2. План
1. Анатомо-фізіологічні дані про орган
зору.
2. Методика дослідження очей у тварин.
3. Запалення повік.
4. Запалення слизової оболонки очей.
5. Рани рогівки.
6. Запалення рогівки.
7. Запалення судинного тракту.
8. Запалення сітківки.
9. Періодичне запалення очей.
10. Гнійний панофтальміт.
3. Анатомо-фізіологічні дані про
орган зору
Орган зору складається з
очного яблука; захисного і
допоміжного апарату і
рухового апарату.
Очне яблуко складається з 3
оболонок; світлозаломлюючих
середовищ.
Фіброзна оболонка – це
зовнішня оболонка, яка
поділяється на склеру і
рогівку. Склера – непрозора
білкова оболонка, яка займає
5/6 усієї поверхні очного
яблука. В центрі є отвір, в
якому розташована рогівка.
Місце переходу склеру в
рогівку називають лімбом.
4. Рогівка – прозора оболонка, яка займає передню частину
очного яблука. Поверхня гладенька і блискуча.
Судинна оболонка – середня оболонка очного яблука.
Вона складається з райдужної оболонки, війчастого тіла,
власне судинної оболонки.
Райдужна оболонка – міститься спереду кришталику, але
позаду рогівки. Вона відділяє передню камеру ока від
задньої. У центрі є отвір – зіниця. Колір райдужної оболонки
залежить від кількості пігменту в ній. У ній є 2 м'язи.
5. Війчасте (циліарне) тіло – це середня частина судинної
оболонки, що міститься між райдужкою і власне судинною
оболонкою. На кінці розташовані циновії зв'язки, які утримують
кришталик. Війчасте тіло має м'яз.
Власне судинна оболонка – крайня задня частина судинного
тракту. Вона лежить між сітківкою і склерою. Має темно-бурий
колір. Представлена судинами.
Сітківка – внутрішня оболонка. Вона поділяється на задній
(оптичний) відділ і передній (сліпий) відділ. Вона відіграє основну
роль у зорових функціях.
Світлозаломлювальні середовища: рогівка, рідини передньої і
задньої камер ока, кришталик, склисте тіло.
7. Дослідження очей
1. Дослідження зорової здатності. Для
перевірки зору тварину ведуть на
довгому поводі на перешкоду.
2. Дослідження орбіти: огляд,
пальпація, у сумнівних випадках –
рентгенографія.
3. Дослідження повік: огляд, пальпація.
4. Дослідження кон’юктиви: огляд
8. Дослідження очного яблука
1. Дослідження склери – огляд.
2. Дослідження рогівки – огляд, бокове
фокусне випромінювання, кератоскопія.
3. Дослідження райдужної оболонки – огляд,
бокове фокусне випромінюванням, світлом.
4. Дослідження зіниці – реакція зіниці на
світло, атропінізація.
5. Дослідження кришталика – атропінізація, а
потім Пуркін’є - сансоновське зображення,
офтальмоскопія.
6. Дослідження склистого тіла і дна ока –
атропінізація, а потім офтальмоскопія.
9. Запалення повік - блефарит
Причини: механічні, термічні,
хімічні фактори; перехід
запалення з навколишніх тканин;
паразитарні та інфекційні
хвороби; хвороби печінки, нирок,
травного тракту.
Сприяють гіпо і авітамінози,
хвороби обміну речовин.
10. Ячмінь
Ячмінь – це
обмежена форма
гнійного
блефариту, при
якому
відбувається
гнійне запалення
мейбомових залоз
і волосяних
мішечків.
11. Клінічні ознаки
Поверхневий блефарит
– це запалення шкіри з
ураженням переважно
країв повік. Він буває
лускатий і виразковий.
Лускатий блефарит–
гіперемія і потовщення
країв повік. Надалі
утворюються лусочки і
кірочки, очна щілина
звужується, з’являється
свербіж, випадають вії.
12. Клінічні ознаки
Виразковий – помірний набряк країв
повік, гнійні кірочки, під якими
невеликі виразки. Вії склеюються в
пучки, випадають. На місці виразок –
рубці і потовщення повік, виворіт
повік.
13. Глибокий – сильне
припухання повік,
вони болючі, гарячі.
Кон’юктива
гіперемована,
вкрита гнійним
ексудатом,
випинається з очної
щілини. Надалі
утворюється абсцес,
який самостійно
прориває на
поверхні шкіри
повіки.
14. Прогноз і лікуванняПрогноз – сприятливий
Лікування:
При поверхневому лускатому – лусочки видаляємо
тампоном, змочений 3% розчином борної кислоти або
3% розчином перекисню водню або вазеліновим
маслом. Потім двічі на день змазуємо 1% жовтою
ртутною мазю, 5% ксероформною або йодоформною,
пенициліновою чи мазями сульфаніламідних
препаратів.
При виразкому – кірочки розм’ягчають вазеліновим
маслом або розчином борної кислоти. Потім
видаляють тампоном чи пінцетом. Виразки припікають
2-5% розчином азотно-кислого срібла з послідуючим
зрошуванням 1% розчином натрію хлориду.
Припікання повторюють через 1-2 дні. В подальшому
обробляють 1% розчином бриліантової зелені, а також
мазі, як при лускатому блефариті. Аутогемотерапія,
тканинна терапія.
15. Лікування
При глибокому – на
початку зігрівальний
компрес із 3%
розчину борної
кислоти, краплі і мазі
антибіотиків.
Загальна
протисептична
терапія.
19. Хронічний
катаральний – менш
виражені симптоми
запалення, ніж
гострого. Кон’юктива
помірно
гіперемована,
жовтувато-
червоного кольору,
пухка, бархатиста.
Виділення ексудату,
випадання вій.
Клінічні ознаки
20. Клінічні ознаки
Гнійний – повіки
припухлі,
болючі, гарячі;
кон’юктива –
гіперемована і
набрякла,
виділяється
гнійний ексудат,
кірочки на краях
повік і віях.
21. Клінічні ознаки
Флегмонозний –
сильне опухання
кон’юктиви, її
частина випинається
з очної щілини.
Повіки дуже болючі,
гарячі. Очна щілина
звужена. У перші дні
– сильна сльозотеча,
а надалі – виділення
гною
22. Клінічні ознаки
Фібринозний – утворення
фібринозний плівок жовтуватого
кольору на кон’юктиві з
послідуючим розвитком у ній
некротичних процесів. Після
відпадання плівок – кровоточиві
ерозії. Повіки і кон’юктива опухлі,
світлобоязнь
23. Фолікулярний кон’юктивіт
Фолікулярний – буває у собак. На внутрішній
поверхні третьої повіки вузлики у вигляді
просяних зерняток. Повіки і кон’юктива
опухають, із внутрішнього кута ока виділяється
серозний або гнійний ексудат.
24. Клінічні ознаки
Гландулярний –
характеризується
збільшенням в об'ємі і
випинанням з очної
щілини поверхневої
сльозної залози третьої
повіки.
Сухий – це ускладнення
хронічного запалення
кон’юктиви у собак.
Характеризується
запустіванням і
заростанням сполучної
тканини сльозної залози,
внаслідок чого кількість
сльозного ексудату
зменшується, кон’юктива
виглядає сухою.
25. Клінічні ознаки
Рикетсіозний – спочатку сльозотеча,
гіперемія, світлобоязнь та припухання
повік, виділення серозно-слизового і
гнійного ексудату. Через кілька діб
помутніння рогівки, пізніше утворення
абсцесу на ній, після прориву якого
утворюється виразка. На місці загоєння
виразки – рубець.
Хламідіозний – страждають
новонароджені поросята. Перехворілі
сліпнуть.
26. Прогноз та лікування
Прогноз – за винятком “сухого”,
хронічного, флегмонозного,
фібринозного та інфекційного
сприятливий.
Лікування: при гострому катаральному
– промивання 3% розчином борної
кислоти та введення 0,25-2% розчину
цинку сульфату в суміші з 1%
розчином новокаїну. При хронічному –
промивання 1-3% розчином срібла
нітрату і відразу ж швидко – 1%
27. Лікування
При гнійному – краплі антибіотиків у
розчині новокаїні і 30% розчин
альбуциду. Мазі і емульсії антибіотиків
(5-10% йодоформа та ксероформна,
пеніцилонова, тетрациклінова), очні
лікувальні плівки. Промивання
розчином фурациліну, етакридину
лактату, 1% пероксидом водню.
При фолікулярному – припікання
ляпісом або оперативне втручання.
28. Лікування
При гландулярному – інфільтраційна
анестезія і висікання ножицями
сльозової залози на краю 3 повіки.
При сухому – пересадження протоку
привушної слинної залози.
При рикетсіозному та хламідіозному –
10% синтоміцинова емульсія,
хлортетрациклінова, дибіоміцинова
мазь, очні плівки з антибіотиками,
новокаїнові блокади.
29. Рани рогівки
Причини: травмування дротом,
цвяхами, ушкодження пазурями та
укуси тварин, потрапляння твердих
частинок (вугілля, каміння, скло).
Клінічні ознаки: сльозотеча,
блефароспазм, болючість та дефект
рогівки, поверхневі рани –
кератоскопом боковим фокусним
випромінюванням.
30. Клінічні ознаки
Глибокі – оглядом. Рогівка набрякає,
мутніє, проростають кровоносні судини.
При проникних ранах витікає рідина камер
ока, випинається райдужка або кристалик,
випотіває фібрин і розвивається гнійне
запалення.
31. Прогноз і лікування
Прогноз: за поверхневих –
сприятливий; за глибоких –
помутніння і рубці; при проникних –
обережний.
Лікування: для зняття болю –
знеболювання 5-10% розчином
новокаїну, видалення предмету,
промивання 3% борною кислотою або
розчином фурациліну. В
кон’юктивальний мішок 2 рази на день
фурацилінову, ксероформну,
йодоформну мазі. Новокаїнові
блокади.
34. Клінічні ознаки
При задніх кератитах
– гіперемія
райдужки, звуження
зіниць, ексудація в
передню камеру ока.
Інфільтрат жовтого
(гнійний кератит) або
помутніння рогівки,
сірувато-білого
(асептичний кератит)
кольору.
35. Прогноз і лікування
Прогноз – при поверхневих – сприятливий;
при глибоких і задніх – обережний.
Лікування: усунути причину. Промити 3%
розчином борної кислоти, а потім за повіки
мазь: 1-2% жовта ртутна, 30% альбуцидна,
5% йодоформна, синтоміцинова та
стрептоцидова емульсії. Потім тепло. Для
попередження зрошення райдужки з
рогівкою – закапування 1% розчину атропіну
на 3% розчині новокаїну. При гострому
перебізі – ретробульбарна новокаїнова
блокада; при хронічному – тканинна терапія,
тонкотертий порошок каломелю з цукром;
при гнійних - септичні очні плівки.
36. Запалення сітківки - ретиніт
Причини: механічні ушкодження,
отруєння, дія яскравого світла, перехід
запалення, занос мікрофлори з руслом
крові.
Клінічні ознаки: сльозотеча,
світлобоязнь, гіперемія кон’юктиви,
зниження зору. При гострому – зіниці
звужені; при хронічному – розширені.
Під час офтальмоскопії – розширення
судин сітківки. У хронічних випадках –
судини не видимі; також крововиливи,
набряклість та інфільтрація сітківки.
37. Прогноз та лікування
Прогноз – обережний.
Лікування: темне приміщення, спокій.
Для розсмоктування ексудату і крові
субкон’юктивальні ін'єкції 1-2%
розчину діоніну;теплі пов'язки.
Внутрішньовенно натрію йодид.
Атропінізація для виключення
порушення функції зіниці.
38. Періодичне запалення очей
Це своєрідне захворювання коней,
ослів і мулів у віці 3-6 років, що
характеризується серозним, серозно-
фібринозним, серозно-фібринозно-
геморагічним запаленням судинного
тракту.
Причини: не визначена. Існує три
теорії:
1. Інфекційна
2. Інвазійна
3. Отруйні продукти білкового росту.
39. Клінічні ознаки
Раптово з'являється кон’юктивіт і
сльозотеча. Через добу в передній
камері ока жовтувато-червоні згустки.
Райдужка набрякла жовтувато-
коричневого кольору, зіниця звужена,
рогівка мутна. Через 14 днів ці явища
зникають.
40. Клінічні ознаки.
Такі явища повторюються
декілька разів і
внаслідок цього
райдужка зростається з
капсулою кришталика.
Зіниця не рухома.
Райдужка атрофується.
Відшаровується сітчатка,
атрофія зорового нерву.
Очне яблуко
атрофується,
розм'якшується і
западає в орбіту ока.
41. Прогноз і лікування
Прогноз – не сприятливий.
Лікування: кровопускання, в око
закапують 1% розчин атропіну до 6
раз на день, а в подальшому 1-2 рази
на день до видужування. Новокаїнові
блокади, аутогемотерапія, яку
повторюють 3 рази через 2-3 дні.
43. Клінічні ознаки
Клінічні ознаки: пригнічення тварини,
зниження апетиту, підвищення Т. В зв'язку з
набряклістю тканин – екзофтальм (випинання
очного яблука), опухання повік, гіперемія
кон’юктиви, помутніння рогівки. За наявності
проникної рани – гнійний ексудат, виявляються
ознаки гнійного запалення судинної оболонки й
сітківки. З часом гнійне розплавлення тканин
44. Прогноз і лікування
Прогноз – несприятливий,
здебільшого втрачається зір, може
ускладнюватися менінгітом та
енцефалітом.
Лікування: на початку – загальна і
місцева антибіотико- та
сульфаніламідотерапія. У тяжких
випадках – евісцерація або енуклеація
ока.
45. Евісцерація
Евісцерацію
проводять під
наркозом, вирізують
рогівку і кюреткою
видаляють вміст
очного яблука,
залишаючи лише
склеру. Око
промивають
антисептичним
розчином і вводять
тампон з
антисептичним
порошком або мазю.
На повіки
накладають шви.
Шви і тампон
видаляють на 4 добу.
