сввс

1. Тема: Фізіологічне обґрунтування загальної і спеціальної розминки (2 години).
Мета: фізіологічно обґрунтувати значення розминки як педагогічного засобу
відновлення
Література:
 Возний С.С., Голяка С.К. Фізіологічні основи фізичної культури та спорту:
Навчальний посібник. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2006, с.8-12.
 Дубровский В.И. Реабилитация в спорте. – М.: Физкультура и спорт, 1991, с.33-39
 Ячнюк Ю.Б., МосейчукЮ.Ю., ЯчнюкІ.О., Воробйов О. О., Романів Л.В., Марценяк
І.В. Відновлювані засоби у фізичній культурі і спорті: Навчальний посібник для
студентів вищих навчальних закладів освіти України III-IV рівнів акредитації. -
Чернівці: ЧНУ 2011, с.129-133.
Студенти повинні знати: зміни, які виникають в організмі в процесі розминки,
значення розминки для відновлення організму;
Повинні уміти: складати комплекс розминки.
Інструкція:
1.Опрацювати теоретичний матеріал.
2. Підготуйте повідомлення «Розминкаяк засіб відновлення».
Питаннядля самоконтролю:
- Чому розминкувважають засобом відновлення?
- Які зміни виникають в серцево-судинній і дихальній системах організму в процесі
розминки?
- Як впливає розминкана стан нервово - м’язовогоапарату?
Форма перевірки:
Захист повідомлень.

2. Інформаційний матеріал
Педагогічним засобом, що сприяє відновленню, є повноцінна розминка. За
допомогою розминки досягаються оптимальна збудливість ЦНС, попередня
мобілізація функцій організму на виконання інтенсивної м’язової діяльності.
Недооцінка розминки нерідко є причиною різного роду травм опорно-рухового
апарата, що знижують функціональні можливості організму, і часто виводять
спортсмена з ладу на тривалий термін.
Фізіологічна сутність розминки полягає в тому, що вона сприяє підвищенню
збудливості і рухливості нервових процесів у корі головного мозку, підсилює
дихання і кровообіг, прискорює фізико- хімічні процеси обміну речовин у кістковій
мускулатурі. Останнє пов’язано з підвищенням температури тіла, розкриттям
резервних капілярів. Зокрема, при підвищенні температури в працюючих м’язах і
органах здатність гемоглобіну утримувати кисень зменшується, зростає віддача
кисню клітинам тканин; поліпшуються еластичність, скоротлива здатність м’язів, що
запобігає їх ушкодженню. Розминка сприяє також більш швидкій впрацьовуваності
організму спортсмена чи зниженню передстартової лихоманки, апатії.
При проведенні розминки доцільно викликати потовиділення, оскільки воно
сприяє встановленню необхідного рівня теплорегуляції, а також кращому перебігу
видільних функцій.
Правильно побудована розминка сприяє підвищенню збудливості й лабільності
нервових клітин та збільшенню рухливості НЦ, що створює оптимальні умови як для
виникнення нових тимчасових зв'язків в процесі навчання, так і для здійснення вже
засвоєних рухових навичок у складних умовах спортивної діяльності.
В руховому апараті під впливом розминки підвищується активність ферментів і
швидкість протікання різних біохімічних процесів. Збудливість і лабільність
скелетних м'язів при цьому підвищується.
Під впливом розминки підсилюється діяльність органів дихання і серця,
починається перерозподіл кровотоку, відкриваються додаткові капіляри, м'язів,
збільшується об'єм циркулюючої крові за рахунок її виходу із депо. Знижується
периферичний опір судин в активно працюючих органах, ЧСС підвищується до 95
п/хв. Систолічний тиск підвищується на 10-15 мм.рт.ст.; хвилинний об'єм крові на 10-

3. 15 л. ЧД збільшується до 22-24 р/хв, збільшується об'єм дихання до 12-15 л.
Збільшується об'єм споживання кисню, температура тіла підвищується. Зростає
легенева вентиляція, швидкість дифузії кисню із альвеол в кров, розширюються
артеріальні судини скелетних м’язів, збільшується венозне повернення крові,
підвищується (завдяки збільшенню температури тіла) інтенсивність дисоціації
оксигемоглобіна в тканинах.
Розминка підсилює діяльність ендокринних залоз, створюючи тим самим умови
для більш ефективної регуляції вегетативних та моторних функцій при наступній
роботі. В ендокринній системіспостерігається вироблення адреналіну і норадреналіну;
діяльність травної та видільної систем пригнічується. В результаті цих змін м'язи
стають еластичними, покращується координація роботи м'язів. Все це призводить до
покращення скоротливих властивостей м'язів. Фізіологічні зрушення, викликані
розминкою, не зникають одразу після її припинення, а залишають сліди, які й
забезпечують підвищення працездатності при наступній діяльності. Це пояснюється
наявністю слідових явищ у центрах, що сприяє більш швидкій і повній мобілізації
дихання при повторній роботі.
Попередня робота вкорочує час до початку потовиділення при наступній роботі.
Це пояснюється збереженням підвищеної температури тіла протягом 20-30 хв після
виконання першої роботи.
Розминка не повинна викликати ні зайвого збудження організму, ні втоми. У
зв'язку з цим кількість роботи, що виконується при розминці, повинна бути строго
індивідуалізована. Крім того, для попередження втоми м'язів, доцільно навантажувати
не тільки м'язи, що будуть виконувати основну роботу, але й ті, які не будуть брати в
ній участь.
Розминка складається з загальної і спеціальної частин.
Загальна частина розминки включає різні загальнорозвиваючі вправи: ходьбу,
біг, вправи для рук, ніг, тулуба й ін. Характер вправ, їх ритм, форма повинні
відповідати виду спорту. Загальнорозвиваючі вправи викликають визначені
біохімічні зміни в організмі спортсмена. Тривалість загальної частини розминки
залежить від виду спорту, зовнішніх умов, функціонального стану організму
спортсмена, етапу підготовки. При виборі вправ для загальної частини розминки
необхідно пам’ятати, що вони повинні поєднуватися з основними руховими

4. навичками.
Спеціальна частина розминки включає спеціальні імітаційні й інші вправи в
залежності від виду спорту. За структурою рухів вони повинні відповідати тій чи
іншій частині цілісного рухового акту. Застосування їх пов’язане, головним чином, з
підготовкою нервових координаційних процесів, що забезпечують взаємодію м’язів,
які беруть участь у виконанні змагальних вправ. Інтенсивність виконання
спеціальних вправ залежить від характеру майбутньої роботи і повинна бути
індивідуальною.
Оптимальна тривалість розминки, а також тривалість інтервалу між її
закінченням і початком змагань, коливаються в значних межах і залежать від
характеру виконуваних вправ, метеорологічних умов, ступеня тренованості
спортсмена, його індивідуальних особливостей (наприклад, стану збудливості
центральної нервової системи в даний момент).
Велике значення мають не тільки тривалість розминки, але і відповідний
майбутній вправі ритм рухів та інтенсивність їх виконання. Оптимальний ритм і
інтенсивність рухів забезпечують м’язову координацію. Важливе значення для
налагодження координації мають вправи на розслаблення і розтягування окремих
м’язів. Вони сприяють збільшенню амплітуди рухів у суглобах.
Дуже важливим є недопущення в процесі змагань охолодження, потрібно
максимально зберігати тепло та ефективність розминки. З цією метою після
розминки необхідно надягти вовняний тренувальний костюм, куртку, халат (для
плавців) і вовняні шкарпетки. Часто перед розминкою проводять передстартовий
масаж з розігріваючими мазями, що дає можливість «прогріти» м’язи, прискорити
процес впрацювання і попередити виникнення травм. Особливо це важливо в
холодну, вітряну погоду.
Розминка перед короткочасними «анаеробними» навантаженнями призводить до
підвищення інтенсивності гліколізу в м’язах. Виконання фізичних навантажень після
розминки супроводжується підвищеною активністю ряду окисних ферментів і більш
ощадливою витратою креатинфосфата та меншим посиленням гліколізу. У результаті
цього в м’язовій системі створюються кращі умови для анаеробного ресинтезу
аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) при виконанні короткочасної роботи.