2. Характеристика уваги
розумово відсталих школярів
• Увага- це спрямованість і
зосередженість психічної діяльності
людини на певних об’єктах.
• На людину одночасно діє значна
кількість подразників, але вона
реагує не на всі, а лише на найбільш
значущі.
3. Це можливо завдяки увазі.
Увага не має свого змісту.
Змістом уваги є конкретні психічні
процеси, діяльність: людина уважно
слухає, уважно працює тощо. Увага
виявляється в психічних процесах,
діяльності, супроводжує їх та
характеризує їх динаміку. Увага
організує всю психічну діяльність
людини.
4. У дослідженнях І.Л.Баскакової, С.В.
Лієпінь, Л.І.Переслені та інших
виявлено, що розумово відсталі
школярі мають суттєві відхилення у
розвитку уваги. Багато з них не
можуть концентрувати свою увагу на
чомусь, вони відволікаються,
переключаючись на інші об’єкти.
Л.В.Занков, О.Р.Лурія, М.С.Певзнер
та інші вважають, що порушення
уваги є одним з найхарактерніший
симптомів розумової відсталості.
5. Основними видами уваги є мимовільна та
довільна.
Мимовільна позбавлена свідомого наміру
бути уважним, тобто бути зосередженим
на чомусь. Вона виникає сама по собі під
впливом сильного подразника, зміни його
інтенсивності, раптовості тощо. Тобто
мимовільна увага виникає за
безпосередньої дії зовнішніх об’єктів.
Довільна увага свідомо спрямовується і
регулюється людиною.
6. • У молодших розумово відсталих
школярів домінантною є мимовільна
увага, тоді як в однолітків з
нормальним інтелектом-довільна.
• В учнів з інтелектуальними вадами
розвитку порушена як мимовільна
так і довільна увага. У цілому їх увага
характеризується низкою порушень:
незначним обсягом, слабкою
стійкістю й переключуваністю,
недостатньою довільністю.
7. • Обсяг уваги-це та кількість об’єктів,
яку людина може одночасно охопити
своєю увагою. У нормі обсяг уваги
становить шість одиниць.
• Стійкість уваги-це тривалість
зосередженості уваги на об’єкті.
Більшість молодших розумово
відсталих школярів можуть досить
тривалий час інтенсивно виконувати
нескладну одноманітну роботу.
8. Впродовж 15 хвилин учні-олігофрени,
працюючи за методом коректурної
спроби, успішно викреслюють три
зображення. При цьому спостерігається
зростання продуктивності роботи, але учні
допускають велику кількість помилок.
Загалом у розумово відсталих школярів
виявлено нижчий рівень стійкості уваги,
порівняно з нормально розвиненими
однолітками.
9. З 1-го до 3-го класів у них
спостерігається розвиток стійкості
уваги за рахунок темпу виконання
завдання, але кількість помилок
залишається значною. До старшого
шкільного віку спостерігається
позитивна зміна в розвитку стійкості
уваги, рівень якої щодо нескладних
завдань майже вирівнюється з рівнем
уваги однолітків з нормальним
інтелектом.
10. • Характеризуючи властивості уваги
розумово відсталих школярів,
зазначимо, що вони мають знижену
здатність до її розподілу-утримування
в полі уваги відразу декількох
об’єктів.
Коли їм пропонується виконувати
якусь діяльність одночасно з
виконанням іншого завдання, то учні
рідко справляються з поставленою
перед ними задачею.
11. • У процесі спеціального корекційного
навчання у розумово відсталих дітей
підвищується здатність до розподілу
уваги , але при виконанні різних
завдань знижується рівень її
стійкості.
• Важливою властивістю уваги є –
переключення- довільне перенесення
уваги з одного об’єкта на інший,
наприклад, коли під час
переписування тексту слід ще й
підкреслювати певну орфограму.
12. Розумово відсталі діти, особливо молодшого
шкільного віку, мають значні труднощі
переключення уваги з одного об’єкта на
інший у зв’язку з патологічною інертністю
процесів збудження та гальмування.
Значна кількість різноманітних видів
діяльності, які вчитель використовую на
уроці, викликає стомлюваність учнів,
наслідком якої є несвідоме переключення
уваги х одного завдання на інше, тобто
відбувається відволікання уваги від
виконання основної роботи.
13. Корекція недоліків уваги у
розумово відсталих школярів.
• Недорозвиток уваги значною мірою
ускладнює організацію навчальної
діяльності учнів допоміжної школи.
Тому першочерговим завданням
учителя є створення умов для того,
щоб слабкість уваги розумово
відсталих учнів не перешкоджала
навчанню
14. • З цією метою необхідно знизити до
мінімуму кількість подразників, що
відволікають на уроці ( на уроці не
має бути нічого зайвого, наочність
демонструється дітям безпосередньо
перед її використанням);
-враховувати динаміку втомлюваності
учнів, давати можливість відпочити
на уроці, організовувати
фізкультхвилинки;
15. -привертати та утримувати їхню увагу
за допомогою наочності, емоційної
форми викладу матеріалу,
різноманітності завдань;
-залучати до сприймання нового
матеріалу максимальну кількість
аналізаторів;
-давати більше часу на переключення з
одного завдання на інше й
організовувати його;
16. - за допомогою спеціальних
“ритуалів” налаштовувати дітей на
роботу під час уроку;
- уникати завдань, що потребують
розподілу активності на одночасне
виконання двох дій;
- дотримуватись ощадного режиму, не
допускати перевтоми, виснаження
нервової системи;
- використовувати емоційне
“зараження” та навіювання.
17. • Завданням “власне корекційного”
етапу є формування довільної уваги,
підвищення її стійкості,
удосконалення її властивостей.
Одним зі шляхів розвитку уваги є її
поступове тренування паралельно з
упровадженням системи заходів,
спрямованих на загартовування
нервової системи.
18. • Шлях, який можна поєднувати з
першим, запропонував
П.Ч.Гальперін. З його погляду,
довільна увага- це інтеріоризована,
автоматизована, скорочена та
випереджальна дія контролю.
Відповідно виховання її зводиться до
формування та удосконалення
самоконтролю, аж до його
автоматизації.
19. • Корекція недоліків уваги буде
ефективною, якщо будуватиметься
на основі розвитку мислення,
регулювальної функції мовлення, а
також з опорою на виховання
інтересу дитини до навчальної
діяльності.