Звіт має на меті кількісно оцінити економічні ефекти сучасної ССО. У звіті проаналізовано наявні дані щодо розвитку малого бізнесу та використання ССО в Україні, а також оглянуто результати досліджень щодо наслідків застосування спрощеного оподаткування за кордоном. Автори: Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій» , експерт Програми USAID ЛЕВ, Ігор Бураковський, голова правління ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», старший радник Програми USAID ЛЕВ, Костянтин Кравчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.

1. СПРОЩЕНА СИСТЕМА
ОПОДАТКУВАННЯ В
УКРАЇНІ:
ОЦІНКА В КОНТЕКСТІСУЧАСНИХ РЕАЛІЙ
Київ – 2015

2. Цей документ було підготовлено за підтримки американського народу, наданій через Агентство
США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми "Лідерство в економічному врядуванні"
(USAID ЛЕВ).
Програма USAID ЛЕВ впроваджується:
Міжнародною благодійною організацією
«Фонд Східна Європа»
у партнерстві з:
громадською організацією
«Інститут економічних досліджень і політичних консультацій»
громадською організацією
«Центр соціально-економічних досліджень «CASE-Україна»
громадською організацією
«Київський економічний інститут»
Автори:
Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і
політичних консультацій» , експерт Програми USAID ЛЕВ,
Ігор Бураковський, голова правління ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій»,
старший радник Програми USAID ЛЕВ,
Костянтин Кравчук, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних
консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ.
Автори дослідження висловлюють подяку старшому економісту Центру соціально-економічних досліджень
Case-Україна, старшому експерту програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ)
Володимиру Дубровському за ідеї щодо методів аналізу та за надані дані.
Погляди авторів,висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США
з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (USAID ЛЕВ)
вул. Саксаганського, 44, оф. 5, Київ 01033 Україна
Тел.: +380 44 289-5532
Факс: +380 44 200-3825
eef.org.ua
facebook.com/USAIDLEVProgram

3. 3
Зміст
Вступ......................................................................................................................................................6
1. Економіка спрощеної системи оподаткування ...............................................................................7
1.1 Різниця у податковому навантаженні на великі підприємства та МСП .........................................7
1.2 Результати застосування спрощеної системи оподаткування.......................................................8
2. Огляд спрощеної системи оподаткування в Україні........................................................................9
2.1 Основні риси спрощеної системи оподаткування.........................................................................9
2.1.1 Сутність спрощеної системи оподаткування в Україні............................................................9
2.1.2 Право на використання спрощеного оподаткування............................................................ 10
2.1.3 Ставки єдиного податку....................................................................................................... 10
2.2 Застосування спрощеної системи оподаткування в Україні ........................................................ 10
2.2.1 Цільова група суб’єктів підприємництва .............................................................................. 10
2.2.2 Роль малого бізнесу в економіці.......................................................................................... 11
2.2.3 Використання спрощеного оподаткування малим бізнесом................................................ 12
2.2.4 Галузевий розподіл платників єдиного податку................................................................... 13
3. Економічні ефекти спрощеної системи оподаткування ................................................................ 14
3.1 ССО як спосіб надання непрямих субсидій................................................................................. 14
3.1.1 Види субсидій...................................................................................................................... 14
3.1.2 Оцінка економічного ефекту від заміни ППП, ПДФО та ПДВ для підприємців...................... 15
3.1.3 Оцінка економічного ефекту від заміни ПДФО та зменшення ЄСВ для працівників ............. 16
3.1.4 Оцінка економічного ефекту від скорочення витрат на облік та звітність............................. 17
3.1.5 Загальний розмір субсидій................................................................................................... 18
3.1.6 Доступ середніх та великих підприємств до субсидій.......................................................... 19
3.2 Вплив ССО на виробництво товарів та послуг............................................................................. 19
3.2.1 Огляд теорії.......................................................................................................................... 19
3.2.2 Особливості впливу субсидій, що надаються за допомогою спрощеного оподаткування.... 20
3.2.3 Аналіз статистичних даних................................................................................................... 21
3.2.4 Емпіричні оцінки впливу субсидій........................................................................................ 24
3.2.5. ССО та легалізація підприємницької діяльності................................................................... 26
Висновки та рекомендації................................................................................................................... 32
Додаток №1. Особливості застосування спрощеного оподаткування у різних групах країн................. 35
Спрощення обліку та звітності.......................................................................................................... 35
Зміна способу нарахування податків............................................................................................... 36

4. 4
Перелік таблиць
Таблиця 1.1. Економічні ефекти ССО на макрорівні та мікрорівні ..........................................................9
Таблиця 2.1. Ставки єдиного податку за групами платників ................................................................ 11
Таблиця 2.2. Поділ суб’єктів підприємництва на групи за розміром в Україні...................................... 11
Таблиця 2.3. Характеристикисуб’єктівпідприємництвазарозміромта організаційноюформоюу2013
році ..................................................................................................................................................... 12
Таблиця 3.1. Розмір субсидій платникам єдиного податку в 2013 році................................................ 18
Таблиця 3.2. Перевагита недолікиведеннянезареєстрованої(тіньової) діяльностізточкизору
підприємства (за інших рівних умов)................................................................................................... 28
Таблиця 3.3. Перевагита недолікиведеннянезареєстрованої(тіньової) діяльностізточкизору
розвиткуекономіки(за інших рівних умов)......................................................................................... 29
Таблиця В.1. Матриця аналізу ССО ...................................................................................................... 33
Таблиця Д.1. Характеристики, переваги та недоліки основних типів спрощеного оподаткування....... 37
Перелік рисунків
Рисунок2.1. Розподіл реалізованоїпродукціїмалогобізнесувціломута ФОП-платниківєдиного
податку за секторами економіки у 2013 році....................................................................................... 14
Рисунок3.1. Розрахунковасумаподатків,які сплачуютьсясуб’єктамигосподарювання,що
використовують різні режими оподаткування (станом на грудень 2013 року)..................................... 16
Рисунок 3.2. Оподаткування найманих працівників з різним статусом (станом на грудень 2013 року) 17
Рисунок3.3. Кількістьмалих підприємствтаїх частка у загальномуобсязі реалізованоїпродукціїв
Україні у 1995-2007 роках .................................................................................................................... 23
Рисунок 3.4. Розподіл зайнятих за секторами економіки в Україні у 2000-2013 роках ......................... 23
Рисунок 3.5 Обсяг тіньової економіки в Україні (інтегральна оцінка) у 2000-2014 роках...................... 26
Рисунок 3.6. Розподіл платників ЄП II та III груп за обсягом реалізованої продукції у 2014 році........... 30
Рисунок 3.7. Аномалії у розподілі платників єдиного податку II групи у 2014 році............................... 30
Рисунок3.8. Результатимоделюваннязметоюоцінкидоходу,не задекларованогоплатниками
єдиного податку II групи у 2014 році.................................................................................................... 31

5. 5
Перелік абревіатур
Абревіатура Значення
EU Європейський Союз (англ. European Union)
IPO Первинне розміщення акцій (англ. Initial Public Offering)
ВВП валовий внутрішній продукт
ВДВ валова додана вартість
ГО громадська організація
ДФС Державна фіскальна служба України
ЄП єдиний податок
ЄСВ єдиний соціальнийвнесок
МЕРТ Міністерство економічного розвитку і торгівлі
МСП малі та середні підприємства
ОЕСР Організаціяекономічного співробітництва та розвитку
ПДВ податок на додану вартість
ПДФО податок на доходи фізичних осіб
ППП податок на прибуток підприємств
РРО реєстратор розрахункових операцій (касовий апарат)
ССО спрощена система оподаткування
ФОП фізична особа-підприємець
ЮО юридична особа

6. 6
Вступ
Сьогодні спрощена система оподаткування, обліку та звітності (ССО) є основним інструментом
підтримки малого бізнесу в Україні. За роки існування в Україні ССО продемонструвала свою
важливість не лише як фіскальний інструмент, а також як засіб збереження соціальної стабільності і
стимул розвитку підприємництва. Переваги та недоліки ССО є предметом активного обговорення в
контексті підготовки податкової реформи, що визначена як один із пріоритетних напрямків
економічного реформування в країні.
На нашу думку, рішенню стосовно долі ССО та її місця у майбутній податковій системі України має
передувативсебічнийаналізцієїсистемита адекватнаоцінкаекономічних ефектів її функціонування.
Водночас, попри досить тривалу історію існування ССО в Україні майже не було спроб комплексно
оцінити результати її функціонування в економічному вимірі. Дане дослідження, виконане в рамках
програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Лідерство в економічному врядуванні»,
покликане зробити крок до заповнення цієї прогалини.
Мета цього дослідження полягає в визначенні економічних аспектів впливу ССО на малий бізнес та
економіку в цілому, а також оцінці напрямків та масштабів цього впливу. Ми прагнули розкласти
ефекти ССО на компоненти, відділивши вплив спрощення обліку та звітності від ефектів зменшення
суми сплачуваних податків. Інструментами дослідження були аналіз статистичних даних та
математичне моделювання, в процесі проведення дослідження ми спирались також на результати
відповідних досліджень.
Визнаючи важливість політичного та соціального аспектів застосування ССО в Україні, автори роботи
свідомо сконцентрувались виключно на економічному аспекті, як першому кроку до комплексної
оцінки впливу ССО на суспільний розвиток. Дослідження також не включало аналіз економічних
ефектів використання ССО сільськогосподарськими виробниками (платниками єдиного податку
четвертої групи; до 2015 року — платниками фіксованого сільськогосподарського податку).
Дослідження базувалося на наявних офіційних статистичних даних, які є неповними та
суперечливими. Цей факт має бути врахований як при оцінці отриманих результатів, так і при
визначенні майбутніх напрямів аналізу ССО. Водночас результати аналізу дозволяють визначити
низку важливих питань, які потребують врахування при прийнятті рішень щодо реформування ССО.
Дане дослідження може бути корисним для політиків, посадовців, підприємців, громадських
активістів та експертів, які причетні до підготовки та прийняття рішень щодо долі ССО. Дослідження
має на меті сформувати більш глибоке уявлення про вплив ССО на малий бізнес та економіку,
поглибити розуміння окремих механізмів такого впливу, а також покращити обізнаність зі
статистичнимданими та результатаминаукових досліджень, які є важливим для оцінки ефектів ССО.
Структура роботи є такою. У першому розділі проаналізовані основні елементи економічного
механізму функціонування ССО. Йдеться, зокрема, про аналіз економічних аргументів на користь
особливого підходу до оподаткування малого та середнього бізнесу (МСП), а також про вплив
оподаткування на функціонування (поведінку) підприємств цього сектору економіки. У другому
розділі розглядається практика використання ССО в Україні. У третьому розділі представлено оцінку
державної підтримки(непрямих субсидій), які підприємства та підприємці отримують за допомогою
ССО, а також оглядаються дані, які є важливими для визначення економічних ефектів ССО. Третій
розділ також містить аналіз ефектів детінізації внаслідок запровадження ССО. Нарешті, наприкінці
роботинаведено рекомендаціїщодоформування державної політики у сфері оподаткування малого
бізнесу. У Додатку №1 наведено міжнародний досвід щодо застосування різних підходів до

7. 7
спрощенняобліку,звітності таоподаткуваннямалих підприємствукраїнах, які перебуваютьна різних
рівнях економічного розвитку.
1. Економіка спрощеної системи оподаткування
1.1 Різниця у податковому навантаженні на великі підприємства та МСП
Проблеми оцінки податкового навантаження в цілому та витрат, пов’язаних з дотриманням
відповідних правил та процедур, традиційно перебувають в центрі уваги політиків, представників
бізнес-спільноти та експертів. На основі аналізу відповідних досліджень можна побудувати досить
чітке бачення спільного для різних країн економічного механізму дії ССО для малого та середнього
бізнесу(МСП)1
та економічних ефектів,зумовлених застосуваннямвідповідногоподатковогорежиму.
Предметом аналізу є оцінка вартості оподаткування для МСП, а також впливу відповідних витрат на
поведінку МСП. Для цілей нашого аналізу ми визначимо вартість оподаткування як суму коштів, яку
має сплатити економічний агент, щоб виконати свої податкові зобов'язання, визначені відповідним
законодавством. Суто в структурному плані вартість оподаткування складається з таких елементів:
(1) Коштіву формі податку,який має бути сплаченийдержаві.Цейкомпонент фактично визначає
так зване номінальне податкове навантаження (statutory tax burden). Розмір платежів
залежить від величини ставок оподаткування, їх структури, а також правил визначення бази
оподаткування. У свою чергу податкові платежі можна поділити на дві основні групи, а саме:
(1.a) оподаткування доходу;
(1.b) соціальні платежі (внески на обов’язкове соціальне страхування).
(2) Витрати, пов'язані з дотриманням податкового законодавства (tax compliance costs). Йдеться
про витрати на визначення (розрахунок) величини податкових платежів, документальне
оформлення та сплату податку. Такі витрати, як правило, зростають зі збільшенням кількості
податків, які має сплатити підприємець, ускладненням правил та процедур оподаткування.
Вони такожзалежать відкількості рівнів урядування, на яких здійснюється справляння та збір
податків.
Автори досліджень в сфері оподаткування в цілому поділяють думку про те, що загальне податкове
навантаження для МСП є відносно більшим, ніж для великих компаній.2
Якщо вважати, що
номінальний податковий тягар є однаковим для підприємств різного розміру (для даної комбінації
капіталу та робочої сили), то витрати дотримання в розрахунку на одного працівника у малих та
середніх підприємствах є більшими,ніжувеликих. Хоча в абсолютному вимірі витрати дотримання є
вищими у великих компаній,у відносному вимірі (як відсоток від обсягів реалізації) вони є вищими у
МСП.
Виходячи з цього, проблему оподаткування МСП можна описати у такий спосіб.
(1) Оскільки загальне податкове навантаження для МСП є порівняно більшим, ніж для великих
компаній, вплив оподаткування на розвиток МСП є більш негативним, ніж на розвиток
1 Для цілей даної роботи ми будемо говорити про ССО для МСП, хоча на практиці скористатись неї можуть лише
економічні агенти, які відповідають певним критеріям. Ці критерії та формат відповідного режиму
відрізняються від країни до країни.
2 Див. наприклад: Evans C., 2003.Studying the Studies: An overview of recent research into taxation operating costs.
eJournal of Tax Research (2003) vol. 1, no. 1, pp. 64-92. Джерело: https://www.business.unsw.edu.au/research-
site/publications-site/ejournaloftaxresearch-site/Documents/full_edition_v1n1.pdf#page=64

8. 8
великих підприємств, і в цьому контексті оподаткування не є нейтральним (non-neutral
taxation).
(2) Спрощенняоподаткуваннявзагальномуплані можна розглядати як інструмент забезпечення
нейтральності оподаткування. Томуможнаговоритипро те, що нейтральне оподаткування за
інших рівних умов сприяє отриманню виграшу в плані ефективності, дотримання правил,
переходу підприємництва з «тіні» до «світла» (що означає збільшення реальної бази
оподаткування (true tax base).
(3) Очевидно, що спрощення по-різному впливає на різні види МСП. До того ж слід окремо
зазначити, що масштаби такого впливу залежать від формату режиму спрощеного
оподаткування.
Варто зауважити, що не лише серед дослідників, але й серед політиків існує консенсус щодо
необхідності зменшеннявартості оподаткування для МСП, в тому числі шляхом використання ССО як
інструменту сприяння розвитку МСП. Для прикладу можна послатись на різного роду документи
національного та міжнародного рівня. Так зокрема в Стамбульській декларації міністрів щодо
сприяння розвитку інноваційних та конкурентоспроможних на міжнародному ринку малих та
середніх підприємств прямо йдеться про те, що МСП потребують «сприятливих рамкових
регуляторних вимог, при розробці яких слід брати до уваги потреби МСП та необхідність сприяння їх
інтеграції у формальний сектор економіки ... що серед іншого вимагає створення таких податкових
систем, функціонування яких характеризується низькими витратами дотримання норм та правил».3
Слід також зазначити, що практично всі країни застосовують ті чи інші спрощені податкові режими
для МСП, про що мова йтиме далі.
1.2 Результати застосування спрощеної системи оподаткування
В цілому економічні ефекти ССО реалізуються на мікро- та на макрорівні. Їх аналіз дає можливість
сформулювати методологічні підходи до економічної оцінки ССО.
На нашу думку, на макрорівні в основі всіх економічних ефектів лежить економія ресурсів, яку
отримують МСП внаслідок зменшення вартості оподаткування (у визначеному вище сенсі). На
мікрорівні ми можемо говорити про вплив ССО на МСП в двох вимірах — ресурсному та
поведінковому. Ефект в ресурсному вимірі можна і потрібно розглядати для діючих МСП. У цьому
вимірі заходи, результатом яких є зменшення вартості оподаткування, ведуть до таких наслідків:
 зменшення податкового навантаження: вивільнення ресурсів для розвитку;
 зменшення видатків дотримання: вивільнення ресурсів для розвитку;
 спрощення процедур звітності: зменшення ризику корупції, вивільнення ресурсів для
розвитку тощо.
Що стосується поведінкового ефекту, то зменшення вартості оподаткування за інших рівних умов
стимулюватиме створення нових та сприятиме активізації діючих МСП.
Очевидно,що саме на цьомумає будуватисьоцінкаССО на мікрорівні.Вціломуперелікекономічних
ефектів наведено в Таблиці 1.1.
Відзначимо також, що попри очевидність багатьох ефектів їх кількісна оцінка є досить складною
теоретичною задачею.
3 Декларація була прийнята на конференції Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 5
жовтня 2004 року. Джерело:
http://acts.oecd.org/Instruments/ShowInstrumentView.aspx?InstrumentID=155&InstrumentPID=151&Lang=en

9. 9
Таблиця 1.1. Економічні ефекти ССО на макрорівні та мікрорівні
Макрорівень Мікрорівень4
1. Чистий ефект ССО (як різниця між вартістю
оподаткування до та після запровадження
ССО)
2. Чистий ефект ССО в плані витрат дотримання
(як різниця між витратами дотримання до та
після запровадження ССО)
3. Перехід МСП з неофіційного сектору в
офіційний сектор економіки
4. Вплив ССО на рівень корупції
5. Вплив ССО на динаміку продуктивності
1. Вплив ССО на динаміку зайнятості в секторі
МСП в цілому та в розрізі окремих видів МСП
2. Вплив ССО на динаміку обсягів виробництва
(абсолютна та відносна) МСП
3. Вплив ССО на динаміку офіційного/тіньового
сектору економіки (за рахунок МСП)
4. Вплив ССО на динаміку експорту/імпорту
МСП
5. Вплив ССО на динаміку податкових
надходжень/втрат: баланс податкових
надходжень та втрат МСП від спрощення
2. Огляд спрощеної системи оподаткування в Україні
2.1 Основні риси спрощеної системи оподаткування
2.1.1 Сутність спрощеної системи оподаткування в Україні
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності (ССО) була запроваджена в Україні з 1 січня
1999 року.5
Визначальною рисою ССО є спрощення способу оподаткування. Підприємства та
підприємці, що використовують ССО, сплачують особливий податок (єдиний податок), який заміняє
частину інших податків та зборів, перш за все податок на прибуток підприємств (ППП), податок на
доходи фізичних осіб (ПДФО) та податок на додану вартість (ПДВ).6
Єдиний податок має спрощений
механізмнарахування,щодозволяє його платникамзменшитивитратина ведення обліку та подання
звітності.Зокрема, частинаплатників єдиного податку мають право не використовувати реєстратори
розрахункових операцій (касові апарати).7
МетоюзапровадженняССО булапідтримкамалогобізнесу та сприяння його розвитку. З одного боку,
ССО була покликана сприяти легалізації малого бізнесу, оскільки складність обліку та процедур
сплати податків, а також зловживання представників держави при застосуванні норм податкового
4 Для спрощення ми відносимо до мікрорівня весь сектор МСП.
5 ССО була запроваджена відповідно до Указу Президента №727/98 «Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб'єктівмалого підприємництва» від 3 липня 1998 року. Активне використання ССО
розпочався післявнесення змін до цього указу у червні 1999 року (Указ Президента №746/99 «Про внесення
змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності суб'єктівмалого підприємництва» від 28 червня 1999 року).
6 Для платниківПДВ. У 2013-2014 роках підприємства та ФОП, обсяг реалізованої продукції яких перевищував
300 тис. грн за останні 12 календарних місяців,були зобов’язані реєструватися як платники ПДВ (якщо вони
використовували загальну систему оподаткування). При обсязі реалізованої продукції до 300 тис. грн реєстрація
у якості платника ПДВ була добровільною. У 2015 році межа обов’язкової реєстрації була піднята до 1 млн грн.
7 До 1 липня 2015 року платники єдиного податку були звільнені від зобов'язання використовувати реєстратори
розрахункових операцій (РРО). З 1 липня 2015 року РРО були запроваджені для частини платниківєдиного
податку. З 23 липня 2015 року використовувати РРО зобов’язані платники єдиного податку другої та третьої
груп, річний дохід яких становить більше 1 млн грн на рік, тобто відносно невелика кількість платниківєдиного
податку цих груп (відповідно до Закону України № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України
та деяких законівУкраїни щодо застосуванняреєстраторіврозрахункових операцій» від 1 липня 2015 року).

10. 10
законодавствубули однієюз причинперебуваннячастинималогобізнесу«втіні». З іншого боку, ССО
мала сприяти активізації підприємницької діяльності, оскільки зменшення вимог до обліку та
звітності знижувало бар'єр для входу на ринок нових суб’єктів підприємництва, особливо фізичних
осіб-підприємців (ФОП).
З часу запровадженняССО зазнавала неодноразових змін, які стосувалися (1) ставок єдиного податку
(ЄП), (2) порядку його нарахування, (3) переліку податків, які замінялися єдиним податком, а також
(4) критеріїв надання підприємствам та ФОП права на використання ССО. Найбільшими були зміни
2010 року, що передбачали збільшення зобов'язань для платників єдиного податку зі сплати внесків
до Пенсійного фонду, та 2012 року, що включали перегляд ставок та зміну способу нарахування ЄП
для частини платників.
2.1.2 Право на використання спрощеного оподаткування
Станомна червень2015 року право використовувати ССО мають підприємства-юридичні особи (ЮО)
та фізичні особи-підприємці, які відповідають таким вимогам: (1) обсяг реалізованої продукції
становитьне більше 20 млнгрн на рік,8
(2) вид (види) діяльності є дозволенимидляплатників ЄП.9
До
числа дозволених відносяться всі види діяльності, крім окремо зазначених у Податковому кодексі,
зокрема:обмінвалют, переважначастинафінансових,страхових та інвестиційних послуг, здійснення
операційз підакцизнимитоварами(крімроздрібноїторгівлі пивом та торгівлі паливно-мастильними
матеріалами в ємностях до 20 л), а також видобуток та реалізація корисних копалин (крім корисних
копалин місцевого значення). Крім цього, юридичні особи не мають права використовувати ССО,
якщо у їх статутному фонді частка юридичних осіб, що не використовують ССО, становить 25% або
більше.
2.1.3 Ставки єдиного податку
Станом на 30 червня 2015 року єдиний податок заміняє такі податки: (1) податок на прибуток, (2)
податок на доходи фізичних осіб (у частині доходів, що отримані від здійснення підприємницької
діяльності платника ЄП), (3) ПДВ з операцій постачання товарів та послуг всередині України (крім
оподаткування платників ЄП, що одночасно є платниками ПДВ), а також (4) податок на майно (у
частині земельного податку на ділянки, які використовуються для провадження господарської
діяльності платниками ЄП). Крім цього, ФОП-платники єдиного податку не є платниками військового
збору.
Ставки єдиного податку, а також критерії доступу до використання окремих режимів сплати цього
податку наведені у Таблиці 2.1.
2.2 Застосування спрощеної системи оподаткування в Україні
2.2.1 Цільова група суб’єктів підприємництва
Відповідно до Господарського кодексу суб’єкти підприємництва в України поділяються за розміром
на три основні групи — великі, середні та малі. До малих відносяться підприємства-юридичні особи
та ФОП, річний обсяг реалізованої продукції яких не перевищує 10 млн євро на рік, а середньорічна
чисельність працівників становить не більше 50 осіб. У групі малих суб’єктів підприємництва
виділяєтьсяпідгрупамікробізнесу — це підприємства та ФОП, річний обсяг реалізованої продукції та
кількість працівників яких становлять відповідно не більше 2 млн євро та 10 осіб (опис інших груп
8 У Податковому кодексі обсяг реалізованої продукції платниківЄП позначається терміном «річний дохід».
9 Як зазначалосявище, у цьому звіті не розглядаються платники ЄП четвертої групи (сільськогосподарські
підприємства).

11. 11
міститься у Таблиці 2.2). Варто також зауважити, що ФОП в Україні не обов’язково відносяться до
малого бізнесу — вони можуть також належати до середнього бізнесу (див. Таблицю 2.3).
Таблиця 2.1. Ставки єдиного податку за групами платників
1 група 2 група 3 група 4 група
Організаційна
форма
ФОП ФОП ФОП/ЮО ФОП/ЮО
Обсяг річного
доходу
до 300 000 грн до 1,5 млн грн до 20 млн грн не обмежено
Ставка ЄП
до 10% від
мінімальної
заробітної плати
(на місяць)
до 20% від
мінімальної
заробітної плати
(на місяць)
4% доходу для тих,
хто не платниками
ПДВ,
2% доходу для
платників ПДВ
від 0,09% до 3% від
суми індексованої
нормативної оцінки
с/г угідь
Наймані
працівники
немає не більше 10 не обмежено не обмежено
Податковий
період
Рік Рік Квартал Рік
Можливі
види
діяльності
1) роздрібний
продаж товарів на
ринках,
2) побутові послуги
1) послуги,
2) виробництво
та/або продаж
товарів,
3) ресторанне
господарство
будь-які види
діяльності, дозволені
у разі використання
ССО
сільське господарство
(частка с/г
виробництва складає
не менше 75% від
обсягу реалізації)
Споживачі
Послуги можуть
надаватися лише
населенню
Послуги можуть
надаватися лише
населенню чи іншим
платникам ЄП
не обмежено не обмежено
Джерело: Податковий кодекс України, ст. 291-293, станом на 30 червня 2015 року
Наведені вище визначення дозволяють окреслити цільову групу підприємств та ФОП, на
використання якими була розрахована ССО: це суб’єкти мікробізнесу, а також частина суб’єктів
малого бізнесу (ті, у яких обсяг реалізованої продукції становить не більше 20 млн грн на рік, але
чисельність працівників перевищує 10 осіб).
Таблиця 2.2. Поділ суб’єктів підприємництва на групи за розміром в Україні
Група
Обсяг реалізованої
продукції, на рік
Середня кількість
працівників протягом року
Організаційно-правова
форма
Мікро не більше 2 млн євро не більше 10 ФОП та ЮО
Малі не більше 10 млн євро не більше 50 ФОП та ЮО
Середні суб’єкти, що не належать до великих та малих ФОП та ЮО
Великі більше 50 млн євро більше 250 ЮО
Джерело: Господарський кодекс України, стаття 55
2.2.2 Роль малого бізнесу в економіці
Суб’єкти малого бізнесу становлять переважну частину суб’єктів підприємництва в Україні, проте їх
роль у виробництві товарів та послуг є порівняно невеликою. За даними Державної служби

12. 12
статистики (Держстату), в 2013 році в Україні працювали 1 722 070 суб’єктів підприємництва, з яких
95,07% належалидо суб’єктів мікропідприємництва, 3,78% — до малих суб’єктів підприємництва (за
виключенняммікро),1,12% — до середніх, а 0,04% — до великих. Розподіл за обсягами реалізованої
продукціїбув протилежним. Частка суб’єктів мікропідприємництва у загальному обсязі реалізованої
продукції складала лише 10,6%, частка малих суб’єктів (за виключенням мікро) дорівнювала 10,9%,
середніх — 38,8%, а великих — 39,6%. Основні показники підприємств та ФОП цих груп наведені у
Таблиці 2.3.
Статистичні дані, які дозволяють оцінити частку малого бізнесу у валовій доданій вартості суб’єктів
підприємництва,відсутні, оскільки Держстат не оприлюднює дані про додану вартість у ФОП. Однак
якщо припустити,щоспіввідношеннядоданоївартості до обсягів реалізованої продукції є однаковим
для підприємств та ФОП, що належать до однієї групи за розміром, то у 2013 році частка малого
бізнесу в валовій доданій вартості (ВДВ), створеній українськими підприємствами та фізичними
особами-підприємцями, становила 19,8% (в тому числі частка мікробізнесу — 8,7%). Це значно
менше, ніж в країнах, що перебувають на вищому рівні економічному розвитку. У ЄС частка малого
бізнесу у ВДВ суб’єктів підприємництва становила 39,4% у відповідний період (в тому числі
мікробізнесу — 21,1%).
Таблиця 2.3. Характеристики суб’єктів підприємництва за розміром та організаційною формою у
2013 році
Група за розміром Великі Середні Малі (без мікро) Мікро
Форма ЮО ЮО ФОП ЮО ФОП ЮО ФОП
Кількість ЮО та ФОП 659 18 859 351 55 332 9 689 318 477 1 318 703
Середня кількість
працівників, осіб 3 617,1 159,7 119,9 22,0 16,6 2,5 1,6
Середній обсяг реалізованої
продукції, тис. грн 2 606 056,6 88 157,7 59 199,1 8 207,7 1 952,0 678,6 185,4
Частка доданої вартості у
обсязі реалізованої продукції 24,8% 30,3% н/д 27,5% н/д 22,2% н/д
Витрати на персонал до
обсягу реалізованої продукції 10,2% 8,6% н/д 8,6% н/д 9,9% н/д
Необоротні активи до обсягу
реалізованої продукції 63,4% 54,9% н/д 65,0% н/д 158,6% н/д
Оборотні активи до обсягу
реалізованої продукції 55,8% 67,7% н/д 90,6% н/д 265,6% н/д
Капітальні інвестиції до
обсягу реалізованої продукції 6,1% 4,5% н/д 6,5% н/д 4,3% н/д
Джерело: Статистичний збірник «Діяльність суб’єктів великого, середнього, малого та
мікропідприємництва 2013». К.: Видавництво «Консультант», 2014. — 498 с.
2.2.3 Використання спрощеного оподаткування малим бізнесом
Спрощенусистемуоподаткуваннявикористовує значна частина підприємств та ФОП, що належать до
малого бізнесу. За даними Державної фіскальної служби (ДФС) у 2013 році платниками єдиного
податку були 159,5 тис. підприємств-юридичних осіб. Це становило 42,7% від загальної кількості
малих підприємств-юридичних осіб, наведеної Держстатом.

13. 13
Визначити частку ФОП, що застосовують ССО, складніше через наявність розбіжностей у даних
Держстату та ДФС. Відповідно до даних Держстату, у 2013 році в Україні працювали 1 328,7 тис. ФОП,
при цьому1 328,4 тис.з них належалидо малогобізнесу.У даних ДФС,отриманих увідповідь на різні
запити, кількість ФОП-платників єдиного податку в 2013 році варіюється від 1 100 тис. до 1 315 тис.
Крім цього, за інформацією ДФС того року в Україні декларували дохід також 678,3 тис. ФОП, що
використовувализагальнусистемуоподаткування.Якщовзяти до уваги останні дані, то кількістьФОП,
що використовують ССО, становило 62-74% від сукупної чисельності ФОП.
За даними Державноїфіскальної служби у 2013 році загальний дохід ФОП-платників єдиного податку
становив 246,7 млрд грн, ЮО-платників єдиного податку — 39,6 млрд грн. В сумі це становило 30,7%
від обсягу реалізованої продукції малих суб’єктів підприємництва та 6,6% від загального обсягу
реалізованої продукції всіх суб’єктів підприємництва (обсяги реалізованої продукції за даними
Держстату).
Потрібно також взяти до уваги, що зареєстровані ФОП становлять лише частину самозайнятих в
Україні. За даними Держстату у 2013 році в Україні було 3,9 млн осіб, що працювали не за наймом,10
що в 2-2,5 рази перевищувалокількість ФОП та юридичних осіб, які подавали звітність до державних
органів (включаючи як платників єдиного податку, так і тих, що застосовували загальну систему
оподаткування). Є кілька пояснень такої розбіжності. По-перше, частина самозайнятих, які не
зареєстровані як ФОП, можуть бути селянами, які працюють в особистих господарствах. Відповідно
до Податкового кодексу доходи селян, які вирощують продукцію на відносно невеликих ділянках
землі, не обкладаються податком з доходів фізичних осіб, тому реєстрація у якості ФОП їм не
потрібна.11
По-друге,частинасамозайнятих проводитьсвоюдіяльність неформально (тобто в «тіні»).
З іншогобоку,скористатисяперевагами ССОмають можливістьсередні тавеликі підприємства,щоне
передбачалосьприрозробці ССОв Україні.У Розділі 3 міститьсяопис деяких способів,які дозволяють
великимта середнімпідприємствамзменшуватизобов'язання з оподаткування за допомогою СОО, а
також наведено результати дослідження, що дає уявлення про чутливість підприємств до наявності
різних режимів оподаткування (частини 3.1.6 та 3.2.4).
2.2.4 Галузевий розподіл платників єдиного податку
За даними Державноїфіскальної службиу 2013 році 56,5% ФОП, які використовувалиССО,працювали
у сфері торгівлі та побутового обслуговування населення, 10,7% — у секторі транспорту та зв’язку,
9,7% — у сфері послуг для бізнесу (професійні послуги, операції з нерухомістю). 5,6% ФОП-платників
єдиного податку працювали у промисловості, 2,2% — у сфері громадського харчування та готельних
послуг,1,4% — у сільськомугосподарстві. Галузевийрозподіл доходуФОП-платниківєдиногоподатку
в основному відповідав наведеному вище розподілу числа ФОП.
Розподіл реалізованої продукції ФОП, що використовували ССО, був також подібним до загального
розподілу реалізованої продукції у малому бізнесі. Але у реалізованій продукції ФОП-платників
єдиного податку частка торгівлі та послуг була дещо більшою, ніж у реалізованій продукції малого
бізнесу в цілому, а частка промисловості та сільського господарства — меншою (див. Рисунок 2.1).
10 Відповідно до результатів регулярного вибіркового обстеження домогосподарств, що проводиться відповідно
до методології Міжнародної організації праці (МОП).Результати обстеження описано у статистичному збірнику
«Економічна активністьнаселення України 2013».Джерело:
http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2014/zb/07/zb_ean_2013.zip
11 Податковий кодекс, стаття 165,пункт 165.1.24. Джерело: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page16
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page17

14. 14
Рисунок 2.1. Розподілреалізованої продукції малого бізнесув ціломута ФОП-платниківєдиного
податку за секторамиекономікиу 2013 році
Джерело: Власні розрахунки на основі даних Держстату, ДФС
3. Економічні ефекти спрощеної системи оподаткування
3.1 ССО як спосіб надання непрямих субсидій
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності є інструментом надання субсидій частині
виробників товарів та послуг. В економічній теорії субсидія означає будь-яку фінансову або іншу
допомогу, яку держава надає суб’єктам господарювання або їх групам на вибірковій основі.12
Спрощена система оподаткування в Україні є способом надання такої допомоги. По-перше, одним із
компонентівССО є зменшення вимог до обліку та звітності, що зменшує адміністративні витрати тих
суб’єктівгосподарювання,які застосовуютьССО. По-друге, ССО дозволяє зменшувати обсяг податків,
який сплачують суб’єкти господарювання.
3.1.1 Види субсидій
Субсидії, які надаються суб’єктам господарювання за допомогою ССО, можна поділити на три групи:
1) зменшення податкового навантаження на суб’єкт господарювання в результаті заміни
податку на прибуток підприємств (ППП) або податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) (з
підприємницької діяльності), а також податку на додану вартість (ПДВ)13
єдиним податком.
2) зменшення податкового навантаження на суб’єкт господарювання в результаті заміни ПДФО
(з оплати найманої праці) єдиним податком, а також в результаті зменшення зобов'язань зі
12 За визначенням МВФ, субсидія — це будь-яка пряма або непряма підтримка, що надається виробникам
товарівта послуг,яка збільшує прибутковість цих виробників понад рівень, який існувавби за відсутності такої
підтримки.
Джерело: The IMF and reforming energy subsidies (Джерело: http://www.imf.org/external/np/fad/subsidies/)
13 Для платниківПДВ. Див. примітку 6.
Торгiвля
та
ремонт
54.3%
Промис-
ловiсть
10.2%
Проф.
дiяль-
нiсть,
нерухо-
ме
майно
8.8%
Сiльське
госпо-
дарство
5.8%
Готелi та
рестора-
ни
1.5%
Транс-
порт та
зв'язок
8.2%
Інше
11.3%
Малий бізнес
Торгiвля
та
ремонт
57.5%
Промис-
ловiсть
6.9%
Проф.
дiяль-
нiсть,
нерухо-
ме
майно
10.2%
Сiльське
госпо-
дарство
1.9%
Готелi та
рестора
ни
3.1%
Транс-
порт та
зв'язок
11.6%
Інше
8.9%
ФОП-платники ЄП

15. 15
сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) (який ФОП-платники єдиного податку можуть
сплачувати в обсязі, меншому, ніж наймані працівники).
3) зменшення фінансового навантаження на суб’єкт господарювання в результаті скорочення
витрат на ведення бухгалтерського обліку та звітність (включаючи витрати на навчання
персоналу, проходження перевірок та сплату штрафів).
Далі ми окремо оцінимо кожний з цих видів субсидій.
3.1.2 Оцінка економічного ефекту від заміни ППП, ПДФО та ПДВ для підприємців
Застосування ССО дозволяє підприємцям зменшити податкове навантаження за рахунок заміни ППП
або ПДФО (з підприємницької діяльності), а також ПДВ (якщо підприємець або підприємство є його
платником) єдиним податком (див. Рисунок 3.1). Оцінити загальний розмір субсидії, яка полягає у
зниженні відповідного податкового навантаження, можна за допомогою моделювання, сутність
якого полягає у визначенні потенційного податкового навантаження на платників єдиного податку,
яке б вони несли у разі застосування загальної системи оподаткування.14
Моделювання базується на
узагальнених даних щодо фінансових показників суб’єктів господарювання, даних щодо розподілу
доходів платників єдиного податку за групами, а також на низці припущень.15
Результати
моделювання свідчать, що застосування ССО скорочує потенційні витрати зі сплати ППП, ПДФО (з
підприємницької діяльності) та ПДВ та 33%. Водночас в масштабах економіки обсяг субсидії є
невеликим. Розмір економії становить 4,8 млрд грн або 0,3% ВВП. Мала величина субсидій по
відношенню до ВВП пояснюється тим, що частка платників єдиного податку у загальному обсязі
реалізації суб’єктів господарювання України є невеликою (6,6%).
14 Існує два основні підходи до розрахунку розміру субсидії.Згідно з першим, розмір субсидії визначається як
різниця між податковими доходами державного сектору за відсутності та за наявності ССО. При цьому може
також враховуватися різниця у видатках державного сектору (наприклад, на здійснення соціальних виплат
особам, що є/були б безробітними у випадках існуваннята відсутності ССО). Такий підхідвимагає оцінкитого,
якою була б кількістьпідприємствта ФОП за відсутності ССО, та якими були б їхні показники у цьому випадку
(counterfactual experiment). Другий підхідє більш простим. Згідно з ним, розмір субсидії визначаєтьсяяк різниця
між фактичною сумою витрат користувачів ССО на сплату податківта сумою відповідних витрат, які б ці
підприємства та ФОП несли, якби використовували загальну систему оподаткування. У цьому дослідженні
використаний другий підхід,оскільки дані,необхідні для здійснення розрахунківвідповідно до першого
підходу, не є доступними.
15 Найважливіші з припущень є такими:
(1) Платниками ПДВ є юридичні особи та ФОП, річний обсяг реалізації яких перевищує 1 млн грн (станом на
2013 рік, дані якого були використані для моделювання, відповідна межа становила 300 тис. грн; проте у
випадку відсутності ССО ця межа ймовірно була б піднята для полегшення адмініструванняПДВ).
(2) Середня частка доданої вартості у обсязі реалізованої продукції всіх юридичних осіб-платниківєдиного
податку та тих ФОП-платників єдиного податку, які мають найманих працівників,дорівнює відповідній частці
для юридичних осіб-суб’єктівмікропідприємництва, що використовували загальну систему оподаткування
(22,2% згідно з даними Держстату). Для ФОП-платників єдиного податку, що не мають найманих працівників,
така частка є більшою в 2 рази (тобто, становить в середньому 44,4%). Варто підкреслити, що мова йде про
середню частку: для частини ФОП, що не мають найманих працівників, вона є більшою (юристи, IT-спеціалісти
тощо), для частини — меншою (ФОП, що працюють у роздрібній торгівлі,тощо).
(3) Частка обсягу реалізованої продукції юридичних осіб-платниківєдиного податку, що декларують збиток, є
такою ж, як і відповідна частка юридичних осіб,що використовують загальну систему оподаткування (73%).
Частка обсягу реалізованої продукції ФОП-платниківєдиного податку, що декларують збиток, є втричі меншою
(24%).
(4) Частина платників єдиного податку, які є підприємцями лише формально, були б найманими працівниками.
Відповідно їх показники не враховувалися при розрахунку субсидії першого типу (див. частину 3.1.3 звіту та
примітки до неї).

16. 16
Рисунок 3.1. Розрахункова сума податків, які сплачуються суб’єктамигосподарювання, що
використовують різні режимиоподаткування (станом на грудень 2013 року)
Джерело: власне зображення
3.1.3 Оцінка економічного ефекту від заміни ПДФО та зменшення ЄСВ для працівників
Надання такої субсидії підприємствам не було передбачено розробниками ССО, але вона фактично
надається, оскільки суб’єкти господарювання використовують ССО для скорочення податкового
навантаження при оплаті праці. Це відбувається у такий спосіб. На вимогу суб’єкта господарювання
наймані працівникицього суб’єктареєструютьсяприватнимипідприємцямитаукладаютьдоговірпро
співпрацю з цим суб’єктом. Відповідно, суб’єкт господарювання скорочує витрати на сплату ЄСВ
(замістьЄСВ у розмірі приблизно 40% від зарплати може сплачуватися мінімальний ЄСВ — 422,65 грн
на місяць у грудні 2013-червні 2015 років), а також на сплату податку (ставка ЄП становила 4%, ПДФО
— 15-17%) (різницяу сумі сплачуваних податківтаЄСВ за різних режимівоподаткування відображена
на Рисунку 3.2). Прикладами такогоспособуорганізаціїбізнесує робота роздрібних магазинів, кожен
продавець яких зареєстрований як ФОП, а також робота підприємств автосервісу, працівники яких
також оформлені як підприємці.
Оцінка розміру цієї субсидії базується на даних обстеження домогосподарств України, згідно якого у
2013 році кількість осіб, що працюють не за наймом,16
у формальному секторі економіки України
становила 740 тис.17
Враховуючи, що кількість активних ФОП (які подають звітність), що
використовують загальну або спрощену систему оподаткування становить 1,8-2 млн, можна
припустити, що 1-1,2 млн ФОП або поєднують найману працю з підприємницькою діяльністю, або є
16 Самозайняті,члени їх сімей, а також підприємці.
17 Згідно з даними статистичного збірника «Економічна активністьнаселення України 2013»,загальна кількість
зайнятого населення Україні у віці 15-70 років становила 20 404,1 тис., а частка осіб,що працюють не за наймом,
складала 19,1%. Тобто, загальнечисло осіб,що працюють не за наймом, становило 3 897 тис. осіб. При цьому
кількістьосіб,що працюють не за наймом у неформальному секторі , дорівнювала 3 157 тис. Різницяміж цими
показниками (740 тис.) є кількістюосіб,що працюють не за наймом у формальному секторі економіки.
Джерело: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2014/zb/07/zb_ean_2013.zip
0
50
100
150
200
250
300
Податки*
Обсяг реалізованої продукції
Друга група
Третя та четверта групи
Пята та шоста групи
Загальна системаоподаткування (в середньому)
* крімподатківна доходи найманих працвників,податківна майнота ЄСВ
тис. грн
тис. грн

17. 17
підприємцями лише формально. Оцінка розміру субсидії побудована на припущенні, що приблизно
половина цих ФОП (500 тис.) були найманими працівниками, що зареєстровані як приватні
підприємці та використовували ССО. Спираючись на низку додаткових припущень18
можна
визначити, що розмір субсидії становить 6,3 млрд грн (зареєстровані як ФОП наймані працівники
сплачують єдиний податок та ЄСВ у розмірі 5,1 млрд грн, тоді як без цього статусу вони мали б
сплатити ПДФО та ЄСВ на суму 11,4 млрд грн на рік). Водночас розмір цієї субсидії по відношенню до
ВВП є невеликим (0,4% ВВП).
Рисунок 3.2. Оподаткування найманих працівників з різним статусом (станом на грудень 2013 року)
Джерело: власне зображення
3.1.4 Оцінка економічного ефекту від скорочення витрат на облік та звітність
Відповідно до Податкового кодексу платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський
облік.Зокрема,фізичні особи-підприємці,які є платникамиєдиного податку та не є платниками ПДВ,
мають вести лише книгу обліку доходів, яка заповнюється раз на день та може існувати в
електронному вигляді. Юридичні особи з аналогічним статусом мають вести бухгалтерський облік у
спрощеному порядку, який передбачає, серед іншого, збереження первинних документів обліку.
Додаткові зобов'язання з ведення бухгалтерського обліку накладаються на тих платників єдиного
податку, які є також платниками ПДВ.19
Спрощеннябухгалтерськогооблікутягне засобоюскороченнявитратна оплатупраці бухгалтерів або
самостійне ведення бухгалтерського обліку, навчання працівників, оплату бланків документів та
18 Найважливішими з цих припущень є такі:(1) розподіл найманих працівникі в,що зареєстровані та отримують
зарплату як ФОП, за групами платниківєдиного податку є приблизно таким же, як і розподіл інших ФОП (тобто,
100 тис. таких працівниківналежать до першої групи платників єдиного податку, 250 тис. — до другої групи, 150
тис. — до третьої групи); (2) середня зарплата працівників,що належать до першої та другої груп платників
єдиного податку, дорівнює середній зарплаті вУкраїні (3 265 грн на місяць у 2013 році), середня зарплата
працівників,що зареєстровані як платники єдиного податку третьої групи, становить 50% від медіанного доходу
платниківєдиного податку цієї групи (50 000 грн на рік або 4 167 на місяцьу 2013 році).
19 Податковий кодекс, стаття 296.Джерело: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page37
0
2000
4000
6000
8000
10000
12000
14000
1250
2500
4000
5500
7000
8500
10000
11500
13000
14500
16000
17500
19000
20500
22000
23500
25000
Податки
Зарплата до оподаткування (за місяць)
звичайний працівник: ПДФО (15% та 17%), ЄСВ (36,8%+3,6%)
працівник, зареєстрований як ФОП II групи: ЄП (243,6 грн), ЄСВ (422,65 грн)
працівник, зареєстрований як ФОП III групи: ЄП (5%), ЄСВ (422,65 грн)
тис. грн
тис. грн

18. 18
спеціалізованого програмного забезпечує. Крім цього, скорочуються підстави для проведення
перевірок та накладення штрафів податковими органами, а отже зменшуються відповідні витрати
часу та грошей. За даними дослідження Міжнародної фінансової корпорації,20
у 2007 році загальна
сума витрат одного підприємства на дотримання законодавства, що регулює порядок сплати
податків, в Україні становила в середньому від 12 345 грн на рік (для суб’єктів господарювання з
річним обсягом реалізації до 300 тис. грн) до 107 439 грн на рік (для суб’єктів господарювання з
річнимобсягом реалізації більше 35 млн грн), або від 8,2% до 0,1% від обсягу реалізованої продукції.
На основі цих даних можна розрахувати обсяг економії видатків на ведення обліку та дотримання
законодавства зі сплати податків. Розрахунок базується також на припущенні, що витрати платників
єдиного податку на дотримання законодавства, що регулює порядок сплати податків, є удвічі
меншими, ніж відповідні витрати суб’єктів господарювання, що використовують загальну систему
оподаткування.21
Результати розрахунку свідчать, що розмір такої економії становить 7 млрд за рік
(витрати платників єдиного податку на ведення обліку, а також інші пов’язані витрати дорівнюють 7
млрд грн, хоча могли б становити 13,9 млрд грн). Розмір цієї економії становить 2,4% від обсягу
реалізованої продукції платників єдиного податку або 0,5% від ВВП.
3.1.5 Загальний розмір субсидій
Узагальненнянаведених вище даних дозволяє зробити висновок, що у 2013 році розмір субсидій, які
отримали платники єдиного податку, становив 18,1 млрд на рік. Ця величина є великою порівняно з
обсягом продажів платників єдиного податку. При використанні загальної системи оподаткування
витратицих суб’єктівгосподарювання,пов’язані зі сплатоюподатків,всередньомустановили б 14,0%
від обсягу реалізованої продукції. Застосування ССО дозволило скоротити витрати в середньому до
7,7% від обсягу реалізованоїпродукції.Водночасзагальнасума субсидійє невеликоюповідношенню
до ВВП (1,2%).
Таблиця 3.1. Розмірсубсидій платникам єдиного податку в 2013 році
Вид субсидії
Витрати на
загальній
системі
оподаткування
Витрати на
спрощеній
системі
оподаткування
Розмір субсидії
до обсягу реалізованої продукції
до обсягу
реалізовано
ї продукції
млрд грн до ВВП
ППП, ПДФО та ПДВ 5,2% 3,5% 1,7% 4,8 0,3%
ПДФО та ЄСВ 4,0% 1,8% 2,2% 6,3 0,4%
Бухоблік, перевірки 4,9% 2,4% 2,4% 7,0 0,5%
Разом 14,0% 7,7% 6,3% 18,1 1,2%
Джерело: власні розрахунки
20 IFC. The Costs of Tax Compliancein Ukraine. Kyiv,2009.Джерело:
http://www.ifc.org/wps/wcm/connect/725f0b804b5f7ae59f06bf6eac26e1c2/UTCCS_eng.pdf?MOD=AJPERES&CACHEI
D=725f0b804b5f7ae59f06bf6eac26e1c2
21 Це відповідає оцінці,наведеній у IFC. The Costs of Tax Compliancein Ukraine. Kyiv,2009.

19. 19
3.1.6 Доступ середніх та великих підприємств до субсидій
До субсидій, які надаються за допомогою ССО, можуть отримувати доступ також середні та великі
підприємства. Такий доступ може реалізовуватися кількома способами:
 формальне подрібнення бізнесу (наприклад, шляхом реєстрації продавців у закладах
роздрібної торгівлі та закладах харчування як ФОП, що використовують ССО).
 співпраця з суб’єктами господарювання, що використовують ССО, для ухилення від
оподаткування. Приклад: підприємство, що використовує загальну систему оподаткування,
продає продукцію ФОП, що використовує ССО. При цьому ціна продукції в документах
занижується, а різницю ФОП передає представникам підприємства готівкою. Це дозволяє
підприємствузанизитивиручку,і відповідно зменшити зобов'язання зі сплати ПДВ та податку
на прибуток. Підприємство також отримує необліковану готівку, яку можна використати,
зокрема, для неформальної виплати зарплати працівникам (з ухиленням від сплати ПДФО та
ЄСВ) та дивідендів, а також для фінансування виробничих витрат, сплати хабарів тощо.
 економія на ПДФО та ЄСВ шляхом оформлення найманих працівників як ФОП, що
використовують ССО.
3.2 Вплив ССО на виробництво товарів та послуг
3.2.1 Огляд теорії
Відповіднодо економічноїтеорії22
основні наслідки надання субсидії виробникам товарів та послуг є
такими (за інших рівних умов):
 обсяг виробництва на підприємствах отримувачах-субсидії зростає;
 зайнятість на підприємствах-отримувачах субсидії також збільшується.
Водночас вплив субсидії на обсяги виробництва та зайнятість на більш високому рівні — у секторі
економіки (в якому підприємствам надаються субсидії)23
та в економіці в цілому — може бути як
позитивним,так і негативним. По-перше, субсидування може впливати на виробництво та зайнятість
на інших підприємствах — тих, що не є отримувачами субсидії. Якщо вони скорочують виробництво
та звільняють працівників (через те, що опиняються у менш сприятливих умовах порівняно з
отримувачами субсидії), загальний вплив субсидії на виробництво та зайнятість у секторі або в
економіці в цілому може бути негативним. З іншого боку, якщо субсидія сприяє збільшенню
конкуренції та виходу на ринок нових підприємств, наслідком може бути збільшення рівня
використання наявних ресурсів (зокрема, збільшення занятості та зменшення безробіття).
По-друге, субсидії впливають на ефективність використання економічних ресурсів (продуктивність),
збільшення якої є однією з головних умов зростання виробництва, особливо у довгостроковій
перспективі. Основним каналом впливу є конкуренція. Субсидія може мати позитивний вплив на
продуктивність, якщо вона сприяє конкуренції. Це можливо, зокрема, якщо субсидія призводить до
зменшеннябар’єрудлявходуна ринок.У такомувипадку конкуренціяпосилюється, більш ефективні
підприємства поступово витісняють з ринку менш ефективні, в результаті чого загальний рівень
22 Опис механізму впливу субсидій можна знайти у таких роботах:
BilbiieF.O., Ghironi,F., Melitz M. J, 2008. Monopoly Power and Endogenous Product Variety: Distortions and
Remedies. NBER WorkingPaper No. 14383.Джерело: http://www.nber.org/papers/w14383
Gwartney, J. D., Stroup, R., 1980 Macroeconomics:Privateand Public Choice.Academic Press,— 567 p.
Огляд літератури у Rizov, M., Pokrivcak J.and Ciaian P.,2013.CAP Subsidies and Productivity of the EU Farms.
WorkingPapers 146962,Factor Markets, Centre for European Policy Studies.Джерело:
http://aei.pitt.edu/58557/1/Factor_Markets_37.pdf
23 Під сектором економіки може матися на увазі як певна галузь,так і сектор малого та середнього бізнесу.

20. 20
продуктивності зростає. З іншого боку, якщо менш ефективні підприємства мають можливість
отримувати субсидію у більшому обсязі, ніж більш ефективні, дієвість механізму конкуренції
послаблюється. Менш ефективні підприємства отримують можливість залишитися на ринку або
навіть витіснити більш ефективні. В результаті зростання середнього рівня продуктивності на ринку
сповільнюється або перетворюється на зниження.
Ще одним каналом, через який субсидії можуть позитивно впливати на продуктивність, є інвестиції.
Субсидування збільшує обсяг коштів, які підприємства-отримувачі субсидії можуть вкласти у
основний (матеріальний), нематеріальний чи людський капітал. Збільшення капіталу сприяє
підвищенню ефективності використання інших ресурсів.
Субсидії,які надаються за критеріямирозміру підприємства, зумовлюють появу додаткових ефектів.
Якщо вони надаються невеликим підприємствам та мають постійний характер, додатковий ефект
таких субсидій може реалізовуватисяуформі стримуваннязростання підприємствпонадрозмір,який
дає право на отримання субсидії. Невеликі підприємства можуть пристосовуватися до
функціонування «у тепличних умовах», і перехід до роботи у стандартних умовах є еквівалентним
зовнішньому негативному шоку, який не всі підприємства бажають та є спроможними витримати.
3.2.2 Особливості впливу субсидій, що надаються за допомогою спрощеного
оподаткування
Ефекти надання субсидій через ССО в цілому мають відповідати описаним вище. Вони мають
призводити до зростання виробництва та зайнятості на підприємствах, що отримують субсидію.
Що стосується наслідків застосування субсидій на рівні окремих ринків або економіки в цілому, то
можна висловити припущення, що субсидії різного типу мають різний вплив на продуктивність:
субсидії третього типу (що полягають у зменшення витрат підприємств на облік та звітність) мають
переважно позитивний вплив на загальні обсяги виробництва, а субсидії першого та другого типу
(зменшення суми сплачуваних податків) мають неоднорідний вплив, що в підсумку може бути
негативним.
Субсидії третього типу призводять до зниження бар’єру для входу на ринок нових підприємців та
підприємств. Водночас негативний вплив цієї субсидії на конкуренцію (якщо її отримують менш
ефективні підприємства) є обмеженим (оскільки розмір цієї субсидії є обмеженим: витрати на облік
та звітність є приблизно однаковими для малих підприємств різного розміру, адже зі збільшення
розміру підприємства такі витрати зростають значно повільніше, ніж обсяги реалізації). Як наслідок,
конкуренція має посилюватися, що має призводити до збільшення рівня використання вільних
ресурсів, а також до зростання продуктивності. Крім цього, така субсидія дозволяє вивільнити
ресурси, що принаймні частково використовуються на непродуктивну діяльність (ведення обліку та
подання звітності у надмірному, неоптимальному обсязі).
Субсидії першого та другого типу, що полягають у зменшенні суми сплачуваних податків, мають
неоднорідний вплив на загальний рівень виробництва та на продуктивність. З одного боку, вони
також зменшують бар'єр для входу на ринок та вивільнюють ресурси для здійснення інвестицій. З
іншого боку, ці субсидії надаються таким чином, що менш ефективні підприємства можуть
отримувати їх у більшому обсязі, ніж більш ефективні, що створює перешкоди для конкуренції. По-
перше, доступ до субсидій є відкритим не для всіх малих підприємств та ФОП, а лише для тих, які
відповідають певним критеріям за розміром. Тому за інших рівних умов менш ефективні
підприємства та ФОП меншого розміру отримують перевагу порівняно з більш ефективними