1. 1
Серія «12-річна школа»
Заснована у 2006 році
Харків
Видавнича група «Основа»
2010
Книга скачана с сайта http://e-kniga.in.ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»
3. 3
Зміст
Урок 1. Вступ..................................................................................... 4
Тема 1. Україна на початку ХХ ст.
Урок 2. Економічне становище українських земель
у складі Російської імперії ....................................................... 12
Урок 3. Економічне становище українських земель
у складі Австро-Угорської імперії ............................................. 20
Урок 4. Становище українського населення на початку ХХ ст................... 26
Урок 5. Політизація українського національного руху ............................ 33
Уроки
6–7. Події революції 1905–1907 рр. в Україні .................................... 42
Урок 8. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну ................ 51
Уроки
9–10. Розвиток культури в Україні на початку XX ст. .......................... 59
Урок 11. Узагальнення знань за темою «Україна на початку ХХ ст.» .......... 78
Тема 2. Україна в роки Першої світової війни.
Початок української революції
Урок 12. Початок Першої світової війни. Україна
в геополітичних планах країн Антанти і Троїстого союзу .............. 88
Урок 13. Воєнні дії на території України у 1914 р.
Захоплення російськими військами Східної Галичини
та Північної Буковини ............................................................. 98
Урок 14. Воєнні дії на території України у 1915–1917 рр............................103
Урок 15. Україна в умовах наростання економічної
і політичної кризи ...................................................................109
Урок 16. Початок Української революції ................................................118
Урок 17. Проголошення автономії України .............................................127
Урок 18. Узагальнення знань за темою
«Україна в роки Першої світової війни.
Початок української революції» ...............................................134
Тема 3. Українська державність в 1917–1921 рр.
Урок 19. Проголошення УНР ................................................................140
Урок 20. Українська держава П. Скоропадського .....................................151
Урок 21. Директорія ............................................................................167
Урок 22. Проголошення ЗУНР ...............................................................174
Урок 23. Політика радянського уряду в Україні у 1919 році .......................183
Урок 24. Радянсько-польська війна і Україна ..........................................192
Урок 25. Повстанські рухи. Поразка українського визвольного руху...........201
Урок 26. Узагальнення знань за темою
«Українська державність в 1917–1921 рр.» ................................212
Тема 4. Культура і духовне життя в Україні в 1917–1921 рр.
Урок 27. Тенденції розвитку культури в 1917–1921 рр. .............................218
Урок 28. Розвиток освіти в 1917–1921 рр. ...............................................223
Урок 29. Розвиток мистецтва в 1917–1921 рр. .........................................230
Література............................................................................................240
4. 4
Урок 1
Вступ
Мета: ознайомити учнів із завданнями і структурою курсу, ме-
тодологією побудови підручника, додатковою навчальною літера-
турою, електронними й Інтернет-ресурсами; охарактеризувати
формування індустріального суспільства в українських землях, су-
перечливі процеси модернізації суспільного та повсякденного
життя, піднесення визвольного руху та національної самосвідо-
мості українського народу, України під час Першої світової війни
та Української революції, український визвольний рух (1917–
1921).
Обладнання: підручник, документи, ілюстрації, схеми, таб
лиці.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• визначати основні етапи розвитку українських земель на по-
чатку XX ст., хронологічні межі процесу індустріалізації укра-
їнських земель;
• показувати на карті території українських земель, охоплені
процесом індустріалізації, та визначати їх господарську спеціа-
лізацію;
• характеризувати й порівнювати основні ознаки модернізації
суспільного та повсякденного життя;
• визначати вплив подій Першої світової війни на життя насе-
лення, передумови Української революції;
• називати ознаки процесу радянізації суспільства.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель показує на карті українські землі на початку ХХ ст.
Робота з картою
• Назвіть райони господарської спеціалізації українських земель
ХІХ ст.
5. 5Урок 1. Вступ
Учні називають і на карті показують ці райони спеціалізації.
Учитель коротко характеризує перебіг найбільш важливих по
дій в Україні в ХІХ ст.
Завдання
• Назвіть основні дати з історії України ХІХ ст.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Робота з поняттями
Індустріалізація — процес створення крупного машинного ви-
робництва. Джерелами засобів для індустріалізації можуть були
як внутрішні ресурси, так і кредити, інвестиції капіталів з розви-
нених країн. В Україні процес індустріалізації закінчився напри-
кінці XIX ст.
Поняття модернізації. Основні ознаки модернізації
У ч и т е л ь. Модернізація означає зміни відповідно до сучасних
умов, тобто осучаснення. Тому під модернізацією найчастіше розу-
міють процес оновлення суспільства будь-якої епохи, в тому числі
й вдосконалення сучасного суспільства.
У суто науковому сенсі під модернізацією розуміють процес пе-
реходу від традиційного, аграрного суспільства до сучасного, інду-
стріального. Модернізаційний процес відбувався в різних сферах:
економічній, соціальній, політичній та духовній. Проте за темпами
та інтенсивністю змін він був нерівномірним у різних галузях, що
й зумовлювало його специфіку в різних країнах.
Основні ознаки модернізації, які охоплюють всі сторони життя
суспільства:
• у сфері економіки — впровадження нових технік, технологій,
технічний розподіл праці, обмін діяльності, розвиток ринку то-
варів, грошей та праці;
• у соціальній сфері на першому плані перебуває формування но-
вого типу людини — підприємливої, активної. Зростає соці-
альна мобільність суспільства, що веде до виникнення нових
станів і прошарків, а це, у свою чергу, посилює соціальне на-
пруження. Відбувається перехід від великої патріархальної ро-
дини до так званої малої сім’ї з повною рівністю батьків, дітей,
чоловіка та жінки;
• у політичній сфері модернізація пов’язана із виникненням цент
ралізованих держав, централізацією та уніфікацією всіх галузей
суспільного життя, бюрократизацією управління, включенням
широких народних мас у політичний процес, встановленням
демократії та демократичних інститутів у суспільстві;
6. 6 Усі уроки до курсу «Історія України». 10 клас
• у духовній сфері відбувається утвердження нової світської сис-
теми цінностей, освіта набуває масового характеру. Зростає по-
бутовий, культурний, правовий рівень населення.
Отже, модернізація в різних країнах за неоднакових історич-
них умов відбувалася еволюційним шляхом поступових реформ та
змін або революційним — шляхом переворотів, соціальних кон-
фліктів, революцій.
Етапи модернізації
У ч и т е л ь. Модернізаційні процеси, як і будь-які інші істо-
ричні явища, проходять у своєму розвиткові певні етапи.
В українських землях процес модернізації збігається з кризою
українського традиційного суспільства. Фундаментальними озна-
ками традиційного суспільства, на думку відомого захисного соціо-
лога Е. Тофлера, є земля як основа усього життя, економіки, куль-
тури; простий розподіл праці та децентралізована економіка;
розгалужена соціально-станова диференціація, коли місце в житті
людини, в соціальній ієрархії зумовлювалося її походженням; ве-
лика патріархальна родина, авторитарний тип влади, незапереч
ний авторитет церкви в духовному житті суспільства.
Традиційне суспільство було зруйноване промисловою револю-
цією.
Криза традиційного українського суспільства полягала у де-
централізації економіки. Окремі українські землі, культурно-
територіальні регіони — Слобожанщина, Малоросія-Україна, Но-
воросія, Правобережжя, західноукраїнські землі — не були
пов’язані між собою спільними економічними інтересами. Еконо-
мічні зв’язки між ними мали несистематичний, усталений харак-
тер. Утверджувалася тенденція самобутнього розвитку новоприєд-
наних територій, наприклад у Наддніпрянщині — степової та
правобережної України. Вкрай нерівномірним був і соціальний
розвиток в українських землях. Станова еліта, що сформувалася зі
старшинської аристократії, тобто аристократичних родів, тради-
ційного українського суспільства збереглася лише на двох україн-
ських територіально-етнічних масивах — Слобожанщині та Ліво-
бережжі. На півдні формувалося так зване «нове дворянство», яке
включало не лише український елемент, але й російський, чужо-
земний. На Правобережжі соціальна еліта була спольщена. У за-
хідноукраїнських землях функції соціальної еліти перебрало на
себе греко-католицьке духовенство. У політичному житті україн-
ського населення державна традиція нехтувалася, що відбувалося
7. 7Урок 1. Вступ
шляхом інтеграції української спільноти до політичних структур
інших держав — Росії, Австрії, Польщі, Румунії, Угорщини.
У культурній сфері криза українського традиційного суспіль-
ства виявлялася у нехтуванні національними традиціями і фор-
мами в освіті, церковному житті, мистецтві. У Наддніпрянській
Україні система освіти, наприклад, зазнала русифікації, що було
цілеспрямованою політикою російського уряду; в Галичині — по-
лонізувалася, в Буковині — онімечувалася та румунізувалася,
у Закарпатті — мад’яризувалася тощо.
Наступна віха у модернізаційному процесі в Україні — це про-
мисловий переворот (промислова, технічна революція), сутність
якого полягала у переході від ручної до машинної праці. У різних
країнах, у різні історичні періоди промисловий переворот, або ре-
волюція, мали свої особливості. В українських землях (у більш за-
вершеному вигляді в Наддніпрянщині) промисловий переворот
пройшов дві стадії:
• у 40–50-ті рр. XIX ст. промисловий переворот розпочався в лег-
кій промисловості і був ініційований «знизу» завдяки підприєм-
ницькійактивностіокремихвихідцівз різнихсоціальнихгруп —
дворянства, купецтва, міського населення, кріпосних селян;
• у 60–80-ті рр. XIX ст. промислова революція триває й охоплює
галузь важкої промисловості, транспорту. Тут ініціатором змін
в економіці виступає уряд, що було зумовлено його невдачами,
прорахунками в зовнішньополітичній та військовій сферах
(Кримська війна), які засвідчили неефективність та відсталість
економіки Російської імперії. Словом, промислова революція
на цьому етапі відбувалася «зверху» і була пов’язана з інтен-
сивними процесами індустріалізації економіки окремих укра-
їнських територій, зокрема півдня.
Наступний етап модернізаційних процесів в Україні характе-
ризується формуванням ознак індустріального суспільства. Кла-
сична модель індустріального суспільства передбачає:
• у галузі економіки — створення нової енергетичної бази,
пов’язаної з продукуванням замість сили м’язів, води, сонця,
вітру нових енергетичних джерел — нафти, вугілля, газу, елек-
тричного струму, а також суцільну індустріалізацію (виробни-
цтво машин заради машин), виникнення корпорацій, ринкової
економіки;
• у галузі соціальній — процес переходу до малої сім’ї, зростання
соціальної мобільності, бурхливу урбанізацію внаслідок пере-
міщення виробництва з села до міста, «з поля — на завод»;
8. 8 Усі уроки до курсу «Історія України». 10 клас
• у галузі політичній — формування громадянського суспіль-
ства, демократичних свобод та правової держави;
• у духовній сфері — перехід від аристократичної до демократич-
ної культури. Освіта будувалася за фабричною моделлю,
оскільки основна її мета полягала в тому, щоб навчити пункту-
альності, механічної одноманітної праці. Відбувався розвиток
та виникнення нових каналів комунікації, таких як поштова
служба, преса, радіо, телеграф, телефон тощо;
• у психологічній сфері — нові засоби комунікації, що збільшу-
вали кількість інформації здалеку, внаслідок чого місцеві ін-
тереси відступали, пробуджувалася національна свідомість.
Поети прославляли «національний дух», історики відкривали
«забутих героїв», літературу, фольклор, композитори створювали
національні гімни. «Все це сталося саме тоді, — стверджує амери-
канський соціолог Е. Тофлер, — коли виникла потреба індустріалі-
зації. Коли ми осмислимо індустріальну потребу інтеграції, стане
очевидним і смисл поняття національної держави». На його думку,
нації — це не «духовні утворення», або «ментальні спільноти», або
«спадщина пам’яток», нація — «це феномен Другої хвилі… сплав
двох складових: уніфікованої політичної системи та уніфікованої
економіки».
Регіональні особливості модернізації
У ч и т е л ь. В Україні модернізаційні процеси мали свої особли-
вості. Початок модернізації тут припадає на другу половину
XVIII ст. У Наддніпрянській Україні цей процес був пов’язаний
з ліквідацією решток автономного устрою в політичній сфері, «ти-
хою» революцією в соціальній сфері, перетворенням української
старшинської верхівки на російське дворянство, централізацією та
бюрократизацією управління російською імперською машиною.
Модернізаційні тенденції в духовному житті збігалися з першими
кроками українського культурно-національного відродження.
У західноукраїнських землях модернізаційні імпульси стали
відчутними внаслідок включення їх до складу Австрійської дер-
жави і проведення віденським урядом широкої програми реформ,
що призвели до важливих зрушень в економічній, соціальній,
культурній та релігійній галузях життя українського населення
Галичини, Буковини та Закарпаття.
Якщо модернізаційний процес в східно- та західноукраїнських
землях розпочався майже одночасно, то його перебіг на цих терито-
ріях мав свої особливості й динаміку. Оскільки, вважає російський
9. 9Урок 1. Вступ
дослідник Б. Миронов, модернізація — це нерівномірний процес
у різних сферах суспільства (політичній, соціальній, економічній,
культурній), то за рахунок однієї з найбільш розвинених сфер
можна подолати відсталість інших.
З огляду на історичні традиції, стан політичного життя,
соціально-економічний потенціал двох українських макрорегіонів,
процес модернізації в Наддніпрянській Україні починався з еконо-
міки, а в західноукраїнських землях — з політичних реформ авст
рійського уряду, піком яких стала революція 1848 р., що принесла
українському населенню Галичини, Буковини та Закарпаття ска-
сування кріпацтва та надання виборчих прав.
Україна в Першій світовій війні
У ч и т е л ь. Перша світова війна стала важким випробуванням
для українського народу. Через територію України проходила лі-
нія фронту, яка розділяла не тільки ворожі армії, але й україн-
ський народ на дві частини. Регіони Галичини і Наддніпрянської
України, які не потрапляли безпосередньо в зону бойових дій вою-
ючих армій, ставали їх найближчим тилом і несли на собі важкий
тягар постачання, розквартирування військ, лікування поранених,
розміщення сотень тисяч біженців та евакуйованих
Особливого драматизму перебігу війни на території України на-
давала та обставина, що в арміях противників — Росії, з одного
боку, і Австро-Угорщини, з іншого, — воювали українці. Отже, для
України війна набула братовбивчого характеру. Тобто українці ви-
мушені були вбивати один одного заради інтересів двох імперій.
На початку війни частина українців була переконана, що ціною
допомоги одній з воюючих сторін можна буде домогтися поліп-
шення свого національно-культурного становища. Та ці сподівання
швидко розвіялися. Охоче використовуючи людські й матеріальні
ресурси України для ведення війни, Росія та Австро-Угорщина не
поспішали створювати Українську автономію. Навпаки, окупація
Галичини російськими військами у 1914 — на початку 1915 р. су-
проводжувалась таким розмахом русифікації і такими масштабами
репресій проти українства, що це викликало обурення в усьому ци-
вілізованому світі.
У ході війни дедалі більше українців, як членів українських на-
ціональних партій, так і позапартійних громадян, переконувалися,
що Російська та Австро-Угорська імперії жодним чином не врахо-
вують національних інтересів українців. За цих умов національно-
визвольний рух набував дедалі радикальніших форм.
10. 10 Усі уроки до курсу «Історія України». 10 клас
Участь у воєнних діях мільйонів українських селян, мобілізо-
ваних до російської і австро-угорської армій, істотно змінила їх.
Війна сприяла росту національної свідомості. На питання «Хто
ви?» вони відповідали «православні» або «полтавці» чи «черні-
гівці». Надзвичайно рідко говорили «українці», ніколи — «по-
ляки» чи «росіяни». Але, потрапивши в багатонаціональні за своїм
складом військові з’єднання, спілкуючись щоденно з представни-
ками інших національностей, вони швидко усвідомлювали свою
етнічну приналежність. Усвідомленню українськими солдатами
себе як представників окремої нації сприяло їх спілкування з на-
селенням окупованих територій, зокрема західноукраїнських, де
люди розмовляли зрозумілою для них мовою.
Українська революція 1917–1921 рр. (Визвольні змагання
1917–1921 рр.) — це черга подій, метою яких було політичне само-
визначення українського народу шляхом поновлення та захисту
державності. Визначальний вплив на початок Української револю-
ції мала Лютнева (1917) революція в Росії, яка сприяла поваленню
самодержавного режиму та утвердженню демократії. Під її впли-
вом на території України посилюється національно-визвольний
рух, який переростає в Українську революцію. Її головний історич-
ний зміст — боротьба українського народу за своє національне і со-
ціальне визволення, створення власної соборної демократичної
держави зі справедливим суспільним устроєм.
Після кількох років тяжкої боротьби на декількох фронтах не-
залежна Україна зазнала поразки й, зрештою, українські землі за-
лишилися поділеними між СРСР, Польщею, Румунією та Чехосло-
ваччиною.
Протягом цього періоду на етнічних українських землях було
створено декілька держав, які відстоювали ідею незалежності.
Визвольні змагання були пов’язані також з боротьбою проти
масштабної зовнішньої агресії. В умовах громадянського непокою
помітну роль відігравали також місцеві «самостійні» керівники:
українські отамани, повстанці.
Курс історії України у 10 класі містить такі теми:
• Тема 1. УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ XX ст.
• Тема 2. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ПОЧА-
ТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
• Тема 3. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ В 1917–1921 рр.
• Тема 4. КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ В 1917–
1921 рр.
• Тема 5. НАШ КРАЙ у 1900–1921-ті рр.*
* Уроки цієї теми готуються вчителями індівідуально.
11. 11Урок 1. Вступ
Звертаємось до рубрик підручника. Виділяємо головні їх особ
ливості на прикладі одного параграфа.
Знайомимо учнів з додатковою навчальною літературою, інфор-
маційними ресурсами, історичними атласами та атласами, робо-
чими зошитами, пропонуємо приклади форми роботи з ними.
• http://www.uahistory.cjb.net/
Представлено електронні версії книг відомих істориків: М. Гру-
шевського, Н. Полонської-Василенко. О. Субтельного та ін.
Мова сайту: українська.
• http://history.franko.lviv.ua/
«Нариси історії України».
На сайті представлено електронні версії книг: «Нариси історії
України з найдавніших часів до кінця XVII століття» (автор
Н. Яковенко). «Нариси Історії України. Формування україн-
ської нації XIX–XX століть» (автор Я. Грицак) та «Довідник
ї історії України».
Мова сайту українська.
• http:// wikipedia.org.ua/ Інтернет-енциклопедія
IV. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
12. 12
Тема 1
Україна на початку ХХ ст.
Урок 2
Економічне становище українських земель
у складі Російської імперії
Мета: охарактеризувати економічний розвиток Наддніпрян-
ської України на початку ХХ ст. у складі Російської імперії; визна-
чити, яке місце посідала економіка України в загальноімперській
економіці; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-
наслідкові зв’язки, працювати з історичними джерелами, аналізу-
вати матеріал, робити висновки та узагальнення, висловлювати
свою точку зору; сприяти патріотичному вихованню учнів.
Основні поняття: «економічна криза», «концентрація вироб
ництва», «монополія», «акціонерне товариство», «синдикат».
Обладнання: документи, ілюстрації, схеми, таблиці, мультиме-
дійний проектор для роботи з ілюстраціями.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• визначати хронологічну послідовність явищ економічного
життя;
• показувати на карті території українських земель, визначати їх
господарську спеціалізацію;
• на основі аналізу різних джерел інформації описувати прояви
індустріалізації та модернізації суспільного життя на початку
ХХ ст.;
• характеризувати прояви і процеси модернізації повсякденного
життя населення Наддніпрянської України та порівнювати їх
з аналогічними процесами загальноєвропейськими й світовими.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Робота з картою «Європа на початку ХХ ст.».
Учні знаходять на карті українські землі і пригадують, до
складу яких держав вони входили на початку ХХ ст., коли і за яких
13. 13Тема 1. Україна на початку ХХ ст.
обставин вони опинилися у складі Росії та Австро-Угорщини. Цю
карту можна використовувати і на наступних уроках.
Бесіда за питаннями
1. Пригадайте особливості економічного розвитку українських зе-
мель у складі Росії в другій половині ХІХ ст.
2. Які наслідки для розвитку економіки мало скасування крі
пацтва?
3. Яку економічну політику проводив Російський уряд щодо укра-
їнських земель?
4. Які факти свідчать про те, що промисловість України розвива-
лася в одному напрямі?
5. Які феодальні пережитки зберігалися в сільському господар-
стві України після скасування кріпацтва? Які нові ознаки
з’явилися в сільському господарстві?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.Порубіжжя ХІХ–ХХ ст. характеризувалося в Украї
ні завершенням промислового перевороту і переходом до індустріаль-
ної модернізації, суть якої полягала у розбудові великої машинної
індустрії, якісній зміні структури господарства (промисловість мала
переважати над сільським господарством, а важка промисловість над
легкою), появі нових галузей промисловості. Ці широкомасштабні,
кардинальні зміни відбувалися за надзвичайно складних умов, адже
Російська імперія, як і більшість країн світу, у 1900–1903 рр. пере-
жила економічну кризу. 1904–1908 рр. були позначені депресією,
і лише в 1909–1913 рр. почалося промислове піднесення. Українська
промисловість формувалася як частина загальноімперського еконо-
мічного комплексу. Проте через низку обставин (вигідне географічне
розташування, природні багатства, дешева, але кваліфікована робоча
сила тощо) вона мала свої особливості, які суттєво вплинули на струк-
туру та розвиток промислового потенціалу краю.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Економічна криза 1900–1903 рр.
У ч и т е л ь. Як уже зазначалося, на початку ХХ ст. господар-
ство України пережило економічну кризу. Це була світова еконо-
мічна криза, яка охопила країни Європи наприкінці ХІХ ст., але
в Україні вона найбільш гостро виявилась у 1900–1903 роках. Еко-
номічна криза стала своєрідним каталізатором реалізації потенцій-
нихможливостейрегіону.Загострившиконкуренціютапосиливши
14. 14 Усі уроки до курсу «Історія України». 10 клас
поляризацію підприємств, вона змусила буржуазію максимально
сконцентрувати та об’єднати зусилля.
Робота з схемою
Працюючи з даною схемою, учні повинні вчитися встановлю-
вати причинно-наслідкові зв’язки й визначити передумови, які
призводять до концентрації виробництва й утворення монополій.
Економічна криза — складний загострений стан в економіці; занепад,
розлад промислового і сільськогосподарського виробництва
Причини: недосконалість тогочасного капіталістичного суспільства (іс-
нування колоній, грабіжницька політика щодо слаборозвинених держав
і колоній, експлуатація найманої робочої сили, війни за перерозподіл
світу і т. ін.)
Прояви економічної кризи в Україні
Охоплює всі
галузі промисло-
вості, в т. ч. висо-
корозвинені
(металургійну,
вугільну,
цукрову)
Загострює
конкуренцію,
відбувається
розорення
дрібних під-
приємств
Була більш глибо-
кою, ніж у Росії,
бо промисловість
України розвива-
лася нерівно-
мірно
Розпочи-
нається
процес
концен-
трації ви-
робництва
Концентрація виробництва — зосередження виробництва
в одному місці або районі.
Утворення монополій (об’єднання промислових підприємств та інших
установ певної галузі виробництва або місцевості для регулювання
виробництва товарів, встановлення цін, розподілу ринків збуту,
ліквідації підприємств)
Завдання
1. Як ви вважаєте, чому масштаби економічної кризи в Україні
була глибшими, ніж у Росії? Відповідь обґрунтуйте.
2. Поясніть, чим був викликаний процес концентрації виробниц
тва і до чого він призвів.
Основні ознаки розвитку української промисловості
Робота з джерелами інформації в малих групах
Учні опрацьовують ряд історичних джерел, які характеризу-
ють розвиток промисловості в Наддніпрянській Україні на початку
15. 15Тема 1. Україна на початку ХХ ст.
ХХ ст. Шляхом поєднання розповіді вчителя та інформації з додат-
кових джерел учні характеризують основні ознаки розвитку укра-
їнської промисловості.
Повідомлення в газеті «Ранок Росії» (1907 р.)
«Ні для кого не було таємницею, що в залізоробній промисло-
вості влада «Продамету» майже безмежна. Перефразувавши слова
Людовіка ХIV, вона з гордістю може сказати: «Металургія — це я».
Поклавши в основу своєї діяльності ясно й виразно сформульова-
ний принцип, що не залізо існує для споживача, а споживач існує
для заліза, «Продамет» з найперших кроків свого існування рішуче
повів лінію в чітко зазначеному напрямку і продовжує благопо-
лучно вести її і в наш час».
Частка України в промисловому виробництві Російської імперії
Кам’яне вугілля
69,5 %
Чавун
51,8 %
Залізна руда
57,2 %
Цукор
84,8 %
Частка
України
Висогін про залежність від іноземного капіталу
«Трамвайі конка —найвигіднішей найприбутковішекомерційне
підприємство.Осьчомуіноземнікапіталісти,якхижіворони,зграями
налітають на кожне місто, де тільки постає питання про прокладання
конки чи трамвая… І начебто схоже на те, що прийшли чужоземці
в Харків,завоювалийого,обклалиобивателів50-копійковоюданиною
і щороку відвозять цю данину за свій кордон. Бельгійці радісно під-
раховуватимуть прибуток, а місто, як і колись, буде без бруківок, без
світла, без благоустрою. Міська дума змушена буде збільшувати по-
датки в той час, коли поруч під боком місто має такі золоті розсипи,
яктрамвайнасправа…Протенацихзолотихрозсипахгосподарюватиме
не місто, а чужоземне бельгійське товариство».
16. 16 Усі уроки до курсу «Історія України». 10 клас
Структура промислового виробництва в Україні (1912 р.)
№
п/п
Галузі виробництва
Валова продукція
(в %)
1 Гірнича, гірничозаводська, металургійна,
добування й обробка мінералів
45,9
2 Харчова промисловість 36,2
3 Обробка металів і виробництво машин 10,4
4 Обробка дерева 2,1
5 Хімічна промисловість 1,8
6 Текстильна промисловість 1,5
7 Інші галузі виробництва 2,1
Завдання
1. Охарактеризуйте основні ознаки розвитку промисловості Над-
дніпрянської України на початку ХХ ст.
2. Які галузі і чому переважали в структурі промислового вироб-
ництва України?
3. А які галузі виробництва не розвивалися і чому?
4. Які факти свідчать про те, що промисловість України розвива-
лася однобічно?
5. Яку роль відігравав іноземний капітал у розвитку промисло-
вості в Україні?
6. Як поява монополій впливала на економічну ситуацію в країні?
Висновок. На початку ХХ ст. Україна за рівнем концентрації
промислового виробництва в основних галузях не тільки доміну-
вала в Російській імперії, а й посідала одне з перших місць
у світі. П’ять найбільших південних металургійних заводів
(Юзівський, Дніпровський, Олександрійський, Петровський,
Донецько-Юр’євський) продукували майже 25 % загальноросій-
ського чавуну. Заводи Бродського, Терещенка, Харитоненка,
Ярошинського та Бобринського виробляли 60 % загального об-
сягу цукру-рафінаду Російської імперії. На великих підприєм-
ствах в Україні працювало понад 44 % усіх робітників. На по-
чатку сторіччя виростають могутні синдикати «Продвагон»
(1901), «Продамет» (1902), «Трубопродаж» (1902), «Гвоздь»
(1903). Це були досить потужні об’єднання. Наприклад, утворе-
ний 1904 р. синдикат «Продуголь», до якого входили 18 окремих
акціонерних товариств, контролював 75 % видобутку кам’яного
вугілля у Донецькому басейні. Проте, приносячи буржуазії над-
17. 17Тема 1. Україна на початку ХХ ст.
прибутки навіть за кризових умов, монополії водночас гальму-
вали господарський розвиток, заважали технічному прогресу,
звужували сферу регулюючої дії ринкових відносин. Монополіс-
тичні об’єднання України були тісно пов’язані не тільки з росій-
ською буржуазією, а й з іноземним капіталом. Могутній синди-
кат «Продуголь» фактично цілком контролювався французькими
інвесторами. Місцевий виробник витіснявся з ринку, а більша
частина прибутків, одержаних за рахунок монопольних цін та
державних військових замовлень, вивозилася за кордон.
Важливою особливістю промислового розвитку України був не-
рівномірний розвиток її регіонів. Якщо Південь України досить
швидко перейшов на капіталістичні рейки і бурхливо розвивав
промислове виробництво, то південно-західний регіон, в якому до-
мінував дрібнобуржуазний уклад, орієнтувався переважно на
аграрний сектор. Лівобережжя, де зберігалися залишки кріпацтва,
помітно відставало від інших регіонів України. Поступово в укра-
їнських землях склалася певна спеціалізація промислових райо-
нів. Донбас став центром вугільної промисловості, Нікопольський
басейн — марганцевої, Кривий Ріг — залізорудної, правобережжя
і певною мірою Лівобережжя — цукрової. Українські землі напри-
кінці ХІХ — на початку ХХ ст. стали одним з провідних промисло-
вих районів Російської імперії. Саме тут 1913 р. вироблялося 69 %
загальноросійської продукції чавуну, 57 % сталі та 58 % прокату.
На Україну у цей час припадало 20 % усієї продукції машинобуду-
вання та металообробної промисловості Росії.
Розвиток сільського господарства
Робота зі схемою
Сільське господарство
Існували
такі види
господарств:
поміщицькі
латифундії,
господарства
заможних
селян, дрібні
селянські
господарства
Зберіга-
лися відро-
біткова
система
і тяжкі по-
датки для
селян. Три-
ває мігра-
ція селян
С/г зали-
шалося від-
сталим
(слабо ви-
користову-
валася тех-
ніка,
врожаї
були низь-
кими)
С/г, як
і промисло-
вість, роз-
вивалося
односто-
ронньо
в інтересах
Росії
Розпочина-
ється ство-
рення с/г-х
спілок,
Союзів спо-
живчої коопе-
рації. Зачи
натель
руху —
Микола
Левитський
18. 18 Усі уроки до курсу «Історія України». 10 клас
Робота з джерелами інформації в малих групах
Джерело 1
Учням надається фотографія сільськогосподарської техніки та
видів діяльності селян.
Характеристика стану зерновиробництва
На 100 га
посівної площі
сільських
жителів
Урожай
пшениці з 1 га
на початку
ХХ ст.
Один сільський
житель виробляв
пшениці (в т)
Франція 84 1,4 1,7
Німеччина 107 2,2 2,0
Англія 79 2,4 3,0
Україна 109 1,6 0,8
Н. Полонська-Василенко про поміщицькі
та селянські господарства
«Управління латифундій здебільшого нагадувало адміністра
цію великих капіталістичних підприємств з управителями та вели-
ким штатом службовців. У тих господарствах десятки тисяч на-
йманих робітників працювали в цукроварнях, млинах, цегельнях,
заводах для переробки сировини. У той час як латифундії зростали
й перетворювалися на сільськогосподарські фабрики, дрібнозе-
мельні та середньоземельні поміщики зі значними труднощами
вели свої господарства, не спроможні конкурувати з земельними
магнатами, купувати сільськогосподарські машини, наймати по-
трібне число робітників.
У приватній власності деяких селян було по кілька сотень деся-
тин. Такі селяни мали худобу, сільськогосподарські машини,
млини, наймали робітників і характером своїх господарств мало
відрізнялися від поміщицьких. Водночас десятки тисяч селян не
мали ні землі, ні худоби і змушені були іти в найми до поміщиків,
заможних селян, працювати в різних промислових підприємствах,
на цукроварнях, в шахтах. Позбавлені можливості користуватися
надільною землею за браком реманенту, вони здавали її в оренду
заможним селянам».
Зі спогадів Павла Скоропадського
«Нам оголосили, що будуватимуть для нас селянську хату і що
ми повинні допомагати робітникам у вільний від уроків час. До нас
приставили дядька Явла. Він нас вчив, як з маленькими сокирами
в руках обтісувати колоди, робити зарубки тощо. Через місяць хата
19. 19Тема 1. Україна на початку ХХ ст.
була вже під солом’яним дахом; тут, у комірчині, знаходилось усе
необхідне для селянського господарства. Потім нас повели в поле
неподалік току і заявили, що це поле нам дідусь віддав і ми його по-
винні підготувати під пшеницю, засіяти, а восени, якщо хліб вро-
дить, то дідусь урожай у нас купить. Той же Явло почав навчати нас
орати і поганяти биків; через кілька днів і брат, і я вже подолали
основні труднощі, навчилися вести плуг, щоб не було «огріхів»,
і дуже поважно покрикували на биків «цоб», «цобе».
Потім від руки засівали зоране нами поле. Надзвичайно пере-
живали, піде дощ чи ні. Дощ пішов, і ми дуже раділи, коли з’яви
лися перші ряди. Уродив хліб. Ми молотили його ціпами, а потім
урожай звезли волами до діда».
Завдання
1. Використовуючи дані історичні джерела, охарактеризуйте стан
сільського господарства Наддніпрянської України на початку
ХХ ст.?
2. Які види господарств існували в аграрному секторі Наддніпрян-
ської України на початку ХХ ст.
3. Як ви гадаєте, чому в цей період занепадає багато поміщицьких
господарств?
4. Чи використовувалася сільськогосподарська техніка? В яких
саме господарствах і чому?
5. Чому на початку ХХ ст. тривала міграція українських селян?
До яких регіонів емігрували селяни?
6. На основі спогадів Скоропадського опишіть, як селяни стави-
лися до процесу праці.
Висновок: в аграрному секторі України на початку ХХ ст. налі-
чувалося понад 32 тис. поміщицьких господарств. Частина з них,
переважно великі земельні латифундії, перейшла на капіталіс-
тичні рейки, створивши ефективні, багатогалузеві господарства.
Органічно вписалися у нові умови господарювання маєтки Кочу-
бея, Терещенка, Харитоненка та ін. Решта ж поміщиків, не при-
стосувавшись до буржуазних відносин, були змушена продавати
свої землі. (Протягом 1877–1905 рр. дворяни Півдня України про-
дали майже половину своїх володінь.) Перетворення землі на товар
кардинально змінило життя не тільки дворянства, а й селянства.
У пореформений період інтенсивно розгорнувся процес його майно-
вої диференціації. Характерною ознакою цього процесу було не
просто розшарування, а катастрофічна поляризація: 1917 р. частка
заможних господарств (понад 15 десятин) досягла 5,1 %, а відсоток
безземельних та малоземельних селян в Україні сягнув 80,5 %.
20. 20 Усі уроки до курсу «Історія України». 10 клас
Селяни продовжували сплачувати викупні платежі, численні по-
датки та виконувати натуральні повинності. Тому соціальне стано-
вище українського селянства залишалося складним.
V. Узагальнення та систематизація знань
Заповнення таблиці
Економічний розвиток Наддніпрянської України на початку ХХ ст.
Промисловість Сільське господарство
• концентрація виробництва,
• утворення монополій,
• спеціалізація районів,
• значний вплив іноземного капіталу,
• нерівномірний розвиток українських
регіонів,
• вищі від загальноімперських темпи
розвитку,
• перетворення України на один з го-
ловних промислових районів Росій-
ської імперії
• збереження великих по-
міщицьких латифундій;
• перетворення землі на
товар;
• посилення майнової дифе-
ренціації селянства;
• посилення експлуатації
народних мас;
• загострення проблеми
аграрного перенаселення
Робота з ілюстраціями
Учні працюють з листівками* і відповідають на запитання.
Завдання
1. Кого зображено на листівках?
2. Який стереотип українця формують дані листівки? Чому?
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Урок 3
Економічне становище українських земель
у складі Австро-Угорської імперії
Мета: охарактеризувати економічний розвиток західноукраїн-
ських земель на початку ХХ ст. у складі Австро-Угорської імперії;
визначити, яке місце посідала економіка українських земель в за-
гальноімперській економіці; розвивати в учнів навички роботи з іс-
торичними джерелами, зіставляти їх, вміння аналізувати і систе-
матизувати матеріал, робити висновки, висловлювати свою точку
зору; виховувати в учнів патріотичні почуття.
* Див. у посібнику «Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–
1939 роках» (К.: Ґенеза, 2004) на с. 39.
21. 21Тема 1. Україна на початку ХХ ст.
Основні поняття: «внутрішня колонія», «аграрно-сировинний
придаток», «кооперативний рух», «монополія».
Обладнання: карта, документи, ілюстрації, схеми, таблиці.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• визначати хронологічну послідовність явищ економічного
життя;
• показувати на карті території західноукраїнських земель, ви-
значати їх господарську спеціалізацію;
• на основі аналізу різних джерел інформації;
а) описувати прояви індустріалізації та модернізації суспіль-
ного життя на початку ХХ ст.;
б) характеризувати прояви і процеси модернізації повсякден-
ного життя населення західноукраїнських земель та порів-
нювати їх із аналогічними процесами в Наддніпрянській
Україні, загальноєвропейськими й світовими.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Запитання та завдання
1. Покажіть на карті та назвіть західноукраїнські землі, що вхо-
дили до складу Австро-Угорщини.
2. Який характер мала економіка західноукраїнських земель
у другій половині ХІХ ст.?
3. Яким було становище промисловості і сільського господарства?
4. Які нові ознаки з’явилися в розвитку промисловості і сіль-
ського господарства в другій половині ХІХ ст.
5. Яким було соціально-економічне і політичне становище україн-
ського населення під владою Австро-Угорської імперії?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.Соціально-економічнийрозвитокзахідноукраїнських
земель на початку ХХ ст. визначався, як і в попередній період, їхнім
залежним становищем від Австро-Угорської імперії. Хоча великий
кроквпередзробилаукраїнськапромисловість,алевонапродовжувала
розвиватися однобічно і нерівномірно й значно відставала від промис-
ловостівласнеАвстро-Угорщини.У сільськомугосподарствіситуація
залишалася також дуже складною. Австро-Угорщина перетворила
22. 22 Усі уроки до курсу «Історія України». 10 клас
українські землі на свою внутрішню колонію, яка повинна була по-
стачатидешевіпродуктитасировинуі бутиринкомзбутудляавстрій-
ських товарів.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Характер економіки західноукраїнських земель
Робота зі схемою
Ці землі продовжу-
вали виконувати
роль аграрно-
сировинного
придатку Австрії
Завершилося форму-
вання основних галу-
зей промисловості:
нафтовидобування,
деревообробна
промисловість
Промисловість роз-
вивалася однобічно
і нерівномірно
Економіка зазнавала
впливу іноземного
капіталу
Стан економіки
західноукраїнських
земель
На початку ХХ ст.
з’являються перші
монополії
Провідною галуззю
економіки залиша-
лося сільське госпо-
дарство, в якому
було зайнято
80–90 % населення
У сільському госпо-
дарстві зберігалися
кріпосницькі пере-
житки: поміщицьке
землеволодіння
і різні виплати
Продовжується роз-
шарування селян-
ства та їх еміграція
з території України
Завдання
1. На основі даної схеми дайте загальну характеристику стану
економіки західноукраїнських земель.
2. Які особливості розвитку промисловості ви можете відмітити
порівняно з попереднім періодом?
3. Як ви вважаєте, чому саме нафтовидобування і деревообробна
промисловість стали основними галузями української промис-
ловості?
4. Як кріпосницькі пережитки впливали на стан сільського госпо-
дарства?
Розвиток промисловості та сільського господарства
Робота з джерелами інформації в групах
Галицький економіст про економічну ситуацію на
західноукраїнських землях
«Вироби з тканини і прядива. Від сорочки аж до килиму, за-
лізні й металеві вироби, знаряддя, машини, добрива, вироби шкі-
23. 23Тема 1. Україна на початку ХХ ст.
ряної промисловості, хімічні вироби — словом, усе, чого потребує
людина від колиски аж до могили, майже усе імпортуємо, купуємо,
позичаємо у чужих».
Завдання
1. Яку особливість у розвитку західноукраїнської промисловості
розкриває даний документ ?
2. Як ви вважаєте, чому така ситуація склалася в західноукраїн-
ських землях?
За даними перепису населення 1900 р.
«…З усієї кількості українців Галичини власне землеробів було
94 %, робітників — 1,4 %, службовців — українців взагалі майже
не було.
До Львова стікається українська людність, але співвідношення
між різними національними групами залишається майже незмін-
ним: трохи більше половини поляків…
Місто Львів у середині століття налічувало 70 тисяч мешкан-
ців, у кінці століття — 160 тисяч. Львів залишається одним з най-
значніших міст імперії — п’ятим за чисельністю після Відня, Буда-
пешта, Праги і Трієста.
Упродовж другої половини століття Львів стає великим заліз-
ничним вузлом».
Завдання
До кожного абзацу цього документа зробіть висновки про певні•
ознаки розвитку економіки західноукраїнських земель.
Зі спогадів гуцулки Марічки про її подорож до міста
«Ждемо. Аж приїхало таких возив, возив. А дим идет з пере-
дньої машини. Людей багато и всі бігом у вози сідати. Учитель ка-
зав мині йти, бо я ни знала, єк тото. Так боялася, але як сіла, то вже
би хотіла цим їхати. Так сиди, єк у хаті. И тепло, и лавки.
Идет колісцема машина, а так дуже фуркотить. Вулиці у місті
такі, що боками стежки, а посередині вулиця. Стежками идут
люди, а вулицею фіри. Стежками у вечір світла горе, а в нас такого
нима. То ни своє село, і люди чужі».
Завдання
1. Що вразило дівчинку під час подорожі до міста?
2. Що привернуло вашу увагу в цій розповіді?
Висновок: на початку ХХ ст. у західноукраїнських землях важкої
промисловості майже не існувало. Машинобудування було розвинено
слабко. У Закарпатті діяли металургійні заводи, де виплавляли ча-
вун. На цих підприємствах використовувалася застаріла техніка.
24. 24 Усі уроки до курсу «Історія України». 10 клас
Протягом 1905–1906 pp. виникло понад 50 акціонерних компа-
ній з видобутку нафти, найбільшими з яких були «Галицьке-
Карпатське товариство», компанія «Східниця», компанія «Гали-
чина». Прискорився процес концентрації підприємств у нафтовій
промисловості. Найбільші 15 підприємств виробляли 75 % нафти,
що видобувалася в Галичині.
Значним був вплив іноземного капіталу. Так, найбільший хі-
мічний завод у Сваляві, збудований у 1910–1911 pp., належав буда-
пештській компанії «Сольва», акціонерами якої, окрім австрій-
ських, були англійські, французькі та американські підприємці.
Створивши банки, акціонерні товариства, концерни та інші моно-
полістичні об’єднання, іноземні підприємці оволоділи основними
галузями промисловості Західної України.
Будівництво залізниць велося переважно зі стратегічних мір-
кувань. Протягом 1870–1910 pp. залізнична мережа в усій Гали-
чині зросла на 1 430 км. У 1910 p. вона становила 4 120 км. Незва-
жаючи на це, західноукраїнські землі були гірше забезпечені
залізницями, ніж розвинені країни Європи, а також західні про-
вінції Австро-Угорщини.
Економічна відсталість західноукраїнських земель познача-
лася на соціальній структурі населення. Наприкінці XIX — на по-
чатку XX ст. зросло міське населення Західної України. Так, кіль-
кість мешканців 19 галицьких міст протягом 1880—1910 pp.
збільшилася на 62,8 %. Попри зростання населення міст, західно-
українські землі були відсталими провінціями Австро-Угорської
імперії. У промисловості Галичини на початку XX ст. було зайнято
лише 9 % населення, а в сільському господарстві — 77 %. На Буко-
вині в 1900 p. сільським господарством було зайнято 75 % насе-
лення. У Закарпатській Україні в промисловості працювало не
більш ніж 5 % населення.
Головну частину продукції давали галузі, що займалися видо-
буванням і первинною переробкою місцевої сировини, — лісова,
лісопильна і нафто-озокеритна. Незважаючи на значні зрушення
наприкінці XIX — на початку XX ст., становлення фабрично-
заводської промисловості на західноукраїнських землях ще не за-
вершилось.
Становище українського населення
У ч и т е л ь. Соціально-економічне і політичне становище
українців на початку ХХ ст., як і в попередній період, залиша-
лося тяжким. Зростання промислового виробництва не супрово-
джувалося поліпшенням становища робітників. Економічний та
25. 25Тема 1. Україна на початку ХХ ст.
соціальний гніт також відчували на собі селяни. Відбувалася
дискримінація українського населення у кожній сфері народного
господарства.
Робота з документами в групах
Н. Полонська-Василенко про становище українських селян
«У Галичині становище селян погіршувала та обставина, що ді-
дичами переважно були поляки. Поляки обіймали також всі адмі-
ністративні посади, в їхніх руках був суд. У ХХ ст. число селян-
ських страйків постійно зростає. 1902 року страйк, в якому взяло
участь 200 000 селян, охопив усі східні частини Галичини. Селяни
виявили надзвичайну стійкість, і дідичі змушені були піти на по-
ступки. У 1906 році до 30 000 селян зібралися до Львова з вимогами
не тільки економічних полегшень, але й політичних свобод та за-
гального виборчого права. Разом з тим вони вимагали продажу по-
міщицьких земель. Страйки — з одного боку, масовий вихід селян
на сезонні роботи — з другого, підривали поміщицькі господар-
ства».
Завдання
1. Чим можна пояснити важке становище українського селянства
на західноукраїнських землях?
2. Які форми протесту використовували селяни для покращення
свого становища? Якими були їхні вимоги?
Зі спогадів Д. Купляка
«Мої батьки були малоземельними. Хліба нам вистачало, але
вже на взуття чи убрання треба було заробляти. Перед війною
1914 р. мої рідні постійно виїжджали на сезонні роботи до Німеч-
чини. Із захопленням слухав я оповідання про життя іншого на-
роду».
Зі спогадів Павла Скоропадського
«Діяльність агентств з вербовки за океан із початком століття
набула широких масштабів. Будь-який агент, що завербував сім’ю
до Канади, одержував п’ять доларів за чоловіка й по два долари за
кожного члена сім’ї».
Завдання
1. Що об’єднує ці два документи?
2. Як ви вважаєте, чому на початку ХХ ст. тривала еміграція укра-
їнських селян? Який характер вона мала?
26. 26 Усі уроки до курсу «Історія України». 10 клас
Робота з таблицею
Розвиток кооперативного руху
• Був дуже поширеним. Найбільшого поширення набули кредитно-
позикові і споживчі кооперативи;
• центром керівництва кооперативним рухом став «Ревізійний союз
українських кооперативів»;
• кооперативи матеріально підтримували дрібних виробників, допома-
гали зміцнити господарське становлення українських селян, стриму-
вали процес обезземелення селян, допомагали їм збувати сільськогос-
подарську продукцію, сприяли росту національної свідомості
V. Узагальнення та систематизація знань
Порівняйте економічний розвиток західноукраїнських земель•
з розвитком Наддніпрянської України.
Висновок: у цілому у промисловості українських земель, що пере-
бували в складі Австро-Угорщини, на початку XX ст. намітився знач
ний прогрес. Проте у Східній Україні процес індустріалізації відбу-
вався більш швидкими темпами. Промисловий переворот проходив
повільніше і до початку Першої світової війни ще не завершився. За-
хідний регіон, як і вся Україна на початку XX ст., істотно відставав
від провідних країн світу. Це стало результатом насамперед грабіж-
ницької антиукраїнської політики Австро-Угорської імперії, збере-
ження численних пережитків через засилля іноземного капіталу.
Завдання
Іван Франко у 1907 р. писав: «Наш бідний, довгі роки система-
тично гноблений і оглуплюваний народ власною силою й енергією
підіймав себе з понижуючого стану… та з радісною впевненістю
глядить у свою кращу будучність».
1. Про яку зміну у селянських настроях говорить І. Франко?
2. На чому було засноване його твердження?
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Урок 4
Становище українського населення на початку ХХ ст.
Мета: охарактеризувати суперечливі процеси модернізації по-
всякденного життя українців на початку ХХ ст.; визначити при-
чини посилення міграційних процесів в даний період; розвивати
27. 27Тема 1. Україна на початку ХХ ст.
навички самостійної та дослідницької роботи учнів, вміння працю-
вати з текстовими джерелами інформації; сприяти національно-
патріотичному вихованню учнів.
Основні поняття: «модернізація», «повсякденне життя».
Обладнання: картки з текстовими джерелами інформації.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть на основі аналізу різних дже-
рел інформації:
• описувати прояви індустріалізації та модернізації суспільного
життя на початку ХХ ст.;
• характеризувати основні ознаки повсякденного життя україн-
ців на початку ХХ ст.;
• характеризувати й порівнювати прояви і процеси модернізації
повсякденного життя населення Наддніпрянської України та
західноукраїнських земель між собою, а також з аналогічними
загальноєвропейськими й світовими;
• визначати суперечливі процеси модернізації повсякденного
життя українців на початку ХХ ст.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Становище населення
У ч и т е л ь. Населення України під владою Російської імперії
з 1863 до 1897 рр. збільшилося з 13,4 млн чоловік до 23,4 млн.
З кінця 50-х до кінця 90-х рр. XIX ст. населення західноукраїн-
ських земель зросло з 3,9 млн чоловік до 5,9 млн.
Завдання учням
Підрахуйте у відсотках зростання населення в українських зем-•
лях, що перебували у складі Російської та Австро-Угорської ім-
перій. Де зростання відбувалось швидше?
У ч и т е л ь. На 1900 р. 95 % населення займалося сільським
господарством, і лише 1 % був зайнятий у промисловості.
Понад 100 тис. осіб жили на прибуток від капіталу, нерухомого
майна, займалися торгівлею. Прошарок української інтеліґенції
становив не більше 15 тис. чоловік. Наприкінці XIX ст. на терито-
рії України, що була під Росією, лише 5,6 % українців проживало
28. 28 Усі уроки до курсу «Історія України». 10 клас
у містах, а понад 94 % — у селах; у Галичині частка міських жите-
лів серед українців становила близько 10 %.
• Чому в містах проживало так мало українців?
У ч и т е л ь. Умови розвитку капіталізму в Російській імперії,
в тому числі в Україні, давали капіталістам можливість здійсню-
вати більш жорстоку, порівняно з іншими капіталістичними краї-
нами, експлуатацію. Поряд з тим до 1913 р. по країні знизилась
тривалість робочого дня з 11–12 до 9,5–10 годин.
Якщо у 80-х рр. XIX ст. місячна зарплата становила близько
12 руб. в місяць (144 руб. на рік), то за 1904–1913 рр. середня за-
робітна плата в галузях обробної промисловості виросла з 205 до
264 руб. в рік.
У 1884 р. грошове утримання губернаторів становило від 5 до
8 тис. руб. на рік, а віце-губернаторів — від 2570 до 4350 руб. Вчи-
телі отримували зарплату від 500 до 650 руб. на рік.
Ціни на деякі товари
Готовий одяг можна було придбати за цінами: свитка — за
3–12 руб, шапка з барана — 2 руб., шапка 75 коп., кашкет —
50 коп., полотняна сорочка 1–3 руб., полотняні штани — від 75 коп.
до 1 руб. 50 коп. Також в основному на замовлення шили чоботарі.
Товар купував сам замовник на ярмарку. На ярмарках пару чобіт
продавали по ціні 2–10 руб., пару черевиків — 1–2 руб.
На базарах продавали: простий віз 8–20 руб., окований віз —
15–20 руб., сани — 4–6 руб., простий візок без оковування —
8–12 руб., окований візок — 15–20 руб.
Ложка на базарі коштувала від 2 коп. до 6 коп.
На базарах малу бочку продавали по 40–90 коп., бочку —
90 коп. — 10 руб., відро — 12–30 коп.
Зарплата робітника в 1913 році складала 30 руб. на місяць,
гласного міської Думи — 250 руб. на місяць. Найдешевший буха-
нець хліба коштував п’ять копійок, кілограм картоплі — дві-три
копійки. М’ясо — 30–35 копійок за кілограм, яблуко — дві-три ко-
пійки штука. Сорочка чи штани — близько карбованця, чоботи —
близько п’яти карбованців. Плата за невелику квартиру — 75–
300 карбованців на рік.
Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя
Це питання розглядається в групах.
1-а група
Учням надаються текст і фотографії*.
* Джерела вчителі добирають індівідуально.
29. 29Тема 1. Україна на початку ХХ ст.
Населення Черкас за 40 років (1870–1910) збільшилось майже
втричі — з 13 914 до 39 649 чол. На початку XX ст. у місті були пере
важно одноповерхові будинки, часто криті соломою. Тільки цент
ральна частина в районі Соборної площі мала міський вигляд. Тут
проживали багаті мешканці, працювали адміністративні заклади,
банки, контори. Для панівних верств населення існували декілька
закладів культури: міський клуб, два громадських зібрання, комер-
ційні й офіцерське зібрання, два кінотеатри і дві бібліотеки.
Завдання
За текстом та фотографіями виділіть головні ознаки міст Над-•
дніпрянської України.
2-а група
Прочитайте текст та дайте відповідь на запитання.
Селянський побут відрізняється патріархальністю. Селянська
родина вставала о 4 годині ранку, і до пізнього вечора в будь-яку
пору року день був заповнений роботою. За столом хазяїн різав хліб
і роздавав усім, першим починав трапезу. Їли зазвичай з однієї
миски, по черзі наповнюючи ложки, розмовляти і сміятися заборо-
нялося…
Родини робітників тулилися в так званих квартирах ліжково-
комірчиноготипу.Всяобстановкакомірчини —цедошкидляпостелі,
іноді матрац, стіл, 2–3 табуретки, скриня, декілька кухонних гор-
щиків.
Родини кваліфікованих робітників нерідко мали підсобні госпо-
дарства (присадибні ділянки, худобу, косовиці), повноціннішим було
харчування; вечорами лагодили, шили, майстрували, пекли, читали.
Висококваліфіковані робітники виписували журнали, брали книжки
в заводськихі земськихбібліотеках.Поступоворобітникизнайомилися
із самодіяльним театром, кінематографом, осередками поширення
культури ставали народні будинки, недільні школи.
Відсоток освічених серед робітників був значно вищий, ніж серед
селянства. Взагалі культурний рівень трудящих був низький.
У дворянських родинах великого значення надавали вихованню
дітей. Дворяни своїх дочок віддавали до приватних пансіонів й ін-
ститутів шляхетних дівчат, для синів кращою вважалася військова
кар’єра.
Запитання
Які зміни у повсякденному житті відбулись в кінці ХІХ — на•
початку ХХ ст.?
3-я група
Як ви розумієте нижченаведене висловлювання?•
