Війна теперішня допомогла багатьом українцям побачити і зрозуміти, скільки брехні про війну минулу оточувало їх дотепер. Вони перестали вірити тому, що говорила радянська пропаганда, тому, що повторює сучасна російська. Але через те вони ще більше хочуть знати, що ж сталося в минулому. Злочини комуністичного режиму проти людей, замовчування і заперечення правди радянською владою та створення купи міфів – з цим необхідно розбиратися нам зараз, щоб відновити історичну справедливість. Завдяки українським історикам нині йде потужний процес відновлення історичної правди.

1. Україна у вогні
Другої світової…
Бутко Сергій Володимирович,
співробітник Українського інституту національної пам’яті

2. ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій
світовій війні 1939-1945 років»
• Стаття 1. Увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій
війні 1939-1945 років
• 1. Шанобливе ставлення до пам’яті про перемогу над
нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, про
ветеранів війни, учасників українського визвольного
руху та жертв нацизму є священним обов’язком держави та
громадян України.
• 2. З метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової
війни 1939-1945 років і відзначення перемоги над нацизмом
щороку 8 травня в Україні відзначається День пам’яті та
перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945
років.

3. ІЗ ПРЕАМБУЛИ ЦЬОГО ЗАКОНУ
«усвідомлюючи, що Друга світова війна 1939-1945 років, що
розпочалася внаслідок домовленостей націонал-
соціалістичного (нацистського) режиму Німеччини та
комуністичного тоталітарного режиму СРСР, стала найбільшою
трагедією людства у XX столітті,
зважаючи на те, що під час Другої світової війни 1939-1945
років націонал-соціалістичним (нацистським) та
комуністичним тоталітарним режимами на території
України було вчинено численні злочини проти людства
та людяності, воєнні злочини та злочини геноциду,
внаслідок чого Україні та Українському народові було завдано
величезних втрат».

4. Пакт Молотова — Ріббентропа
(Сталіна — Гітлера)
Договір про ненапад між Німеччиною та СРСР 23 серпня 1939 р.,
підписаний у МОСКВІ наркомом закордонних справ СРСР В’ячеславом
Молотовим і міністром закордонних справ Німеччини Йоахімом фон
Ріббентропом, означав різку переорієнтацію зовнішньої політики СРСР
на зближення з Німеччиною.
Сторони зобов'язувалися утримуватися від нападу один на одного і
дотримуватися нейтралітету у випадку, якщо одна з них ставала об'єктом
воєнних дій третьої сторони. Учасники угоди також відмовлялися від
участі в угрупованні держав, «прямо чи опосередковано спрямованого
проти іншої сторони». Надалі передбачався взаємний обмін інформацією
в питаннях, що зачіпали інтереси сторін.

6. Поділ Європи
Росіяни і сьогодні виправдовують пакт 1939 р.
тим, що в ті часи не одна країна уклала ті чи інші
пакти з Німеччиною.
Однак була одна вкрай принципова відмінність:
До договору додавався таємний додатковий
протокол, яким встановлювалося розмежування
країн Східної Європи на сфери німецького і
радянського інтересів на випадок
«територіально-політичної перебудови» цих
країн. Німеччина визнавала інтереси СРСР у
Латвії, Естонії, Східній Польщі, Фінляндії та
Бессарабії.

7. ПАКТ 1939 р.
Зверніть увагу:
на всіх фото
Сталін
усміхнений
і щасливий

8. ЦЕ ВАЖЛИВО
• Стаття 2. Форми увічнення перемоги над нацизмом у Другій
світовій війні 1939-1945 років
• «1. Основними формами увічнення перемоги над
нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років є:
• 1) відзначення Дня пам’яті та перемоги над
нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, днів
вигнання нацистів з України, Автономної Республіки
Крим, областей, міст Києва та Севастополя, інших
адміністративно-територіальних одиниць».

9. У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про День скорботи і вшанування пам'яті
жертв війни в Україні
З метою всенародного вшанування пам'яті синів і дочок українського народу,
полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років, їх подвигу та
жертовності постановляю:
1. На підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів
війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань
установити День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в
Україні, який відзначати щорічно 22 червня.
[…]
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 17 листопада 2000 року
N 1245/2000

10. ЩЕ НЕ ВІДМІНИЛИ…
Звичайно, що абсолютну
перевагу та заперечення
положень указу має
ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про увічнення перемоги над нацизмом у
Другій світовій війні 1939-1945 років»

11. МІФ
«Війна для України
почалася 22 червня
1941 року»

12. Суть міфу
• «Війна для українського народу розпочалася
від моменту агресії Третього Райху проти СРСР
22 червня 1941 року».

13. ВТРАТИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
тільки з 1 вересня 1939 р. - 21 червня
1941 р. ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНІ
•Понад 100 тисяч українців

14. ФАКТ
Ще до початку Другої світової війни, 14—18 березня 1939 року,
українці Карпатської України воювали за власну свободу з
Угорщиною, яку підтримувала гітлерівська Німеччина. Коротка
боротьба Карпатської України коштувала, за різними даними, від 2
до 6,5 тисяч життів її захисників.
Українці у складі армії Польської держави почали воювати з
Німеччиною з 1 вересня 1939 року.
Уже у перший день війни німецька авіація бомбила Львів,
упродовж першої половини вересня — Луцьк, Станіславів (Івано-
Франківськ), Тернопіль, Дрогобич, Сарни, Яворів, Стрий та інші
міста.
Серед мільйона польських військових 106—112 тисяч (за
деякими оцінками, до 120 тисяч) були українцями. У боях у вересні
1939 року загинуло близько 8 тисяч українців-громадян Польщі.

16. І ЦЕ ЩЕ НЕ ВСЕ
• Від 17 вересня 1939 року у конфлікт вступила Червона армія.
Після вторгнення радянських військ на територію Польщі
українці брали участь у бойових діях і на боці Польщі, і на
боці СРСР.
• Після Вересневої кампанії у німецькому полоні опинилося
близько 60 тисяч українців, до радянського полону потрапило
понад 20 тисяч.
• Також кілька сотень українців вступило у війну у складі
Вермахту, в рамках формування ВВН («військові відділи
націоналістів»).

17. Пізніше українців-громадян Румунії,
Словаччини та Угорщини
мобілізували до армій цих країн.

18. Радянсько-фінська війна
1939—1940 років
• У лавах Червоної армії українці брали участь у радянсько-фінській
війні 1939—1940 років. Зокрема, на боці СРСР воювали 44-та та
70-та стрілецькі дивізії, які комплектувалися в Україні. Перша з
них потрапила в котел у битві під Суомуссалмі 7 грудня 1939 — 8
січня 1940 рр. 44-та дивізія майже вся загинула — втрата близько
17,5 тисяч осіб перевищила 70 % особового складу. Майже 1 200
бійців потрапили в полон. Кількість загиблих українців у
радянсько-фінській війні оцінюють щонайменше в 27 тисяч осіб
(за деякими даними — 40 тисяч).
• Перші українські підрозділи, що воювали на боці Фінляндії,
сформували на початку 1940 року. Добровольці здебільшого
набиралися з числа радянських військовополонених. Одним із
найвідоміших командирів українських добровольців був
холодноярівець і письменник Юрій Горліс-Горський.

19. Розбита колона радянської 44-ї стрілецької дивізії, яку
перекинули у фінські сніги з України (Суомуссалмі,
грудень 1939 р.)

20. Трагедією українського народу була
відсутність власної держави, а отже,
його розподіл між усіма воюючими
сторонами у цьому конфлікті. На момент
початку німецької агресії проти СРСР
українці вже більше двох років
перебували у вирі великої війни.

21. 22 червня 1941 року хижаки-
союзники перетворилися на ворогів-
конкурентів

22. МІФ
«Нацистська
Німеччина напала на
СРСР «віроломно, без
оголошення війни»

23. Комуністичний СРСР і нацистська
Німеччина готувалися до наступальної
війни один проти одного
• Назвемо деякі аргументи:
• 1) Війська обох держав були розташовані саме для
ведення наступальної війни, а не оборони. Так, Сталін
наказав демонтувати лінію стаціонарної оборони на старому кордоні до
війни з Польщею, а нову свідомо не збудував.
• 2) Забезпечення топографічними картами територій
протилежної сторони в арміях обох держав.
• 3) Відсутність планів оборонної війни у штабах обох
армій. Назва нацистського плану нападу «Барбаросса», комуністичного –
«Гроза», підписаний керівництвом СРСР 15 травня 1941 р. (всі уточнення
після розсекречення відповідних радянських документів, насамперед
Генерального штабу Червоної армії).

24. Співвідношення сил Збройних сил Німеччини та СРСР на
22 червня 1941 р.
• На 15 червня 1941 р. відмобілізований і практично
позбавлений резервів Вермахт (на початок червня 1941 року
Німеччина уже провела мобілізацію, а СРСР — ні ) налічував 7 млн. 329
тис. осіб, у тому числі:
3 млн.960 тис. - у сухопутних військах,
1.240 тис. - в армії резерву,
1.545 тис. - у ВПС,
160 тис. - у військах СС,
404 тис. - у ВМФ,
близько 20 тис. - в інонаціональних формуваннях.
• Німецька армія мала 88 251 гармат і мінометів,
• 6292 танків та САУ,
• 6852 літаки.

25. • У СРСР у складі Збройних сил, за деякими підрахунками, усього
налічувалось на той час, коли НЕ було загальної мобілізації :
• 5 млн 434 тис. особового складу,
• 117.581 гармат та мінометів,
• 23.106 танків і САУ (з них 18.691 – справні),
• 24.488 бойових літаків (21.030 – справні).
• Навіть на напрямку головного удару Вермахту – в Білорусі – німці не
володіли абсолютною чисельною перевагою, поступаючись
Червоній армії за кількістю танків в 1,9 рази, літаків – у
1,2 рази.
• На території України німецькій групі армій «Південь» протистояла
найпотужніша кількісно та якісно радянська військова сила, оскільки
командування Червоної армії помилково вважало, що при ймовірній війні
основний удар на СРСР Гітлер спрямує через Україну.

26. СПІВВІДНОШЕННЯ СИЛ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНІ:
•В особовому складі мінімальна перевага
була на боці німців і їхніх союзників:
•1.508.500 німецьких, угорських і румунських проти
•1.412.136 радянських військових.
•У військовій техніці та озброєнні значною
була перевага на боці СРСР.
•У танках: 8 069 проти 1 144;
•у гарматах і мінометах: 26 580 проти 16 008;
•у літаках усіх типів: 4696 проти 1829 німецьких.

27. У чому була реальна якісна перевага Вермахту над
Червоною армією на початку війни?
• 1) Командний склад Червоної армії був знекровлений політичними
репресіями.
• 2) Комуністичний тоталітарний режим НЕ довіряв власній армії:
командири боялися брати відповідальність на себе – чекали наказів, НЕ були привчені і
НЕ мали звички брати відповідальність (розумну ініціативу) на себе у вирішенні бойових
завдань в межах власної компетенції. Інститут політпрацівників (комісарів)
підривав військовий принцип єдиноначальності. З 1943 р. нацистський
режим теж пішов цим шляхом: НАКАЗ про створення апарату офіцерів
націонал-соціалістичного керівництва був підписаний Гітлером 22 грудня 1943 р.
• ЗГУБНИМ БУЛО І ПРЯМЕ ВТРУЧАННЯ ПОЛІТИЧНОГО КЕРІВНИЦТВА СРСР У КЕРУВАННЯ
ВІЙСЬКОВИМИ ДІЯМИ (Київський котел тощо). ДО РЕЧІ, ВІД ЦЬОГО СТРАЖДАВ І ВЕРМАХТ
(приклад Сталінградської битви тощо), але здебільшого вже з 1943 р.
• 3) Особовий склад військ повинен бути достатньою мірою навчений володіти зброєю,
готовим вести бойові дії; війська – обов’язково бути добре керованими, діяти
злагоджено, бути забезпечені всім необхідним. Київський історик Віктор Коваль ще у
першій половині 1990-х років оприлюднив дослідження, в якому довів, що норми
вогневої та польової підготовки радянських військ були вкрай
незадовільні у порівнянні з німецькими. Отже, радянська «економія»
боєприпасів, палива на навчання військ вкрай негативно впливала на їхню боєздатність.

28. Комуністичний міф про німецький напад «без
оголошення війни»
• В'ячеслав Молотов по радіо опівдні в неділю 22 червня 1941 р. оголосив:
«Сьогодні, о четвертій ранку, без висування жодних претензій до Радянського
Союзу, без оголошення війни, німецькі війська напали на нашу країну, атакували
наші кордони в багатьох місцях і піддали бомбардуванню зі своїх літаків наші
міста - Житомир, Київ, Севастополь, Каунас і деякі інші, причому вбито і поранено
більше двохсот людей».
• А ЯК БУЛО НАСПРАВДІ?
• Уночі 22 червня 1941 р. нарком закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов
прийняв німецького посла у Москві Фрідріха-Вернера фон Шуленбурґа. Під час
зустрічі Шуленбурґ передав Молотову ноту про початок війни.
• О 4 годині ранку того самого дня у німецькому МЗС міністр закордонних
справ Райху Йоахім фон Ріббентроп повідомив радянського посла у Берліні
Володимира Деканозова про початок війни та вручив письмовий
меморандум, де було викладено претензії німецького уряду до СРСР та
пояснення причин нападу.
• І де-факто, і де-юре це було офіційним оголошенням війни
Радянському Союзу.

29. «без висування жодних претензій до Радянського
Союзу»
• О 4 годині ранку 22 червня 1941 р. радянського посла у Берліні
Деканозова викликали до керівника німецького МЗС Ріббентропа.
У записі їхньої бесіди говориться, що:
• «Імперський міністр закордонних справ почав
бесіду з зауваження, що вороже ставлення
радянського уряду до Німеччини та серйозна
загроза, яку Німеччина вбачає у концентрації
російських [військ] на східному кордоні
Німеччини, змусили Райх застосувати військові
контрзаходи. Деканозов знайде докладне
викладення мотивів, що пояснюють німецьку
позицію, у меморандумі, який Імперський міністр
йому вручає».

30. ЧОМУ КОМУНІСТИЧНИЙ РЕЖИМ ЗБРЕХАВ?
• Як і багато інших радянських історичних міфів про війну,
цей міф є такою собі «димовою завісою». Треба було
пояснити, як так сталося, що у 1941 р. німецькі війська
змогли зупинити аж під стінами Москви.
• Мовляв, увесь «передвоєнний період» Радянський Союз тільки те й робив,
що послідовно «боровся за мир» та всіма способами «відтягував» початок
війни. Але підлий та підступний ворог усе одно напав несподівано, коли до
цього ніхто не був готовий.
• Саме тому провалилася оборона. Саме тому війська, замість того, щоб
розбити агресора «малою кров’ю та на ворожій території», мусили
відступати до самої Москви. Саме тому шість радянських республік на
тривалий час потрапили під нацистську окупацію.

31. Про що радянська розвідка доповідала керівництву країни до 22 червня 1941 р.
• Ще влітку 1940 р. на основі донесень радянського розвідника «Яреми» (український художник Микола
Глущенко) була складена доповідна записка для вищого керівництва СРСР про підготовку Німеччини до
агресії. Крім чисельних попереджень з боку розвідки, інформація також надходила від західних держав, але
сприймалася у Кремлі як намір розсварити СРСР з Німеччиною. Перед самим наступом солдати Вермахту
дезертирували, переходили німецько-радянський кордон та повідомляли радянським військовим про
майбутній наступ на СРСР. Різні дослідники називають різну кількість таких попереджень: від кількох
десятків до кількох сотень з усіх названих джерел.
• До Києва, Мінська і Москви, починаючи з квітня 1941 р., надходила інформація про воєнні приготування та
концентрацію військ на німецько-радянському кордоні. Лише протягом останніх десяти днів перед
нацистською агресією СРСР отримав майже 50 різних розвіддонесень, які відносно точно називали дату
ворожого наступу.
• Сумарно прикордонники, спираючись на інформацію від перебіжчиків та польського населення за кордоном,
близько 25 разів називали 22 червня як можливу дату наступу.
• Одним із таких документів є опублікована Архівом СБУ у червні 2013 р. доповідна записка секретарю КП(б)У
Хрущову про концентрацію німецьких військ у прикордонних районах СРСР.
• Записка була укладена 15 травня 1941 р. наркомом внутрішніх справ УРСР Павлом Мешиком і розкривала
широке коло приготувань Вермахту: будівництво військового аеродрому поблизу міста Ярослава,
концентрація в його околицях великої кількості військ, передислокація до радянського кордону танків і
важкої артилерії з-під Кракова, Ряшева та Радома, приїзд до Перемишля високого (але ім’я не встановлено)
армійського керівництва.

32. Катастрофа Червоної армії
в 1941 р.
Найбільша танкова битва в
Другій світовій війні

34. Узагальнені дані про радянських
військовополонених. Так, за даними Д. Гернеса
«Гітлерівський вермахт у Радянському Союзі»:
•у 1941 р. у полон потрапило 3.355 тис. осіб,
у 1942 р. – 1.653 тис. осіб,
у 1943 р. – 565 тис. осіб,
у 1944 р. – 147 тис. осіб,
у 1945 р. – 32 тис. осіб,
всього 5.752 тис. осіб.

35. 23 червня 1941р. розпочалася
найбільша в історії Другої світової війни
танкова битва Дубно – Луцьк – Броди
Упродовж 23-29 червня 1941 р. на ділянці Броди –
Луцьк – Дубно відбувалася наймасштабніша за всю Другу
світову війну танкова битва між Першою танковою групою
групи армій «Південь» вермахту і радянськими
механізованими корпусами Південно-Західного фронту.
З радянського боку у ній брали участь 3 356 танків (5
механізованих корпусів),
а з німецького – 728 танків та САУ (чотири дивізії).

36. Газета “Правда” за 28
червня 1941 р. пише про
4.000 танків з обох боків на
Луцькому напрямі.
Через поразку про таку
кількість танків більше не
згадували. А найбільшою
танковою битвою стали
називати бій під
Прохорівкою (1200 танків).

38. ДОВІДКОВО
•6-10 липня 1941 р. - битва
під Сінно Вітебської
області, в якій взяли участь
2070 танків.

41. •Наприкінці дня 22 червня 1941 р., не маючи
достовірної інформації про перебіг
воєнних дій, радянське головне командування
прийняло рішення про контрнаступ: відповідно до
директиви № 3 механізовані корпуси Південно-
Західного фронту мали контратакувати угрупування
противника на кордоні Володимир-Волинський –
Кристинопіль у напрямку на Люблін, оточити і
знищити його, і до 26 червня оволодіти Любліном.
Координувати дії фронту особисто
прибув начальник генштабу Георгій
ЖУКОВ.

42. Проте радянські танкові з’єднання вступили в бій розрізнено, і їхні
контратаки були неуспішними.
25 червня 1941 р. німецькі танкові дивізії здобули Луцьк.
Штаб Південно-Західного фронту вирішив атакувати 11-у
німецьку танкову дивізію силами чотирьох танкових
дивізій.
Наступ розпочався 26 червня 1941 р., але швидко зупинився.
Дії механізованих корпусів не координувалися, розвідка також не велася,
не всі частини встигли вийти на вихідні позиції.
Мотопіхоти було мало, артпідготовка була умовною.
Через відсутність зв'язку, розвідки, чіткої взаємодії між
сусідами, піхотою та авіацією, постійні зміни наказів,
танкова битва в трикутнику Луцьк – Броди – Дубно стала
кладовищем радянських танкових частин.

43. • 27 червня 1941 р. наступ 9-го і 19-го мехкорпусів призупинився. Їх
авангардні частини були майже знищені і відрізані на відстані до 10 км від
решти сил, змушених відступити.
• 29 червня радянське командування наказало механізованим корпусам
відходити. Наступного дня розпочався загальний відступ, який більше
нагадував утечу.
• До 1 липня 1941 р. мехкорпуси Південно-Західного фронту були практично
знищені. 22-й корпус зберіг близько 10 % танків, 8-й та 15-
й – до 15 %, 9-й та 19-й – близько 30 %.
• Незважаючи на величезну кількісну та якісну перевагу, радянські танкові
з’єднання зазнали поразки та величезних втрат.
• Загалом з радянського боку було знищено понад 2 500
танків. Значними були також небойові втрати техніки.
• Німецькі втрати – 260 бойових машин. Більшість цих танків
та САУ після ремонту знову перебувала в бойовій готовності.

47. ВМІННЯ ВОЮВАТИ
•Вермахт наступав, поклавши
боротьбу з радянськими танками
на піхоту і протитанкову
артилерію.
•Гудеріан придумав
використовувати проти танків
зенітні гармати FLAK 88, хоча
підбити КВ з першого снаряда не
вдавалося і їм.

49. НАСЛІДКИ БИТВИ
Бездумна розтрата значних сил у необґрунтованих контрударах
призвела не тільки до провалу плану відсічі гітлерівцям біля
кордону та поразки у прикордонній битві.
Вона стала основною причиною поразки військ
Південно-Західного та Південного фронтів на
Правобережжі.
Водночас унаслідок контрударів наступ Першої
танкової групи був затриманий на тиждень, а
плани німецького командування прорватися до
Києва та оточити 6-у, 12-у та 26-у армії Південно-
Західного фронту на Львівському виступі були
зірвані.

50. Котли…
У наслідок поразки у Київській оборонній операції (7
липня - 26 вересня 1941 р.) у котлі загинуло 4 радянські армії, за
німецькими даними у полон потрапило 665 тис.
червоноармійців (за радянськими – 485 тис. осіб).
В Уманському котлі (кінець липня – початок серпня 1941 р.)
оточено і розгромлено дві радянські армії, здалися у полон
103 тис. червоноармійців.
У Харківській битві (травень 1942 р.) розгромлено три
радянські армії, до полону потрапило до 240 тис.
червоноармійців.
І не тільки…

51. ІЗ ПЕРЕЛІКУ ЗЛОЧИНІВ
КОМУНІСТИЧНОГО
ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ
В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
ТІЛЬКИ В 1941 РОЦІ…

52. Масове вбивство
політв’язнів перед
відступом Червоної
армії у 1941 році …

53. Із 22 червня 1941 року…
• 22-23 червня 1941 року розпочалися масові
розстріли політичних в’язнів спочатку в
західноукраїнських тюрмах НКВД, а згодом в
інших регіонах України.
• Протягом двох тижнів радянська влада,
відступаючи перед нацистами, знищила
близько 22 тисячі людей, яких переслідувала
переважно за політичні переконання.
• Досі це маловідомий факт в історії злочинів під
час Другої світової війни.

54. Органи державної безпеки УРСР намагалися вивезти заарештованих із прифронтової
смуги вглиб території. План евакуації в’язнів із західного регіону, затверджений
заступником комісара НКВД СРСР Чернишовим, 23 червня 1941-го начальник
тюремного управління НКВД республіки Філіппов направив командирові 13-ї дивізії
НКВД полковнику Зав’ялову. За цим документом, передбачали вивезти 23 тис. 236
осіб у тюрми й табори Киргизії, Башкірії, Красноярського та Орджонікідзівського країв,
Чкаловської. Архангельської, Івановської, Молотовської, Ростовської, Новосибірської,
Орловської, Тульської, Свердловської, Харківської, Омської, Вологодської та Читинської
областей. Разом із планом евакуації Чернишов на ім’я наркома НКВД Сергієнка
переказав рознарядку виділити 778 залізничних вагонів.
 Швидкий наступ нацистів, проблеми із транспортом та активізація націоналістичного
підпілля, яке час від часу атакувало тюрми, визволяючи своїх, поставили радянські
каральні органи перед неможливістю реалізації плану. За телеграмою-інструкцією
із Москви вирішили «згідно з розпорядженням Л.Берії, за списком,
затвердженим прокурором, розстріляти всіх осіб, що перебували
під слідством, засуджених за контрреволюційні злочини за ст. 170
Кримінального кодексу, та осіб, які здійснили розтрати, а
підслідних та засуджених, які не проходять за цими статтями
Кримінального кодексу, – звільнити».

56. Під час нацистських бомбардувань місцеві очільники НКВД
самостійно почали знищувати в’язнів через неможливість їх
евакуювати.
Уже 22 червня в тюрмах Львівщини було ліквідовано 105
в’язнів, а також у прикордонних тюрмах – в Перемишлі й
Добромилі, на Волині – до 2 тисяч осіб у Володимирі-
Волинському, 195 – у Ковелі.
Підставою для розстрілів стала директива народного комісара
Держбезпеки СРСР Меркулова №2445-М від 23 червня 1941
року, згідно з якою на осіб, що утримувалися в тюрмах
західних областей України, складались списки, за якими вони
підлягали розстрілу за місцем їх утримання у зв’язку з
початком війни з Німеччиною.
Розстрілювались не тільки особи, щодо яких були
винесені вироки про вищу міру покарання, але і
засуджені до позбавлення волі та ті, щодо яких тільки
розпочалося слідство.

57. Всього, у в’язницях Львівської області (Львів, Буськ, Городок,
Комарно-Рудки, Щирець, Бібрка, Жовква, Кам’янка-Бузька,
Судова Вишня, Яворів, Лопатин) було розстріляно 4 тис. 591
людину, у трьох в’язницях Дрогобицької (Дрогобич, Самбір,
Стрий) – 3 тис. 301, у тюрмах Станіслава (нині – Івано-
Франківськ) – 2 тис. 500, Луцька – 2 тис. 754, Рівного – 150,
Дубно – 1 тис. 500, Ковеля – 195, Тернополя – 1 тис.,
Перемишля та Добромиля – 2 тис. в’язнів.
Більшість із них були українці, невеликий відсоток
становили поляки, біля 10% – євреї-сіоністи.

58. Частину в’язнів змогли евакуювали лише в окремих містах,
однак більшість із них не доїхали до місця призначення.
Транспортні засоби використовували лише для вивезення
цінних речей і товарів, а більшість в’язнів етапували пішки.
Із таких «маршів смерті» вціліли лише 214 осіб. Інші під час
переміщення були страчені або загинули від нападів
нацистської авіації.
Зокрема, з Чорткова Тернопільської області були евакуйовані
954 в’язні, дорогою з них розстріляли 123, а з Умані – 767.
У Биківні поблизу Києва знищили 110 осіб, вивезених етапом
із Західної України.
7 липня 1941 року вагони із політв’язнями з Коломиї та
Буковини на станції Заліщики Тернопільської області
викинули з поруйнованого вибухом мосту в річку Дністер.

59. Один із інструментів
примусу комуністичного
режиму воювати на
фронтах Другої світової
війни

60. • Загороджувальні загони з'явилися в Червоній Армії з
перших днів війни. Такі формування створювалися
військовою контррозвідкою в особі спочатку 3-го
управління НКО СРСР, а з 17 липня 1941 року -
Управління особливих відділів НКВС СРСР і
підпорядкованих органів у військах.
• В якості головних завдань особливих відділів на період
війни постановою Державного Комітету Оборони були
визначені «рішуча боротьба зі шпигунством і зрадою в
частинах Червоної Армії і ліквідація дезертирства в
безпосередньо прифронтовій смузі». Вони отримували
право арешту дезертирів, а в необхідних випадках і
розстрілу їх на місці.

61. •Для забезпечення оперативних заходів при особливих
відділах відповідно до наказу наркома
внутрішніх справ Л.П. Берії до 25 липня
1941 р були сформовані:
•в дивізіях і корпусах - окремі стрілецькі взводи,
•в арміях - окремі стрілецькі роти,
•у фронтах - окремі стрілецькі батальйони.
•Використовуючи їх, особливі відділи організовували
службу загородження, виставляючи засідки, пости і дозори
на дорогах, шляхах руху біженців та інших комунікаціях.

62. Кожного затриманого командира, червоноармійця, червонофлотця
перевіряли.
Якщо його визнавали дезертиром, то він піддавався негайному
арешту, і по ньому починалося оперативне (не більше ніж 12-
годинне) наслідок для засудження військового трибуналу як
дезертира.
На особливі відділи покладався обов'язок приведення у виконання
вироків військових трибуналів, в тому числі перед строєм.
У «особливо виняткових випадках, коли обстановка
вимагає вжиття рішучих заходів для негайного
відновлення порядку на фронті», начальник особливого
відділу мав право розстріляти дезертирів на місці, про що
повинен був тут же донести в особливий відділ армії і фронту
(флоту).

63. Чому комуністичний пішов на це
(крім кровожерливих традицій)?
•Тільки з початку війни і по 10 жовтня 1941
р. оперативні заслони особливих відділів і
загороджувальні загони військ НКВС
затримали понад 650 тисяч бійців і
командирів.
•ВОНИ ПРАКТИЧНО НЕ МОГЛИ ПОВНІСТЮ
ВИКОНАТИ СВОЇ ЗАВДАННЯ!

64. СТВОРЕННЯ ЩЕ ОДНОГО ЕШЕЛОНУ
ЗАГОРОДЖУВАЛЬНИХ ЗАГОНІВ У
ЧЕРВОНІЙ АРМІЇ
• Першим ініціативу такого роду проявило військове
командування.
• Після звернення командувача Брянським фронтом генерал-
лейтенанта А.І. Єременко до Сталіна 5 вересня 1941 р.
йому було дозволено створити загороджувальні загони в
«нестійких» дивізіях, де неодноразово мали місце випадки
залишення бойових позицій без наказу.
•Через тиждень ця практика була
поширена на стрілецькі дивізії всієї
Червоної Армії.

66. • Ці загороджувальні загони (чисельністю до батальйону) не мали
ніякого відношення до військ НКВС, вони діяли в складі
стрілецьких дивізій РСЧА, комплектувалися за рахунок їх особового
складу і підпорядковувалися їх командирам.
• У той же час поряд з ними існували загороджувальні
загони, сформовані або військовими особливими
відділами, або територіальними органами НКВС.
• Характерний приклад - загороджувальні загони, утворені в жовтні 1941 р.
НКВС СРСР, який за постановою ДКО взяв під особливу охорону зону,
прилеглу до Москви, із заходу і півдня по лінії Калінін - Ржев - Можайськ -
Тула - Коломна - Кашира.
• Тільки за два тижні з 15 по 28 жовтня 1941 р. в
Московській зоні було затримано більше 75 тис.
військовослужбовців.

67. А ПОТІМ БУВ НАКАЗ НАРОДНОГО КОМІСАРА
ОБОРОНИ СОЮЗУ РСР «Про заходи щодо
зміцнення дисципліни і порядку в Червоній Армії і
заборону самовільного відходу з бойових позицій»
від 28 липня 1942 р. № 227
• «сформувати в межах армії 3 - 5 добре озброєних
загороджувальних загонів (до 200 чоловік в кожному), поставити
їх в безпосередньому тилу нестійких дивізій і зобов'язати їх у разі
паніки і безладного відходу частин дивізії розстрілювати на місці
панікерів і боягузів»

68. Криваві цифри
• Загалом в 1941—1942 роках військовими
трибуналами фронтів і армій було засуджено до
страти 157 593 особи. Це 16 стрілецьких дивізій,
знищених не німцями, а розстріляних власноруч.
(Волкогонов Д. Семь вождей.— С. 219).
• І провина більшості з цих людей була в тому, що
вони опинилися в ситуації безпорадного відступу
через утрату управління штабами або помилки
вищого керівництва. Своїм життям вони відповідали
за чужі помилки та виправляли їх. А скільки було
розстріляно без суду— такої статистики взагалі
немає.

69. Армійський ешелон загороджувальних
загонів був розформований тільки після
вигнання нацистів з України
• Наказ Наркома оборони І. В. Сталіна №0349 від 29
жовтня 1944 року «Про розформування окремих
загороджувальних загонів»:
• «У зв'язку зі зміною загальної обстановки на фронтах
необхідність в подальшому утриманні загороджувальних
загонів відпала.
• наказую:
• 1. Окремі загороджувальні загони до 13 листопада 1944
року розформувати.
• Особовий склад розформованих загонів використовувати на
поповнення стрілецьких дивізій.
• 2. Про розформування загороджувальних загонів донести до
20 листопада 1944 року ».

70. Один із висновків…
• Для України ІІ світова війна – національна трагедія, під час
якої українці, позбавлені власної державності, змушені були
воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців.
• За Україну воювали дві тоталітарні системи, що однаково не
рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона
протистояння на українських землях намагалася
продемонструвати свою прихильність до українства, але
єдиним справді українським суб’єктом у роки війни був
визвольний рух – передовсім, Українська повстанська
армія.