2. ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Основні засади розвитку
інформаційного суспільства в Україні
на 2007-2015 роки
•
V. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
•
Впровадження Основних засад розвитку інформаційного
суспільства в Україні на 2007-2015 роки дасть можливість
забезпечити позитивні зміни в життєдіяльності суспільства і
людини, а саме: збільшити рівень захисту прав і свобод людини та
її добробуту, активізувати участь громадян в управлінні державою,
сприяти розвитку демократії; підвищити конкурентоспроможність
України, ефективність державного управління, продуктивність праці
у всіх сферах економіки, рівень інформаційної безпеки людини,
суспільства,
держави,
ступінь
розвитку
інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури,
зокрема
українського сегменту Інтернету; забезпечити перехід економіки до
моделі науково-технічного та інноваційного розвитку, збільшити
частку наукоємної продукції, сприяти якості та доступності послуг
освіти, науки, культури, охорони здоров'я за рахунок впровадження
ІКТ; розширити можливості людини отримувати доступ до національних
та світових інформаційних електронних ресурсів; створити нові
робочі місця, поліпшити умови роботи і життя людини; поглибити
запровадження нормативно-правових засад інформаційного
суспільства.
( Текст взятo з сайта Верховної Ради - zakon.rada.gov.ua )
3. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
•
•
•
•
•
•
•
•
•
19.08. 2011
№ 664/0/212-11
м. Дніпропетровськ
НАКАЗ
Про створення мережі експериментальних
шкіл області з упровадження медіаосвіти в
навчально-виховний процес загальноосвітніх
навчальних закладів
Відповідно до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про авторське право і суміжні
права», «Про науково-технічну інформацію», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про наукову і
науково-технічну експертизу», Указу Президента України від 30.09.2010
№ 926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», розпорядження
Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 192-р «Про затвердження плану заходів з проведення у 2011
році Року освіти та інформаційного суспільства», наказів Міністерства освіти і науки України
від 07.11.2000 № 522 «Про затвердження положення «Про порядок здійснення інноваційної освітньої
діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2000 за № 946/5167, від 20.02.2002 № 114
«Про затвердження Положення «Про експериментальний загальноосвітній навчальний
заклад», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.12.2009 за № 1217/17/233, наказу Міністерства
освіти та науки, молоді та спорту України від 27.07.2011 № 886 «Про проведення всеукраїнського
експерименту з упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних
закладів України», розпорядження голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 07.02.2011 № Р37/0/3-11 «Про затвердження плану заходів щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти у
Дніпропетровській області» та з метою сприяння розбудові в Україні ефективної системи медіаосвіти
4. “Науково-методичні засади впровадження
вітчизняної моделі медіаосвіти
в навчально-виховний процес
загальноосвітніх навчальних закладів”
експеримент з упровадження медіаосвіти
в загальноосвітніх школах України
Могилівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Царичанський район
Дніпропетровська область
5. Медіаосвіта в навчально-виховному процесі
загальноосвітніх навчальних закладів – нагальна
потреба, що відповідає інтересам
дітей, батьків, освітян, загальним тенденціям
розвитку сучасного суспільства.
6. Головне завдання шкільної медіаосвіти –
підготувати дитину до безпечної розвивальної
взаємодії із сучасним інформаційним світом медіа.
7. Мета експерименту: сприяння розбудові в Україні
ефективної системи медіаосвіти заради забезпечення
всебічної підготовки дітей і молоді до безпечної та
ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, шляхом
формування у них медіакомпетентності відповідно до їхніх
вікових та індивідуальних особливостей в межах
упровадження курсу за вибором «Медіакультура» для учнів
10-х класів.
8. Завдання експерименту:
розвиток медіакомпетентності старшокласників у навчальновиховному процесі при впровадженні курсу за вибором
«Медіакультура»;
стандартизація психодіагностичних методик оцінювання
медіакультури учнів загальноосвітніх навчальних закладів,
різних аспектів їхньої медіакомпетентності;
розроблення навчальних програм та організація експерименту
з підготовки медіапедагогів і медіапсихологів на базі закладів
системи післядипломної педагогічної освіти;
координація зусиль науковців та педагогів-ініціаторів з метою
експериментального розширення медіаосвітньої практики
формування медіакультури учнів старших класів
загальноосвітніх шкіл з урахуванням профільного навчання;
формування позитивної громадської думки населення України,
зокрема молоді, учителів, вихователів та батьків, щодо
необхідності впровадження медіаосвіти як підготовки дитини
до ефективної взаємодії зі світом сучасних медіа.
9. Термін проведення експерименту:
2011–2016 роки.
Етапи проведення експерименту:
- І. Підготовчий етап
(вересень 2011 - серпень 2012 р.)
- ІІ. Концептуально-діагностичний етап
(вересень 2012 р. – серпень 2013 р.)
- ІІІ. Формувальний етап
(вересень 2013 р. – серпень 2014 р.)
- ІV. Узагальнювальний етап
(вересень 2014 р. – серпень 2015 р.)
- V. Корегувальний етап
(вересень 2015 р. – серпень 2016 р.)
10. ІІ. Концептуально-діагностичний етап
(вересень 2012 р. – серпень 2013 р.)
•
•
•
•
•
•
•
•
Удосконалення критеріїв, розроблення та стандартизація психодіагностичних методик
оцінювання рівня медіакультури учнів загальноосвітніх навчальних закладів, різних
аспектів їхньої медіакомпетентності.
Проведення анкетування вчителів та батьків, вивчення сімейної медіакультури з метою
виявлення мотиваційної і технологічної готовності дорослих суб’єктів навчальновиховного процесу до впровадження медіаосвіти в загальноосвітніх навчальних
закладах.
Проведення першого етапу діагностики рівня медіакультури та ставлення учнів до
впровадження в школі медіаосвітніх інновацій.
Розроблення програм семінарських і практичних занять для класних
керівників, учителів-предметників із питань упровадження медіаосвіти.
Упровадження першого елементу шкільної системи медіаосвіти – курсу за вибором
«Медіакультура» для учнів 10 класів.
Проведення засідань творчих робочих груп щодо технології впровадження медіаосвіти
та функцій курсу за вибором «Медіакультура» в навчально-виховному процесі
загальноосвітнього навчального закладу.
Створення електронних ресурсів для інформаційно-комунікаційної підтримки
експерименту з упровадження медіаосвіти і поширення кращого педагогічного досвіду.
12. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МЕДІАОСВІТИ:
принцип свободи (у виборі інформації та її
інтерпретації),
партнерства, або діалогу (у процесі
навчання, створення медіапродукції, творчості),
принцип ініціативності (творче
самовираження за допомогою медіа)
12
13. МЕДІА
Медіа – це засоби комунікації, посередники, що
застосовуються для передачі повідомлень
Мас-медіа:
телебачення
радіо
преса
носії зовнішньої реклами
книги
Директ-медіа:
пошта
телефон
факс
14. НАПРЯМКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ШКІЛЬНОЇ
МЕДІАОСВІТИ
Інтеграція з
навчальними
предметами
Курс
Медіакультура
Робота
класного
керівника
Робота
шкільного
психолога
Підготовка
вчителів
Позакласна
робота
Медіаосвіта
Навчання
батьків
14
15. • Медіакультура завдяки медіа-технологіям глибоко
пронизує життя людини і неоднозначно впливає на
формування змісту свідомості, що й висуває потребу в
спеціальній підготовці дітей, молоді до існування в
сучасному просторі медіа-інформації та майбутньому
глобальному інформаційному суспільстві.
16. МЕДІАКУЛЬТУРА – ЦЕ:
Практична й інтелектуально-духовна
діяльність людини, опосередкована
медіазасобами;
Виробництво, результатом якого є нові
медіазасоби, медіатехнології та
медіапродукція у формі книг, періодичних
видань, радіопрограм, телепрограм, докумен
тальних, художніх фільмів, фотозображень
тощо;
17. МЕДІАКУЛЬТУРА В СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ
КУЛЬТУРИ
Загальна культура
Комунікаційна
культура
Інформаційна
культура
Медіакультура
17
23. Тривожні тенденції сучасного світу
•
•
Поширення феномена соціально-психологічної залежності серед молоді стає
тривожною тенденцією сучасного світу. Як зазначає К.Сельченко, для
суспільства різноманітні залежності його членів коштують більше, ніж
найстрашніші епідемії та стихійні лиха. Адже залежність забирає в людини
найцінніше – час, життя, енергію і здоров’я, заважає їй розвиватися, стоїть на
шляху реалізації заповітних бажань.
Багато дослідників вважають, що першопричину соціально-психологічної
залежності як соціального явища потрібно шукати в наявних культурних
традиціях виховання й освіти. Так, Беррі та Дженей Уайнхолд стверджують, що
способи, за допомогою яких у нашому культурному середовищі відбувається
виховання дітей, заважають розвитку їхніх здібностей. Уже з раннього
дитинства дітей не спрямовують на особистісну цілісність і психологічну
незалежність. Шкільне виховання також мало сприяє розвитку психологічнонезалежної особистості учня. Саморозвиток, інтереси, потреби й
індивідуальні особливості учнів і студентів ураховуються в останню чергу.
24. Класифікатор хвороб залежної
особистості
• Активне або пасивне перекладання на інших відповідальності
за більшу частину важливих рішень;
• Підпорядкування власних потреб потребам інших людей, від
яких вона (залежна людина) залежить, і неадекватна
поступливість стосовно їхніх бажань;
• Небажання пред’являти навіть розумні вимоги людям, від яких
індивід залежний;
• Відчуття незручності або безпорадності через відчуття
нездатності до самостійного життя;
• Страх бути покинутим особою, з якою встановився тісний
зв'язок, і залишитися наодинці з собою;
• Обмежена здатність приймати повсякденні рішення, потреба
постійно радитися з іншими людьми.
25. Класифікатор здорової особистості
• Є індивідуальна або групова само ідентифікація себе як
окремого елемента із власними йому
смислами, цінностями, цілями, завданнями, функціями, механіз
мом корекції тощо;
• Напрацьовані ефективні стратегії вирішення власних актуальних
цілей і завдань, при екологічній взаємодії з іншими індивідами
або групами, екологічному контакті з широким оточенням;
• Сумарна активність індивіда, групи або спільноти працює на
його розвиток (саморозвиток) за рахунок реалізації власних
потенцій, ефекту синергії та взаємопосилення при взаємодії з
іншими, а не за рахунок їхнього агресивного
придушення, паразитування тощо.
26. Носії інформації
• анонс *фр. annonce] - предварительное краткое
объявление о предстоящих гастролях, спектаклях,
концертах и т. п.
•
ма (от лат. reclamare — «утверждать,
выкрикивать, протестовать») — информация,
распространенная любым способом, в любой
форме и с использованием любых средств,
адресованная неопределенному кругу лиц и
направленная на привлечение внимания к объекту
рекламирования, формирование или поддержание
интереса к нему и его продвижение на рынке[1].
27. Носії інформації
•
ция (от лат. praesento — представление) —
документ или комплект документов, предназначенный
для представления чего-либо (организации, проекта,
продукта и т.п.). Цель презентации — донести до
целевой аудитории полноценную информацию об
объекте презентации в удобной форме.
• Презентация — общественное представление чего-либо
нового, недавно появившегося, созданного.
• Презентация (способ представления информации) —
информационный или рекламный инструмент,
позволяющий сообщить нужную информацию об
объекте презентации в удобной для получателя форме.
