1. МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО
РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ
ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ (НДЕІ)
ЗБІРНИК
анотованих звітів
про науково-дослідні роботи,
які виконувались у 2013 р.
в Науково-дослідному економічному інституті
Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

2. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
Збірник анотованих звітів про науково-дослідні роботи, які
виконувались у 2013 р. в Науково-дослідному економічному інституті
Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. – Київ, 2014. –
89 с.
У збірнику анотованих звітів надається інформація про тематику та
зміст досліджень, проведених в НДЕІ
у 2013 році на замовлення
Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, основні положення
та результати НДР, їх практичну спрямованість.
3

3. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
ЗМІСТ
Проведення наукового аналізу стану надання адміністративних послуг
органами місцевого самоврядування (№ 1-13; № ДР 0113U003511) ............... 5
Розроблення довгострокової стратегії регіонального розвитку (№ 2-13;
№ ДР 0113U003512)................................................................................................ 10
Розв’язання оптимізаційних завдань на базі макроекономічної
динамічної лінійної моделі на основі таблиць «витрати-випуск»
(міжгалузевого балансу) (другий етап) (№ 3-13; № ДР 0113U003513) ............ 11
Розроблення моделі прогнозування показників національних рахунків
за секторами економіки з використанням принципу «знизу вверх» (другий
етап) (№ 4-13; № ДР 0113U003514) ..................................................................... 15
Упровадження статистики продуктивності та аналізу зростання ВВП у
розрізі факторних ресурсів і їх продуктивності (капітал, праця, енергія,
матеріали і послуги) (№ 5-13; № ДР 0113U003515) ........................................... 19
Розроблення методичних рекомендацій щодо оцінки ефективності
діяльності підприємств державного сектору економіки на основі показників
виконання їх фінансових планів (№ 6-13; № ДР 0113U003516) ....................... 22
Розроблення науково обґрунтованих підходів до оцінювання впливу
державного боргу на стан державних фінансів та економічний розвиток
України (№ 7-13; № ДР 0113U003517) ................................................................ 26
Розроблення Концепції щодо створення механізму детінізації
фондового ринку України і проведення розрахунків за угодами щодо цінних
паперів (№ 8-13; № ДР 0113U003518) ................................................................. 31
Розроблення науково-методичних рекомендацій щодо складання
середньо- та довгострокових стратегічних планів розвитку державних
підприємств та господарських структур» (комплексна тема) (№ 9-13;
№ ДР 0113U003519) ............................................................................................... 33
Моніторинг ефективності управління об’єктами державної власності
органами виконавчої влади (№ 10-13; № ДР 0113U003520) ............................. 38
Розроблення Концепції державної політики розвитку «зеленої»
економіки» (комплексна тема) (№ 11-13; № ДР 0113U003532) ........................ 42
Науково-методичне
супроводження
складання
прогнозного
енергетичного балансу України у 2013-2015 роках (№ 12-13;
№ ДР 0113U003533) ............................................................................................... 47
3

4. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
Розроблення та апробація методичних рекомендацій щодо оцінювання
інвестиційних проектів, у результаті яких досягається виключно соціальний 51
(№ 13-13; № ДР 0113U003534) .............................................................................
Розроблення методичних рекомендацій щодо здійснення аналізу
наслідків створення зони вільної торгівлі з ЄС для економічного розвитку
регіонів (№ 14-13; № ДР 0113U003535) .............................................................. 54
Актуалізація прогнозних оцінок наслідків запровадження зони вільної
торгівлі з Європейським Союзом для економіки та державного бюджету
України (№ 15-13; № ДР 0113U003536) .............................................................. 58
Розроблення наукових рекомендацій щодо торговельно-економічної
політики та інструментів удосконалення торгівлі товарами та послугами з
Російською Федерацією та іншими країнами СНД та змістовного
наповнення проекту угоди СНД про вільну торгівлю послугами з
урахуванням особливостей національного ринку послуг (№ 16-13;
№ ДР 0113U003537) ............................................................................................... 63
Розроблення економічної моделі визначення обґрунтованого розміру
єдиного соціального внеску та економічних передумов запровадження
системи загальнообов'язкового державного соціального медичного
страхування в Україні (№ 17-13; № ДР 0113U003538) ...................................... 67
Механізм монетарного стимулювання інноваційного розвитку
економіки з високими та стабільними темпами зростання (№ 18-13;
№ ДР 0113U006096) ............................................................................................... 71
Розроблення рекомендацій з удосконалення нормативно-правового
регулювання підтримки інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні та
створення відповідної системи моніторингу (№ 19-13; № ДР 0113U006097) 75
Розроблення методичних рекомендацій щодо розрахунку економічного
ефекту від використання матеріалів спеціальної інформації (№ 20-13;
№ ДР 0113U007540) ............................................................................................... 80
Розроблення системи заходів із стимулювання прискореного
зростання: пофакторний прогноз їх позитивних і негативних наслідків
(№ 21-13; № ДР 0113U007541) ............................................................................. 81
Аналіз трансформації Митного союзу та Єдиного економічного
простору в Євразійський економічний союз та підготовка пропозицій щодо
поглиблення співробітництва України з Митним союзом та Єдиним
економічним простором (№ 22-13; № ДР 0113U007542) .................................. 84
4

5. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВОГО АНАЛІЗУ СТАНУ НАДАННЯ
АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ ОРГАНАМИ
МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
(№ 1-13; № ДР 0113U003511)
Керівник НДР – завідувач відділу модернізації інструментів державного
регулювання та розвитку економічного співробітництва, канд. техн. наук,
ст. наук. співр. І.І. Репін.
Мета та актуальність роботи. Актуальність НДР ґрунтується на
усвідомленні нової ролі органів місцевого самоврядування в процесі задоволення
потреб населення, в тому числі – у забезпеченні населення якісними та доступними
адміністративними послугами. Наукове, інформаційно-аналітичне, експертне та
організаційне забезпечення процесів розроблення та реалізації державної політики в
сфері упорядкування системи надання адміністративних послуг розвиваються
фрагментарно і не завжди відповідають сучасним вимогам наукової та методичної
підтримки функціонування системи надання адміністративних послуг на рівні органів
місцевого самоврядування.
Важливість дослідження за темою НДР визначається необхідністю практичної
реалізації пріоритету «Поліпшення бізнес-клімату й залучення інвестицій» в рамках
Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство,
конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».
Метою НДР є забезпечення наукового аналізу стану надання адміністративних
послуг органами місцевого самоврядування та підготовка науково обґрунтованих
пропозицій щодо вдосконалення правового, інформаційного та організаційного
забезпечення надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування.
Підстава для виконання – Програма економічних реформ на 2010-2014 роки
«Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», Закон
України «Про адміністративні послуги» від 6 вересня 2012 р., Закон України «Про
місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР; постанова Кабінету
Міністрів України від 30.01.2013 № 57 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру
адміністративних послуг»; постанова Кабінету Міністрів України від 05.01.2011 № 33
«Деякі питання надання платних адміністративних послуг»; постанова Кабінету
Міністрів України від 20.02.2013 № 118 «Про затвердження Примірного положення
про центр надання адміністративних послуг»; наказ Мінекономрозвитку від
24.04.2013 № 419 «Про затвердження тематичного плану прикладних наукових
досліджень та науково-технічних розробок Науково-дослідного економічного
інституту на 2013 рік».
Джерело інформації – Укази та інші рішення Президента України, закони
України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, центральних та
місцевих органів виконавчої влади, Реєстр адміністративних послуг, наукова
література, веб-сайти органів місцевого самоврядування.
5

6. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
Основні дані, отримані за результатами виконання дослідження.
Виконаний в роботі аналіз стану правового, інформаційного та організаційного
забезпечення надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування
включає: аналіз структури, прав та функцій органів місцевого самоврядування та їх
виконавчих органів.
Аналізуючи досвід європейських країн щодо законодавчого унормування
процесу надання публічних послуг населенню органами місцевого самоврядування,
показано, що у більшості з цих країн ефективно діють кодифіковані акти, присвячені
детальній регламентації процедур діяльності органів місцевої влади в частині їх
взаємовідносин з фізичними та юридичними особами. Зокрема, у Естонії існують
закони про адміністративну процедуру, в Австрійській Республіці –
Загальний закон про адміністративну процедуру, в Польщі – Кодекс
адміністративного провадження.
Важливу роль для підвищення якості та комфортності надання
адміністративних послуг відіграє міжнародна технічна допомога у цій сфері. Як
приклад, в роботі проаналізовано Проект, який фінансується Європейським союзом та
програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) «Поширення кращих практик
недержавного моніторингу надання адміністративних послуг».
Виявлені основні проблеми, що стримують розвиток сфери муніципальних
послуг в Україні: відсутність єдиної класифікації адміністративно-територіальних
одиниць і застарілість порядку та критеріїв їх віднесення до відповідних категорій;
значна диспропорція в ресурсному забезпеченні та рівнях соціально-економічного
розвитку між адміністративно-територіальними одиницями одного рівня; надмірна
подрібненість адміністративно-територіальних одиниць базового (понад 12 тис.) та
районного рівня (понад 500).
До прийняття Закону України «Про перелік адміністративних послуг та плату
(адміністративний збір) за їх надання» (проект закону на завершальній стадії
підготовки) невирішеними залишаються питання розробки реєстру адміністративних
послуг, уніфікації єдиних переліків адміністративних послуг для органів виконавчої
влади та місцевого самоврядування тощо. Розв’язання цього комплексу проблем
дозволить уберегти громадян від нав’язування їм зайвих адміністративних платних
послуг, сприятиме впорядкуванню та розмежуванню повноважень між органами
виконавчої влади та місцевого самоврядування, дозволить позбутись штучних
адміністративних бар’єрів.
На сьогодні особливої актуальності набули питання надання послуг у сфері
земельних відносин. Отримання документів, що засвідчують право власності
громадян на землю забезпечується через реалізацію відповідних адміністративних
послуг. Особливо ускладнена останнім часом процедура оформлення громадянами
документів на право власності, оскільки територіальні органи Держземагенства на
6

7. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
даний час здійснюють діяльність по інвентаризації земельних ресурсів та створенні
кадастру землі.
У звіті систематизовано основні законодавчі та нормативні акти у сфері
земельних відносин, прийняття яких спрямовано на спрощення процедур надання
адміністративних послуг, скорочення кількості платних послуг та зменшення термінів
підготовки документів.
В розвиток Закону України «Про адміністративні послуги» необхідно
унормувати на законодавчому рівні право та обов’язок органів місцевого
самоврядування надавати послуги громадянам у межах повноважень, визначених
законом. Це створить необхідну правову базу для отримання послуг на місцевому
рівні, сприятиме визначенню механізмів реалізації повноважень органами місцевого
самоврядування та наблизить українське муніципальне законодавство до стандартів
ЄС. Відповідні зміни доцільно внести до законів України «Про місцеве
самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в
органах місцевого самоврядування» та ін.
Для забезпечення високого виконавського рівня службовців зайнятих в системі
надання адміністративних послуг необхідно прийняти Закон України «Про
адміністративні процедури», а в перспективі – Адміністративний кодекс.
З метою досягнення якісно нового рівня інформаційного забезпечення надання
послуг органами місцевого самоврядування пропонується розробити програму
підвищення якості надання адміністративних послуг тих суб’єктів надання послуг, де
не будуть створюватись ЦНАП на основі технічного переоснащення та застосування
новітніх інформаційних технологій. До інших напрямів поліпшення інформаційного
забезпечення відносяться:
– використання різних способів звернення суб’єкта за адміністративною
послугою (окрім безпосереднього прийому);
– мінімізація кількості органів (інституцій), залучених до надання
адміністративної послуги та кількість документів, що вимагаються від особи;
– впровадження принципу «мовчазної згоди» при наданні погоджень, висновків
та ін.
В середньостроковій та довгостроковій перспективі удосконалення системи
надання адміністративних послуг, які надаються органами місцевого самоврядування
пов’язані з реформою адміністративно-територіального устрою та місцевого
самоуправління в Україні.
Аналіз декількох моделей реформи адміністративно-територіального устрою та
органів місцевого самоврядування показав переваги та реальну можливість
впровадження Моделі адміністративно-територіальної реформи в Україні,
розробленої Інститутом трансформації суспільства.
Розроблений
Мінрегіонбуд
проект
Концепції
реформи
місцевого
самоврядування та територіальної організації влади в Україні пройшов ґрунтовне
7

8. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
обговорення на регіональному рівні і з урахуванням результатів обговорення
схвалений Кабінетом Міністрів України та переданий Президенту України для
затвердження. Важливим фактором успішності проведення реформи є її розуміння і
позитивне сприйняття населенням.
По завершенні зазначеної реформи необхідно підготувати нову редакцію
закону «Про місцеве самоврядування в Україні», внести зміни до Податкового
кодексу, до нормативних актів щодо порядку формування державного та місцевого
бюджетів та ін. Такі зміни мають чітко регламентувати більш широкі повноваження
органів місцевого самоуправління, посилити ресурсну базу системи надання
адміністративних послуг.
Процедури надання адміністративних послуг розглядаються у їх взаємозв’язку
з етапами надання послуг, охоплюючи весь життєвий цикл процесу надання
адміністративних послуг. Найбільш повно спрощення процедур надання послуг може
бути забезпечено в центрах надання адміністративних послуг із застосуванням
інструментів сучасних інформаційних послуг в т. ч.: функціонуючих реєстрів та
інформаційних систем, електронної черги, електронного документообігу та
електронного підпису, особистого кабінету заявника послуги та ін. Механізми
спрощення процедур надання послуг в ЦНАП доцільно поширити і на суб’єкти
надання адміністративних послуг за відсутності ЦНАП з урахуванням організаційних,
інформаційних та технічних можливостей відповідних органів місцевого
самоврядування.
Висновки. Наукова цінність отриманих результатів полягає у вирішенні
методологічних питань та розробленні наукових пропозицій щодо державного
регулювання процесу удосконалення системи надання адміністративних послуг, в
комплексному, системному підході до визначення проблем правового,
організаційного та інформаційного забезпечення надання адміністративних послуг
органами місцевого самоврядування та визначення напрямів розв’язання цих проблем
шляхом спрощення процедур надання адміністративних послуг, поєднання заходів
щодо удосконалення системи надання послуг з вирішенням завдань реформування
самих органів місцевого самоврядування як суб’єктів надання адміністративних
послуг.
Практичне значення полягає в отриманих результатах: ппроведено аналіз стану
надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування; розроблено
пропозиції щодо удосконалення законодавчого та нормативно-правового
забезпечення надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування,
а також – щодо спрощення адміністративних процедур.
Рекомендації щодо практичного впровадження результатів дослідження
визначаються запропонованими заходами щодо вдосконалення законодавчої бази,
правового, організаційного інформаційного забезпечення та спрощення процедур
надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування, у т. ч.:
8

9. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
1) щодо законодавчого та нормативно-правового забезпечення:
– унормувати на законодавчому рівні право та обов’язок органів місцевого
самоврядування надавати послуги громадянам у межах повноважень, визначених
законом шляхом внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в
Україні» шляхом: внесення до глав 1-4 пунктів про «надання адміністративних послуг
суб’єктам звернень (фізичним або юридичним особам) в межах повноважень органу
місцевого самоврядування»;
– з метою упорядкування переліків адміністративних послуг – прийняття
Закону України «Про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний
збір) за їх надання»;
– прийняття закону України «Про адміністративну процедуру», а в перспективі
– Адміністративний кодекс;
– в середньостроковій та довгостроковій перспективі: проведення реформи
адміністративно-територіального устрою та органів місцевого самоврядування
України і перехід на цій основі на якісно новий етап функціонування системи надання
адміністративних послуг;
2) щодо організаційного забезпечення:
– поліпшити інформування щодо надання адміністративних послуг, особливо
на рівні сільських та селищних рад;
– завершити формування переліків адміністративних послуг, які надаються
органами місцевого самоврядування;
– з метою підвищення якості надання адміністративних послуг та ефективності
функціонування органів місцевого самоврядування рекомендується впровадження
міжнародного стандарту ISO 9001:2000;
3) щодо інформаційного забезпечення:
– використання різних способів звернення суб’єкта за адміністративною
послугою (окрім безпосереднього прийому), у т. ч. використання:
– Інтернет-технологій, зокрема електронної пошти;
– Єдиного державного порталу адміністративних послуг;
– поштового зв’язку;
4) щодо спрощення процедур надання адміністративних послуг:
– максимально поширити механізми спрощення процедур надання послуг в
ЦНАП на суб’єкти надання адміністративних послуг за відсутності ЦНАП з
урахуванням організаційних, інформаційних та технічних можливостей відповідних
органів місцевого самоврядування;
– забезпечити розроблення та використання інформаційних та технологічних
карток адміністративних послуг для кожної послуги згідно переліків
адміністративних послуг.
Результати наукового дослідження використовуються департаментом
реформування публічної адміністрації Міністерства економічного розвитку і торгівлі
9

10. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
України при підготовці проектів законодавчих та нормативно-правових актів щодо
удосконалення системи надання адміністративних послуг, зокрема – при актуалізації
Реєстру адміністративних послуг та були використані при доопрацюванні проекту
Закону «Про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх
надання».
РОЗРОБЛЕННЯ ДОВГОСТРОКОВОЇ СТРАТЕГІЇ
РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
(№ 2-13; № ДР 0113U003512)
Керівник НДР – головний науковий співробітник відділу моделювання та
прогнозування економічного розвитку, член-кореспондент НАН України, д-р екон.
наук, професор І.Г. Манцуров.
Мета та актуальність роботи. Актуальність теми визначається необхідністю
удосконалення існуючого інструменту державної регіональної політики – Державної
стратегії
регіонального
розвитку
на
період
до
2015
року
у зв’язку з невизначеністю стратегічних пріоритетів розвитку регіонів
у посткризовий період, що обумовлює необхідність опрацювання нових науково
обґрунтованих економічних та соціальних пріоритетів, а також напрямків розвитку
регіонів з врахуванням тенденцій регіонального розвитку на сучасному етапі, як це
передбачено стратегічними і програмними документами.
Зокрема, Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне
суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та Національним
планом дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на
2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна
держава», затверджений Указом Президента України від 12.03.2013 № 128/2013
Мета дослідження – розроблення проекту Державної стратегії регіонального
розвитку на період до 2020 року з урахуванням стандартів Європейського Союзу.
Підстава для виконання – наказ Мінекономрозвитку від 24.04.2013
№ 419 «Про затвердження тематичного плану прикладних наукових досліджень та
науково-технічних розробок Науково дослідного економічного інституту на
2013 рік», Програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство,
конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»; Національний план дій на
2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки
«Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»,
затвердженого Указом Президента України від 12.03.2013 № 128/2013, доручення
Кабінету Міністрів України від 18.01.2013 № 1537/1/1-13 до абзацу п’ятого пункту 1
рішення Ради Регіонів від 25.12.2012.
Джерело інформації – спеціальна наукова література, аналітичні огляди,
законодавство України та країн-членів ЄС, матеріали статистичної звітності.
10

11. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
Основні дані, отримані за результатами виконання дослідження.
У рамках НДР визначено основні проблеми та тенденції розвитку регіонів, на
підставі яких та з урахування світового досвіду сформовано принципи державної
регіональної політики на довгостроковий період. Опрацьовано основні положення та
структура проекту Стратегії 2020 – мета, стратегічні цілі, механізм реалізації, система
моніторингу та оцінки ефективності регіональної політики, етапи реалізації тощо.
Підготовлено прогноз основних макроекономічних показників на період до 2020 р.
Для проведення моніторингу реалізації Стратегії 2020 запропоновано 36 показниківіндикаторів, по 6 показникам розроблено цільові прогнозні рівні до 2020 р.
Підготовлено оглядово-інформаційні матеріали щодо впровадження механізмів
та інструментів реалізації регіональної політики та здійснення контролю за
результатами наслідків їх застосування (на прикладі країн-членів ЄС, Російської
Федерації та Республіки Молдова) та узагальнені висновки та рекомендації разом із
відповідними інформаційно-аналітичними матеріалами, які мають бути використані
при підготовці Плану заходів із реалізації Стратегії 2020.
Висновки. Наукова цінність розробок. Обґрунтовано та визначено основні
принципи нової регіональної політики України на період до 2020 р., зміст
стратегічних цілей та механізм їх реалізації, які побудовані з урахуванням результатів
комплексного аналізу стану і тенденцій розвитку регіонів за період 2006 – 2011рр.
Запропоновані пропозиції також узгоджені з підходами до побудови регіональної
політики в країнах ЄС.
Практичне значення. Результати дослідження були використані департаментом
регіональної політики Мінекономрозвитку при розробленні Державної стратегії
регіонального розвитку на період до 2020 року, яка затверджена рішенням Уряду від
21.11.2013.
РОЗВ’ЯЗАННЯ ОПТИМІЗАЦІЙНИХ ЗАВДАНЬ НА БАЗІ
МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ДИНАМІЧНОЇ ЛІНІЙНОЇ МОДЕЛІ НА ОСНОВІ
ТАБЛИЦЬ «ВИТРАТИ-ВИПУСК» (МІЖГАЛУЗЕВОГО БАЛАНСУ)
(ДРУГИЙ ЕТАП)
(№ 3-13; № ДР 0113U003513)
Керівник НДР – завідувач відділу моделювання та прогнозування
економічного розвитку, канд. екон. наук Б.М. Щукін.
Мета та актуальність роботи. Актуальність роботи обумовлена тим фактом,
що використання ТВВ при проведенні міжгалузевого аналізу дозволяє підвищити
його якість та виділити окремо цінові і структурні пропорції та тенденції
економічного розвитку (при розробленні прогнозу обсягів випуску та валової доданої
вартості як в цілому по економіці, так і за 38 видами економічної діяльності) в
залежності від ресурсного забезпечення (в міжгалузевій структурі) і його
оптимального розподілу між видами економічної діяльності. Макроекономічна
11

12. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
динамічна лінійна модель з врахуванням дії зазначених факторів дозволить давати
більш обґрунтовані прогнози обсягів випуску продукції та валової доданої вартості
при різних пропорціях використання ресурсів в галузевому розрізі, а модель
перерахунку таблиць «витрати-випуск» у порівняні ціни базового року дозволить
представляти результати оптимізаційних розрахунків у порівняних цінах.
Мета дослідження – адаптація та апробація макроекономічної динамічної
лінійної моделі та моделі перерахунку таблиць «витрати-випуск» у порівняні ціни
базового року для розв’язання оптимізаційних задач розподілу матеріальних,
паливно-енергетичних, інвестиційних, трудових ресурсів, з метою досягнення
максимізації росту економіки у середньостроковому періоді відповідно до сценарних
розрахунків.
Підстава для виконання – наказ Мінекономрозвитку від 24.04.2013 № 675
«Про затвердження тематичного плану науково-дослідних робіт Науково-дослідного
економічного інституту на 2013 рік»; методологічні засади, які містяться в Законі
України № 1602-III від 23.03.2000 «Про державне прогнозування і розроблення
програм економічного і соціального розвитку України», постанова Кабінету Міністрів
України від 26.04.2003 № 621 «Про розроблення прогнозних і програмних документів
економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету» (зі
змінами); розпорядження Кабінету Міністрів України № 557-р від 04.09.2003 «Про
аналіз та прогнозування показників таблиць «витрати-випуск» (міжгалузевого
балансу)».
Джерело інформації – спеціальна наукова література, закони України, проекти
законів України, укази Президента України, постанови Уряду.
Основні дані, отримані за результатами виконання дослідження.
1. В ході дослідження проведено об’єднання динамічної моделі та моделі
перерахунку ТВВ в порівняні ціни, та апробація отриманого комплексу для цілей
оптимізації з урахуванням і без врахування цінового фактора (у пакетному
середовищі Excel) розподілу ресурсів з метою максимізації зростання економіки у
середньостроковому періоді відповідно до сценарних розрахунків.
2. Використання двох моделей в одному інформаційно-аналітичнопрогнозному розрахунковому комплексі (інтегрованій моделі) запропоновано
наступним чином:
1) Базові розрахунки потрібних обсягів випуску та доданої вартості (при
заданих сценарних умовах) виконуються на основі лінійної динамічної моделі.
2) Модель перерахунку ТВВ в порівняні базові ціни використовується для
формування інформаційної бази в порівняних цінах.
3) Розрахунки по динамічній моделі проводяться в 2 варіантах (в фактичних і в
порівняних цінах) з наступним порівнянням прогнозних показників і аналізом
результатів. Це дозволяє визначити вплив цінових, фізичних і структурних змін на
обсяги економіки (галузеві випуски і додану вартість).
12

13. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
3. Запропонований наступний алгоритм використання інтегрованої моделі:
1) Підготувати інформаційну базу для розрахунків.
2) Виконати розрахунки обсягів випуску і валової доданої вартості за
типовим алгоритмом макроекономічної динамічної лінійної міжгалузевої моделі.
3) Врахувати в розрахунках варіанти розподілу ресурсів: матеріальних,
паливно-енергетичних, інвестиційних, трудових.
4) Представити результати розрахунків в порівняних цінах базового року.
5) Провести відбір такого розподілу ресурсів, який забезпечує максимально
можливий приріст ВВП.
6) Забезпечити можливість врахування в розрахунках сценарних умов. Для
цього сценарні умови переведені в формалізовану форму для розрахунків по
динамічній моделі. Відповідні кількісні показники сценарних умов подаються на вхід
моделі і, відповідно, впливають на результати.
4. Інтегрована модель має 7 етапів проведення розрахунків:
1) Формування інформаційної бази для інтегрованої моделі.
2) Формування зовнішніх та внутрішніх сценарних умов для прогнозного
періоду, який складається з двох підблоків: «Розрахунок цільових показників
кінцевого споживання (без ВНОК) для прогнозного періоду» та «Формування
варіантів розподілу ресурсів у прогнозний період».
3) Проведення розрахунків і отримання прогнозних обсягів показників випуску
і доданої вартості по ВЕД згідно з заданим розподілом ресурсів.
4) Відбір варіанту розрахунків, який дає максимальний приріст випуску чи
ВВП.
5) Перевірка відібраного варіанту на збалансованість за ресурсами.
6) Порівняння перерахованих прогнозних таблиць «витрати-випуск» у
фактичних цінах та у порівняних цінах.
7) Оцінка цінових і структурних зрушень в розрахованих (прогнозних)
таблицях ТВВ.
5. Вхідною інформацією (інформаційним забезпеченням) для проведення
прогнозних розрахунків по інтегрованій оптимізаційній моделі є:
По-перше, показники таблиць ТВВ, представлених в 2 варіантах:
- за останній звітний рік (2011 р.);
- перераховані в ціни базового 2007 р.
Оскільки для інтегрованої моделі поставлена умова відокремлення цінових
змін, то враховуються два варіанти (за цінами) таблиць ТВВ з наступним їх
порівнянням і аналізом відмінностей.
По-друге:
1) матриця коефіцієнтів прямих матеріальних витрат на прогнозний рік;
2) матриця коефіцієнтів приростної капіталоємності на прогнозний рік;
13

14. 14
Науково-дослідний економічний інститут, 2013
3) цільовий (запланований для досягнення) вектор кінцевого споживання
(державне, приватне та чистий експорт без врахування валового нагромадження) за
видами економічної діяльності.
6. Для перерахунку ТВВ у порівняні ціни базового року формується
інформаційна база комплексу цінових індексів (за видами діяльності) за звітний
період часу на основі діючої статистики.
7. При формуванні інтегрованої моделі закладено можливість урахування змін
у розподілі ресурсів (матеріальних, паливно-енергетичних, трудових) і відокремлення
цінових та структурних пропорцій в економіці. При цьому, зміни в розподілі ресурсів
задаються наступним чином:
a
- змінюються коефіцієнти прямих матеріальних витрат (елементи матриці ij );
- змінюються коефіцієнти прямих матеріальних витрат в галузях паливноa
енергетичних ресурсів ( ij по строкам, тобто за видами діяльності, які є підгалузями
паливно-енергетичного комплексу);
b
b
- змінюється коефіцієнт капіталомісткості ij (елементи матриці ij );
8. В результаті соціальної політики (зростання зарплат), або в результаті зміни
продуктивності праці в окремих галузях (через збільшення інвестицій і, відповідно,
зростання продуктивності праці) змінюється вектор коефіцієнтів трудомісткості ti за
ВЕДами.
9. Зміна в розподілі трьох перших ресурсів враховується в зміні розрахунку
випуску і валових доданих вартостей безпосередньо, через алгоритм динамічної
моделі ТВВ. Результат отримується автоматично за допомогою формули зміни
випуску і валових доданих вартостей в цілому по економіці, і окремо за видами
економічної діяльності.
10. Врахування зміни в трудових ресурсах в моделі здійснюється через зміну
цільових обсягів (розподілу) кінцевого споживання (без ВНОК) в розрізі видів
діяльності. Якщо в певній галузі змінюються (зростають) витрати трудових ресурсів
(оплата праці), то задається пропорційно більший обсяг кінцевого споживання.
11. Отримані прогнозні (розрахункові) таблиці ТВВ в фактично діючих цінах, і
в порівняних цінах 2007 року, використовуються для порівняння їх елементів та
відокремлення цінових, структурних і фізичних пропорцій в змінах випуску і валових
t
t
доданих вартостей за видами діяльності ( X i , ВДВi , (і=І,...,N)).
12. Інтегрована модель реалізована в заданому програмному середовищі, що
робить її зручною до використання в практиці макроекономічного міжгалузевого
аналізу та прогнозування.
13. В розробленій інтегрованій моделі задача оптимізації вирішується через
багатоваріантність розрахунків по динамічній моделі ТВВ. Закладаючи за певним
алгоритмом вхідні дані в модель за різними сценаріями використання чотирьох

15. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
відібраних ресурсів економіки отримаємо очікувані в прогнозному періоді випуски і
ВВП в розрізі галузей і вибираємо потрібний оптимальний варіант. Критерії можуть
бути різними (не тільки ВВП). Чисто оптимізаційна модель була б більш спрощеною
щодо відображення структурних параметрів розвитку економіки і критеріїв
оптимізації. І зовсім не давала б можливості закладати варіанти сценаріїв сполучення
різних рівнів ефективності використання досліджених чотирьох ресурсів. В чисто
оптимізаційній класичній моделі національної економіки є свої переваги і є певна
обмеженість. Результати дослідження свідчать про оптимізаційні завдання можуть
вирішуватися і на базі динамічної моделі.
Висновки. Наукова цінність дослідження полягає у розробленні технології
використання динамічної моделі ТВВ при середньостроковому прогнозуванні, з
виділенням впливу цінового, структурного і ресурсного факторів, з вибором такого
варіанту використання ресурсів (чотири види), який максимізує темп зростання ВВП.
Практичне значення роботи полягає в орієнтації моделі на практичні прогнозні
багатоваріантні розрахунки в розрізі 38 видів діяльності. Проведеними по моделі
розрахунками і отриманими результатами доведена зручність використання моделі
при прогнозуванні. Очікуваною особливістю моделі і найбільш вузьким місцем є
формування сценарних умов щодо рівня використання наявних ресурсів і
прогнозування екзогенної інформації щодо цільового на прогнозний період обсягу
кінцевої продукції галузей (без валового нагромадження).
Результати дослідження орієнтовані на використання в роботі департаменту
макроекономічного прогнозування.
РОЗРОБЛЕННЯ МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ
НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ ЗА СЕКТОРАМИ ЕКОНОМІКИ
З ВИКОРИСТАННЯМ ПРИНЦИПУ «ЗНИЗУ ВВЕРХ»
(ДРУГИЙ ЕТАП)
(№ 4-13; № ДР 0113U003514)
Керівник НДР – в.о. завідувач сектору структурних зрушень, канд. екон. наук,
доцент, ст. наук. співр. О.М. Сергієнко.
Мета та актуальність роботи. Актуальність роботи. В умовах економічної
нестабільності актуальними є питання здійснення перспективних розрахунків
розвитку національної економіки на всіх стадіях економічного обороту. Точність
проведених прогнозних розрахунків передбачає необхідність вдосконалення
методології прогнозування показників СНР з їх деталізацією за секторами економіки,
яка ґрунтується на використанні прогнозних принципів розрахунку показників «знизу
вверх» з подальшим їх об’єднанням в інтегровану модель. Враховуючи той факт, що
існуючі на сьогодні в Україні методики прогнозування макропоказників, в т.ч. і за
секторами економіки, передбачають застосування принципу «зверху вниз», розробка
секторних модельних блоків за принципом «знизу вверх» на макрорівні дозволить
15

16. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
визначити можливості економіки в цілому, виходячи з секторних ефектів розвитку та
їх взаємозв’язків. При цьому, прогнозна оцінка ефектів розвитку інституційних
секторів економіки є актуальною проблемою в процесі модельних розрахунків,
представляє наукову новизну і потребує ґрунтовних досліджень щодо розробки
підходів, критеріїв та індикаторів їх визначення.
Прогнозування показників СНР за принципом «знизу вверх» дозволяє
передбачати наслідки регулюючого впливу держави на результати економічної
діяльності окремих груп інституційних одиниць, виявляти роль кожного сектору у
формуванні найважливіших макроекономічних показників. Прогнозні значення
показників СНР в секторному розрізі сприятимуть підвищенню якості обґрунтування
та розробки показників Державного бюджету, формуванню системи індикаторів
розвитку реального сектору економіки, соціальної, бюджетно-податкової, грошовокредитної та інших видів економічної політики у взаємозв’язку з основними
тенденціями розвитку національної економіки України на прогнозний період. Це
суттєво підвищить оперативність, системність, комплексність та взаємозв’язок
прогнозування різних аспектів соціально-економічного розвитку України в
прогнозному періоді.
Мета дослідження – побудова інтегрованої моделі короткострокового
прогнозування показників національних рахунків на базі блоків, що відображають
факторні зв’язки в кожному секторі економіки і здійснення за її допомогою
експериментального розрахунку показників інституційних секторів на 2014-2015
роки.
Підстава для виконання – наказ Мінекономрозвитку від 24.04.2013 № 419
«Про затвердження тематичного плану прикладних наукових досліджень та науковотехнічних розробок Науково-дослідного економічного інституту на 2013 рік»;
Програма економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки «Заможне
суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»; Указ Президента
України від 12.03.2013 № 128/2013 «Про Національний план дій на 2013 рік щодо
впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне
суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»; Постанова
Кабінету Міністрів України від 27.02.2013 № 187 «Про затвердження Державної
програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки»; Бюджетний кодекс
України; Основні засади грошово-кредитної політики на 2013 рік, схвалені рішенням
Ради НБУ від 05.09.2012 р. № 16 з доопрацюваннями; Закон України від 23.03.2000
№1602-ІІІ «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і
соціального розвитку України»; Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003
№ 621 «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і
соціального розвитку та складання проекту державного бюджету»; ДСТУ 3973-2000
«Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання
науково-дослідних робіт. Загальні положення».
16

17. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
Джерело інформації – спеціальна наукова економічна література, статистична
звітність, аналітичні огляди Державної служби статистики України, НБУ,
Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів, Міністерства
соціальної політики, Пенсійного фонду, Рахункової палати, наукових установ тощо.
Основні дані, отримані за результатами виконання дослідження.
1.
Виявлені факторні зв’язки та залежності щодо формування прогнозних
показників інституційних секторів економіки. Взаємозв'язок між секторами охоплює
абсолютно всі типи операцій з товарами, послугами, прибутками, фінансами.
Прогнозування показників ґрунтується на принципах кореспонденції рахунків,
подвійного запису, балансу активів і пасивів тощо.
В процесі дослідження виявлені показники, які формуються на основі
групування відповідних міжсекторних потоків. В зв’язку з цим, під час їх
прогнозування враховані існуючі міжсекторні перетоки, які характеризують зв’язки
між аналогічними показниками рахунків різних інституційних секторів. Зокрема, до
таких показників належать показники інших податків, пов’язаних з виробництвом, які
платяться всіма секторами економіки (рахунок утворення доходу, частина
використання) і зосереджуються в рахунку розподілу первинного доходу в секторі
загального державного управління (як ресурс цього сектору). Показник оплати праці
найманих працівників, як фактор виробництва робоча сила, формується в рахунку
утворення доходу в частині використання в усіх секторах економіки. При цьому,
загальна сума показника оплати праці найманих працівників (всього по економіці)
кореспондується з аналогічним показником рахунку розподілу первинного доходу в
частині ресурсів сектору домашні господарства. Крім зазначених показників,
виявлено, що міжсекторні перетоки характерні і для показників рахунку вторинного
розподілу доходу, рахунку перерозподілу доходу в натурі, рахунку використання
наявного доходу, а також рахунку капіталу.
2.
Розроблено концепцію інтегрованої моделі короткострокового
прогнозування за секторами економіки в блочній структурі, відповідно до зв’язків у
секторах. Концепція інтегрованої моделі короткострокового прогнозування за
секторами економіки передбачає побудову наскрізної системи таблиць та алгоритмів,
враховує структурно-логічну схему процесу прогнозування та інструменти їх
реалізації в блочній структурі. Розроблена модель складається з 6 блоків, які являють
собою сукупність таблиць, що містять показники національних рахунків по
конкретному сектору економіки, ретроспективні показники, екзогенні (додаткові
зовнішні) змінні, структурні співвідношення та розрахункові прогнозні значення
показників.
3.
Розроблено модельний апарат прогнозування показників СНР за
секторами економіки на короткостроковий період, який охоплює систему рівнянь та
балансових тотожностей на основі методології формування показників СНР та
особливостей прогнозних розрахунків для блок-секторів економіки.
17

18. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
На першому етапі дослідження (2012 р.) було здійснено розробку окремих
модельних блоків для сектору загального державного управління та домашніх
господарств; на другому етапі (2013 р.) – для інших секторів внутрішньої економіки:
нефінансових корпорацій, фінансових корпорацій та сектору некомерційних
організацій, що обслуговують домашні господарства. Модельні блоки за секторами
передбачають прогнозування показників внутрішньої економіки за всіма рахунками
СНР, за виключенням фінансового рахунку. Прогнозування показників відбувається
пошагово за допомогою екстраполяції, трендових, балансових, нормативних,
експертних, комбінованих та ін. методів, а також використовується підхід
вибіркового прогнозування тих показників СНР, які можуть бути прогнозовані
автономно і використовуються для подальших прогнозних розрахунків в інших
рахунках та макропропорціях.
4.
Сформована та уточнена інформаційна база даних для блок-секторів
економіки, а також екзогенні показники та макроекономічні пропорції, які
визначають прогнозну траєкторію розвитку інституційних секторів з врахуванням
припущень та ризиків прогнозної динаміки, які задаються за допомогою
функціональних залежностей та коефіцієнтів зміни.
5.
За розробленими алгоритмами прогнозування для трьох секторів
економіки (нефінансових корпорацій, фінансових корпорацій та некомерційних
організацій, що обслуговують домашні господарства), на прохання замовника, було
проведено експериментальний розрахунок показників СНР в фактичних цінах на 2011
рік. Здійснені розрахунки, в основному, мали незначну статистичну похибку з
офіційними даними (4-5%), що свідчить про правильність вибраних нами підходів та
методів прогнозування.
6.
На базі розроблених модельних блоків за секторами внутрішньої
економіки створена інтегрована модель прогнозування показників СНР на
короткостроковий період, яка надає можливість представити економіку країни як у
пропорціях ВДВ в цілому, так і в балансових пропорціях по кожному інституційному
сектору. Прогнозні розрахунки за створеною моделлю дають можливість
проаналізувати процеси формування фінансових ресурсів у вигляді, капітальних
інвестицій, доходів, їх перетоки відповідно до встановлених державою регуляторів та
дії інших факторів, пов’язаних з необхідністю відтворення ВВП в залежності від
ресурсозабезпечення кожного сектора економіки. Інтегрована модель розміщена в
середовищі Microsoft Excel. Вихідні таблиці інтегрованої моделі представлені за
прогнозними 2012-2015 роками і є аналогами відповідних рахунків СНР.
7.
З метою виявлення правильності модельних розрахунків здійснено
експериментальний прогнозний розрахунок показників СНР на період 2012-2015 рр.
Адекватність прогнозних розрахунків за створеною моделлю перевіряється як за
секторами, так і в цілому по економіці за допомогою балансових рівнянь та
тотожностей по кожному рахунку; за допомогою структурної динаміки показників; за
18

19. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
допомогою співвідношень основних макропоказників; за допомогою темпів зміни
прогнозних показників.
Висновки. Наукова цінність розробок полягає в удосконаленні існуючих
методів прогнозування показників СНР в секторному розрізі, розробці інтегрованої
моделі короткострокового прогнозування за секторами економіки в блочній
структурі, відповідно до зв’язків у секторах, з використанням принципу «знизу
вверх»; здійсненні експериментального розрахунку показників СНР до 2015 р. за
створеною моделлю.
Практичне значення. Використання розробленої інтегрованої моделі
прогнозування показників СНР за секторами економіки дозволить підвищити
точність та якість прогнозних розрахунків, проводити аналітичні дослідження та
обґрунтування збалансованості показників СНР, бюджету, платіжного балансу,
монетарних, соціальних та інших макроіндикаторів.
Одержані результати дослідження будуть використані департаментом
макроекономічного прогнозування Мінекономрозвитку України при підготовці
інформаційно-аналітичних та прогнозних матеріалів, здійсненні моніторингу
прогнозних розрахунків, розробленні пропозицій щодо формування стратегічних і
програмних документів на короткостроковий період.
УПРОВАДЖЕННЯ СТАТИСТИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА АНАЛІЗУ
ЗРОСТАННЯ ВВП У РОЗРІЗІ ФАКТОРНИХ РЕСУРСІВ І ЇХ
ПРОДУКТИВНОСТІ (КАПІТАЛ, ПРАЦЯ, ЕНЕРГІЯ,
МАТЕРІАЛИ І ПОСЛУГИ)
(№ 5-13; № ДР 0113U003515)
Керівник НДР – д-р екон. наук, професор В.Ф. Беседін.
Мета та актуальність роботи. Актуальність теми визначається нагальною
потребою в підвищенні ефективності макроекономічної політики, що потребує
точних оцінок продуктивності витрат макроекономічних ресурсів для розвитку
економіки. В зв’язку з цим, необхідна достовірна інформація щодо поточного стану
використання ресурсів, тенденцій їх змін, порівняльних характеристик з іншими
країнами, оцінки впливів зазначених факторних ресурсів на формування обсягу
валового внутрішнього продукту.
Мета дослідження – розроблення методологічних положень та впровадження у
практику щорічних та щоквартальних статистичних даних показників продуктивності
праці і оцінок впливу витрат (продуктивності) праці на ВВП за звітний період на
основі статистичної інформації Держстату України.
Підстава для виконання – наказ Мінекономрозвитку від 24.04.2013 № 419
«Про затвердження тематичного плану прикладних наукових досліджень та науковотехнічних розробок Науково-дослідного економічного інституту на 2013 рік»;
Програма економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки «Заможне
19

20. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»; Закон України
«Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального
розвитку України»; постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 621 «Про
розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального
розвитку та складання проекту державного бюджету»; постанова Кабінету Міністрів
України від 27.02.2013 № 187 «Про затвердження Державної програми активізації
розвитку економіки на 2013-2014 роки»; розпорядження Кабінету Міністрів України
від 20.03.2013 № 145-р «Про затвердження Стратегії розвитку державної статистики
на період до 2017 р.».
Джерело інформації – спеціальна наукова економічна література, аналітичні
огляди, статистична звітність.
Основні дані, отримані за результатами виконання дослідження.
1. Розроблено алгоритм і модель (в програмному середовищі Ехсеl) проведення
розрахунків показників продуктивності праці, а також впливу показників
продуктивності та ринку праці на ВВП за звітний період (квартал та рік) за видами
економічної діяльності (в тому числі промислової). Модель подається у вигляді
комплексу уніфікованих таблиць з розрахунками продуктивності праці в абсолютних
та відносних показниках, для міжнародних зіставлень та за видами економічної та
промислової діяльності з виходом на таблиці офіційного представлення. В
дослідженні розроблено форми подання статистичної інформації по продуктивності
праці на офіційних сайтах Держстату України та Мінекономрозвитку України.
Алгоритм розрахунку показників продуктивності праці відповідає прийнятим
методичним підходам і закладений в електронних таблицях Ехсе1 розробленої
моделі.
2. Вдосконалено методичні рекомендації щодо розрахунку продуктивності
ресурсу праці в частині оцінки впливу продуктивності праці та показників ринку
праці на ВВП у цілому та в розрізі видів економічної (у тому числі промислової)
діяльності за звітний період. Для цього здійснено впорядкування існуючих розділів і
додатково запропоновані підходи щодо розрахунків продуктивності праці за видами
промислової діяльності, методів визначення внесків окремих факторів на зміну обсягу
ВВП. Встановлена необхідність коригування методичних рекомендацій в частині
використання системи показників та окремих процедурних моментів. Підготовлено
повнотекстовий варіант удосконалених методичних рекомендацій, який після
відповідного узгодження може бути затверджений рішенням Міністерства
економічного розвитку і торгівлі України у якості «типових» або «тимчасових».
3. Здійснено поглиблений аналіз результатів проведених розрахунків щодо
оцінки величини і зміни рівня показників продуктивності праці в розрізі видів
економічної (у тому числі промислової) діяльності, а також впливу показників продуктивності та ринку праці на динаміку ВВП за 2010, 2011 і 2012 роки, а також звітні
квартали 2013 року. Це дозволило отримати такі основні результати:
20

21. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
3.1. Продуктивність праці в Україні залишається на низькому рівні. Вона майже
у 2 рази нижча ніж у Російській Федерації, у 3 рази – у порівнянні з Польщею і зовсім
не співставна з розвиненими країнами.
3.2. Аутсайдерами за рівнем продуктивності праці є такі види економічної
діяльності, як сільське господарство, будівництво, торгівля, освіта, охорона здоров’я.
Їх діяльність потребує детального аналізу і розроблення на рівні держави відповідних
заходів.
3.3. Показники продуктивності праці за видами економічної і промислової
діяльності не зовсім точно характеризують дійсні результати роботи галузей, бо
продуктивність праці, що обчислюється на базі валової доданої вартості, не враховує
чисті податки на продукти і імпорт, водночас, вони по деяким ВЕД складають до
20%, а іноді і до 50% ВДВ.
3.4. Визначення продуктивності праці за кількістю штатних працівників також
спотворює показник витрат праці, тому що у цьому разі не враховуються витрати
праці самозайнятих та інших працівників.
3.5. На рівень продуктивності праці негативно впливає випереджаюча динаміка
розвитку деяких видів послуг, у першу чергу торгівлі, фінансової діяльності, операцій
з нерухомим майном, оскільки вони нарощують непропорційні витрати, при цьому не
збільшуючи реальну вартість продукції.
3.6. Актуальним є раціоналізація структури зайнятих, бо в їх складі лише
половина працівників виробляє продукцію і послуги, а інші - не завжди потрібні в
такому обсязі. Фактично один реально працюючий утримує 4-х членів суспільства.
4. Розроблено рекомендації з економічної політики в частині підвищення
продуктивності праці та її внеску у ВВП відповідно до визначених пріоритетів, що
включають державні заходи в цілому в економці та за видами економічної діяльності.
До них відносяться:
- створення базових передумов економічного зростання через підтримання
низького рівня інфляції, стабілізації державних фінансів і створення стійкої
фінансової системи;
- формування режиму максимального сприяння бізнесу шляхом зменшення
втручання держави в економіку, зниження адміністративних бар'єрів для його
розвитку, модернізації податкової системи й поглиблення міжнародної економічної
інтеграції України;
- модернізація інфраструктури й базових секторів шляхом усунення усталених
структурних проблем в енергетичній, вугільній, нафтогазовій галузях і ЖКГ, а також
розвитку транспортної інфраструктури й ринку землі. Перехід від дотацій до
самоокупності виробництва соціальних послуг;
- збереження і розвиток людського й соціального капіталу шляхом підвищення
ефективності й стабільності соціального захисту, поліпшення якості й доступності
освіти й медичного обслуговування;
21

22. Науково-дослідний економічний інститут, 2013
- підвищення ефективності державного управління шляхом реформування
державної служби й виконавчої влади;
- проведення фінансово-кредитної та експортно-імпортної політик,
спрямованих на розвиток національного виробництва, створення умов для реальних
стимулів до нагромадження та інвестування.
Висновки. Наукова цінність розробок полягає в отриманні можливості
оцінювати ресурсний (праця, капітал, паливно-енергетичні ресурси, послуги) розріз
економічного зростання, використовувати факторний розподіл зростання ВВП при
макроекономічному аналізі та прогнозуванні, що дозволить підвищити
обґрунтованість і ефективність рішень в економічної політики. Враховуючи вагому
значимість продуктивності праці для економічного розвитку, необхідно включити цей
показник у перелік основних макроекономічних показників і встановлювати завдання
на мікро-, макро- та мезорівнях щодо його покращення.
Практичне значення роботи полягає у започаткуванні статистики
продуктивності праці, як важливого макроекономічного показника, який потребує
методичного забезпечення і постійного моніторингу. Одержані результати
дослідження будуть використані департаментом макроекономічного прогнозування
при підготовці інформаційно-аналітичних та прогнозних матеріалів.
РОЗРОБЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ОЦІНКИ
ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ДЕРЖАВНОГО
СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ НА ОСНОВІ ПОКАЗНИКІВ
ВИКОНАННЯ ЇХ ФІНАНСОВИХ ПЛАНІВ
(№ 6-13; № ДР 0113U003516)
Керівник НДР – в.о. завідувача відділу фінансово-бюджетної політики, д-р
екон. наук, професор В.В. Корнєєв.
Мета та актуальність роботи. Актуальність роботи обумовлена необхідністю
надання пропозицій щодо покращення фінансового стану підприємств державного
сектору економіки та зменшення кількості збиткових підприємств.
Мета дослідження – вивчення результатів виконання показників фінансових
планів підприємств державного сектору економіки, надання пропозицій щодо шляхів
підвищення ефективності управління та використання державного майна органами
управління.
Підстава для виконання – Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №
436-IV. Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Указ
Президента України від 31.05.2011 № 634/2011). Наказ Мінекономіки від 21.06.2005
№ 173 «Про затвердження Порядку складання, затвердження та контролю виконання
фінансових планів державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та
інших суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій
(часток, паїв) належать державі, та їх дочірніх підприємств.
22