2. Олігофренія -
це група різних по етіології й патогенезі непрогредієнтних хворобливих станів психіки, пов'язаних з
порушенням онтогенезу, загальною ознакою яких є наявність уродженої або придбаної в ранньому
дитячому віці (до 3 років) загальної психічної неповноцінності з переважною недостатністю
інтелектуальних функцій.
3. Загальні питання олігофренії
М. С. Певзнер визначає олігофренію як особливий вид аномального розвитку , що
виникає в результаті або спадкової патології , або поразки зачатка або плода під час
внутрішньоутробного розвитку, або ураження центральної нервової системи на
самих ранніх етапах розвитку дитини , і характеризується недорозвиненням всієї
пізнавальної діяльності і, особливо, мислення.
Г. Є. Сухарєва вважає , що при олігофренічному слабоумстві переважно
недорозвинені найбільш диференційовані філо- і онтогенетично молоді системи при
більшого збереження раніше сформованих , еволюційно більш старих систем.
4. Відхилення від норми відзначаються у:
фізичному розвитку олігофренів , для яких характерне відставання в рості ,
диспластичность статури , статевий розвиток часто затримано;
вадах розвитку внутрішніх органів та органів чуття ( зору і слуху);
рухова сфера недорозвинена;
порушенні темпу , плавності,
ритмічності і точності рухів.
5. Головними критеріями олігофренії
є:1 ) своєрідна психопатологічна структура
недоумства з переважанням слабкості абстрактного
мислення при меншій вираженості порушень
передумов інтелекту і відносно менш грубим
недорозвиненням емоційної сфери;
2 ) непрогредиєнтність інтелектуальної
недостатності, що є наслідком порушення
онтогенетичного розвитку;
3 ) уповільнений темп психічного розвитку індивіда.
6. Етіологічні чинники олігофренії:
1) спадкові, у тому числі пов'язані з
пошкодженням генеративних кліток;
2) внутрішньоутробні, діючі на зародок і
плід;
3) перинатальні і перших 3 років зовні
утробного життя.
7. Клінічна картина
Олігофренія - клінічно однорідна група захворювань різної етіології, об'єднуваних двома
обов'язковими ознаками:
1) психічним недорозвиненням з переважанням інтелектуальної недостатності;
2) відсутністю прогредієнтності.
Клінічні форми олігофреній по вираженості недоумства:
- ідіотія;
- імбецильність;
- дебільність.
Проте між ними не чітких меж і існують проміжні стани.
8. Певзнер Марія Семенівна
(1901-1989)
радянський вчений, лікар-психіатр, психолог,
дефектолог і педагог. Під керівництвом і за
безпосередньої участі Марії Семенівни
визначається новий напрямок вітчизняної
педагогічної науки - клінічна дефектологія.
9. Наукові праці М. С. Певзнер
опубліковано 98 наукових праць, з них:
16 монографій, посібників та збірників наукових праць (дві - авторські монографії, а
інші книги в співавторстві з іншими фахівцями);
Її книга «Діти-олігофрени» (1959) була видана у США (двічі), в Аргентині, в Японії;
І інші роботи М. С. Певзнер неодноразово видавалися за кордоном: у НДР, Данії,
Англії, Італії, Румунії, Франції та інших країнах;
«Учителю про дітей з відхиленнями у розвитку», 1967 (у співавторстві з Т. А.
Власовою) стала предтечею спеціального навчального предмету «Основи
дефектології" для педагогічних ВНЗ.
10. Класифікація олігофренії за М. С.
Певзнер 1 ) неускладнена форма олігофренії ;
2 ) олігофренія , ускладнена порушеннями
нейродинамічних процесів ;
3 ) олігофренія з психопатоподібними формами
поведінки;
4 ) олігофренія , що супроводжується порушеннями
роботи різних аналізаторів;
5 ) олігофренія з вираженою лобовою недостатністю.
11. Неускладнена форма олігофренії
Характеризується:
дифузним ураженням головного мозку;
супроводжується врівноваженістю нервових процесів , грубі ураження в межах того
чи іншого коркового аналізатора відсутні;
не спостерігається психомоторної розторможеності , афективних розладів , патології
потягу , судомних нападів;
збережена цілеспрямованість дій.
12. Характерні риси особистості:
діти зазвичай спокійні , дисципліновані , їх досить легко організувати;
вони досить швидко адаптуються в умовах корекційної школи;
дана група дітей емоційно прив'язана до членів сім'ї , одноліткам, учителям;
вони можуть допомогти родичам по будинку , засмучуються при невдачах , радіють
успіхам в школі;
емоційна сфера досить збережена.
13. Основні напрямки корекційної
роботи:
1 ) корекція пізнавальних
процесів;
2 ) розвиток емоційно-вольової
сфери;
3 ) збереження працездатності на
певному рівні.
14. Олігофренія , ускладнена порушеннями
нейродинамічних процесів
Характеристика:
При даній олігофренії спостерігається інтелектуальне недорозвинення;
порушення процесів активного збудження або гальмування;
порушення психічного розвитку;
рухова розторможеність;
відволікання;
підвищена імпульсивність;
афективна неврівноваженість.
15. Характерні риси особистості:
діти непосидючі , часто відволікаються , неслухняні , конфліктні, на зауваження
дорослих не звертають уваги;
дана група дітей досить соціально адаптується в суспільстві;
діти з переважанням процесів гальмування мляві , уповільнені , інертні;
у таких дітей слабо проявляється інтерес до всього нового , вони байдужі у
навчальній діяльності , психічні процеси інертні;
у цих дітей свій темп роботи , квапити в роботі їх не потрібно;
важко йде перемикання з одного виду діяльності на інший;
у діяльності проявляється наслідування.
16. Основні напрямки корекційної
роботи:
1 ) активізація пізнавальної діяльності;
2 ) стимулювання навчальної діяльності;
3 ) більш виражена в порівнянні з іншими дітьми
алгоритмізація дій , стереотипність дій, велика
розчленованість навчального матеріалу;
4 ) профілактика перевантажень , вироблення чіткого
режиму дня і його неухильне дотримання.
17. Олігофренія з психопатоподібними
формами поведінки
Супроводжується психопатоподібними формами поведінки:
різке порушення емоційно-вольової сфери;
відзначається недорозвинення особистісних якостей;
зниження критичного ставлення як до себе , так і до оточуючих людей;
психічне недорозвинення;
афективна збудливість;
розгальмування потягів.
18. Характерні риси особистості:
такі діти можуть бути небезпечні в момент
афекту;
мова , що виходить від дорослих , не несе
регулюючу функцію;
діти не можуть виконувати правил
поведінки;
послабити афективний стан швидко не
вдається.
19. Основні напрямки корекційної
роботи:
1 ) роз'яснення іншим дітям, чому спостерігається така поведінка ;
2 ) недопущення перезбудження дитини , необхідність попереджати його ;
3 ) в момент афекту увагу на дитині не акцентувати .
20. Олігофренія, що супроводжується
порушеннями роботи різних
аналізаторів
ускладнена порушенням системи окремих
аналізаторів;
загальне недорозвинення мозку поєднується з
порушеннями слуху , зору , опорно -рухового
апарату , недорозвиненням мовних систем;
до етіологічних чинників даного виду
олігофренії відносять генетичні форми, а
також асфіксії новонароджених , родові
травми, ранні постнатальні ураження.
21. Характерні риси особистості:
При даному виді олигофрений , загальне недорозвинення мозку поєднується з:
- порушеннями слуху , зору;
- опорно -рухового апарату;
- недорозвиненням мовних систем.
наявність розумової відсталості у глухих і слабочуючих становить приблизно 10 % ,
а серед сліпих і слабозорих приблизно в два рази більше.
23. Олігофренія з вираженою лобовою
недостатністю
складний дефект дуже різко уповільнює і змінює хід його інтелектуального і
фізичного розвитку;
знижується відсоток корекції його недоліків.
24. Характерні риси особистості:
одні діти мляві , рухово загальмовані , пасивні . Інші діти розгальмування ,
імпульсивні;
у поведінці дітей проявляються несоціальні нахили;
інтелектуальна недостатність глибока , досягає ступеня імбецильності , почуття
такту, дистанції у них відсутня;
біологічні потреби (потреба в їжі , сексуальність ) підвищені;
спостерігається неадекватне сприйняття навколишньої дійсності;
мова своєрідна;
спостерігається грубе недорозвинення особистості;
хворі некритичні до себе , до ситуації , в якій вони знаходяться;
відсутнє почуття страху, образи , сором'язливості не буває.
25. Основні напрямки корекційної
роботи:
1) розвиток цілеспрямованості на застосування простих поведінкових реакцій;
2) розвиток операцій на основі наочності;
3) виховання стереотипів соціальної поведінки.
26. Диференціація розумової відсталості
відповідно до критеріїв МКБ-10
1). Прикордонна розумова відсталість - IQ = 70
- 90. Це передхвороба.
2). Дебільність (легка розумова відсталість) -
IQ = 50 - 70 - як дитина 8-12 років.
3). Різко виражена імбецильність - IQ = 35 - 50,
як у дитини 6 - 7 років.
4). Різко виражена імбецильність (виражена
розумова відсталість). IQ = 20 - 35, тобто як у
дитини 5 років.
5). Ідіотія (глибока розумова відсталість) - IQ =
0 - 19. Відповідає дитині 2 років.