1. Хімія (серпень) обласний семінар
1. Дата: 26-27.08.2015 р.
2. Тема заходу: Оновлення змісту шкільної природничо-математичної
освіти як один із чинників підвищення якості освіти.
3. Запрошені: методисти РМК, ІАМЦ, керівники РМО, РМЦ вчителів
хімії, вчителі хімії
4. Мета і завдання заходу: ознайомити методистів районних методичних
кабінетів, керівників районних методичних об’єднань, вчителів хімії з
оновленням змісту шкільної природничої освіти, проблемами підвищення
якості хімічної освіти в умовах нового державного стандарту,
впровадженням інноваційних технологій в навчальному процесі,
науково-методичним забезпеченням якісної хімічної освіти
5. Учасники матимуть змогу обговорити такі питання:
− оновлення природничої галузі «Природознавство»;
− вдосконалення методик викладання хімії шляхом впровадження
інноваційних технологій в навчальному процесі (з досвіду роботи
Стріжеус Л.В.);
− оновлення змісту хімічної освіти в умовах впровадження нового
державного стандарту ;
− проблеми підвищення якості хімічної освіти.
6. Форма: лекція, круглий стіл
7. Місце проведення: Чернігівська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів
«Надія»
8. Початок роботи: 26 - 27.08.15 р., 10.00
9. Відповідальний: Дехтяренко С.Г., старший викладач кафедри
дидактики та методик навчання природничо-математичних дисциплін
ЗОIППО (061-236-30-96, 067-280-76-51)
Оновлення природничої галузі «Природознавство»
Природознавство — це наука про природу як єдину цілісність або
сукупність наук про природу, які становлять єдине ціле.
Згідно з новою редакцією Державного стандарту базової і повної
загальної середньої освіти метою освітньої галузі «Природознавство» є
2. формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та
відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної
культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.
Також Державним стандартом визначені завдання, змістовні лінії та
компоненти освітньої галузі «Природознавство».
Завдання освітньої галузі «Природознавство»:
забезпечення оволодіння учнями термінологічним апаратом природничих
наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і
закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і
процесів;
забезпечення усвідомлення учнями фундаментальних ідей і принципів
природничих наук;
набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності
застосовувати знання у процесі пізнання світу;
формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну
взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку.
Загальні змістовні лінії освітньої галузі «Природознавство»:
закони і закономірності природи;
методи наукового пізнання, специфічні для кожної з природничих наук;
екологічні основи ставлення до природокористування;
екологічна етика;
значення природничо-наукових знань у житті людини та їх роль у
суспільному розвитку.
Компоненти освітньої галузі «Природознавство»
(Додаток 1. Місце «Природознавства» серед інших освітніх галузей)
3. Рівні та форми організації живої і неживої природи структурно
представлені в таких компонентах освітньої галузі, як загально-природничий,
астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний, екологічний.
Загально-природничий компонент забезпечує формування в учнів
основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній, пропедевтичну
підготовку учнів до вивчення окремих навчальних предметів, що сприяє
розвитку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх
адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі.
Астрономічний компонент зорієнтований на забезпечення засвоєння
учнями наукових фактів, понять і законів астрономії, методів її дослідження,
усвідомлення знань про будову Сонячної системи, створення і розвиток
Всесвіту, формування наукового світогляду.
Біологічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про
закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію,
взаємозв’язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання
живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій,
як знання, життя, природа, здоров’я, формування свідомого ставлення до
екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з
біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності,
оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як
науки та її значення у забезпеченні існування біосфери.
Географічний компонент спрямований на засвоєння учнями знань про
природну і соціальну складову географічної оболонки Землі, формування в
учнів комплексного, просторового, соціально орієнтованого знання про
планету Земля у результаті застосування краєзнавчого, регіонального і
4. планетарного підходів та усвідомлення цілісного географічного образу своєї
країни.
Фізичний компонент забезпечує усвідомлення учнями основ фізичної
науки, засвоєння ними основних фізичних понять і законів, наукового
світогляду і стилю мислення, розвиток здатності пояснювати природні явища і
процеси та застосовувати здобуті знання під час розв’язання фізичних задач,
удосконалення досвіду провадження експериментальної діяльності,
формування ставлення до фізичної картини світу, оцінювання ролі знань фізики
в житті людини і суспільному розвитку.
Хімічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про речовини
та їх перетворення, хімічні закони і методи дослідження, навички безпечного
поводження з речовинами, формує ставлення до екологічних проблем і
розуміння хімічної картини світу, вміння оцінювати роль хімії у виробництві та
житті людини.
Екологічний компонент спрямований на формування в учнів
екологічної свідомості та дотримання правил екологічно безпечної поведінки в
навколишньому природному середовищі.
Виходячи з вищесказаного освітня галузь "Природознавство"
реалізується через навчальні предмети "Природознавство", "Біологія" та
"Географія", "Фізика" та "Хімія", «Астрономія» та «Екологія».
Особливості нової редакцій Державного стандарту базової та повної
загальної середньої освіти освітньої галузі “Природознавство”.
Основною особливістю нового Державного стандарту є орієнтація вимог
до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей. Причому,
якщо в Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти 2004
року було подано лише перелік деяких компетентностей (формування
соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетентностей
учнів), то в новому стандарті 2011 року дається більш ґрунтовний перелік і
визначення основних понять компетентнісно орієнтованого підходу, який
визначається одним із основних підходів до навчання, разом із діяльнісним та
особистісно-орієнтованим.
Сьогодні актуалізується поняття «діяльнісний підхід». Зокрема, у
новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти
читаємо: «Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня,
застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів
інтеграції до соціокультурного та природного середовища».
5. Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти
виконує функцію інструменту модернізації освіти, як то:
забезпечує створення єдиного освітнього простору;
посилює регламентуючу роль школи в системі неперервної освіти;
приводить зміст шкільної освіти у відповідність з потребами часу,
завданнями розвитку країни;
створює умови для диференційованого навчання тощо.
Позитивними ознаками Стандарту є те, що:
в ньому передбачено наступність змісту семи освітніх галузей
Державного стандарту початкової загальної освіти: «Мови і літератури»,
«Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика»,
«Природознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура»;
задекларовано перехід до компетентісного підходу формування змісту
освіти та особистісно-зорієнтованого навчального процесу;
збережено чітке структурування, а саме: розділ «Загальні положення»
складає цільовий блок, що визначає мету і завдання Державного
стандарту в цілому та окремих його освітніх галузей; дається тлумачення
головних понять; удосконалено Базовий навчальний план;
Стандарт складається з обов’язкового змісту освіти певної галузі
знань та державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
Визначено кроки, які, за умови їх практичного втілення, можуть
сприятливо вплинути на оновлення змісту шкільної освіти.
1. Модернізація змісту освіти.
2. Переорієнтація освіти зі знаннєвої парадигми на діяльнісну.
У додатку 2 представлена таблиця «Відмінності чинної і нової редакцій
Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти освітньої
галузі “Природознавство”».
Вдосконалення методик викладання хімії шляхом впровадження
інноваційних технологій в навчальному процесі
(з досвіду роботи Стріжеус Л.В.)
Чернігівська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів «Надія»
6. Чернігівської районної ради Запорізької області
Адреса: 72202 Запорізька обл., смт Чернігівка, вул. Бабенка, 9
Телефон: (06140) 9-16-62
Автор досвіду: Стрижеус Лідія Василівна, вчитель хімії, спеціаліст вищої
категорії, вчитель-методист.
Керівник науково-методичного забезпечення досвіду: С.Г. Дехтяренко,
тел. (067) 280-76-51
Тема досвіду:
Впровадження комп’ютерних технологій на уроках хімії як засіб розвитку
творчого потенціалу учнів.
Базова модель досвіду
Актуальність і перспективність проблеми
Інформатизація освіти це один з найважливіших засобів переходу до нових
особистісно-орієнтованих технологій навчання, спрямованих на реалізацію
основних принципів щодо удосконалення форм і змісту навчального процесу,
впровадження комп’ютерних методів навчання, розкриття творчого потенціалу
учнів і вчителів, визначених Національною доктриною розвитку освіти в
Україні та Державною програмою «Використання інформаційно-
комунікативних технологій в освіті», зумовлює якісно нові вимоги до
викладання хімії в сучасній школі.
Концепція хімічної освіти ставить за мету підвищення інтересу школярів до
знань з хімії. Одна з причин втрати інтересу до предмету – це невідповідність
більшості традиційних прийомів навчання до запитів, потреб сучасного учня.
Тому автор досвіду знайшов методи і засоби навчання, які здатні зародити і
підтримувати інтерес до предмету, розвивати творчий потенціал, готувати
школярів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.
Теоретична база досвіду
Досвід базується на наукових працях вітчизняних та зарубіжних учених, які
дослідили педагогічні технології організації та управління освітнім процесом
(Павлютенков Є.М., Бондар В.І. та ін..); інформаційні технології в системі
загальноосвітніх навчальних закладів (О.В. Овчарук, Г.П. Лаврентьєва);
концепцію особистісно-зорієнтованої освіти (Ш.О.Амонашвілі, І.Бех);
концепцію диференційованого навчання і виховання учнів (А.Фурман);
особливості гуманно-особистісного підходу в освіті (Ш.О. Амонашвілі);
технологію програмованого навчання (П.Я. Гальперін, А.М. Матюшкін, Н.Ф.
Тализіна); технології інформатизації і комп’ютерізації освітнього процесу (О.В.
Снітко, Г.К. Селевко); компетентнісний підхід в освіті (О.В. Овчарук, О.В.
Пометун); розвивальне навчання (Л.С. Виготський); розвиток творчої
особистості (І.Бех , Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн).
7. Результативність досвіду
Результати, отримані в процесі діяльності: позитивна динаміка навчальних
досягнень учнів з хімії; створено умови для підвищення інтересу до предмету;
збільшилась кількість випускників школи, які вступають до вищих навчальних
закладів різного рівня акредитації, де хімія є базовим предметом; позитивна
динаміка розвитку творчого потенціалу учнів, збільшена кількість учасників
секції «Хімія» в рамках шкільного учнівського наукового товариства; створено
електронні напрацювання авторського блогу.
За інноваційним потенціалом досвід є модифікаційним, що передбачає
удосконалення, раціоналізацію відомих ідей, методик, технологій.
Інформаційно – педагогічна модель досвіду
Технологія діяльності автора досвіду
Провідна педагогічна ідея досвіду реалізується в творчій лабораторії вчителя по
створенню власних і учнівських електронних напрацювань, проектів,
посібників, що відповідають програмі з хімії для загальноосвітніх та
спеціалізованих класів, із ставкою на краєзнавчий матеріал: електронного
довідника «Акумулятор знань з хімії», ряду тестів та проектів відповідно до
діючих програм з хімії з використанням краєзнавчого матеріалу по
Чернігівському району Запорізької області; створення проекту «Творча
особистість», який реалізується в умовах спеціалізованої школи.
Автор творчо використовує комп’ютерні програми у процесі вивчення
хімії. Комп’ютер професійно застосовується до реальних експериментів
(моделюються ті хімічні процеси, які не можна провести через відсутність
необхідного обладнання або з міркувань техніки безпеки); контакт учнів з
комп’ютером здійснюється під керівництвом учителя; завдання на комп’ютері
ускладнюються поступово; використання комп’ютера в навчальному процесі
має систематичний характер; роботу з комп’ютером доцільно дозується, щоб не
було перевтоми зору і нервової системи в учнів біля екрана дисплея; вчитель
виступає як рівноправний партнер, організатор, консультант пізнавальної
діяльності; слід враховує вікові особливості школярів; комп’ютер сприяє
забезпеченню якісного засвоєння учнем матеріалу.
Технологія реалізації проблеми представлена структурною схемою
(Мал.1).
Етап Мета Форми організації
діяльності
Умови досягнення
позитивних результатів
8. 1 2 3 4
І
Підготовчий
Створити умови для
досягнення
комп’ютерної
грамотності учнів,
сформувати спеціальні
уміння і навики
практичного користу-
вачня комп’ютерною
технікою (комп’юте-ром,
принтером, сканером,
жорсткими дисками,
дискетами)
Комп’ютер
використовується для
друкування текстів,
підготовки
дидактичних
матеріалів, завдань для
тематичного
оцінювання,
контрольних робіт,
розробків уроків
Повна готовність класу і
обладнання; включення
учнів у діловий ритм.
Вчитель виступає як
рівноправний партнер,
організатор, консуль-
тант. Контакт учнів з ПК
здійснюється під
керівництвом вчителя.
ІІ
Вступний
Сприяти формуванню в
учнів спеціальних умінь
і навичок
використовувати
комп’ютерну інформа-
цію при вивченні
матеріалу.
Комп’ютер – носій
додаткової та
довідкової інформації
Готовність учнів до
активної навчально-
пізнавальної діяльності
на основі опорних знань.
ІІІ. Поєднання
традиційних
форм уроків з
комп’ютерним
навчанням
Створити умови для
сприймання учнями
складних понять (атом,
молекула, електронна
конфігурація, типи
зв’язку)
Комп’ютер – засіб
наочності, доповнення
до реальних
експериментів.
Уміння чітко спільно з
учнями сформулювати
мету і завдання уроку.
Використання в процесі
різних форм організації
навчальної діяльності
ІV
Контроль і
корекція знань,
умінь і навичок
Створити умови для
глибокого і всебічного
контролю, самопере-
вірки, корекції знань,
умінь і навичок
Контролююча функція
комп’ютера
Оптимальність контролю
Одержання достовірної
інформації про
досягнення всіма учнями
запланованих результатів
навчання.
V
Комп’ютерне
моделювання
Сприяти формуванню
критичного і творчого
мислення як
пріоритетних напрямків
інтелектуального
розвитку талановитої
молоді.
Створення електронних
тестів, презентацій,
проектів, посібників,
блогів.
Широке використання
способів розумової
діяльності учнів,
включення їх в пошукову
роботу. Максимальна
участь учнів.
Мал.1.Структурна схема реалізації проблемного досвіду.
Автор досвіду акцентує на необхідності дотримання умов навчання з
використанням комп’ютера, що реалізуються на уроках хімії різних типів:
Тип уроку Етап уроку І група ІІ група ІІІ група
9. Комбінований Перевірка
виконання
домашнього
завдання
ПК: КПТ
(в залежності від
характеру завдань)
Самостійна робота
учнів: П
Робота під
керівництво
м вчителя: Т
Засвоєння нових
знань
Робота під
керівництвом
вчителя: П
ПК: К
(якщо рівень
матеріалу
високий)
Робота під
керівництво
м вчителя: Т
Закріплення нових
знань
Робота під
керівництвом
вчителя: Т
Робота під
керівництвом
вчителя: П
ПК: КПТ
Урок засвоєння
нових знань
Актуалізація і
корекція опорних
знань
ПК: ПТ Самостійна робота
учнів(картки):К
Робота під
керівництво
м вчителя:
ПТ
Пізнання учнями
матеріалу
Робота над
поставленою
проблемою: П
ПК: К Слухають
пояснення
вчителя: Т
Систематизація
знань
Самостійне
виконання завдань
за підручником:К
Робота під
керівництвом
вчителя (форми
різні): П
Перевірка
рівня
засвоєння
знань за ПК:
Т
Урок
узагальнення і
систематизації
знань
Засвоєння
провідних ідей
теорій на основ
систематизації
знань
ПК: Т Самостійна робота
(завдання
творчого
характеру на
розвиток
логічного
мислення):П
Робота під
керівницт-
вом
вчителя(зав-
дання
творчого
характеру):
К
Мал. 2 Умови навчання з використанням комп’ютера
Примітка:
К – високі навчальні можливості;
П – середні навчальні можливості;
Т - низькі навчальні можливості;
Використання комп’ютера дозволяє вчителю більш плідно організувати роботу
на уроці, поглибити знання учнів, сприяє підвищенню інтересу до предмета,
оволодінню інформаційними технологіями в галузі хімії й набуттю навичок
користувачів комп’ютерної техніки. При такій організації навчальної
діяльності учні виконують завдання різного рівня, розв’язують ситуативні
завдання, аргументовано доводять свою думку, досліджують об’єкти і явища,
критично і творчо мислять, що сприяє розвитку їх творчого потенціалу.
10. Провідною педагогічною ідеєю досвіду є поєднання традиційних
(пояснювально-ілюстративних) та інноваційних (активно - діяльнісних) методів
навчання з комп’ютерним забезпеченням на уроках хімії в гуманному
педагогічному процесі, що сприяє розвитку творчого потенціалу учнів.
Умови реалізації досвіду
Реалізовуючи запропоновану проблему в навчально-виховному процесі,
автор визначає можливості застосування інформаційно-комунікаційних
технологій: достатній рівень комп’ютерної грамотності педагогів та учнів;
високий рівень професійної компетентності педагогів (особливо таких її
підвидів як інформаційна, спеціально-наукова, практично-діяльнісна,
дидактико-методична, управлінська, валеологічна, комунікативна, психологічна
і аутокомпетентності); матеріально-технічні ресурсі закладу; креативний ресурс
суб'єктів педагогічного процесу; оптимальне використання інваріантної
частини робочого навчального плану, що дозволяють розвивати креативне
мислення, інтерес до предмету, творчий потенціал учнів.
Рекомендації щодо впровадження досвіду
в масову педагогічну практику
Педагогічний досвід рекомендовано до впровадження вчителями хімії області
за умов: науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу.
Досвід схвалено на засіданні науково-методичної ради КЗ «ЗОІППО» ЗОР
(протокол № від 2015 р.) і рекомендовано до впровадження в закладах
освіти області.
Матеріали досвіду зберігаються на кафедрі дидактики та методик навчання
природничо – математичних дисциплін КЗ «ЗОІППО» ЗОР, відділу освіти,
молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації та в Чернігівській
спеціалізованій школі I–III ступенів «Надія» Чернігівської районної ради
Запорізької області.
11. З досвіду роботи переможця обласного етапу Всеукраїнського конкурсу
«Учитель року – 2015» в номінації «Хімія» (І місце) Жандарової Л.Б.
Токмацька спеціалізована школа I – III ступенів № 2 імені О.М.Кота
Токмацької міської ради Запорізької області
Адреса: 71700 Запорізька обл., м. Токмак, вул. Шевченка, 35
Телефон: (06178) 2-35-89
Автор досвіду: Жандарова Лариса Борисівна – вчитель хімії та біології,
спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист.
Керівник науково-методичного забезпечення досвіду: С.Г. Дехтяренко,
тел. (067) 280-76-51
Тема досвіду:
Інтеграція природничих дисциплін в процесі викладання хімії та біології
Базова модель досвіду
Актуальність і перспективність досвіду
Педагогічна діяльність учителя повинна сприяти якісній реалізації
положень Національної доктрини розвитку освіти України. На сучасному
етапі розвитку освіти, коли світ перенасичений інформацією, виникають
особливі вимоги до загальноосвітньої школи, і особливо - до вчителя.
Сьогодні вчитель повинен не тільки дати знання дітям і не тільки навчити
застосовувати їх у життєвих ситуаціях, що дуже важливо, він повинен навчити
дітей міркувати, аналізувати, вчити відбирати необхідну інформацію. І саме на
інтегрованих уроках в учнів виникає можливість використовувати матеріал з
різних предметів, синтезувати знання, а також формувати вміння переносити
свої знання з однієї галузі науки в іншу. Такі незвичні уроки викликають
підвищену зацікавленість до хімії та біології, дають змогу учням реалізуватися
сьогодні.
Завдяки інтеграції науки і практики досягається цілісність
світосприйняття, що допомагає сформувати самостійну, креативну,
відповідальну особистість. Це ті якості, які в період демократії і розвитку
самостійної незалежної країни допоможуть людині розкрити свій внутрішній
потенціал. Використання інтегрованого навчання запобігає зайвому
повторенню однієї теми в кожному предметі, вивільняється певна кількість
годин, яку можна використати на більш глибоке вивчення інших проблем.
Вивчення питань, які мають інтегрований зміст, відбувається на новому, більш
змістовному та науковому рівні, що забезпечує формування єдиної картини
природи. Інтеграція змісту декількох предметів формує цілісні знання та
об’єднує їх спільною метою в межах уроку, допомагає поєднати дітей, які
віддають переваги іншим наукам і бувають пасивними на уроках хімії, біології.
В процесі навчання автор використовує технології, які дозволять сформувати
12. новий інтерактивний спосіб мислення. Саме такому цілісному погляду на світ
сприяє використання в педагогічній діяльності інтегрований підхід.
Практика роботи свідчить, що цілісність сприйняття світу дитиною
закладена на психофізіологічному рівні і обов’язково враховується у
навчальному процесі. Інтегрування навчання допомагає як батькам, педагогам
так і учням припинити дискусію про «важливість» одних навчальних предметів
(математики, фізики, хімії, мови, літератури, історії) і «другорядність» інших
(трудового навчання, фізичної культури, музики, образотворчого мистецтва
тощо).
На даному етапі автор розробляє інтегровані уроки хімії та біології з
предметами природничо-математичного та суспільно-гуманітарного циклів.
Теоретична база досвіду
Досвід базується на сучасних наукових теоріях та концепціях вітчизняних
та зарубіжних учених, які дослідили теоретичні основи та умови інтеграції
знань (І. Звєрєв); педагогічні аспекти інтеграційних процесів навчання
(В.Максимова, Г Доброва); психологічні аспекти інтегративних процесів у
навчанні (І. Сікорський, Д. Ельконін, Д Гілфорд та інші); особливості гуманно-
особистісного підходу інтерактивного та інтегративного підходів
(В.Сухомлинський, Ш.Амонашвілі, В.Шаталов, Є.Ільїн). Суть такого навчання
дослідив Конфуцій більше двох тисяч років тому.
Теоретичною базою досвіду є положення, що ґрунтуються на інтегрованій
педагогічній технології О.Мариновської.
Результативність досвіду
Розроблена автором досвіду система використання сучасних
інтегрованих технологій на основі аналізу здібностей, інтересів та потреб
кожного учня, сприяє формуванню в них світоглядної позиції цілісної картини
світу, підвищує їх пізнавальну активність, вчить мислити, аналізувати,
порівнювати, створювати логічні ланцюги з матеріалу різних предметів,
приймати продумане рішення. На таких уроках створюються комфортні умови
для навчання. Запропонована методика дозволяє знайти точки дотику,
інтегровані зв’язки між такими предметами і явищами, що раніше вважалися
неможливими; дозволяє впроваджувати інноваційні інтегративні технології,
осмислити досягнуті результати, застосовувати їх у реальній практичній
діяльності, відібрати найбільш цікаве й практично значуще, створити умови
для творчого, креативного саморозвитку особистості через інноваційні
технології шляхом використання інтегративних підходів. Реалізація технології
досвіду сприяла вирішенню наступних проблем:
• створено умови для творчого, креативного саморозвитку особистості
шляхом використання інтегративних підходів;
• підвищено ефективность навчально-виховного процесу на основі
13. використанння інноваційних технологій;
• забезпечено на уроках інтелектуально-емоційного комфорту, ситуацій
успіху.
Автор досвіду вважає, що до природи і суспільства треба
використовувати єдиний системний підхід і допомогти учневі поєднати знання
з різних предметів у цілісну систему світу.
За інноваційним потенціалом досвід є комбінаторним.
Інформаційно-педагогічна модель досвіду
Технологія діяльності автора досвіду
Педагогічна ідея досвіду реалізується шляхом використання інтеграційних
зв’язків, що дозволяє переорієнтувати навчальну діяльність зі свого предмета
на пріоритет різноманітних моделей інтегрованих уроків. Це:
• урок, що об'єднує кілька предметів з однієї освітньої галузі. При цьому
питома вага змісту різних предметів однакова, а їх взаємопроникнення
виводить зміст на якісно новий рівень;
• об'єднання навчальних предметів з однієї освітньої галузі чи блоку на базі
переважно однієї дисципліни;
• поєднання різних, освітніх областей, де одна з них зберігає специфіку, а
інша виступає в якості допоміжної основи;
• інтегрованих уроків, в яких об'єднуються предмети з віддалених освітніх
областей.
Дослідження чотири етапи реалізації досвіду.
Перший етап внутрішньопредметної інтеграції визначається укрупненням
дидактичних одиниць змісту предмету, на якому розроблені рекомендації щодо
формування провідних понять хімії в процесі навчання. На даному етапі
переважає предметно-образна інтеграція, яка пов’язана з розвитком цілісних
уявлень про різні сфери об’єктивної дійсності і сприяє виробленню інформації
інваріативного характеру про явища природи.
Другий етап міжпредметної інтеграції – з використанням міжпредметних
зв’язків. Розроблені матриці міжпредметних зв’язків хімії і біології з
предметами природничо-математичного циклу.
Третій етап міжпредметної інтеграції – інтегрований урок. Визначено
можливості застосування інтегрованих уроків з різними предметами як
суспільно-гуманітарного, так і природничо-математичного циклів (рисунок 1).
Інтеграція передбачає об’єднання різних видів діяльності: пізнавальної,
трудової, інформаційно-комунікативної у здійсненні педагогічного процесу.
Четвертий етап – інтегрований курс, в якому переважає світоглядна форма
інтеграції, яка виражається в об’єднанні різних наукових фактів, гіпотез,
законів і теорій для розкриття єдиної наукової картини світу, узагальнення
14. досягнень світової науки. На даному етапі концептуальна форма інтеграції
сприяє розвитку концептуального мислення, а саме таких його форм, як синтез,
аналіз, вибір прийнятих рішень, оцінки, норми.
Малюнок 1. Концептуальна схема інтегрованого уроку
Практичний матеріал досвіду відповідає вимогам інтеграційних підходів
до навчання. Науково-методичні розробки представлені у вигляді:
• систематизації науково-методичного матеріалу;
• структурно-логічних схем, узагальнюючих таблиць;
• матриць міжпредметних зв’язків хімії і біології з природничо-
математичними науками;
• узагальнених матеріалів щодо використання в практичній діяльності
міжпредметних зв’язків;
• фрагментів уроків з використанням інтегрованих зв’язків;
• методичних розробок уроків та позакласних заходів;
• різнорівневих диференційованих завдань.
Провідна ідея педагогічного досвіду полягає в реалізації інтегративної
технології, що сприяє створенню передумов для формування самоосвітньої та
розвиваючої компетенцій і розвитку обдарованої особистості.
Інтегроване навчання передбачає не тільки взаємозв'язок знань з різних
предметів на одному уроці, але й інтегрування різних технологій, методів і
форм навчання в межах одного предмета або уроку.
Форми роботи на інтегрованому уроці:
• інтегративне завдання - різновид навчального завдання;
Змістовий блок
основного
предмета
Інтеграція
спорідненого
предмета
Суть теми
основного
предмета
Добір фактичного
матеріалу
Визначення контактних
сюжетів
Визначення спільної мети
Принципово важливо тема
Змістовий блок
спорідненого
предмета
Спільний змістовий блок
15. • міжпредметна проблемна ситуація;
• міжпредметні проекти;
• міжпредметні дискусії;
• вступні й узагальнюючі уроки;
• уроки – дослідження;
• уроки – полеміки.
Умови реалізації досвіду
Реалізовуючи запропоновану проблему в навчально-виховному процесі,
автор визначає можливості застосування інтегрованого навчання, що дозволяє
розвивати мислення і вміння учнів вирішувати складні завдання, зробити уроки
більш цікавими, динамічними, а величезний потік інформації, що вивчається,
легкодоступним.
Рекомендації щодо впровадження досвіду в масову педагогічну практику
Педагогічний досвід рекомендовано до впровадження учителями хімії
області.
Досвід є перспективним, має практичну цінність, допомагає створити
оптимальні умови для розвитку та самореалізації учнів шляхом формування
цілісних знань, і вони слугують формою виразу його особистісно
розвивального потенціалу.
Досвід схвалено на засіданні науково-методичної ради КЗ «ЗОІППО»
ЗОР (протокол № від 2015 р.) і рекомендовано для впровадження в
закладах освіти області.
Матеріали досвіду зберігаються на кафедрі дидактики та методик
навчання природничо – математичних дисциплін КЗ «ЗОІППО» ЗОР,
Токмацькій спеціалізованій школі I – III ступенів № 2 імені О.М.Кота
Токмацької міської ради Запорізької області.
Оновлення змісту хімічної освіти в умовах впровадження нового
державного стандарту
В умовах оновлення системи шкільної освіти, її орієнтації на особистість
як найвищу цінність суспільства хімічна освіта підпорядковується меті
формування засобами хімії як навчального предмета особистості учня, її
вільного та різнобічного розвитку, забезпечення умов для самовизначення та
самореалізації.
Тому для поліпшення якості та результативності роботи вчителів у
міжкурсовий період сприяє науково-методичний та інформаційний
супроводи, що здійснюються кафедрою дидактики та методик навчання
природничо-математичних дисциплін у співпраці з методистами науково-
методичних центрів, районних методичних кабінетів, районними (міськими)
та шкільними методичними об’єднаннями. Із цією метою педагоги
16. залучаються до участі в роботі Всеукраїнських, обласних науково-практичних
конференціях, педагогічних семінарах, обласних творчих груп.
Протягом 2014-2015 навчального року вчителі мали змогу плідно
працювати у обласних (постійно діючих) семінарах: «Система роботи з
обдарованою та здібною молоддю», «Моніторинг якості хімічної освіти»,
«Проблеми підвищення якості хімічної освіти в контексті впровадження нового
державного стандарту».
Забезпечення якісної природничої освіти в Запорізькій області
здійснювалось роботою творчих груп вчителів хімії.
Для створення умов щодо оновлення змісту освіти та впровадження в
практику загальноосвітніх навчальних закладів сучасних, якісних навчальних
посібників творчі групи вчителів працювали над науково-методичним
забезпеченням хімічної освіти «Моніторинг якості освіти: рівнева
загальноосвітня підготовка учнів з хімії», «Вивчення якості підручників «Хімія
7 клас» в оновленій шкільній природничій освіті» та «Вивчення якості
підручників інтегрованого пропедевтичного курсу «Природознавство. 5 клас»
автори Ярошенко О.Г., Бойко В.М.; «Природознавство. 5 клас» автори
Коршевнюк Т.В., Баштовий В.І.» Задачі, які реалізовувалися цими групами:
1. Вивчення якості навчальних посібників «Моніторинг якості освіти: рівнева
загальноосвітня підготовка з хімії»
2. Здійснення моніторингових досліджень навчальних посібників
(узагальнення результатів опитування батьків, учнів, опитування вчителів).
3. Оформлення результатів досліджень якості посібників, апробації
підручників. Написання рекомендацій по використанню навчальних
посібників для вчителів хімії, до яких ввійдуть алгоритми рішення всіх
типів завдань тестових технологій, календарно-тематичне планування та
розробки уроків – хімічна компонента.
4. Розробка навчального посібника «Розв'язання завдань. 7-8 класи»,
Для забезпечення навчання учнів Запорізької області у 2014-2015 н. р. в
рамках функціонування регіонального освітнього проекту «Школи сучасних
знань» було створено творчу групу «Розробка електронних ресурсів з хімії (7
клас)», метою якої є науково-методичне забезпечення вивчення предмету хімії
7 клас (лекції, практичні заняття, лабораторні досліди, алгоритми рішення
задач, відеозаписи).
Вчителі хімії загальних навчальних закладів області активно шукають
шляхи вирішення основних завдань хімічної компоненти Державного
стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь
«Природознавство»).
Підвищення професійного рівня вчителів позитивно впливає на
ефективність навчального процесу, показником якого є результати якості
навчальних досягнень, участь школярів у олімпіадах, конкурсах тощо. Слід
відзначити систематичну й наполегливу роботу вчителів щодо виявлення та
розвитку здібних учнів. Так у 2015 році у ІІІ (обласному) етапі
17. Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії 70 учнів, з яких 35 — посіли
призові місця.
Таблиця 1. Кількісний звіт учасників І-ІІІ етапів олімпіади з хімії
Класи
Кількість учасників конкурсу за етапами
Кількість
переможців
ІІІ етапу за
ступенями
І ІІ ІІІ
І ІІ ІІІмісь-
ких
сіль-
ських
спеціа-
лізова-
них
місь-
ких
сіль-
ських
спеціа-
лізова-
них
місь-
ких
сіль-
ських
спеці-
лізова-
них
7 397 330 216 63 28 35 - - - - - -
8 652 547 340 131 49 65 10 1 1 - 2 3
9 630 536 308 125 45 60 17 3 1 1 3 6
10 457 314 244 91 21 44 12 2 - 1 4 4
11 432 304 265 97 22 49 16 3 4 1 3 7
Разом 2568 2031 1373 507 165 253 55 9 6 3 12 20
Якісна підготовка школярів до інтелектуальних змагань обласного та
Всеукраїнського рівнів неможлива без співпраці з науковцями та
лабораторіями. Протягом останніх років серйозну допомогу в підготовці
учнів до олімпіади надають викладачі Запорізького національного
університету (Омельянчик Л.О. – декан біологічного факультету, професор
кафедри хімії, доктор фармацевтичних наук; Бражко О.А. – завідувач кафедри
хімії, професор, доктор біологічних наук; Панасенко Т.В. – доцент кафедри
хімії, кандидат фармацевтичних наук; Завгородній М.П. – доцент кафедри хімії,
кандидат біологічних наук), Запорізької державної інженерної академії
(Зіновкіна В.О. – доцент науково-методичного відділу, кандидат хімічних
наук), Запорізького державного медичного університету (Александрова К.В. –
завідувач кафедри біохімії, професор, доктор хімічних наук; Романенко М.І. –
професор кафедри біохімії, доктор фармацевтичних наук).
Відповідно до плану проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад,
затвердженого Міністерством освіти і науки України у 2015 році IV етап
Всеукраїнської учнівської олімпіади із хімії відбувся у м.Львові. Згідно з
рейтингом від Запорізької області була представлена команда у складі 10
учнів, 6 з яких посіли призові місця:
І місце — Старосек Юлія — Запорізький багатопрофільний ліцей №99 –
9клас; Савченко Владислав — Запорізький ліцей «Логос» - 9 клас;
ІІ місце— Авраменко Микола — Запорізький багатопрофільний ліцей
№99 – 9 клас; Борзіло Іван — Запорізький багатопрофільний ліцей № 99 – 9
клас
ІІІ місце - Польченко Анастасія — Запорізький багатопрофільний ліцей
№99 – 10 клас; Алєксєєв Андрій — Запорізький колегіум «Елінт» - 10 клас.
18. Олімпіада виявила високий рівень знань, здібностей школярів, схильність
до наукової діяльності, вміння застосувати знання з хімії та знаходити
оригінальні розв’язки складних наукових проблем.
Аналізуючи вищезазначене та з метою поліпшення якості хімічної освіти,
рекомендуємо:
І. Методистам РМК, ІАМЦ:
1. Продовжувати впровадження нового Державного стандарту базової та
повної загальної освіти та нової програми з хімії;
2. Забезпечувати участь педагогів у обласних заходах кафедри
дидактики та методик навчання природничо-математичних дисциплін;
3. Здійснювати контроль за роботою районних (міських) методичних
об’єднання вчителів хімії на предмет їх дієвості;
4. Сприяти керівникам шкіл у створенні в загальноосвітніх навчальних
5. закладах кабінетів хімії, забезпечення їх лабораторним обладнанням та
сучасними засобами навчання (комп’ютери, проектори, програмно –
методичні комплекти, мультимедійні підручники тощо).
ІІ. Керівникам РМО, РМЦ учителів хімії:
1. Спрямовувати діяльність методичного об’єднання вчителів хімії на
підвищення ефективності навчального процесу, упровадження
новітніх технологій, патріотичного виховання під час викладання хімії.
2. На методичних нарадах розглядати результативність упровадження
вчителями хімії інноваційних технологій у навчальний процес. Збільшити
кількість шкільних та міжшкільних факультативів із хімії.
3. Розробити механізм підтримки здібних і обдарованих учнів та
стимулювати педагогів, які з ними працюють.
4. Питання до серпневих конференцій: опрацювати нормативні документи
Міністерства освіти і науки України щодо викладання хімії у 2015/2016
навчальному році;
5. Висвітлити з досвіду роботи наступне:
• забезпечення наступності у викладанні природничих дисциплін в
основній школі за новими програмами;
• організація самоосвітньої діяльності вчителя та необхідність
використання інформаційних технологій при підготовці до уроку;
• осучаснення змісту навчального матеріалу з хімії;
• створення умов для розвитку творчих здібностей учнів.
• Продовжити роботу протягом року щодо:
• поширення досвіду вчителів хімії по впровадженню інноваційних
технологій навчання;
• здійсненню систематичного контролю за виконанням навчальних
програм із хімії, дотриманням вимог нормативних документів щодо її
19. • викладання;
• надання методичної допомоги вчителям хімії в міжкурсовий період
• (особливу увагу надавати учителям без відповідної природничої освіти
та учителям початківцям);
• формування здоров’язберігаючої компетентності під час викладання
хімії в учнів 7-11 класів;
• заохочення і підтримки обдарованих дітей, учнівської молоді, шляхом:
надання допомоги обдарованим та здібним дітям при підготовці до
Всеукраїнських учнівських олімпіад, участі в творчих та
інтелектуальних конкурсах; залучення обдарованої молоді до науково-
дослідницької та творчої діяльності, активізувати участь учнів у
Міжнародному природничому інтерактивному учнівському конкурсі
«КОЛОСОК», «Геліантус» та науково-дослідну діяльність учнів Малої
академії наук.
ІІІ. Адміністраціям загальноосвітніх навчальних закладів:
1. Поповнювати матеріально-технічну базу кабінетів хімії.
2. Постійно здійснювати контроль щодо оформлення навчальної та
методичної документації, ведення документації з техніки безпеки в
кабінетах природничого циклу.
3. Створювати вчителям умови для проходження курсів підвищення
кваліфікації.
4. Залучати вчителів до участі в обласних конкурсах, творчих групах,
конференціях, семінарах.
ІV. Учителям хімії:
1. Здійснювати викладання курсу «Хімії»:
• у 7 класі - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Хімія. 7-9
класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013;
• у 8 - 9 класах за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів.
• Хімія. 7 - 9 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005;
• у 10 – 11 класах за програмами для профільного навчання учнів
• загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний
рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи. –
Тернопіль: Мандрівець, 2011;
2. Продовжувати роботу за такими пріоритетними напрямками:
• активізація самостійної роботи учнів на уроках хімії та при підготовці
до уроків за рахунок випереджувальних завдань;
• впровадження сучасних педагогічних технологій на уроках хімії та в
позакласній роботі з хімії, зокрема, використання КТ,інтерактивні
методи роботи, проектна, проектно-дослідницька технології, методи
20. розвитку критичного мислення, створення «ситуації успіху», які
збільшують пізнавальну самостійність учнів і мотивацію до вивчення
предмету;
• підвищення свого професійного рівня у міжкурсовий період через
участь у роботі районних методичних об’єднань вчителів хімії.
3. Приділяти увагу:
• залученню учнів до інтелектуальних змагань природничого
спрямування;
• виявленню здібних і обдарованих дітей;
• формуванню екологічної культури учнів, патріотичному вихованню та
здоров′язберігаючих компетентностей;
• використанню програмних педагогічних засобів та інтерактивних
методів у навчальному процесі;
• посиленню інтеграції природничих дисциплін;
• об’єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів.
Викладання хімії у новому навчальному році
Однією з проблем сучасної школи є відчуження учня від навчально-виховного
процесу. Це призводить до ослаблення внутрішньої мотивації навчання,
розвитку негативних явищ, пов'язаних із небажанням учитися, абсолютизації
формальних показників освіти (отримання оцінки, складання екзаменів).
Подоланню відчуження сприятиме учнівське цілепокладання, забезпечення
продуктивної орієнтації освіти шляхом планування та створення творчого
продукту учнів.
Мета діяльності сучасної школи полягає в тому, щоби навчити учнів
розв’язувати нестандартні задачі, оволодіти технологією життєвого успіху,
навичками соціальної мобільності, конкурентоспроможності. Орієнтація на
оволодіння життєвою компетентністю, розвиток уміння самостійно
розв’язувати проблеми дає можливість подолати екстенсивну тенденцію
нескінченного збільшення обсягу навчального матеріалу, оцінювання знань із
позицій життєвих потреб.
Реформування системи освіти в Україні набуло сьогодні глобального характеру.
Державні стандарти початкової, базової та повної загальної середньої освіти
орієнтують процес освіти на виховання національно свідомої, вільної,
демократичної, життєво й соціально компетентної особистості. Концептуальне
положення «Освіта XXІ століття» — освіта для людини» має логічне продовження в
реальному перебігу освітніх реформ в Україні: «...навчальна діяльність урешті-решт
має не просто дати людині суму знань, умінь і навичок, а сформувати її
компетенції».
Компетентність — це загальна здатність, що грунтується на знаннях, досвіді,
цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Компетентність є кінцевим
21. результатом навчання, мета якого полягає у формуванні й розвитку особистості учня,
розкритті його здібностей і талантів. [17]
Державний стандарт базової та повної загальної освіти, Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти виокремлюють
такі основні групи компетентностей:
• соціальні (характеризують уміння людини жити в суспільстві): брати на себе
відповідальність, приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити зі
складних життєвих ситуацій, брати участь у роботі демократичних інститутів
суспільства;
• полікультурні: не лише оволодіння досягненнями культури, але й повага до
людей інших національностей, релігій, культур, мов, рас, політичних поглядів і
соціального стану;
• комунікативні: уміння спілкуватися усно й письмово, рідною та іноземною
мовами;
• інформаційні: уміння одержувати, осмислювати, обробляти й
використовувати інформацію з різних джерел;
• саморозвитку й самоосвіти: мати потребу й готовність постійно навчатися
протягом усього життя;
• продуктивної творчої діяльності.
Формування компетентностей учнів зумовлює не лише реалізацію
оновленого змісту освіти, але й адекватних йому методів і технологій навчання.
Продуктивне навчання забезпечує створення умов для розвитку й самореалізації
учнів, задоволення їхніх потреб в освіті, засвоєнні продуктивних знань і вмінь,
розвитку бажання поповнювати знання протягом усього життя, успішно
задовольняти індивідуальні й соціальні потреби, діяти й досягати поставлених
цілей.
Компетентнісно спрямована освіта передбачає реалізацію особистісного
потенціалу учня, створення ним освітніх продуктів, що адекватні змісту
навчальних предметів. Отже, продуктивна освіта — це процес індивідуальної
самореалізації людини, результатом якої є створення освітніх продуктів, а
продуктивне навчання є освітнім процесом, результатом якого є підвищення
ролі особистості у співтоваристві (соціумі) одночасно зі змінами в самому
співтоваристві.
Технологія продуктивного навчання передбачає навчання й учнівство на
основі практичного життєвого досвіду. Продуктивне навчання націлене на
набуття учнями життєвих умінь і навичок, ініціює особистісне зростання та
індивідуальний розвиток, міжособистісний розвиток і взаємодію,
самовизначення й самореалізацію. Як освітній процес продуктивне навчання
реалізується в рамках індивідуального шляху, що являє собою послідовність
кроків, кожний із яких має певний результат, оскільки є продуктивно
орієнтованою діяльністю в реальних життєвих ситуаціях. Принцип
продуктивності дає освіті можливість бути не просто особистісно
орієнтованою, а стати повною мірою індивідуальною.
22. Учень повинен навчитися аналізувати проблемні ситуації в навчальному
процесі, які, окрім пізнавальних і програмних компонентів, включають і
елементи соціального контексту праці, виокремлювати в них істотне для
постановки та прийняття адекватних рішень.
Результатом є виховання компетентної людини, яка має такі якості:
• упевненість у собі, постійне розширення власних можливостей, реалізація
намічених цілей;
• здатність адекватно діяти в динамічному світі, непередбачуваних ситуаціях,
професійна мобільність;
• здатність до навчання протягом усього життя;
• адекватність оцінки власних сил, здатність знаходити можливості для їх
реалізації;
• здатність приймати рішення й досягати результату відповідно до поставленої
мети;
• здатність брати на себе відповідальність за свої вчинки, бути терпимим до
інших людей. [10]
Роль школи при цьому полягає у створенні сприятливих умов для
самопізнання, самовизначення стосовно природи, культури, суспільства,
самого себе. Одне із завдань, що стоїть перед учителями загальноосвітніх шкіл,
полягає в тому, щоб самим змістом навчальних дисциплін розвивати розумову
діяльність учнів. Цьому значною мірою сприяють міжпредметні структурні
зв’язки, головним чином формування світоглядної позиції. Разом з тим,
навчання в широкому розумінні передбачає не лише подання тими чи іншими
засобами та способами навчальної інформації, але й активізацію розумової
діяльності до того рівня, коли в учнів виникають як питання, пов’язані з різними
аспектами засвоюваного матеріалу, так і нагальна потреба ці питання з’ясувати.
Розвиток самостійності й активності учнів у сфері продуктивних підходів
дозволяє реалізувати потенціал особистості, самостійність, що в процесі
досягнення цілей набуває спрямованості й трансформується в механізм
самоуправління навчально-пізнавальною діяльністю.
Продуктивне навчання — це практика особистісно орієнтованого навчання
в процесі конкретної роботи, яке базується на вільному виборі та зацікавленості,
захопленості учнів. Продуктивне навчання відповідає цілям випереджального
розвитку можливостей учнів до автономності, активності, самостійності та
творчості. Такий навчальний процес дає учневі можливість набути індивідуального
досвіду, отримати конкретний результат і швидше вивчити навчальний матеріал
теми, усвідомити власну роль у здобутті знань, є умовою ефективного формування в
учнів життєвої компетентності. Таким чином, здійснюється реалізація
індивідуально-особистісних потреб дитини.
Діяльнісний підхід є способом реалізації ідей конструктивізму в навчанні,
який став предметом зосередженої уваги педагогів у всьому світі. Конструктивізм у
навчанні передбачає таку продуктивну діяльність учня, за якої він самостійно
конструює свою систему знань.
23. Компетентнісно орієнтований підхід — один із нових напрямів розвитку
змісту освіти в Україні. Саме набуття найважливіших компетентностей може дати
людині можливість орієнтуватися в сучасному суспільстві, сприяє формуванню
в особистості здатності швидко реагувати на питання часу.
У сучасній школі компетентності учнів орієнтовані на розвиток особистості та
пов’язані з культурою мислення, самостійністю і відповідальністю за прийняття
рішень в органічному поєднанні з моральними цінностями особистості.
Під поняттям «компетентнісний підхід» розуміють формування й
розвиток ключових і предметних компетентностей особистості.
Компетентнісний підхід у системі сучасної освіти можливий лише за умови
органічного поєднання двох його взаємозалежних ланок — компетентнісний
педагог і компетентнісний учень. Компетентнісний педагог — це педагог з
високим рівнем професійних, педагогічних, психологічних і соціальних якостей. До
системи компетентностей учня входять соціальна, полікультурна, комунікативна,
інформаційна, мотиваційна компетентність, а також компетентність самоосвіти й
саморозвитку.
Для формування й розвитку ключових загальноосвітніх компетентностей
найважливішим є утворення системи формування мотивації на уроках і в
позакласній роботі з хімії, формування позитивної мотивації навчання.[21]
Організація навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах
Навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься
відповідно до таких типових навчальних планів:
– для загальноосвітніх шкіл та спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв,
колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів:
7-мі класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх
навчальних закладів, затверджених наказом МОН України від 03.04.2012 №409;
8-9-ті класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх
навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004
№ 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;
для 8-9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим
вивченням окремих предметів – за Типовими навчальними планами,
затвердженими наказом МОНмолоді та спорту України від 23.05.2012 р. №616;
10-11-ті класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх
навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України від
27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014
№ 657;
– для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов:
7-мі класи – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл
цього типу, затверджених наказом МОН України від 03.04.2012 №409;
8-9-ті класи – за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу,
затвердженими наказом МОН України від 13.03.2006 № 182;
24. 10-11-ті класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх
навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від
27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014
№ 657 (додаток 19);
– для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-
естетичного циклу:
7-мі класи – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з
поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного
циклу, затверджених наказом МОН України від 03.04.2012 №409;
8-9 класи – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з
поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного
циклу, затвердженими наказом МОН України від 13.05.2005 № 291;
10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних
закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №
834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додатки
21 та 22);
― для білінгвальних класів:
7-мі класи – за Типовими навчальними планами, затверджених наказом
МОН України від 03.04.2012 №409;
8-9-ті класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом
МОН від 07.07.2009 № 626;
10-11-ті класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх
навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від
27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014
№ 657 (додаток 20).
– для вечірніх (змінних) загальноосвітніх шкіл:
8-9-ті класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом
МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН
України від 05.02.2009 р. № 66 (додатки 20, 21);
10-11 (12) - ті класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх
навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від
27.08.2010 р. № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014
№ 657 (додатки 24, 25).
Нижче наведено розподіл кількості годин (тижневе навантаження) на вивчення
хімії в основній (табл. 1) та старшій (табл. 2) школах:
Таблиця 1
7
клас
8
клас
8 клас
(поглиблене
вивчення
хімії)
9
клас
9 клас
(спеціалізованішколизпоглибленим
вивченням
іноземних мов)
9 клас
(поглиблене
вивчення
хімії)
1,5 2 4 2 1,5* 4
Таблиця 2
10 клас 11 клас
25. Стандарт
Рівень
Академічний
рівень
Профільний
рівень
Рівень
Стандарту
Академічний
рівень
Профільний
Рівень
1 1 4 1 2 6
*Орієнтовний розподіл годин між темами та особливості вивчення хімії в 9
класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов надано у
методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії у 2009/2010 навчальному році
(лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353).
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 11.06.2014 № 1/9-
303 навчальні заклади, за потреби, можуть збільшувати кількість годин на
вивчення хімії за рахунок годин варіативної складової, яка передбачає:
− збільшення годин на вивчення предмета (інваріантної складової);
− запровадження курсів за вибором, факультативів;
− індивідуальні та групові заняття.
Відповідно до листа МОН України № 1/9-454 від 09.06.2011 у 10-11-х класах
технологічного (легка промисловість, харчові технології тощо) математичного
та, особливо, фізико-математичного профілів за наявності годин варіативної
частини рекомендується вивчати хімію на академічному рівні. При цьому на
вивчення хімії в 10-му класі доцільно виділити 2 години на тиждень,
збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми академічного
рівня, а саме:
− «Повторення основних питань курсу хімії основної школи» – 6 год.;
− «Неметалічні елементи та їхні сполуки» – 35 год.;
− «Металічні елементи та їхні сполуки» – 24 год.; (усього 70 год., із них 5 год.
– резервних).
Якщо години варіативної складової відводяться на збільшення годин на
вивчення предмета, то вони заносяться до класного журналу на сторінку
предмета «Хімія». У такому випадку вчитель, розробляючи календарне
планування, самостійно вирішує питання щодо збільшення кількості годин на
вивчення тих чи інших тем, у порівнянні з передбаченими навчальною
програмою. Розподіл годин фіксується в календарному плані, що погоджується
керівником навчального закладу чи його заступником.
У випадку, коли години варіативної складової відводяться на курси за вибором,
які можуть бути розраховані на 9, 18 (17), 35 чи 70 академічних годин, то за
рішенням навчального закладу облік занять з курсів може здійснюватися на
сторінках класного журналу або в окремому журналі. Рішення щодо
оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним
закладом.
Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів,
чи груп учнів. Облік цих занять проводиться в окремому журналі. Оцінювання
навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної
ради.
