презентація Особливості проведення уроків у спеціальній медичній групі

1. Особливості занять з учнями
спеціальної медичної групи

2. ПЛАН
Вступ.
1. Медичний огляд
2. Додатковий розподіл відповідно до характеру
захворювань
3. Принципи проведення занять
4. Структура шкільного уроку фізичної культури
5. Використання дихальних вправ на уроках
спеціальної медичної групи.
Висновки.
Викорстані джерела.

3. ВСТУП
 У результаті медичних оглядів учнів шкіл України
виявлено, що до категорії здорових можна віднести не
більше 10% учнів(О.В. Давиденко, Р.В. Чудна, 2008).
Решта має ті або інші відхилення у стані здоров’я, причини
такого стану здоров’я учнів пов’язані з різними
соціальними проблемами, до таких належать:
 погіршення екології;
 зростання алкоголізму, наркоманії, токсикоманії,
інфекційних захворювань;
 гіпокінезія, зниження інтересу до занять фізичною
культурою;
 соціально-економічні проблеми та обумовлений ними стан
хронічного стресу в більшості населення.

4. МЕТА ЗАНЯТЬ З УЧНЯМИ
СМГ :
 спланувати шляхи виходу з
хвороби тимчасового або
довготривалого характеру;
 через засоби фізичної культури
підвищити життєву активність
органів і систем учнів, добитися
індивідуально - стійкого
поліпшення самопочуття;
 використати потенційні
можливості учнів

5. ЗАВДАННЯ, ЯКІ РЕАЛІЗУЮТЬСЯ В РОБОТІ
СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ:
 підвищення функціональної здатності органів і
систем;
 формування правильної постави;
 зміцнення здоров'я та корекція фізичного
розвитку;
 засвоєння основних життєво важливих рухових
умінь, передбачених чинною програмою;
 підвищення фізичної та інтелектуальної
працездатності учнів;
 формування знань у сфері особистої гігієни та
здорового способу життя.

6. МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД
 За результатами
поглибленого медичного
огляду, на основі оцінки
стану здоров'я і фізичного
розвитку, шкільним
лікарем, на початку
кожного навчального року
складаються списки
медичних груп, які потім
узгоджуються з лікарями
відповідних профільних
спрямувань
(ревматологом,
ортопедом, хірургом,
окулістом, лікарем
лікувальної фізичної
культури).
 До спеціальної медичної групи
належать діти зі значними
відхиленнями в стані здоров’я,
яким протипоказані значні
фізичні навантаження. Ці
відхилення можуть бути
постійного або тимчасового
характеру (після перенесення
захворювань). З учнями
спеціальної медичної групи
проводять заняття за
спеціальною програмою, цим
дітям потрібні заняття
лікувальної фізкультури.

7. ДОДАТКОВИЙ РОЗПОДІЛ ВІДПОВІДНО ДО
ХАРАКТЕРУ ЗАХВОРЮВАНЬ:
 група А – серцево-судинні і дихальні захворювання;
 група Б – шлунково-кишкові захворювання;
 група В – порушення зору;
 група Г – захворювання ендокринної системи і
обміну речовин;
 група Д – захворювання опорно-рухового апарату.

8. СПИСКИ УЧНІВ
 Списки учнів, які за станом здоров'я відносяться до
спеціальної медичної групи, затверджуються наказом
директора школи з вказівкою діагнозу захворювання і
терміном перебування в ній.
 Також затверджуються розклад занять групи і
прізвище вчителя (керівника групи), який має
відповідну фахову підготовку. Група включає 12-15
учнів.
 На тиждень проводиться не менше 2-х занять у
позакласний час по 45хвилин.
 При несприятливих кліматичних умовах (при
температурі нижчій за 10 градусів і вітряній погоді)
тривалість уроку скорочується до 35 хвилин, щоб
запобігти переохолодженню.

9.  Формування групи
здійснюється з
урахуванням віку та
стану здоров'я.
 Можливе об'єднання в
групу учнів з різними
захворюваннями, тому,
що характер
пристосування до
фізичних навантажень і
особливо пристосування
серцево-судинної і
дихальної систем в
багатьох відношеннях
схожі.

10.  Учні спеціальної медичної групи повинні
обов'язково займатися на загальних уроках
фізичної культури у відповідному одязі і взутті.
Вони беруть участь у підготовчій та заключній
частинах уроків, закріплюють матеріал вивчений
на заняттях в групі, а при стійкому покращенні
стану здоров'я виконують елементи рухів
основної частини зі значним зниженням
фізичних навантажень, без затримки дихання,
виключаючи стрибки, психоемоційне
навантаження (елементи змагань).

11.  У програмі для спеціальної медичної групи обмежені
вправи на силу, швидкість, витривалість, значно
зменшені дистанції ходьби та бігу, бігу на лижах та
ковзанах, стрибки пов'язані зі значним напруженням
та вібрацією тулуба. Вона враховує стадію та
динаміку патогенезу захворювань учнів даної групи.
 Освоєння програм дає можливість покращити
самопочуття учнів і підготувати до переведення їх до
підготовчої, а згодом, і до основної медичної групи.
Такий підхід, навіть при довготривалих дисфункціях,
дає можливість учням познайомитися з основами
рухових умінь для формування професійних навичок
в майбутньому.

12.  Тому основною формою організації навчальної
діяльності, є індивідуальний підхід сумісний з
груповим. Це завдання вирішується за рахунок
диференціації методики (різні вихідні положення,
ступені напруження, амплітуди рухів, дозування і
та інше.)

13.  Знижені адаптаційно-захисні можливості
організму учнів спеціальної медичної групи
потребують тимчасового виключення деяких
фізичних вправ за медичними показниками на
силу, швидкість, витривалість, виконання
темпових елементів акробатики, лазіння по
канату, стрибків зі значними струсами тулуба.

14. ПРИНЦИПИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ
 Перший принцип
полягає в оздоровчій, лікувально-профілактичній
спрямованості використання засобів фізичного
виховання. Будь-які заняття фізичними вправами та
спортом в нашій країні у відповідності з програмною
настановою фізкультурного руху держави мають
оздоровчу спрямованість. Для студентів в СМГ цей
принцип є головуючим. Відбираючи засоби фізичного
виховання, він проходить крізь всі етапи методики та
організації занять. Важливість цього принципу
поясняється набагато більшим об'ємом оздоровчих
завдань при роботі з контингентами СМГ.

15. ДРУГИЙ ПРИНЦИП
 фізичного виховання учнів СМГ полягає в
диференційованому підході до використання засобів
фізичної культури в залежності від характеру та
наявності структурних та функціональних порушень в
організмі, викликаних патологічним процесом.
 Під час будь-яких занять фізичними вправами
навантаження, які використовуються,
диференціюють в залежності від віку, статі та
фізичної підготовленості.
 В заняттях СМГ окрім цього, фактором, який
визначає кількісні та якісні особливості фізичних
навантажень та можливості загартовування, стає
захворювання, яке характеризує своєрідність
організму.
 Ці особливості потребують для кожного учня окремих
засобів та методів фізичного виховання.

16. ТРЕТІЙ ПРИНЦИП
 повинен дотримуватись в процесі фізичного виховання
учнів СМГ, полягає в професійно-прикладній
спрямованості занять.
 Проводячи заняття по фізичному вихованню з
учнями СМГ, які раніше перенесли хворобу, викладач
повинен не тільки забезпечити найшвидше відновлення
ушкоджених органів та систем, але допомогти учню в
процесі занять фізичними вправами набути необхідні
для доброго засвоєння професії рухові навички, за
допомогою методів фізичного тренування відшліфувати
їх, підготувати ЦНС та інші функціональні системи
організму до того, щоб вони змогли забезпечити високу
працездатність майбутнього спеціаліста.
 Якщо врахувати , що у учнів в результаті
перенесеного захворювання часто існують значні
порушення в організмі, які ускладнюють пристосування
до умов фізичних напружень, то стає очевидною
складність здійснення цього принципу.

17. СТРУКТУРА ШКІЛЬНОГО УРОКУ ФІЗИЧНОЇ
КУЛЬТУРИ
 На заняттях з учнями спеціальної медичної
групи треба додержуватись загальноприйнятої
структури шкільного уроку фізичної культури,
однак вона складається не з трьох, а з чотирьох
частин.

18.  У вступній частині уроку (3-4 хв.) вчитель
організовує учнів, пояснює завдання уроку,
повідомляє теоретичні відомості, сприяє
виробленню правильної постави. Засобами
вступної частини є гімнастичні шикування й
перешиковування, ходьба, стройові вправи,
дихальні вправи, а також підрахунок частоти
пульсу і дихання.

19.  У підготовчій частині (10-15 хв.) проводяться
загально-розвивальні вправи, ходьба з різними
положеннями рук, танцювальні вправи, ігри з
елементами стройових вправ, а також підготовчі
й підвідні вправи.
 В основній частині (25-28 хв.) навчають
одного з основних рухів і включають ігри малої і
середньої рухливості (для школярів 7-8 років
тривалість її скорочується).

20.  У заключній частині, яка триває до 5 хв.,
діти виконують дихальні вправи і вправи на
розслаблення. Завдання цієї частини - знизити
фізіологічне навантаження і привести організм
дітей у відносно спокійний стан. У цій частині
уроку вчитель підбиває підсумки і дає домашнє
завдання. Усі частини уроку спрямовані на
розв'язання освітніх, виховних і оздоровчих
завдань, органічно поєднані між собою і
становлять єдине ціле.

21. ВИКОРИСТАННЯ ДИХАЛЬНИХ ВПРАВ НА УРОКАХ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ:
 Сухарєв В.А. вважає, що повітря, яке
рухається по нижнім та середнім ходам, охолоджує
склепіння носоглотки та вентилює основну пазуху
черепа, яка своєю задньою стінкою межує з
гіпофізом. Для нормальної роботи гіпофіз потребує
ритмічного охолодження, яке і забезпечується
носовим диханням. При відсутності охолодження
порушується робота гіпофіза, що негативно
позначається на функціонуванні організму.
 Одним з основних завдань фізичного
виховання дітей з ослабленим здоров'ям є навчання їх
правильного дихання, формування навичок
довільного керування диханням.
 Порушення функції дихання, особливо при
фізичних навантаженнях, утруднює діяльність
системи кровообігу, знижує насиченість крові киснем
і призводить до порушення обміну речовин.
 Дихальні вправи полегшують роботу серця,
сприяють нормалізації нервової регуляції дихання і
усуненню порушень в діяльності дихальної системи,
збільшують життєву місткість легенів, сприяють
дифузії газів у легенях і насиченню крові та тканин
киснем, поліпшенню постави, позитивно впливають
на загальний стан здоров'я учнів.

22.  Треба, щоб уже на початку навчання діти
засвоїли деякі правила.
 Дихати треба через ніс. Це найдоцільніше
природне дихання. Проходячи через носові ходи,
зовнішнє повітря очищається від пилу і
зігрівається. Зворотний струм повітря з легенів
зволожує слизову оболонку носа, оберігає її від
пересихання. Посилюється благотворний вплив
дихання на розвиток дихального апарату і
центральної нервової системи.

23. ДИХАЛЬНІ ВПРАВИ ДЛЯ УЧНІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ
МЕДИЧНОЇ ГРУПИ
Комплекс 1.
 Вдих через ніс — видихання через рот.
 Вдих і видих через ніс.
 Грудний та черевний тип дихання (у положенні
стоячи, руки на поясі).
 Змішаний тип дихання в положенні стоячи та
лежачи.
 Дихання при рухах руками в сторони, вгору,
вперед, назад.
 Дихання при напівприсідах і повних присіданнях.
 Дихання під час ходьби (кількість кроків 3-3;4-
4;2-2; видих подовжений, ніж вдихання.

24. КОМПЛЕКС 2.
 Грудне дихання (у положенні стоячи, сидячи, лежачи).
 Черевний (діафрагмальний) тип дихання в положенні
стоячи.
 Змішаний тип дихання (повний) у положенні стоячи,
сидячи, лежачи.
 Дихання при різних рухах руками (в сторони, вгору, за
голову та інше).
 Дихання в напівприсідах, у присідах, випадах та поворотах
тулуба.
 Дихання при нахилах тулуба вперед, назад, в сторону.
 Дихання під час ходьби в різних варіантах (2 кроки - вдих -
2 кроки - видих, 3:3;4 : 4; 5 : 5. Теж з більш подовженим
видихом - 2 : 3; 3 : 4; 4 : 5.
 Дихання при переході з бігу на ходьбу.

25. КОМПЛЕКС 3.
 Ритмічне дихання через ніс (30-60 сек., частота
дихання звичайна).
 Те саме з підрахунком кількості вдихів та видихів
за сигналам (15-30-60 сек.)
 Ритмічне дихання через одну ніздрю (другу
закрити рукою, 30-60 сек., поперемінно 3-4 рази).
 Черевне дихання. Грудна клітка нерухома, під
час вдиху нижню частину живота вигнути
вперед, під час видиху передню стінку живота
енергійно втягнути. Повторити 4-6-8 разів.
 Для перевірки дихальних рухів одну руку
накладають на грудину, другу на живіт.

26. ВИСНОВКИ:
 Спеціальні фізичні вправи залишаються одним з
найбільш важливих методів медичної реабілітації,
який знаходить широке застосування при порушенні
постави, сколіозах з багатьма вираженими клінічними
синдромами.
 Емоції, відчуття задоволення від м’язової діяльності
сприятливо впливають на психіку хворої дитини,
посилюють функції ендокринної системи (збільшення
вмісту в крові адреналіну та інших гормонів).
 Під впливом фізичних вправ поліпшується обмін
речовин, кровообіг, дихання. Усе це дозволяє
підкреслити значення загальнотонізуючого впливу
фізичних вправ. Універсальність тонізуючого впливу
фізичних вправ на весь організм – характерна
особливість їх застосування при порушенні постави
та сколіозах.

27. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
 http://www.teacherjournal.com.ua/shkola/fizichne-vixovannya/3840-fzichna-kultura-z-dtmi-
vdnesenimi-do-speczalno-medichno-grupi.html
 1. Майєр В.І., Деревянко В.В. фізична культура. Програма для спеціальної медичної групи.
5-9 класи.
 2. Майєр В.І., Деревянко В.В. фізична культура. Програма для спеціальної медичної групи.
1-4 класи.
 3. Язловецкий В.С. Физическое воспитание подростков с ослабленным здоровьем.– К.:
«Здоров'я», 1987. – 136 с., ил.
 4. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей.— Львів: Штабар, 1997.— 207 с.
 5. Линець М.М., Андрієнко Г.М. Витривалість, здоров’я, працездатність.— Львів, 1993.— 131
с.
 6. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры: Учебн. для институтов физ.
культуры — М.: ФиС, 1991.— 543 с.
 7. Новосельский В.Ф. Методика урока физической культуры в старших класах: Учебное
пособие.— К.: Рад. школа, 1989.—128 с.
 8. Определение физической подготовленности школьников /Под. ред. Б.В.Сермеева.— М.:
Педагогика, 1973.— 104 с.
 9. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів.— Львів: ЛОНМІО, 1996.— 232 с.
 10. Шиян Б.М., Папуша В.Г. Теорія фізичного виховання.— Тернопіль: Збруч, 2000.— 183 с.

28. Дякую за
увагу!