3. ДОДАТОК
Пов’язується з підметом, присудком або іншими другорядним
членом речення (додатком чи означенням)
Означає предмет, на який спрямована дія (процес чи стан)
або відповідно до якого ця дія (процес чи стан) відбувається
Виражається іменником,
займенником або
іншими частинами
мовами, ужитими в ролі
іменника
Відповідає на
запитання непрямих
відмінків
4. • Стоїть у З.в. без
прийменника
(шию сукню)
• У Р.в., коли дія
переходить на
частину
(налий води)
• У Р.в., якщо при
перехідному
дієслові є заперечна
частка НЕ
(не чіпай малого)
ПРЯМИЙ НЕПРЯМИЙ
• всі інші додатки
(виражені
іменниками у формі
непрямих відмінків,
окрім знахідного
без прийменника,
родового (коли дія
переходить на
частину або є частка
не))
5. Запалити вогонь, сюжет твору, зображено
квіти, архітектура палацу, зберегти риси
архітектури, поєднання звуків, символ життя,
будівництво парку, елемент пейзажу, зведено
будинок, зображення рослинності, динаміка
життя, талант художника, ухвалити рішення,
причина явища, освітлений сяйвом,
сучасники художника, здобувати освіту,
прообраз героїні.
ПРЯМИЙ
НЕПРЯМИЙ
6. Із поданими словами скласти пари словосполучень так, щоб у
ролі залежного слова виступали додатки, виражені іменниками
у формі різних непрямих відмінків.
Говорити, зберігати, записувати, уявити,
вимовляти, усвідомлювати, описати, видати.
Зразок:
ЗРОБИТИ
ескіз (додаток,
виражений
іменником у
формі Зн. в.)
людям
(додаток,
виражений
іменником у
формі Д. в.)
7. Записати речення, підкреслити у ньому всі члени
речення. Вказати додаток, виражений неозначеною
формою дієслова. Як відрізнити такий додаток від
складеного дієслівного присудка?
І. Хороший млин спочивати не любить.
(Нар.творч.) Перед початком трудної дороги
перепочити звичай нам велить. (О.Довгий.)
Любить людей мене навчила мати. (В.Симоненко.)
Нам випало, сину, досіяти і долюбити отецькеє
поле. (Б.Олійник.) На похороні ми вчимось
прощати. (Д.Павличко.) Про журбу свою співати
доручив я солов’ю. (Олександр Олесь.) Орлу
схотілось попоїсти. (Є.Гребінка.)
9. Означення
Пов’язується з підметом або іншим другорядним членом
(додатком чи обставиною)
Виражає ознаку предмета (його якість; ознаку за
приналежністю, за кількісним виявом)
Виражається
прикметником,
дієприкметником,
іменником або
займенником у
непрямому відмінку,
інфінітивом
Відповідає на
запитання який? яка?
яке? які? чий? чия?
чиє? чиї? скількох?
котрий?
10. УЗГОДЖЕНЕ
НЕУЗГОДЖЕНЕ
приєднується зв’язком
керування, прилягання,
виражене:
o іменником у
непрямих відмінках,
o особовим
займенником,
o інфінітивом,
o прислівником,
o дієприслівником,
o словосполученням
узгоджується в роді, числі і
відмінку, виражене:
o прикметником,
o дієприкметником,
o займенником (крім
особових),
o порядковим числівником,
o кількісним числівником у
непрямих відм. (крім знах.)
11. Вітає Дніпро нас калиновим словом Тараса.
Мені наснилися гаї у рясті.
Вітер з долини цілує червоне серце калини.
Прийшла пора грибів і журавлів.
І сказали товариші: “Хліб без пісні – життя без душі”.
О моя Русалко з русою косою, чом ти не щебечеш
пташкою дзвінкою?
На джинси, вишиті золотистою ниткою, сів метелик.
Записатиречення,підкреслитивсічлени
речення.Вказатиозначенняузгодженій
неузгоджені.
Навести свої приклади
12. означення, виражене іменником
особу за
професією; рід
занять:
лікар-педіатр
національність,
місце
проживання:
дівчина-одеситка
родинні
стосунки:
брати-близнюки
поєднання
ширшого й
вужчого понять:
Дніпро-ріка
якісну
характеристику
особи чи предмета:
хлопець-богатир
13. Прикладки, що
означають назви
газет, журналів, книг
тощо, завжди
вживаються в
називному відмінку,
на письмі беруться в
лапки:
Я прочитала у
журналі «Дзвін»
цікаву статтю.
прикладка
дефіс
вужча
назва
ширша
назва
дефіс
одуд птах-
14. Коментоване письмо
Хай серце порадіє й пощемить за
кожний кущик матері-природи.
Клен-підліток лиш розпочав життя, над
ним схилився друг-світанок.
Вдяг ясень-князь кирею золоту, а дика
ружа буйнії корали.
З урочищ тихих та узвиш біжить лугами
річка Здвиж.
В Москві-ріці будови відбивались, як трепетне видіння несказанне.
Цілує квітки миле сонечко жовтогаряче, і річка Ірпінь з небуття воскресає
неначе.
Там, де долина Арарат, живе мій друг, живе мій брат.
Широкі в Чехії дороги, тугі й міцні, як полотно. Ми їхали до міста Брно.
17. Прислівниками: Сумлінно виконуй завдання.
Дієприслівниками й дієприслівниковими
зворотами:
Співаючи, діти виводили танок.
Пройшовши важкий шлях, військо відпочивало.
Іменниками з прийменниками та без них:
Трава купається в росі. Як я мрію зозулею злетіти.
Інфінітивом: Ми прийшли подивитися на експозицію.
Порівняльним зворотом: Пісня, мов луна, ще летіла над
широкими степами.
Фразеологізмом: Лебединою піснею в київських парках айстри
цвітуть.
18. 1. Хто питає, той на півдорозі до розуму.
2. Вчитись ніколи не пізно.
3. Мудрий той, до кого думка вчасно приходить.
4. Краще сьогодні, ніж завтра.
5. Спить заячим сном: з одним оком
заплющеним.
6. Колеса голіруч не зупинити.
7. Листя падає до підніжжя дерева.
8. Як зранку щастить, то й надвечір.
9. Краще горобець у жмені , як журавель у небі.
Обставина
з речення
Запитання
Вид
обставини
Чим
виражена
Заповнити
таблицю
прикладами
обставин з
речень,
додати свої
приклади
19. І. Вкажіть речення з обставиною часу.
1. Самі ж кайданами прикуті до землі.
2. Зриваю з розлуки пелюстки ромашки.
3. Повсякдень і повсякчас ми пізнаємо світ.
ІІ. У якому з речень є обставина умови?
1. Поки сію – живу.
2. Пізня осінь, дуже пізня, хмари аж додолу.
3. Батьківське поле за селом розляглось.
ІІІ. Вкажіть, в якому реченні наявна обставина
місця.
1. Вулицею бігла величезна собака.
2. Юлія була близько, а Олена – далеко.
3. Правди світлом яснішає рідна історія.
20. ІV. У якому реченні інфінітив виступає обставиною?
1. У мене є бажання малювати.
2. Ми прийшли прибирати територію.
3. Жити – життя любити.
V. Визначте, в якому рядку наявні тільки питання
обставини?
1. Як? Коли? Чому? Що? Який?
2. Скільки ? З якою метою? Куди? Незважаючи на
що? За якої умови?
3. Де? Доки? Наскільки? Чого? Кому?
VІ. Виберіть речення , у якому наявні однорідні
прислівники.
1. Колись декламував урочисто Шевченка.
2. Тихо вечір на місто ліг.
3. Весело, дзвінко лунала пісня над селом.
