
3aBo,ZJ;iB i aaJii3HHI.J;h aa KOP.D;OHOM. AHrJiiH nepeTBopnJiac.H Ha «CBimoBozo 6a11.-
Kipa». <l>yHT CTepJiiHriB CTaB roJIOBHHM aaco6oM MimHapo,ZJ;HHX poapaxyHKiB,
a AHrJiiHChKHH 6aHK - cBiTOBHM r.i;eHTpoM cpiHaHCOBHX yro,ZJ;.
nOMIPKYVlTE!
l.JoMy 6p111TaHit0 B 50-60-x poKa>< XIX CT. Ha3111san111 «MaillcrnpHetO CBiTY» Ta «CBiToB111M
6aHKipOM»?
IlpOTHBHHKH CKacyBaHH.H «XJiiOHHX 3aKOHiB», BeJIHKi aeMJieBJiaCHHKH
npopoKyBaJIH aaHena,ZJ; ciJlbCbKozo zocno{}apcmBa, HKm;o aarrpoBa,ZJ;HTH BiJihHY
TopriBJIIO. AJie a;horo He cTaJioc.H. BeJin<Ie3HHH nonnT Ha npo,ZJ;yKTH xaptiy-
BaHHH i CHpOBHHY ,ZJ;JI.H cpa6pHK ,ZJ;aBaJIH MOmJIHBiCTb JieH,ZJ;JIOp,ZJ;aM i cpepMepaM-
ni,ZJ;npH€MI.J;.HM a6iJihlliyBaTH rrociBHi IIJIOII.J;i Ta 3aCTOCOByBaTH HOBY TexHiKy
i xiMi<IHi ,ZJ;o6pnBa. BHacJii.D;OK I.J;boro BpoJKaliHiCTh B AHrJii'i CTaJia Ha6ara-
116.
To BH~oro, Himy cyci,zi;Hiii: ct>paH:u;il. CHpOBHHOIO i rrpo,zi;oBOJibCTBOM AHrJiiIO
Ta1wm IIOCTa"l!aJIH 'i'i KOJIOHil.
2. Ym6epiJmennsi ni6epani3My. ,4pyza napnaMenmc11Ka pe<]JopMa. 50-60-
Ti pOKH XIX CT. cTaJIH He JIHIIIe rrepio,zi;oM po3KBiTy 6pHTaHCbKo'i eKoHoMi"ll-
Ho'i MoryTHOcTi, a :H ocTaTO"l!Horo yTBep,zi;meHHH napJtaMeHmcb1wi' MOHapxi'i.
IlaJiaTa rpoMa,zi;, ~o Bi,n;KpHJia B 1832 p. ,n;Bepi ,ll;JIH 6ypmya3i'i, ,zi;o cepe,n;HHH
XIX CT. BHTicH1rna Ha ,zi;pyrH:H rrJiaH rraJiaTy Jiop,zi;iB i 3BeJia ,zi;o MiHiMyMy rro-
JiiTH"l!HHM BIIJIHB KopoJiiBCbKO'i BJia,n;H. AHrJiiHChKa MOHapxiH 36eperJia rreBHi
BameJii BIIJIHBY Ha rroJiiTH"l!He mHTTH Kpa'iHH. KopoJieBa rrpH3Ha"l!aJia rrpeM'ep-
MiHicTpiB, xoqa i 3MyIIIeHa 6yJia BH6HpaTH 'ix IIOMim Jii,zi;epiB rrapJiaMeHTCbKO'i
6iJihIIIOCTi. YpH,zi; 3o6oB'H3yBaBCH impopMyBaTH l'i rrpo 6y,zi;h-HKi 6iJihIII-MeHIII
BamJIHBi 3MiHH y BHyTpiIIIHili i 30BHiIIIHili IIOJiiTHD;i.
3 1837 no 1901 p. TPOH BeJIHK06pHTaHi'i rroci,zi;aJia KOPOJieBa BiKTOpiH, HKa
cTaJia CHMBOJIOM AHrJii'i y ,zi;o6y HaliBH~oro rri,zi;HeceHHH 'i'i MoryTHOCTi. BcTy-
IIHBIIIH Ha TpoH He,zi;ocBi,n;"lleHoro ,zi;iB"llHHOIO, BiKTopiH IIIBH,ll;KO 3acBo'iJia rrap-
JiaMeHTChKi Tpa,zi;Hn;i'i i KOHCTHTyn;iii:Hi 3BH"l!a'i. IIocTyIIOBO CTaJIH BHHBJIHTHCH
TaKi PHCH 'i'i xapaKTepy, HK HarroJierJIHBiCTb i BJia,n;HiCTb. BoHa BHCOKO n;iHyBa-
Jia CBO'i rrpaBa i HiKOMY He ,ll;03BOJIHJia 3a3ixaTH Ha HHX. BiKTOpiH Bi,zi;rrpaBHJia
y Bi,ll;CTaBKy MiHiCTpa 3aKOp,ll;OHHHX crrpaB, Jii,zi;epa BiriB Jiop,zi;a JlaJlbMepcmona
JIHIIIe 3a Te, ~o BiH rrocrriIIIHB BH3HaTH 6oHarrapTHCTCbKHM rrepeBopoT 2 rpy,n;HH
1851 p. y ct>paH:u;i'i, He rroiHCpopMyBaBIIIH 'i'i rrpo :u;e. KopOJteBa He KOH<jJJliKmy-
BaJla 3 napllaMeHmoM i He 3a3ixaJla Ha uozo noBHOBaJICeHH.R.. AJie Bci rrpeM'ep-
MiHicTpH AHrJii'i IIO"l!HHaJIH JIHCTH ,zi;o He'i CJIOBaMH «CMHpeHHO BHKOHYIO"l!H
CBili o6oB'H30K» i po6HJIH CBO'i ,ll;OIIOBi,zi;i CTOH"l!H.
ICTOPVILJHVlli! nOPTPET
BiKTopiR (1819-1901) - KOponesa BellVIKO'i 6pviraHi'i 3 1837 p. nepiOA 'j'j
npasniHHfl ssiillwos s icTopi10 Kpai'Hvi f!K «BiKTopiaHCbKa A06a». Ue 6ys Hai71-
CTa6inbHiwvii71 nepiOA B icTOpi'i Kpa'iHVI: AHrnifl
CTana «MaillcTepHelO CBiTY», p03WVlpVllla CBO'i
BOJlOAiHHfl ill nepeTBOpVIJlaCfl Ha Bel1Wle3Hy 6pvi-
TaHCbKY iMnepilO.
,Il;o cepe,n;HHH XIX CT. B AHrJii'i ocTaTO"l!HO
yTBep,n;HJiacH rrapJiaMeHTChKa iJBonapmiuHa cu-
cmeMa, 3a HKOIO BJia,zi;a B Kpa'iHi rrepeXO,ll;HJia Bi,ll;
O,ll;Hie'i IIOJiiTH"l!HO'i rrapTi'i ,ll;O iHIIIO'i. y :u;e:H qac 3a
Tpa,zi;Hn;iHHHMH 6pHTaHCbKHMH rrapTiHMH 3aKpi-
IIJIIOIOTbCH HOBi Ha3BH: mopi CTaJIH Ha3HBaTHCH
KOHcepBamopaMu, a Bizu - Jli6epallaMu. IIocTy-
rroBo 3MiHIOBaBCH i co:u;iaJibHHM CKJia,zi; rrapTili.
KoHcepBaTopH, HK i paHiIIIe, crrHpaJIHCH Ha 3e-
MeJibHY apHCTOKpaTiIO Ta aHrJiiKaHCbKY :u;epKBy,
aJie 3rO,ll;OM ,ll;O HHX IIPHJIY"l!HJIHCH BeJIHKi cy,zi;-
HOBJiaCHHKH i rri,zi;rrpHE:MD;i, IIOB'H3aHi 3 KOJIOHi-
aJibHOIO TopriBJiero. Cepe,zi; Jii6epaJiiB 6yJio TaKom
"l!HMaJio 3eMeJibHO'i 3HaTi - JieH,n;Jiop,zi;iB, aJie 3 30-x poKiB XIX CT. co:u;iaJihHHH
CKJia,zi; rrapTi'i ,zi;e,zi;aJii 6iJihIIIe 3MiHIOBaBCH 3a paxyHOK TOprOBO-IIPOMHCJIOBOl
6ypmya3i'i. Po3KOJI Topi rri,zi; qac cKacyBaHHH «XJii6HHX 3aKoHiB» Ha,n;aB Mom-
117.
Hrllis:I
a csoi
... ,6p111-
:nrniCTb BiraM Bi,D;TiCHHTH lX Bi,D; BJia,D;H. Yrrpo,u;omK 1846-1868 pp. KOHCepBa-
TOpH rrepe6yBaJIH rrpH BJia,n;i He 6iJibIIIe TpbOX poKiB. IlpOTHrOM peIIITH qacy
BJLaiJa 31taxoiJuJLac.R. B py1eax JLi6epaJLbHUX 1ea6iHemie, .R.Ki oxo'iiwe eiiJ mopi
ilwJLu Ha npoeeiJeHH.R. noJLimu'iHUX pe<jJopM, 140 po3wup10eaJLu BnJLUB i npaea
6yp:HCya3il.
nOMIPKY~TE!
YoMy ni6epa11bHa napTis:i 6y11a nposiAHOIO no11iTW·lHOt0 CY'lllOIO AHmii s A06y HeKo-
HOMiYHoro p03KBiTY?
Ia 3pOCTaHHHM eKOHOMi'IHOl MOryTHOCTi ,D;JIH 6ypmya3il ,u;e,n;aJii o6TH)KJIHBi-
IIIHM 6yno CTaHOBmn;e, KOJIH li: iHTepeCH B rrapnaMeHTi rrpe,n;cTaBJIHJIH crra,n;KOBi
rroniTHKH-apHCTOKpaTH. THM 6ini.me, m;o ni,u;epH BiriB - nop,n;H IIaJLbMepcmoH
i PacceJL - cTaJIH 'IHHHTH orrip rro,u;ani.mHM peipopMaM. ToMy B 50-x poKax
XIX CT. 6ypmya3He KPHJIO BiriB Bi,n;KpHTO BHCTYIIHJIO 3 BHMororo rro,u;ani.ruoro
P03IIIHpeHHH BH6opqoro rrpaBa Ta rrpoBe,n;eHHH HOBOl rrapJiaMeHTCbKOl peipop-
MH. CMepTb Ilani.MepcToHa B 1865 p. rrpHCKOpHna HeMHHYtIHli rrpon;ec rrepe-
TBopeHHH ni6epaJibHHX BiriB Ha rrapTiIO TOproBO-IIpOMHCJIOBOl 6ypmya3iL I.I;i
3MiHH rroB'H3aHi 3iM'HM MiHicTpa <l>iHaHciB 6araThOX BirchKHX Ka6iHeTiB BiJILHMa
rJia~CTOHa, HKHll IIiCJIH CMepTi IlaJihMepCTOHa CTaB <t>aKTH'IHHM KepiBHHKOM
Jii6epaJibHo1 rrapTil BeJIHK01 BpHTaHiL
ICTOPl!1YH1!1li1 nOPTPET
II nan&MepcTOH reHpi /J,JKOH TeMnn (1784-
1865) - BiKOHT, 6pY1TaHCbK"1111 Aep)t(aBHY'IVI Ais:!Y
i AY1n110MaT. OcBiTY 3A06ys s EAY1H6yp3bKOMY
Vi KeM6p"1A)t(CbKOMY yHisepcmernx. Y 1855-
1858 pp. i 1859-1865 pp. - npeM'E:p-MiHiCTP Be-
ll"1Ko.i6pY1TaHii.niAepni6epanbHO"inapTi"is 1855-
1865 pp.
rna,qcToH Bin&RM IOapT (1809-1898) -
6pY1TaHCbK"1111 Aep)t(aBHY'IVI i no11iT"1YH"1VI Ais:!Y.
Hasyascs:i s ITOHi Vi OKccpopAi. Y 1868-1874,
1880-1885, 1886 i 1892-1894 pp. - npeM'ep-
MiHicTp; lliAep ni6epallbHOi napTi"i. 3AiVICHIOBaB
pecpopMY1, w.o cnp"1s:!ll"1 po3B"1TKY rpoMMS'IH-
CbKOro cycnillbCTBa Vi npasoso"i Aep)t(aBY'I.
BHyTpiIIIHH i 30BHiIIIHH rroJiiTHKa ni6e-
paniB y 60-70-Ti poKH XIX cT. 6a3yBanacH
Ha MOHOIIOJibHOMY CTaHOBHID;i, HKe rroci,n;aJia
AHrJiiH y CBiTOBill iH,n;ycTpil, i n;iJIKOM Bi,n;rro-
Bi,n;aJia 3aIIHTaM ToproBo-rrpOMHCJIOBHX KiJI
Kpa1HH. BoHa crrpHMOByBaJiacH Ha ycynenn.R.
6yiJb-.R.1CUX nepew1COO Ha WJL.R.XY BiJLbHOZO niiJ-
npue.MHUl{mBa ma p03WUpeHH.R. noJLimU'iHOZO
BnJLuBy 6yp:HCya3ff. JliDepaJLu 6yJLu npomuBHU-
1w.Mu i)ep:HCaBHOZO Bmpy'iaHH.R. 6 elCOHOMi'iH.e i
coqiaJLbHe :HCumm.R. Kpa'iHu. Aarnilici.Ka 6yp-
mya3iH, HKa He MaJia B n;eli qac ri,D;HHX KOHKY- BiJLb.R.M I'JLaiJcmon
118.
peHTiB Ha CBiTOBOMYPHHKy, rrpOCTO He IIOTpe6yBaJia ,n:epmaBHOl rri,n:TpHMKH
:H aaxncTy.
Y 1866 p. 3 iHiu;iaTHBH rJia,n:CTOHa ,n:o rrapJiaMeHTY 6yJIO BHeCeHO 6iJIJih (aa-
ROHOIIpOeKT) rrpo pe<}>opMy, rn;o rrepe,n:6aqaB aHnmeHHSI Bn6opqoro u;eHay, aJie
3YCHJIJISIMH KOHCepBaTopiB rrpn:HHSITTSI aaKOHY 6yJIO aipBaHe. IJ;e BHKJIHKaJio
MacoBn:H pyx rrpoTecTy no Bci:H AHrJiil. 3a u;nx yMOB a iHiu;iaTHBH o,n:Horo 3 Jii-
,n:epiB Topi BeH,ZJ;:iKaMiua ,l];iapaeJii KOHcepBaTopn B 1867 p. rrpoBem-i: JJ;pyry nap-
JiaMeHTCLKY pe<t>opMy. BoHa aHaqno poarunpnJia JiaBn Bn6opu;iB aa paxyHoK
,n:pi6HHX rri,n:rrpneMu;iB, <}>epMepiB i KBaJii<}>iKOBaHHX po6iTHHKiB. 0,n:HaK HHmqi
rrporuapKn cycrriJihCTBa, SIK i paHirue, 6yJIH rroa6aBJieHi BH6opqH:x rrpaB.
3 aKTa npo pecj>opMy 1867 p.,ll;OK'YMEHTH
CBI,ll;qATh
• · I noY1t1HalOY"1 3 1868 p. i1 HaAaJli KO>KeH AOPOCJ1"1i1 YOJlOBiK
Mae npaeo 3apeecTpyearncs:1 s:iK e1116ope4b i ro11ocyearn 3a
KaHA"1AaTa Y"1 KaHA"1AaTiB y napnaMeHT BiA MiCbKOro B"160pYoro OKpyry, s:IKW,O BiH
3aAOBOJ1bH"1Tb TaKi B"1MOrn:
• s:iKw,o BiH AOCs:irHye nOBHOJliTHl (21 piK) Ta He np111Ts:1raecs:1 AO CYAY:
• s:IKW,O BiH MewKae y 4bOMY e1116opYOMY OKpy3i npOTs:lrQM POKY nepeA OCTaHHiM
AHeM J1"1nHs:I s:IK BJ1aCH"1K Ylil opeH,nap )f("1TJ10BOro 6yA111HKy;
• s:!KW,O i1oro iM's:! 3a3HaYeHO Bcn111cKax AOMOBJlaCHll!KiB a6o opeHAapiB )f("1TJ10B"1X
6yA"1HKiB, w,o cnnaYylOTb nOAaTK"1 Ha KOpltlCTb 6iAH"1X;
• s:IKW,O BiH CBOE:YaCHO cnnarnTbAO 20 J1"1nHs:I nepeA6aYeH"1i1 nOAaTOK Ha KOp"1CTb
OiAH"1X. ,
nopiBHRMTe CTBTTi nepwoi' Ta 11.pyroi' napnaMeHTCbKUX pe¢opM. f/Ki 3MiHU Bi/J,-
6ynucR y au6op1.1iu cucreMi BenuKoi' 5puraHii'?
it='- .-. - ., ICTOPlt1L!Hlt1li1 nOPTPET
BeniJ:HCaMin,[{iapaeJli
IlpOMHCJIOBe ni,n:HeCeIUISI B 50-60-x poKax
XIX cT. cynpoBo,n:myBaJiocn: apocTaIIHSIM qH-
ceJihHOCTi po6iTHH~mro KJiacy. Y u;e:H rrepio,n:
B AnrJiii: aKTHBHO CTBOPIOIOTbCSI npo<}>cniJIKH
(mpea-10nionu), m;o o6'e,n:HyBaJin, SIK rrpaBHJIO,
TiJibKH KBaJii<}>iKOBaHHX po6iTHHKiB. Ilpo CTBO·
peHHSI BJiaCHOl IIOJiiTHqHoi: napTil 6pHTaHCbKi
Tpy,n:iBHHKH He aaMHCJIIODaJIHCSI, 3axHCHHKOM
iHTepeciB Hapo,n:y ,n:o KiHu;SI XIX CT, BBamaJIOCH
JiiBe KPHJIO Jti6epaJiiB.
3. 3o6Himnsi i 1w1t01tia1tbna no:timuKa Anz:ti¥.
,Ll;ocSirHyBlliH 6iJibIIIHX ycrrixiB, Him iHIIIi Kpa-
lHH, y BiHHax KiHu;SI XVIII - rroqaTKY XIX CT.,
AHrJTiSI cTaJia HaliBITJIHBOBiruo10 ,n;epmaBoIO cBi·
Ty. IlpOMHCJIOBa rrepeBara 3MiIJ;HHJia 'i'i rrpoBi,ll;·
He CTRHOBHrn;e y CBiTOBi:H IIOJiiTHIJ;i. y 30-60-x
poKax 30tJHiIIIHJ'I IIOJiiTHKa Kpai:un IIOB'SI3aHa 3
iM'.HM Jii,n:epa BiriB I!aJlbMepcmona, SIKHH rrpoTH-
roM 10 poKiB 6yB 'IJieHOM ypSI,n:y i Ma:Hme CTiJibKH
·-
~
<
119.
y.i:o BHeceHo 6iJIJih(3a-
R BH6opqoro D,eH3y, aJie
ipBaHe. IJ;e BHKJIHKaJIO
hti.D,iaTHBH O,ZJ;Horo 3 Jii-
7 p. npoBeJIH JJ;pyry nap-
BH6opD,iB 3a paxyHOK
- ·THHKiB. 0.n;HaK HiUK'Ii
Bn6optJHX npaB.
0 eH AOPOCJWIVt YOJlOBiK
6ope4b i ronocyearn 3a
pYoro OKpyry, SlKLl.10 BiH
SCSl AO CYAY;
o POKY nepeA ocrnHHiM
<j>OpM. flKi 3MiHVI Bi,ll-
3 1876 - 6p111TaH·
p. - JliAeP KOHcep-
B 50-60-x poKax
3pOCTaHHSIM qH-
.-. ¥ n;eli nepio;i
TbCH npocpcniJIKH
:m, SIK npaBHJIO.
.THHKiB. Ilpo CTBO·
IIP.pTil 6pHTaHCbKi
.IICR. 3aXHCHHKO.!
x CT, BBamaJIOCSI
.n;epmaBOIO CBi·
Jia n: rrpoBi.,n-
mn,i. ¥ 30-60-x
IIOB'SI3aHa 3
1-ta, HKHH rrpoTR·
:: ~alime cTiJihKB
..,'.; ti;
..
~ ...
c.
i.l
=
~
...
0 0.
< I
"' t.D
;;.
s
v
..I'!
I""'=~
..
~
~
t
•
~ti
i1-
i::l
·~
~i
!0
Jo
l li
01 r
f<
120.
H aB'lan1Ul eiucb1coeo'icnpa-
BU 1eanaOCb1CUX nampiomie
q OMy 1eanaoiU4i MaJtu nae'la-
muc.H eiucbKOBiu cnpaei?
.fl1ei pucu xapa1emepy noeunni 6yJtu
Mamu nepeceJten4i ao Kanaau?
3a MaJllOHICOM CICJlaaimb po3nOBiab
npo ciM'10 nepeceJten4iB.
jK qacy OOiHMaB IIOCap;y rrpeM'ep-MiHiCTpa. IJ;eii: ,ZJ;HIIJIOMaT 3aB3.HTO IIpOBO,ZJ;H.u
Tpap;mJ;iHHHH OpHTaHChKHH Kypc Ha 30epemeHH.H IIOJiiTHqHQl piBHOBarH B € B-
porri. IJ;e ,l1;03BOJI.HJIO AHrJii'i oea rrepeIIIKO,ZJ; «npaeumu .M.Op.R.MU», YTBepp;myBar.:
CBOIO TOproBeJihHY rereMOHiIO i p03IIIHpIOBaTH KOJIOHiaJihHi BOJIO,ZJ;iHH.H. IlpHH-
ll,HIIH 30BHiIIIHhO'i rroJiiTHKH AHrJii'i IlaJihMepcTOH cq>0pMyJIIOBaB qiTKo: «YBpu.-
mmli'i ne.M.a ni Bi'lnux co10Jnu1eie, ni nocmiUnux ()pyJie. Bona Mat: JLuw.e nocmiu
ni inmepecu». Kepy10qHch U.HM rrpaBHJIOM, yci aHrJiiHChKi yp.H,ZJ;H, JiioepaJihHi ~
KOHCepBaTHBHi, 3 pip;KiCHOIO O,ZJ;HOCTaHHiCTIO rrparHyJIH IIOCJiaOHTH IIOJiiTHqmu
cyrrepHHKiB Ta ycyHyTH KOHKypeHTiB ia 30BHiIIIHix pHHKiB.
B iHTepecax TOproBeJihHO'i i rrpOMHCJIOBO'i oypmyaai'i AHrJii.H rrpoBa,ZJ;HJia 8-K-
THBHY KOJLoniaJLbHY ex:cnanci10. Haii:BamJIHBiIIIOIO B BpHTaHChKiH KOJIOHiaJihHii
iMrrepi'i oyJia Jni)iJI, - Kpa'iHa 3 Maii:me 300-MiJihHOHHHM HaCeJieHH.HM. Y 1857-
1859 pp. B fap;i'i CIIaJiaXHYJIO MOryTHE: BH3BOJibHe IIOBCTaHH.H, aJie BOHO OYJIO mop-
CTOKO rrpH,ZJ;yIIIeHe aHrJiiHChKHMH BiHChKaMH. He MeHIII cyBopo poarrpaBJI.HJIHCr.:
KoJioHiaaTopH i a HaceJieHH.HM iHIIIHX cBo'ix BoJiop;iHh. Y Hoeiu 3eJtanai'i qHceJih-
HiCTh Micu.eBHX mHTeJiiB - .M.aopi - BHaCJii,ZJ;OK BHHHill,yBaJibHHX BOE:H CKOpo-
THJiaC.H BTpHqi. B Aecmpalli'i i Ha ocTpoBi TacMaHi.H KOJIOHiaaTopH Bip;TicH.HJIC
KOpiHHe HaCeJieHH.H B rrocyIIIJIHBi paii:OHH i U.HM rrpnpiKaJIH Ha BHMHpaHH.H.
3eMJii, m;o aBiJihHHJIHC.H, aaceJI.HJIHC.H KOJIOHicTaMn a AHrJii'i, i HeaaoapoM r
KaHa,ZJ;i, ABcTpaJii'i i HoBiH 3eJiaHp;i'i CTaJIO rrepeBamaTH oiJie HaceJieHH.H. IIe-
peceJieHu.i OCBOIOBaJIH HOBi TepHTOpi'i, CTaBaJIH IIOKYIIU..HMH aHrJiiHChKHX <Pa-
opnqHHX TOBapiB. KoJIOHi'i oyJIH p;mepeJIOM CHpOBHHH i rrpo,ZJ;OBOJibCTBa, TY,ZJ;
'ixaJIH Ti, ,ZJ;JI.H KOrO He 3HaHIIIJIOC.H pOOOTH Ha OaThKiBID;HHi.
Y 50-60-x poKax XIX CT. AHrJiiH BeJia aarapoHHU.hKi siHHH B Kumai", .Hnoni~
Ipani Ta Epioni'i, HaB'.Hay10qH yp.Hp;aM u.nx Kpa'iH HepisHorrpaBHi ToproBeJihH.'..
p;oroBopn. AJie crrpooa aHrJiiiichKHX BiHChK y 40-x poKax XIX CT. Bp;epTHCH ,nc
A¢raHicTaHy aaaHaJia Hesp;aqi. Y 60-x poKax KOJIOHiaJibHa eKcnaHci.H AHrJIL
rroIIInpnJiac.H HaAppux:y.
BeamaJiicHO rrpnp;yIIIyIOqH Haii:MeHIIIHH orrip y KOJIOHiHX, p;e OCHOBHe Ha-
ceJieHH.H cTaHOBHJIH KopiHHi mnTeJii, anzJtiUCbKUU ypJ1,(} uw.oe na nocmynKL
maM, ae nepe6aJICaJlu nepeceJteu4i. IIpaBJI.Hqi KOJia BpHTaHi'i IIOOOIOBaJIHCF.
IIOBTOpeHH.H rrop;iii: KiHU.H XVIII CT., m;o rrpH3BeJIH ,ZJ;O BTpaTH oiJihIIIOl qacTH-
HH 'ixHiX rriBHiqHOaMepHKaHChKHX BOJIO,ZJ;iHh. y 1867 p. HaiioiJihIIIa aHrJiiH-
121.
3aB3HTO rrpoBO~HB
Ol piBHOBarHB €B-
u~. yTBep~jKyBaTH
• BOJIO~iHHH. IlpHH·
BaB 'liTKo: «YBpu-
."Ilil rrpoBa~HJia aK-
hKIB KOJIOHiaJibHll!:
."1eHHHM. Y 1857-
Bli:MHpaHHH.
• ii:, i He3a6apoM .-
e aaceneHHR. Ile-
aarniHcbKHX cpa-
' .::ce OCHOBHe H,.
06 na nocmynn
ii IlOOOIOBaJIHC~
OiJibIIIOl 'laCTI •
~hKa KOJIOHiR KaHap;a o~epjKaJia CTaTyc p;oMiHioHy - caMoBpRfhwi" mepumo-
pfi. Bi~To~i ry6epHaTopH, rrpH3Ha'leHi KopoJieB010, MaJIH KepyBaTH KaHa~oro
3a rrocepe~HHIJ;TBOM ypR~Y ~oMiHioHy i 3a 3ro~o10 KaHa~ChKoro rrapJiaMeHTy.
' 50-60-x poKax XIX CT. rrpaBo CTBOPHTH BJiacHi rrpe~cTaBHHI.t;hKi ycTaHo-
BH o~epjKaJIH TaKOjK iHrni «6iJii KOJIOHil» AHrJiii: - Kancb1ca 3eMJlR, HamaJlb,
A.ecmpaJtiR ll: Hoea 3eJtanfJiR.
IlpoTe cyTi KOJIOHiaJibHOro BOJIO~ap10BaHHH u;e He 3MiHIOBaJIO. IlpHKJia~OM
5yJia rreprna aHrJiiHChKa KOJIOHiH - !pJtanfJiR. He3BajKaIO'lH Ha cpopMaJihHO
":>iBHe 3 BeJIHKOIO BpHTaHiero cTaHoBmu;e y CKJia~i CrroJiy'leHoro KopoJiiBCTBa,
~pJiaH~iH 3aJIHIIIaJiaCb 11 ClipOBHHHHM rrpH~aTKOM i ~jKepeJIOM ~erneBOl po6o-
'l0l CHJIH. Mall:jKe BCH 3eMJIH Ha «3eJieHoMy ocTpoBi» 6yJia BJiacHiCTIO aHrJiiH-
hKHX JieH~Jiop~iB, a ipJiaH~u;i - 6e3I1paBHHMH 11 opeH~apRMH. KopHCTYIO'lHCh
BOlM CTaHOBHII.t;eM, BeJIHKi 3eMJieBJiaCHHKH IlOCTiMHO 36iJihIIIyBaJIH opeH~HY
..,.J'IaTy, 6e3 jKaJI10 3raHRJIH ~pi6HHX opeH~apiB 3 3eMJii 3a HecrrJiaTy, rrpHpiKa-
'lH Ha rOJIO~HY CMepTb JIIO~ell:, Il036aBJieHHX 3aco6iB ~JIH icHyBaHHH. qepe3
:"OJIO~ i XBOp06H B IpJiaH~il rHHYJIH COTHi THCH'l ceJIHH. BaraTO 3 HHX IlOKHHY·
1H 6aThKiBIIJ;HHY ll: eMirpyBaJIH 3a Kop~oH. IIpomRZOM 40-60-x p01de XIX cm.
aceJtennR ocmpoea cKopomuJtoCR Mau:HCe na mpemuny.
nepesipre ce6e
1. BH3Ha'!Te rrpH'lHHH IIIBH~Koro eKOHOMi'lHoro po3BHTKY BpHTaHii: B cepe~HHi
XIXcT.
2. .5IKi HaCJii~Kli, Ha BaIIIy ~YMKy, MaJIO rrpoBe~eHHH ~pyro1 rrapJiaMeHTChKOl
pecpopMH?
3. IloHcHiTh rrpHHI.t;HII 6pHTaHChK01 30BHiIIIHhOI rroJiiTHKH: «Y BpHTaHii: HeMa
Hi Bi'lHHX COI03HHKiB, Hi IIOCTiHHHX ~py3iB. BoHa Mae JIHIIIe IIOCTiHHi iH-
TepeCH».
4. IloKamiTh Ha KapTi aarJiiHChKi KOJIOHiaJihHi BOJio~iHHH Ha cepe~HHY XIX CT.
IIJ;o crrpHHJIO CTBOpeHHIO aHrJiiHI.t;HMli TaKOl BeJIH'le3HOl KOJIOHiaJihHOl iMrrepil?
5. flKHMH MeTo~aMH BpHTaHiH 3~iiiCHIOBaJia yrrpaBJiiHHH y cBoi:x KOJIOHiHx?
6. HKi rrocTyrrKH 6yJio 3po6neHo ~JIH «6inHx KOJIOHi:ii»?
7. OxapaKTepH3YHTe ponh KopoJieBH BiKTopii: B rroniTH'lHOMY Ta eKoHoMi'IHOMY
mHTTi BpHTaHii: B ~pyriH rroJIOBHHi XIX CT.
AATV1 I no,D,i'I 1837 p. - BiKTOpifl CTaJla KOPOileBOIO Bem1Ko"i 6p11TaHi'i.
1867 p. - Apyra napnaMeHTCbKa pe¢opMa.
1867 p. - KaHaAa OTp"'1MaJ1a CTaryc AOMiHiOHy.
-...
"'18-19 ClIIA n neprnili noAonuHi XIX cToAiITH.
___.c_~ fp0Ma.AJIHC1>Ka niliHa n ClIIA
KTYAJ113ALl,I~ IIpuzafJaume 3 Kypcy ececeimnboi" icmopfi 3a 8 KJlac nofJfi,
nae'R3ani 3 eiUn010 3a ne3aJle:HCnicmb nieHi'lHOaMepuKan-
3HAHb Cb1CUX 1COJlOHiU ma ymeopennR CfilA.
..
Oco6Jiu6ocmi coq.iaJib1£0-e1Co1wMi'l1wzo po36UmKy. KiHeu;h XVIII - neprna
OJIOBHHa XIX CT. cTaJIH 'lacoM 6ypxJtueozo po3eumKy CnoJiy'leHHX lllTaTiB
:.i:epHKH. 3~o6yTTH He3aJiejKHOCTi ll: ycyHeHH.H Bcix nepenoH Ha IIIJIHXY BiJihH0-
-0 ni~npHE:MHHI.t;TBa ayMOBHJili IIIBH~Ke 3pOCTaHH.H cpa6pH'lHOl rrpOMHCJIOBOCTi
122.
Ilowmoeuu napo-
nJtae «Bawunzmon»,
peuc3Ceponu ao
AMepwcu
i cpepMepCbKOro rOCIIOAapcTBa Ha rriBHiqHOMY CXOAi KpalHH. i1:IIIJIO aKTHBHE
OCBOE::HH.H aaxiAHHX aeMeJib. Ha IliBAHi m rrpoAOBmyBaJio IIOIIIHPIOBaTHC.H IIJiaII-
Tan;iliHe pa60BJiaCHHI.J;hKe rOCIIOAapCTBO, .HKe IIOCTaqaJIO CHpOBHHOIO rrpOMHC-
JIOBiCTb rriBHiqHHX IIITaTiB i 3axiAHOl €BpOIIH.
IIicJI.H BiHHH aa HeaaJiemHicTb TepHTopi.H CIIIA rrpocT.HraJiacR BiA ATJiaHTITT-
HOro oKeaHy AO Miccicirri. Ha n;Hx aeMJI.HX rrpomHBaJio qHMaJio iHAiaHChKHX rrJie-
MeH, .HKHX rrepeceJieHn;i, w;o pyxaJIHC.H ai CXOAY, Heyx HJibHO BHTicH.HJIH Ha aaxi:l
3 BeJIHKHMH rrJieMeHaMH YP.HA CIIIA yKJiaAaB yroAH, aa .HKHMH IM JIHIIIaJiac.H qac-
THHa 3eMeJib. IIpoTe CBOl o6in;RHKH aMepHKaHCbKa BJiaAa IIOCTiliHO rropyruyBaJia
IHAiaHn;iB BHCHJiaJIH y crren;iaJibHO BiABeAeHi paiioHH, TaK aBaHi pe3epeaqi'i. Orri
iHAiaHn;iB IIPHAYIIIYBaJIH aa AOIIOMoro10 crreu;iaJihHHX KapaJibHHX eKcrreAHI.J;iH.
Ha rroqaTKY XIX CT. y CIIIA poarroqaBC.H rrpoMHCJIOBHH rrepeBopoT, .HKHH, sr·
i B AHrJiil, oxoiIHB HacaMrrepeA TeKCTHJihHY rrpoMHCJIOBiCTh. Yme B 40-x poKa
aMepHKaHChKi 6aBOBHRHi TKaHHHH ycrriIIIHO KOHKypyBaJIH 3 aHrJiiliCbKHMH H
CBiTOBOMY PHHKy. y 30-x poKax Ha rriBHiqHOMY CXOAi IIIBHAKHMH TeMrraMH IIO-
qaJia apocTaTH Ba:>KKa rrpOMHCJIOBiCTb.
AKTHBHO poaBHBaJiach mpancnopmna Mepe:>1ea Kpai:HH. PaiioH BeJIHKH
oaep 6yJio aB'RaaHo a ATJiaHTHqHHM oKeaHOM HH3KOIO KaHaJiiB, HOBi aaJii3HHIL
a'eAHYBaJIH paHOHH cpepMepCbKOro rOCIIOAaPCTBa 3 BeJIHKHMH MiCTaMH i rrpo-
MHCJIOBHMH n;eHTpaMH, w;o IIOTpe6yBaJIH IIPOAYKTiB xapqyBaHHSI i CHpOBHHI!
y 1807 p. Ha fyA30Hi 6yJIO BHIIpo6yBaHO rrepIIIHH y CBiTi rrapom1aB cl>yJITOHa
rricJISI qoro B Kpai:Hi rroqaJIOCSI 6yAiBHHI.J;TBO rrapoBHX Kopa6JiiB. Ha cepeAHH..
XIX CT. TOHHam ToproBeJibHoro cpJioTy CIIIA Bme AOPiBHIOBaB aHrJiiHChKOMy.
ICTOPI~ Bl!1HAXOAIB - - - - - -- - - - - -- - --
Aa6yKa Mopae
0AH"1M 3 01-1HaxOAiB XIX CT. e a36yKa Mop3e (KOA Mop3e, MOp351HKa), Ha3BaHa He
YeCTb aMep1-1KaHCbKoro 01-1HaxiAH"1Ka CeM10e1151 Mop3e, HKl-1~ po3po61-10 fi s 1838 p
L.J,e cnoci6 KOAysaHH51 6yKB a11¢a0iTY, u,1-1¢p, p03Ai11001-1x 3HaKiB Ta iHw1-1x c1-1M0011,:;.
3a AOnOMOfOIO Bl-1KOPl-1CTaHH51 AOBrl-1X i KOPOTK"1X c1-1rna11i0 - «KpanoK» i «Tl-1pe» Tc
nay3 Mi)K 6yKBaMl-1 i CJlOBaMl-1.
A36yKa Mop3e e: nepw1-1M u,1-1¢po01-1M cnoco6oM nepeAaYi iH¢opMau,i"i Ta ocHo-
0010 cyYaCHO'i Te11erpa¢Ho'i a36YKl-1. HasiTb niCJ151 n051Bl-1 KOMn'IOTepis i Wl-1POKOr
Bl-1KOPl-1CTaHH51 u,1-1¢po01-1x Bl-1AiB 3B'513KY rn11erpa¢ 3aJ1"1WaE:TbC51 OAH"1M 3 fOJlOBHll'
Bl-1AiB nepeAaYi iH¢opMau,i"i.
An51 nepeAaYi Ta OTPl-1MaHH51 Cl-1rHMiB Mop3e B1837 p. CKOHCTpylOBaB cneu,ianbHll1
e11eKTpoMexaHiYH1-1~ anapaT, HKl-1~ ni3Hiwe 6ys 3aMiHeH1-1~ rn11erpa¢H1-1M anaparn
nepwe nOBiAOMJ10HH51 6y110 BiAnpaBJleHO 27 TpaBH51 1844 p. AJ151 nepeAaYi nOCJlaHe
123.
H Bi.A ATJiaHTH'l-
uJlliIIIaJiaCJI '!aC-
0 rropyrny1mJia.
- pe3ep6al{ff. Orrip
· eKcrre,n;mi;iii.
L"IiHChKHMH Ha
11 TeMnaMH no-
.•icTaMH i rrpo-
HH i CHpOBHHli.
n.:iaB <l>yJITOHa.
. Ha cepe,n;HH_·
Bi WlltpOKOn:
• 3 rOJlOBH
BlllKOPlllCTOByBaBCR KJllOY, RKlllill po3po6111s pociillCbKlllill BYeH11till 6. s:!Ko6i, a ,D,JlR np111-
ill0My - e11eKTpOMarHiT, RKip RKOro KepyBaB nepeMiUJ,eHHRM no nanepy YOpHlllJlbHOro
nepa. CyYacH111ill sapiaHT Mi)l(HapoAHOro KOAY Mop3e 3arnepA)l(eHo s 1939 p.
Po3BHTOK npoMHCJIOBOCTi crrpHJIB apocTaHHIO HOBHX iH,n;ycTpiaJihHHX n;eH-
TpiB - T/wrnzo, IIimmc6ypza, ,l(empouma. HaceJieHHJI Hhro-MopKa Ha cepe,n;HHY
XIX CT. cTaHOBHJIO 500 THC. '!OJI., no Kpai'Hi nHTOMa Bara MiChKoro HaceJieHHJI
apocJia ,n;o 12 % .
y cmA 3 e6ponu nepeceJlRJlUCR .MiJlbU01tU moaeu. B OCHOBHOMY n;e 6y;rn ce-
JIJIHH i peMiCHHKH, rHaHi 3JIH,D;HJIMH i 6eapo6iTTJIM. YMOBH mHTTJI po6iTHHKiB y
CIDA 6yJIH Kparn;i, Him B €Bporri. BpaK po6o'lo1 CHJIH aMymyBaB rriAnpHeMn;iB
IIJiaTHTH 6inhmy aaprrnaTHIO. ,[(o Toro m 6y,n;h-JIKHH 6ama10'IHH a rrepeceneHn;iB
Mir ocBOIOBaTH HOBi aeMJI.i Ha aaxo,n;i. IlpoTJirOM nepmoi' rroJI.OBHHH XIX CT. Ha aa-
xi,n; pymanH HecKiH'leHHi BaJI.KH KOJIOHicTiB. BaraTo XTO HaMaraBcJI noTparrHTH
B AMepHKy, cno,n;iBaIO'!HCh Ha rn;acJIHBe mHTTJI. 0,n;Hi pJITyBaJI.HCh Bi,n; peniri:H-
HHX nepecni,n;yBaHh, iHmi nparHyJIH oco6HCTOl CB06o,n;H, cno,n;iBaJI.HCh OTpHMaTH
po6oTy '!H mMaToK aeMJI.i. HoBHX nepeceJieHn;iB HaanBann nionepa.Mu.
3a rrepmoBiAKpHBa'laMH-nioHepaMH iimnn <t>epMepH-CKBaTepH, JIKi 3aHMaJIH Ha
cBili cTpax i pH3HK aeMni, rn;o IOPHAH'!HO BBamaJI.HcJI ,n;epmaBHOIO BJiacHicTIO. Ha
OCBOCHHX aaxiAHHX 3e:MJI.JIX BOHH BHpOrn;yBaJIH mneHHD;IO i po3BO,ll;HJIH xy,n;o6y.
nOMIPKY~TE!
3 RKll'IX np111Y111H 11IOA111 nepece11H11111cR AO CWA s nepwii::1 no11os111Hi XIX CT.?
Y 1841 p. Ha BHMory ipepMepiB KoHrpec yxBaJI.HB aattoH npo nepmy aalMKy,
SIKHH IIOJiermHB npH,n;6aHHJI B,n;epmaBH 3eMeJI.hHOl ,n;iJIJIHKH THM, XTO 11 Bme o6-
po6JI.JIB. KpiM Toro, <t>epMepH MOrJIH KyrryBaTH 11 Ha BHnJI.aT. 3aB,n;JIKH po3BHT-
KY ciJihChKorocno,n;apchKoro MamHHo6y,n;yBaHHJI ipepMepH Mann MomJI.HBiCTh
3aCTOCOByBaTH B rocnoAapCTBi MexaHi'iHi manm i ciHOKOcapKH. y BeJIHKHX
<t>epMax BHKOPHCTOByBaJI.aCJI HaiiMaHa npan;JI.
Y niB,n;eHHHX mTaTax npo,n;oBmyBaJio poamnproBaTHCJI nJlanmal{iUne zoc-
noaapcmBo, 3aC1t06ane na pa6Cb1Ciu npaiji. Ha IIJI.aHTan;iJIX BHporn;yBaJI.HCJI
TIOTIOH, pnc, pocJI.HHa-6apBHHK iH,n;nro. AJie a 6ypxJIHBHM po3BHTKOM TeK-
CTHJihHOl npOMHCJIOBOCTi i 3pOCTaHHJIM IIOITHTY Ha CHPOBHHY Ha ITJiaHTan;iJIX
cTana nepeBamaTH 6a6oBna. HK i KaniTanicTH'IHi ni,n;rrpneMCTBa IliBHO'li,
IIJiaHTan;iiiHe rocrro,n;apCTBO IliB,D;HJI Tem opieHTyBaJI.OCJI Ha pHHOK, aJie BOHO
6aayBanocJI Ha ni,n;HeBiJI.hHiH pa6chKiH npan;i.
AMepwcancbKi KOJto-
nicmu uaymb Ha 3axiiJ
oo Opezony. Kapmuna
q oMy cepeo 306pa:>1ee-
nux KOJlOnicmiB neMa€
:HCiHOK?
124.
,ll;OKYMEHTH
CBl,lJ;l-IATb
PoanoBiAb Herpa ConoMoHaHopTena,
SIKMM 12 poKiB 6ya pa60M y nyfaiaHi
Kon1t1 Hosoro pa6a noc1t1nat0Tb ynepwe Ha nnaHTaLVIO, lllor::.
niAraHSllOTb i np1t1MYWYIOTb 361t1parn 6aBOBHY B4elll AeHb TaK WBi.1AKO, SlK TiJlbKlt1 BiH MO)l(e.
Yseyepi Te, w,o siH 3i6pas, 3Ba)l(yl0Tb, i B HaCTYnHi AHi BiH nos1t1HeH np1t1HOC1t1r
CTiJlbKlt1 )I( KO)l(HOro BeYopa. s:!KUJ,O KOJllt1-He6yAb Maca 6yAe MeHwa, TO 4e BBa)l(atOr::
AOKa30M JliHOUJ,iB pa6a i llloro KapalOTb 6aTOroM. 3B1t1YaillHa AeHHa HOpMa CTaHO-
Blt1Tb 200 cpyHTiB.
Po6iTHlt1Klt1 nOBlt1HHi 6yrn Ha nnaHTaL!i"i w,e AO CXOAY COHL.Sl, i 3a Blt1HSlTKOM 10 y,
15 XBlt1Jllt1H, KOJllt1 BOHlt1 MO)l(YTb npOKOBTHYTlt1 CBOIO nall!Ky... 'iM He A03BOJlSlE:TbC<:
6YT1t1 6e3 Aifla )l(OAHO"i XBlt1Jllt1Hlt1, a)I( nOKlt1 30BCiM He CTeMHie. KOJllt1 AeHHY po6o
Ha nnaHTal.ii" 3aKiHYeHO, KOWlt1Klt1 BiAHOCSlTb 3Ba)l(yBarn. XoY 61t1 SlKlt1M CTOMJleHw
6ys pa6, XOY 61t1 SlK BiH XOTiB BiAnOYlt1Tlt1 Ill 3aCHYTlt1, BiH 3aB)l(Alt1 3 BeJllt1Klt1M CTpaxo
niAXOAlt1Tb 3i CBO°iM KOWlt1KOM 6aBOBHlt1, 60 3Hae, UJ,O, KOJllt1 B HbOMY He 6yAe nOBH
Mac1t1, llloro AY)l(e n0Kapat0Tb... nicnsi 3Ba)l(yBaHHSl Kapat0Tb rnx, XTO 3as1t1H1t1B, nor
K0Wlt1Klt1 BiAHOCSlTb Ha 6aBOBHSlHlt1111 CKJlaA.
Ta 4e w,e He see. KpiM L.bOro, KO)l(H1t1ill pa6 B1t1KOHye po6oTY s AOMi nnaHTaTOpa. 0Al'!-
pa6 roAye Mynis, APYrnill - cs1t1Helll, TpeTilll py6ae APOBa TOw,o... A KOJ11t1 ni3HO sseye
CTOMJleHi pa61t1 np1t1XOASlTb HapewTi y CBOE: np1t1MiUJ,eHHSl, TaM 'iM w,e Tpe6a P03naJlW"
soroHb, 3Monorn Ha )l(OpHax KYKYPYA3Y i np1t1rOTYBarn co6i o6iA Ta seYept0.
OxapaKTep1113yiifrn yMoa111 >1<111Trn i npa~i pa6ia Ha 6aaoaHflHlllX nnaHTa~iflx.
'ioMy 36epe>KeHHfl pa6cTBa Ha niB,l1,Hi 3arpo>1<yaano eKOHOMi'IH/llM Bi/J,CTaBaHHR
yciel Kpai°H111?
TpancnopmyBaiulRpa6ia.
Ma.1uonoK.1860 p.
YBaJ1Cno po3ZJ/.JlHbme 306pa-
J1CeHTiJl. 'ffoMypa6u npu mpan-
cnopmyBanni 6yJLu npuKymi
oaun ao oanozo?
lfopnowxipi pa6u na nJLanmaqi.RX 3a3naaa_,_
1wu:J1Copcm0Kiuw'i eKcnJLyamaqi'i. H11MH ToprYJ!8.-
JIH, HK pe'laMH 'IH xy,n;o6010, BJiaIIITOByBaJIH ay-R-
u;ioHH 3 'ix npo,n;amy. 3a pa6aMH ITHJII:.HO HarJia,n;a-
JIH cneu;iaJI1>Hi oxopoHu;i Ta HaB'leHi noJIIOBaTH a.::
BTiKa'laMH co6aKH. lxHH npau;H 6yJia MeHIII npo-
,n;yKTHBHOIO, Him Ha:Ei:MaHnx po6iTHHKiB. Paa
qacTo ncyBaJIH HOBi 3Hapa,n;,n;H npau;i a6o Hee¢e
THBHO BHKOpHCTOByBaJIH 'ix.
'YHaCJii,ZJ;OK BHpo~yBaHHH Ha ITJiaHTau;i'i mur
O,ZJ;Hie'i KYJII:.TypH r'pyHT IIIBH,ZJ;KO BHCHamyBaB
CH, i ITJiaHTaTopaM ,Zl;OBO,ZJ;HJIOCH nepe6npaT11c·-
Ha HOBi, po,n;roqi aeMJii. Maro'IH 6iJI1:.IIIe rpome
i pecypciB, BOHR 3axonJL10BaJLu 6eJLul[.e3Hi m
pumopi'i na 3axooi i nepewxoo:J1CaJLu po3eumK_
<jJepMepCb1COZO zocnooapcm6a.
. nOMIPKYll1TE!
rnopiBHSlVlTe WJlSlXlt1 P03Blt1TKY CiJlbCbKOro rocnoAapcTBa Ha niBHOYi i Ha niBA
Cno11yYeH111x WTaTiB. '-ioMy nisHiYH1t1lll sapiaHT npOAYKT111BHiw111lll?
J. C:~ 2. «,lf01cmpuna Monpo». I niBHi'IHa 6ypmyaaia, i niB,n;eHHi nJiaHTaTopn npo-
JU, BO,ZJ;HJIH noJLimu1Cy eKcnanci'i, T06To IlOIIIHpeHHH CBOel BJia,ZJ;H Ha HOBi TepHTOpl!
'Y 1803 p., KOPHCTYIO'IHCb THM, ~o cf>paHu;iH 6yJia BTHrHyTa B eBponeiicnKi B.
HHH, ypa,n; CIIIA aMyCHB 'i'i npo,n;aT:@: BeJIH'le3HY TepnTopiro Jly'i3ianu aa yMOBH"
cyMy 15 MJIH ,n;oJiapiB. 'Y 1810-1812 pp. aMepHKaHCI:.Ki Bilic1>Ka 3aHHJIJIH icnaHcbl-:
<PJLopuoy, HKa aro,n;oM 6yJia noBHicTIO npne,n;HaHa ,n;o CKJia,n;y CIIIA.
125.
ICTOPV1YHV1111 noPTPET
II MoHpotl,JKeifMc (1758-1831) - Aep:>KaBH111i:1 i nonirnYHllll1 Aif!Y CWA.
npe3111AeHT CWA B 1817-1825 pp. y 1823 p. nporonOClllB «AOKTPlllHY MoHpO»,
w,o Ae1<J1apysana np111Hu,111n B3a8MHOro HeBTpyYaHHfl Kpa'iH AMep111KaHCbKoro Ta
8sponel1cbKOro KOHTlllHeHTiB y BHYTpiwHi cnpas111 OAHa OAHo·i i 6yna s111Kop111crn-
Ha CWA AJ151 o6r'PYHTYBaHH51 rereMoHicTCbKo'i nonirnK111 s naTlllHCbKil1 AMep111u,i.
8axom1IOIO'IH HOBi aeMJii i rrparHy'IH aaKpirrHTHCH s IIisHi'IHiM AMepmi;i,
:lIIA BO,ll;HO'IaC BciJIHKO HaMaraJIHCH IIOCJia6HTH BIIJIHB esporreHCbKHX ,n;ep:maB y
.-OBOMY csiTi. 0CHOBHi rrpHHIJ;HIIH 'ix 30BHiIIIHbOl IIOJiiTHKH 6yJIO BHKJia,n;eHO B rro-
"!.aHHi rrpeaH,n;eHTa MoHpo ,n;o RoHrpecy 2 rpyp;mI 1823 p. 3ri,n;Ho a «JJ;OKTpHuoro
oupo», AMepHKaHCI>KHH MaTepHK He Mir 6yTH o6'eKTOM KOJIOHiaau;i'i ,n;JIH espo-
HCI>KHX p;ep:mas. CIIIA BH3HasaJIH icHyroqi KOJIOHi'i eBporre:Hu;is, aJie aaHBJIHJIH,
._o He p;orryCTHTb aacHyBaHHH HOBHX i BTpy'IaHHH esporre:liCbKHX p;ep:maB B aMepH-
:lHCI>Ki crrpasH. Y raaeTax u;i rrpHHIJ;HIIH 6yJio o<PopMJieHo racJIOM «A.MepU1ca OJl.fl
epU1canu,.i6f». AJie Hacrrpasp;i u;e oaHa'IaJio «A.MepU1ca - OJl.fl CfilA».
,ll;OKYMEHTH
cm,n;qATh
3 nocnaHHSI npe3MA0HTa A. MoHpo KoHrpecy CWA.
2 rpyAHSI 1823 p.
y Bill1Hax esponell1CbKlllX Aep:>KaB 3 nlllTaHb, w.o CTOCytOTbCfl
BlllKJllOYHO ix, Miii HiKOnlll He 6pan111 yYaCTi, i u,e He cynepeYlllTb HaWill1 nonirnu,i. n111we
TOAi, KOnlll icHye cepll103Ha 3arpo3a HaWlllM npasaM, Miii nO"llllHaE:MO rDTYBaTlllCfl AO
csoro 3ax111cTY.
W,111pi rn APY:>KHi BiAHOC111H111, w.o icHytOTb Mi:>K Cnony"leH111M111 WrnrnM111 111 u,111M111
.a,ep:>KasaM111, e niACTaBOIO AJlfl Toro, w.06 po3rnflAarn 6YAb-flKi cnpo6111 po3no-
BCt0A:>KeHHfl 'ix ClllCTeMlll Ha 6yAb-5lKY YaCTlllHY Hawoi' nisKyni flK He6e3ne"lHY Anfl
Haworo cnOKOIO Ta 6e3n8Klll. Miii He BTpy"laE:MOCfl 111 He BTpy"laTlllMeMOC5l y cnpa-
Blll iCHYIOYlllX KOnOHill1 a6o 3ane:>KHlllX Tep111TOpill1 6YAb-5lK6i esponell1CbKOi' A8p:>Ka-
Blll. 0AHaK w.o CTOCyE:TbCfl Kpa'iH, fl Ki nporonoc111n111 CBOIO He3ane:>KHiCTb i cnpOMO-
rn111c51 H 36epen111 Ta He3ane:>KHiCTb flKlllX Miii p03CYAJ1111BO Blll3HaE:MO BiAnOBiAHO
.a,o np111Hu,111niB cnpaBeAJllllBOCTi, TO Miii po3rnflAaE:MO BTpy"laHHfl B 'ixHi cnpas111
3i CTOPOHlll 6yAb-5lKlllX iHWlllX esponell1CbKlllX A8p:>KaB 3 M8TOIO 'ix niAKOpeHHfl '!Ill
KOHTpont0 He iHaKwe, f!K npOflB sopo:>Koro crnsneHHfl AO Cnony"leH111x WTaTiB.
RK au po3yMiern cnoaa npe3UJJ.eHTa /1,. MoHpo, ~o CWA 6yAe po3rnRA8T/11
6yJJ.b-RKY cnpo6y eaponeucbKUXJJ.ep>Kaa nowupuTu caiu annua Ha AMepuKaHCbKUu
MaTepuK «f/K He6e3ne•my Aflfl Haworo cnoKOIO rn 6e3neKu»?
3axorrJIIOIO'IH HOBi aeMJii, CIIIA KOpHcTysaJIHCh THM, IIJ;O MoJiop;i JiaTHHOaMe-
I<aHCI>Ki Kpa'iHH 6yJIH Ha6araTo cJia6IIIHMH aa HHX. TaK, y 1845 p. RoHrpec
:aA rrpHHHHB p;o CKJiap;y <Pep;epau;i'i Texac, IIJ;O HaJie:mas MeKcnu;i. Ha u;e:H qac
~xac 6ys B:>Ke rrepeIIOBHeHHH aMepHKaHCbKHMH IIJiaHTaTopaMH, HKi CBaBiJihHO
xorrJIIOBaJIH aeMJii. IJ;i rrop;i'i BHKJIHKaJIH si:HHy CIIIA a MeKCHKOIO, p;e rrepe-
~a aMepHKaHCI>KO'i apMi'i 6yJia 6eaaarrepe'!Ha. Y 1848 p., rroTeprriBIIIH rropaa-
. '.1eKCHKaHCI>KHH ypHp; 6ys aMyIIIeHHH rrepep;aTH CIIIA He TiJII>KH Texac, a :H
mi Ha nisHi'I sip; p. Pio-I'paHp;e - Houy MeKCHKY i KaJiiq>0puiro. 3araJioM aa
iop; a 1803 p;o 1867 p. CrroJiy'IeHi llITaTH ayMiJIH a6iJII>IIIHTH csoro TepHTopi10
OTHpH paaH. CIIIA rrepeTsopHJIHCH Ha op;Hy a Ha:li6iJII>IIIHX p;ep:mas rrJiaHeTH i
:rn HaHBIIJIHBOBiIIIOIO p;ep:>KaBOIO KOHTHHeHTy.
IlepeiJyMoBu zpo;naiJancbKO'i Biiinu. HaHBHiCTh o6ox cou,.iaJlbHo-e1eono.Mi'L-
x cucme.M - siJII>Horo pHHKosoro KaniTaJiiCTH'IHoro rocrrop;apcTBA i:rn n:---
126.
AMepuKancbKa nJLanma-
4iJi. MaJLIOHOK.XIX cm.
i pa6oBJiacmni;hKoro Ha IliB,n;Hi - ni,n;p1rnaJia e,n;-
HiCTh Kpa'iHH. ¥ 50-x poKax XIX CT. Bi.D;HOCHHH
Mim HHMH pi3KO 3arocTpHJIHCh. IlpOMHCJIOBIJ;i
IliBHoqi IIOTpe6yBaJIH HOBHX po6oqHx PYK i3
qHcJia qopHOIIIKiporo HaceJieHHH, HKe nepe6y-
BaJio B pa6CTBi, Ta nparHyJIH BHKOpHCTaTH CH-
pOBHHHi pecypcH niB,D;eHHHX IIITaTiB ,D;JIH IIOTpe6
CBOlX cpa6pHK i 3aBO,D;iB. <:t>epMepH ,D;OMaraJIHCH He-
nonmpeHHH pa6CTBa Ha 3aXi,D;HHX 3eMJIHX.
¥ CBOIO qepry IliB,D;eHb OIIHpaBCH BBe,n;eHHIO MHT
Ha aHrJilliChKi TOBapH i ,n;e,n;aJii 6iJibIIIe opieHTyBaB-
CH Ha eKOHOMiqHi 3B'H3KH 3 AHrJiie10, Him 3 niB-
filqHHMH IIITaTaMH. I'OCTpHH KOHcpJiiKT BHHHK 3
npHBO,D;Y HanpHMKiB 3aJii3HHqHoro 6y,n;iBHHD;TBa.
Ili,zi;npHeMn;i IliBHoqi BHMaraJIH 6y,n;iBHHIJ;TBa ,D;O-
pir y niBHiqHo-3aXi,D;HOMY HanpHMKy, a IIJiaHTa-
TOpH HaIIOJIHraJIH Ha niB,D;eHHOMy. 36epemeHHH
Bi,n;cTaJioro nJiaHTan;iHHoro pa6cbKoro rocno,n;ap-
CTBa raJihMyBaJio po3BHTOK CnoJiyqeHHX lllTaTiB i
3arpomyBaJIO Bi,D;CTaBaHHIO nopiBHHHO 3 iHIIIHMH
po3BHHeHHMH ,n;epmaBaMH cBiTy.
3arocTpeHHH npOTHCTOHHHH IliB,D;HR i IliBHoqi
MaJio :H noJiiTHqHi npHqHHH. Ha rpyHTi cniJihHHX
iHTepeciB arpapi'iB - cpepMepiB i nJiaHTaTopiB y
1828 p. 6yJio CTBOpeHO ,lI;eMOKpaTuquy napTiJO
EniJp10,l{:HCe1econ CillA, HKa BHCyHyJia KaH,n;H,n;aTa Ha npe3H.D;eHT-
ChKY noca,n;y E. )l;meKcoHa. IlpoTe 3ro,n;oM iHTe-
pecH cpepMepiB i IIJiaHTaTopiB yHacJii,D;OK rocTpo'i 6opOTh6H 3a HOBi 3eMJii CTaJIH
pi3HHMH. Tenep cpepMepH Bme ni,n;TpHMyBaJIH niBHiqHHX npoMHCJIOBD;iB, RKi
6yJIH npOTH IIOIIIHpeHHH pa6cTBa Ha HOBi 3axi,n;Hi TepHTOpil. ¥ 1854 p. 6yJIO
CTBopeHo PecnyoJiiKancLKY napTiro CillA, ocHOBY RKo'i cKna;m Bopomi ,n;o pa6-
cTBa cpepMepH i 6ypmya3iR. IloMipKoBaHe KpHno pecny6niKaHn;iB 06MemyBano-
CH JIHIIIe BHMOrOIO HeIIOIIIHpeHHH pa6CTBa Ha HOBi TepHTOpi'i, a l'i pa,n;HKaJihHO-
,n;eMOKpaTHqHe yrpynoBaHHH BHMaraJio nezaunozo cKacyeannR pa6cmea.
Pa6oBJiaCHHD;bKi mTaTH nocTynoBo BTpaqaJIH CBOIO nepeBary B KoHrpeci,
y BinoMy ,n;oMi, aJie He 36HpaJIHCH ,n;o6poBiJibHO nocTy1rnTHCH BJia,n;o10 i noni-
THqHHM BIIJIHBOM. <l>e,n;epaJibHHH YPH.D; HaMaraBCH 3HaHTH KOMIIPOMic, npoTe
KOHcpJiiKT Mim niBHi•rnHMH i niB,n;eHHHMH IIITaTaMH CTaBaB HeMHHyq11M. BH-
HHKJIO Heo6opOTHe lipOTHCTOHHHH Mim npR6iqmrKaMH p03BHTKY PHHKOBOi:
eKOHOMiKH, 3aCHOBaHo'i Ha HaHMaHiH npan;i, i pa6oBJiaCHHKaMH, HKi CTOHJIH
Ha CTopomi Bi,D;mHJIOl CHCTeMH rocno,n;apIOBaHHH.
nOMIPKYlllTE!
rYoMy ¢>epMep111 8"1Mara11111 3a6opOH"1 pa6crna?
¥ 30-40-x poKax Ha IliB,D;Hi noqacTiIIIaJIH BHCTYTIH HerpiB-pa6iB, Ha IliB-
Hoqi po3noqaBCH a60JLi4ionicmcbKUu pyx - rpoMa,n;chKHH pyx aa Hera:HHe
3HHIIJ;eHHH pa6CTBa (Bi,D; aHrJI. to abolic;h - cKaCOByBaTH). ¥ 1838 p. a6onin;io-
HiCTaMH 6yJio CTBopeHo TosapHCTBO ni,n;aeMHOI aaJibHu~i, ni;o ,n;onoMaraJio
BTeqi qopHOIIIKipHX pa6iB 3 niB,D;eHHHX ,D;O niBHit.IHHX UITaTiB. ¥ niB,D;eHHHX
IIITaTax TaeMHO p03lIOBCIO,D;myBa.BCH mypHaJI «Jli6epeH'l'OP» («BH3BOJIHTeJib»).
HKHH aaKJIHKaB
IIOIIIHpIOIOqH 'la
TOPH OD;iHHJlll B
BeJIHKe Bpa
11epeK0HaHoro a
BipriHi'i TIOBCTru
~o 6opOTb6H IIP<>j
HO YPH.D;OBHMil
7pH6yHaJIOM ,no
~CBiTy, BiH CTaB
JliHKOJibH ~'.
aiH BHCTynaB •
;:;:i;o He HanoJIHra
BHyTpiIIIHi cnpc
JIH npe,ZJ;CTaBHU.
:::rpHMa 3arpo3a
~OKYMEHTI~
CBI~l.JATh I
127.
3eMJUIX.
BBe.n;eHHIO MHT
e opieHTyBaB-
ro,Him 3 rriB-
:ri.KT BHHHK 3
6yp;IBHHIJ;TBa.
:. 3eMJii CTaJili
C."IOBIJ;iB, SIKi
1854 p. 6yJIO
pomi .n;o pa6-
o6::-4emYBaJio-
OiB, Ha IliB-
aa Hera:HHe
p. a6oJiiu;io-
rorroMarano
IIiB)J;eHHHX
3BOJIRTeJih~ .
lly6Jli'lH.i mopzupa6a.Mu
mo, H.a Batuy oy.MKy, BiO-
'lyBalOmb eucmaBJleH.i 11.a
npooaJICpa6u? Paxy11.0K 3a 10pa6ie
HKHH 3aKJIHKaB .n;o 3HHID;eHHSI pa6cTBa. Moro pe.n;aKTop Bi.nbR.M I'appicon,
IIOillHpIOIOqH qacOIIHC, pH3HKyBaB BJiaCHHM mHTTSIM, SIKe rriB.n;eHHi IIJiaHTa-
TOpH ou;iHHJIH B 5 TlfC• .n;oJiapiB (Ha TOH qac .n;yme Bemrna cyMa rpollle:H).
BeJIHKe BpameHHSI Ha cyqacmrniB crrpaBHJia crrpo6a rri.n;HSITH rroBcTaHHSI
rrepeKoHaHoro a6oJiiu,ioHicTa /I,J1Cotta Bpayna. Y MicTeqKy raprrepc-<l>eppi y
BipriHil rroBcTaJii 3axorrHJIH Bemmi crrna.n;n 36poi:, HaMaraJIHCSI 3aKJIHKaTH
.J;O 6opOTb6H rrpOTH pa6cTBa iHillHX rpoMa,n;rrn, aJie 'ix BHCTYIT 6yno rrpH,ll;Yllle-
HO ypH,IJ;OBHMH niHChKaMH. CuMoro ,[(m. BpayHa 6yJio 3acy.n;meHo BiHchKOBHM
TpH6yHaJIOM .n;o CMepTi qepea 110BillleHHSI.
nOMIPKYlllTE!
8 HKVIX JliTepaTypHV1X rnopax HaillKpaw,e, Ha sawy AYMKy, 3MaJlbOBaHO )l(VITTH Mew-
KaHu,is niBA8HHV1X WTaTiB y u,ellt nepioA?
Y 1860 p. rrpe3H.n;eHTOM CIIIA Bnepllle 6yJio o6paHo KaH.n;H.n;aTa Bi.n; Pecrry6-
::iiKaHchK01 rrapTii: AnpaaMa Jihrn:oJILna. BiH Hapo.n;HBCSI 1809 p. y ciM'i: He-
aaMomHoro <}>epMepa 3 ReuTyKKi. B IOHau;hrd poKH py6aB Jiic i crrnaBJISIB no
piqKax, 6paB y"llaCTh y BiHHax nponr iH.n;ianu;iB i .n;icTaB qHH KaniTana. Bcboro
BmHTTi JliHI<OJILH .n;ocSir 3as.n;mm BJiaCHHM 3YCHJIJISIM. CaMoTymKH 3p;o6yBillH
ocsiTy, BiH CTaB a,n;BoH:aToM, a He3a6apoM 6yB o6paHHH .n;o RoHrpecy.
JliHI<OJibH HiKOJIH He 6paB y11acTi B a6oJiiu;ioHiCTCbKOMY pyci. Ili.n; 11ac BH6opiB
BIB Bl:ICTynaB Jimne 3a HenoumpeHHSI pa6cTBa Ha HOBi Tep1:1Topil i ni.n;KpecnroBaB,
~o He HaIIOJISiraTHMe ua iioro HeraliHiH niirni.n;au,il i He BTpyqaTHMeThCSI y
BHyTpilllHi cnpaBH rria.n;emmx IllTaTiD. Ilpo·re CaM cpaKT BH6opy npe3H)J;eHTOM Kpa-
iirn npep;CTaBHHKa IliBHoqi 6yB crrpl:IMHJITHH y rriB,UeHHHX IllTaTax SIK Bl:IKJIHK Ta
IIpSIMa 3arpo3a pa60BJiaCHHD;LKill CHCTeMi.
normlAlll A. niHKOnbHa Ha npo6neMy pa6CTBa.D;OKYMEHTM
CBI,n;-tIATh
l-__.......__.-------1K011111 6 Mll1 BiA no'-laTKY 3Han111, Ae 3HaXOA111MOCH 111 KYA111 npH-
Mye:~1-J, TO Hn6ararn Kpau_e Mom111 6 s111piw111rn, ll.lO HaM po-
6111rn i HK. M111Hyno 6iJlbW8 n'Hrn poKiB 3 no4aTKy noniTll1Kll1, BiAKPVITO BVl3HaHa MeTa
HKO'i no1rnrae BTOivly, w,06 noKJlacrn Kpal11 XBll1nt088HHHM, noB'H3aHVIM 3 pa6CTBOM.
npornroM 3AiJIJcH8ilHn u,is"i nonirnK111 xs111n10saHHH he n111we He np111nviH11111111cH, ane 111
128.
n0Yam1 nOCTii1HO noc111mosarnc51.Ha MOIO AYMKy, BOHll1 He 3yn111H5!TbC5l AOTll1, AOK~
Mll1 He nOAOJla€MO pa6crno. AiM, 51Kll111 po3n111Hat0Tb csapK111, He MO:>Ke BCT051Tll1. Mat0
nesHiCTb, w,o rnnepiWH€ npasniHH51 He MO:>Ke 6YTll1 cTii1K111M, 3a11111wat04111Cb Hanispa-
60011acH111U,bKll1M, HaniBBiJlbHll1M.
f!K BM po3yMiern cnoaa A. JliHKOnbHa «TenepiwHe npaaniHHfl He MO)f(e 6yr111 CTii1-
KMM, 38flll1W8/04111Cb Haniapa6osnacHl!IU.bKl!IM, HaniBBiflbHl!IM»?
~- ICTOPV1'-IHV1Ll1 nOPTPET
niHKOn&H AspaaM (1809-1865) - p,ep:>t<asH111il1 p,i514, Hau,ioHa11bH111il1 repoi:i
aMep111KaHCbKoro Hapop,y. Op,111H i3 3acHOBH11tKiB Pecny611iKaHCbKOi" napTi"i s
CWA. 3 1861 p. - npe3111,D,8HT CWA. 3aX111LJ_aB iH-
rnpec111 TOproae11bHO-npoMll1CJlOBll1X Kill niBH04i.
npon1roM rpoMa,D,51HCbKO"i Biil1Hll1 B CWA 1861-
1865 pp. YP51A niHKOllbHa np111il1H5!B roMcrnp,-aKT,
CKacyaaB pa6CTBO Ha BCiil1 Tep111Topi"i CWA.
Y rpy,ri;ui 1860 p. rrpo BHxip; ia <I>ep;epa~il
oronocmrn Ili6aenna Kapollina, a arop;oM p;o Hei:
rrpm:p;Hanoca ru;e 7 mTaTiB - Jly'i3iana, Texac,
Miccicini, ~J1Copa:J1CiJ£, Alla6aMa, <Pllopuaa i Ten-
necci. IllTaTH, ru;o Bip;oKpeMHJIHCh, yTBOPHJIH
BJiacHy p;epmaBy - Iliu,ri;euuy Kou<t>eJJ;epau;iro i3
CTOJIH~eIO B Pi'lMOHai (BipriHia), rrpeanp;eHTOM
aKo16yno o6paHo ,n:ace<t><t>epcoua ,n:euica. ronoB-
HOIO MeTOIO Kompep;epa~i'i rriBp;eHHi rrnaHTaTopnABpaaM Jii1uCOJLbH
rrporOJIOIIlyBaJIH aaXHCT BOJihHOCTeH OKpeMHX
mTaTiB, ane rrpn ~hOMY pa6cTBo oronomyBanoch «npupoanuM nopMaJLbHUM
cmanoM» i «OnllomoM ~u6illi3a~i'i».
4. Xia 6iucb1Co6ux Oiu. BilichKOBHli KoH<f>JiiKT Mim IliBHi'I'IIO i IliBp;HeM cTa-
BaB HeMHHY'IHM. IlpHBO,ll;OM p;o BiliHH CTaB o6cTpiJI i aaxorrJieHHH rriBp;eH~HMH
<Popmy CaMmep rro6nnay ya6epemma IliBp;eHHo'i KaponiHH, aanora aKoro a6e-
pirana BipHiCTh <f>ep;epaJibHOMy ypap;y. y KBiTHi 1861 p. rrpeanp;eHT JiiHKOJlhH
orOJIOCHB rriBp;eHHi IIITaTH aaKOJIOTHHKaMH i p03IIO'IaB Ha6ip p;o OIIOJI'IeHHH.
IIepeBara CHJI y BiHHi 6yna Ha 6o~i IliBHo'Ii. I'i HaceJieHHa CTaHOBHJIO rroHa,n
19 MJIH '!OJI., B TOH qac HK IliB,ll;HH - 12 MJIH (3 HKHX Malime TpeTHHa 6yJia pa6aMH).
IliBHi'I MOrJia BHCTaBHTH 6iJihIIIe BllChK, Ha TepHTOPll <I>ep;epa~i'i aocepep;mYBaJiaca
MaHme BCH BllChKOBa rrpOMHCJIOBicTb. A.Jie rriBHi'!Hi IIITaTH He 6yJIH I'OTOBi p;o BiHHH
i Ha IIO'IaTKY He BHKOpHCTaJIH CBOIO rrepeBary B eKOHOMi'IHHX i JIIO,ll;ChKHX pecypcax.
BiJihrniCTh o<f>~epiB i reHepaJiiB aMepHKaHChKO'i apMi'i 6yJIH BHxip;~aMH a pop;HH
IIJiaHTaTOpiB i BCTYIIHJIH p;o apMi'i KOH<f>ep;epaTiB.
Harrepep;op;Hi BiliHH Ha IliBp;eHh 6yJio BHBeaeHo aHa'IHY KiJihKiCTh a6po'i a Bili-
ChKOBHX CKJia,D;iB. ApMia rriBp;eH~iB Haporu;yBaJia CBiH IIOTeH~iaJI i BJiiTKy 1861 p.
HaJii'IyBaJia 120 THC. '!OJI. ToMy Ha IIO'IaTKOBOMY eTarri BiHHH BiHCbKa IliBHO'Ii rro-
TeprriJIH HeBp;a'!. Yrreprniif me BeJIHKili 6nTBi nip;ManaccacoM y JIHIIHi 1861 p. BOHR
aaaHaJIH rropaaKH, aKa Jiep;Be He rrpnaBena p;o rrap;iHHH BarnnHrToHa. IleBHOIO
Mipo10 rropaaKH BiHChK <I>ep;epa~i'i - nip; MauaccacoM i 6iJia Bonc-BJia<P<t>a rro6JIH3y
BaIIIHHrTOHa - IIOHCHIOBaJIHCH HepirnyqicTIO BHru;oro KOMaH,D;yBaHHH.
I'eHepaJI MaK-KJieJIJiaH BBamaB, ru;o BiliHy MomHa BHrpaTH, yHHKaIO'!H Be-
JIHKHX 6HTB. BiH poapo6HB nJiaH «AHaKou,ri;a», cyTh HKoro rronnraJia B OTO'IeHHi
IIITaTiB-3aKOJIOTHHKiB i IIOCTYIIOBOMY CTHCKyBaHHi KiJih~H OTO'!eHHH p;o IIOBHOl
_epmaBHoro
;:DBO,ll;HJIOC.H .
-ep:.iiHy 06
22 uepec
BiTHH iCTO~
129.
a.JlbHlllC1 repoC1
...CbKO'i napri'iB
/-' 3ax111w.as iH-
Kin niBHOYi.
s CWA 1861-
B fOMCTeA-aKT,
CWA.
i3 <t>e,n;epau;il
3ro,n;oM ,n;o He!
.:Jim-ta, Texac,
<P.wpuoa i Ten-
- IIJiaHTaTopn:
eii OKpeMHX
' H.Op.M.aJlbHU.M
7. IIiB,n;eHIJ;SIMH
ora SIKoro a6e-
-eHT JliHKOJibH
• 36poi: 3 Bll·
• B.TITKY 1861 p.
:a IliBHo'li no-
. 1861 p. BOHH
Ha. IleBHOIO
rract><Pa rro6Jin:ay
KarriTyJISIIJ;il rriB,n;eHu;iB. 3 u;iero MeTOIO B 1862 p.,
aacTyrraro-.rn a rriBHoqi, apMiSI reHepaJia I'paHTa
3axomrna Tepn:Topiro Ba,n;oBm p. Miccicirri. Ha-
3YCTpiq rn, a,n;o6yBIIlH HoBHR OpJieaH, 3 rriB,n;HSI
npocyBaBCSI ,n;ecaHTHHif Kop:pyc reHepaJia BaT- 36poJi 3pa31ca J860p.
.'Iepa. Kompe,n;epaTH 6yJIH Bi,n;piaaHi Bi,n; Texacy
i JlyfaiaHH. IIpoTe MaK-KJieJIJiaH 3a3HaB u;iJIKOBHTO'i rropa3KH B 6HTBi ni,n; Piq-
Moa,n;oM. 11(06 3YIIHHHTH HaCTYII rriB,n;eHu;iB, ,n;oBeJIOCb rrepeKHHYTH BrnCI>Ka ,n;o
BarnHHrToHa.
ICTOPl!1LJHl!1111 nOPTPET
II rpaHTYnicc ( 1822-1885)-y1869-1877 PP.
18-C1 npea1-1AeHr CWA BiA Pecny6niKaHCbKol
napri'i, reHepan. niA Yac rpOMaAs:!HCbKOI BiC1Hlll
s CWA - ronosHoKoMaHAYBaY apMi'i niBHOYi.
3aaqHy MaTepiaJI1>Hy ,n;orroMory Kompe,n;epa-
n.il aa,n;aBaB anzJLiucbKuu ypJto. Pa60BJiaCHHIJ;1>-
KHif IliB,n;eHb 6yB rOJIOBHHM IIOCTaqaJibHHKOM
6aBOBHH 6pHTaHCbKrn TeKCTHJibHrn rrpOMHCJIO-
BOCTi, Ta if poaKoJI CrroJiyqeHHX IllTaTiB ,n;aBaB
:ldO)KJIHBiCTb aHrJiiifu;SIM IIOCHJIHTH CBOl noa11u;il
B IliBHiqHiif AMep11u;i.
BoeHHi HeB,n;aqi IliBHoqi 6yJIH ayMOBJieHi i aBo-
."riKaHHSIM cpe,n;epaJibHOro ypSI,n;y 3 BHpirneHHSIM
IIHTaHHSI rrpo pa6cTBO. JliHKOJibH 6yB 3MyrneHHif
3BamaTH Ha TY o6cTaBHHy, m;o 'tacmuna pa6oBJLac-
J.t.UqbKUX wmamiB ne npucmaJLa oo JaKoJLomnu·
KiB. KpiM Toro, rrpaBo Ha BJiacHiCTb BBamaJIOCSI
CBSIID;eHHHM npaBOM JllO,l.l;HHH, a Herp11-pa6n: - «pi3·
IWBUOOM npuBamnof BJLacnocmi». BrnHa aaTSiry-
Ba.rrac1>. BrrJIHBOBi rri,n;npm:MHHIJ;I>Ki KOJia IIiBHoqi
:IIJISIXOM IIOCTYIIOK rrparHymi ,Zl;OCS:II'TH npHMH-
peHHSI a IliB,n;HeM. Bec1> TSirap BrnHH Jiir Ha rrJieqi
rrpocToro Hapo,n;y. Po6iTHHKH i cpepMep11 r11ayJI11 B
6oSix, 'ix po,n;HHH cTpam,n;a.rr11 Bi,n; ,n;opomHeqi. THM
qacoM rrpOMHCJIOBIJ;i i cpiHaHCHCTH HamHBaJIH Be-
:rnqe3Hi 6araTCTBa aa paxyHOK IIOCTaqaHHSI apMU
36poero, o6MyH,n;HpyBaHHSIM i rrpo,n;OBOJlbCTBOM.
<t>e,n;epaJibHHM ypSI,n; IlOCTYilOBO ycBi,n;oMJIIOBaB, m;o BrnHy, SIKa 3aTSirJiaCSI,
O)KJI:HBO nepeMO)KHO aaKiHqHTH, JIHIIle B,n;aBIIl:HCb ,n;o pirnyq11x, pa,n;11KaJibHHX
38.xo,n;iB. Y 1862 p. KoHrpec aarrp0Ba,n;11B HOBi rro,n;aTKH Ha 6araT11x i yxBaJIHB Ja-
·on npo KOH<jJicKaqi10 .M.auna JaKoJLomnuKiB. 20 TpaBHH 1862 p. 6yJio rrp11ifHSITO
JaKoH rrpo roMcTe~H (roMcTe,n; - Micu;e ,n;JI.H rroceJieHHSI). Bia ,n;aBaB MOmJI11BiCT1>
:·omHoMy aMep11Kaau;ro, y TOMY q11cJii iMMirpaaTaM, 6eaKOIIlTOBHO oTpHMaTH a
.:i;epmaBaoro cpoa,n;y aeMeJI1>Hy ,n;iJISIHKY B 160 aKpiB (6JIH3I>KO 40 ra). CnJiaqyBaTH
JOBO,Zl;HJIOCSI JI:HIIle 10 ,n;oJiapiB aa aeMeJibHe p03MemyBaHHSI. IliCJISI n'SITHpiqHoro
.epMiHy o6po6K:H aeMJii rocrro,n;ap CTaBaB 11 IIOBHOrrpaBHHM BJiaCHHKOM.
22 Bepecm1 1862 p. JliHKOJibH BH,n;aB rrpeaH,n;eHTCbKY npOKJiaMau;iro npo
JBiJibHeHHH BCix paoiB 3 1 ci'lHJl 1863 p. U:HM aKTOM BiH rropyrnHB KOHCTHTY·
BceceiTH.R iCTopi11, 9 KR.
130.
D
D
-~
x1862
q
Pa6osnacH114bKi WTarn
Wrarn, einbHieiA pa6cTsa
Me>Ka Mill< WTaTaM11, 140 np11EAHan11csi AO KoH¢eAepa4ii, Ta WTaTa11111, S!Ki
aan11w11n11csi sipH11M11 ct>eAepa4ii
niHiSI P03MeJKYBaHHSI CTOpiH Ha KiHe4b 1861 p.
/:Iii BiHCbK niBHi'laH
- Aii eiilCbK nieAeH4ie
Mic4S1 Bl1C3AK11 AeCaHTiB ct>eAepa1_1ii
Me>Ka npocyeaHHSI apMii nieHi'laH:
Ha KiHe4b 1862 p. Ha KiHel_lb 1863 p,
Ha KiHel_lb 1864 p.
Mic4si i poK11 Hailea>Kn11siw11x 611Te
Kanhynsi4isi aan11wKie apMii KoH¢eAepa1_1ii 9 KBiTHSI 1865 p.
r--------- K A H 3 A c
"'-
/
d"""ro
I
I
I ~
I ~
y
~
y
,!terpo>ir
'$- ?
T---
1
I
!
..+ ~~~
}).
jJ , , - - - Q.
/ ,_ /Ij I ""
"" ( c: I ..,
0 ( ~ !-:ti
I -:i; • • ,
"'
I
Q,, Q ,_
W I ...Q
O ;m, :r:__.,.....-
,. TopoKTO I. On6rut1
0
J--..__- 6ocroH
0 6Y11>4>ano _ I ~cc~~vcE1C o
I
I
o I
KnisneHA I
Hbl0-'10PK 111 ---:3.g,
- (Ot't'E('t'Af.l , ~ '.
- ··-·- . _, I ""'
--- )--.._ I ~
; ,, ' 0 1
nEHC'1flbBAHJSl I ~ Hb10-l'lopK
I ~
' .) Q
rff ~
~ I OrA~O
I 1863
,1 o - 6eprvI n· 'ypr fame I
li rrrcu _ , O'.,, - $ina,qen1>4>io
I L--,--:>- ·v e,,, 1e.
I V - ~62 /.,. ;~
,,...../._ . >le BIGl:HrTOH~. ~+ r. l r. v. "'1
"+' +'
4
, · MaHaccalt" o"~!862 .
'-1,.,... ~' · q. <l>pe,qepitcc6ypr
<::r/HAJa~OllJC1
U.H~HHariI :r '<
- ......_ -Jlyiceinn - <l>paH<4>opr
A 0 .o.
0
"'~
'-'
~·-- -.._------~. ·-----
I
6eHTOH~inbO
1
, .,, / ~ D 0 Pl•MOHA
/ - 0 HoP4><JnK
)~- ·, Q, AnnoMaTTOKC -- 0 ~
y .. x~KeiiM,... K E H T Y K K I 1862
?:":
"'"'~
!;J
-0
~
I
I
I
I
-~-'
r
E
£
x
b K A )(1862
._, IH41AHc
J TEpl1Topl>1
',,.
'. c
"'~
<llop~9
feHpi
._,_..,.__--:;-!(;"" ~
- }
0
Aannac 7-
1
A
c
0criHO
I
0
CaH-AATOfflO rlOCTOff
0
~
~ 0
Q, flirn-PoK
'l'-
- T . E H
QMeM<1>1c _0
Kopi1Hro'i
"'
""
"'
c:
(.)
ixB1Kc6eprl;i1863
t&eKC-OH<.>
(.)
~ X'onopr-riiAeoH ;:;; )(
~ 1863 '0 6a ..,,,:, 18$4 0
-? • TOff-rJ" Mo6in
0
Hoe•• OpneaH
Q, ·-----·
Haw~~ )(1862 _ _,,, . :X
· o.Mep<f>icoopo / Pon10 1865
H EC C I ,.. Bl'l4HA KAPo//
1_.....,,,/ ( - -- --- lt-4
....TTaRyra°-h° -; ">/ '--
'l'-
~
~
to 0
~ MOHTTOMepi
<;-
~
1863 " · ' IJ,// - -,
,,_ i:HHA ,
. Arna1na ' ,-1,o0 o Kon)'M6i•
'X '., //1Hfi
1864
,//.Jr
0 ,0
-?+
0 o CaMrep
lfapncroH
d CaBaHHa
)(~1862
/
'9
!O <!> fl '-·QQ p If ,I ,g,.eKCOHBinn
0
~
0
CeHr-OracriH
ne-ca<ona Tanaracc1 4 -1
P03ZMU<•me mepumopiK> CfilA Ha cepei}uny XIX cm. Jfri mepu=ptr6yAu npueammt fJo CnnAy.enux filmami• y nepudU,,,,.JtOflUHi XIX rm.?
131.
a;i10, m;o BHMara;iarrpHHHSITTSI Bi,n;rroBi,n;Ho'i rrorrpaBKH. IIpoTe rrpoKJiaMan;isr
npe3H,D;eHTa MaJia BeJIHqe3He 3HaqeHHSI, i aMepHKaHCbKHH Hapo,n; rraJIKO 'i'i Bi-
TaB. I'OMCTe,n;-aKT i 3BiJibHeHHSI a<}>poaMepHKaHn;iB 3a6e3IJeqHJIH rrpe3H,D;eHTY
ni,n;TpKMKY rrpOCTOro Hapo,n;y i KOJIHI.IIHix pa6iB. ,Il;o apMi'i rriBHiqaH BCTyrraJIH
THcsrqi ,n;o6poBOJihD;iB, m;o 3a6e3rreqHJIO 'iii KiJihKicHy rrepeBary Ha.n; KOH<}>e,n;e-
paTaMH. KiJihKiCTb coJI,n;aTiB-a<}>poaMepHKaHn;iB ,n;ocsrrJia 186 THC. qoJI., rroHa,n;
30 THC. KOJIHI.IIHiX pa6iB CJIY»<HJIH Ha <}>JIOTi.
,IJ;OKYMEHTM
CBI,rt;qATb
npotcnaMa~iSI npo 3BinbHeHHSI pa6ie.
1 Ci~HSI 1863 p.
>!, AspaaM JliHKOnbH, npe3viAeHT CnonyYeHvix WTaTiB,
BnaAOIO ronosHOKOMaHAYIOYOro apMi€t0 i cpnoTOM CnonyYeHvix WTaTiB y nepwvil71
AeHb Ci4H51 (1863), BiAnOBiAHO AO MO'ix HaMipiB TaK BYVIHVITVI, ny6ni4HO oronoweHVIX
3a CTO AHiB AO 3a3HaYeHoro AH51, BCTaHOBnlOIO i Ha3V1Bal0 Ti WTaTVI i YaCTVIHVI WTaTiB,
HaPOAVI 51KVIX rnnep noscrnnvi nporn CnonyYeHvix WrnTis, a caMe... (nepepaxosy-
IOTbC51 WTaTVI, W,0 nOBCTanvi).
HaKa3yt0 i oronowyt0, w,o sci oco6vi, 51Ki paHiwe 00IDKanvic51 pa6aMvi s 3a3HaYeHvix
WTaTaX i yacrnHax U.tTaTiB, BiAHVIHi i B Mali16YTHbOMY sinbHi i w,o BVIKOHaBYa BnaAa Cno-
nyYeHVIX WrnTiB, BKnlOYalOYVI Bili1cbKOBi i MOpCbKi cvinvi, 6yAe BV13HaBaTV1171 OXOPOH51TV1
CB060AY 3a3HaYeHVIX oci6.
npvi U,bOMy 51 npon0Hyt0 HaceneHHIO, oronoweHoMy sinbHVIM, YTPV1Mysarnc51 BiA
YC51KOro HacvinbCTBa, 3a BVIH51TKOM BVlnaAKY He06XiAHOro 3axVICTY, i peKOMeHAYIO 'iM y
rnx BVlnaAKaX, KOnVI u,e A03BOneHO, A06poYeCHO npau,t00arn 3a po3yMHY nnaTY.
lloMy npe3MtJ.eHT 11iHKOflbH peKOMeHtJ.Ye KOfllllWHiM pa6aM «YTPlllMYBBTlllCb Bill.
H8ClltflbCTBa i 11.06po'1eCHO npa1.410B8Tll1 38 p03YMHY nnBT'j»?
YJiiTI~Y 1863 p. y xo,n;i BiHHH HacTaB KopiHHHH rrepeJiaM. Yme B JIHIIHi B
TpH,n;eHHiii 6HTBi rri,n; I'eTTicoeprOM BiHCbKa rriB,n;eHn;iB 6yJIH po36HTi i rroqaJIH
si,n;cTyrraTH. Ma:iime o,n;HoqacHo apMi~ reHepaJia I'paHTa 3axorrHJia BiKc6epr -
roJIOBHY TBep,n;HHIO KOH<}>e,n;epaTiB Ha Miccicirri.
BecHOIO HacTyrrHoro poKy BiHChKa rriBHiqaH rri,n; 3araJihHHM KepiBHHD;TBOM
HOBoro rOJIOBHOKOMaH,n;yBaqa reHepaJia YJiicca rpaHTa po3rroqaJIH IIIHPOKRH Ha-
CTyrr Ha KoH<}>e,n;epan;i10. IIparHyqH Bi,n;pi3aTII Bi,n; IliB,n;Hsr apMiIO reHepaJia Jli,
HKa rrepe6yBaJia B paiioHi PiqMOH,n;a, i 3aHTH 'iii B TIIJI, BiHCbKa rri,n; KOMaH,n;yBaH-
HSIM reHepaJia illepMaHa rrpoBeJIH cJiaBH03BiCHIIH «peiW ao Mopsi» Bi,n; Miccicirri
~o y36epemmsr ATJiaHTIIqHoro oKeaHy - qepe3 ,Il;mop,n;miro i IliB,n;eHHY KapoJii-
Hy. Y BepecHi 1864 p. IIIepMaH 3,n;o6yB ATJiaHTy, HarrpHKiH11;i poKy - CaBaHHy,
IIiCJISI qoro BIIPYIIIIIB Ha rriBHiq ,D;JISI 3'e,n;HaHHSI 3 reHepaJIOM rpaHTOM.
<PeaepaJtbni eiucb1Ca nap. Miccicini. Jlimozpa</Jisi.1862p.
5*
132.
ICTOPV1YHV11il nOPTPET
rUlepMaH Bin&JIMTeKOMCe (1820-1891) - aMep1t1KaHCbKV1il1 reHepa11 , ni.:
o.mc rpoMa,Q5lHCbKO'i Biil1HV1 KOMaHAyBaB apMi8IO niBHO'-fi, 51Ka B 1864 p. B1t1il1w11a E
TV1Jl niBAeHU,iB, w.o ill npV13BeJlo AO 'iXHbOro po3rpo-
My. Y 1869-1883 pp. - KOMaHAyBal.f apMi'i CWA
3roAOM - no11iT1t1'-fH1t1il1 Ai51'-f .
CTaHoBmu;e rriB,n;eHn;iB cTaBaJio KaTacTpocpiq-
HHM. 3 KBiTHH 1865 p. rriBHit'.JaHH a,n;o6yJIH CTOJIIl-
D;IO KoHcpe,n;epau;il - PiqMoH,n;, a 9 KBiTHH, oToqe-
Hi rri,n; AnnoMaTTOKCOM, Kanimyxl()BaJlu BiUCbK
zenepalla Jli. BillHa cKiuqnJiach, e,n;HiCTh <Pe,n;e-
pau;il 6yJio Bi,n;HOBJieHo. IIpoTe nepe,n; aMepHKaa-
ChKHM YPH,ll;OM CTOHJia rn;e HH3Ka HeBHpirneHH
3aB,n;aHb. IloTpi6HO 6yJIO yaaKOHHTli 3BiJihHeHH'"'
pa6iB, aa6eaneqRTR 'ix cou;iaJihHY a,n;anTau;i
(rrpRCTOCyBaHHH ,n;o HOBliX YMOB BiJihHOro :>i<HT-
TH). AcppoaMepRKauu;i HK HOBi rpoMa,D;HHli MaJI::
BiJlb.fl.M mepMan a,n;o6yTH piBHi 3 6iJIRMli IIOJiiTRqHi npaBa.
CrrpaB:»<HhOIO Tpare,n;iero ,n;JIH aMepRKaHChKOI"'
uapo,n;y CTaJia cMepTh npe3R,D;eHTa ABpaaMa JliHKOJihHa. BiH 6yB y6RTRH y TeaTp.
aKTopoM lI,JtConoM BymcoM, rn;o MCTRBCH 3a po3rpoM KoHcpe,n;epau;il i oKynau;ilc
niB,n;eHHRX rnTaTiB. JliHKOJihH Ha3aBm,n;R BBillrnoB B icTopiro CIIIA HK BeJIRK;
JIIO,ll;RHa i TIOJiiTRK, HKlill BHiC HenepeciqHlill BKJia,n; B YTBep,n;meHHH ,n;eMOKpaTii .
p03BHTOK aMepRKaHChKOl Hau;il.
5. PeKoncmpyKlfi.si lliBiJn.si. Y rpy,n;ui 1865 p. KoHrpec CIIIA rrpRliHm:
13-Ty nonpaBKY ,n;o KoHCTRTyu;ii:, HKa y3aKOHRJia npoKJiaMau;iro JliHKOJihHa n pr
3BiJihHeHHH pa6iB. y 1866 p. 6yJIO npliHHHTO, a B 1868 p. paTHcpiKOBaHO 6iJib-
rniCTIO I.IITaTiB 14-Ty nonpaeKy ,n;o KoHCTRTyu;il, rn;o Ha,n;aBaJia KOJIRI.IIHiM pa6~
npaBo roJiocy. IIpoTe rriB,n;eHui rnTaTR Bi,D;MOBRJIHCH BR3HaTR 3a3HaqeHi ,n;onoBHe-
HHH ,n;o OcHOBHoro 3aKoHy Kpa'iHR.
y 3B'H3Ky 3 D;liM y 1867 p. niB,n;eHHi I.IITaTR 6yJio TI036aBJieHO aBTOHOMHliX npaB
a BJia,n;y nepe,n;aHO BillChKOBOMy KOMaH,n;yBaHHIO cpe,n;epaJihHliX BillChK. IloqaJiaCh
peKOHCTPYK~iH IliB,D;HSI. Ii: cyTh TIOJIHraJia y rrpRBe,n;eHHi cm::i;iaJibHO-TIOJiiTRqHm
HOpM :>i<liTTH Ha IliB,n;Hi y Bi,n;noBi,n;HiCTh ,n;o cpe,n;epaJihHliX CTaH,n;apTiB Ta BliMO:-
KOHCTRTyo;il. ,Il;JIH cnpRHHHH KOJiliI.IIHiM pa6aM 6yJIO CTBOpeHO cneo;iaJibH~
,n;epmaBHHli opraH - B10po 3BiJlbnenux, HKe ,n;onoMaraJio acppoaMepRKaHD;HM rny-
KaTR po6oTy, 3,D;06yBaTR OCBiTy i 3araJIOM npRCTOCOByBaTRCH ,n;o BiJihHOro :>i<HTT.H
IIaJta10'luu Pi'lMono
y KBimni 1865p.
Jiimozpa<jJiJi
:ri BiHHR.
- • BRKOPRCTOB.
!Ipe3R,D;eHTC
• l.J:oMy, aa
~L MiTqe_'L"l
IIpoaaaJiia~
133.
1-1~ reHepan, niA
864p. s1-1~wna s
o 1xHbOro po3rpo-
-ysay apMi'i CWA.
:10 KaTacTpocpiq-
HII 3,ll;06yJUI CTOJIH-
a 9 KBiTHH, OToqe-
.7.IOBaJlU BiUCb1Ca
Ch, e,n;HiCTh cf>e,n;e-
CIIIA rrpn:Hmrn
:IiHKOJihHa rrpo
cpiKOBaHO 6iJih-
. :mrrrniM pa6aM
IlpoTe KOJililllHi pa60BJiaCHHKli He MOI'Jlli 3Mli-
PHTHCH 3 THM, ~o qopHOillKipe HaceJieHHH IliB,n;HH
OTpHMaJIO O,ll;HaKOBi 3 HHMH rpOMa,ll;HHChKi rrpaBa.
3arrpoBa,n;meHi rriCJIH BiHHH B rriB,n;eHHHX IllTaTax
'lOpHi 1C00€1CCU» II036aBJIHJlli acppoaMepliKaH$
rrpaBa BOJIO,n;iTH 3€MJieIO, m;o 3MYII1YBaJIO 'ix 3aJIH-
maTHCH Ha IIJlaHTruVHX i rrpau;roBaTH Ha KOJIHillHix
rocrro,n;apiB Ha Ka6aJibHHX yMoBax. KoJIHillHix pa-
6iB rro36aBJIHJIH cBo6o,n;n 36opiB, MO»<JIHBOCTi BiJib-
Horo rrepecyBaHHH, rrpaBa HOCHTH 36poro. y 1866 p.
HaIIiB,n;Hi 6yJio CTBopeHo TepopncTnqHi opraai3au;fi
6irrnx, 30KpeMa rope3BiCHHH Ky·KJlyKc·KJlaH, HKi
'lllHHJIH THCK Ha acppoaMepHKaHu;iB, BJialllTOBy-
BaJIH KPHBaBi po3rrpaBH Ha,n; KOJllilllHiMH pa6aMH,
rrepelllKo,n;maJIH 'iM KopncTysaTHCH Ha,n;aHHMH rpo-
~a,n;.HHCbKHMH rrpaBaMH.
IIpoTe rrocTyrroBo rriB,n;eHHi IllTaTH BH3Ha-
:rn 13-Ty i 14-Ty rrorrpaBKH ,n;o KoHCTHTyu;i'i, i 'ix
rrpe,n;cTaBHHKH 6yJIH ,n;orry~eHi B KoHrpec. Pe-
KOHCTpyKu;iH IliB,ll;HH 3aKiHqHJiaCb y 1877 p.
YttaCHU1CU Ky-1CJly1CC-1CJlaHY
£foMy, na Bawy OYM1Cy, BOHU
3a1Cpu8aJLU o6JlU'l'Ul 6iJlUMU
KanmypaMu?
IIepeMora IliBHoqi B rpoMa,n;HHChKiH BiHHi ,n;o3BOJIHJia Bi,n;HOBHTH e,n;HiCTb
Clle,n;epau;i'i, crrpH.HJia 3Miu;HeHHIO ,n;eMOKpaTi'i i KOHCTHTyu;iHHoro Jia,n;y B CIIIA.
BoHa 3a6e3rreqnJia ,n;o,n;aTKOBi yMOBH ,n;JIH po3BHTKY BiJibHO'i pHHKOBo'i eKoHoMiKH
B Kpa1Hi, BKJIIOqeHHH rriB,n;eHHHX IllTaTiB y ccpepy KarriTaJiiCTH'IHHX Bi,n;HOCHH.
IIpHHHHTHH roMcTe,n;-aKT 03HaqaB rrepeMory i rro,n;aJiblllHH IllBH,n;KHM po3BHTOK
cpepMepcbKoro rocrro,n;apcTBa.
nepesipre ce6e
1. .HK p03BHBaJiach eKOHOMiKa CIIIA ,n;o cepe,n;HHH XIX CT., HKe 3 rrpoTHpiq 6yJio
lH BJiaCTHBe?
2. IloHCHiTh rrpHHIJ;HII «AMepHKa ,n;JIH aMepHKaHu;iB•>.
3. BHKOpHcT0By10qH ,n;o,n;aTKOBi ,n;.mepeJia, CKJia,n;iTh icTopHqHHM rropTpeT ABpa-
aMa JliHKOJihHa.
4. OxapaKTepH3YHTe IIJiaHH CTOpiH Ta p03TarnyBaHHH CHJI Ha rroqaTKOBOMY eTa-
rri BiHHH.
5. BHKOPHCTOBYIO'IH KapTy, rrpocJii,n;KyiiTe po3ropTaHHH 6o:HoBHX orrepan;i:H B
xo,n;i rpoMa,n;HHChKOl Bi:HHH.
6. .HKy pOJih B rrepe6iry rpoMa,n;HHChKOl BiHHH 3irpaJIH 3aKOH rrpo rOMCTe,n;H Ta
rrpe3H,n;eHTChKa rrpOKJiaMau;ia rrpo 3BiJihHeHHH pa6iB?
7. l:JoMy' Ha Barny ,n;yMKY' aMepHKaHu;i TaK 3aXOIIJIIOIOThCH repo1He10 poMaHy
M. MiT'leJIJI «Bi,n;HeceHi BiTpOM»?
8. IlpoaHaJii3YHTe 3axo,n;H aMepHKaHChKOl BJla,ll;H B xo,n;i peKOHCTpyKu;il IliB,n;HH.
AATV1 I nOAfi 2 rpyAHSI 1823 p. - npl'1~HflTHl «AOKTPL'1HL'1 MOHPO».
1828 p. - CTsopeHo ,lJ,eMOKparnYHY napTitO CWA.
1854 p. - crnopeHo Pecny6niKaHCbKY napTitO CWA.
20 TpaBHSI 1862 p. - np1-1i:1HflTTfl 3aKOHY npo roMCTeAL'1.
22 aepecHsi 1862 p. - npoKnaMal...ifl npo 30inbHeHHfl pa6is
niHKOnbHa.
1867-1877 pp. - peKOHCTPYKl...ifl niBAHfl.
134.
Ilicm1
BHB'leHHJI
MaTepiaJIY
TeMHyqeHL
aMome:
TBepA}l{eHHH
• • •
IHAYCT}JiaAI>HorocycnlAbcTBa
• •
BnpoBJAHMX Aep)I<anax cn1~
xapmcmepu3y6amu rrpo:u;ec aaBeprneHHSI cpopMyBaHHSI iH
,n;ycTpiaJihHoro cycrriJihCTBa B rrp0Bi,n;m1x ,n;epmaBax €Bporr.:
i CIIIA, HayKoBo-TexHi•rny peBoJI10:u;i10 KiH:a;SI XIX CT. Ta ::..
HaCJii,n;KH, BHHHKHeHHSI BeJIHKHX KOprropa:u;ili i cpiHaHCOB
rrpoMHCJIOBHX rpyrr, MOHOIIOJiiaa:u;i10 eKOHOMiKH, HOBi KJia
CH i cycrriJihHi BepCTBH, Mirpa:u;iliHi pyxH, YTBep,n;meHH•
,n;eMoKpaTi'i Ta rpoMa,n;SIHChKoro piBHorrpaB'SI, apocTaHH"'
poJii ,n;epmaBH B cycrriJihHOMY :0: eKOHOMi'IHOMY '1<HTTi;
6UC6imJU06amu OCHOBHi HarrpSIMKH co:u;iaJibHO-eKOHOMi'I
Horo i IIOJiiTH'IHOrO p03BHTKY rrpoBi,n;HHX ,n;epmaB CBiTy ::.
ocTaHHili TpeTHHi XIX CT., rrpo6JieMH BHyTpirnHho1Ta30B
HiI.IIHhOl IIOJiiTHKH;
no.RCHI06amu rrpH'IHHH IIOCHJieHHSI HepiBHOMipHOCTi eK
HOMi'IHOro i IIOJiiTH'IHOro p03BHTKY eBporreRChKHX Kpa!H
CIIIA Ta HacJii,n;KH :a;horo SIBHi::a;a;
a1wJ1.i3yBamu rrpH'IHHH, xi,n; Ta HacJii,n;KH Mo,n;epHiaa:u;il p ,
ci'i i .HrroHi'i, pecpopMH 60-70-x poKiB XIX CT. y PocilichK'"
iMrrepi1 Ta pecpopMH Meli,n;ai B .HrroHi'i;
nmca3y6amu 1W Kapmi KpalHH CBiTy B OCTaHHili TpeTKE_
XIX CT., ocHOBHi iH,n;ycTpiaJihHi :u;eHTpH €BporrH i CIIIA
xi,n; cppaHKO-HiMeD;bKOl BiliHH;
Oa6amu XapaKmepucmuKy BH3Ha'IHHM OC06HCTOCTSIM D;hC
ro rrepio,n;y: My:u;yxiTa, 0. cpoH BicMapKy, B. I'Jia,n;cToa.
B. ,D;iapaeJii, OJieKcaH,n;py II;
mJ1.yMa'lumu i 3acmoco6yBamu non.Rmm.R i mepMinu: iH,n;yc'
piaJibHe cycrriJihCTBO, KOprropa:a;iSI, MOHOIIOJiiSI, KaIIiTaJii3
iHBeCTH:a;i1, ,n;eMOKpaTiSI, CBiTOBa IIOJiiTHKa, ,n;BorrapTiliH
CHCTeMa, aHTHMOHOIIOJibHe aaKOHO,n;aBCTBO, pacoBa IIOJiiTHK.;:
MimHapo,n;HHR po6iTHH'IHR pyx, MO,n;epHiaa:u;iSI, Hapo,zvru
D;TBo, cou;iaJI-,n;eMoKpaTiSI, ,n;o6a «Meli,n;ai».
135.
hCTBa
•
XCBITY
p:MyBaHHH iH-
: ·aBax€Bpomr
HXIX cT. Ta iI
·> i cpiHaHCOBO-
urn:, HOBi KJia-
-'TBep~meHHH
.JepHiaau;il Po-
. y PocilichKiH
, KarriTaJiiaM,
J;BOrrapTiB:Ha
§20
AKTYAll13AL.l,1~
3HAHb
<l>opMynaHIDI iHAycrpia.AhHOI'O cycrriAI>CTBa
B npoBiAHux Aep:)KaBax €Bponu i CIIIA
HKi noKa3HUKU nauR.cKpaBime c6i01lamb npo nepexiO Kpa'i·
nu ao in{}ycmpiaJLbno'i cma{)ff po36umKy?
1. HayKo6o-mexnittna pe6o.ruoifisi KiKlfJi XIX cm. ma i"i nac.riiiJKu. OcTaHHH
TpeTHHa XIX CT. - n;e '-IaC 6ypxJIHBoro poaBHTKy BeJIHKoro rrpoMHCJIOBoro BH-
po6HHll;TBa. bt.{}ycmpiaJLi3al{ia Hali6iJihIII poaBHHYTHX Kpai:H €BporrH i CIIIA
poaropHyJiacH rricJIH aaBepIIIeHHH rrpoMHCJIOBoro rrepeBopoTy. BoHa cTaHOBHJia
co6010 rrpo:u;ec rro~aJibIIIOro apOCTaHHSI MaIIIHHHOl rrpOMHCJIOBOCTi B: cpopMy-
136.
4
136
Buz.Jl.RiJ H blO-Hop1ea.
<Pomozpa<jJiJi.Kineu,b
XIX cm.
BaHHR Ha IJ;hOMY r'pyHTi inoycmpiaJlbJWf cmpyKmypu 2ocnooapcm6a. Oco6mrno
CTpiMKHM 6yB rrporpec y rrpoBi,n:HHX raJiy3RX: MeTaJiypri'i, MarrrnHo6y,n:yBaHHi.
TpaHcrropTi. Ha rro'IaTOK XX CT. y BeJIHKiH BpHTaHi'i, HiMe'!'IHHi i CIIIA o6c.H:r
rrpOMHCJIOBOl rrpo,n:yKn;i'i rrepeBmu;yBaB 3a BapTiCTIO ciJihCbKOI'OCIIO,n:apChKY
BrrpHTYJI ,n:o <PopMyBaHHR iH,n:ycTpiaJihHO'i CTPYKTYPH eKOHOMiKH rri,n:iihmu:
TaKom <I>paHn;iR i PociR.
IIi,n:r'pyHTRM n;horo rrpoMHCJioBoro cTpH6Ka cTaJIH BeJIHKi HayKoBo-TexHiqH~
Bi,n:KpHTTR i rrpHHIJ;HIIOBi 3MiHH B TeXHOJiori'i BHpo6HHIJ;TBa. TaK, aHrJiien;h Bec-
ceMep BHHallIIIOB KOHBepTopHHll crroci6 BHIIJiaBKH CTaJii, IIJ;O 3aMiHHB CTapr
CHCTeMy rry,n:JiiHryBaHHR. Ilepexi,n: ,n:o 6ecceMepiBChKO'i TeXHOJIOri'i ,!l;03BOJIHE
3HaqHo 36iJihIIIHTH BHpo6HHIJ;TBO MeTaJiy i 3HH3HTH BapTiCTh CTaJii. B ocTaHHif:
TpeTHHi XIX CT. BHIIJiaBKa cTaJii y cBiTi 3pocJia B 56 pa3iB. CyTTeBo 36iJihIIIHTI:
BHpo6HHIJ;TBO M:eTaJiy 3 HaRBHHX y €Bporri i CIIIA py,n: ,n:o3BOJIHJIH TaKom Tex-
HOJioriqHi BHHaxo,n:H <PpaHn;y3hKoro iHmeHepa Mapmena, aHrJiilichKoro MeTa-
Jiypra ToMaca, BHHaxi,n:HHKa pereHepaTHBHO'i rreqi CiMenca.
ICTOPls:I Bll1HAXOAIB
n1.1Ta CT311b
Y XVIII CT. nepepo6Ka 4aByHy s 3a11i30 npoBOA1111acH 3a AOnoMorolO Kpl14HW
ropHiB. L.l,H T8XHOJlOriH Mana 6araTO H8AOJliKiB, 30KpeMa Hl13bKY HKiCTb s11po611e-
HO'i npOAYKL..i"i. nicnH TaKO'i nepepo6K11 Mernn s11xoA1-tB HeOAHOPiAH11M. Onepal...is:-
3aii1Ma11a 6araTo Yacy i He np11Hoc1111a 6a>KaH11x pe3y11bTaTiB.
npOL..8C nepepo6Kl1 BAOCKOHa1111B aHrniE:l...b KopT, HKl-tiil 3anponoHyBaB y 1784 p.
nyAJliHroBy ni4, y HKiiil 6yno nepeA6a48HO ABi Tpy611: OAHa, OCHOBHa - HaA rnnKOIO.
a iHwa - H3A po60411M npocrnpoM. L.l,IO Tpy6y BiAKPl1Ba1111 nepeA 3MiwysaHHHM 4a-
BYHY, ~06 3MeHw11rn TeMnepaTypy. ,D,o cepeA1-tH11 XIX CT. nyAJliHrosi ne4i B>Ke He
MOrlll-1 3aAOBOJlbHl1Tl1 n0Tpe611 npOMl1CJlOBOCTi B CTaJli.
ToMy s11HaXiAH1-tK 6ecceMep y 1856 p. CTsop11s seprnKaJlbHY ni4, HKa 6yna nepe-
ropoA>KeHa 3Bepxy nepeKpl1TTHM AJlH OTBOPY ra3y. 3roAOM BiH BAOCKOHaJll-18 CB1~
B11HaxiA, 3po611sw11 KOHBepTep, ~o o6epTaE:TbCH. Y 1860 p. asrnp 3anaTeHTyBaE
CBiiil Bl1HaXiA. llloro M8TOA A03BOJ111B MeTanypri'i 3po611rn 3Ha4Hl1Lil KPOK ynepe,n
Ane 3a1111wa11acH OAHa Hepo3B'H3aHa npo611eMa, HKa no11Hra11a B HeMO)l(Jl1-tBocr
OTp11MaHHH Bl1COKOHKiCH0°i CTaJli.
Y 1878 p. ToMac 3anpon0Hysas AOAaBarn np11 s11n11aBL..i 10-15 % sanHa. Y npo-
l...8Ci nnaBKl-1 YTBOPIOBaJll-tCH wnaKl-1, B pe3Y1lbTaTi 40ro ¢oc¢op Ta iHwi AOMiWK!-
3ropa1111 i 3 4aByHy YTBOPIOBanacH CTaJlb Bl1COK0°i HKOCTi.
137.
ni.n;i:Hm:m
30iJihillHTll
TaKO)K Tex-
Ilepexi.n; .n;oMaCOBOrO BHp06HHIJ;TBa CTaJii Bip;-
KPHB BeJIHKi MO)KJIHBOCTi ,D;JISI p03BHTKY 3aJli3-
flU1l1iOZO i MOpCb1Coeo mpancnopmy. Ynpop;oBm
1871-1900 pp. 3aJii3HH'IHa Mepema cBiTy apocJia
B 4 paaH. CTapi napoBi MamHHH .n;ep;aJii 6iJihme
BHTiCHSIJIHCh eJieKTPOABHryHaMH i ,ll;BHryHaMH
BHyTpimHhoro aropsi:HHSI. BHHHKaIOTh si:KicHo
HOBi raJiy3i npOMHCJIOBOCTi - eJle1Cmpomexni1l-
fla, xiMi'lna, Jlima-,co- i aemoMo6iJle6yiJyeannR.,
rrpo.n;yKn;isr SIKHX IIO'IHHae IIIBH,ll;KO 3MiHIOBaTH
ITOBCSIK,D;eHHe )KHTTSI JIIOp;e:H.
2. Bu1£UK1£ennJ£ eenuKux KopnopalfiU i ijJiKan-
coeo-npoMucnoeux zpyn. HoBHH cTyniHh poa-
BHTKY IIpOMHCJIOBOro BHpo6HHIJ;TBa BHMaraB i
HOBHX cpopM opraHiaaIJ,ii: iH.n;ycTpil. Byp;iBHH-
IJ,TBO BeJieTeHChKHX cpa6pHK i 3aBop;iB IIOTpe6y-
BaJio 3Ha'IHO 6iJihllIHX, Him paHiIIIe, cpiHaHCOBHX 6i1ii1Ca
BKJiap;eHh. Ha 3MiHy oiJnooci6nuM niiJnpueMcm-
BaM , Ill;O HaJiemaJIH O,D;HiH JIIO,D;HHi, npHXO,ll;SITh KOprropau;il, a6o aKu;iouepui
TOBapHCTBa. BnnycK aKIJ,iH ,ll;03BOJISIB 3aJiy'IHTH ,ll;JISI BHpo6HHIJ,TBa KOIIITH TH-
csrq nro.n;e:H, cnpHSIB .n;e.n;ani 6iJihIIIiH IJ,eHTpaniaaIJ,i'i KaniTaJiy Ta KOHIJ,eHTpaIJ,i'i
BHp06HHIJ,TBa Ha BeJIHKHX KaniTaJiiCTH'IHHX ni.n;npH€MCTBax.
I'OCTpa KOHKypeHTHa 6opOTb6a, llJ;O IIOCHJIIOBaJiaCb y nepiop;H 'laCTHX eKO-
HOMi'IHHX KPH3, IIpHBO,D;HJia .n;o poaopeHHSI He TiJihKH .n;pi6HHX ni.n;npH€MIJ,iB,
a :H BJiaCHHKiB cepe.n;Hix i HaBiTh BeJIHKHX cpipM. Ix MaHHO, SIK npaBHJIO, nepe-
xop;HJIO .n;o pyK HOBHX rocno.n;apiB, y peayJihTaTi Ha pHHKY aaJIHIIIanocsr JIHme
;:i;eKiJihKa Hali6iJihllIHX i HaMMOryTHillHX KOMIIaHiH, SIKHM JierKO 6yJio ,ll;OMOBH-
THCSI Mim co6oro. 3 MeTOIO YHHKHeHHSI 3aHBHX BHTpaT Ha KOHKypeHIJ,iIO BOHR
IIO'laJIH yKJiap;aTH Mi:HC1COpnopamueni yzoi)u, YTBOpIOBaTH COI03U, Ill;O ,ll;03BOJISl-
-1H lM BCTaHOBHTH IIOBHHH M01iOnOJlb1iUU 1C01impOJlb naiJ pU1i1COM.
3. MoKononi3alfiJ£ e1wn0Mi1Cu. Ha:H6inhm npocTHMH i nomnpeHHMH cepe.n;
MOHononicTH'IHHX o6'ep;HaHh 6yJIH KapmeJli i cuniJu-,camu. IIepIIIi cTaHOBHJIH
co6oro 3BH'laliHi yrop;H npo nop;iJI Mim yqacHHKaMH pHHKiB a6yTy, npo qacT-
Bue.JLRi) JIoniJona.
<Pomoepa<jJi.R.
Kinel{b XIX cm.
-----····
137
138.
&reooKpynna e Ecceni.<Pomozpa<jJiR.1864p. IIepwuu napoouu MOJwm <Ppi14
Ky KO)l<.HOro y BHpo6m1:u;TBi (:r:u;o6 He rrepeHaCHTHTH pHHOK TOBapaMH), a rOJIO-
BHe - rrpo crriJihHi, MOHOIIOJihHO BHCOKi :u;iHH, :r:u;o HaB'.H3yBaJIHCSI CIIO)KHBa'ly.
KapTeJii 6yJIH HeTpHBKHMH co10aaMH - JierKo CTBOpIOBaJIHCh, H: lllBH,n;Ko poa-
rra,n;aJIHC.H.
BiJihlll Mi:u;HoIO <PopMoIO MOHOIIOJiicTHt.J:Horo o6'e,n;HaHH.H, IIOlllHpeHoro, ao-
KpeMa, B Pocii: i HiMet.It.J:HHi, 6yB cunowcam. BiH CTaHOBHB rro,n;i6Hy ,n;o KapTemo
yro,n;y, rrpoTe H:oro yt.J:aCHHKH BTpat.IaJIH KoMep:u;iHHy HeaaJiemHiCTh. IIpo,n;ameM
'ix TOBapiB 3aHMaJiaC.H crriJibHa, crre:u;iaJihHO CTBOpeHa <PipMa.
Y ClliA, ,n;e BeJIHKa KarriTaJiiCTHt.J:Ha iH,n;ycTpi.H 6yJia rropiBH.HHO MOJio,n;oIO, a
rrpoMHCJIOBHH pHHOK HarrpHKiH:u;i XIX CT. :r:u;e <PopMyBaBc.H, yro,n;H Mim BeJIHKH-
MH Koprropa:u;i.HMH (aK:u;ioHepHHMH KOMIIaHi.HMH) 6y;rn IIOO,ll;HHOKHM .HBH:r:u;eM.
TyT Ha6yJia IIOlllHpeHH.H iHllla <PopMa MOHorroJiiCTHt.IHHX o6'e,n;HaHb - mpecmu,
:r:u;o KOHTpOJIIOBaJIHCh O,ll;Hi€IO JIIO,ll;HHOIO a6o rpy-
IIOIO crriBBJiaCHHKiB. IIi,n;rrpHeMcTBa, BJiacHHKH
SIKHX poaopIOBaJIHC.H, CKyrroByBaJIHCSI aa 6ea-
:u;iHb i rrpOCTO BKJIIOt.J:aJIHCSI ,n;o CKJia,n;y TpecTy, Sil<
rBHHTHKH y BeJIHKHH MexaHi3M.
fa CTaHOBJieHHSIM aHTHMOHOIIOJihHOro 3aKo-
Ho,n;aBCTBa i IOpH,ll;Ht.IHOIO aa6opOHOIO TpecTiB y
ClliA, a aro,n;oM B €Bporri Ha6yJIH IIOlllHpeHH.H
XOJlOUHZU (a6o KOH:u;epHH), :r:u;o CKJia,n;aJIHCb i3
<PopMaJihHO He3aJiemHHX ,n;ec.HTKiB, a TO H COTeHb
<PipM. IIpoTe 'ix 30BHilllH.H HeaaJiemHiCTh 6yJia
OMaHOIO - yci BOHR <PinaHC060 1COHmpOJlKJ6aJlUC.fl
3 eounozo "l{enmpy, naJte:HCaJtu ·oonoMy Monono-
Jticmy, ooniU MamepuncbKiU KOMnaniL
AKTHBHY pOJib y CTBOpeHHi MOHOIIOJiiCTHt.IHHX
o6'e,n;HaHh - Bi,n;irpaBaJIH 6aHKH, KpeBHO aa:u;i-
KaBJieHi B rrpH6yTKOBOCTi BKJia,n;eHHX y BeJimd
KOMIIaHil KOlllTiB. A p03BHTOK KOprropaTHBHHX
3B'S13KiB 6aHKiB i BeJIHKHX rrpOMHCJIOBHX KOMIIa-
HiH rrpHBiB ,n;o IIOCTyrroBoro apo:r:u;eHHSI 6aHKiB-
ChKOro i rrpoMHCJIOBoro KarriTaJiy Ta yTBopeHHst
139.
Byaienuu,meo
TayepcbKOZO Mocma.
<Pomozpa<Pi.Ji
-epun1x <Pinancoeo-npoMUCJlOBUXzpyn. Jimue B CIIIA ,n;Bi Hali6iJihrni rpymr -
a.<Pmoeozo Maznama !{:>IC. P01c<PeJLJLepa i <Pinancucma Mopzana - Ha no"tlaTKY
':X CT. KOHTpOJIIOBamr 56 % ami;ioHepHoro KaniTaJiy Kpa'iHH i aocepe,n;HJIH y 139
Bo'ix pyKaX KepiBHi noca,n;H B 112 Hali6iJihllIHX npOMHCJIOBHX, TpaHcnopTHHX,
paxoBHX Ta cpiHaHCOBHX KOMnaHiax Kpa'iHH. Bi,n; HHX aaJiemaJIH ,n;o6po6yT i
- HTTSI ,n;ecSITKiB MiJihMOHiB JIIO,n;eli.
nOMIPKYLi1TE!
3 '13Ha•ne npW·H1Hlll nosrn111 B8Jll!IKlllX KOpnopa~iVI i cpiHaHCOBO-npOMlllCJlOBlllX
-nyn.
Mim Hali6iJihllIHMH KoprropaII;iSIMH cBiTy poarnnpIOIOThCSI if ypiaHoMaHiT-
=roroTbCSI eKOHOMi"tIHi 3B'Sl3KH, cpopMyeThCSI CBiTOBe rocrro,n;apCTBO. Ilopa,n; 3
- 3BHTKOM TOpriBJii BeJIHKOrO IlOIIIHpeHHSI Ha6yBae BHBi3 aa KOp,n;OH BiJihHHX
nmTiB, eKcnopm KanimaJLy. TaK, lll;Opi"tIHi aaKop,n;oHHi KaniTaJIOBKJia,n;eHHSI
-~rJii'i JIHrne y 80-x poKax XIX CT. apocJIH B n'SITh paaiB.
~ HoBi KJr.acu i cycnia&ni BepcmBu. IH,n;ycTpiaJibHHM poaBHTOK npncKo-
llB yp6aniJau,i10 p03BHHYTHX ,n;epmaB CBiTy, ,n;e,n;aJii 6iJihllie HaceJieHHSI 30-
epe,n;myBaJIOCSI y BeJIHKHX rrpoMHCJIOBHX MicTax. Cepe,n; ropo,n;SIH 6iJihllIY
-acTHHY cTaHOBHJIH po6iTHHKH. Ha KiHeII;h XIX CT. 'iXHSI "tlHCeJihHiCTh nepe-
--~lll;yBaJia 40 MJIH "tIOJI. CTaHOBHID;e po6iTHHKiB npo,n;oBmyBaJio aaJinrnaTHCSI
=ncHTb BamKHM, oco6JIHBO B MOJIO,ZJ;HX KaniTaJiiCTH"tlHHX Kpa'iHax 3 BeJIHKOIO
l.!hKiCTIO 6eapo6iTHHX - Poci'i i HiMe"tl"tlHHi. ,ZJ;oMaraTHCSI rri,n;BHlll;eHHSI aap-
::..-iaTHi if o6MemeHHSI TPHBaJIOCTi po6o-qoro ,!l;HSI ,n;oBO,!l;HJIOCh, HK rrpaBHJIO, y
_·opCTOKHX aiTKHeHHSIX 3 ni,n;rrpHeMII;SIMH, lll;O HeyxHJibHO IIOCHJIIOBaJIO Ha-
=pyry B cycrriJihCTBi.
OcTaHHSI TpeTHHa XIX CT. xapaKTepnayeThCSI
Ra"tlHHM rri,n;HeceHHSIM po6iTHH"tlOro, HacaMrre-
- ,n; cmpauxoeozo, pyxy, aKTHBiaaII;iero npocpcrri-
-oK, a,n;o6yTTSIM HHMH aaKOHHO BH3HaHHX rrpaB
'1a CTpaliK i II030B 3 HaMMa"tlaMH. y <I>paHII;i'i lll;e
::a "tiaciB ,ZJ;pyro'i iMrrepi'i 6yJio cKacOBaHo cTapo-
_,nHHHM aaKOH rrpo aa6opoHy po6iTHH"tlHX CHH,Zl;H-
aTiB, a B AHrJii'i B 1871 p. Tpe,n;-roHioHH HaBiTh
.:to6y;rn rrpaBa ropn,n;H"tIHHX oci6. B ocTaHHiM Tpe-
:irni XIX CT. y Kpa'iHax €Bponn aaBeprnyeThCSI
_praHiaaII;iMHe ocpopMJieHHSI po6iTHH"tlHX - cou,ia-
icmu'lnux i cou,iaJL-aeMoKpamu'lnux napmiu,
epe,n; SIKHX rrpoBi,n;Hy pOJih Bip;irpaBaJia HiMeII;h- Cmpaux a.MepuKaHCbKux
~~ COII;iaJI-,n;eMOKpaTiSI.
140.
4
?.
140
5. Y mBopeuua,II Iumepualfiouany. Y 1889 p. y Ilapnmi Bi,n;6yBc.H MimHapo;r-
HHli cou;iaJiiCTR'IHHll KOHrpec, y HhOMY B3.HJIH y'laCTh cou;iaJiicTH 3 20 Kpa'iH
KoHrpec He CTBOPHB opraHi3an;iHHoro n;eHTpy, aJie rroKJiaB rroqaTOK ,n;i.HJihHocr..
II luTepuau;iouaJiy, rrepio,n;H'IHHM MimHapo,n;HHM KOHrpecaM po6iTHnqnx op-
raHi3an;ili, crrpH.HB B3aeMo,n;ii: cou;iaJiicTH'IHHX rrapTili i rrpo<t>crriJIOK ycix Kpa-
'iH. IleBHHli qac KepiBHY poJih y II IHTepHan;ioHaJii Bi,n;irpaBaJIH peBomou;ilia.
MapKCHCTH, aJie 3ro,n;OM, Ha rroqaTKY xx CT., ropy CTaJIH 6paTH pe<t>opMiCTH.
rrpH6iqHHKH JieraJihHOl rrapJiaMeHTChKOl ,n;i.HJihHOCTi.
6. JKino11,uu pyx. Yu;eli rrepio,n; oQ;>opMJIIOE:ThC.H i :JtCiH01lUUpyx. IlaHyro'le Micu;e B cy-
crriJihcTBi, .HK i paHirne, 3aRMaJIH "LJOJIOBiKH. BBa»<aJIOCh, m;o OCHOBHe Micu;e miHKH -
,n;iM, a BCi li Typ60TH MaIOTh o6MemyBaTHCh Bi.n;Bi.n;YBaHH.HM u;epKBH, BHXOBaHH.HM
,n;iTeli i Be,n;eHH.HM rocrro,n;apCTBa. 3ro,n;OM miHKH CTaJIH HaBqaTHC.H B IJ;ropiXChKOMy i
IIapH3hKOMY yHiBepcHTeTax, BHID;HX HaBqaJihHHX 3aKJia,n;ax IIIBeu;i'i i <l>iHJI.HH,n;i'i.
JKimcu JaJ1,UWaJ1,UC.R. 10pUOU1lHO 6e3npa6HUMU zpoMaO.R.HaMU C60e"i 1Cpa'inu.
Ix rrpaBa Ha BOJIO,n;iHH.H MaRHOM Ta crra,n;KyBaHH.H 3HaqHO o6MemyBaJIHC.H. JKiH-
KH He MOrJIH 6paTH y'laCTh y rrapJiaMeHTChKHX BH6opax. ll;iKaBO, m;o KOPOJieBa
BiKTopi.H Tem 6yJia rrepeKoHaHa B TOMy, m;o miHKa Mae cn,n;iTH B,n;oMa, i rrpoTec-
TyBaJia rrpOTH Ha,n;altH.H ITOJiiTH'IHHX rrpaB rrpeKpacHili ITOJIOBHHi JIIO,ll;CTBa.
0,n;HaK y rrepio,n; rrpoMHCJIOBoro rrepeBopoTy y.HBa rrpo qoJioBi'li Ta miHo'li
poJii ITOBHiCTIO 3MiHHJiaC.H, rraHyIO'IHll CBiTorJI.H,ll; He Bi,n;rroBi,n;aB iCTOpH'IHHM
peaJii.HM. y u;eli rrepio,n; miHKH aKTHBHO BJIHBaIOThC.H ,n;o nrnpoKoro KOJia po-
6iTHHKiB 3 MeToIO OTpHMaTH ,n;o,n;aTKOBHli rrpH6yTOK ,n;JI.H ciM''i. BeJIHKOIO rrpo-
6JieMOIO Toro qacy CTaJia BHCOKa CMepTHiCTh cepe,n; 'IOJIOBiKiB Ta 'ix eMirpan;i.H,
3Ha'IHa 'laCTHHa miHOK 3aJimnaJiac.H He3aMi»<HhOIO. Y TaKnx yMoBax :JtCimcu
6yJ1,u JMyweni wyKamu Jaco6u OJt,.R. neJaJ1,e:J1Cnozo icnyBann.n., m;o6 3a6e3rre-qy.
BaTH ce6e a6o CBOlX ,n;iTeli. 0,n;HaK miHO'la rrpan;.H rropiBH.HHO 3 'IOJIOBi'IOIO OITJia-
'lyBaJiaC.H Ha6araTo HH»<'le. BpnTaHChKi miHKH rroqaJIH opraHi3oByBaTH pi3Hi
ny6Jii'IHi BHCTyrrH ,n;JI.H CBoro 3axHcTy. PoJih miHoK y cycrriJihCTBi rroqana 3pocTaTH,
3apo,n;myBaBc.H miHO'IHR pyx.
Y 30-x poKax XIX CT. y BeJIHKili BpHTaHii: c<t>opMyBaJIHC.H rreprni miHo'li rro-
JiiTH'IHi rpyrrH, 'iXHhOIO MeTOIO 6yJia 6opoTh6a rrpoTH pa6cTBa B ychOMY CBiTi. Y
40-x poKax 3'.HBHJIHC.H 6iJihIII pa,n;HKaJihHi opraHi3an;i'i, m;o BHMaraJIH 3piBH.HH-
H.H qoJioBi'IHX i miHO'IHX rrpaB. Y 1868 p. 6yJio 3acH0BaHo ToBapHCTBo aciuoqo-
ro BH6opqoro npaBa rri,n; KepiBHHD;TBOM JliOi'i Be1C1Cep. AKTHBicTKH TOBapRCTBa
rroqaJIH BH,n;aHH.H «JKino1lozo cy<jJpa:JtCucmcb'ICozo :J1CypnaJ1,y». Yme qepe3 piK
TOBapHCTBO HapaxoByBaJIO ITOHa,n; 5 THC. "LJJieHiB. y 1868 p. rri,n; THCKOM pyxy
napJiaMeHT rrpnliH.HB HOBHli 3aKoH, m;o Ha,n;aBaB rrpaBo roJiocy He3aMimHiM
3a6e3ITe'leHHM miHKaM y Micn;eBHX BH6opax.
nOMIPKYlllTE!
r40MY :>KiHK~ nOYaJl~ B~Mararn 3piBHflHHfl "ix y npasax 3 YOJlOBiKaM~?
Y ,n;pyrili rroJIOBHHi XIX CT. BHHHKae 6araTo miHoqHx rroJiiTnqHnx i cou;iaJih-
HHX opraHi3an;ili i o6'e,n;HaHh, .HKi BHCyBaJIH pi3Hi BHMOrH, ,n;e ,n;oMiHyIO'IHMH
6yJIH rroJiiTH'!Hi. Po3Maxy Ha6yB cy<jJpa:JtCucmcb1CUU pyx 3a BKJIIO'leHH.H miHOK
,n;o ITOJiiTH'IHOl Ta ynpaBJiiHChKOl c<t>epH. Ix BHMOrH "LJaCTKOBO 6yJIH 3a,ll;OBOJieHi
Ha ITO'!aTKY xx CT., aJie pyx He rrpHITHHHBC.H.
7. 3pocmanua, poni iJep:HCaBu B COlfianbuo-eKonoMi'tnoMy :HCummi. HarrpH-
KiHn;i XIX CT. ,n;oKopiHHO 3MiHHJiach rroJiiTH'!Ha cHcTeMa rrpoBi,n;HHX Kpa'iH cBiTy.
Y CIIIA, <I>paHn;i'i li IIIBeliu;apchKili KoH<t>e,n;epau;i'i yTBep,n;HJiac.H pecny6JiiKaHChKa
<t>opMa rrpaBJiiHH.H, a B 6iJihIIIOCTi iHIIIHX eBporreliChKHX ,n;epmaB (3a BHH.HTKOM
21
141.
<r. Iimaapo,11;-
3 20Kpai:H.
< .J;iHJibHOCTl
THifqHX op-
OK ycix Kpa-
Bomou;iHru
<!>OpMiCTH.
OciHChKOI iMrrepil) BJia,D;y MOHapxiB 6yJIO o6MeJKeHO KOHCTHTyu;iHMH i ,n;imrn
.:BorraJiaTHi rrapJiaMeHTH. Xoqa .n;BopRHH, HK i paHiIIIe, rrpo,n;oBmyBaJIH rroci,n;aTH
:::ail:Bmu;i ypR,n;oBi rroca.n;n, noJLimux:a aepJ1Ca6 menep cx:epo6y6aJLacR nepe6aJ1C1-to 6
Jt.mepecax mopzo6eJlb1-to-npoMUCJl06UX x:Jtaci6.
Y 50-70-x poKax XIX CT. y rrepio,n; rraHyBaHHH Jii6epaJihH01 i,n;eoJioril rrpaB-
:Rqi KOJia )l;OTPHMyBaJIHCH IIPHHIJ;HIIY HeBTpyqaHHH B cou;iaJibHO-eKOHOMiqHe
::RTTH KpalHH. BypmyaaiH B u;eli qac He TiJihKH He IIOTpe6yBaJia ,n;epmaBHOI
_orroMorn, a :H BBamaJia 11 o6TR:>KJIHBOIO. pepJ1Ca6i 6i06oOuJLacR pOJlb «1-ti11.1-tozo
mopoJ1Ca», ao6oB'RaaHoro aaxmu;aTH JKHTTH i MaliHo rpoMa,n;RH SIK Bcepe,n;nHi
paIHH, TaK i Bi,n; aaaixaHh 330BHi.
IIpoTeia aarocTpeHHSIMKOHKypeHu;ilMimBeJIHKHMH,n;epmaBaMHaacBiToBoMy
• HHKy, 3 IIOSIBOIO MOHOIIOJii:ii, ru;o ,n;yIIIHJIH .n;pi6HHH 6i3Hec, Ta i3 aarocTpeHHSIM
:rpoTnpiq Mim HaliMaqaMH i po6iTHHKaMH cnTyau;iSI rroqaJia 3MiHIOBaTHCh. Ha
3HMory rri,n;rrpHeMu;iB y 6iJihIIIOCTi eBporreHChKHX Kpai:H 6yJIO CKaCOBaHO peJKHM
BiJibHOI 6e3MHTHOI TopriBJii i Bi,ZJ;HOBJieHO rrpoTeKu;ioHiCTChKi MHTa ,Zl;JISI 3aXHCTY
B..1acHoro Bnpo6HnKa. Y CIIIA <Pe.n;epaJihHHH ypSI,n; rrorrpn IIIaneHHH orrip BJiac-
::nmiB TpecTiB 3MyIIIeHHH 6yB B,n;aTHCH ,n;o aHTHMOHOIIOJihHOro 3aKOHO,ZJ;aBCTBa.
A y 80-x poKax XIX CT. y HiMeqqHHi, SIKa BBamaJiacSI o,n;Hiero a HaliKoHcepBa-
:-RBHiIIInx Kpai:H €BpOIIH, 6yno aarrpoBa,n;meHO ,n;epmaBHY CHCTeMy CTpaxyBaHHH
~i.n; Blipo6HHqoro TpaBMaTH3MY i rapaHTOBaHO OTpHMaHHH ,n;epmaBHHX rreHciH.
·ce u;e CBi,n;qHJIO rrpo BTp~aHHSI .n;epataBH B cou;iaJihHO-eKOHOMi•rni Bi,IJ;HOCHHH,
:;po IIOCTYIIOBe 3pOCT3HH.H ri pOJii B cycrriJihHOMY atHTTi.
nepesipTe ce6e
1. 51Ki HayKoBo-TexHiqHi Bi.z:IKPHTT.H i TexHonori<rni 3MiHH KiHu;R XIX CT. crrpa-
BHJIH Ha:H6iJihlIIHH BITJIHB Ha p03BHTOK eKOHOMiKH?
2. OxapaKTep1rny:HTe Ha:H6iJihlII ITOIIIHpeHi <lJopMH MOHOITOJiiCTHqHHX 06'e.z:1HaHh
B Kpai:Hax 8BponH i CIIIA Ta i:xHIO pOJih y JKHTTi u;nx Kpai:H.
... . 51Ki qiopMH 6opOTh6H HaHMaHHX po6iTHHKiB aa CBOl npaBa 6yJIH HaH6iJihlII no-
nmpeHi B nepe,D;OBHX Kpai:Hax HanpHKiHu;i XIX CT.?
• HK i qoMy 3MiHHJiac.H poJih .z:1ep.maBH B npOMHCJioso poaBHHYTHX Kpai:Hax npo-
T.HroM XIX CT.?
AATl/1 I nOAi'I 1868 p. -y BellVIKiVI 6pV1TaHii 3aCHOBaHO TosapV!CTBO }KiH0-
40ro BV16op4oro npasa.
21
IYAJ113AUIS'.1
3HAHb
1889 p. - CTBOpeHH5l II IHTepHau,ioHany.
<l>J?!!HKo-~riMeq1>Ka niutta
Ta 11 HaCAIAKJ1
IIpuzaaaume, U{O co6010 R6Jl.JlJla ppyza iMnepiR y <Ppam"ff,
RKY 61-tympiw1-t10 ma 3061-tiw1-t10 noJLimux:y npo6oOu6 Hano-
Jteo1-t III.
llpu'tunu Biiinu. llopaaKa <Ppanq.i'i. !IarrpnKiHu;i 60-x pox:i6 XIX cm. B iM-
pil HanoJieoHa III .z:1e,n;aJii BHpaaHiIIIe Bi.z:1qyBanoc.H Ha6Jin»<.eHH.H noJLimul.(,1-tO'i
U3u. Bypmyaai.H Bi,D;BepTo BHCJIOBJIIOBaJia HeB,D;OBOJieHHSI pe»<.HMOM, BHMa-
roqH IIIHpIIIHX IIOJiiTHqHHX rrpaB Ta MO:>KJIHBOCTi 6earrocepe,n;Hh0 yrrpaBJI.HTH
pmaBoIO. IIa,n;iHHSI piBH.H »<.HTT.H i apocTaHH.H rro,n;aTKiB BHKJIHKaJIH ,n;e,n;aJii
-----· ···.....
141
142.
4
142
noHAOH
®
~J~(r.
1'>
GPHTAHIJJ
Q6peCT
Wep6yp
0
0
PeH
«l>pamto-HiMe~i.Ka siHna
npycciSl TaiHWi
D HiMelbKi A01:JlKa~i-1
HanepeAOAHI BMHl'I
D Tepi-1rnpi11 ct>paH4ii
Hacryn HiMelbKl'IX
- Bi~CbKY
1870-1871 pp.
x
0
<I>
MiCLSl 61-!TB Iolla-Powen•
06nora MiCT i c)>OpT0Lb
p KanhynRt.1iR c)>paHLIY3bKOi
apMii niA CeAaHoM
2 BepeCHSl 1870 p.
0
nyarbt
p A
JliMOlO<
0
MelKa npocyaaHHSl HiMelbKl'IX ai~CbK
0
iJ,JoHKepK'
0
6ypJO<
H
Heeep
0
u
KllepMOH·<l>eppaH
0
Tepi-1Topi11 Enb3acy i nornpi-1Hrii, nepeAaHa HiMeYYl'IHi
3a ct>paHK<j>ypTCbKl'IM Ml'IPOM 10 TpaBHSl 1871 p.
~~
.t...
('>('>
.,~
I H
JliOH
0
lKeHeea
rpeH~b
~
~
~
~
....
~
6iJibIIIY CTyp6oBaHiCTb HaceJieHHH. y <l>paHii;i'i HapocTaB CTpaiiKOBHH pyx, no-
CHJIIOBaJIOCH aaraJibHe HeB,n;OBOJieHHH BJia,n;oro.
Oco6JIHBO IlOCTpam,n;aB npeCTHJK ,Zl;pyroi: iMnepi'i Bi,n; neeoaJLOl 308HilllHbOl
noJLimww ypR-oy. q:ucneHHi BiiiHH HanoneoHa III, HK i RopoTKoaopa aoBHirumi:
IlOJiiTHKa, He npHHOCHJIH Bi,D;'IYTHOl BHro,n;H Kpai:Hi i JIHIIIe a6iJiblliyBaJIH ,n;ep-
maBHHH 6opr. IMnepiH BTpaTHJia Bcix CBOlX COI03HHKiB i OITHHHJiaCH npaKTH'IHO
B IlOBHiii IlOJiiTH'IHiii i30JIHIJ;i'i.
PoayMiIO'!H n;e, HanoneoH III i iioro Ha6JI:umeHi BHpimHJIH B,n;aTHCH ,n;o
BHnpo6yBaHoro 3aco6y Bi,ll;BOJiiKaHHH rpoMa,n;HH Bi,n; BHyTpiIIIHiX npo6JieM -
HOBOl BiiiHH. YcniIIIHi BiiiCbKOBi ,n;i'i rrpOTH IIIBH,ll;KO Min;Hi:IO'!Ol Ilpycci'i rri,nHi-
MaJIH 6 MimHapo,n;HHH aBTOp:HTeT <I>paHn;i'i i BO,ll;HO'laC 3MiqHUJlU 6 pe:HCUM iMne-
pi'i. PoarpoM Ilpycci'i Ha,n;oBro aaTpHMaB 6:u o6'e,n;HaHHH HiMe'l'IHHH, a B D;bOMY
6yJIH aan;iRaBJieHi HK ypH,n;, TaK i ¢paHD;Y3bKa 6ypmya3iH.
IlpoTe BiiiHH i3 <I>paHn;iero rrparHyJia i IlpycciH. OTTO <}>oH BicMapK, KaHn;-
Jiep IliBHi'IHOHiMen;bKoro coroay, crro,n;iBaBcH y xo,n;i rrepeMOJKHo'i BiiiHH rrpoTH
<I>paHn;i'i He n:ume aaxorrHTH 11 np:uKop,n;oHHi Tep:uTopi'i, aJie ii ooMozmucR- ocma-
mo1l.nozo o6'eonaHHR- HiMeqb1CUX oep:HCae Ha 'iOJli 3 IIpyccieKJ.
'¥ <I>paHn;i'i He cyMHiBaJIHCH B JierKiii i IIIBH,n;Kiii rrepeMo3i. AJie Bme B rrep-
mi ,n;Hi a'srcyBaJIOCH, m;o ¢paHD;Y3bKa apMiH, 6JIHCKy'la 30BHi, 3Ha'IHO IIOCTyrra-
JiaCH HiMD;HM B 6oea,n;aTHOCTi B" yrrpaBJiiHHi BiiiCbKaMH rraHyBaJio 6e3Jia,n;,n;H,
reHepaJIH Hepi,n;KO He MOrJIH poamyKaTH CBOl 6p:ura,n;:u, BHHBHJIHCH He,n;oJiiKH
rrocTa'laHHH, 6paK rrpo,n;oBOJibCTBa i BiiicbKOBoro crropsr,n;meHHH. A roJIOBHe,
143.
._
--
KanimyJl,Jl,l{iR 6w
CeiJana
Ha llO'laTKYBi:Hmi:, y JIHllHi 1870 p., cppam:i;y3H cnpOMOrJIHC$I BHCTaBHTH JIHme
_50 THC. COJI,n;aTiB npoTH 450 THC. HiMeU,bKHX BORKiB.
y cepnHi 1870 p. npyccbKi i COI03Hi lM BiHCbKa iHIDHX HiMeU,bKHX ,n;epmaB
:x>arpoMHJIH cppaHu,yaiB ni.n; <I>op6axoM i BCTYllHJIH ,n;o JloTapHHril. <I>paHU,Y3b-
·i si:HcbKa BHRBHJIHCR po3KOJIOTHMH Ha ,n;Bi qacTHHH. ApMiIO Mapmana Ba3ena
-··no 6noKoBaHo y cpopTeu,i Me4, a apMiIO Mapmana MaK-MaroHa, npH RKiH ne-
- 6yBaB i caM HanoneoH III, npHTHCHYTO ,n;o 6enhriHchKoro Kop,n;oHy ii oTotieHo
=iA M. Ce,n;au. TyT i Bi,n;6ynacR BHpimaJibHa 6HTBa. HaMaraIOtIHCh npopBaTHCR
- OTO'leHHR, cppaHU,Y3H BTpaTHJIH llOHa,n; 35 THC. '!OJI. 2 BepeCHJI 1870 p. aa Ha-
.a aoM iMnepaTopa Ha,n; Ce,n;aHOM 6yno ni,n;HRTO 6iJIHH npanop - cppaHu,yahKa
;.p~iR KaniTyn10Bana.
ICTOPV14Hlt1"1 nOPTPET
MaK-MaroH naTpic Mopic (1808-1893) - Mapwan ct>paHu,i"i (1859), rep-
u,or. niA '-lac cj>paHKO-HiMeU,bKO'i siil1H111 apMis:i MaK-MaroHa 3a3Hana nopa3Kll1
niA CeAaHOM. Q4on10sas apMilO sepcanbu,is,
UJ,O Ais:!Jla nporn napll13bK0°i KOMYHlll (1871 ).
Y 1873-1879 pp. - npe3111AeHT ct>paHu,ii.
- Pe601uotfi.si 4 6epecn.si 1870 p. i npozono-
enn.si Tpembo°i pecny6niKu. .HK TiJibKH B Ila-
n mi oTpHMaJIH noBi,n;oMJieHHR npo Ce,n;aHChKY
TacTpocpy, Ha ByJIHU,i BHHIDJIH THCR'li ropo-
- 4H, BHMaraIO'IH llOBaJieHHR iMrrepaTOpCbKOl
-:a,n;H i CTBOpeHH$I ypR,n;y Hau,ioHaJibHOl 060-
HR. BoHH rrpopBaJIHCR ,n;o 6y,n;iBJii rrapnaMeH-
.-, i rri,n; THCKOM a6poliHoro HaTOBIIY ,n;erryTaTH
- '.'IH 3MymeHi rrporonocHTH <l>pauu;iro pecny-
- . iKoro. ,ll;eMoKpaTH'IHa peBon10u,iR 4 uepecHH
70 p. IIOKiH'IHJia 3 BJia,n;oIO 6oHarrapTHCTiB,
HUJ;HJia pe:>KHM ,IJ;pyro1 iMrrepil Ta cnpHRJia
6earre'leHHIO ,n;eMOKpaTH'IHHX npaB i CB06o,n;.
TuMtiacoBHH ypR,n; Kpa1HH, ccpopMoBaHHH
.l;erryTaTiB Bi,n; napH3bKHX OKpyriB, O'IOJIHB
HHHH ry6epHaTop CTOJIHU,i reHepaJI Tpouuo.
IIampic M opic
Mme-Mazon
144.
4
- ..··-------
144
IIpozo.nozuenHJ1,
Tpemwfpecny6.ni1Cu y
<Ppanu,ff.JIimozpapi.R
XIX cm.
IIpuzaoaume i.n10cmpa-
u,i10 oo nepiooy npozo.no-
zuenH.Ji,lfpyzofpecny6.ni-
1Cu e 1848p.
JIIC 3.MiH-UBCR 30Bnizu-
niu euzJl,Ri} namoeny 3a
ttac, wp Munye? IIpo wp
u,e ceiOttumb?
Y neprnoMy .m aBepHeHHi 11,0 Hap01J.Y ypSI1J. oroJIOCHB npo HaMip np01J.OBa<yBar.:
BiHHy, HaaBaBIIIH ce6e YpROOM. Hau,iona.nbno'i o6oponu. AJie npH :a;hoMy BiH He
nocnirnaB ya<HTH 11,ieBHX aaxolI,iB rn;olI,O opraHiaa:u;i'i onopy aarap6HHKaM, xoq
MaB y CBOeMy poanopSilI,a<eHHi qHMaJIO BiHChK i 3HaqHy KiJihKiCTb naTpioTiB-
11,06poBOJih:a;iB. BiJihIIIe Toro, qJieHH ypSI1J.Y aa CIIHHOIO cBo'ix rpoMalI,SIH npamyJL..
Rxnauzueuozue y1C.nacmu MHp a HiM:a;SIMH, HaBiTh Ha npHHH3JIHBHX yMoBax. H e-
oeaneKa 3 6oKy 036poeHOrO HapolI,y JISIKaJia IX 6iJibIIIe, Him nopa3Ka y BiHHi.
TnM qacoM, He aycTpiqaBIIIH onopy, 170-TncaqHa HiMe:a;bKa apMiSI pyrnmra
Ha Ilapnm i 17 BepecHSI poanoqaJia o6Jiory MicTa. ,IJ;o KiH:a;.H 1870 p. HiM:u;aMc
6yJio OKynoBaHO TpeTHHY TepHTOpi'i <I>paH:u;i'i, a qHceJihHiCTb lXHbOl apMi'i apoc-
Jia 11,0 800 THC. qoJI. Ha 3aHHSITiH TepHTOpi'i 6yJIO BCTaHOBJieHO mopCTOKHH OKy-
na:u;iHHHH pe.mHM. HiM:u;i cncTeMaTnqHo rpa6yBaJIH HaceJieHH.H nilI, BHrJISilI,m
peKBian:u;iH i IIITpacpiB, ao6oB'.H3aBIIIH a<HTeJiiB aa6eaneqyBaTH 'ix BCiM Heo6-
xi11,HHM. 3a HaKaaoM BicMapKa HenoKipJIHBi ceJia cnaJIIOBaJIH, a Bee qoJioBiqe
HaCeJieHHSI CTpaqyBaJIH.
AJie B Kpa'iHi poaropHyBc.H MacoBHH pyx onopy. Kparn;i npelI,CTaBHHKn
cppaH:a;y3hKOro cycniJihCTBa BHCTYITHJIH 3 ITOJIYM'SIHHMH 3BepHeHHSIMH 11,0 Hace-
II.na1Cam 3 nazoou
npozo.nozuenHJ1,
pecny6.ni1Cu
06.noza IIapu:HCa. Kapmuna E. M enccone
JIIC xyiJo:HCnulC 306pa:HCye zepof3M i cmpa:HCoanHJ1,
3axucnu1CiB IIapu:HCa?
Q'1111C CXiAHO
ct:>paH~i5l 3a
paHKis. noo
pewrn nos
!].OrGBOpy.
145.
.:ieHH$1. IlaTpionrqHe IIiAHeCeHH$1oxomrno Beeb cppam:i;y3hKHH HaPOA. :>KHTeJii
icT i ciJI, COJIAaTH, ~o BiACTaJIH BiA qacTHH, o6'eAHYBaJIHCh y 3arOHH «BiJih-
HHX CTpiJihIJ;iB». BOHR HaIIaAaJIH Ha IIITa6H, IIiAPHBaJIH MOCTH, 3aXOIIJIIOBaJIH
crropaAmeHHa, o603H, BHHH~yBaJIH COJIAaTiB cyrrpOTHBHHI<.a. ,D;eaKi 3 HHX
6yJIH HaCTiJihKH CHJihHi, ~o 3aXOIIJIIOBaJIH MiCTa.
HerroxHTHO TpHMaJioca i HaceJieHHa o6JiomeHoro IIapHma. MicTo 3axH~a
~ HeqHcJieHHi COJIAaTChKi 3arOHH peryJiapHOl apMil i 350 THC. OIIOJiqeHu;iB -
lll.{iOHaJlbH.UX zeapoifu,{i6. JlIOAH pBaJIHC$1 B 6iH. ,D;o MicTa Malime He IIiAB03H-
"'!OC$1 IIPOAOBOJihCTBO, i Ha rroqaTKY 1871 p. XJii6HHH rralioK 6yJIO 3MemueHO AO
300 rpaMiB Ha A06y. 3 HaCTaHH$1M XOJIOAiB JIIOAH CTaJIH CTpamAaTH BiA Mopo-
J::B. ,il;Jia orraJieHHa AOMiBOK rrapHmaHH BHpy6yBaJIH AepeBa Ha 6yJihBapax.
~. IIopa3Ka <Ppanlfi'i. IIo1£amo1' ipoMa81uicbKo'i eiunu 8 Kpa'ini. BamKi yMo- 145
~n o6JiorH i p03KBiT crreKyJiau;il BHKJIHKaJIH HapocTaroqe p03ApaTyBaHHa rrapH-
:c~a.H. Oco6JIHBe o6ypeHHa BHKJIHKaJIH He3AaTHiCTh ypaAy opraHi3yBaTH AieBy
..:.iJ;ciq BoporoBi Ta 3aJiaIIITYHKOBi cnpo6H rrpoBeCTH neperoBopH. BBamaroqH
:illiy rrporpaHOIO i no6ororoqHch HOBO! peBOJIIOu;il, y ci'lni 1871 p. YPM Tpomro
=~1rncaB npunu3Jtuee nepeMup'.R 3 BoporoM 3a yMoBH KarriTyJiau;il IIapHma. Ha
~ory BicMapKa B JIIOTOMY 1811 p. y <I>paHu;il TaKom 6yJio rrpoBeAeHo BH6opH
-o rrapJiaMeHTY (Ha4ionaJlbH.UX 36opie), Ae 6iJihIIIiCTh MicIJ;b 3A06yJIH MOHap-
CTH. fOJIOBOIO BHKOHaBqo! BJiaAH AeIIyTaTH o6paJIH AOCBiAqeHoro IIOJiiTHKa
~OJIMf>a T1>cpa.
_,
.D;OKYMEHTM
CBI,D;"IIATh
Y1CJ1aAeHHS1 nonepeAHboro MMpHoro
AOroeopy Mi>K Cl>paH4iet0 i HiMelt'IMHOtO.
26 moToro 1871 p.
CDpaHl...ifl BiAMOBl-1TbC5l Ha Kop111CTb HiM81...bKo"i iMnepii BiA ycix cso·ix npas i AO-
MaraHb Ha rnp111Topi·i, Ll(O 11e>K111Tb Ha cxiA siA on111caHoro Hlll>KYe KOPAOHY (Aani VIAe
on111c CXiAHOro KOPAOHy E1lb3acy i nornp111Hri"i).
ct>paHl...ifl 3an11aTll1Tb Vioro B8Jlll1YHOCTi iMneparnpy HiM81...bKOMY cyMy B 5 MllPA
¢>paHKiB. npoTflrQM 1871 p. 6yAe BlllnJlaYeHO np111HaVtMHi 1 MllPA ¢>paHKiB, BlllnJlaTa
)I( pewrn nOBlllHHa 6yrn npOB8A8Ha npornroM TpbOX poKiB 3 AHfl parn¢>iKal...H l...bOro
gorosopy.
flK, Ha aawy.L!YMKY, HaceneHHfl C/:>paH~ii" Mano cnpMMHf/H1 YMOBM ~bOIO ,llOIOBOpy?
Bapu1wou na
eyllul.f.RX IIapu:HCa.
<Pomozpa</Ji.fl
146.
146
Y JIIOTOMY 1871p. Tbep rri,n;rrncaB y BepcaJii nonepe,n;uiii MHPHHH .zi;orc.
nip, yMOBH suwro 6yJIH rrpHHH3JIHBi ,ZJ;JI.H <l>pamJ;ii: .HK BeJIHKOI ,n;ep:maBH. BoE.
ao6oB'.HayBaJiac.H B TpHpiqHHR TepMiH crIJiaTHTH HiMeqqHHi 5 MJip,n; cppaHK
KOHTpH6yIJ;ii: i rrepe,z:(aTH ,n;Bi CBOl rrpoBiHIJ;il - EJLb3aC i JiomapuH2i10. ,D;o IIOBH:;
BHIIJiaTH KOHTpH6yIJ;i'i HiMeIJ;bKa apMi.H rrepe6yBaJia Ha OKYIIOBaHi:il: tiaCTHE:
Kpa'iHH, a BHTpaTH Ha yTpHMaHH.H rroKJia,n;aJIHC.H Ha MicIJ;eBe HaceJieHH.H. ThE~
rroro,n;HBC.H i Ha THMqacoBy OKyrraIJ;iIO CTOJIHIJ;i, I.IJ;O BHKJIHKaJIO CHJihHe o6ypeE
H.H B IlapH:>Ki. OCTaToqHi yMoBH MHpy, .HKi Ha,n;aBaJIH HiMeqqHHi ,n;o,n;aTKOBi IIE
peBarH, 6yJio rri,n;rrHcaHO y <l>paHKcl>ypTi-Ha-Maii:ui 10 TpaBHH 1871 p.
BepcaJihChKHR MHp, rri,n;rrHcaHHR TbepoM, ,n;aBaB ROMY MO:>KJIHBiCTh :Si,n;H
BHTH IIOp.H,ZJ;OK y Kpai:Hi i HaCaMrrepe,n; IIi,ZJ;KOpHTH BJia,n;i «HeIIOKipJIHBHR» Il
pmR. Ha rroqaTKY 6epe3H.H o6cTaHOBKa B MicTi CTaJia I.IJ;e Harrpy:meHimoro. H a
po,n; rrpO,IJ;OB:>KyBaB roJio,n;yBaTH, 3pOCTaJia KiJihKiCTh 6eapo6iTHHX, peMiCHHKll
KpaMapi, I.IJ;O aa6opryBaJIH JIHXBap.HM, poaopHJIHC.H. 3y6o:miJii aa Bi:il:Hy ropo,n;F.
HH HaBiTh He MaJIH MO:>KJIHBOCTi crrJiaTHTH aa :>KHTJIO. HeBiJOBOJLeHHH nocuJL
BaJlOC.R, npUHU3JlU8UM MUpOM i no60108aHHHM 3a 00Jl10 pecny6JLiKU (MOHapxi'IR..
HaIJ;ioHaJihHi a6opH Bi,n;MoBJI.HJIHC.H BH3HaBaTH pecrry6JiiKaHChKHR Jia,11;).
HaMaraIO"l!HCh rrpHcKopHTH poarpoM peBOJIIOIJ;i:il:Ho HacTpoeHHX rrapH:>KaE.
yp.H,n; Tbepa rrpHIIHHHB BH,n;aqy rpomoBoro YTPHMaHH.H HaIJ;ioHaJihHHM rBap
.n;i:il:IJ;.HM, Bi,ZJ;MOBHBC.H Ha,n;aTH Bi,IJ;CTpoqKy ,ZJ;JI.H CIIJiaTH KBapTIIJiaTH i 6oproB
3000B'.H3aHb, rroqaB aaKpHBaTH ,n;eMOKpaTHqHi raaeTH i qHHHTH apemTH. l!ac-
THHaM peryJI.HpHo'i apMii: 6yJio HaKaaaHo CHJIOMiIJ;h poaa6poiTH HaIJ;ioHaJiha-
rBap,n;iro. 0,n;HaK cnpo6a 3axonumu 8 Hi'l 3 17 Ha 18 6epe3HH po3mawoBaHi u
MoHMapmpi zapMamu BUKJLUKaJLa cmuxiuHe noBcmaHHH B Micmi. 3a TpnBc
roro 6yJio rri,n;H.HTO HaIJ;ioHaJihHY rBap,n;iro, -qacTHHa coJI,n;aTiB rrepeRmJia Ha 6u
IIOBCTaJIHX, y MiCTi poarroqaJIHC.H BYJIH"l!Hi 6oL ,D;o Beqopa 18 6epe3HH 1871 p
rBap.n;i:il:IJ;SIMH lilTypMOM 6yJio aax orrJieHO MiChKY paTymy i BJia,n;a B IlapH:>Ki ne
peRmJia ,n;o pyK IJ;euTpaJI1>Horo KOMiTeTy Hau;iouaJI1>Hol rnap.zi;il.
)l;OKYMEHTM
CBI,r:pIATh
3i CBiA~eHb Tbepa nepeA cniA~OIO KOMiCiEIO
Ha~ioHanbHMX a6opie nicm1 rpoMaAHHCbKo"i BiHHM
y AinOBV1X KOnax 51 TinbKV1 i 4ys: «BaM HiKOnV1 He BAaCTbC":
nposecrn )f(OAHO'i cf>iHaHcoso'i onepal.i'i, 51Kil.O svi He noKiH4V1Te Ha3aB)f(AV1 3 ycitv::
LV1MV1 3n04V1HL5lMV1, 51Kil.O svi He BiA6epern s HV1X rapMaTvi. Heo6xiAHO noKiH4V1TM:
LVIM: TOAi MO)f(Ha 6yAe rosopvirn npo cnpasvi».
flKi aepcTBM HacaMnepe.o. a11Maran11 p0336pOeHHfl Ha4ioHanbHOi' raap.o.ii'?
Yp.H,n; Thepa i BipHi ROMY -qacTHHH peryJIHpHo'i apMil Bi,n;cTyrrHJIH ,n;o Bepca-
JIH,.JI.e B IJ;eR -qac aaci,n;aJIH HaIJ;iOHaJihHi a6opH. IlpH IJ;bOMY IIOBCTaJii BHHBH
6e3Typ6oTHiCTh, ,n;oaBOJIHBIDH Tbepy BHBeCTH a MicTa coJI,n;aTiB, He aTaKyBaBJ:n::
,n;eMopaJiiaoBaHoro Bopora.
4. llapuabKa KoMyna. IJ;eHTpaJihHHR KOMiTeT HaIJ;ioHaJihHO'i rBap,n;ii: poarJIF.
,n;aB ce6e .HK THMqacoBy BJia,n;y i aa Tpa,n;HIJ;iHMH BeJIHKO'i cppaHIJ;Y3hKo'i peBc
JIIOIJ;ii: rrpHaHa"l!HB BH6opH ,n;o opraHy Mic1>Koro caMoBpH,n;yBaHH.H - IIapH3I>K
KOMYHH. 11BCKJia,n;i86 ,n;erryTaTiB 6yJIO o6paHO rrp.HMHM aaraJihHHM rOJIOCYBIIB
H.HM. 28 6epe3HH 1871 p. IIpH B8JIHKOMY CKyrrqeHHi Hapo,n;y lM OYJIO ypo"l!HC
rrepe,n;aHo BJia,n;y.
MaroqH BCIO IIOBHOTy BJia,ZJ;H, Pa,n;a RoMyHH He noiJiJLHJla ri Ha 3aKOHOOa
'lY i BUKOHaB'ly. ,ll;erryTaTH rrpHRMaJIH 3aKOHH i B':.liJIIOBaJIH i:x y :>KHTT.H. ,ll;:r
147.
.:miU: MHPHHH p;oro-
ilm o! ,n;epmamr. BoHa
IIHi 5 MJip,n; cppaHKIB
omapwai10. ,[(o rroBHO.
OKYIIOBaHili tiaCTHHi
eBe HaceJieHm1. Tbep
Ka:IO CHJibHe o6ypeH-
etitIHHi ,n;o,n;aTKOBi rre-
3BBH 1871 p.
. MO»CJIHBiCTb Bi,ll;HO-
•.HeIIOKipJIHBHH» IIa-
aanpymeHimo10. Ha-
- iTHHx, peMiCHHKH i
)KLi:i aa BiHHy ropo,n;11-
eBao60JLettH.Jl. nocuJLIO·
cny6JLi1CU (MOHapxitIHi
·aHCbKHR Jia,n;).
acTp0€HHX rrapH»eaH,
Han.ioHaJibHHM I'Bap-
PTIIJiaTH i 6oproBHX
UHHTH apeIIITH. lJac-
- polTH Hau;ioHaJibHY
.JH.R. po3maw0Ba1ti na
a 8 Micmi. 3a TpHBO-
~rn rrepeiimJia Ha 6iK
· 18 6epe3HH 1871 p.
B.1a,n;a B IIapHmi rre-
aAHHCbKO"i" BiHHM
c HiKOnltl He BAaCTbCH
e Ha3aB)l(,D.lt1 3 yciMa
-eo6xiAHO noKiH'-llt1Tlt1 3
TYIIHJIH ,n;o Bepca-
bHOl I'Bap,n;il p03I'JIH-
cppaHD;Y3bKOl peBO-
CB3HH51 - IlapH3bKOI
a:IbHHM I'OJIOCyBaH-
y lH 6yJIO ypOtIHCTO
a il na 3a1ConoaaB·
II I X y »CHTTH. ,[(JIH
3i6panH.Ji napu3b1CUX
po6imnu1CiB. Kapmuna
P. I'aucJLepa
Y.Jl.Bimb ce6e 1lJLenoM
l{bOZO 3i6pannR..Jl1Ci nu·
mannR 6 nepwy 1lepzy
XBUJLIOBaJLu po6imnu-
KiB?
KOJieriaJibHOI'O yrrpaBJiiHHH cpiHaHCaMH, 30BHiIIIHiMH 3HOCHHaMH i BiHCbKOBH-
MH crrpaBaMH, p03B
1
513a:HHH IIHTaHb rrpau;i, OCBiTH, rpoMa,D;CbKOl 6e3rreKH 6yJIO
o6paHO 10 1COMiciu, HKi 3aMiHHJIH KOJIHIIIHi MiHiCTepCTBa.
Y rreprni m ,n;Hi Pa,n;a KoMyHH rrpOBeJia p11p; B33'.JIHBHX pe$opM:, rn.o oxorrHJIH Bci
CTOpoHH rpoMa,D;CbKOI'O »CHTTH CTOJIHD;i. ByJIO OI'OJIOIIIeHO rrpo p03IIYCK IIOCTiHHOl
apMil i 3aMiHy 11 3araJibHHM OIIOJitieHHHM Hapo,n;y. Iloca,n;H tIHHOBHHKiB CTaBaJIH
BH6opHHMH, a IXHIO 3aprrJiaTy rrpHpiBHIOBaJIH ,n;o orrJiaTH po6iTHHKiB. ByJio pecpop-
~oBaHo cy,n;oBy CHCTeMy Ha OCHOBi BH60pHOCTi CYAAiB, I'JiaCHOCTi cy,n;y i 3a6e3rre-
qeHH51 o6BHHyBatiyBaHHX 3aXHCTOM. ,[(eHKi 3axo,n;H KoMYHH BHrrepe,n;HJIH cBiH tiac
Ha ,n;eCHTKH poKiB. y Ix tIHCJii - eWo1CpeMJL€HH.Jl. 4ep1CBU Bia aep:HCa8u, naaiJLeHH.Jl.
zpoMaa.Jl.nCb1CUMU npaBaMu J1Cino1C, pe<jJopMu 8 cucmeJrti ocBimu.
,Il;OKYMEHTM
CBI,Il;11ATb
Ae1U1apal.iH KoMyHM AO cppaHLY3bKoro HapOAY·
19 KBiTHH 1871 p.
napltl)t( i YCH Kpa'iHa MatOTb 3HaTlt1 xapaKTep, 3MiCT i MSTY
pesont0u,i'i, w,o sig6ysaeTbCH...
'-taro nparne nap1t1)t(?
B1t13HaHHH i 3Miu,HeHHH pecny6niK1t1 - 8A1t1Ho'i ¢opM1t1 npasniHHH, cyMiCHo'i 3 npa-
BaM1t1 Hapogy, 3 npas1t1nbH1t1M i sinbH1t1M po3Blt1TKOM cycninbcTsa. nosHo'i asTOHOMi'i
KOMYH Ha ycillt Tep1t1TOpi'i c:t>paHu,i'i, w,o 3a6e3neyye KQ)t(Hillt 3 Hlt1X yctO cyKynHiCTb 'j'j
npas... a KO)t(HOMY ¢paHu,y3osi - noBH1t1ilt po3Blt1TOK lltoro c111n i 3Ai6HOCTeilt HI< nt0-
A1t1H1t1, rpoMagHH1t1Ha i npau,isH1t1Ka.
Hesig'eMHlt1Mlt1 npasaM1t1 KoMyH1t1 e:
- npaso BOTYBaHHH KOMyHanbHOro 6t0A)t(ery, np1t16yTKiB i Blt1TpaT; BCTaHOBneHHH
noAaTKiB; KepiBHltlU,TBO yciMa MiCU,8Blt1Mlt1 cny)t(6aM1t1;
- nplt13Ha'-18HHH Yepe3 o6paHHH a6o KOHKypc BignoBiAanbHltlX oci6, w,o nignHra-
IOTb nocTiiltHOMY KOHTpontO, i TaKltlX, w,o MQ)t(yTb 6yTt.1 BiAKnlt1KaHi, '-ll-1HOBHl-1KiB i no-
cagOBltlX oci6 ycix KaTeropillt;
- noBHa rapaHTiH CB060Alt1 oco61t1, CB060Alt1 COBiCTi ill CB060Alt1 npau,i;
- opraHi3au,iH MiCbKO'i o6opOHlt1 i Hau,ioHanbHo'i rnapgi'i, w,o 061t1pae CBO'ix KOMaH-
Alt1PiB, - 8Alt1HO'i Clt1nlt1, w,o Mae niATPl-1Mysarn B MiCTi nopHAOK.
l./oMy KOMyHapu a111piw11111111 BCTaHOBlllTlll nocTiMHlllM KOHTpOnb 38 a1116opH11tMlll ai11.-
noai11.anbHlllMlll oco6aM11t?
BeJIHKY yBary KOMyHapH rrpH,n;iJIHJIH noJLinwe1tn10 yMOB :HCumm.Jl. naceJLenn.Jl..
IIapH»eaHaM 6yJio Ha,n;a"ao Bi,n;cTpOtIKY TIO BHTIJiaTax 3a KBapTHpH, 3a 6opraMH Ta
BeKCeJIHMH, 6e3KOIIITOBHO IIOBepTaJIHCH 3aKJia,n;eHi B JIOM6ap,n;ax He,n;opori petii.
147