2. План дискусії
• Актуальність проблеми АЗ
• Загальні принципи діагностики
АЗ
• Лабораторна діагностика АЗ
• Діагностика медикаментозної
алергії
• Проблема медикаментозної
алергії в стоматології
3. XXI сторіччя стало епохою алергії!
• Розповсюдженість алергічних
захворювань (АЗ) досягла масштабу
епідемії (від 10-15 до 30-40%
населення світу)
• В даний час АЗ надходять до списку 6
найбільш частих хвороб людини
• АЗ страждає кожен третий-п’ятий
мешканець нашої планети, тому
діагностувати і лікувати таких хворих
мають лікарі загальної практики та інші
лікарі будь-якого фаху
4. ПИТОМА ВАГА АЗ, ЩО РЕАЛЬНО
ВИЯВЛЯЮТЬСЯ В УКРАЇНІ
Форми АЗ Екстенсивний показник
Бронхіальна астма 1 : 20-25
Алергічний риніт 1 : 40-60
Атопічний дерматит 1: 30
Кропив’янки ?
Медикаментозна
алергія
1: 1000
Харчова алергія ?
Інсектна алергія ?
5. СВОЄЧАСНІСТЬ ВИЯВЛЕННЯ АЗ
Форми АЗ
Питома вага своєчасно
виявлених хворих
у %
Бронхіальна астма 20 – 25
Алергічний риніт 5 – 10
Атопічний дерматит 30
Кропив’янки 10 – 15
Медикаментозна алергія 1 – 2
Харчова алергія 1 – 2
Інсектна алергія 0,1
6. Хто виявляє АЗ?
• Терапевти і педіатри – 70%
• Оториноларингологи – 10%
• Алергологи – 10%
• Дерматологи – 5%
• Лікарі іншого фаху – 5%
8. Алергологічний анамнез
• Має велике, інколи вирішальне,
значення в діагностиці АЗ і виявленні
причинно-значущих алергенів
• Особистий анамнез по АЗ
• Сімейний анамнез по АЗ
• Фармакологічний анамнез
• Харчовий щоденник
• Професійний маршрут
• Сезонність загострень АЗ
• Умови проживання пацієнта
9. Алергічне запалення
слизової оболонки носа,
що викликається
причинно-значущими
алергенами. Клінічно
проявляється ринореєю,
закладеністю носа,
свербінням в порожнині
носа, рецидивуючим
чиханням, нерідко
аносмією
АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ(АР)
10. Для пилкового алергічного
риніту характерні:
• поєднання АР з кон’юнктивітом,
астмою
• сезонність загострень (період
пилкування рослин, спороутворення
грибів);
• метеозалежність
• перехресна харчова сенсибілізація (до
40%), непереносимість деяких
фітопрепаратів, продуктів
бджолярства тощо
11. При «побутовому» АР типові:
• ефект елімінації (зменшення або
зникнення симптомів АР поза
приміщенням, де мешкає хворий);
• загострения в сиру погоду;
• посилення симптомів вночі;
• розвиток симптомів при прибиранні
квартири, витряхуванні килимів,
перегляді старих книжок і паперів.
12. Клінічні симптоми БА
• епізодична задишка з утрудненням
при видиху;
• кашель, більше вночі та при
фізичному навантаженні;
• епізодичні свистячі хрипи в легенях;
• повторна скутість грудної клітки.
• Прояви симптомів здебільшого
посилюються вночі та в ранній ранковий
час і пробуджують хворого; посилюються
під дією алергенів та інших тригерів.
13. Фізикальне обстеження
• Дозволяє виявити основні симптоми АЗ
(ядуха, кашель, закладеність носа,
ринорея, чихання, сльозотеча, свербіж
шкіри і слизових, шкірний висип, набряк
тощо);
• Оцінити тяжкість симптомів АЗ
• Визначити ефективність лікування АЗ
• Виявити супутні захворювання, терапія
яких полегшує стан пацієнта
27. Шкірні тести з алергенами
• Виявляють специфічну сенсибілізацію
організму до алергенів;
• Показанням до їх проведення є дані
анамнезу, які вказують на роль того або
іншого алергену або групи алергенів в
розвитку АЗ
• Шкірні тести бувають: крапельні,
аплікаційні, скарифікаційні, методом
уколу (прик–тест), внутрішньошкірні
28. Переваги та недоліки шкірного
тестування
• Простий, зручний, швидкий, надійний, достатньо
безпечний метод діагностики АЗ негайного типу
• Має певні обмеження та протипоказання для
проведення, потребує використання спеціальних
діагностичних алергенів
• Може бути неінформативним (псевдопозитивні або
псевдонегативні результати) — порушення умов
зберігання алергенів, зниження шкірної
реактивності, порушення техніки проведення
кожного тестування тощо
• За результатами шкірного тестування можна
виявити лише сенсибілізацію до певних алергенів
• Для постановки заключного діагнозу необхідно
встановити чіткий зв’язок між наявністю даної
сенсибілізації і клінічними проявами захворювання,
тобто підтвердити, що саме цей алерген
відповідальний за появу симптомів алергії
29.
30. Здобутки українських алергологів у діагностиці АЗ:
140 найменувань вітчизняних алергенів, тестування і лікування якими є
доступним для мешканців України!
31. Провокаційні тести з алергенами
• Використовують у випадках
розходження даних анамнезу і
результатів шкірного тестування, при
неможливості його проведення
• В залежності від виду алергену і
способу його введення в організм
розрізняють наступні провокаційні
тести: кон’юнктивальний, назальний,
інгаляційний, сублінгвальний,
гастроінтестинальний
32. Специфічна алергодіагностика in vitro
• Можливість проведення досліджень в
ранньому дитячому віці;
• Дозволяє обстежувати пацієнтів з
високим ступенем сенсибілізації, при
рецидивному перебігу захворювання без
періодів ремісії, а також при
неможливості відміни антигістаминних
препаратів;
• сприяє виявленню полівалентної
сенсибілізації, коли немає можливості
провести тестування in vivo одразу всіма
можливими алергенами в обмежені
строки обстеження;
33. Специфічна алергодіагностика in vitro
• надає можливість дослідження при
різко зміненій реактивності шкіри
(псевдопозитивний або псевдо-
негативний результат при шкірному
тестуванні, а також у хворих з
позитивним дермографізмом шкіри);
• безпечність для хворого, оскільки не
викликає додаткової сенсибілізації;
• можливість проведення
дистанційного обстеження
34. З цією метою використовуються
• метод імуноферментного аналізу (ІФА)
для визначення специфічних IgE;
• радіоалергосорбентний тест (РАСТ) для
визначення специфічних IgE;
• непрямий і прямий базофільні тести
(тести Шелі);
• реакція специфічного вивільнення
гістаміну з базофілів периферійної крові
хворого;
• хемілюмінесцентний аналіз
• метод імунофлюоресценції
35. Особливості інтерпретації досліджень рівня
загального IgE
- В практиці деяких лабораторій проводиться до цих пір;
- Діагностична цінність невисока;
- Підвищення рівня може спостерігатися при алергічних
захворювання, гельмінтозах, гіпер-IgE синдромі
(синдром Джоба), селективному IgA дефіциті, синдромі
Віскот-Олдриджа, тимусній аплазії (синдром Ді-
Джорджі), реакціях «трансплантат проти хазяїна» та
іншій патології
36. Особливості інтерпретації рівня загального
IgE
• 30% хворих на АЗ мають рівень загального IgE в межах норми
• Частина хворих на бронхіальну астму можуть мати ГЧ лише до
одного Ал, тому рівень загального IgE у них може бути в межах
норми, а результати шкірних тестів і специфічного IgE позитивні
• Концентрація загального IgE в сироватці крові також підвищується
при неатопічних станах
• Хронічна кропив’янка та набряк Квінке не є обов’яковими
показаннями для визначення загального IgE, оскільки нерідко мають
неалергічний генез
• Межі норми для європейців не можуть бути використані для
представників зон, ендемічних по гельмінтозах
37. Методи лабораторного визначення
специфічних IgE
Переваги:
•Безпечність;
•Відсутність впливу на стан шкіри фармакопрепаратів;
•Незалежність від кооперації з пацієнтом (особливо з
дітьми);
•Висока відтворюваність результатів при повторах;
•Виключення псевдопозитивних та псевдонегативних
результатів шкірних тестів;
•Однократна інвазивність при венепункції;
•Можливість дистанційного обстеження пацієнта
38. Методи лабораторного визначення
специфічних IgE
1
• більший час
обстеження
• перехресні
реакції
•неможливість
розпізнавання
небілкових Ал
До деяких недоліків
відносяться:
2 3 4
• вартість
обстеження
• менша чутливість
• фіксація лише
циркулюючого
IgE
40. Імуноблотинг (імуноблот)
• Висока інформативність і достовірність
результатів
• При проведенні дослідження використовують
набори двох типів – вестерн-блот і лайн-блот
41. ХЕМІЛЮМІНЕСЦЕНТНИЙ АНАЛІЗ (МАSТ-CLA)
Сутність методу MAST-CLA
полягає в проведенні
алергенспецифічної реакції з
IgE або IgG з наступною
міткою комплексу, що
утворився, фотореагентом і
визначення його світіння,
інтенсивність якого
пропорційна концентрації
специфічного IgE або IgG в
сироватці пацієнта.
Панель заповнюється
(звичайним шприцем)
сироваткою пацієнта,
інкубується при кімнатній
температурі 16-24 год.
42. Patient IgE
Allergen coupled to
ImmunoCAP
Conjugate;
Enzyme Anti-IgE
Patient IgE ab bound to
ImmunoCAP allergen
Fluorogenic substrate
Conjugate bound to
patient IgE
Conjugate enzyme reacts with
substrate forming a
fluorescent product
ImmunoCAP®
Повністю автоматизоване
імуноферментне визначення
алергенспецифічних IgE
хемілюмінесцентним способом
реєстрації результатів
44. Тест антигенної стимуляції базофілів
(HR-Test)
www.themegallery.com
Технологія основана на визначенні
сульфідолейкотриєнів (LTC4, LTD4, LTE4),
які секретуються примированими IL-3
базофілами під дією Ал in vitro
Його також називають провокаційним
тестом in vitro
45. Лабораторні методи діагностики
лабораторії “Сінево”:
• ELISA;
• Імуноблотинг;
• Імунохемілюмінесценція;
Компанія має найбільш поширену мережу маніпуляційних
кабінетів в Україні і 7 повноцінних медичних лабораторій в
Києві, Одесі, Харкові, Вінниці, Дніпропетровські, Львові
Алергологічна діагностика in vitro в лабораторії
“Сінево”
46. Порівняння результатів прик-тестів з
вітчизняними алергенами і імуноблотингу
• 203 дитини 5-17 років з алергічною бронхіальною
астмою;
• Шкірні прик-тести з алергенами D. Farinae і
D.Pteronissinus, епідермальними алергенами кішки
і собаки добре корелювали з даними визначення
sIgE методом імуноблота;
• Середня сила кореляції була визначена для D.
Farinae (0,5621) і епідермальних алергенів собаки
(0,7243), висока сила кореляція - для
D.Pteronissinus (0,8588), епідермальних алергенів
кішки (0,8062).
Яковенко О.К., 2012
47. Визначення МА
• Неадекватні реакції на лік слід відносити
до медикаментозної гіперчутливості.
• Якщо вона опосередкована імунологічними
механізмами – адекватним терміном є
медикаментозна алергія (МА).
• В залежності від імунологічних реакцій, що
переважають, вона може бути негайного
(опосередкована антитілами) чи
уповільненого типу (що опосередкована
лімфоцитами)
48. ПОБІЧНА ДІЯ МЕДИКАМЕНТОЗНИХ ПРЕПАРАТІВ (ВООЗ)
Частота виникнення побічних
реакцій на медикаментозні
препарати (МП)
10-
20%
Побічні реакції як єдина або
основна причина госпіталізації
хворих
3-5%
Летальність від побічних
реакцій на МП займає 5 місце у
світі після серцево-судинних,
онкологічних, легеневих
захворювань, травм і склаадє
0,1%
Летальність від хірургічних
втручань складає 0,01%
49. ПОШИРЕНІСТЬ МА В УКРАЇНІ
• Серед населення МА
зустрічається в 2% випадків,
серед часто і тривало
лікуючихся категорій – в 5-15%
випадків, серед медичних і
фармацевтичних працівників –
до 30%
• За розрахунковими
даними щорічно в
Україні від МА може
помирати 100-1000 чол.
50. Класифікаці МА
• МА – патологічна реакція (типу В) на медикаментозні
препарати, в основі якої лежать гіперчутливі імунні
реакції
• Бувають:
• А. Системні реакції (анафілактичний шок,
сироваткова хвороба, васкуліти, медикаментозна
лихоманка, аутоімунні захворювання).
• Б. Органні (місцеві) реакції (с переважниим
ураженням шкіри, кровотворення і крові, дихальних
шляхів, внутрішніх органів).
• Можна користуватися і класифікацією клінічних проявів
МА за типами медикаментозних алергічних реакцій за
P.Gell, R.Coombs (1975) з доп., ща має важливе
значення для вибору методів її діагностики і лікування
52. 1 етап. Клініко-анамнес-
тична діагностика.
Повинна бути застосована
на всіх етапах надання
медичної допомоги
Етапи діагностики МА в закладах охорони
здоров’я (Наказ МОЗ та АМН України за №127/18 від 02/04.2002
«Про організаційні заходи по впровадженню сучасних технологій
діагностики та лікування алергічних захворювань»)
53. Критеріями МА є:
•звя’зок клінічних проявів з прийомом ліків;
•полегення або зникнення симптомів після відміни МП;
•відсутність подібності симптомів з проявами інших
видів побічної дії ліків (токсичного, фармакологічного
тощо);
•прояви алергії на попереднє введення даного МП або
хімічно подібних до нього сполук;
•наявність латентного періоду сенсибілізації при
первинному призначенні МП;
•подібність клінічних проявів з симптомами алергії;
•незалежність розвитку симптомів МА від дози та
способу ведення МП;
•можливість повторення симптомів МА через тривалий
час при введенні препарату-алергену
55. 1) з підвищеною вірогідністю виникнення алергічних
реакцій на МП (хворі з побічними реакціями на МП в
минулому, які проявлялися шкірними висипом,
свербежем, набряками шкіри або слизових оболонок;
гематологічними проявами – еозинофілією, анемією,
агранулоцитозом; респіраторними – явища
безпричинного риніту, бронхоспазму; сироватковим
синдромом – збільшення лімфовузлів, артралгії,
гіпертермія, висипи; особам з анафілактичним шоком
в анамнезі проби не проводять!
2) Хворі на АЗ немедикаментозного генезу (БА, АР,
кропив’янка, дерматити, інсектна алергія та ін.);
3) Категорії, які мають (або мали) постійний
професійний контакт з ліками: мед-, фармпрацівники,
співробітники хімпідприємств та ін.;
4) Хворі на аутоімунні захворювання, а також ті, хто
часто і тривало приймає МП.
КОНТИНГЕНТИ, ЯКИМ СЛІД ПРОВОДИТИ ПРОБИ
56. ОСНОВНІ ПРИЧИНИ МАЛОЇ ІНФОРМАТИВНОСТІ
ШКІРНИХ ПРОБ З РОЗЧИНАМИ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ
• 1.Розчинення препаратів здійснюється
нестандартизованими
• розчинами, що може призводити до хибнопозитивних
результатів.
• 2.Шкірні тести, що застосовуються з цією метою,
• мають суттєві вади: скарифікаційний - є вельми
суб"єктивним, а внутрішньошкірний - часто дає
хибнопозитивні результати і є небезпечним.
• 3.Оскільки переважна більшість лікарських препаратів є
гаптенами, то повноцінну реакцію антиген+антитіло на
шкірі викликати не вдається.
• Значна частина алергічних реакцій викликається
метаболітами ліків в організмі, а не початковими
формами препаратів.
• 4. Не проводиться негативний та позитивний контролі,
• що робить недостовірними результати шкірного
тестування
58. ПЕРЕВАГИ НАБОРУ ДЛЯ
ДІАГНОСТИКИ МА
• 1.Стабілізація фізико-хімічних властивостей
розчинника.
• 2. Якщо приєднати розчин МП з сироваткою крові
хворого (1% сироватка) – провести наубацію в
термостаті до 1 год, то утворюється кон’югат,
приближений до того, який утворюється в організмі
даного хворогого.
• 3.Проводиться за класичними правилами
алергології (контрольне тестування з розчинником і
0,01% розчином гістаміну).
• 4.Використовується шкірний тест-уколом, який є
уніфікованим, технологічним і найбільш популярним
у світі, спеціально створеними для цього ланцетами
59. Особливості проведення шкірного
тестування з МП
• Шкірні тести можна проводити тільки з
використанням спеціально розроблених
діагностичних алергенів.
• Тести з нанесенням МП на шкіру
внутрішньошкірним або підшкірним його
введенням з метою виявлення МА
застосовувати не рекомендується
(небезпека виникнення системної побічної
реакції, розвиток неспецифічної місцевої
запальної реакції, яка не може достовірно
вказувати на наявність або відсутність МА)
60. 3 етап. Провокаційні проби.
Введення розчину препарату в
шоковий орган
(шкіра, ніс, око, слизова рота).
Можуть застосовуватися,
починаючи з 3-го рівня надання
медичної допомоги, виключно
лікарем-алергологом при наявності
відповідних
реанімаційних можливостей!
62. Проблема ЛА в стоматології
• Перелік ЛЗ в стоматології значно
розширився, насамперед за рахунок
місцевих анестетиків.
• Щорічне використання карпул місцевих
анестетиків стоматологами США складає
300 млн., а у Великобританії – 30 млн.
• За даними проф. Рабіновича С.А. (2000),
викладеними у доповіді на VII Російському
національному конгресі «Людина та ліки»,
тільки за один рік в Росії 400 пацієнтів
загинуло у кріслі лікаря-стоматолога.
63. Проблема ЛА в стоматології
• В Україні щорічно від анафілактичного шоку
гинуть люди, яким в умовах стоматологічних
кабінетів проводилося знеболення
• Особисті контакти з лікарями-
стоматологами України свідчать про
обмеженість їх знань щодо можливих
ускладнень застосування ЛЗ, ігнорування
існуючих щодо цього наказів МОЗ України і
методичних рекомендацій.
64. Проблеми ЛА в стоматології
• За інформацією виробника алергенів (Вінницьке
МП ―Імунолог‖) практично жодна стоматологічна
установа країни не закуповувала набору для
діагностики ЛА, отже не мала можливості виконати
технологію постановки шкірних проб з лікарськими
засобами
• Має місце лише фрагментарне використання
лабораторних методів діагностики МА
стоматологами
• Стоматологи часто не враховують того факту, що
до складу місцевих анестетиків, як правило,
входить розчин адреналіну (епінефрину), який при
шкірному тестуванні спотворює його результати
65. Дослідження проблеми в Росії
Количество компрометированных пациентов по
м е с т н ы м а н е с т е т и к а м
0
100
200
300
1997-1998 1999-2000 2001-2002 2003-2004
Годы обследования
Абсолютноечислопациентов
66. Дослідження проблеми в Росії
18%
20%
22%
24%
26%
28%
30%
32%
%наличияреакцииinvitro
1997-1999 2000-2002 2003-2005
Годы исследований
Рост непереносимости ультракаина у
к о м п р о м е н т и р о в а н н ы х п а ц и е н т о в п о т е с т у i n v i t r o
67. Частота алергічних реакцій на
знеболюючі засоби
• Вінницька обл. - алергічні реакції після
місцевого знеболення мали 9,84%
осіб, у т.ч. небезпечні для життя -
2,64%
• Одеська обл. - алергічні реакції після
місцевого знеболення мали 29,5%
осіб, у т.ч. небезпечні для життя - 1,0%
68. МІСЦЕВІ АНЕСТЕТИКИ
• Відносяться до 2 хімічних груп: складні ефіри
бензойної кислоти (анестетики Ester-типу) і
анестетики Amide-типу
• Ester-тип: новокаїн, тетракаїн, кокаїн,
бензокаїн, бенкаїн, оксетакаїн, бутетамін,
хлоропрокаїн, циклометикаїн, прокаїн,
проксиметакаїн, тетракаїн
• Amide-тип: лідокаїн, бупівакаїн, дибукаїн,
етидокаїн, трімекаїн, цинхокаїн, диклонін,
этидокаин, артикаїн, мепівакаїн, прилокаїн,
прамокаїн
69. МІСЦЕВІ АНЕСТЕТИКИ
• Раніше вважалося, що місцеві анестетики
рідко викликають анафілаксію, але сьогодні
частіше почав зустрічатися анафілактичний
шок (МАШ) на анестетики Ester-типу (новокаїн
та ін.)
• Серед анестетиків 1-ої групи часто
відмічаються перехресні алергічні реакції
• Можливі вони і серед препаратів 2-ої групи -
лідокаїн, прилокаїн та мепівакаїн, які мають
подібну структуру
• Можливі перехресні реакції при застосуванні
новокаїну та лідокаїну
70. Клінічні прояви МА,
на які повинні звертати увагу стоматологи
• 1. Різні варианти алергічного
стоматиту: катаральний, катарально-
геморагічний, ерозивно-виразковий,
виразково-некротичний контактний,
хейліти, глосити
• 2. Набряк Квинке в ділянці голови і шиї
• 3. Анафілактичний шок
73. Діагностика ЛА на місцеві анестетики
• На підставі даних анамнезу часто складно
оцінити ризик розвитку МА, тому якщо в
минулому у пацієнта була побічна дія
місцевих анестетиків, то з ними слід
провести шкірні і провокаційні проби після
поінформованої згоди пацієнта
• Хоча надійність шкірних тестів з місцевими
анестетиками до цих пір дискутується, підбір
безпечних засобів для місцевої анестезії
рекомендуєтсь починати з них
• Кваліфікована лабораторна діагностика ЛА до
місцевих анестетиків в Україні малодоступна
74. Шкірне тестування з місцевими
анестетиками
• Вибраний для тестування препарат не
повинен викликати перехресні реакції з
препаратами, які раніше викликали МА
• Якщо такий препарат невідомий, то для
проведення проб вибирають анестетик з іншої
групи
• Для усунення псевдонегативних результатів
препарати для тестування не повинні містити
судиннозвужуючі засоби (епінефрин та ін.,
наприклад, ультракаїн)
• Анестетики для тестування не повинні містити
в якості консервантів ефіри параоксибензоїної
кислоти, оскільки вона нерідко викликає АР
75. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТОМАТОЛОГІВ ПРИ ВЕДЕННІ ХВОРИХ З
ТЯЖКИМИ ПРОЯВАМИ АР В АНАМНЕЗІ
• Консультація хворих алергологом
• При необхідності шкірне і лабораторне тестування
• Рекомендації алерголога і дані лабораторних
досліджень стоматолог повинен вкласти в
амбулаторну (стаціонарну) картку хворого і зробити
відмітку на титульному листі
• Стоматолог зобов’язаний забезпечити максимальну
безпечність під час лікування пацієнта
• Алерголог не завжди має правильну уяву про
специфіку стоматологічного лікування і медикаменти,
які при цьому застосовуються.
• Якщо письмові рекомендації алерголога викликають
сумніви, стоматолог повинен особисто зв’язатися з
алергологом і з’ясувати всі сумнівні питання
76. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТОМАТОЛОГІВ ПРИ ВЕДЕННІ ХВОРИХ З
ТЯЖКИМИ ПРОЯВАМИ АР В АНАМНЕЗІ
• Навіть у випадку негативного результату ІФА,
стоматолог перед проведення місцевої анестезії
повинен виконати шкірне тестування за методикою
вказаною в Наказі МОЗ і АМН Украйни №127/18 від
02.04.2002р. Це пов’язано з тим, що ІФА прово-
диться в більшості випадків з діючою речовиною
(артикаїн, мепівакаїн, лідокаїн тощо), а не з повно-
цінним складом карпули, в якій містяться додаткові
речовини, що здатні викликати розвиток АР
• У деяких сенсибілізованих до місцевих анестетиків
осіб після проведення анестезії титр антитіл, що
був раніше, може наростати. Якщо пацієнт має
обтяжений алергоанамнез або позитивний
результат ІФА хоча б до одного місцевого анес-
тетику, необхідно провести ІФА повторно перед
наступною анестезією, особливо якщо проміжок
если між анестезіями складає більше 4 днів.
77. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТОМАТОЛОГІВ ПРИ ВЕДЕННІ ХВОРИХ З
ТЯЖКИМИ ПРОЯВАМИ АР В АНАМНЕЗІ
• При допустимих позитивних значеннях
ІФА використовується анестетик, до
якого титр специфічних антитіл
найменьший
• Титр специфічного IgE, при якому
дозоляється проведення місцевої
анестезії з відповідною премедикацією
не повинен перевищувати 1,1МО/мл
при нормі до 0,35МО/мл
78. Премедикація для попередження розвитку ЛА в
стоматології
• Ефективність антигістамінних препаратів (АГП) для
премедикації у осіб з ризиком розвитку АР
недостатня, оскільки вони:
• мають слабкий мембраностабілізуючий ефект
• ефективні лише в 1-й фазі клінічних проявів АР 1-го
типу
• суттєво не впливають на інші медіатори АР, крім
гістаміну, оскільки клінічний ефект інших медіаторів,
зокрема лейкотрієнів, розвивається через 4-6 годин і
не ліквідується за допомогою АГП
• «ховають» перші прояви АР, які реалізуються через 4-
6 годин, коли нагляд за пацієнтом вже відсутній
• знижують ефективність лікувальних заходів при АР
79. Використання
мембраностабілізаторів
• За 1,5-2 доби до проведення місцевої
анестезії пацієнту призначається кетотифен
по 1 т.(1мг) 2 р/д (вранці та увечері)
• За 4-5 годин до анестезії пацієнт приймає 2 т.
• Після анестезії – 1т. увечері
• Протягом наступної доби по 1т. вранці та
увечері
• Така хема обумовлена тим, що метаболіти
ЛЗ, як і сам ЛЗ, можуть викликати розвиток
АР, тому пацієнт повинен залишатися «під
прикриттям» протягом всього періоду
виведення препарату і його метаболітів з
організму
80. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТОМАТОЛОГІВ ПРИ ВЕДЕННІ ХВОРИХ З
ТЯЖКИМИ ПРОЯВАМИ АР В АНАМНЕЗІ
• У пацієнтів з серйозно обтяженим алергоанамнезом
незалежно від негативних або допустимих позитивних
результатів ІФА, негативних даних шкірних тестах або
інших методів діагностики ЛА – місцева анестезія
повинна розпочинатися з малої дози через проміжок
не менше 2 хв.
• Спочатку вводиться 1/10 карпули (карпула - 1,7 мл, 4%
р-ну) анестетику, а при відсутності клінічних проявів, не
менше ніж через 2 хв., вводиться залишок вмісту
карпули
• Такий прийом являє собою елемент провокаційної
діагностики, яка виконується безпосередньо під час
анестезії, що збільшує безпечність маніпуляції
82. ВИСНОВКИ
• АЗ набули характеру епідемії
• Лікарям загальної практики і та іншим
фахівцям все частіше доводиться
діагностувати і лікувати АЗ
• Основою діагностики АЗ є
алергологічний анамнез, шкірні та
лабораторні тести з алергенами
• Суттєву допомогу у своєчасній
діагностиці АЗ лікарям може надати
лабораторія “Сінево” та асоціація
алергологів України
83. L/O/G/O
Y o u r B u s i n e s s C o m p a n y s l o g a n i n h e r e
Дякую за увагу!
