Українським інститутом майбутнього розроблено аналітичний документ «Як адаптувати українську систему середньої освіти до умов цифрової економіки», в якому докладніше описується низка аспектів цифрової трансформації сфери освіти і векторів зусиль, покликаних допомогти учасникам освітнього процесу адаптуватися до умов цифрової економіки і суспільства мереж.
4. 2
Як адаптувати українську систему середньої освіти до умов цифрової економіки?
Підсумкинавчального
рокуізавданняна
літо
01
5. 3
Навчальний рік 2020 – 2021 років став першим в історії України, який від першого і до
останнього дзвоника пройшов під знаком дистанційної освіти і цифровізації. Попереду
літні канікули, впродовж яких потрібно не лише добряче відпочити, але зробити необ-
хідні висновки й ухвалити управлінські рішення, що мають закласти основу для того, щоб
наступний навчальний рік асоціювався з високою якістю освіти, а не героїчними зусилля-
ми з порятунку ситуації.
Але спершу про попередні підсумки навчання в умовах тривалого карантину. Опитуван-
ня, організоване УІМ, з одного боку, засвідчило незадоволення респондентів дистанцій-
ним форматом освіти. Майже три чверті (72%) громадян вважають, що запровадження
дистанційних інструментів і методів навчання у 2020-2021 роках частково або відчутно
знизило якість шкільної освіти. У протилежному впевнені лише 9% респондентів. Разом з
тим більш ніж половина (52%) респондентів погоджуються з тим, що використання циф-
рових технологій і технічних засобів у школі в цілому сприяє якіснішому навчанню. При
цьому вони зазначають умову: педагоги мають бути «просунутими» (досвідченими) у
цифрових навичках. Подібні результати отримано і в ході опитування Державної служби
якості освіти, здійсненого у лютому-березні 2021 року. І батьки, і вчителі вважають, що
навчання у класі якісніше за дистанційне. А от аудиторія учнів поділилася навпіл: 50%
вважають, що дистанційне навчання позитивно впливає на рівень їх знань, 50% - проти-
лежної думки. (Дані Державної служби якості освіти.)
Респонденти Освітньої агенції міста Києва основні труднощі з навчанням пов’язують із
недосконалою комунікацією між учителями й учнями. За результатами трьох досліджень
з’ясувалося, що зацікавлення навчанням знижується. На сьогодні так вважають 47% бать-
ків проти 36% – у 2020 році.
6. 4
Як адаптувати українську систему середньої освіти до умов цифрової економіки?
Варто розширити межі політики і вести мову не лише про готовність використо-
вувати інформаційно-комунікаційні технології в процесі навчання, а й про готов-
ність системи освіти допомогти випускникам відбутися як особистостям, стати
справжніми громадянами й активними суб’єктами сучасної високотехнологічної
економіки.
Цифровізація є лише одним із аспектів нового довкілля, в якому опинилася школа. Роз-
виток технологій дуже тісно пов’язаний зі зростанням суб’єктності окремого індивіда і
персоналізації економічних, культурних і соціальних процесів. Цифрова трансформація
бізнес-процесів стрімко змінює формат доступу до робочого місця, як і створення нових,
розширює види зайнятості, змінює сенс знань, навчання, коли однією із вирішальних на-
вичок стає спроможність діяти в умовах невизначеності і нестабільності.
Про що сигналізують подібні дані? Про неготовність школи як інституції забезпечити
якість навчання в умовах пандемії із дистанційними і змішаними форматами навчання?
Про недостатню спроможність засновників створити умови і забезпечити заклади осві-
ти? Про драматичний збіг обставин, до яких навряд чи можна було підготуватися? Чи
все-таки можна і мова все ж - про провал державної політики у сфері освіти? Багато у
чому так. Але не в усьому. Не можна обійти увагою і неготовність та консерватизм батьків
як учасників освітнього процесу, і загалом - патерналістські настрої суспільства. За таких
умов те, що зроблено колосальними зусиллями окремих організацій, викликає повагу.
Але це зовсім не означає те, що далі необхідно продовжувати у цьому ж напрямку, лише
з більшим обсягом ресурсів.
Забезпечення учнів і вчителів необхідними девайсами, оцифровування контенту й опану-
вання навичок використання їх під час навчання – лише частина формули.
8. 6
Як адаптувати українську систему середньої освіти до умов цифрової економіки?
Контекстійоговлив
натеперішніпроблеми
освіти
02
9. 7
Технології
Ще 1968 року один із засновників компанії Intel, винахідник Гордон Мур (Gordon Moore),
сформулював закономірність, названу «законом Мура» Спостерігаючи за розвитком ви-
робництва, він помітив, що кількість транзисторів на одиницю площі напівпровідникового
кристала подвоюється кожні півтора або два роки. Закон Мура в цілому підтверджувався
даними індустрії, але у 2010-х Дженсен Хуанг (Jen-Hsun «Jensen» Huang), керівник ком-
панії Nvidia, відкоригував висновки Мура у бік пришвидшення. Згідно із «законом Хуанга»
продуктивність систем з компонентами Nvidia (графічні інтегральні схеми) демонструва-
ла більш ніж дворазовий приріст продуктивності вже впродовж одного року.
Експонентний ріст технологій
10. 8
Як адаптувати українську систему середньої освіти до умов цифрової економіки?
Споживча електроніка з потужними обчислювальними потужностями, об’ємом пам’яті,
зручним інтерфейсом, з’єднана між собою мережею високошвидкісного Інтернету дала
змогу працівниками бути мобільними, вільно працювати не лише за межами свого кабіне-
ту чи офісу, але й мати значно більше опцій для розвитку кар’єри і/або самостійно ство-
рювати робоче місце.
Збільшення продуктивності, ємності і швидкості роботи мікросхем, помножене на кіль-
кість освічених людей, під’єднаних до інтернету, дає колосальне зростання кількості да-
них. І це істотно змінює вимоги до того, якими навичками необхідно володіти. Не мен-
ший вплив має таргетування цієї інформації та її заломлення через профілі користувачів. В
результаті кожна окрема людина, під’єднана до мережі, встигає пережити значно більше
емоційних подразників і досвіду, ніж у випадку, коли її уявлення про світ і моделі пове-
дінки формувалися виключно під впливом тих, хто фізично поруч (мешканці населеного
пункту, регіону, організації, тощо). Гіперпоєднаний світ підриває даність місця народжен-
ня і проживання, соціального та економічного становища родини, тощо. Хоча цифрові
розриви між тими, хто мешкає у селі і місті, дітьми із бідних і заможних родин, стають
іншим наслідком технологізації життєво важливих сервісів.
Доступ до інформації і бази знань став можливим майже з будь-якої локації світу в режи-
мі 24/7. Такі сервіси, як Khan Academy, Cursera, пізніше в Україні EdEra, Global Innovative
Online School, дали змогу отримувати якісний контент тим дітям і молодим людям, які в
силу різних обставин були позбавлені доступу до якісної освіти і/або шукали додатко-
вих можливостей. Цифрова трансформація бізнесу формує пул нових професій і вимог
до кваліфікації і навичок співробітника та істотно змінює роль педагога. Вчителі, переду-
сім, – це спеціалісти із людського розвитку, які володіють техніками навчання та організа-
ції навчального процесу. Вони виконують чотири головні ролі: зацікавлюють, заохочують,
сподіваються і мотивують, - завдяки яким вони розвивають в учнях натхнення, упевненість
та творчість.
12. 10
Як адаптувати українську систему середньої освіти до умов цифрової економіки?
Ринокпраціійого
трансформації
03
13. 11
За даними експертів Світового економічного форуму, «43% опитаних підприємств за-
значили, що вони готові скоротити персонал завдяки технологічній інтеграції, 41% пла-
нують розширити використання підрядників для виконання спеціалізованих робіт, а 34%
планують розширити свою робочу силу завдяки інтеграції технологій. До 2025 року
85 мільйонів робочих місць можуть зникнути внаслідок зміни розподілу праці між людь-
ми та машинами, тоді як натомість може з'явитися до 97 мільйонів нових ролей, які більш
пристосовані до нового розподілу праці між людьми, машини та алгоритмами»1
.
Відповідно, змінюються мотиви і критерії, за якими людина шукає роботу або намагаєть-
ся втриматися у певній компанії. Скажімо, виплата іпотеки чи кредиту вже не є сильним
чинником, що прив’язує працівника до певної сталої посади, оскільки і представники кре-
ативного класу і гіг-професій надають перевагу оренді або певним можливостям спільно-
го користування (sharing economy) у тому числі – проживанню в колівінгах2
. Натомість у
компанії їх може утримати декларована компанією глобальна місія (purpose), позитивний
соціальний вплив (impact), можливість залучатися у розробку візії і пріоритетів організації
та участь в ухваленні стратегічних рішень, інвестиції у розвиток персоналу, психологіч-
ний комфорт. Таку відповідь обрали 41,5% респондентів глобального опитування спіль-
ноти Global Shapers Світового економічного форуму3
.
Інформаційно-комунікаційні технології не лише розширюють діапазон кар’єрних можли-
востей і доступу до потенційних аудиторій, але й пасивних способів монетизації своїх
знань, умінь, положення і становища персонального бренду, об’єктів власності. Переду-
сім це відбувається завдяки використанню технологічних платформ і краудсорсингу з
боку замовників. Звісно, такі речі, як продаж прав інтелектуальної власності, існували ще
в індустріальну епоху, а поденна праця, оренда майна, спільне використання – в аграрну.
Однак без технологічних рішень і емансипації особистості транзакцій і витрати, і ризики
були занадто великими, що стримувало масштабування.
14. 12
Як адаптувати українську систему середньої освіти до умов цифрової економіки?
Найбільше атипових форм зайнятості виникає саме у креативних індустріях, сфері ІКТ,
або у фахових нішах, які передбачають активне використання цифрових технологій. Гнуч-
кі підходи і моделі горизонтальних зв’язків підтвердили свою дієвість під час масштабного
локдауну у березні – травні 2020 року, коли співробітникам необхідно було проявити
самоорганізацію, а компаніям – зберегти продуктивність. Дослідницька група "Форум
майбутнього" (Future Forum) опитала 4700 працівників інтелектуальної праці і виявила, що
більшість респондентів не хоче повертатися до колишнього способу роботи. Лише 12%
хочуть знову працювати в офісі повний день, тоді як 72% підтримують гібридну модель
віддаленої та офісної праці (цитує BBC Стюарта Баттерфілда, директора і співзасновника
компанії Slack4
). В Україні саме компанії телекомунікаційного сектору найбільш опера-
тивно перейшли на віддалений режим роботи. Найдовше в такому режимі затрималися
окремі розробники комп’ютерних ігор. Інтернет і цифрові технології, крім розширення
простору можливих сценаріїв побудови кар’єри, дають змогу отримувати пасивний до-
хід від вільних обчислювальних потужностей, участі у майнингу криптовалют, продажу
персоналізованих масивів даних, пов’язаних із медициною. А також - заробляти на хобі.
Персоналізація походить від потреби індивіда мати визнання і статус у спільноті, спи-
рається на здатність уявляти і моделювати власне життя і кар’єру відповідно до певних
переконань і/або станів, здатність усвідомлювати і гостро переживати свою унікальність
і знайти для неї відповідні форми самовираження і баланс між приватною сферою і ро-
ботою.
Із персоналізацією пов’язане зростання частки нематеріальних активів у світовій еконо-
міці. За даними консалтингової компанії Tomo Ocean LLC, близько 90% активів компаній з
найбільшою ринковою вартістю належать саме до категорії нематеріальних.
15. 13
Активні методи навчання і
трансформація освіти як відповідь на
розвиток технологій і ринку праці
Зміна структури економіки, нові бізнес виклики і, водночас, соціокультурні чинники зу-
мовлюють трансформацію системи освіти. Векторами нової моделі освіти є формування
людини - творця й ініціатора, але готової нести відповідальність за власний вибір ініціа-
тиви та дії. Провідними методологіями для такої системи стають enquired-base learning
(тобто врахування пізнавальних потреб учнів), активних (active learning) та проблемно-о-
рієнтованих (problem-based) методів навчання.
Низка звітів Європейської Комісії дає рекомендації щодо ключових компетентно-
стей та навчання впродовж життя (Proposal for a COUNCIL RECOMMENDATION on Key
Competences for Lifelong Learning), де навчання на запит (inquired based learning) визнано
провідною методологією навчання.
Візійний документ “Education 2030” запропонований наприкінці 2018 року Організацією
економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), яка на сьогодні є найавторитетнішою
міжнародною структурою в освітній царині. Експерти з майже двою десятків країн, які
брали участь у його розробці наполягають на принципі гнучкого підходу до здійснення
управління.
16. 14
Як адаптувати українську систему середньої освіти до умов цифрової економіки?
У згаданій доповіді ОЕСР The future of education and skills: Education 20305
представлено
12 базових принципів побудови освітньої програми:
Значимість учнів. Навчальний план має бути спроєктований із фокусом на уч-
нів: з урахуванням їх знань, умінь, навичок і особистісних характеристик.
Чіткість. Теми повинні піддаватися глибокому аналізу і рефлексії.
У центрі уваги. Варто розглядати порівняну невелику кількість тем на кожному
рівні навчання для більш глибокого і детального розуміння. Теми можуть пере-
тинатися для глибшого опрацювання ключових понять.
Взаємозв'язок. Теми повинні вивчатися послідовно, щоб відображати логіку
дисципліни, що, в свою чергу, дозволить поступово переходити від базових
понять до більш складних концептів.
Баланс. Навчальний план повинен мати вивірені пропорції навчання і контролю.
Варто розробити нові методи оцінки освітніх результатів, націлені на ті показ-
ники, які не можуть бути проаналізовані при традиційному контролі.
Можливість перенесення. Найбільший пріоритет повинен віддаватися тим
знанням, умінням і особистісним результатами, які можуть бути вивчені в різних
контекстах.
Вибір. Учням необхідно дати широкий вибір тем і варіантів проєктів, а також
можливість пропонувати свої власні ідеї.
Діяльність педагога. У педагогів мають бути усі можливості застосовувати свої
професійні знання, навички та досвід для ефективної реалізації навчального
плану.
Автентичність. Учням необхідно дати можливість співвідносити навчальний
досвід із реальним світом і розуміти цілеспрямованість свого навчання. Для цьо-
го потрібні предметні знання і міждисциплінарне навчання.
Взаємозв'язки. В учнів має бути можливість співвідносити досліджувані теми в
межах окремого предмету, між дисциплінами, а також провести паралелі з ре-
альним життям.
Гнучкість. «Навчальний план» повинен перейти від «визначеного і незмінного»
до «адаптивного і динамічного». Педагогам необхідно дати можливість онов-
лювати навчальний план відповідно до нових вимог суспільства, а також за інди-
відуальними запитами у навчанні.
Залученість. Учителі, учні та інші учасники освітнього процесу мають бути за-
лучені в розробку навчального плану з початкового етапу для того, щоб макси-
мально ефективно його реалізовувати в подальшому.
01
02
03
04
05
06
07
08
09
10
11
12
17. 15
Провідні освітні системи світу, зокрема у країнах, які регулярно потрапляють у п’ятірку
лідерів за системою PISA (Великобританія, Естонія, Сингапур, Фінляндія та ін.), будують
навчальний процес саме на активних методах навчання. Останні два десятиліття у кращих
освітніх системах світу відбувається персоналізація навчання. Це змінює роль вчителя і
викладача. Із джерела інформації, педагог перетворюється у наставника, який задає інди-
відуальну траєкторію навчання для кожного учня. Динаміка інноваційного розвитку спо-
нукає до комбінованих форм виконання практичних завдань для конкретних бізнес-про-
цесів, поєднується із неформальним навчанням. До таких належать хакатони, ідеатони,
бут-кемпи, тощо. А це, в свою чергу, спонукає бізнес-структури, особливо – високотех-
нологічні компанії, вибудовувати проактивне партнерство з освітніми інституціями та
входити до локальних і глобальних екосистем інновацій.
Це, своєю чергою, відкриває нові перспективи ринку освітніх технологій EdTech. Остан-
ній за різними прогнозами може досягнути обсягу від 400 до 700 мільярдів USD до 2025
року 6
.
18. 16
Як адаптувати українську систему середньої освіти до умов цифрової економіки?
Сценаріїрозвитку
ситуації
04
19. 17
Оптимальним і бажаним сценарієм розгортання цифровізації у перспективі наступних
десяти років є такий варіант розростання процесів, у якому вектори персоналізації, ін-
струменталізації (автоматизації) та комунікативності є збалансованими. Тобто йдеться
про вироблення політик та здійснення їх через відповідні практики. Індикатором руху
саме у цьому напрямку стане посилення і процвітання екосистем від локальних до сві-
тового масштабу; баланс між безпекою і приватністю, між показниками ефективності і
суб’єктивним відчуттям благополуччя.
Альтернативними і досить імовірними є такі сценарії, як ставка на автоматизацію і кому-
нікацію (алгоритмізацію) за рахунок персоналізації. Власне, в окремих країнах це вже від-
бувається. Зацікавленими сторонами є державні структури, які посилюються за рахунок
доступу доданих, зібраних технологічними компаніями. В обмін на лояльність останні
отримують протекцію і можливість монопольно впливати на законодавство щодо ринку
праці. Індикаторами цього сценарію є домінування категорій контролю (контрольовано-
сті) і безпеки над креативністю та індивідуальними свободами Несподіваним варіантом
розвитку такого підходу може стати абсолютизація персонального та індивідуального
розростання хакерських спільнот, посилення антиінституційних рухів і настроїв. З огля-
ду на те, що вони нерідко включають використання «партизанських» соцмереж або так
званого «темного інтернету» (dark net8
), криптовалют для різного роду транзакцій, їх ще
називають криптоанархістськими. У разі актуалізації такого сценарію можна прогнозува-
ти почастішання кібератак на державні і корпоративні структури.
Можливий також сценарій максимальної ставки на комунікативність в іпостасі транзак-
ційності. Це версія гіпертрофованої економіки вражень (фрікономіка9
). Зацікавленими
сторонами є компанії, основним продуктом яких є контент і послуги підключення зв’яз-
ку. У цьому варіанті розвитку подій персональне в його прояві рефлексії, усвідомленості,
формування сенсів по суті теж стає маргінальним. Натомість на перший план виходить
командна змагальність, шоу як спосіб управління і взаємодії з клієнтом. Протистояти та-
кому ходу подій будуть лідери думок, групи і спільноти, які не погодяться або не зможуть
прийняти відповідні правила гри і опиняться перед загрозою втрати посад, ролей, част-
ки ринку, прибутку. Відповідно можливий поворот у бік неокосерватизму, нової «про-
тестантської етики», квазі-стоїцизму з відповідним впливом на корпоративні культури і
стиль управління.
20. 18
Як адаптувати українську систему середньої освіти до умов цифрової економіки?
Пропозиції для урядовців і політиків
Лідери української системи освіти, а особливо політики і урядовці, які відповідають за
ухвалення ключових рішень мають реагувати на описані вище тенденції і орієнтуватися
на те, що зі школи має виходити людина, готова до самостійно життя і до спроможної
діяльності у сучасному турбулентному світі. Йдеться про спроможність робити обґрун-
тований свідомий вибір щодо подальшого навчання і/або кар’єри і суспільної активності,
брати відповідальність за цей вибір, розуміти міру цієї відповідальності.
Найкращим способом підготувати таку людину - дати їй можливість обирати форми і
цілі навчання у школі і забезпечити якісним зворотнім зв’язком; привчити привласнювати
результати навчання, розв’язувати проблеми.
Відповідно, більшому числу учнів слід дати можливість навчатися за індивідуальними на-
вчальними планами, що формуватимуться безпосередньо на основі державного стандар-
ту освіти відповідного рівня (оминаючи типові програми). З огляду на те, що у вересні
2021 року до 5-го класу мають піти учні, які чотири роки на засадах «пілоту» навчалися
за стандартом НУШ, доцільно дати можливість випробувати не лише стандарт і програми
базової школи, але розширені можливості, передбачені законами України «Про освіту» та
«Про повну загальну середню освіту»
22. 20
Як адаптувати українську систему середньої освіти до умов цифрової економіки?
Пропонованийалгоритм
персоналізаціїнавчання
05
23. 21
Учні отримують типову форму EdіD з набором обов’язкових полів, які заповнюють разом
з батьками і погоджують з педагогами (тьюторами).
Успішність учня за окремими дисциплінами (предметними галузями) фіксується відпо-
відними педагогами відповідно до пріоритетів, вироблених спільно учнем, батьками і
представником адміністрації навчального закладу. За результатами практичних робіт (зо-
крема – проєктів і виконаних досліджень) також оцінюється здатність здобувача освіти
практично застосовувати знання і навички для розв’язання життєвих ситуацій.
У кінці кожного навчального циклу (семестр, півріччя або рік) здійснюється комплексне
оцінювання досягнень учня відповідно до його індивідуальної освітньої траєкторії або
“канви” розвитку, представленої у Концепції Нової української школи. По завершенні ба-
зової школи, відбувається презентація (попередній “захист”) портфоліо здобувача освіти,
що є складовою EdіD, а також зовнішнє оцінювання результатів навчання. Останнє здійс-
нює Український центр оцінювання якості освіти з використанням методики PISA.
У старшій профільній школі, відповідно до спеціалізації ліцею, до індивідуального освіт-
нього профайлу додаються поля, що відображають певну спеціалізацію. За підсумками
навчальних циклів, але не рідше ніж раз на півроку здійснюється презентація профайлів
(як у розрізі CV, так і портфоліо). Частину згаданих подій рекомендується робити публіч-
ними із залученням представників місцевої громади, роботодавців, кадрових агенцій та
вищих навчальних закладів.
Формування індивідуальних навчальних планів відбувається безпосередньо на основі
Державного стандарту базової і профільної освіти.
Види організації навчального процесу за ІНП:
аудиторні навчальні заняття;
студійні заняття, зокрема - у закладах позашкільної та неформальної освіти;
самостійні групові заняття;
індивідуальна робота;
освітні подорожі та екскурсії;
музейна педагогіка;
консультації і менторські години.
24. 22
Як адаптувати українську систему середньої освіти до умов цифрової економіки?
Рекомендоване співвідношення видів навчального процесу:
аудиторні навчальні заняття – не менше 25% і не більше 75% часу, відведе-
ного на навчання;
самостійні групові заняття – не менше 75% і не більше 75% часу;
консультації і менторські години – не менше 5% часу.
Дії на підготовчій стадії проєкту
Робоча експертна група уточнює і погоджує формат індивідуального освітнього профай-
лу як форми роботи з індивідуальним освітнім планом учня.
Перед початком навчального року (або чверті) батькам направляється лист (звернення) з
описом суті пілотування нової методики навчання, проханням ознайомитися і дати згоду
на участь їхньої дитини у навчанні за експериментальною методикою.
Суть навчання за індивідуальними персоналізованими траєкторіями полягає в уважній ро-
боті з пізнавальними запитами і потребами учнів та перетворенні таких запитів у стійку і
продуктивну дослідницьку поведінку.
Етап формування пілотної групи
Перші два тижні навчального року відводяться на орієнтаційний процес.
Відбуваються консультаційні зустрічі батьків і учнів із тьюторами, залученими до проекту,
або педагогічними працівниками, які володіють необхідними компетентностями.
Для учасників освітнього процесу проводяться тренінги щодо роботи з індивідуальним
освітнім профайлом, а також - семінари із самооусвідомлення за методикою Соціального
і етичного навчання (SEE Learning)
Учнів та їх батьків знайомлять із:
типовими освітніми програми, модульними навчальними програмами школи;
програмами і пропозиціями інституцій позашкільної і неформальної освіти;
планами і проєктами музеїв та культурних центрів;
онлайн-курсами;
іншими можливостями.
25. 23
Третій тиждень: оформлення Індивідуального профайлу, розробка та за-
хист ідеї стартового проєкту/ініціативи
Розробка відбувається методом Дизайн-мислення, зокрема, - Дизайн-спринту як різно-
виду вказаного методу.
Наприкінці тижня відбувається тестування на захист профайлів.
Одна з обов’язкових вимог: індивідуальні цілі, сформульовані у пр файлі, мають відповіда-
ти очікуваним результатам навчання за Державним стандартом і бути спів мірними матері-
ально-технічному і кадровому оснащенню інституції освіти. У разі, якщо сформульовані
цілі виходять за межі можливостей школи, батьки письмово підтверджують готовність за-
безпечувати відповідні потреби дитини через неформальну (позашкільну) освіту.
Кілька типів можливих проектів
Проблемноорієнтовані (Problem solving based) – спрямовані на розв’язання про-
блем довкілля, здоров’я, безпеки, особистісного розвитку, громади, тощо з управ-
лінсько-лідерської позиції.
Підприємницькі - кінцевою метою яких є розробка ідей нових продуктів, сервісів,
ринкових ніш, бізнес-моделей, тощо.
Дослідницькі – спрямовані на розвиток наукового мислення і поглибленого осво-
єння методів наукових досліджень.
Комунікаційні – спрямовані на розвиток навичок налагодження комунікацій, про-
ведення інформаційних кампаній, зокрема, промоції ідей і досягнень інших учас-
ників проекту.
Творчі – розвиток форм творчого самовираження, заглиблення у мистецькі галузі.
За кожною із проєктних команд або індивідуальним виконавцем проєкту закріпляється як
мінімум один ментор.
На етапі здійснення навчання за індивідуальним планом:
щотижня відбувається зустріч із тьютором і /або координатором групи (класним керів-
ником);
щодватижня відбувається публічна презентація проміжних і/або фінальних результатів
проєкту.
01
02
03
04
05
26. 24
Як адаптувати українську систему середньої освіти до умов цифрової економіки?
Оцінювання результатів навчання усіх етапів здійснюється на засадах формувального
оцінювання.
Підсумкове оцінювання: наприкінці навчального року здійснюється публічна презентація
і захист сукупних результатів навчання за індивідуальним освітнім планом.
Пропонована структура Індивідуального освітнього профайлу
28. 26
Як адаптувати українську систему середньої освіти до умов цифрової економіки?
Діїорганіввлади
імісцевого
самоврядування
06
29. 27
Верховна рада України (ВРУ)
Готує законодавчі пропозиції щодо зміни моделі нарахування заробітної платні педагогам
з прив’язкою до циклів, передбачених державним стандартом освіти відповідного рівня.
Готує і ухвалює зміни до законів України, щодо розширення діапазону педагогічних спе-
ціальностей, зокрема тьюторів (наставників), менторів, тощо.
Кабінет Міністрів України (КМУ):
Розробляє концепцію розвитку Людського капіталу, яка має передбачати програму під-
тримки наскрізного ціложиттєвого навчання.
Міністерство освіти і науки України (МОН):
Включає пропонований алгоритм до методичних рекомендацій з організації навчального
процесу із вересня 2021 року;
Дає доручення Українському інституту розвитку освіти адаптувати кабінет учня на плат-
формі «Всеукраїнська школа онлайн» до можливості навчання за індивідуальними освіт-
німи планами.
Спільно з громадськими організаціями і Мінцифри розробляє і реалізую комунікаційних
заходи, спрямовані на роз’яснення переваг сучасних методів організації навчального про-
цесу.
Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри):
Розробляє проєкт Положення про освітній ідентифікатор (робоча назва Education ID) та
Індивідуальний освітній профайл з відповідним технічним завданням на створення апа-
ратно-програмного комплексу.
За необхідності відповідний функціонал додається до системи «Дія».
Засновники шкіл (органи самоврядування на рівні ОТГ)
Розробляють і затверджують відповідні програми розвитку освітньої інфраструктури для
уможливлення навчання учнів за індивідуальними освітніми траєкторіями. Зокрема для
реалізації мережевої форми освіти, передбаченої ст.. 9 Закону України «Про освіту».
Розробляє методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу, орієнтованого
на потреби особистості з урахуванням локального контексту.
Сприяє підвищенню кваліфікації педагогів у напрямку опанування ними методів супро-
воду індивідуальних освітніх траєкторій, мережевої форми здобуття середньої освіти та
змішаного навчання.
Забезпечує повну автономію закладів освіти включаючи педагогічну, організаційну, ка-
дрову, фінансову.
30. 28
Як адаптувати українську систему середньої освіти до умов цифрової економіки?
1
https://www.weforum.org/reports/the-future-of-jobs-report-2020/digest
2
Колівінг – формат спільного проживання. Від гуртожитку та оренди квартири із сусіда-
ми колівінг відрізняється тим, що тут проживають люди, які мають спільні наміри і про-
водять спільні заходи та вечері. Це може бути велика квартира, яку спільно орендують
стартапери або айтішники. Для людей, які вибирають для себе цей формат, головне –
особливе середовище, ком’юніті, спілкування з людьми, близькими по духу. Докладніше:
https://gwaramedia.com/koliving-yak-zibraty-pid-odnym-dahom-druziv-abo-koleg/
3
Запитання звучало: «Яким чином бізнес може створити дружню до молоді культуру в
роботі?» Дослідження було проведене у 2017 р. У ньому взяли участь 31 495 осіб з усіх
континентів.
4
https://www.bbc.com/ukrainian/features-54842038
5
https://www.oecd.org/education/2030/E2030%20Position%20Paper%20(05.04.2018).
pdf
6
https://www.holoniq.com/notes/global-education-technology-market-to-reach-404b-
by-2025/
7
https://root-nation.com/ua/articles-ua/internet-ua/ua-shho-take-dark-web/
8
https://ology.sh/_dictionary/kriptoanarkhizm/
9
Поняття запропоноване економістом Університету Чикаго Стівена Левітта і журна-
лістом New York Times Стефаном Дж. Дабнером на означення такого явища, як злиття
поп-культури та бізнес-моделей. У своїй книжці вони стверджують, що економіка є, по
суті, наукою про стимули. Докладніше: Левіт. С., Дабнер С. Фрікономіка. К.: «Наш фор-
мат», 2016.
Посилання
