2. Ф.Достоевский
“Дневник писателя”
“Знайте же, что ничего нет выше, и
сильнее, и здоровее, и полезнее для
жизни, как хорошее какое-нибудь
воспоминание, и особенно
вынесенное ещё из детства, из
родительского дома”
Контраст між чесним, світлим, добрим світом дитинства і
реальністю – перше потрясіння, що спонукає людину до
пошуку ідеалу, бо так важко розпрощатися з вірою в
ідеальний світ .
4. У 18 років в листі до брата
пише:
«Человек есть тайна. Её надо
разгадать, ежели будешь разгадывать
её всю жизнь, то не говори, что
потерял время. Я занимаюсь этой
тайной, ибо хочу быть человеком.»
Усвідомлення недосяжності ідеалу і небажання
припиняти його пошуки водночас. Увага письменника
прикута до людини. Саме глибинна загадковість її
натури стала для Ф. Достоєвського найкращим
матеріалом для пошуку ідеалу.
6. Ф.Достоевский
«Бедные люди»
«Ну, а как потерял к себе самому
уважение, как предался отрицанию
добрых качеств своих и своего
достоинства, так уж тут всё пропадай,
тут уж падение, неминуемое падение.»
Макар Дєвушкін з жахом розуміє, що його особиста доля
– соціальна трагедія. Вагання між бунтом проти багатих
– атому сильних – з одного боку, і покірність перед
долею, з іншого, розриває свідомість героя. Саме в цих
протиріччях закладена одна із важливих проблем
творчості письменника: бунту і примирення.
8. Мотиви “двійництва”
• 1846 рік – повість “Двійник.”
• Достоєвський подає психологічний аналіз
“двійницької” натури людини. Як результат
соціальних утисків у людини зароджуються
риси роздвоєння: закладені природою
добрі та злі начала набувають контурів
бунтарства й примирення.
“Меня зовут психологом, неправда, я
лишь реалист в высшем смысле, то есть
я изображаю все глубины души
человеческой”.
Ф.Достоевский “Дневник писателя”
10. • Сюжет повістей побудовано на зіткненні
прекрасної мрії з грубою дійсністю.
Письменник-гуманіст сприймає біль і
страждання “маленької людини”, як
власні.
Дійсність Мрія
Герой-ідеаліст
Питання добра і зла у світі, протиріччя між моральними
ідеалами та реаліями російської політичної та соціальної
дійсності, пошуки ідеалу привели
Достоєвського до гуртка Петрашевського,
каторги та заслання.
Повісті 40-х «Слабке серце»,
«Білі ночі», «Нєточка Незванова», «Господиня»
11. Ф.Достоевский
“Дневник писателя”
• “От народа я принял вновь в душу мою
Христа, которого узнал в родительском
доме ещё ребёнком и которого утратил
было, когда преобразился в свою
очередь в “европейского либерала.”
12. «Почвенничество» (славянофильство)
Достоєвського
• Західна Європа ворожа Росії та
слов'янству, тому слід укріплювати
солідарність слов'янських народів у
боротьбі з прагненням Заходу знищити,
підкорити, слов'янську культуру.
• Ідея патріархальності російського народу.
• Заперечення революційного шляху.
• Християнство – найвища моральна
цінність Праця Н.Данилевського “Росія та Європа”
Західна
культура
Східна
культураРосія
13. Ф.Достоевський
“Записки з підпілля”
• Починає досліджувати злочин як явище
соціальне і психологічне, оскільки на каторзі
безпосередньо зіткнувся зі світом
кримінальних злочинців.
“В мире дьявол с богом борется, и поле
битвы – сердца людей.”
Ф.Достоевский “Братья Карамазовы”
Людина
БогДиявол
14. “Великий указ 1861року”
“Богочеловек и человекобог –
полярности человеческой природы. Это
– два пути – от Бога к человеку и от
человека к Богу”.
Людина
Людинобог Боголюдина
Человек
Вера
15. Из письма Ф.Достоевского Д.Кавелину
«Стало быть не как мальчик же я верую во
Христа и его исповедую, а через большое
горнило сомнений моя осанна прошла».
«Я сложил себе символ веры, в котором всё
для меня ясно и свято. Этот символ очень
прост, вот он: верить, что нет ничего
прекраснее, глубже, разумнее, мужественнее и
совершеннее Христа, и не только нет, но и с
ревнивою любовью говорю себе, что и не
может быть. Мало того, если бы кто мне
доказал, что Христос вне истины, то мне лучше
бы хотелось оставаться с Христом, нежели с
истиной».
16. •Смисл назви роману Ф. Достоєвського
“Преступление и наказание”? Чим
відрізняється від перекладу “Злочин і
кара”?
18. ФІлософські Соціальні Психологічні Морально-
етичні
Розвінчання
теорії “сильної
особистості”,
“надлюдини”
Засудження
соціальної
несправедлив
ості, влади
грошей
Людина не
може
виправдовува
ти свої дії
лише
соціальними
обставинами;
багато
залежить від її
психологічног
о складу,
характеру
Навіть
благородна
мета не може
виправдати
будь-які
засоби, є
межа,яку не
можна
перетинати
Ідеї твору Ф.Достоєвського
“Злочин і кара”
