Oliynyk TO (Oleinik) Information and communication technologies in humanitarian education: Methodical guide. Олійник Т. О. Інформаційно-комунікаційні технології в гуманітарній освіті: Методичний посібник.

1. МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Г.С.Сковороди
Олійник Т.О.
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
В ГУМАНІТАРНІЙ ОСВІТІ
Методичний посібник
Харків-2016

2. 2
Укладачі:
Олійник Т.О.
Рецензенти:
Чеботова Я.В. – канд. психологічних наук, доцент кафедри дизайну
факультету художньо-графічного мистецтва Харківського національного
педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.
Бауріна І.В. – вчитель інформатики Харківської середньої
спеціалізованої музичної школи-інтернат.
Кухаренко В.М. – професор, к.т.н., доцент, зав. проблемною
лабораторією дистанційного навчання Національного технічного
університету «Харківський політехнічний інститут»
Олійник Т. О.
Інформаційно-комунікаційні технології в гуманітарній освіті:
Методичний посібник. – Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2017. – 76с.
Затверджено редакційно-видавничою радою
Харківського національного педагогічного університету
імені Г. С. Сковороди
Подані методичні питання присвячено проблемі розбудови у вишах системи забезпечення якості освітньої
діяльності та якості вищої освіти у відповідності до Стандарту вищої освіти України. Курс «Інформаційно-
комунікаційні технології в освіті» є професійно-орієнтованою навчальною дисципліною, яка присвячена
питанням формування цифрової грамотності студентів. Мету і завдання курсу актуалізовано потребами
розбудови цифрового освітнього середовища з використанням відкритих освітніх ресурсів цифрової
культурної спадщини GLAM (Galleries, Libraries, Archives and Museums). Розглянуто засоби реалізації
інноваційних освітніх проектів, що базується на багаторічному досвіді дослідження проблем цифрового
громадянства.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
© Харківський національний педагогічний університет
імені Г. С. Сковороди, 2017
© Олійник Т.О. 2017

3. 3
ЗМІСТ
ВСТУП.............................................................................................................. 4
ПРОГРАМА КУРСУ....................................................................................... 5
Програмне забезпечення курсу ............................................................. 8
ЗМІСТ ТЕМ КУРСУ....................................................................................... 10
Змістовий модуль І: Огляд сучасних інформаційно-комунікаціних
технологій
.................................................................................................................... 10
Змістовий модуль ІІ: Використання інтернет-ресурсів у навчанні ...... 20
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.................................... 23
Самостійна робота................................................................................... 23
Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання .............................. 25
Есе.............................................................................................................. 26
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ .................................................................. 27
ПОРТФОЛІО .................................................................................................. 29
ВІДКРИТЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ....................................................... 33
Завдання ................................................................................................... 41
ЛІТЕРАТУРА................................................................................................... 48
ВЕБОГРАФІЯ.................................................................................................. 53
ДОДАТКИ ........................................................................................................ 54
Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху ............ 54
Самоаналіз стимулів та перешкод........................................................ 55
Перешкоджаючі фактори....................................................................... 55
Стимулюючі фактори............................................................................. 55
Таблиця для самооцінювання активності в дискусії......................... 56
Таблиця для самомоніторингу групової роботи ................................ 56
Інструменти систем відкритої освіти GLAM ...................................... 58
10 уроків візуалізації даних от New York Times.................................. 69
Умовні позначення.................................................................................. 75

4. 4
ВСТУП
У сучасному освітньому просторі з'явилося безліч технологічних
інновацій (штучний інтелект, віртуальна та доповнена реальність, мобільні
технології, SMART-лабораторії тощо), які рекомендовані для ефективного
впровадження. Зрозуміло, це кардинально змінює сучасну освіту, що має
бути спрямована на формування професіоналів як «архітекторів», «агентів»
змін, здатних до співпраці та об’єднання зусиль у спільноті однодумців, що
досліджують і свідомо сприяють інноваціям у цифровій культурній спадщині
GLAM. Певна річ, йдеться про якість професійної підготовки, яка
обумовлена необхідністю постійної адаптації і гнучкості фахівця до
трансформацій, що, в першу чергу, визначаються розвитком цифрових
технологій.
Водночас реалізацію сучасної освітньої парадигми неможливо
забезпечити без врахування особливостей впровадження відкритого
середовища і відкритих освітніх ресурсів, що будуються за принципами
співробітництва і діалогу рівноправних суб’єктів. Спрямованість сучасної
системи освіти на забезпечення особистісного зростання та самореалізації
зумовлює впровадження інноваційного оцінювання на основі регуляції та
саморегуляції. Цей підхід на основі впровадження технології портфоліо, що
визначає студентів як активних рівноправних учасників, яким притаманні
адекватна самооцінка та рефлексивне мислення. У теперішній час проблема
постає в тому, у який спосіб має відбуватися інноваційне оцінювання, щоб
воно адекватно відображало навчальні досягнення студентів у відповідності
із сучасними вимогами до якості освіти. Згідно з компетентнісним підходом
обидві сторони (студенти та викладач) уключені до співпраці та спільного
мислення, що зумовлено загальною спрямованістю на керування
навчальними програмами на основі само- та взаємоаналізу діяльності щодо
виявлення труднощів у навчанні та визначення ефективних заходів для їх
подолання.
У розвитку професійної кар’єри портфоліо полегшує не тільки

5. 5
своєчасну підтримку вдосконалення власного розвитку, але й інтерпретацію
досягнень мистецької молоді в професійні рейтингові системи ринку праці.

6. 6
ПРОГРАМА КУРСУ
«ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ»
Для студентів мистецьких факультетів
Навчальна дисципліна «Інформаційно-комунікаційні технології в
освіті» у відповідності до сучасних стандартів, спрямована на забезпечення
компетентного ставлення особистості до життя у інформаційному
суспільстві. Зокрема, вона характеризує сенс феномену цифрової
грамотності, що сприяє інноваціям у цифровій культурній спадщині GLAM,
як основи для розбудови цифрового освітнього середовища з використанням
відкритих освітніх ресурсів, створенню умов для формування інноваційної
культури самореалізації.
Безперечно, перехід суспільства до нової стадії розвитку – “суспільства
знань” – пропонує більше можливостей для професійної та соціальної
адаптації молодих людей, на засадах дослідницької діяльності, що набуває
особливої значущості за умов використання відкритих освітніх ресурсів
GLAM (Galleries, Libraries, Archives and Museums), масових відкритих онлайн
курсів для підвищення якості досліджень, підготовки кадрів. Сучасний світ
вимагає системного переосмислення моделей його розвитку – домінуючою
стає інтелектуальна гнучкість та винахідливість фахівців, значно більше
важить органічне поєднання освітнього процесу з науковими дослідженнями.
Суттєві зміни у формуванні інформаційного суспільства привело до
якісних змін у педагогічних підходах, що дозволяє вирішувати нові
педагогічні задачі, реалізовувати освіту орієнтовану на формування
соціально відповідальної особистості, яка буде працювати в умовах швидких
технологічних змін, глобалізації та збереження навколишнього середовища
тощо. А це вимагає для провідних університетів переосмислення ролі
викладача, реструктуризацію навчальних планів з меншими витратами та
більшою ефективністю. Мова йде про спільне створення і використання
контенту для здійснення спільної освітньої діяльності в Інтернеті на базі
загальних стандартів, угод і технологій (Smart education). Наприклад,

7. 7
відкриті європейські університети втілюють в життя колективний процес
навчання за допомогою єдиного загальнодоступного репозиторію якісних
навчальних матеріалів.
Широкі можливості трансформації навчального процесу надає
Болонський процес, який підвищує мобільність студентів і викладачів,
поліпшує прозорість процесу, забезпечує гнучкішу вищу освіту, зокрема,
самостійність науково-педагогічних працівників в моделюванні кредитно-
модульної системи навчального процесу, що потребує спрямування зусиль на
підготовку навчально-методичного і програмного забезпечення навчального
процесу, на організаційно-методичному забезпеченні самостійної роботи
студентів.
Певне місце у програмі відводиться проблемам забезпечення якості
навчання, зокрема, формуванню єдиного освітнього інформаційного
простору (ЄОІП) на базі відкритих освітніх ресурсів (OER), масових
відкритих онлайн курсів (МООС), хмарні обчислення MoodleCloud,
соціальних мереж тощо. Мета кожного заняття – реальне співробітництво і
гнучка взаємодія всіх учасників дистанційного навчання (викладачів зі
студентами, а також студентів між собою), вільний вибір індивідуальних
завдань, Інтернет- та медіа ресурсів, рефлексія, впровадження інноваційного
(формувального) оцінювання, реалізація проектно- та дослідно-орієнтованої
діяльності на основі технологій формування креативного та критичного
мислення.
Важливою є наша позиція щодо того, що університети мають
створювати конструктивну атмосферу та всіляко намагатися донести це до
студентів, щоб вони шукали консенсусні способи долати суперечності та
активно запобігати можливим маніпулятивним проявам сучасного світу. Цей
підхід базується на давно існуючому визнанні, що університет має залучати
студентів не стільки до накопичення знань, скільки до створення нових,
розвитку здатності розмірковувати задля суспільно-корисної діяльності
(критично усвідомлювати неявні «приховані» факти у складних текстах,

8. 8
формулювати аргументовані умовиводи тощо). У зв’язку з бурним розвитком
Інтернету, першочергове завдання освіти полягає у запровадженні
інноваційних освітніх технологій, що зумовлюють заохочування студентів до
свідомого навчання та мислення, зокрема, критичного через читання та
письмо.
Виходячи з аналізу зарубіжних та вітчизняних досліджень, зазначимо,
пріоритетність формування критичного мислення в освіті багатьох країн
світу на підставі особистісної й соціальної значущості даного феномену.
Одночасно критичне мислення сприяє розвитку свободи та відповідальності
особистості, вимагає перебудови в саморефлексивному напрямі всіх
академічних дисциплін. Отже, критичне мислення формує креативний підхід
до практичного використання набутого знання в усіх галузях
життєдіяльності, що готує людей до змін та невизначеності, до активного
творчого перетворення дійсності. За останнє десятиліття поняття "критичне
мислення" як результат інтеграції наук, зайняло важливе місце в термінології
філософських, психологічних, педагогічних і соціологічних досліджень.
Особлива увага приділяється основам критичного осмислення
особливостей використання інтелект-карт, інфографіки, зокрема, врахуванню
психолого-педагогічних аспектів застосовування сервісів мультимедіа в
навчальному процесі, а також способи і критерії оцінювання контенту,
підвищення ступеня медійної, візуальної та інформаційної грамотності
майбутніх педагогів, взаємозв’язку соціальних компетенцій і
соціокультурних факторів [4].
Серед сучасних технологій, які найбільш відповідають Болонському
процесу є технології змішаного навчання (аудиторні, онлайн- та дистанційні),
на базі яких можна організувати гнучкий навчальний процес. Змішане
(комбіноване навчання) – це цілеспрямований процес здобування знань,
умінь та навичок в умовах інтеграції аудиторної та поза аудиторної
навчальної діяльності суб’єктів освітнього процесу на основі використання і
взаємного доповнення технологій традиційного, електронного,

9. 9
дистанційного та мобільного навчання при наявності самоконтролю студента
(або за участі тьютора або ментора) за часом, місцем, маршрутами та темпом
навчання.
Ми розглядаємо в курсі особливості педагогічного дизайну та
проблеми альтернативного вимірювання освітніх досягнень фахівців в зв'язку
з переходом якісної освіти, що актуалізує необхідність реалізації
студентоцентрованих моделей як провідного напряму.

10. 10
Програмне забезпечення курсу:
Тип програмного забезпечення Назва програмного забезпечення
Операційні системи Windows, Linux
Відкриті освітні ресурси Europeana, EUschoolacademy,
Schooleducationgateway, Khan
Academy, Wikimedia, Wikipedia,
Wikiversitet, Open Academy,
4portfolio,
Засоби для роботи з електронною
поштою
ukr.net, gmail.com, yahoo.com,
Веб-браузери Google Chrom, Opera, Mozilla,
Iнтернет Explorer
Офісні засоби
(текстовий і табличний процесор,
засоби розробки комп’ютерних
презентацій та публікацій)
MS Office
(Word, Excel,
PowerPoint,
Publisher),
Інструменти для спільної роботи
Сервіси тайм менеджменту
Google Docs, Groups, WikiWiki
ToDoList, iCal,
Агрегатори Scoop.it, Pinterest, Paper.li, Feedly
Інтелект карти (Майндмепинг) Xmind, ExeMind, MindMap,
MindMeister
Засоби обробки графічної інформації та
відео
3D моделі
Infogr.am, TimeLine, Xmind
Picasa, Story Builder, MovieMaker,
Wordle, Prezi, QR-code
Blender, SketchUp
МООСs, EMMA, ClassCentral, FutureLearn,
Prometheus, Coursera, OERu,
YouTubeEdu, EdX, lynda.com,
Pearson, Skillsoft, Udemy, Khan
Academy, TEDed, UniverTv
Соціальні сервіси Facebook, Twitter, Insta, HootSuite
LinkedIn
Хмарні сервіси для публікації та
перегляду pdf-файлів, презентацій i
відео
Slideshare, Youtube, Vimeo, Google
Bloger, Kaltura, SlideShow, Scribd
Електронні словники та онлайн-
перекладачі
pereklad.online.ua/, Google-
translate, ABBYY Lingvo-Online,
Електронні бібліотеки Google Академия, Microsoft Aca-
demic Search, (у додатку)
OER Commons (структурована
база даних посилань для пошуку

11. 11
засобів), мережі бібліотечного
змісту і послуг WorldCat та
ДокШир
Ресурси інформаційної безпеки Eset Smart Security, Nod,
Сервіси соціальних закладок
(«віртуальної пам'яті»)
Memori, МоеМесто, HistoryPin
Cite ULike, Xmarks, Delicious
LMS,
засоби для організації е-learning, m-
learning та дистанційного навчання
Moodle, Eliademy
Skype, Webinar, Blackboard
iSpring Pro,
MyEbookFactory, Curriculet
Відкриті освітні ресурси з профілю
підготовки
OperaVision, ArtsandCulture, Open
Academy, Schooleducationgateway,
OER Commons, EUROCLIO, Open
Study, Eltiland, n2tutor,
Британський національний корпус
(British National Corpus), Корпус
сучасного американського
англійського, спадщина Льва
Толстого
Ігрове ПЗ Big History Project, History4you,
Noodle, Edutainme, Сleo
Funbrain, EDpuzzle
SimCityEdu, Engineering Interact,
Pmcruz.com
Електронні посібники та мультимедійні
курси з різних предмет
Moon Globe HD, LinguaLeo,
Яндекс Карти, Google Maps,
TEDed, Youtube Edu, Tour Builder
+ Google Maps, Minds of Modern
Mathematics, Vimeo
Системи віртуальної реальності (музеї) Google Cultural Institute (Art
Project, Solar System, World
Wonders Project, Планета Земля,
Древний Рим), National Geographic
Історія України, Музейний
простір України,
Системи віртуальної реальності (музеї
лабораторії)
BodyWorld, The Human Body by
Tinybop, Google Sky, Moon Globe
HD, Late Nite Labs, Labster,
ГлобалЛаб,
Пакети підтримки математичної
діяльності
DG, GRAN, DERIVE, Mathematica

12. 12
СТРУКТУРА ЗАЛІКОВИХ КРЕДИТІВ КУРСУ
«ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ»
Тема
Кількість годин,
відведених на
Лекції
Лабораторні
заняття
Самостійна
робота
Індивідуальна
робота
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І:
Огляд сучасних інформаційно-комунікаціних технологій
1. Вступ. Тенденції впровадження інформаційно-
комунікаціних технологій (ІКТ) в освіту.
Відкрита освітнє середовище
2
2. Огляд інструментальних засобів та стандартів в
сфері інформаційно-комунікаційних технологій.
Ліцензія CreativeCommons
2
3. Інформаційна безпека та захист даних. 2
4. Використання мультимедійних технологій та
електронних навчальних матеріалів у
навчальному процесі. Візуалізація даних
2 2 2
5. Інформаційні моделі. Етапи розв’язування задач
за допомогою ІКТ.
2 4 2 2
6. Методика навчання предметної області з
використанням ІКТ.
4 2
7. Програмні засоби створення освітніх презентацій. 4 2 2
8. Засоби автоматизованого контролю знань. 2 2
9. Автоматизація управління навчальним закладом. 2 2
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ:
Використання засобів відкритої освіти
10.Відкрита освіта. Основні характеристики та
принципи використання комп’ютерних мереж.
2 2 2
11.Основи Web-дизайну. Створення освітнього веб-
сайту.
4 2
12.Організація дистанційного навчання. Вступ до
тьюторської діяльності.
2 2 2
13.Розробка дистанційного курсу (проект щодо
розробки відкритих цифрових ресурсів
культурної спадщини Europeana тощо).
8 4 4

13. 13
Всього: 10 38 20 10

14. 14
(ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ)
Тема
Кількість годин
лек лаб. сам.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І:
Огляд сучасних інформаційно-комунікаціних технологій. Використання
засобів відкритої освіти
1. Вступ. Тенденції впровадження інформаційно-
комунікаціних технологій (ІКТ) в освіті. Відкрита освітнє
середовище
2
2. Огляд інструментальних засобів та стандартів в сфері
інформаційно-комунікаційних технологій.
1
3. Інформаційна безпека та захист даних. 2
4. Освітні електронні ресурси. Ліцензія CreativeCommons 2
5. Інформаційні моделі. Етапи розв’язування задач за
допомогою комп’ютера.
2 2
6. Відкрита освіта. Візуалізація даних 2 1 2
7. Програмні засоби створення освітніх презентацій. 1 2
8. Засоби розробки систем автоматизованого контролю знань. 1 2
Всього 6 6 12

15. 15
ЗМІСТ ТЕМ КУРСУ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І:
ОГЛЯД СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ
Тема 1. Тенденції впровадження інформаційно-комунікаціних
технологій (ІКТ) в освіту. Відкрите освітнє середовище
Технологія. Поняття технологічних процесів. Педагогічні технології.
Інформація та інформаційні процеси. Інформаційно-комунікаціні технологій.
Інфомаційна діяльність людини. Відкрите освітнє середовище. Основні етапи
розвитку ІКТ. Педагогічні можливості ІКТ. Створення інформаційного
освітнього простору. Основні галузі застосування ІКТ. Розвиток критичного
мислення засобами ІКТ. Використання ІКТ у процесі візуалізації даних.
Інформаційна культура.
Поняттєво-термінологічний апарат: інформація, технології, ІКТ,
інформаційно-освітній простір, інформаційна діяльність, критичне
мислення.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
Огляд досліджень щодо проблеми застосування ІКТ у педагогічній
діяльності.
Основні шляхи розвитку ІКТ в сучасних умовах.
Роль ІКТ в науці та суспільстві.
Перспективи розвитку комп’ютерної техніки.
Теми рефератів:
Розвиток інформаційної компетентності майбутнього педагога.
Особливості використання ІКТ у педагогічну діяльність.
Система професійної підготовки майбутніх викладачів в умовах
інформатизації освіти.
Розвиток інформаційної діяльності студентів в процесі професійної
підготовки.
Формування готовності до розвитку процесів візуалізації даних засобами
ІКТ.
Рекомендована література:
Основна: 1,2, 7, 9, 13, 14, 15, 20, 34, 37, 40, 42.
Веб-джерела: 1, 6, 7, 20, 23.

16. 16
Тема 2. Огляд інструментальних засобів та стандартів в сфері
інформаційно-комунікаційних технологій
Огляд інструментальних засобів. Нормативні документи, що
регламентують створення та використання електронних засобів навчального
призначення. Ліцензія CreativeCommons. Санітарно-гігієнічні норми та
обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах. Правила
техніки безпеки під час роботи з комп’ютером. Управління інтелектуальної
власністю в ВНЗ. Авторське право в сфері ІКТ.
Поняттєво-термінологічний апарат: засоби, інструментальні засоби,
стандарти сфери ІКТ, техніка безпеки.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
Керування інтелектуальною власністю.
Авторське право в сфері ІКТ. Ліцензія CreativeCommons
Методичні аспекти використання інструментальних засобів у навчанні.
Теми рефератів:
Нормативні документи, що регламентують створення та використання
електронних засобів навчального призначення.
Вплив інформаційного суспільства на людину.
Забезпечення захисту прав інтелектуальної власності (авторів та
розробників).
Рекомендована література:
Основна: 1, 2, 7, 9, 13, 14, 15, 20, 34, 37.
Веб-джерела: 1, 6, 7, 16, 23.
Тема 3. Інформаційна безпека та захист даних
Інформаційна безпека, цінність, доступність, цілісність,
конфіденційність інформації. Методи забезпечення інформаційної безпеки:
правові, організаційні й технічні. Управління ризиками.
Захист інформації від несанкціонованого доступу. Ідентифікація й
аутентификация. Криптографічний захист інформації. Електронно-цифровий
підпис.
Шкідливі програми й керуючі впливи. Антивірусний захист: методи
виявлення шкідливих програм, антивірусні програми. Захист інформації в
мережах.
Поняттєво-термінологічний апарат: комп’ютерні віруси, захист
інформації, інформаційна безпека.

17. 17
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
Розроблення, впровадження та легалізацію програмного забезпечення.
Профілактика і боротьба зі спамом.
Принципи роботи з антивірусними програмами.
Принципи «зараження» комп’ютерним вірусом диска й пам’яті комп’ютера.
Теми рефератів:
Правила профілактики та «боротьби» з комп’ютерними вірусами;
Ліцензування навчальних продуктів.
Антивірусні програми, їх класифікація та принципи роботи.
Принципи та шляхи захисту інформації.
Рекомендована література:
Основна: 1,2, 7, 9, 13, 14, 15, 20, 34, 37, 40, 42.
Веб-джерела: 1, 6, 7, 16, 23.
Тема 4. Використання мультимедійних технологій та електронних
навчальних матеріалів у навчальному процесі
Інтернет-технології інформаційного забезпечення навчального
процесу. Використання мережних ресурсів ХНПУ імені Г.С.Сковороди в
навчальному процесі. Освітні портали, бібліотеки й інші інформаційні
системи у відкритому інформаційному просторі. Ліцензія CreativeCommons.
Інформаційні ресурси наукової бібліотеки ХНПУ імені Г.С.Сковороди.
Інформаційний пошук і конфігурування власних ресурсів. Пошукові системи
Інтернет.
Навчально-інформаційні комплекси. Візуалізація даних Електронні
підручники, мультимедійні навчальні посібники, програмні комплекси для
проведення віртуальних лабораторних робіт. Навчальні курси. Контрольні й
лабораторні роботи. Діалог зі студентами через електронну пошту й Інтернет.
Поняттєво-термінологічний апарат: мультимедіа, електронні ресурси.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
Особливості та структура електронного навчально-інформаційного
комплексу.
Принципи роботи з пошуковими системами Інтернет.
Огляд та класифікація сучасних навчальних електронних видань.
Принципи створення мультимедійних додатків.
Ергономіка навчальних електронних посібників.
Теми рефератів:
Використання ІКТ для створення електронних ресурсів.

18. 18
Розробка електронних підручників з використанням методу гіпертекстового
скорочення інформації.
Дизайн інтерфейсу електронних посібників.
Рекомендована література:
Основна: 8, 20, 22, 34.
Веб-джерела: 1,6-16, 20, 23.
Тема 5. Інформаційні моделі. Етапи розв’язання задач за допомогою ІКТ
Поняття інформаційної моделі. Побудова моделі. Основні етапи
розв’язування прикладної задачі за допомогою комп’ютера.
Алгоритми. Властивості алгоритмів. Форми подання алгоритму.
Виконавець алгоритму. Система команд виконавця. Базові структури
алгоритмів: слідування, розгалуження, повторення.
Порядок складання алгоритмів. Поняття програми.
Комп’ютерний експеримент засобами пакетів підтримки математичної
діяльності DG, GRAN, DERIVE та EXCEL.
Поняттєво-термінологічний апарат: модель, моделювання,
інформаційна модель, комп’ютерна модель, комп’ютерний експеримент.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
Основні етапи комп’ютерного моделювання.
Формалізація як основний етап побудови моделі.
Дослідження адекватності моделей об’єкту, що моделюється.
Теми рефератів:
Поняття технології комп’ютерного моделювання.
Можливості побудови і дослідження за допомогою комп’ютера
інформаційних моделей.
Алгоритм як засіб представлення інформаційної моделі.
Основні етапи проведення комп’ютерного експерименту.
Розв’язання задач за допомогою DG та GRAN,.
Розв’язання задач за допомогою DERIVE.
Розв’язання задач за допомогою EXCEL.
Рекомендована література:
Основна: 3, 14, 20, 26, 29, 31, 36, 39, 42, 46, 47, 49.
Веб-джерела: 6, 14, 20, 23.
Тема 6. Методика навчання предметної області з використанням ІКТ

19. 19
Програмні засоби цільового призначення. Програмні засоби для
підтримки навчання історії, мови і літератури та інших предметів.
Комп’ютерні енциклопедії та довідники. Огляд сучасних навчальних засобів
на зовнішніх носіях та в Інтернеті.
Поняттєво-термінологічний апарат: прикладні засоби.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
Методика роботи з прикладними програмними засобами цільового
призначення.
Можливості прикладних програм навчального призначення.
Огляд сучасних прикладних програм для навчання дітей дошкільного
віку.
Теми рефератів:
Аналіз програми «Сходинки до інформатики».
Вираховування вікового, психологічного та фізіологічного стану і
розумового розвитку учнів на уроках з використанням комп’ютера.
Правила роботи з прикладними програмами навчального призначення.
Правила користуватися комп’ютерними енциклопедіями.
Рекомендована література:
Основна: 1, 2, 22, 25, 29, 42.
Веб-джерела: 1, 6, 17, 20, 23.
Тема 7. Програмні засоби створення освітніх презентацій
Поняття комп’ютерної презентації. Основне призначення системи
підготовки презентацій. Об’єкти, що опрацьовуються за допомогою системи
підготовки презентацій, та їх властивості. Тексти, малюнки, анімація та звук
на слайдах. Інтерактивні презентації (реалізація переходів між слайдами за
допомогою гіперпосилань і системи навігації). Створення освітніх
презентацій. Демонстрація презентацій.
Поняттєво-термінологічний апарат: презентація, гіперпосилання,
анімація.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
Призначення комп’ютерних презентацій.
Пакети презентаційної графіки.
Способи створення мультимедійних презентацій.
Теми рефератів:
Етапи створення освітніх презентацій.
Комп’ютерна анімація.

20. 20
Методика застосування мультимедіа об’єктів при створення комп’ютерної
презентації.
Рекомендована література:
Основна: 11, 13, 14, 20, 22, 42.
Веб-джерела: 1, 6, 23.
Тема 8. Технологія автоматизованого контролю знань
Технологія автоматизованого контролю знань, їх призначення, галузі
застосування. Основні поняття технології автоматизованого контролю знань.
Комп’ютерне прогнозування. Технології комп’ютерного тестування.
Поняття про експертні системи. Типи експертних систем. Загальна
схема організації експертної системи. Основна структура, класифікація
експертних систем і способи їх застосування.
Поняттєво-термінологічний апарат: діагностика, прогнозування,
експертні системи, тестування.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
Побудова навчальних експертних систем та їх використання в процесі
навчання.
Технологія прогнозування та оптимізації контролю знань засобами ІКТ.
Теми рефератів:
Електронний портфоліо – форма педагогічної діагностики навчальних
досягнень.
Роль ІКТ в системі контролю знань студентів.
Створення системи автоматизованого моніторингу навчання.
Рекомендована література:
Основна: 15, 20, 22, 26, 27, 39, 42.
Веб-джерела: 1, 5 ,6, 17, 20, 23.
Тема 9. Автоматизація управління навчальним закладом
Компоненти інформаційної системи навчального закладу. Поняття про
автоматизовані системи управління, системи автоматизованого
проектування. Автоматизоване робоче місце директора, завуча, вчителя.
Засоби автоматизації підготовки розкладу занять та планування
навантаження (електронний журнал, електронний каталог бібліотеки, бази
даних школи).

21. 21
Поняттєво-термінологічний апарат: засоби автоматизації, бази даних,
електронний журнал.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
Системи управління базами даних.
Технологія проектування педагогічної діяльності.
Електронна бібліотека ХНПУ імені Г.С.Сковороди (Library).
Теми рефератів:
Правила організації й управління навчальною діяльністю засобами ІКТ.
Засоби візуалізації даних.
Презентація електронного журналу групи.
Особливості та структура процесу створення бази даних.
Рекомендована література:
Основна: 15, 20, 264, 27, 39, 42.
Веб-джерела: 1, 5 ,6, 17, 20, 23.

22. 22

23. 23
Теми проектів до 1 змістового модуля:
Визначення принципів підбору електронних ресурсів для формування
інформаційної компетентності студентів педагогічних вузів.
Готовність студентів до роботи в комп’ютерному середовищі.
Проблема дотримання авторських прав в мережі Інтернет. Ліцензія
CreativeCommons.
Формування інформаційного простору у вищому навчальному закладі.
Можливості ІКТ для організації дослідницької діяльності студентів.
Форми, методи, засоби візуалізації даних засобами ІКТ.
Дослідження та організація системи забезпечення інформаційної безпеки:
правові, організаційні, технічні.
Методика створення освітніх презентацій з різних дисциплін.
Презентація електронного журналу.
Презентація електронної бібліотеки.
Шляхи підвищення ефективності електронних освітніх ресурсів.

24. 24
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ:
ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ
Тема 10. Відкрита освіта. Основні характеристики та принципи
використання комп’ютерних мереж
Глобальна мережа Інтернет. Комп’ютерні мережі. Технологія клієнт-
сервер. Інформаційний зв’язок у мережі Інтернет. Інформаційна безпека під
час роботи в мережі Інтернет. Використання
Поняття про гіпертекстовий документ. Служба перегляду
гіпертекстових сторінок World Wide Web. Організація інформації, принципи
навігації. Веб-сервери. Адреси веб-сторінки. Перегляд і створення веб-
сторінки. Пошукові машини. Пошук інформації в Інтернеті. Мобільний
Інтернет.
Огляд сайту Харківського національного педагогічного університету
імені Г.С.Сковороди.
Поняттєво-термінологічний апарат: комп’ютерні мережі, Інтернет,
електронна пошта, пошукові системи, інтерактивне спілкування.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
Сучасні проблеми залучення мережевих технічних ресурсів для забезпечення
підключення наукових установ та навчальних закладів до Інтернет;
Правила електронного листування.
Мобільний Інтернет.
Основні принципи побудови мережі Інтернет;
Основні послуги глобальної мережі Інтернет;
Види програмного забезпечення, необхідного для роботи в глобальній
мережі;
Основні принципи пошуку інформації в Інтернеті.
Теми рефератів:
Соціальні питання ІКТ: інтелектуальна власність, комп’ютерні злочини.
Правила й етикет електронного листування.
Призначення форумів і правила роботи у форумах.
Правила інтерактивного спілкування в мережі Інтернет.
Основні можливості використання поштових програм.
Поняття про електронну комерцію.
Рекомендована література:
Основна: 20, 220, 32, 42, 51.
Веб-джерела: 1, 3, 6-12, 15, 19-23.,

25. 25
Тема 11. Основи Web-дизайну
Основи WEB-дизайну. Структура веб-сторінки. Побудова
гіпертекстових зв’язків. Таблиці та їх використання у веб-сторінках. Етапи
розробки Web-сайту: планування, реалізація, тестування, публікація,
рекламування сайту, супровід сайту. Проектування гіпертекстових
документів.
Інструментарій програми Microsoft Publisher. Створення веб-сторінок за
допомогою Microsoft Office Publisher: увід тексту, шрифти, типи шрифтів,
форматування тексту. Перевірка структури по гіперпосиланням.
Поняттєво-термінологічний апарат: сайт, дизайт, гіпертекст, web-
документ.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
Принципи розміщення інформації у WWW.
Мережевий інтерфейс.
Web-графіка.
Теми рефератів:
Основні принципи побудови та функціонування мережі Інтернет.
Огляд технологій створення інтерактивних веб-сайтів.
Презентація «Власний веб-сайт».
Презентація «Навчальний веб-сайт із різних предметів».
Рекомендована література:
Основна: 22, 32, 42, 51.
Веб-джерела: 1, 6,7, 16, 20, 23.
Тема 12. Організація дистанційного навчання
Психолого-педагогічні аспекти дистанційного навчання. Методичне,
програмне, технічне, інформаційне та організаційне забезпечення системи
дистанційного навчання. Технології дистанційного навчання. Структура
навчального процесу в системі дистанційного навчання. Організаційні форми
дистанційного навчання (презентація, конференція, самостійна робота над
проектом, контроль у вигляді екзаменів, тестів тощо, дослідницькі проекти,
тьюторіал). Вступ до тьюторської діяльності.
Поняттєво-термінологічний апарат: дистанційна освіта, дистанційне
навчання, дистанційний курс, тьютор.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:

26. 26
Огляд програмних засобів та оболонок для створення та реалізації
дистанційних курсів (Moodle).
Рекомендації до концепції дистанційного навчання.
Характеристика дистанційного студента.
Теми рефератів:
Розвиток технологій дистанційного навчання і використання їх для
запровадження в Україні системи навчання протягом усього життя.
Мета і завдання дистанційного навчання.
Психологічні бар’єри дистанційного навчання.
Якість дистанційного навчання.
Засоби дистанційне навчання для активізації критичного мислення.
Змішане навчання
Рекомендована література:
Основна: 13, 20-24.
Веб-джерела: 1, 6-11, 15, 18, 23.
Тема 13. Розробка дистанційного курсу
Основи роботи з програмними засобами та оболонками для створення
та реалізації дистанційних курсів. Порівняльна характеристика можливостей
Веб-класу ХПІ, Moodle, Joomla. Планування курсу. Визначення мети курсу
(актуальність, специфічність). Підбір матеріалу та навчальних засобів.
Визначення системи контролю. Апробація курсу.
Питання, що виносяться на самостійне опрацювання:
Особливості електронних навчальних ресурсів та їх використання в процесі
дистанційного навчання.
Тьотор – організатор дистанційного навчання.
Теми рефератів:
Moodle – середовище для створення дистанційних курсів.
Методика розробки дистанційних курсів.
Авторське право.
Рекомендована література:
Основна: 13, 20-24, 42.
Веб-джерела: 1, 6-11, 15, 18, 23.
Теми проектів до 2 змістового модуля:
Презентація дистанційного курсу, створеного в середовищі Moodle
Проектування структури, етапів та створення шкільної Intranet.
Технологія створення дистанційного курсу.

27. 27

28. 28
Тематичний план практичних занять
1. Огляд інструментальних засобів та стандартів в сфері інформаційно-
комунікаційних технологій.
2. Використання мультимедійних технологій та електронних навчальних
матеріалів у навчальному процесі.
3. Інформаційні моделі. Етапи розв’язування задач за допомогою
комп’ютера.
4. Методика навчання предметної області з використанням ІКТ.
5. Програмні засоби створення освітніх презентацій засобами Power Point.
6. Засоби автоматизованого контролю знань засобами ІКТ.
7. Автоматизація управління навчальним закладом засобами ІКТ.
8. Глобальна мережа Інтернет (2 год.)
9. Принципи роботи з гіпертекстом (4 год.)
10.Електронна пошта. Інтерактивні служби Інтернет(4 год.).
11.Основи Web-дизайну. Створення освітнього веб-сайту засобами Microsoft
Publisher (4 год.).
12.Організація дистанційного навчання. Вступ до тьюторської діяльності.
13.Розробка дистанційного курсу (проект).
Самостійна робота
1. Робота з графічними зображеннями у середовищі Microsoft Word. (2 год.)
2. Створення бази даних у середовищі табличного процесора, упорядкування
та пошук потрібної інформації. (2 год.)
3. Використання мультиплікації при створенні комп’ютерних презентацій (2
год).
4. Створення особистісного сайту засобами Publisher (2 год.)
5. Опрацювання текстової інформації (розпізнавання, редагування,
переклад). (2 год.)
6. Інформаційно-пошукові системи в Інтернет (2 год.).

29. 29
Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання
Підбір літератури та складання есе (рефератів), презентацій за темами:
Педагогічні основи використання сучасних інформаційно-комунікаційних
технологій у дошкільній освіті.
Психолого-педагогічні, методичні аспекти використання ІКТ у процесі
навчання молодших школярів
Ефективність використання ІКТ в дошкільній освіті.
Принципи побудови програм з курсу комп’ютерної азбуки для дітей
дошкільного віку.
Аналіз програм, розроблених спеціально для дітей дошкільного віку.
Інформаційно-комунікаційні технології в дошкільній освіті: Теорія й
практика.
Проблеми, перспективи й найбільш ефективні стратегії впровадження
інформаційних технологій у дошкільну освіту.
Створення розвиваючого середовища навчання для дітей дошкільної
освіти.
Формування комунікаційних навичок засобами ІКТ.
Використання комп’ютерних завдань у проведенні виховної роботи.
Створення навчально-методичного матеріалу засобами текстового
редактора.
Створення навчально-методичного матеріалу засобами табличного
редактора
Створення навчально-методичного матеріалу засобами мультимедійних
презентацій.
Розвиток логічного мислення дітей засобами інформаційних технологій.
Розвиток критичного мислення дітей засобами інформаційних технологій.
Педагогічні умови використання ІКТ в освіті.
Організація рольових ігор й дослідницької діяльності в освіті.
Формування уявлень про інформаційну картину світу у дітей.

30. 30
Практичне освоєння комп'ютера як інструмента діяльності викладача.
Формування творчих здібностей засобами ІКТ.
Організація ігрового навчання засобами ІКТ.
Форми організації навчання інформатиці в освіті.
Вимоги до есе:
Обсяг: текст від 10 сторінок в редакторі Microsoft Word, обов’язкове
включення малюнків та списку використаної літератури.
Формат сторінки: А4, Шрифт – Times New Roman 14, українською
мовою через 1,5 інтервали. Розміри полів: зліва – 30мм, справа – 15мм,
зверху – 20мм, знизу – 20мм.
Вимоги до створення освітній презентації:
Обсяг – не менше 8 слайдів. Тема презентації співпадає зі змістом.
Грамотність викладу і достовірність презентації (у роботі немає
орфографічних та граматичних помилок, наявність точних, повних та
корисних даних).Обов’язкова наявність у презентації тексту, малюнків,
анімації, звуку, гіперпосилань та системи навігації.
Вимоги до створення освітнього сайту:
Обсяг – не менше 4 сторінок. Зміст сайту відповідає назві його сторінок.
У сайті немає орфографічних, граматичних помилок . Сайт містить точні,
повні, корисні та актуальні дані. Наявність засобів навігації (гіперпосилання,
кнопки тощо). Наявність таблиць, схем, малюнків. Текст сайту легко
читається. Фон не яскравий та добре пасує до кольору тексту, малюнків,
таблиць.

31. 31
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Необхідна навчальна база перед початком вивчення дисципліни
Вивчення дисципліни базується на знаннях та вміннях, отриманих при
вивченні курсів «Сучасні інформаційні технології», «Інформатика і
комп’ютерна техніка», «Педагогіка», «Педагогічна майстерність», «Технічні
засоби навчання».
Курс викладається за модульно-рейтинговою технологією. Методика
оцінювання навчальних досягнень студентів включає використання
поточного опитування в ході лабораторних занять, оцінювання виступів
студентів у ході дискусій, оцінювання підготовлених рефератів, презентацій,
порт фоліо. Навчальні досягнення студентів з усіх видів виконуваних робіт
(теоретична підготовка, практична робота, науково-дослідна робота)
оцінюються кількісно – визначається рейтинг.
Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
Бали
Оцін
каза
шкал
ою
ECTS
Характеристика
1 0-34 F Незадовільно з обов’язковим повторним курсом
2 35-59 FX
Незадовільно з можливістю повторного складання
3 60-69 Е
Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії
3 70-74 D
Задовільно – непогано, але зі значною кількістю
недоліків
4 75-79 C
Добре – в цілому правильна робота з певною кількістю
суттєвих помилок
4 80-89 B
Дуже добре – вище середнього рівня з кількома
помилками
5 90-100 A
Відмінно – відмінне виконання з окремими несуттєвими
неточностями
Оцінювання за 5-ти бальною системою
навчальної роботи студентів
№ з/п Види роботи Максимальна кількість балів
1. Практичні заняття (Модуль 1) 2 бали за кожне заняття
2. Практичні заняття (Модуль 2) 2 бали за кожне заняття
3. Освітній сайт 10 балів
4. Презентації 5 балів
5. Реферати (есе) 10 балів
6. Захист проекту 20 балів
7. Портфоліо 25 балів

32. 32
Критерії оцінки усного опитування
Усна відповідь оцінюється за такими критеріями:
«5» – теоретичні питання розкриті повністю і вірно;
«4» – теоретичні питання переважно розкриті, тобто у відповіді правильно
розкрита переважна більшість питань;
«3» – теоретичні питання розкриті частково, тобто відповідь правильно
розкриває більшість питань, але значна частина завдання не розкрита
зовсім, або розкрита невірно;
«2» – теоретичні питання переважно не розкриті або розкриті переважно
невірно;
«1» – теоретичні питання розкриті повністю невірно;
«0» – відмова від відповіді.
Критерії оцінки письмового опитування
Письмове виконання теоретичного завдання оцінюється за такими
критеріями:
«5» – теоретичні питання розкриті повністю і вірно;
«4» – теоретичні питання переважно розкриті, тобто у відповіді правильно
розкрита переважна більшість питань;
«3» – теоретичні питання розкриті частково, тобто відповідь правильно
розкриває більшість питань, але значна частина завдання не розкрита
зовсім, або розкрита невірно;
«2» – теоретичні питання переважно не розкриті або розкриті переважно
невірно;
«1» – теоретичні питання повністю не розкриті або розкриті повністю
невірно.
«0» – відсутність при опитуванні або відмова від виконання завдань
опитування.
Критерії оцінки відповідей на тестові питання
Виконання комп’ютерного тесту оцінюється за оцінкою комп’ютера з
округленням оцінки до цілого значення та урахуванням ступеня
самостійності виконання тесту:
Критерії оцінки знань студентів при виконанні практичних задач,
завдань
Виконання практичного завдання оцінюється за такими критеріями:
«5» – завдання виконане без жодних зауважень;
«4» – можливі несуттєві помилки, що не вплинули на кінцевий результат;
«3» – завдання виконане не повністю, або припущені помилки, що
призвели до невірного кінцевого результату;
«2» – завдання переважно не виконане, або виконане переважно невірно;
«1» – невміння самостійно виконувати завдання;
«0» – відсутність при виконанні завдання або відсутність передбачених
завданням результатів виконання.

33. 33
ПОРТФОЛІО
Структура портфоліо студента:
коротке резюме, візитка;
досягнення, які свідчать про визнання оточуючими їх особистісних і
професійних досягнень;
інтереси, хобі, уподобання і досвід соціальної взаємодії;
уявлення про свої сильні і слабкі сторони, професійних і особистих
планах, способах і засобах їх реалізації;
електронні ресурси, ІКТ та інноваційні технології, які вже увійшли в
арсенал активно застосовуваних засобів, і способи їх ефективного
використання;
підведення підсумків, узагальнення найважливіших компетенцій,
особливостей характеру, професійних і життєвих планів.
Для розробки електронного портфоліо рекомендовано використовувати
різноманітні інструменти, зокрема, інтелект-карти, відео, різні види
соціальних сервісів (Microsoft Office PowerPoint, Publisher, Prezi, Picasa,
Xmind, SlideShow, ФБ, Instagram, сервіси Google Bloger, 4portfolio, LinkedIn
тощо), що дозволяє в подальшому вільно спілкуватися з потенційними
роботодавцями через Інтернет. Крім того, можливо розміщення онлайн-
портфоліо на сайті університету або професійного співтовариства (в тому
числі, молодіжних кар'єрних форумах, ярмарках вакансій в соціальних
мережах) виглядає перспективніше.
Освітня технологія портфоліо передбачає організацію діяльності, що
включає такі основні фази:
(i) мотивація і цілепокладання по створенню портфоліо;
(ii) розробка структури матеріалів;
(iii) планування діяльності щодо збору, оформлення та складання
матеріалів до презентації;
(iv) вироблення критеріїв оцінювання;

34. 34
(v) збір і оформлення;
(vi) консультації та коригування плану;
(vii) оцінювання результатів діяльності та рефлексія.
Для свідомої самостійної роботи щодо оцінювання пропонується низка
правил:
(і) визнається право студентів на власне бачення щодо оцінювання
досягнень, темпу та критеріїв добору матеріалів, що можуть не співпадати
з його (викладача) точкою зору,
(іі) надається достатньо часу, що необхідно студентам для
експериментування та апробації з новими підходами та ідеями,
(ііі) портфоліо є папкою колекціонування не помилок та формальних
оцінок для діагностики в традиційному розумінні, а індивідуальних
досягнень, тобто аналізуються безпосередньо процес навчання та
особистісний приріст.
Типи портфоліо, в залежності від рівня опанування зазначеної
навчально-пізнавальної діяльності:
1) робочий портфоліо або портфоліо-огляд,
2) портфоліо-звіт або портфоліо-презентація,
3) портфоліо-самооцінка або взаємооцінка.
Серед головних питань, що мають ретельно обговорюватися,
у який спосіб створення портфоліо відповідає цілям та змісту курсу,
мета, задачі та принципи добору матеріалів.
Додаткова інформація
В освітній практиці технологія портфоліо сприяє формуванню
рефлексивної культури студентів стосовно особистісної позиції, що
обумовлює динамічний розвиток усіх складових їх досягнень та відкриває
шлях до формування власних творчих якостей.
Формувальне оцінювання відбувається протягом визначеного терміну
навчання на основі аналізу поточних досягнень, що мають на меті вивчення
розділу курсу або певної теми, виконання проекту, низки досліджень.

35. 35
Іншими словами йдеться про одну і ту ж саму діяльність (аналіз результатів
та діяльності, порівняння досягнень з вихідними цілями та власним
відношенням до проблеми, пошук недоліків та їх коректування), тільки в
першому випадку вона відбувається протягом певного терміну, а в другому –
в кінці терміну (чверті, семестру тощо).
Як свідчить досвід, портфоліо стає ефективним, що допомагає в
здійсненні само- і взаємооцінювання, тобто розбудові партнерських відносин
у процесі вимірювання результатів навчання. Передусім основна увага
приділяється формуванню самостійності студентів щодо засобів демонстрації
навчального і життєвого досвіду, власних думок, водночас з осмисленням
певних критеріїв оцінювання, формати організації матеріалів, вимоги до його
змісту та структури для вибору найбільш переконливих результатів через
обговорення та усвідомлення очікуваних результатів, мети оцінювання, а
також конкретних методів та вибір шкали оцінювання.
Стосовно змісту навчання портфоліо можна класифікувати у такий
спосіб: 1) тематичні, розробка яких пов’язана з різноманітними аспектами
вивчення теми, 2) проблемні, що розглядають можливі шляхи вирішення
проблеми, (вони, в свою чергу, поділяються на теоретико- та практико-
орієнтовані), 3) організаційні, що присвячені аналізу структури, стилів та
способів впорядкування знань і діяльності. Важливо додати, що за певних
умов виділити індивідуальні та групові портфоліо. Як свідчить досвід, надати
можливість студентам спільної розробки портфоліо може бути доцільним
при виконанні групового проекту або на перших етапах роботи з портфоліо.
Практика підтверджує, що реалізація технології портфоліо сприяє
формуванню здатності до самооцінювання, планування досягнень,
креативного вирішення педагогічних завдань, сформованості професійної
готовності до інноваційної діяльності, співпраці. Формувальне оцінювання,
що включає засоби як формального, так і неформального оцінювання,
самооцінювання і взаємооцінювання, може сприяти (1) визначенню рівня
освітніх досягнень, виявленню прогалин в розумінні; (2) моніторингу різних

36. 36
показників їх розвитку; (3) стимулювання відповідального ставлення,
самостійності і співпраці; (4) визначення освітніх потреб студентів;
(5) розвитку критичного мислення, навичок метапізнання тощо.
Два провідних принципи щодо використання портфоліо: зовнішній –
для ознайомлення інших (вчителів, батьків, комісії тощо) з досягненнями
особистості та прогресом, що було зроблено, визначення їх значущості,
надання їм відповідної оцінки та представлення характеристики
особливостей індивідуальної діяльності, внутрішній – для розвитку
особистості та оцінювання досягнень подальших успіхів за умов підвищення
рефлексивної діяльності, мотивації, розмаїття форм та вироблення більш
чітких уявлень про власні успіхи, недоліки і можливості.
Зрозуміло, функціональність портфоліо зумовлюється свідомою
організацію навчально-пізнавальної діяльності, «глибокого» самонавчання, а
саме: студенти навчаються відповідати за розуміння того, що їм необхідно
знати й вміти робити, ясно усвідомлють рівень власних успіхів, визначають
цілі та напрями подальшого росту, а також здобувають здатність до розробки
планів удосконалення власної діяльності з рефлексією (розуміння,
застосування, аналітичних дій, узагальнення, оцінювання). Тобто
використання портфоліо дозволяє визначити загальний потенціал студентів,
скорегувати досконалість індивідуальних навчальних програм, зміст, форми,
методи та засоби організації діяльності, зокрема, інтегрованих знань,
загальних компетентностей (критичного мислення, креативності тощо),
впровадження ІКТ в навчальний процес.
Безперечно, запровадження техніки портфоліо в зазначених умовах має
відбуватися із залученням герменевтичних („розуміючих”) методів аналізу
освітніх досягнень, що і підтверджує наш досвід. У такий спосіб, значно
підвищується роль вчителя, який має бути підготовлений до того, щоб на
основі власного досвіду, розуміння особливостей студентів та унікальності
ситуації, має „відчувати” освітню сутність студентів, виявляти глибину
освітніх процесів, а також тих змін, що в них відбуваються. Таким чином,

37. 37
портфоліо виступає більше ніж засобом якісного оцінювання навчальних
досягнень, він є засобом, за допомогою якого відбувається конструювання
освітніх програм через сприяння у формулюванні особистісно-орієнтованих
освітніх цілей, доборі форм і методів навчання.
У подальшому портфоліо стає механізмом встановлення надійного
зворотного зв’язку, що сприяє розвитку певних аспектів контрольно-
оціночної діяльності особистості, а саме: (і) аналізу особливостей виконаної
роботи, (іі) визначення критеріїв та обґрунтування її оцінки, (ііі) пошук
напрямів удосконалення.
Таким чином, доцільно виокремити наступні функції портфоліо:
1) інформаційна (свідчить про рівень розвитку здібностей, особистісних змін,
досягнень, опанування вмінь, навичок та способів діяльності); 2) мотиваційна
(заохочує до активної освітньої діяльності та самореалізації); 3) розвиваюча
(сприяє творчому підходу до виконанню завдань, розвитку здібностей);
4) дослідницька (дозволяє обробляти інформацію – збирати, аналізувати та
узагальнювати, визначати напрями подальшого пошуку); 5) виховна (формує
самосвідомість та адекватну самооцінку); 6) діагностична (визначає якість
навчання, що було досягнуто).
Підсумовуючі необхідно зазначити, що під сучасну пору портфоліо
розглядається як ефективний засіб розвитку навичок 21 століття, зокрема,
саморегулювання, когнітивного моніторингу, творчої самореалізації
студентів, що обумовлюється здатністю до цілепокладання (вміння ставити
цілі, планувати досягнення у відповідності до власних здібностей, характеру,
оптимальних темпів), цілеспрямованості (стійкості в досягненні мети,
наполегливість щодо доведення справи до кінця), ініціативності, рефлексії
(вміння аналізувати етапи індивідуальної й колективної діяльності,
використовувати засоби, відшукувати протиріччя), вміння ставити запитання,
нормотворчості (вміння формулювати правила діяльності, систему
відповідних законів, прогнозувати результати), змістовне бачення (вміння
представити образними засобами змістовну ідею об’єктів/процесів, що

38. 38
досліджуються) тощо.

39. 39
ВІДКРИТЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
Під якістю освіти здебільшого розуміють співвідношення мети та
реального результату, сутність процесу досягнення мети, тобто оцінювання
освіти з точки зору певних стандартів розвитку науки і техніки, досягнутого
рівня розвитку суспільства [52;Error! Reference source not found.]. У варіантах
міжнародних стандартів подано трактування категорії «якість», згідно якого
вона характеризується як ступінь, з якою сукупність власних характеристик
об’єкту відповідає певним вимогам, створення ж ідеального об’єкту,
моделлю якого є стандарт, виконується на основі аналізу потреб суспільства.
Питання адекватного вимірювання рівня сформованості складників
професійної компетентності майбутнього фахівця, зокрема в сфері освіти
[Error! Reference source not found.;Error! Reference source not found.;Error! Reference
source not found.;Error! Reference source not found.], визначення критеріїв їх
оцінювання і способу формування на певному етапі освітнього процесу,
вимагає моніторингу навчальних досягнень студентів, що передбачає
систематичне спостереження за станом їх навчання, виховання й розвитку,
прогнозування і вдосконалення стану для визначеного періоду.
У такий спосіб, сучасні засоби ІКТ (наприклад, системи управління
навчанням, СУН – від. англ. «Learning Management Systems, LMS»)
допомагають збирати, обробляти, зберігати і поширювати дані (про
формальні та неформальні результати, тобто навчальні досягнення, соціальну
активність), які свідчать про те, наскільки студенти долають проблеми
навчання й суспільного життя. Зокрема, вимірювання рівня навчальних
досягнень в цих системах забезпечуються широким переліком налаштувань і
можливостей з урахуванням ступеня деталізації у максимально короткий
термін, що сприяє активізації досліджень з аналітики навчання.
Одним з пріоритетів кожної розробки є визначення критеріїв якості
дистанційного навчання як системи, що обумовлена низкою формальних і

40. 40
неформальних показників1
. Проте, слід зазначити, ґрунтовні дослідження та
широкі заходи освітньої галузі пов’язані з появою цифрової педагогіки2
для
розвитку особистості3
, та глибоким розумінням інновацій, що обумовлюють
розбудову глобальної спільноти з метою поширювання змін на всіх рівнях.
До показників, за якими традиційно оцінюється якість підсистем
науково-дидактичного змісту курсу, відносяться такі: обґрунтованість
структури навчального матеріалу; повнота та структурованість контенту,
його відповідність вимогам професійних стандартів; рівень адаптації
навчального матеріалу до рівня студентів; ступінь наочності та
інтерактивності контенту; обґрунтованість використання мультимедійних
засобів; можливість реалізації формувального, підсумкового оцінювання,
багаторівневого тестування; засоби фасилітації студентів за умов
впровадження освітніх інновацій тощо.
Для визначення якості дистанційного курсу першочерговими є такі
критерії якості її компонентів:
1) компетенції та особистісні характеристики студентів;
2) суб’єктивна задоволеність студентів навчальним курсом;
3) доступність матеріалу, його варіативність, гнучкість для складання
індивідуальної траєкторії навчання;
4) час, який необхідний студентам для опрацювання завдань
навчального курсу.
Крім того, в кількісних показниках: число зареєстрованих студентів та
число учасників, що успішно закінчили курс; в якісних показниках:
позитивний зворотній зв’язок (через анкетування та різноманітні рефлексивні
засоби учасників навчання).
1
Див. науково-практичні конференції під назвою MoodleMoot. Організатори MoodleMoot Ukraine:
Київський національний університет будівництва і архітектури та Інститут інформаційних технологій і
засобів навчання Академії педагогічних наук України: https://moodle.org/course/view.php?id=17228,
http://2018.moodlemoot.in.ua/
2
Див. Building a new pedagogy, http://www.nuigalway.ie/centre-excellence-learning-teaching/
3
Див. конференції ICDE, OELS, EADTU-EU Summit, EUROCALL, EDEN

41. 41
Для оцінювання якості роботи тьютора з курсом до використання
традиційних засобів, зокрема, анкетування студентів щодо якості курсу за
наступними рубриками:
індивідуальні цілі участі в даному курсі;
рівень досягнення поставлених цілей;
додаткові цілі;
несподівані питання в курсі;
найбільш важкі питання в курсі;
позитивні і негативні моменти в презентації навчального матеріалу;
тривалість завантаження електронних матеріалів;
глибина і складність змісту;
різноманітність завдань;
пропозиції щодо удосконалення науково-дидактичного змісту курсу.
Без сумніву, що важливою складовою є запровадження
самооцінювання, зокрема, опрацювання портфоліо, блогів, форумів та інших
рефлексивних засобів щодо інноваційних підходів в реалізації інклюзивного
навчання.
У системі оцінювання також намітилися позитивні зміни, йдеться про
реалізацію завдань формувального оцінювання, вимірювання навчальних
досягнень, якісних характеристик та параметрів. Таким чином, особлива роль
відводиться розвивальній моделі цілеспрямованого процесу взаємодії
педагога та студентів (а також студентів між собою), що характеризується
цінуванням багатства поглядів, співпраці щодо розв’язання проблемних
ситуації та рефлексивної діяльності, спрямованості на саморозвиток та
самореалізацію, створення атмосфери конструктивної взаємодії, активної
ролі у навчанні.
Зрозуміло, що зазначене оцінювання з використанням інформаційно-
комунікаційних технологій характеризується інтерактивними методами у
відповідності до низки принципів: