2. Апоптоз (Hippocrates of Cos – “осінній листопад”) –
генетично запрограмована смерть клітини, при
якій не відбувається руйнування
цитоплазматичної мембрани і виходу вмісту у
позаклітинне середовище.
Основні типи клітинної смерті:
9. Індукція апоптозу:
1) Зовнішні причини:
зникнення ростових факторів
дія ФНП-а, FasL
відсутність костимулюючого сигналу від АПК
(взаємодії CD28 Т-хелпера з CD80 or CD86
АПК)
ІЛ-1, 10
гамма-інтерферон
кортикостероїди
10. Індукція апоптозу:
1) Зовнішній шлях:
починається з рецепторів смерті (ФНП-a, Fas,
родина TRAIL-рецепторів)
цитоплазматична частина рецепторів повязана з
доменами смерті (FADD/TRADD)
активація сигнального комплексу DISC (death-inducing
signaling complex)
запуск каспазного каскаду (caspase8 -> caspase7)
активація мітохондріальних проапоптотичних
факторів (Smac/DIABLO, цитохром с)
активація латентної ендонуклеази -> розрив
ДНК в міжнуклеосомальних ділянках
11. 2) Внутрішні причини:
вільнорадикальне ушкодження
зміна в структурі білків (наприклад, під дією
вірусів, пріонів) -> стрес ендоплазматичного
ретикулуму
активація онкогенів (myc, rel)
гіперекспресія p53
12. 2) Внутрішній шлях (мітохондріальний):
Bcl2 -> Bax -> утворення МАК (мітохондріального
апоптоз-індукуючого каналу) у мітохондріальній
мембрані
вивільнення цитохрому с, яке регулюється
білками групи Bcl-2
формування апоптосом за допомогою комплексу
Apaf-1
caspase 9 -> 3 -> 7
13.
14.
15.
16. Роль апоптозу в регуляції імунної
відповіді:
негативна та позитивна селекція Т- та В-
лімфоцитів
17.
18. реалізація ефекторної функції цитотоксичних
Т-лімфоцитів і НК-клітин – ін’єкція до клітин-
мішеней гранзимів (протеаз), активація
рецепторів смерті
21. регуляція чисельності імунокомпетентних
клітин:
- СD3 Т-лімфоцити потребують постійного контакту
з комплексами HLA-пептид аутоантигенів на
поверхні клітин мікрооточення,
необхідна наявність ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-7, ІЛ-12
високий рівень експресії bcl-2, низький – Fas
активація клітини
підвищення Fas, зниження bcl-2
підвищена чутливість до апоптозу
22. вплив ІЛ-2 на чутливість до апоптозу Т-
клітин – за теорією зворотнього зв’язку:
стартове підвищення чутливості
“пасивний” апоптоз – при зниженні рівня АГенної
стимуляції і рівня ІЛ-2
“активний” апоптоз – надмірний рівень ІЛ-2 +
потужна АГенна стимуляція