ГОстра кропив'янка

1. Студент ____Мацишин Назар Олександрович__
курс __V__ група __11___ спеціальність __Медицина_
1. Прізвище, ім’я, по батькові хворого Токсокара Лук’ян Платонович
2. Дата народження 10.10.2010
3. Місце проживання хворого: область____Чернівецька____, район____Чернівецький_____,
місто(село)___Чернівці___, вулиця _Лук’яна Кобилиці_, будинок
___88___, кв.__01____
4. ДДЗ / навчання Ліцей №7., м. Чернівці.
5. Діагноз:
- Основний
Гостра кропив’янка, харчова.
- Супутній
- Ускладнення

2. Скарги: На появу висипки червоного кольору на шкірі рук та передньої поверхні грудної клітки, що
супроводжується свербежем та печінням, появу пухирів, підвищення температури тіла до 37.2
градусів.
Анамнез
захворювання:
Початок захворювання гострий. Перші прояви відмічає близько 5 годин тому, після вживання салату з
морепродуктів, зі слів матері пацієнта, пов’язує із криветкою у складі. Орієнтовано через 15 хвилин після
прийому їжі з’явились поодинокі плями на верхній частині грудної клітки, які спочатку були поодинокі, а
через деякий час почали зливатись та поширюватись по більшій поверхні, а також з’явились на шкірі
верхніх кінцівок.
Подібні симптоми відмічались 2 роки тому, після вживання супу з невідомим складом у кафе під час
відпочинку на морі.
Сімейний
анамнез:
Обтяжений. У батька прояви алергічних реакцій на введення цефтріаксону (неуточнено?). У
молодшої сестри алергія на мед.
Об’єктивне
обстеження:
Свідомість пацієнта ясна. Поведінка адекватна. Пацієнт нормостенік. Зріст – 133 см., вага – 30,5 кг., видимі
слизові блідо – рожевого кольору.
Status localis: на шкірі передньої поверхні грудної клітки візуалізується уртикарна висипка, рожево –
червоного кольору, виступає над рівнем шкіри, неправильної форми, з чіткими меж, місяцями
зливається в єдиний елемент. Аналогічна висипка спостерігається по передній поверхні передпліччя обох
рук, наявні розчухи.
М'язова система розвинена відповідно віку, в тонусі. Атрофій і болючості при ппальпації немає. Кісткова
система без особливостей. При пальпації хребта, кісток кінцівок хворобливості, деформацій не
спостерігається. Суглоби не змінені, обмеження рухливості немає. Припухлість і почервоніння суглобів
відсутні. Щитовидна залоза не пальпується. Зіниці симетричні, реакція на світло швидка, жива, співдружня.
Ригідність потиличних м'язів не визначається

3. Об’єктивне
обстеження:
Пульс симетричний, ритмічний, 68 уд/хв., задовільного наповнення і напруги, тони
серця гучні, ритмічні, АТ 120/70. Патологічних периферичних пульсацій, серцевого
горба, серцевого поштовху не виявлено. Видимий верхівковий поштовх відсутній.
Епігастральний і ретростернальная пульсація відсутні. Пульсація судин стоп
збережена.
ЧД 18 в 1 хв. Грудна клітка правильної форми, симетрична. В акті дихання допоміжні м'язи не
беруть участь. Голосове тремтіння не змінено. Перкусія дегень: при порівняльної перкусії
легень над всієї поверхнею легеневих полів визначається ясний легеневий звук. Дихання
жорстке, при аускультації - взеикулярне дихання, шумів немає.
Живіт симетричний з обох сторін, черевна стінка в акті дихання не бере участь. При
поверхневій пальпації передня черевна стінка м'яка, безболісна, ненапружена. Сиптом
подразнення очеревини – негативний. Печінка, селезінка – не пальпуються. Сечопуск вільний,
стілець оформлений.

4. Обстеження
дата Нb, г/л Еритро
цити
Т/л
КП Лейко
цити
Г/л
п/я, % с/я, % Еозино-
філи, %
Лімфо-
цити, %
Моно-
цити, %
ШОЕ,
мм/год
Тромбо-
цити,
×109/л
06.05.2023
125 4,2 *10^12 0.9 11*10^9
(норма 4,9-
10,2*10^9/л)
2 50 7 34 7 10 270
09.05.2023
126 4,2 *10^12 0.9 9.5*10^9 3 54 1 35 7 9 274
ЗАС:
Колір - світло-жовтий, прозора, Питома вага - 1010, Реакція (pH) – 6,3, Білок – сліди .
Біохімічний аналіз крові: заг. білірубін 10,1 мкмоль/л (прямий 2,8), тимолова проба 1 ОД, АлАТ 0,37 Од/л, АсАТ 0,32 Од/л, креатинін 156 мкмоль/л, сечовина 5,6
ммоль/л, заг. білок 78 г/л, альбумін 56 г/л, глюкоза 4.1 мкмоль/
Імунологія:
IgE заг. – 137 ЕД (Н- 70-120)
IgE специф. – 1.134 (+++).
ЦІК – 128 (Н- 80-120)
Антинуклеарні фактор в титрі 1: 8
Фагоцитоз нейтрофільний 40
Комплемент 22,40 од.
Група крові ___ІІ__, резус-приналежність ____+____
Рентгенографія ОГК: додається.
УЗД вн/органів ЧП: патології не виявлено.
УЗД серця: патології не виявлено.

5. Диференційна діагностика
(перерахувати нозології):
Хронічна кропив’янка
Алергічний дерматит
Псевдоалергія
Скабієз
Фіксований медикаментозний висип
Укуси комах
Обгрунтування діагнозу
(вказувати лише симптоми /
ознаки / дані, необхідні для
верифікації діагнозу):
На підставі скарг – характерний гострий початок, появу висипки, яка
супроводжується пчінням та свербежем; на підставі анамнезу захворювання –
симптоми проявились через 15-20хв. після вживання морепродуктів, ймовірно,
криветки, а також подібні скарги 2 роки тому після харчування у приморському
кафе; на підставі сімейного анамнезу – алергічні реакції в родині (у батька та
молодшої сестри, атопічні реакції?) на підставі об’єктивного огляду – типова
уртикарна висипка, неправильної форми, з чіткими межами, характерне
поширення висипки в залежності з часом; на підставі даних клініко –
лабораторних обстежень – еозинофілія, підвищенння заг. та специфічного
імуноглобуліну Е, ЦІК, можна встановити діагноз:
Гостра кропив’янка, харчова.

6. Лікування (вказати препарат і
групу)
Препарат (виписати рецепт)
Елімінаційна дієта – виключення з раціону шкідливого харчового
продукту (криветка) і уникати тих продуктів, які теж можуть
спровокувати харчову алергію (цитрусові, горіхи, яйця, соки, шоколад,
морепродукти). Дієту потрібно дотримуватись протягом мінімум 2-3
тижнів, поки не буде досягнуто сприятливого ефекту.
Еріус (блокатор Н1
гістамінорецепторів)
Rp.: Tab “Erius” N.10
D.S Приймати по 1 таб., 1 р/д – 10 днів.
Кетотифен – стабілізатор мембран
опасистих клітин.
Rp.: "Ketotifeni" 1 mg
D.t.d. N 180 in tab.
S. Приймати по 1 таблетці 2 рази в день протягом 3 місяців.
Дексаметазон 1 мл 0.4% Rp.: Sol. Dexamethasoni 0.4% – 1ml.
D. t. d. № 2 in amp.
S. Ввести в/м 6 мг, одноразово (1.5мл)

7. Профілактика
Елімінаційна дієта – виключення з раціону шкідливого харчового
Для попередження захворювання необхідно повністю виключити контакт з
алергенами, які провокують дане захворювання. Необхідно дотримуватись
дієти, виключити з раціону продукти, які містять консерванти, барвники,
ароматизатори. Потрібно уникати перегрівання та переохолодження
Рекомендовано:
Лабораторне обстеження: АЛЕХ2 тест у плановому порядку( не менше ніж
10 днів після закінченням прийому Н1 гіст. блокаторів).

9. Кропив’янка
Кропив’янка (Кр) – поліетіологічний синдром,
основним клінічним проявом якого є характерні шкірні висипання
(уртикарії), що швидко поширюються по всьому тілу.
Незалежно від ґенезу для Кр властиві підвищення проникнення
судин мікроциркуляторного русла і гострий розвиток набряку у
ділянці периваскулярних тканин. При ураженні підшкірного і
підслизового шарів дерми розвивається ангіоневротичний набряк.
Зустрічається у 10-20 % людей на планеті. Дерматит, із
свербіжем і швидкою появою блідорожевих пухирів, схожих
на пухирі від жаління кропивою
Патогенез:
Активація тучних клітин з місцем вивільненням медіаторів та
активацією системи комплементу та калікреїн-кінінової
системи. Утворення аутоантитіл до Ig E та рецептору Ig E

10. Гостра алергічна кропив’янка (ГАКр)
Починається гостро, приблизно за півгодини після
потрапляння до організму відповідного алергену,
триває не більше 6 тиж. Проявляється уртикарним
висипом, що супроводжується свербежем. Елементи
ГАКр здебільшого блідо-рожевого або червоного
кольору, оточені зоною еритеми, що зникає при
натисканні. Вони зберігаються протягом 1-6 год, інколи
супроводжуються підвищенням температури тіла,
болем у черевній порожнині, суглобах. У 42% випадків
ГАКр поєднується з набряком Квінке.
У дітей у 70-85% випадків причиною ГАКр є продукти
харчування (соки, шоколад, яйця, морква тощо),
лікарські препарати (анальгетики, антибіотики).
Описані випадки пилкової, інсектної ГАКр.
Постійна поява нових елементів кропив’янки або
набряку Квінке, їх періодичне рецидивування (в строк
понад 6 міс) свідчать про формування хронічної
кропив’янки чи набряку Квінке. Тривалість
захворювання зазвичай не перевищує 6 тиж. Іноді
хвороба триває 8-10 міс, часто рецидивує. У 43%
хворих спостерігається еозинофілія, у 40% –
лейкоцитоз, у 32% – прискорена ШОЕ; у 72% –
виявляють патологію носоглотки, у 78% – шлунково-
кишкового тракту.

11. За участю імунологічних механізмів у патогенезі
проявів розрізняють імунну (алергійну), неімунну
(псевдоалергійну) і змішаного ґенезу форми
кропив’янки, набряку Квінке.
За етіопатогенетичною формою кропив’янка може
бути:
• алергічна (на екзоалергени);
• холінергічна;
• психогенна (адренергічна);
• обумовлена фізичними факторами
(дерматографічна, вібраційна, температурна,
аквагенна, внаслідок тиску, сонячна);
• аутоімунна;
• контактна;
• внаслідок інфекційних та соматичних захворювань;
• змішаної етіології;
• ідіопатична.
За ступенем тяжкості виділяють:
• тяжкий перебіг кропив’янки (генералізована, із
системними реакціями, набряком Квінке);
• кропив’янку середньої тяжкості;
• легкий перебіг кропив’янки.

12. Діагностика:
• Загальноклінічні обстеження
Дослідження крові:
1) морфологічне дослідження крові з мазком, ШОЕ,
основні біохімічні дослідження, загальний аналіз
сечі;
2) абсолютне число еозинофілів в периферичній
крові — еозинофілія може свідчити про атопію або
паразитарну інвазію;
3) АТПО (антитіла до тиреопероксидази) і анти-ТГ
(антитіла проти тиреоглобуліну) або антинуклеарні
антитіла — позитивний результат може свідчити про
аутоімунну хворобу щитоподібної залози або
системне захворювання сполучної тканини;
4) кріоглобуліни та компоненти системи
комплементу — результати, що виходять за межі
норми, можуть свідчити про системне захворювання
сполучної тканини, злоякісну пухлину, хронічний
гепатит;
5) інші — в залежності від підозрюваного основного
захворювання.
• Алергологічне обстеження
• Алергологічний (у т.ч. фармакологічний) харчовий
анамнез.
• Prick-тест з неінфекційними атопічними,
грибковими алергенами.
• Провокаційні тести: холодовий, вібраційний,
обкладання, натиск
• Алергометричне титрування гістаміном.
Важливе значення у встановленні причини кропив'янки
має анамнез, який обов’язково в себе включає:
• визначення: коли, і за яких обставин вперше
з'явилася кропив'янка;
• частота епізодів кропив'янки та визначення їх
тривалості;
• зв’язок з подорожами, зі способом проведення
відпустки чи вихідних;
• розміри, форма і розташування пухирів;
• супутнє виникнення ангіоневротичного набряку;
• зараз чи нещодавно прийняті ліки та інші речовини
(як призначені лікарем, так і доступні без рецепту,
препарати лікарських рослин, вітаміни, дієтичні
добавки);
• зв’язок у часі між виникненням кропив’янки
та контактом з їжею (споживання їжі, дотик до неї;
у переважної більшості дорослих спроба ідентифікації
харчового алергену не має успіху);
• зв’язок симптомів з потенційними фізичними
факторами (напр., експозиція до низької чи високої
температури, сонячного світла), з фізичним
навантаженням або потовиділенням;

13. Лікування
1. Уникання провокуючого фактора (напр.,
алергену, фізичного фактору тощо), якщо
відомий. У випадку харчової кропив'янки
призначення дієти з виключенням провокуючого
фактора (зникнення шкірних змін через 2–3
тиж.).
2. Уникання факторів, що неспецифічно
посилюють або провокують кропив'янку: ЛЗ
(ацетилсаліцилова кислота, інші НПЗП, опіоїди),
алкоголь, стрес.
3. Лікування основного захворювання, якщо
кропив'янка вторинного походження.

14. Фармакологічне
лікування
Антигістамінні ЛЗ: є базовим симптоматичним
лікуванням у більшості пацієнтів. Призначають п/о
H1-блокатор, що не викликає сонливості; у випадку
недостатньої ефективності також можете
призначити п/о вищу дозу препарату (допустиме 4-
кратне підвищення рекомендованої дози).
Антигістамінні препарати з підтвердженою
ефективністю для лікування кропив’янки:
біластин, цетиризин, дезлоратадин, фексофенадин,
левоцетиризин, лоратадин і рупатадин
Не призначається одночасно кілька різних
антигістамінних препаратів.
Стандартне лікування одним антигістамінним
препаратом ефективне у <50 % пацієнтів із
хронічною ідіопатичною кропив’янкою;
незважаючи на призначення високих доз цих
препаратів у 1/4–1/3 хворих кропив'янка
рецидивує.

15. Інші ЛЗ: слід зважити застосування при кропив’янці, резистентній до
наведеного вище лікування
1) монтелукаст 10 мг увечері — може бути ефективним при
лікуванні хронічної ідіопатичної кропив’янки (дані, що
підтверджують ефективність — неоднозначні);
2) циклоспорин— ефективний в лікуванні кропив’янки, резистентної
до антигістамінних препаратів, проте з урахуванням небажаних
ефектів призначайте тільки у тяжких, рецидивуючих випадках
хронічної кропив’янки (напр., у пацієнтів, які часто приймають
системні ГК);
3) препарат моноклональних антитіл проти IgE, омалізумаб —
ефективний в дозі 150–300 мг/міс. (незалежно від вихідної
концентрації IgE у сироватці крові) при лікуванні хронічної
ідіопатичної кропив’янки, а також кропив’янок: від механічного
стискання, тепловій холінергічній, сонячній і холодовій;
4) ГК: призначайте в терапії кропив’янки при сироватковій хворобі,
слід зважити застосування при інших хронічних кропив’янках, які
резистентні до лікування антигістамінними ЛЗ.
Дозування: преднізон п/о (або інший ГК у рівнозначній дозі)
залежно від інтенсивності симптомів, напр., 30–40 мг зранку
протягом кількох днів, потім зменшуйте дозу на 5 мг кожні 3 тиж.,
аж до відміни препарату.