Малесенькі звірята, кумедні чоловічки, чудернацькі казкові персонажі і навіть овочі та фрукти – виявляється все це можна сплести із звичайних кольорових ниток. Ці мініатюрні створіння вийдуть надзвичайно гарненькими та тендітними. Японське мистецтво амігурумі вже давно завоювало велику армію прихильників по всьому світові.
Нумо, знайомитися з ним детальніше!
2. Японія – цікава й екзотична країна, яка
приваблює туристів з усієї земної кулі.
Високотехнологічні пристрої, новітні
технології, смачна кухня та всім відоме
аніме – це лише частинка надбання, яке
подарувала ця маленька країна світові.
3. Острівне розташування Японії призвело до
того, що довгий час вона розвивалася
ізольовано не тільки від європейської
частини світу, а й від азіатських сусідів.
Більш відкритою країна стала
аж у 2 половині 19 століття.
Перебуваючи більшу частину часу в ізоляції від
решти світу, японці створили свою власну, ні на що
не схожу цивілізацію.
4. Японія – країна невелика і досить
обмежена у деяких ресурсах.
Для японців є звичайною справою
переробляти один і той саме
предмет по кілька разів, дарувати
йому нове життя.
Саме тому майже всі японські
техніки рукоділля завжди
спрямовані на перетворення
залишків дорогоцінних матеріалів у
щось прекрасне, чарівне та миле.
5. Прикладами такого підходу до
життя є різні японські техніки:
канзаші, куміхімо, осіє, боро,
кінусайга і багато інших.
Осіє – об’ємна
аплікація із залишків
тканини.
6. Є ще одне цікаве хоббі, яке дозволяє створювати оригінальні
маленькі аксесуари із залишків ниток.
Знайомтесь: амігурумі – захоплення нового покоління.
Амігурумі – це японське мистецтво
в’язання гачком м’яких іграшок: тваринок,
людей і навіть неживих предметів та
предметів побуту.
У перекладі з японської мови слово
«амігурумі» означає «в’язане-загорнуте».
7. Складно сказати, коли народилося
це мистецтво, адже в Японії здавна
панувала традиція виготовлення
ляльок та сувенирів маленького
розміру.
Предки сучасних японців вірили в те,
що маленькі фігурки тварин і людей
захищають будинки від злих духів і
використовували їхі як амулети та
обереги.
Для японців амігурумі – це не тільки вид мистецтва, а
й філософія. Тому не треба дивуватися, що ця давня
традиція знайшла своїх шаувальників
і в наш час.
Було заведено фігурки ляльок у
свята дарувати близьким людям
з найкращими побажаннями.
8. Нова хвиля захоплення амігурумі почалася в сімдесятих роках
20 століття, коли в Японії поширився стиль «кавай».
У перекладі з японської це слово означає «милий», «гарненький»,
«чарівний».
На екранах почали з’являтися цікаві
персонажі, такі як Hello Kitty, Пікачу, які
своєю приємною зовнішністю полонили
серця японців.
Милі створіння з великою
головою і сумними очима вмить стали
популярними .
Цих тендітних мультяшних героїв конче
хотілося втілити в життя. І тут у пригоді стали
гачок, невелика кількість ниток і,
безсумнівно, вправність японських
майстринь.
9. Спочатку в’язання спицями або
гачком у такому стилі було
поширено тільки в Японії, але
сьогодні амігурумі – це захоплення
нового покоління, яке не знає
кордонів.
Поступово амігурумі як вид
мистецтва і як забавка стають
популярними по всьому світу.
У 2002 році була заснована
Японська Асоціація Амігурумі,
завдяки якій про мистецтво
дізналися далеко за межами
Японії, зокрема і в Україні.
Величезну роль в цьому зіграв
інтернет.
10. Не варто думати, що будь-яка іграшка, в’язана гачком або
спицями, - це амігурумі.
У цього стилю є кілька відмінних рис.
• Особлива методика в'язання.
Починається все з
виготовлення окремих деталей
майбутньої іграшки. В'язання
при цьому здійснюється по
колу
і без швів.
Як тільки всі складові іграшки
будуть готові, їх набивають
легким наповнювачем і
з'єднують між собою.
11. • Непропорційність.
Ви ніколи не побачите іграшок,
виконаних в техніці амігурумі, які
будуть схожі на справжніх звірів.
Навпаки, майстри роблять все
можливе, щоб їх творіння мали
кумедний і навіть трохи
безглуздий вигляд: велика
голова, а тіло й кінцівки –
маленькі.
Чому так? Все дуже просто: саме
такі пропорції асоціюються у нас
із новонародженим немовлям, що
підсвідомо викликає теплі й
зворушливі емоції!
12. Також ці іграшки відрізняються від
європейських тим, що мають
«людські риси» обличчя.
І це не лише ляльки та звірята, а й
комахи , рослини і навіть предмети
побуту.
Фрукти посміхаються, тістечка,
морозиво чи склянка соку –
з окулярами.
13. • Маленькі розміри
Класичні іграшки в техніці
амігурумі не перевищують
8 -10 см в довжину або ширину,
а мінімальний розмір поробки
зовсім не має обмежень.
Є амігурумі завдовжки
1 сантиметр і навіть менше.
Вважається, що чим дрібніший
виріб, тим професійнішою є
майстриня, що його виготовила.
Зрештою, всі прихильники стилю
амігурумі починають змагатися в
розмірах зроблених ними іграшок.
14. • І найцікавіше: всі класичні
амігурумі мають власні
імена!
Так-так, японці дуже люблять
наділяти людськими якостями
навіть неживі предмети, тому й
називають свої поробки так, як
людей.
Тому, якщо захочете виплести
справжню амігурумі-іграшку, то
не забудьте вигадати для неї
оригінальне ім’я!
15. Слід зазначитити, що в Україні
багато майстринь освоїли цю
техніку в’язання.
Іграшки амігурумі набули нових
рис: власне українського колориту
і яскравих національних кольорів.
Все частіше зустрічаються ляльки
в українському національному
одязі.
16. Тим, хто хоче навчитися створювати симпатичні іграшки амігурумі,
кому до вподоби творити, фантазувати та дарувати радість своїм
близьким , у пригоді стануть книжки українських видавництв.
Віра Войтенко. «Кумедні
іграшки. Плетемо гачком».
Видавництво «Vivat».
Клавдія Моргунова.
«Амігурумі. В’ язані гачком
мініатюри».
Видавництво «Скіф».
Нікі Тренч. «Амігурумі».
Видавництво
«Махаон-Україна»
17. В презентації використано матеріали
з інтернет-ресурсів відкритого
доступу
і книг, які є у фонді
відділу мистецтв
Чернігівської обласної бібліотеки
для дітей.