1. Чертова Тетяна Миколаївна,
практичний психолог
Смілянської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №10
Організація життєвого простору дитини як психолого-педагогічний аспект
формування дитячої особистості
«Щасливий не той, хто не має конфліктів,
а той, хто вміє їх вирішувати.»
Н. Пезешкіан.
Матеріали містять опис досвіду роботи практичного психолога щодо
вирішення конфліктних ситуацій. Досвід виявився ефективним в роботі з
учнями 7-11 класів.
“Конфлікт - найбільш гострий засіб вирішення протиріч в інтересах,
цілях, поглядах, який виникає в процесі соціальної взаємодії і є заключним в
протидії учасників цієї взаємодії і зазвичай супроводжується негативними
емоціями”.
Можливість виникнення конфліктів супроводжує людство і існує в усіх
сферах. Конфлікти народжуються на ґрунті щоденних розбіжностей поглядів,
суперечностей різних думок, потреб, мотивів, бажань, стилів життя, надій,
сподівань, інтересів, особистісних особливостей. Не дивно, що на даний час
Вікіпедія нараховує 112 визначень конфлікту, які досить суттєво різняться між
собою.
Деякі відомі філософи (Ш. Монтеск,є, Ж.Ж.Руссо, В.Д.Прістлі) вважали
конфлікти суто негативним явищем, але багато авторів (Дж.Грехем Скотт,
Н..Пезешкіан, Л.Козер, Л.Бєрковіц, А.Г.Здравомислов та інші) бачать
конфлікти як проблеми, які можуть бути спрямовані в можливості, в “шляхи

2. особистісного, міжособистісного і організаційного вдосконалення.”(Дж.Грехем
Скотт, ст.. 13)
В 1972р.Кеннет У.Томас та Ральф Х.Кілменн розробили систему, яка
дозволяє кожній людині створити власний стиль вирішення конфлікту (метод
Томаса-Кілменна). Роберт М.Бремсон, Георг Р.Бах виділяють типи ”важких’’
людей і загальні принципи спілкування з ними. Проблему ”вертикальних
конфліктів” розглядають Т.Ньютон, Б.Пуссель, А.Дарендорф.
У нижчевикладеному досвіді роботі з явищем за теоретично-
методологічну основу взяті позиції позитивної психотерапії, гештальт-
терапії,псих одрами Я.Морено. Мета роботи:
- зниження внутрішньої напруги учасників конфлікту
- усвідомлення власної відповідальності в вирішенні конфлікту
- ознайомлення з досвідом поведінки інших людей в конфліктних ситуаціях
- засвоєння конструктивних засобів вирішення конфліктів.
Для реалізаціі мети використовувалися завдання на від реагування
почуттів(вербалізація, програвання конфліктних ситуацій, робота з тілом), на
пошук кращого варіанту вирішення конфлікту підлітками.
Шкільне середовище, як міцне скупчення великої кількості людей,
наповнене конфліктами різних рівней (учень-учень, учень-вчитель, батьки-
вчителі та ін.). І, хоча, як казав хтось із відомих людей: «Існує єдине місце, де
немає конфліктів – це цвинтар», у більшості з нас це слово викликає негативні
асоціації, а той життєвий досвід, який кожен з нас отримує в конфлікті,
усвідомлюється пізніше, або не усвідомлюється взагалі. Тому я вважаю за
потрібне, по можливості, акцентувати увагу учасників конфлікту на цьому
важливому позитивному моменті. Чого я навчився в цій ситуації? Який досвід
виніс? Який висновок для себе зробив? Особливо важливо це для підлітків.
Кілька років тому мені на очі потрапила «Автобіографія в п’ятьох
коротких розділах» Поршії Нельсон.

3. Поршія Нельсон.
Автобіографія в п’ятьох коротких розділах
І
Я йду по вулицi.
У тpoтуарi глибока яма.
Я падаю в нeї
Я пропала... Я безпорадна
Це не моя провина.
3 ями я вибираюся цiлy вічність.
ІІ
Я йду по тiй самiй вулицi.
У тpoтуapi глибока яма.
Я роблю вигляд, що її не бачу
Я падаю в неї знову
Я не можу повiрити, що я в тiй же ямi.
Що ж, це не моя провина.
З ями я вибираюся знову дуже довго.
ІІІ
Я йду по тiй самiй вулицi.
У тpoтуapi глибока яма.
Я бачу її
Я знову падаю в неї... – звичка
Очi мoї вiдкритi.
Я знаю, де я.
Це моя пpовина.
З ями я вибираюся відразу.
ІV
Я йду по тiй самiй вулицi.
У тpoтуapi глибока яма.
Я обходжу її.
V
Я йду по іншій вулицi.

4. Моя практика показала, що навчання «йти по іншій вулиці» в ситуації
конфлікту допомагає використання театру-форуму (Театр-форум – це один із
видів інтерактивного психологічного театру, де активними учасниками є
глядачі. В будь-який момент невеликої (10-15хв) вистави, зазвичай в момент
кульмінації, дія переривається і будь-який глядач (або глядачі) в обраній ролі
виконує у виставі власний варіант поведінки та розвитку подій).
Ситуації конфлікту (наявного або типового) ми програємо в театрі-
форумі в тренінгових групах, під час виховних годин та в роботі соціально-
психологічного театру «Маска».
Початок сценки, в залежності від обставин, готується з групою дітей
напередодні або, інколи, експромтом, за 15 хвилин. Після того, як всі бажаючі
глядачі зіграли свої варіанти, актори, які починали, продовжують виставу,
розв’язуючі конфлікт без агресії (Я-висловлювання, вислуховування партнера,
зниження тону та інше).
Використовувати театр-форум може психолог, соціолог, класний
керівник або інший зацікавлений вчитель. Шляхом такої роботи кожен з
підлітків набуває досвід іншої, не властивої йому поведінки в конфлікті, має
змогу обрати для себе конструктивний варіант.
Досвід роботи класним керівником (з 5 по 9 клас) підказав мені ще одну
форму роботи. «Перехідний вік» проходив у класі бурхливо, і одного разу (7
клас) я випадково дізналася, що між двома хлопцями класу мають відбутися так
звані «рази», тобто бійка один-на-один, яка найчастіше проходить в
присутності «глядачів». На першому уроці, на щастя, була виховна година. Ось
і пропоную провести «рази» зараз у класі. Діти здивовані: дівчата дивляться на
мене з подивом, хлопці вигукують «О-го! Клас! Давайте!». «Герої дня»
виходять до дошки: «То що, ми прямо тут будемо битися?»
Я наголошую на тому, що зараз в світі вирішувати все силою не модно,
небезпечно. Якщо б держави всі конфлікти вирішували зброєю, планета Земля
вже загинула б від ядерних вибухів. У людства є інша «зброя» – мова, шляхом
якої дипломати вирішують серйозні проблеми. Пропоную хлопцям подібний

5. «двобій». Вони сідають на стільці на відстані, обличчям один до одного і
«дуель» починається...
Наводжу приблизний алгоритм роботи.
(Учасники конфлікту висловлюються по черзі)
1. Висловлювання взаємних претензій (Що призвело до конфлікту?)
2. Висловлювання почуттів (Що я зараз відчуваю з приводу конфлікту?)
3. Позиція однокласників (кожен висловлює власний погляд: на чиєму боці
душа і чому)
4. Очікування (Чого я хочу? Які дії суперника будуть означати, що конфлікт
вичерпано?)
5. Відповідальність (Що я можу і готовий зробити, щоб вирішити конфлікт?)
6. (за потребою) Визначення переможця (Вирішують однокласники шляхом
голосування).
Того разу з перевагою в 2 голоси переміг Руслан. Але й Олексій виглядає
задоволеним – почуття висловлені, суперник вислуханий, підтримку отримано.
Напруга спала.
Цей метод неодноразово опробований протягом 2 років в роботі з учнями
7-10 класів.
Список використаних джерел:
Дж. Грехем Скотт. Конфликты..Пути их преодоления. Внешторгиздат
Киев 1991.
Корнелиус Х.,Фэйер Ш. Выиграть может каждый (или Как разрешать
конфликты).-М.,1993
Морено Я. Психодрама.пер.с англ..-М: Апрель Пресс,изд-во Эксмо-
Пресс, 2001.
Сергиенко И.М. Роли, которые мы выбираем: в помощь руководителю
психологического театра. Черкассы: Эскейп, 2003.