1. Пояснювальна записка
Дана робота має на меті дослідження проблемного питання:
«Герменевтичний діалог як засіб формування читацької компетентності
учнів». В ній висвітлюються наступні питання:
- визначення читацької компетентності та засоби її формування;
- шляхи аналізу художнього тексту;
- співпраця вчителя та учня в створенні уроку;
- структура уроку – діалогу;
- методика організації герменевтичного діалогу на уроці.
Додаються матеріали практичної реалізації проблемного питання.
Актуальність досвіду полягає у тому, що він:
- сприяє досягненню головної мети вивчення предмета «Світова література»:
залучення учнів до найвищих досягнень світової літератури, вироблення
вміння самостійно аналізувати (тлумачити) художній текст;
- відображає головну проблему реформування сучасної освіти: озброєння
школярів уміннями та навичками саморозвитку особистості. В зв’язку з цим
зростають вимоги до особистості як суб’єкта всіх соціальних процесів,
виникає необхідність врахування фактору психологічної готовності молодої
людини до життя у сучасних умовах;
- дає можливість підвищити інтерес до літератури як до мистецького явища та
шкільного предмету;
- формує читацьку компетентність учнів;
- детально аналізує один із засобів формування читацької компетентності, а
саме герменевтичний діалог.
Сутність досвіду:
Досвід роботи дозволяє визначити ефективність застосування
герменевтичного діалогу для аналізу художнього тексту та формування
читацьких компетентностей учнів.
Об’єктом досвіду виступає процес формування читацької
компетентності учнів.
Предмет досвіду - організація герменевтичного діалогу для аналізу
художнього тексту.
Методи дослідження проблеми:
- спостереження, аналіз;
- розробка науково-методичних матеріалів з проблеми;
- впровадження інтерактивних прийомів під час навчальних занять;
- запровадження елементів аналізу роботи під час уроку, самоаналізу,
взаємоаналізу;

2. - узагальнення досвіду роботи з проблеми дослідження;
- презентація досвіду роботи на рівні міста.
Теоретичні засади ідеї досвіду
Сучасному суспільству потрібна інформована й компетентна особистість, яка
спроможна приймати самостійні рішення і нести відповідальність за власні вчинки.
В умовах політичної й економічної нестабільності, дефіциту духовності виключно
важливою стає стабілізуюча роль школи як гаранта громадянського миру. Державна
система освіти, що відповідає за соціалізацію особистості, є найважливішим
інститутом, який спроможний еволюційним шляхом забезпечити заміну
ментальності, створити умови для виховання людини громадянського суспільства.
Саме тому одним із головних освітньо-виховних завдань шкільної освіти є
формування компетентної особистості.
Компетентність – це специфічна здатність, необхідна для ефективного виконання
конкретної дії у певній галузі, яка вимагає вузькоспеціальних знань, певних
предметних навичок, способів мислення, а також розуміння відповідальності за свої
дії; поінформованість, обізнаність у певній галузі.
Сформована компетентність дозволяє людині визначити (розпізнати) й ефективно,
успішно розв’язати (незалежно від ситуації) проблему, що є характерною для певної
сфери чи виду діяльності.
Головною метою вивчення предмета «Світова література» в загальноосвітній
школі є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і
культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, розвиток творчих
здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної
культури, вироблення вміння самостійно ознайомлюватися із зразками мистецтва
слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.1
Реалії сучасного світу вимагають формувати школяра не як пасивного споживача
певного обсягу раз і назавжди даної інформації (яка чимдалі частіше застаріває
майже одночасно з виходом підручників у світ), а як особистість, здатну самостійно
її здобувати, поновлювати, коригувати та інтерпретувати протягом усього свого
життя. Адже будь-який, в т.ч. художній, текст є головною одиницею передачі
інформації, тому робота саме з повним твором (передусім великого обсягу) вчитиме
школярів «приборкувати» значний обсяг інформації, тим самим готуючи молодь до
відповіді на «виклики ХХІ століття», комп’ютеризованого «інформаційного
суспільства», що є необхідним для кожної сучасної людини.
Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
програма зі світової літератури забезпечує розвиток ключових компетентностей, а
також спрямована на формування літературної компетентності, яка передбачає:

3. 1
«Зарубіжна література». Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
5-12 класи. – К. 2005, с.3
• оволодіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у
процесі аналізу та інтерпретації творів;
• формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;
• уміння орієнтуватися у світі художньої літератури і культури, оцінювати
художню вартість творів, порівнювати їх (у різних перекладах; в оригіналах і
перекладах, переспівах; втілення в інших видах мистецтва тощо).
Пропоную своє бачення визначення читацької компетентності та її складових
(додаток 1).
Завдяки використанню компетентнісно орієнтованих, інтерактивних
технологій поглиблюється рівень оволодіння відповідними здібностями. Учень,
який поступово починає відчувати себе суб’єктом процесу навчання,
використовуючи весь комплекс умінь, накопичує досвід у спілкуванні,
привчається ефективно працювати у групі, колективі, вчиться співвідносити та
гармонізувати інтереси інших із власними.
За оцінками сучасних російських психологів, старший школяр може, читаючи
очима, запам’ятати 10% інформації, слухаючи – 25%, розглядаючи – 30%,
слухаючи і розглядаючи – 50%, обговорюючи – 70%, використовуючи особистий
досвід – 80%, під час спільної діяльності з обговоренням – 90%, навчаючи інших –
95%. Цілком закономірним постає питання: як побудувати урок так, щоб від нього
була якомога більша користь для учня?
Відомий методист Є.Пасічник писав: «…як вистава складається з окремих яв,
від взаємозв’язку і взаємозумовленості яких залежить її загальний малюнок, так і
урок літератури є взаємопов’язаний ланцюг навчальних ситуацій, і чим тісніший,
логічно виправданий цей зв'язок, тим вдалішою буде його структура».
Зважаючи на дослідження психологів, обираємо ефективні методи навчання.
Серед них – діалог, як активний метод, що передбачає пошукову діяльність учнів,
висловлення своєї точки зору, співпрацю вчителя і учнів на уроці.
Предметом вивчення на уроках світової літератури є художній текст, і урок
світової літератури буде ефективним за умови розуміння учнями художнього
тексту і позиції автора. Теорією інтерпретації тексту, тлумаченням тексту
займається наука герменевтика.
Тому одним із засобів розвитку читацької компетентності є організація на уроці
світової літератури герменевтичного діалогу.
Герменевтика – у первісному значенні – напрям наукової діяльності, пов'язаний
з дослідженням, поясненням, тлумаченням філологічних, а також філософських ,
історичних і релігійних текстів.
Основи герменевтики як загальної інтерпретації закладені протестантським
теологом і філологом Ф.Шлейєрмахером (1768 – 1834).
Ганс-Георг Гадамер став основоположником філософської герменевтики,
вихідним пунктом якої є онтологічний характер герменевтичного кола (автор –
твір – читач). Звідси випливають тези Гадамера:

4. • інтерпретація є принципово відкритою і ніколи не може бути завершеною;
• розуміння тексту є невіддільним від само розуміння інтерпретатора.
Ці та інші положення філософської герменевтики (а в 70 – 80-ті роки нові
положення сформулювали Поль Рікер, Е.Корет та ін..) справили великий вплив на
представників літературної герменевтики, яка застосувала філософію
інтерпретації до тлумачення художніх текстів 1
. Педагог С.Курганов розробив
теорію навчального діалогу (додаток 2).
Діалог - це основна форма спілкування людей. У діалозі розкривається «людина
в людині » як для інших, так і для самого себе. Неможливо уявити без діалогу і
процес навчання. Взаємодія, спілкування її учасників – одна з найважливіших
умов успішності навчання. Тому можна говорити про герменевтичний діалог як
про один з головних методів навчання на уроках літератури.
Майстерність вчителя полягає в умінні створити на заняттях таку атмосферу,
яка сприяє активізації процесу пізнання. У системі аналізу художнього тексту
одним з важливих засобів в арсеналі вчителя є питання. Вдало поставлене питання
– це те, яке спонукає учня до співпраці. Зауважимо, що пріоритет при цьому
віддається таким питанням, які припускають варіанти відповідей дітей, вільне
оперування матеріалом, вибір такого аспекту аналізу, який найбільш близький
дитині. Перевага повинна віддаватися питанням відкритого типу, які стимулюють
мислення. Відкрите питання - це питання , на яке не можна відповісти однозначно
і стисло , воно вимагає пояснення , розумової роботи . Такі питання починаються
зі слів « чому», «навіщо », «яким чином » і т. п., а це передбачає розгорнуту
відповідь у вільній формі. Відкриті питання задаються з метою глибокого аналізу
художнього тексту.
Організовуючи діалог, вчитель повинен дотримуватися певних етапів: задати
питання, вислухати учня, але не оцінювати його відповідь, а дізнатися думку
інших дітей. Не коментуючи відповіді, вчитель організовує обговорення
висловлених думок, по можливості, загострюючи суперечності між ними.
Щоб діалог був результативним, важливо стежити за логікою міркувань учнів.
Однією з умов ведення діалогу є залучення до обговорення всіх учнів .
Правила ведення діалогу формулюються учнями поступово, в процесі
систематичної роботи . Вони можуть бути вивішені в класі на плакаті, можуть
бути оформлені у вигляді пам'ятки. Наведемо їх. Правила загального обговорення:
- не говорити всім відразу;
- під час діалогу дивитися на мовця ( вчителя або учня );
- реагувати жестами або знаками на репліки мовця ( згоден, не згоден, не
зрозумів);
- заперечуючи або погоджуючись з людиною , вислуховувати його думку до
кінця;
- виявляти повагу до мовця, вислуховувати його думку до кінця ;
- не допускати насмішок і недоброзичливих, образливих коментарів .
Якщо вищевикладені правила стосуються учнів, то наступних правил повинен
дотримуватися вчитель як керівник, «диригент» навчального діалогу. Вони

5. 1
Літературний словник – довідник за редакцією Р.Т.Грам’яка, Ю.І.Коваліва,
В.І.Терелека. – К.: ВЦ «Академія», 2007
стосуються низки організаційних моментів:
- жодна репліка не повинна залишатися без відповіді;
- необхідно стимулювати активність учнів, заохочувати конструктивну участь у
діалозі;
- потрібно добиватися чіткості і повноти вираження учнями своїх думок.
Учень в діалозі - це не «споживач знань», а активний учасник процесу їх
добування . Таке конструктивне, змістовне, рівноправне спілкування є одним з
найважливіших умов формування читацької компетентності.
Зауважимо, що керівна роль вчителя в процесі навчання і докучливе
менторство з постійним підкресленням своєї домінуючої позиції - різні речі. Не
варто думати , що вчитель повинен взагалі відступити на задній план ,
дозволяючи дітям говорити , що заманеться. Адже роль вчителя в ситуаціях
діалогу, можливо, навіть значніша, ніж при стандартних формах навчання.
Високі рівні педагогічної майстерності припускають приховані , непрямі форми
педагогічного впливу , при яких керівництво педагога діями учня виступає в
завуальованому вигляді. 1
Якість педагогічного керівництва тим вища, чим більшу активність і
самостійність може виявляти учень в запропонованому вчителем регламенті
герменевтичного діалогу.
Герменевтика – теорія інтерпретації тексту і наука про розуміння тексту.
Головні терміни герменевтики: розуміння, рефлексія, інтерпретація.
Розуміння – центральне поняття герменевтики. Виходячи з цього,
герменевтику можна розглядати як мистецтво тлумачення, яке спирається на
правило: всяке розуміння починається з осягнення цілого, спираючись на яке
приходять до пізнання його частин. Таким чином, герменевтичне коло – це коло
розуміння:
• я зрозумів, але що я зрозумів?
• якщо я зрозумів не все, то як зробити, щоб зрозуміти більше?
• чи такого розуміння, як у мене хотів автор?
• а чому я зрозумів не так, як мій товариш?
• чи досить глибоко я зрозумів?
• я не зрозумів, а як зробити, щоб зрозуміти?
Складові уроку за методикою герменевтичного аналізу художнього тексту:
• обов’язкове прочитання художнього твору учнями;
• чітка мотивація навчальної діяльності;
• визначення змістовних домінантів твору;
• аналітико-інтерпретаційна діяльність на уроці відбувається у межах
художнього світу тексту на літературознавчій основі.
Обираючи для аналізу художнього тексту герменевтичний підхід, учитель
продумує систему запитань до тексту таким чином, що пізнання учня
починається з перших вражень, з первинного сприйняття, проходить через

6. 1
Е.В.Вороницына «Диалог как средство организации учебной
деятельности» // Практика образования. – 2010, с.34
аналіз деталей художнього тексту до його розуміння в цілому. До прикладу,
аналіз тексту ліричного твору передбачає таку систему запитань 1
:
• Прочитайте вірш мовчки.
• Прочитайте вірш уголос.
• Висловіть первинне враження від ліричного твору (на рівні емоцій та
думок, що сформувалися відразу після причитання вірша).
• Яким настроєм сповнений вірш? Аргументуйте текстом.
• Про що цей вірш? (Яка його тема?)
• Що видалося незрозумілим, недоречним? Чому?
• Які художні світи наявні в тексті?(Світ людини – світ природи, світ – землі
– світ неба, «свій світ» - «чужий світ», світ матеріальний – світ духовний
тощо).
• Яким чином взаємодіють художні світи вірша? (Зіставляються,
протиставляються, поєднуються, накладаються один на інший, сходяться в
певній точці).
• Виокремте художні опозиції тексту. Визначте найголовніші. Чому ви так
вважаєте? (Верх – низ, матеріальне – духовне, життя – смерть, війна – мир,
добро – зло тощо.)
• Схарактеризуйте просторово-часові відносини у тексті. Що, на вашу
думку, є важливішим у цьому вірші – художній час чи художній простір?
Обґрунтуйте змістом.
• Схарактеризуйте систему образів вірша. Спробуйте розподілити образи за
художніми світами. В чому ви вбачаєте сенс такого розподілу?
• Визначте місце ліричного героя у вірші та його роль. Схарактеризуйте,
спираючись на текст, думки, настрої, переживання, почуття, проблеми
ліричного героя.
• Спробуйте пов'язати позицію ліричного героя з авторською. В чому ви
бачите спільне, а в чому відмінне? Аргументуйте, спираючись на текст вірша.
• Спробуйте знайти у тексті вірша цитату, яка містить в собі головну думку
(або сформулюйте її словами). Що, на ваш погляд, автор хотів донести до
читача?

7. • Наскільки жанрова форма поезії (сонет, хоку, елегія, гімн тощо) допомагає
зрозуміти смисл вірша й авторську позицію?
1
З лекцій вчителя – методиста Гузь О.О. на курсах підвищення кваліфікації
при КОІППО ім. В.Сухомлинського, 2012 рік
• У чому полягають композиційні особливості вірша? Як вони допомагають
зрозуміти смисл твору?
• Схарактеризуйте ритмомелодику вірша. За бажанням визначте віршовий
розмір твору. Спробуйте встановити зв'язок метричного розміру вірша з його
смисловим (чуттєвим) навантаженням чи настроєм.
• Які художні принципи створення ліричного тексту і з якою метою
використані автором у цьому вірші(антитеза(контраст), алегорія, художній
паралелізм тощо)?
• Які засоби художньої виразності ви помітили у вірші? Визначте роль
найяскравіших художніх тропів (епітетів, порівнянь, метафор, алегорій,
символів). Які з них є домінантними, які виконують функції художньої деталі і
з якою метою?
• Спробуйте визначити, до якого виду лірики можна віднести цей текст
(філософська, пейзажна, патріотична, інтимна, лірика дружби тощо).
• Які важливі особисто для вас проблеми порушено у творі?
• Як, на вашу думку, в цьому вірші відобразилися світоглядно-естетичні
позиції автора?
• Схарактеризуйте загалом художню модель світу і людини, що
представлені у вірші.
• Визначте суть авторського задуму та авторської позиції у вірші. Яким ви
бачите образ автора (чи збігається він з образом ліричного героя, чи це автор-
оповідач, спостерігач, філософ, романтичний герой, наставник, співбесідник)?
Обґрунтуйте думки текстом.
• Яка роль епіграфа у вірші(якщо він є)?
• Як ви гадаєте, чому автор дав саме таку назву віршу?(Або: Чому, на вашу
думку, автор не дав назву цьому віршованому твору?)
• Які асоціації з творами світової літератури ви відкрили для себе,
аналізуючи зміст цього вірша?

8. • Яку додаткову інформацію має вказівка на дату написання вірша? (Чому
немає вказівки на дату написання вірша?)
• Які синтаксичні особливості вірша привернули вашу увагу? Чим?
• Чиї думки (літературознавців, критиків, відомих діячів мистецтва,
культури) щодо цього вірша вам відомі? Чи погоджуєтесь ви з ними? У чому?
Якщо ні, чому?
• Спробуйте створити опорно-смислову схему вірша, відбивши у ній своє
розуміння твору.
• Ще раз прочитайте вірш уголос. Як змінився інтонаційно-логічний
малюнок вашого читання після аналітичного осмислення змісту ліричного
твору?
Таким чином, вчитель-майстер, організовуючи герменевтичний діалог,
поступово підносить учня на новий рівень розуміння художнього тексту.
Результативність роботи:
• В учнів успішно формується читацька компетентність, учні знайомі з
правилами ведення діалогу.
• Впевнено формулюють свою точку зору щодо розуміння художнього
тексту та позиції автора.
• Використовують набутий на уроках досвід для інтерпретації творів
художньої літератури, уміють відрізнити літературу високохудожню
від низькопробної.
• Моніторинг навчальних досягнень учнів зі світової літератури та
російської мови, серія контрольних робіт, які систематично
проводяться протягом навчального року, опитування учнів показали,
що не тільки рівень навчальних досягнень учнів має позитивну
динаміку (рівень знань з російської мови в 9-Б класі – 58%; зі світової
літератури в 5 класі – 58%, в 9-Б класі - 61%), але і підвищення рівня
особистісного статусу тих школярів, які мали психологічні проблеми
щодо самооцінки та самореалізації у шкільному, позашкільному і
навіть у домашньому середовищі.
• Зростає інтерес до літератури як до мистецького явища та до світової
літератури як до шкільного предмета, на порядок вищою стала творча
активність школярів. Свідченням цього є:
- 2011р. учениця Зімко Олександра посіла І місце в області за
результатами участі у міжнародній грі-конкурсі «Русский медвежонок —
языкознание для всех»;
- 2013 р. учениця Зімко Олександра посіла І місце у ІІ етапі
олімпіади з російської мови та світової літератури.

9. Отже, практичні навички, отримані на уроках та в позакласній роботі
переносяться на усі сфери життя дітей та забезпечують їм розширення зони
читацької компетентності.
Шляхи поширення досвіду
- виступи на засіданнях ШМО з аналізом проблемних питань;
- виступи на засіданнях ШМО та ММО з метою обміну досвідом,
презентацією напрацювань;
- творчі звіти на рівні школи та міста;
- презентація досвіду роботи над проблемою перед слухачами курсів
підвищення кваліфікації м. Кіровоград (2012р.);
- друковані роботи на сайті «Вчитель вчителю, учням, батькам» та у
Всеукраїнському науково-методичному журналі ВГ «Основа»;
- проведення відкритих уроків та позакласних заходів;
- розробка дидактичних матеріалів;
- розміщення матеріалів з досвіду роботи на сайті школи та на сайті УО
виконавчого комітету Світловодської міської ради;
- випуск буклету з досвіду роботи над методичною проблемою;
- участь у ярмарку педагогічних ідей «Освітянські обрії
Кіровоградщини-2013»;
- участь у міському етапі конкурсу «Учитель року-2013».
Етапи педагогічного зростання:
- курси підвищення кваліфікації учителів світової літератури та
російської мови в КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2012р.;
- участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інтеграція
освітньо-виховної та оздоровчої діяльності в навчальних закладах
України», 2012р.;
- участь у ярмарку педагогічних ідей «Освітянські обрії
Кіровоградщини-2013»;
- участь у Восьмих Всеукраїнських Читаннях з гуманної педагогіки
«УЧИТЕЛЬ».
Друковані роботи:
• розробка уроку світової літератури в 9 класі «Генріх Гейне «Чому троянди
немов неживі». Любов—першооснова життя» на сайті «Вчитель вчителю,
учням та батькам»;
• розробка уроку світової літератури з використанням здоров'язберігаючих
технологій у Всеукраїнському науково-методичному журналі ВГ «Основа».

10. Використані джерела:
1. Бахтин М.М. Литературно-критические статьи/Сост. С.Бочаров и
В.Коженов. М.: Худож.лит., 1986
2. Волощук Е., Бегун Б. «Технэ майевтике», 1997
3. Висоцька Н.О., Пацанівська Л.І., Фесенко В.І. Зарубіжна література
4. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: навч.
книга, 2004р.
5. Гадамер Г.Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики – М.
1985г.
6. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2004 р.
№24.
7. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), затверджена
постановою Колегії МОН України та Президією АПН України 12/5-2 від 22.11.2001
р.
8. Курганов С.Ю. Ребенок и взрослый в учебном диалоге. М. 1989 г.
9. Куцінко О.Г. Професійний довідник учителя літератури. – Х.: Вид. група
«Основа», 2012р.;
10.Назарець В.М. Зарубіжна література: Підручник для 9 класу
загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Вежа, 2009р.
11.Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології –
К.: Видавництво А.С.К., 2004.

11. Додатки
1. Схема «Модель компетентного читача».
2. Схема «Урок-діалог – це сходження».
3. Конспект уроку світової літератури «Генріх Гейне «Чому троянди
немов неживі».
4. Конспект уроку світової літератури «Вірш Р.Бернса «Красная, красная
роза» - ліричний монолог про прекрасне, глибоке і вічне почуття кохання».
5. Фрагмент уроку на тему: «Тест на людяність» (за твором Г.Гарсіа
Маркеса «Стариган з крилами»).
6. Програма учнівської літературознавчої конференції «Зірки світової
літератури на небосхилі України».
7. Копія довідки ВГ «Основа».
8. Копія сертифікату «Вчитель вчителю, учням та батькам».