До вашої уваги наступний випуск циклу розповідей про письменників, що зі зброєю в руках захищають Україну. Від Чернігівської обласної бібліотеки для дітей. Ілларіон Станіславович Павлюк – український журналіст, продюсер, документаліст, письменник. Автор романів «Білий попіл», «Танець недоумка» і «Я бачу, вас цікавить пітьма». Життєвий шлях сучасного українського письменника Ілларіона Павлюка подекуди навіть цікавіший за сюжети його творів.

2. Ілларіон Павлюк

3.  Ілларіон Станіславович Павлюк – український журналіст,
продюсер, документаліст, письменник.
 Народився 14 травня 1980 року в місті Скадовськ на Херсонщині.
 Із семирічного віку десять років мешкав із батьками на Далекому
Сході росії – на Сахаліні. Після повернення в Україну жив у
Луганську.
 Закінчив Східноукраїнський національний університет імені
Володимира Даля (1996–2001 роки) за спеціальністю
журналістика.
 В 2001 році переїхав до Києва.
 Починав телевізійний шлях у новинах як репортер-міжнародник –
спеціалізувався на арабо-ізраїльському конфлікті. З 2001-го року –
журналіст телеканалу Інтер – спецкор на Близькому Сході.
 З 2005 року – головний редактор інформаційного мовлення
телеканалу «К1», з 2007-го – директор студії документальних
фільмів «07 Продакшн».
 В 2010 році він став продюсером департаменту документально-
художніх проєктів телеканалу «1 + 1». А через рік – увійшов до
складу журі американської телепремії «Еммі» . У грудні 2011 разом
з командою залишив канал.

4.  В 2015-му брав участь у війні на Cході в складі добровольчого
батальйону.
 Ілларіон Павлюк стрімко увірвався в сучасну українську літературу в
2018 році, коли вийшов друком його дебютний роман: трилер з
елементами містики «Білий попіл».
 У 2019 році – представив свій другий роман «Танець недоумка», який
був номінований на звання «Книга року BBC – 2019».
 Третій роман «Я бачу, вас цікавить пітьма», навіть ще не потрапивши
на книжкові полиці, отримав Персональну відзнаку премії
«BookForum Best Book Award-2020» від директорки Українського
інституту книги.
 У 2021 році він вийшов зі складу співзасновників продакшн-студії та
переїхав з сім’єю до Івано-Франківська, де очолив громадську
організацію «Тепле Місто», яка займалася суспільними
трансформаціями в місті.
 Продовжував працювати та займатися письменницькою діяльністю.
 З перших днів повномасштабної війни в Україні бере участь у
бойових діях, а після отриманих травм та реабілітації, знову
повертається на передову.

5. Приватному детективу Тарасу Білому
замовляють розслідувати вбивство
панночки. Обвинувачують такого собі
семінариста Хому Брута, й справа ніби
геть зрозуміла... Втім, хутір, де сталося
вбивство, приховує таємницю. І ця
таємниця – страшніша за всі оповідки
про панночку, яка встала з гробу.
«Білий попіл» – це надзвичайно цікавий,
атмосферний та водночас динамічний
трилер у стилі нуар. У ньому повно загадок,
що їх до останнього кортить розкрити.
І, згідно з законами жанру, найменша
деталь свого часу неодмінно отримує
блискавичне пояснення. Але особливість
роману в тому, що кожна таємниця врешті-
решт матиме не одне, а відразу два
трактування – логічне і містичне.

6. Космічний біолог Гіль, за плечима якого
чимало військових операцій, переживає
не найкращі часи: безробіття, безгрошів’я,
сім’я на межі розлучення, ще й висока
ймовірність, що проявиться спадкова
генетична хвороба, в якій швидка смерть
– це чи не найкращий фінал. І ось
неочікувано з’являється пропозиція
роботи, яка, здавалося б, вирішує всі
проблеми одночасно: наукова експедиція
на далеку планету. Хороші гроші, медична
страховка, мінімальні ризики. Чи
виявиться рішення летіти, до якого
підштовхує страх, правильним?
І чи такі вже мінімальні ризики на далекій
і химерній планеті Іш-Чель?

7. У книзі йдеться про київського
кримінального психолога Андрія Гайстера.
Його відправляють консультантом у богом
забуте селище Буськів Сад. Зимової ночі
там зникла маленька дівчинка. А ще там
водиться Звір – серійний маніяк, убивств
якого тамтешні мешканці воліють не
помічати… У цьому проклятому селищі,
де все по колу і всі живуть життям, яке
ненавидять, розслідування постійно
заходить у глухий кут. Андрій вірить,
що загублена дівчинка, попри все, жива
і він її знайде. Але нікому, крім нього, це
не потрібно.

8. Див забагато не буває, правда? І
коли ж на них чекати, як не на Різдво?
Адже це час безцінних подарунків,
фантасмагорії та химерних пригод,
час, який повертає нас у дитинство
та відкриває нові сенси дорослішання.
Це пора пошуку умиротворення та
батьківського тепла, пора, коли самотність
переживаєш особливо гостро. І саме в цей
час повсякденність можуть наповнювати
чудеса, а іскри любові запалюють життя
з новою силою.
«Маріє, Різдво!» – це оповідання про те,
що Різдво відбувається постійно, якщо
у нього вірити. А це потребує зусиль.