Recommended
More Related Content
Similar to внесок українського народу у перемогу над нацизмом.pptx
Similar to внесок українського народу у перемогу над нацизмом.pptx (20)
внесок українського народу у перемогу над нацизмом.pptx
- 1. Внесок українського народу у перемогу над нацизмом Підготував учень 6-Б класу Кіндрат Віктор
- 2. Вступ 8 травня українці відзначатимуть День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною стали надзвичайні втрати упродовж 1939-1945 років українців та представників інших національностей, які проживали на нашій землі. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому для нас головне – мир. І ми категорично проти намагань рф привласнити перемогу над нацизмом. Це спільна перемога десятків країн і народів.
- 3. Втрати українців у ІІ світовій війні У Другій світовій війні українці понесли людські втрати більше, ніж Велика Британія, Канада, США та Франція разом узяті. Загальні людські втрати України від війни, включно із убитими, померлими, жертвами концтаборів, депортованими, евакуйованими, тими, хто відійшов разом із німцями, оцінюються у 8-10 мільйонів життів. Кількість українських жертв можна порівняти із населенням сучасної Австрії.
- 4. Ключові дати 15 березня 1939 р. – проголошення незалежної Карпатської України. За декілька днів була окупована угорською армією. 23 серпня 1939 – підписання пакту Молотова-Ріббентропа. СРСР та Німеччина поділили сфери впливу в Європі. 1 вересня 1939 р. – Німеччина напала на Польщу. Тисячі українців воювали в польській армії проти нацистів. 17 вересня 1939 р. – СРСР напав на Польщу. Вторгнення завершилося приєднанням Галичини та Волині до СРСР. 22 червня 1941 р. – Німеччина напала на Радянський союз. 22 липня 1942 р. – гітлерівці захоплюють всю територію України. Листопад 1944 р. – вигнання нацистів з території України. 8 травня 1945 р. – капітуляція нацистської Німеччини. 2 вересня 1945 р. – капітуляція Японії. Завершення Другої світової війни. До середини 1950-х р. – боротьба українських повстанців проти радянської окупації.
- 5. Українці у військових формуваннях держав Об'єднаних Націй Під час Другої світової війни абсолютна більшість українців боролася на стороні Об’єднаних Націй. Ще перед її початком українці Закарпаття стали першими в Європі, хто зі зброєю в руках виступив проти рішень Гітлера, Муссоліні й Хорті анексувати Карпатську Україну. З першого дня Другої світової війни 120 тис. українців з Галичини й Волині в складі Війська Польського стали до бою проти нацизму. Серед офіцерів польської армії було й кілька десятків ветеранів армії УНР та Української галицької армії. Поміж них і Павло Шандрук, генерал-хорунжий армії УНР, підполковник Війська Польського, командир 29-ї польської бригади, яку вмілим командуванням у бою під Томашевом урятував від знищення. Нагороджений найпочеснішим польським воєнним орденом «Virtuti Militari».
- 6. Українці у військових формуваннях держав Об'єднаних Націй Багато воїнів-українців відзначилися в боротьбі з нацистами вікопомним героїзмом. Так, 52 льотчики-українці спрямували свої літаки на ворожі сили, 55 здійснили повітряні тарани. Серед них і Катерина Зеленко — єдина жінка, яка здійснила таран. 25 героїв закрили своїм тілом амбразури ворожих вогневих точок. Бойові подвиги українців були відзначені найвищими радянськими нагородами. 2072 стали Героями Радянського Союзу, 32 з них - двічі, а льотчик-винищувач сумчанин Іван Кожедуб — тричі (64 повітряні перемоги — найвищий результат серед радянських асів). Найрезультативнішим танкістом Другої світової війни став кубанський вчитель Дмитро Лавриненко. На його рахунку 52 німецьких танки. Найуспішнішою снайперкою стала Людмила Павличенко, на рахунку якої 309 нацистів.
- 7. Українці у військових формуваннях держав Об'єднаних Націй Багато хто з українців стали кавалерами й повними кавалерами ордену Слави й ордену Богдана Хмельницького — орденів за найвищу солдатську звитягу. Із 7 млн орденів і медалей, вручених солдатам та офіцерам радянської армії, 2,5 млн отримали мешканці України. Українець Олексій Берест був одним із тих, хто встановив радянський прапор над рейхстагом у Берліні. Багато українців-червоноармійців стали кавалерами орденів європейських держав. Серед них капітан розвідник Євген Березняк, нагороджений орденом «Virtuti Militari» за порятунок Кракова. Лейтенант Василь Порик удостоєний звання Національний герой Франції за героїчну участь у французькому русі Опору.
- 8. Українці у військових формуваннях держав Об'єднаних Націй Однак лише вояки УПА воювали з нацистами під українським національним прапором. Серед них Василь Івахів — організатор і перший командир УПА, загинув у бою з фашистами. Нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги 1-го класу.
- 9. Внесок народу у перемогу Українці зробили надзвичайно вагомий внесок у перемогу над нацизмом, ставши однією з націй-переможниць. Разом з участю в кровопролитних воєнних діях, у русі Опору українці працювали на перемогу, застосовуючи свій розум і творчість на підприємствах радянського тилу. Евакуйоване устаткування через нестачу вільних виробничих площ розміщували в приміщеннях універмагів, кінотеатрів і навіть шкіл. Переважно верстати ставили під відкритим небом, підводили до них струм і розпочинали роботу. Потім навколо такого майданчика починали зводити стіни. Поряд ставили намети, у яких жили робітники. Надзвичайно поганим було харчування. З осені 1943 р. працівники 1-ї категорії (робітники оборонної промисловості) отримували 700 г хліба на день, 2-ї (працівники інших галузей) — 500, 3-ї (службовці) — 400, діти отримували по 300 г. Щоб отримати належні продукти, черги до магазину займали вночі, у них потрібно було вистояти по кілька годин. Якщо таланило, разом із хлібом можна було отримати невеличку порцію масла, маргарину, комбіжиру. Однак у магазинах не завжди вистачало й хліба. Продуктові карточки видавали на місяць і при втраті не поновлювалися, що означало голодну смерть.
- 10. Внесок народу у перемогу Працюючи в таких умовах, евакуйовані українці забезпечували фронт необхідною воєнною продукцією. Саме Україна дала можливість Радянському Союзу озброїти армію на початку війни, а після страшних поразок улітку- восени 1941 р. і втрати всієї воєнної техніки й артилерії по-новому озброїти резерви танками, літаками й гарматами, які зупинили ворога під Москвою. Адже саме завдяки Харківському, Донецькому та Придніпровському промисловим районам радянській Росії вдалося створити другу промислову базу на сході СРСР — Урало-Кузнецьку. Саме ця база взяла на себе весь тягар виготовлення озброєнь у другій половині 1941 р. — першій половині 1942 р. Адже з України було перебазовано майже тисячу підприємств, з них 550 великих. їхні виробничі потужності становили половину потужностей усієї маси переміщених на схід виробничих сил. Разом з устаткуванням на схід з України прибуло 3,5 млн спеціалістів різних фахів, необхідних для воєнної економіки. Завдяки праці українців, докладеної до загальних зусиль, заводи СРСР на кожних 100 німецьких танків випускали 140 радянських, а на 100 німецьких літаків — 170 радянських. Отже, вирішальна роль української економіки в індустріалізації СРСР, у створенні східної військово-промислової бази була найголовнішим внеском українського народу в перемогу над нацизмом.
- 11. Ціна війни За роки війни Україна втратила 8 млн населення. З них — у боях загинуло 2,5 млн, решта 5,5 млн — це знищені військовополонені й цивільні особи, уключаючи померлих від голоду та відсутності медичної допомоги. У Німеччині та Росії втрати становили, відповідно, 6,5 та майже 6 млн осіб. Отже, в Україні загинуло 19,1 % населення, тобто майже кожен п’ятий. Втрати Україною людей становлять понад 40 % загальносоюзних втрат. Якщо ж ураховувати всі демографічні втрати (разом з убитими до них включають померлих від хвороб і голоду, депортованих, неповернутих з евакуації, емігрантів, ненароджених через різке зниження народжуваності), то Україна втратила за роки війни 14,3 млн осіб. Якщо в 1941 р. в Україні проживало 41,7 млн населення, то в 1945 р. — лише 27,4 млн. Величезних збитків зазнала українська культура. Окупантами були пограбовані історичні та краєзнавчі музеї, бібліотеки, картинні галереї. Лише зі Львова було вивезено понад 5 тис. рукописів, понад 3 тис. стародруків, 300 інкунабул, майже 40 тис. томів різної літератури. З музеїв України вороги вивезли понад 330 тис. експонатів.
- 12. Ціна війни Україна зазнала й величезних матеріальних втрат. Залишилися в руїнах 714 міст (40 % зруйнованих міст СРСР), близько 30 тис. сіл, 250 з них були перетворені на згарища та цвинтарі. Загалом 2 млн будинків було зруйновано й 10 млн людей залишилися без даху над головою. Було фактично знищено понад 16 тис. підприємств, 18 тис. лікувальних установ, 33 тис. шкіл, технікумів, вишів. З 20 тис. км залізниць діяло тільки 1,5 тис. км. Лише безпосередні збитки, завдані господарству республіки, становили 285 млрд крб (або 100 млрд дол. США) у цінах 1940 р. (загальні збитки СРСР становили 679 млрд крб, з яких на Росію припадало 255 млрд). Сума безпосередніх втрат України вп’ятеро перевищувала асигнування в економіку України протягом 15 довоєнних років. Сума збитків становила майже 1,2 трлн крб — 40 % національного багатства України. На тлі втрат СРСР матеріальні збитки України становили 42 % від загальносоюзних.
- 13. Підсумок Врахувавши всі приведені факти можна стверджувати що Україна вклала у цю перемогу навіть більше, аніж інші члени СРСР. Багато українських воїнів героїчно боролися проти нацистських окупантів. Ціною життів мільйонів українців, ціною інфраструктури, ціною культурних пам’яток ми все таки здобули перемогу. Про ці події не варто забувати, як мінімум для того, щоб не вестись на поводу пропаганди, яка виникає кожного дня, знати про роль свого народу у цій війні.