Учебники

1. Харків
«Видавнича група “Основа”»
2008
Серія «12-річна школа»
Заснована 2006 року

2. УДК 37.016
ББК 74.262.4
С77
Старовойтова І. Ю.
С77 Усі уроки хімії. 8 клас / І. Ю. Старовойтова, О. В. Лю-
сай. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 222, [2] с. — (Серія
«12-річна школа»).
ISBN 978-966-333-850-7.
Посібник містить розробки всіх уроків хімії для восьмого класу 12-річної
школи. Наведені матеріали за змістом і структурою повністю відповідають
чинній програмі курсу хімії. У розробках уроків широко використовуються
інтерактивні методики навчання та інші прогресивні педагогічні технології.
Зразки різноманітних варіантів контролю знань значно полегшать підго-
товку вчителя до проведення тематичного оцінювання з тем курсу.
УДК 37.016
ББК 74.262.4
© Старовойтова І. Ю., Люсай О. В., 2008
ISBN 978-966-333-850-7 © ООО «Видавнича група “Основа”», 2008
Навчальне видання
Серія «12-річна школа»
СТАРОВОЙТОВА Ірина Юріївна
ЛЮСАЙ Олена Вікторівна
УСІ УРОКИ ХІМІЇ
8 клас
Навчально-методичний посібник
Головний редактор К. М. Задорожний
Редактор Л. В. Мариненко
Коректор О. М. Журенко
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Комп’ютерне верстання Є. С. Островський
Підп. до друку 02.06.2008. Формат 60×90/16. Папір газет.
Гарнітура Ньютон. Друк офсет. Ум. друк. арк. 14,0. Зам. № 8—06/10—05.
ТОВ «Видавнича група “Основа”».
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007.
Україна, 61001 Харків, вул. Плеханівська, 66.
Тел. (057) 731-96-32. E-mail: chem@osnova.com.ua
Віддруковано з готових плівок ПП «Тріада+»
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 1870 від 16.07.2007.
Харків, вул. Киргизька, 19. Тел.: (057) 757-98-16, 757-98-15.
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
ПОВТОРЕННЯ ОСНОВНИХ ПИТАНЬ КУРСУ ХІМІЇ 7 КЛАСУ . . . 29
Урок 1. Основні поняття хімії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Урок 2. Прості речовини кисень і залізо . . . . . . . . . . . . . . . 32
Тема 1. КІЛЬКІСТЬ РЕЧОВИНИ. РОЗРАХУНКИ ЗА ХІМІЧНИМИ
ФОРМУЛАМИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Урок 3. Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини.
Стала Авогадро . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Урок 4. Обчислення кількості атомів (молекул) у певній кількості
речовини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
Урок 5. Молярна маса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
Урок 6. Обчислення за хімічними формулами молярної маси
й кількості речовини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Урок 7. Молярний об’єм газів. Обчислення об’єму газу
за нормальних умов . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48
Урок 8. Відносна густина газів. Обчислення відносної густини . . . 52
Урок 9. Розрахунки за хімічними формулами . . . . . . . . . . . . 55
Урок 10. Тематичне оцінювання з теми «Кількість речовини.
Розрахунки за хімічними формулами» . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Тема 2. ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК . . . . . . . 62
Урок 11. Основні класи неорганічних сполук . . . . . . . . . . . . 62
Урок 12. Оксиди, їх склад і назви. Класифікація оксидів . . . . . 64
Урок 13. Кислоти, їх склад і назви. Класифікація кислот . . . . . 67
Урок 14. Солі (середні), їх склад і назви . . . . . . . . . . . . . . . 69

3. 4 Усі уроки хімії. 8 клас Зміст 5
Урок 15. Основи, їх склад і назви. Класифікація основ . . . . . . 72
Урок 16. Фізичні й хімічні властивості оксидів . . . . . . . . . . . 74
Урок 17. Оксиди в природі. Використання оксидів . . . . . . . . . 76
Урок 18. Фізичні й хімічні властивості кислот . . . . . . . . . . . . 78
Урок 19. Хімічні властивості кислот. Реакції заміщення й обміну.
Заходи безпеки під час роботи з кислотами.
Використання кислот . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82
Урок 20. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму,
кількості речовини реагентів і продуктів реакції . . . . . . . . . . 84
Урок 21. Проміжне оцінювання з теми «Фізичні й хімічні
властивості оксидів і кислот» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
Урок 22. Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів . . . 91
Урок 23. Реакція нейтралізації. Розкладання нерозчинних основ
у процесі нагрівання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94
Урок 24. Поняття про амфотерні основи . . . . . . . . . . . . . . . 96
Урок 25. Техніка безпеки під час роботи з лугами.
Використання основ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98
Урок 26. Фізичні й хімічні властивості середніх солей . . . . . . 101
Урок 27. Поширення солей у природі та їх практичне значення 104
Урок 28. Практична робота № 1. Дослідження властивостей
основних класів неорганічних сполук . . . . . . . . . . . . . . . 106
Урок 29. Генетичний зв’язок між класами
неорганічних сполук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107
Урок 30. Генетичний зв’язок між класами
неорганічних сполук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110
Урок 31. Проміжне оцінювання з теми «Основні класи
неорганічних сполук» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113
Урок 32. Аналіз проміжного оцінювання й коригування знань
учнів. Підсумковий урок за I семестр . . . . . . . . . . . . . . . . 117
Урок 33. Загальні способи одержання оксидів, основ,
кислот, солей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117
Урок 34. Загальні способи одержання оксидів, основ,
кислот, солей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121
Урок 35. Значення експериментального методу в хімії . . . . . . 124
Урок 36. Практична робота № 2 «Розв’язання
експериментальних задач» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128
Урок 37. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму,
кількості речовини реагентів і продуктів реакції . . . . . . . . . 129
Урок 38. Узагальнення й систематизація знань з теми
«Основні класи неорганічних сполук» . . . . . . . . . . . . . . . 132
Урок 39. Тематичне оцінювання з теми «Основні класи
неорганічних сполук» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137
Тема 3. ПЕРІОДИЧНИЙ ЗАКОН І ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА
ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ Д. І. МЕНДЕЛЄЄВА.
БУДОВА АТОМА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141
Урок 40. Історичні відомості про способи класифікації хімічних
елементів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141
Урок 41. Поняття про лужні метали, інертні елементи, галогени . . . 145
Урок 42. Історія відкриття періодичного закону й періодичної
системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва . . . . . . . . . . . 150
Урок 43. Періодичний закон і періодична система хімічних
елементів Д. І. Менделєєва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155
Урок 44. Будова атома: ядро й електронні оболонки.
Склад атомних ядер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159
Урок 45. Сучасне формулювання періодичного закону.
Ізотопи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 164
Урок 46. Стан електронів у атомі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168
Урок 47. Будова електронних оболонок атомів.
Енергетичні рівні й підрівні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171
Урок 48. Будова електронних оболонок атомів . . . . . . . . . . 173
Урок 49. Структура періодичної системи у світлі теорії
будови атома . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 176
Урок 50. Взаємозв’язок між розміщенням елементів
у періодичній системі та властивостями хімічних елементів,
простих речовин, сполук елементів з Гідрогеном і Оксигеном . . . 180
Урок 51. Характеристика хімічних елементів за положенням
у періодичній системі хімічних елементів і будовою атома . . . . 184
Урок 52. Характеристика хімічних елементів за положенням
у періодичній системі хімічних елементів і будовою атома . . . 186
Урок 53. Тематичне оцінювання з теми «Періодичний закон
і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.
Будова атома» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 188
Урок 54. Значення періодичного закону. Життя і діяльність
Д. І. Менделєєва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 191
Тема 4. ХІМІЧНИЙ ЗВ’ЯЗОК І БУДОВА РЕЧОВИНИ . . . . . . . 194
Урок 55. Електронна природа хімічного зв’язку. Поняття
про електронегативність. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 194
Урок 56. Ковалентний зв’язок, його види — полярний
і неполярний. Утворення ковалентного неполярного
й полярного видів зв’язку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 196

4. 6 Усі уроки хімії. 8 клас
ПЕРЕДМОВА
Запропонований вашій увазі посібник призначений для надання
допомоги вчителям у підготовці та проведенні уроків хімії у 8 класі
12-річної школи та складений відповідно до програми з хімії 12-річ-
ної школи для загальноосвітніх навчальних закладів [1; 2]. Він є логіч-
ним продовженням науково-методичного посібника «Усі уроки хімії.
7 клас».
Посібник містить орієнтовне календарно-тематичне планування
уроків хімії для 8 класу, плани-конспекти уроків, завдання для проміж-
ного й тематичного оцінювань, додаткові дидактичні матеріали. Наве-
дено зразки самостійних і контрольних робіт, практичних робіт, лабора-
торних дослідів і демонстраційних експериментів, що рекомендуються
програмою 8 класу.
У конспектах уроків на окремих етапах автори рекомендують вико-
ристати конспекти-схеми з метою актуалізації опорних знань у процесі
викладу нового матеріалу, перевірки рівня знань, умінь і навичок з ви-
вченої теми [10].
Автори рекомендують учителям скоригувати зміст, обсяг і послідов-
ність викладу матеріалу (із зазначенням часу вивчення і виду роботи)
з урахуванням особливостей класу і творчого почерку вчителя.
Календарно-тематичний план
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
Повторення основних питань курсу хімії 7 класу (2 год)
1 Основні по-
няття хімії
Повторити хімічні по-
няття, розглянуті під час
вивчення хімії в 7 класі:
«речовина», «атом», «мо-
лекула», «йон», «хімічний
елемент», «відносна
атомна й молекулярна
маси», «прості та склад-
ні речовини», «хімічна
формула», «фізичні
й хімічні явища», «хімічні
рівняння»
Урок 57. Йонний зв’язок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 199
Урок 58. Ковалентний полярний і неполярний зв’язок,
йонний зв’язок. Електронні формули молекул речовин . . . . . 201
Урок 59. Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні
кристали . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203
Урок 60. Залежність фізичних властивостей речовин від типів
кристалічних ґраток . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 206
Урок 61. Ступінь окиснення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 208
Урок 62. Визначення ступеня окиснення атомів елементів
за хімічними формулами сполук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 210
Урок 63. Складання формул сполук за відомим ступенем
окиснення атомів елементів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 212
Урок 64*. Окисно-відновні реакції . . . . . . . . . . . . . . . . . 215
Урок 65. Хімічний зв’язок і будова речовини. . . . . . . . . . . . 217
Урок 66. Тематичне оцінювання з теми «Хімічний зв’язок
і будова речовини» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 219
ЛІТЕРАТУРА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 223

5. 8 Усі уроки хімії. 8 клас Передмова 9
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
7 Молярний
об’єм газів.
Обчислення
об’єму газу за
нормальних
умов
Ознайомити учнів
з поняттям «молярний
об’єм». Розкрити особ-
ливості використання
поняття «молярний
об’єм» для газоподібних
речовин. Навчити учнів
виконувати розрахунки
об’єму газу за нормаль-
них умов
8 Відносна
густина газів.
Обчислення
відносної
густини газів
Розкрити зміст поняття
«відносна густина газів».
Навчити здійснювати
розрахунки відносної
густини газів, обчис-
лення молярної маси
за відомою відносною
густиною. Показати
практичне значення цих
розрахунків
9 Розрахунки
за хімічними
формулами
Систематизувати знання
про кількість речовини,
молярну масу, молярний
об’єм. Удосконалювати
навички обчислень за
хімічними формулами.
Підготувати учнів до
тематичного оцінюван-
ня з теми «Кількість
речовини. Розрахунки за
хімічними формулами»
10 Тематичне
оцінюван-
ня з теми
«Кількість
речовини.
Розрахунки
за хімічними
формулами».
Контрольна
робота № 1
Перевірити рівень знань
і вмінь здійснювати роз-
рахунки з використанням
понять «кількість речо-
вини», «молярна маса»,
«молярний об’єм», «від-
носна густина газу». Ви-
явити рівень навчальних
досягнень учнів з теми
«Кількість речовини.
Розрахунки за хімічними
формулами»
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
2 Прості речо-
вини кисень
і залізо
Повторити вивчені відо-
мості про прості речови-
ни — метали й неметали
на прикладі кисню й за-
ліза, їх фізичні та хімічні
властивості. Удосконалю-
вати навички складання
хімічних формул і рівнянь
Тема 1. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами (8 год)
3 Кількість
речовини.
Моль — оди-
ниця кіль-
кості речо-
вини. Стала
Авогадро
Сформувати уявлення
учнів про хімічне поняття
«кількість речовини».
Показати сутність фізич-
ної величини «кількість
речовини». Ознайомити
з одиницею вимірювання
кількості речовини. Увес-
ти поняття «моль», «стала
Авогадро»
4 Обчислення
числа атомів
(молекул)
у певній
кількості
речовини
Формувати вміння
і практичні навички
хімічних обчислень
з використанням понять
«кількість речовини»,
«моль» і «стала Авогадро»
5 Молярна
маса
Увести поняття «моляр-
на маса». Ознайомити
з одиницею вимірювання
молярної маси речовини.
Показати фізичний зміст
молярної маси речовини.
Пояснити взаємозв’язок
між кількістю речовини,
масою і молярною масою
6 Обчислення
за хімічними
формулами
молярної
маси, маси
й кількості
речовини
Поглибити уявлення
учнів про молярну масу
речовини. Навчити ви-
користовувати набуті
знання для розрахунків
за хімічними формула-
ми молярної маси, маси
й кількості речовини

6. 10 Усі уроки хімії. 8 клас Передмова 11
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
Тема 2. Основні класи неорганічних сполук (25 год)
11 Основні кла-
си неорганіч-
них сполук
Сформувати уявлення
про загальну класифіка-
цію неорганічних речовин
на підставі отриманих
раніше знань про прості
та складні речовини
12 Оксиди, їх
склад і назви.
Класифіка-
ція оксидів
Розширити знання про
класифікацію неорганіч-
них речовин на прикладі
оксидів та їх класифікацію
за складом. Ознайомити
із сучасною науковою
українською номенклату-
рою оксидів. Формувати
навички використання
номенклатури на прикладі
назв оксидів. Розвивати
навички учнів зі складан-
ня формул бінарних спо-
лук на прикладі складання
формул оксидів
Демонстра-
ція 1. Зразки
оксидів
13 Кислоти, їх
склад і назви.
Класифіка-
ція кислот
Розширити знання про
класифікацію неорганіч-
них речовин на прикладі
кислот. Ознайомити
учнів із класифікацією
кислот за складом, но-
менклатурою кислот
Демонстра-
ція 3. Зразки
кислот
14 Солі (серед-
ні), їх склад
і назви
Розширити знання про
класифікацію неорганіч-
них речовин і номенклату-
ру неорганічних речовин
на прикладі солей. Навчи-
ти називати солі, складати
їхні формули за валент-
ністю, розпізнавати серед
інших класів неорганічних
сполук. Розвивати вміння
й навички складання
формул за валентністю на
прикладі солей, виконува-
ти розрахунки
Демонстра-
ція 9. Зразки
солей
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
15 Основи, їх
склад і назви.
Класифіка-
ція основ
Розширити знання про
класифікацію й номен-
клатуру неорганічних
речовин на прикладі
основ. Розвивати вміння
й навички складання
формул неорганічних
сполук за валентністю на
прикладі основ, скла-
дання назв речовин за
сучасною українською
номенклатурою, розпіз-
навання класів неорга-
нічних речовин
Демонстра-
ція 6. Зразки
основ
16 Фізичні й хі-
мічні власти-
вості оксидів:
узаємодія
з водою, кис-
лотами, луга-
ми, іншими
оксидами
Ознайомити учнів з фі-
зичними й хімічними
властивостями оксидів.
Дати поняття індикаторів,
пояснити значення їх
використання для ви-
значення кислот і основ.
Розвивати логічне мис-
лення учнів на прикладі
порівняння взаємодії
кислотних і основних
оксидів з водою, кислота-
ми, лугами, іншими окси-
дами. Розвивати вміння
й навички складання
рівнянь хімічних реакцій
на прикладі хімічних
властивостей оксидів
Демонстра-
ція 2. Взаємо-
дія кислотних
і основних
оксидів з во-
дою
17 Оксиди
в природі.
Використан-
ня оксидів
Поглибити знання про
класи неорганічних спо-
лук на прикладі фізичних
і хімічних властивостей
оксидів. Розвивати вміння
й навички складання
рівнянь хімічних реакцій
на прикладі хімічних влас-
тивостей оксидів, навички
виконання розрахунків за
хімічними формулами

7. 12 Усі уроки хімії. 8 клас Передмова 13
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
Ознайомити учнів з по-
ширенням оксидів у при-
роді, показати зв’язок
між властивостями та
сферами використанням
оксидів. Дати поняття
індикаторів, пояснити
значення їх викорис-
тання для визначення
середовища
18 Фізичні
й хімічні
властивості
кислот: дія
на індикато-
ри, взаємодія
з металами,
основними
оксидами,
основами
й солями.
Поняття про
ряд актив-
ності металів
Ознайомити учнів з фі-
зичними й хімічними
властивостями кислот.
Розширити знання учнів
про реакції заміщення
й обміну на прикладі
хімічних властивостей
кислот, їх узаємодії
з металами, основними
оксидами, основами
й солями. Розвивати на-
вички складання рівнянь
хімічних реакцій на при-
кладі хімічних властивос-
тей кислот
Демонстра-
ція 4. Хімічні
властивос-
ті кислот.
Лабораторна
робота № 1.
Дія кислот на
індикатори
19 Реакції за-
міщення
й обміну.
Правила
безпеки під
час роботи
з кислотами.
Використан-
ня кислот
Закріпити знання про хі-
мічні властивості кислот
на прикладі хлоридної
кислоти. Поглибити
знання учнів про реакції
заміщення й обміну
на прикладі хімічних
властивостей кислот.
Розвивати навички екс-
периментальної роботи
з кислотами, повторити
правила техніки безпеки
під час роботи з кислота-
ми. Ознайомити учнів зі
сферами використання
кислот
Лабораторна
робота № 2.
Взаємодія
хлоридної
кислоти з ме-
талами
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
20 Розрахунки
за хімічними
рівняннями
маси, об’єму,
кількості
речовини
реагентів
і продуктів
реакції
Закріпити знання про
хімічні властивості
оксидів і кислот. Розви-
вати навички складання
рівнянь хімічних реакцій
на прикладі хімічних
властивостей оксидів,
кислот. Розвивати вміння
й навички виконання
розрахунків за хімічними
рівняннями маси, об’єму,
кількості речовини реа-
гентів і продуктів реакції.
Підготувати учнів до
проміжного оцінюван-
ня з теми «Властивості
оксидів, кислот»
21 Проміжне
оцінюван-
ня з теми
«Класи
неорганічних
сполук. Фі-
зичні й хіміч-
ні властивос-
ті оксидів,
кислот»
Узагальнити й системати-
зувати знання учнів про
класифікацію неорга-
нічних сполук, фізичні
та хімічні властивості
оксидів і кислот. Визна-
чити рівень навчальних
досягнень учнів з цієї
теми
22 Фізичні
властивості
основ. Хіміч-
ні властивос-
ті лугів: дія
на індикато-
ри, взаємодія
з кислотами,
кислотними
оксидами,
солями
Ознайомити учнів з фі-
зичними властивостями
основ, закріпити знання
про класифікацію основ
на розчинні й нерозчин-
ні. Розширити знання
учнів про хімічні власти-
вості класів неорганіч-
них сполук на прикладі
основ, показати дію
лугів на індикатори. Роз-
вивати навички скла-
дання рівнянь хімічних
реакцій на прикладі
хімічних властивостей
основ
Демонстра-
ція 7. Хімічні
властивості
основ.
Лабораторна
робота № 3.
Дія розчинів
лугів на інди-
катори

8. 14 Усі уроки хімії. 8 клас Передмова 15
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
23 Реакція ней-
тралізації.
Розкладання
нерозчинних
основ у про-
цесі нагрі-
вання
Закріпити знання учнів
про хімічні властивості
основ. Розвивати вміння
й навички проведення
хімічного експерименту,
складання рівнянь хіміч-
них реакцій на прикладі
хімічних властивостей
лугів і нерозчинних
основ
Лабораторна
робота № 4.
Взаємодія
розчинів лугів
з кислотами.
Лабораторна
робота № 5.
Взаємодія
нерозчин-
них основ
з кислотами.
Лабораторна
робота № 6.
Розкладання
нерозчинних
основ у проце-
сі нагрівання
24 Поняття про
амфотерні
основи
Розглянути поняття
амфотерності як здатності
сполук проявляти дво-
їсті властивості: і кислот,
і основ. Розширити знан-
ня учнів про властивості
основ і кислот на прикладі
амфотерних сполук. Фор-
мувати вміння й навички
складання рівнянь хіміч-
них реакцій на прикладі
амфотерних основ
Демонстра-
ція 8. Доказ
амфотерності
цинк гідро-
ксиду
25 Правила
безпеки під
час роботи
з лугами. Ви-
користання
основ
Закріпити й поглиби-
ти знання про хімічні
властивості класів
неорганічних сполук на
прикладі властивостей
основ. Розвивати навички
й уміння складання рів-
нянь хімічних реакцій на
прикладі хімічних власти-
востей основ, здійснення
розрахунків за хімічними
рівняннями. Повторити
правила техніки безпеки
під час роботи з лугами.
Ознайомити учнів зі сфе-
рами використання основ
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
26 Фізичні
й хімічні
властивос-
ті серед-
ніх солей:
узаємодія
з металами,
кислотами,
лугами,
іншими со-
лями
Розширити знання учнів
про хімічні властивос-
ті класів неорганічних
сполук на прикладі
властивостей середніх
солей. Розвивати нави-
чки й уміння складання
рівнянь хімічних реакцій
на прикладі хімічних
властивостей середніх
солей
Демонстра-
ція 10. Хімічні
властивості
солей
27 Поширен-
ня солей
у природі та
їх практичне
значення
Систематизувати знання
учнів про хімічні власти-
вості класів неорганіч-
них сполук на прикладі
хімічних властивостей
солей. Показати поши-
рення солей у природі, їх
практичне значення
Лаборатор-
на робота
№ 7. Вза-
ємодія солей
з металами.
Лабораторна
робота № 8.
Взаємодія
солей з лугами
в розчині.
Лабораторна
робота № 9.
Реакція обмі-
ну між солями
в розчині
28 Практична
робота № 1.
Дослідження
властивос-
тей основ-
них класів
неорганічних
сполук
Продовжити
формування навичок
роботи з хімічними
речовинами
й лабораторним
устаткуванням.
Перевірити знання
техніки безпеки під час
роботи в кабінеті хімії.
Поглибити знання про
хімічні властивості
оксидів, кислот, основ
і солей. Визначити
рівень засвоєння знань
про хімічні властивості
класів неорганічних
сполук

9. 16 Усі уроки хімії. 8 клас Передмова 17
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
29 Генетичний
зв’язок між
класами
неорганічних
сполук
Розкрити взаємозв’язок
явищ у природі на при-
кладі взаємоперетворень
одних класів речовин на
інші. Узагальнити знання
про неорганічні речови-
ни та їх властивості. Роз-
вивати вміння порівню-
вати склад і властивості
речовин, класифікувати
речовини й реакції,
встановлювати генетич-
ний зв’язок між класами
неорганічних сполук
30 Генетичний
зв’язок між
класами
неорганічних
сполук
Розкрити взаємозв’язок
явищ у природі на при-
кладі взаємоперетворень
одних класів речовин на
інші. Узагальнити знання
про неорганічні речови-
ни та їх властивості. Роз-
вивати вміння порівню-
вати склад і властивості
речовин, класифікувати
речовини й реакції,
встановлювати генетич-
ний зв’язок між класами
неорганічних сполук
31 Проміжне
оцінювання
з теми
«Основні
класи
неорганічних
сполук»
Узагальнити й система-
тизувати знання учнів
про властивості класів
неорганічних сполук, їх
генетичний зв’язок. Ви-
значити рівень навчаль-
них досягнень з теми
32 Підсумковий
урок. Аналіз
проміжного
оцінювання
й коригу-
вання знань
учнів
Узагальнити знання, умін-
ня й навички, набуті під
час вивчення теми «Класи
неорганічних сполук».
Скоригувати виявлені не-
доліки й прогалини в знан-
нях учнів з теми; проаналі-
зувати рівень навчальних
досягнень учнів з теми
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
33 Загальні
способи
одержання
оксидів,
основ, кис-
лот, солей
Ознайомити учнів із загаль-
ними способами одержання
оксидів, основ, кислот,
солей. Розвивати нави-
чки роботи з навчальною
літературою. На прикладі
одержання різних класів не-
органічних сполук показати
взаємозв’язок між будовою,
властивостями та способами
одержання цих речовин
Демонстра-
ція 5. Одер-
жання
хлоридної
кислоти й до-
сліди з нею
34 Загальні
способи
одержання
оксидів,
основ, кис-
лот, солей
Розвивати вміння й на-
вички учнів складати
рівняння на прикладі
одержання оксидів,
основ, кислот, солей.
Систематизувати знання
учнів про загальні спо-
соби одержання оксидів,
основ, кислот і солей,
показати їх узаємозв’язок
з генетичним зв’язком
класів неорганічних
сполук
Демонстра-
ція 11. Вза-
ємодія кальцій
оксиду з водою,
випробування
одержано-
го розчину
індикатором,
пропускання
вуглекислого
газу крізь роз-
чин. Демон-
страція 12.
Спалювання
фосфору, роз-
чинення одер-
жаного фос-
фор(V) оксиду
у воді, випробу-
вання розчину
індикатором
і нейтралізація
його лугом
35 Значення
експери-
ментального
методу в хімії
Розвивати навички
й уміння розв’язання
експериментальних задач,
використання знання про
властивості речовин різних
класів неорганічних спо-
лук для визначення цих ре-
човин. Показати значення
експерименту в хімічних
дослідженнях, повторити
правила техніки безпеки
Лабораторна
робота № 10.
Розв’язання
експеримен-
тальних задач

10. 18 Усі уроки хімії. 8 клас Передмова 19
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
36 Практична
робота № 2.
Розв’язання
експери-
ментальних
задач
Перевірити знання
правил техніки безпеки;
навички роботи з лабо-
раторним устаткуванням,
хімічними реактивами,
навички проведення
хімічного експеримен-
ту. Перевірити навички
практичного викорис-
тання знань про фізичні
й хімічні властивості
речовин різних класів
неорганічних сполук
37 Розрахунки
за хімічними
рівняннями
маси, об’єму,
кількості
речовини
реагентів
і продуктів
реакції
Розвивати вміння й на-
вички розрахунків за
хімічними рівняннями
маси, об’єму, кількості
речовини реагентів і про-
дуктів реакції. Повторити
хімічні властивості класів
неорганічних сполук,
генетичний зв’язок між
ними. Підготувати учнів
до тематичного оціню-
вання
38 Узагальнення
й системати-
зація знань
з теми «Кла-
си неорганіч-
них сполук»
Узагальнити, система-
тизувати та скоригувати
знання учнів з теми
«Основні класи неорга-
нічних сполук». З’ясу-
вати рівень засвоєння
знань, умінь і навичок
про класи неорганіч-
них сполук на прикладі
оксидів, основ, кислот
і солей, їх фізичних
і хімічних властивостей,
способи одержання,
рівень розуміння основ-
них понять, уміння
використовувати їх на
практиці
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
39 Тематичне
оцінюван-
ня з теми
«Основ-
ні класи
неорганічних
сполук»
Узагальнити й система-
тизувати знання учнів
з теми «Основні класи
неорганічних сполук».
Визначити рівень на-
вчальних досягнень
учнів з теми, розуміння
основних понять, уміння
використовувати їх на
практиці
Тема 3. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів
Д. І. Менделєєва. Будова атома (15 год)
40 Історичні
відомості
про способи
класифіка-
ції хімічних
елементів
Провести аналіз
тематичного оцінювання
й коригування
знань учнів з теми
«Класи неорганічних
сполук». Розкрити
необхідність наукової
класифікації хімічних
елементів і показати
недосконалість перших
спроб класифікації
елементів. Розширити
знання про хімічні
елементи, характерні
ознаки простих речовин,
утворених металами
й неметалами
41 Поняття про
лужні мета-
ли, інертні
елементи,
галогени
Розширити знання учнів
про хімічні елементи та
їх властивості на при-
кладі природних родин
хімічних елементів: лужні
метали, інертні елемен-
ти, галогени. Розкрити
залежність властивостей
усередині груп лужних
металів і галогенів від
порядкового номера
елемента
Демонстра-
ція 13. Вза-
ємодія натрію,
кальцію, маг-
нію з водою

11. 20 Усі уроки хімії. 8 клас Передмова 21
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
42 Історія
відкриття
періодич-
ного закону
й періодич-
ної системи
хімічних
елементів
Д. І. Менде-
лєєва
Ознайомити учнів з істо-
рією відкриття періодич-
ного закону й періодичної
системи хімічних еле-
ментів Д. І. Менделєєва.
Розкрити роль російсько-
го хіміка Д. І. Менделєєва
у створенні універсальної
класифікації хімічних
елементів — періодичної
системи. Розширити знан-
ня про хімічні елементи,
історію їх відкриття
43 Періодичний
закон і періо-
дична систе-
ма хімічних
елементів
Д. І. Менде-
лєєва
Ознайомити учнів зі
структурою періодичної
системи хімічних елемен-
тів Д. І. Менделєєва: малі
й великі періоди, групи
й підгрупи; з довгою й ко-
роткою формами періо-
дичної системи хімічних
елементів. Продовжити
формування уявлень
учнів про періодичну змі-
ну властивостей хімічних
елементів з огляду на їх
положення в періодичній
системі. Показати загаль-
ну залежність і розвиток
неорганічної природи,
продовжити формування
знань про загальні закони
природи
Демонстра-
ція 14. Періо-
дична систе-
ма хімічних
елементів
Д. І. Менде-
лєєва (довга
й коротка
форми)
44 Будова атома:
ядро й елек-
тронні обо-
лонки. Склад
атомних ядер
(протони
й нейтрони).
Протонне
число. Ну-
клонне число
Продовжити знайомство
з періодичною систе-
мою хімічних елементів
Д. І. Менделєєва. На
основі знань про будову
атома розкрити фізичний
зміст порядкового номе-
ра елемента
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
Розширити знання учнів
про радіоактивність
і будову атома, підвести
учнів до сучасного фор-
мулювання періодичного
закону. Формувати вміння
характеризувати хімічні
елементи за положенням
у періодичній системі
хімічних елементів, розра-
ховувати кількість прото-
нів, нейтронів і електро-
нів у атомі. Сформувати
уявлення про матеріальну
єдність світу й можливості
його пізнання
45 Сучасне фор-
мулювання
періодич-
ного закону.
Ізотопи
(стабільні й
радіоактивні)
Розширити знання про
періодичний закон і періо-
дичну систему хімічних
елементів Д. І. Менделє-
єва. Сформувати поняття
про ізотопи (стабільні й не-
стабільні). Дати сучасне
формулювання періодич-
ного закону. Дати уточнене
визначення поняття «хі-
мічний елемент» виходячи
зі знань періодичного за-
кону — фундаментального
закону природи
46 Стан елек-
тронів
у атомі
Познайомити учнів з ру-
хом електронів у атомах.
Увести нові поняття
«електронна орбіталь»,
«енергетичний рівень»,
«квантові числа», «напря-
мок орбіталі в просторі»,
«спін». Показати учням
двоїсту природу електрона,
утворення орбіталей під
час руху електронів навко-
ло ядра. Пояснити істотну
відмінність між хімічною
та ядерною реакціями

12. 22 Усі уроки хімії. 8 клас Передмова 23
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
47 Будова елек-
тронних обо-
лонок атомів.
Енергетичні
рівні й під-
рівні
Розширити уявлення учнів
про будову атомів. На-
вчити складати електронні
формули, схеми розподілу
електронів по квантових
комірках для елементів
I–III періодів. Сформува-
ти вміння учнів визна-
чати електронну будову
атома за його положенням
у періодичній системі.
Формувати уявлення учнів
про єдність природи мате-
ріального світу
48 Будова
електронних
оболонок
атомів
Розвивати навички
складання електронних
формул, схем розподілу
електронів по квантових
комірках для елементів
I–III періодів. Продо-
вжити формування вмінь
і навичок учнів визначати
електронну будову атома
за його положенням у пе-
ріодичній системі та поло-
ження хімічних елементів
у періодичній системі за
електронними формулами
атома. Формувати уявлен-
ня учнів про завершений
і незавершений енерге-
тичний рівень, заповнену,
вільну квантову комірку
49 Структура
періодичної
системи
у світлі теорії
будови атома.
Взаємозв’язок
між розміщен-
ням елементів
у періодичній
системі та їх
властивостями
Розширити знання учнів
про періодичну систему
хімічних елементів. На
основі знань про будову
атома, будову електро-
нних оболонок атомів
показати взаємозв’язок
між розташуванням
хімічних елементів
у періодичній системі
та їх властивостями
Демонстра-
ція 14. Періо-
дична систе-
ма хімічних
елементів
Д. І. Менде-
лєєва (довга
й коротка
форми)
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
Показати взаємозв’язок
періодичної зміни елек-
тронних структур атомів
хімічних елементів та їх
властивостей
50 Взаємозв’я-
зок між
положенням
елементів
у періодич-
ній системі
та властивос-
тями хіміч-
них елемен-
тів, простих
речовин,
сполук
елементів
з Гідрогеном
і Оксигеном
Розширити знання про
взаємозв’язок між поло-
женням хімічних елемен-
тів у періодичній системі,
будовою їхніх атомів та
їх фізичними й хіміч-
ними властивостями.
Показати залежність між
положенням хімічного
елемента в періодичній
системі хімічних елемен-
тів і складом, будовою
і властивостями простих
речовин, утворених цими
елементами, складом,
будовою і властивостями
сполук цих елементів
з Гідрогеном і Оксигеном
Лабораторна
робота № 11.
Дослідження
характеру
гідратів натрій
оксиду, алю-
міній оксиду,
сульфур(VI)
оксиду
51 Характерис-
тика хімічних
елементів за
положенням
у періодич-
ній системі
й будовою
атомів
Закріпити знання учнів
про будову атома. Фор-
мувати вміння й нави-
чки характеризувати
елементи за положен-
ням хімічних елементів
у періодичній системі
й будовою атома
52 Характерис-
тика хімічних
елементів за
положенням
у періодич-
ній системі
й будовою
атомів
Закріпити вміння й на-
вички характеризувати
елементи за положенням
хімічних елементів у пері-
одичній системі й будо-
вою атома. Підготувати
учнів до тематичного
оцінювання з теми «Пері-
одичний закон і періо-
дична система хімічних
елементів Д. І. Менделє-
єва. Будова атома»

13. 24 Усі уроки хімії. 8 клас Передмова 25
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
53 Тематичне
оцінювання
з теми «Пе-
ріодичний
закон і періо-
дична систе-
ма хімічних
елементів
Д. І. Менде-
лєєва. Будова
атома»
Узагальнити й системати-
зувати знання учнів з теми
«Періодичний закон і пе-
ріодична система хімічних
елементів Д. І. Менделє-
єва. Будова атома». Визна-
чити рівень навчальних
досягнень учнів з теми
«Періодичний закон і пе-
ріодична система хімічних
елементів Д. І. Менделє-
єва. Будова атома»
54 Значення
періодич-
ного зако-
ну. Життя
і діяльність
Д. І. Менде-
лєєва
Розкрити роль періодич-
ного закону як фун-
даментального закону
природи, доказу єдності
матеріального світу, по-
казати його значення для
розвитку природничих
дисциплін, у тому числі
хімії. Ознайомитися
з життям і діяльністю ро-
сійського вченого-хіміка
Д. І. Менделєєва
Тема 4. Хімічний зв’язок і будова речовини (10 год)
55 Електрон-
на природа
хімічного
зв’язку. По-
няття про
електронега-
тивність
Ознайомити учнів із
причинами виникнен-
ня хімічного зв’язку
між атомами в проце-
сі утворення простих
і складних речовин,
типами хімічного зв’язку.
Розкрити зміст поняття
«електронегативність»
та його застосування для
визначення типу хіміч-
ного зв’язку. Поглибити
знання про періодичний
закон і будову атома на
прикладі утворення хіміч-
ного зв’язку між атомами
різних хімічних елементів
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
56 Ковалентний
зв’язок, його
види — по-
лярний та
неполярний.
Утворення
ковалентного
неполярного
зв’язку
Ознайомити учнів із
принципами утворення
ковалентного неполяр-
ного й полярного зв’язку.
Сформувати навички
складання електронних
формул речовин
57 Йонний
зв’язок
Розширити знання учнів
про будову атомів металів
і неметалів на прикладі
утворення йонів. Озна-
йомити учнів з механіз-
мом утворення йонного
зв’язку. Розвивати нави-
чки складання електрон-
них формул
58 Ковалентний
полярний
і неполярний
зв’язок, йон-
ний зв’язок.
Електронні
формули
молекул
речовин
Закріпити знання про
види хімічного зв’язку.
Розвивати навички на-
писання електронних
формул речовин, уміння
визначати вид хімічних
зв’язків у молекулах за
будовою атомів, що утво-
рюють цю молекулу
59 Кристаліч-
ні ґратки.
Атомні,
молекуляр-
ні та йонні
кристали
Показати взаємозв’язок
між будовою речовин та
їх фізичними властивос-
тями на основі знань про
типи хімічних зв’язків
у неорганічних речовинах.
Ознайомити учнів з типа-
ми кристалічних ґраток
(атомними, молекулярни-
ми, йонними, металеви-
ми). Сформувати вміння
характеризувати фізичні
властивості речовин за ти-
пом кристалічних ґраток
і видом хімічного зв’язку
Демонстра-
ція 15. Моделі
кристалічних
ґраток різних
типів

14. 26 Усі уроки хімії. 8 клас Передмова 27
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
60 Залежність
фізичних
властивос-
тей речовин
від типів
кристалічних
ґраток
Систематизувати знання
учнів про будову речо-
вин на прикладі речовин
з різними типами криста-
лічних ґраток. Розвивати
вміння й навички порів-
нювати властивості речо-
вин і їх будову, аналізувати
будову атома й будову
речовини та їх зв’язок
з фізичними властивостя-
ми простих і складних ре-
човин. Поглибити знання
про класи неорганічних
сполук на основі знань
про будову речовини
Демонстра-
ція 16. Фізичні
властивості
речовин з різ-
ними типами
кристалічних
ґраток
61 Ступінь
окиснення
Дати уявлення про сту-
пінь окиснення, розділи-
ти поняття «валентність»
і «ступінь окиснення».
Сформувати навички
визначення ступеня
окиснення в сполуках
за формулою, а також за
будовою атомів, які утво-
рюють ці сполуки
62 Визначен-
ня ступеня
окиснен-
ня атомів
елементів
за хімічною
формулою
сполуки
Розвивати навички
визначення ступеня
окиснення в сполуках
за формулою, а також
за будовою атомів, які
утворюють ці сполуки.
Сформувати навички
складання хімічних фор-
мул за відомими ступеня-
ми окиснення атомів
63 Складання
формул спо-
лук за відоми-
ми ступенями
окиснення
атомів еле-
ментів
Закріпити навички скла-
дання хімічних формул
за відомими ступенями
окиснення атомів, визна-
чення ступенів окиснення
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
Розширити уявлення про
хімічні реакції на при-
кладі хімічних реакцій зі
зміною ступеня окис-
нення атомів. Показати
єдність двох проце-
сів — окиснення й від-
новлення — як власти-
вість атомів віддавати або
приєднувати електрони
64 Окисно-від-
новні реакції
Поглибити знання учнів
про ступінь окиснення
на прикладі окисно-від-
новних реакцій. Розви-
вати навички написання
хімічних рівнянь на
прикладі найпрості-
ших окисно-відновних
реакцій. Відпрацювати
навички й уміння визна-
чення ступеня окиснення
атомів хімічних елементів
за хімічною формулою
65 Узагальнення
й систе-
матизація
знань з теми
«Хімічний
зв’язок
і будова
речовини»
Узагальнити й системати-
зувати знання учнів про
види хімічного зв’язку
й типи кристалічних
ґраток з огляду на будову
атома. Продовжити
формування елементів
наукового світогляду
учнів, багатогранності та
єдності будови речови-
ни, взаємозв’язку явищ
у природі. Розвивати
вміння й навички учнів
застосовувати набуті
знань для розв’язання за-
дач. Підготувати учнів до
тематичного оцінювання
з теми «Хімічний зв’язок
і будова речовини»

15. 28 Усі уроки хімії. 8 клас
№
з/п
Тема уроку Цілі уроку
Хімічний
експеримент
Домашнє
завдання
При-
мітки
66 Тематичне
оцінюван-
ня з теми
«Хімічний
зв’язок і бу-
дова речови-
ни»
Узагальнити й скоригу-
вати знання учнів з теми
«Хімічний зв’язок і бу-
дова речовини». Визна-
чити рівень навчальних
досягнень учнів з теми,
розуміння основних по-
нять, уміння використо-
вувати їх на практиці
67 Підсумковий
урок
Провести аналіз тема-
тичного оцінювання
й коригування знань
учнів. Підбити підсумки
за IІ семестр
ПОВТОРЕННЯ ОСНОВНИХ ПИТАНЬ
КУРСУ ХІМІЇ 7 КЛАСУ
УРОК 1
Тема. Основні поняття хімії
Цілі уроку: повторити хімічні поняття, що були розглянуті під час
вивчення хімії в 7 класі («речовина», «атом», «моле-
кула», «йон», «хімічний елемент», «відносна атомна
й молекулярна маси», «прості та складні речовини»,
«хімічна формула», «фізичні й хімічні явища», «хімічні
рівняння»).
Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.
Форми роботи: фронтальна бесіда, групова робота.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделє-
єва, таблиця розчинності, опорні схеми.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу
ІІ. Актуалізація опорних знань
У 7 класі ми познайомилися з основними хімічними поняттями
й термінами, якими користуються в хімії.
Фронтальна бесіда
— Назвіть, перелічіть ці поняття.
Учні з допомогою вчителя називають основні хімічні поняття.
(Речовина, чисті речовини й суміші, прості та складні речовини, атом,
молекула, хімічний елемент, хімічна формула, фізичні й хімічні явища, хі-
мічні реакції, рівняння хімічних реакцій та ін.)
ІІІ. Узагальнення й систематизація знань
Хімія — наука про ____________, їх властивості, перетворення та
явища, що супроводжують ці перетворення.

16. 30 Усі уроки хімії. 8 клас Повторення основних питань курсу хімії 7 класу 31
Речовини — це те, із чого складаються _______________________.
Речовини, що існують у природі, постійно зазнають різних змін.
Явища — різні ______________, що відбуваються з речовинами.
Робота в парах з опорною схемою
Опорна схема «Основні поняття хімії»
Фізичні явища — це явища, що не супроводжуються перетворення-
ми одних речовин на інші (зазвичай змінюється агрегатний стан речо-
вин або їхня форма).
_____________ явища — це явища, у результаті яких з певних речо-
вин утворюються інші.
Хімічні явища називають ___________________________.
Кожна речовина має суворо визначені властивості.
Речовина — _____________________________________________.
Властивості речовин — це ознаки, що дозволяють відрізнити одні
речовини від інших або встановити подібність між ними.
Наведіть приклади:
_____________________
_____________________
_____________________
_____________________
Усі речовини, що існують у природі, являють собою сукупність час-
тинок (атомів, молекул, йонів).
Кожна речовина залежно від умов (температури, тиску) може пере-
бувати в певному агрегатному стані.
________________ — дрібна електронейтральна хімічно неподільна
частинка речовини, що складається з позитивно зарядженого ядра й не-
гативно зарядженої електронної оболонки.
Електрон — одна з елементарних частинок ___________________
зарядом.
Атомне ядро — центральна, позитивно заряджена частина атома,
що складається з нуклонів, зв’язаних між собою ядерними силами.
_________________________ — вид атомів з певним зарядом ядра.
Молекула — найменша частинка _____________________, що ха-
рактеризується його хімічними властивостями.
Склад речовин молекулярної будови прийнято виражати з допомо-
гою хімічних формул.

17. 32 Усі уроки хімії. 8 клас Повторення основних питань курсу хімії 7 класу 33
Хімічна формула — умовний запис ___________________ з допо-
могою хімічних символів та індексів.
Хімічне рівняння — _______________________ хімічної реакції
з допомогою _____________________.
IV. Підбиття підсумків уроку
Учні разом з учителем перевіряють правильність заповнення схем,
виправляють помилки. Учитель підбиває підсумки уроку, оцінює, за-
охочує найбільш активних учнів.
V. Домашнє завдання
Повторити основні хімічні поняття.
УРОК 2
Тема. Прості речовини кисень і залізо
Цілі уроку: повторити вивчені відомості про прості речовини — ме-
тали й неметали на прикладі кисню й заліза, їх фізичні
та хімічні властивості; удосконалювати навички скла-
дання хімічних формул і рівнянь.
Тип уроку: узагальнення й систематизації знань.
Форми роботи: групова, індивідуальна.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделє-
єва, картки із завданнями.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Опитування по ланцюжку: учні відповідають на запитання з теми
«Основні поняття хімії» та ставлять своє питання наступному учневі.
ІІІ. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
 На які групи можна поділити всі речовини? (На прості й складні)
 А на які групи можна поділити прості речовини? (На метали й не-
метали)
 За якою ознакою? (За фізичними й хімічними властивостями)
 Які прості речовини вивчили в 7 класі? (Кисень і залізо)
Групова робота
Учні об’єднуються в групи, одержують завдання, заповнюють опор-
ну схему.
Група 1
Оксиген
Хімічний символ — __________
Відносна атомна маса Ar O( )= _______________
Будова атома: +))
Число протонів _________ р Число електронів ________ e−
Число нейтронів ________ n Валентність _________
Група 2
Кисень
Тип речовини ____________
Має ____________________ будову.
Хімічна формула _________________
Відносна молекулярна маса Mr O( )= _______________
Фізичні властивості
Розчинність у воді _______________________________
Агрегатний стан ____________ Колір ____________________
Запах _____________________ Смак ____________________
Група 3
Способи одержання кисню
1. Лабораторні способи.
Розкладання оксигеновмісних речовин:
KMnO K MnO4 2 4→ + +____ ____
H O2 2 → +____ ____
KNO KNO3 2→ + ____
KClO3 → +____ ____
H O2 → +____ ____
2. Промисловий спосіб:
___________________
Поширення в природі:
___________________
Група 4
Хімічні властивості кисню
Взаємодія з неМе
C O+ →2
S O+ →2
P O+ →2
N O2 2+ →

18. 34 Усі уроки хімії. 8 клас Повторення основних питань курсу хімії 7 класу 35
Взаємодія з Ме
Mg O+ →2
Li O+ →2
Al O+ →2
Cu O+ →2
Окиснення — це реакція взаємодії ___________________
Горіння — це реакція _______________, що супроводжується виді-
ленням _______________ і _______________.
Оксиди — складні речовини, що складаються з ___________ еле-
ментів, один з яких _______________.
Група 5
Ферум
Хімічний символ — _____________________
Відносна атомна маса Ar Fe( )= _________________
Будова атома: +))))
Число протонів ___________ р Число електронів ________ e−
Число нейтронів __________ n Валентність ______________
Група 6
Залізо
Тип речовини _____________________
Має ___________________ будову.
Хімічна формула _____________
Фізичні властивості
Розчинність у воді _____________________
Агрегатний стан _________ Колір ____________________
Запах __________________ Смак ____________________
Специфічні властивості _______________________________
Група 7
Способи одержання заліза
1. Доменне виробництво чавуну
2. Відновлення заліза зі сполук
Fe O H2 3 2+ →
Fe O CO3 4 + →
Fe O Al2 3 + →
Fe O C2 3 + →
Поширення в природі: _____________________
Група 8
Хімічні властивості заліза
1. Взаємодія з неметалами
Fe O+ →2
Fe S+ →
Fe Cl+ →2
2. Взаємодія з кислотами
Fe HCl+ →
Корозія — це __________________.
Способи захисту від корозії: ________________________.
Учні складають звіт про виконане завдання, по черзі коментують
допущені помилки. Учитель узагальнює відповіді, звертаючи особливу
увагу на способи одержання й хімічні властивості простих речовин.
IV. Підбиття підсумків уроку
Учитель підбиває підсумки уроку, оцінює роботу учнів.
V. Домашнє завдання
Повторити матеріал про прості речовини — кисень і залізо.
Творче завдання. Навести свої приклади хімічних властивостей кис-
ню й заліза (по два-три рівняння реакцій).

19. Тема 1. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами 37
Тема 1
КІЛЬКІСТЬ РЕЧОВИНИ. РОЗРАХУНКИ
ЗА ХІМІЧНИМИ ФОРМУЛАМИ
УРОК 3
Тема. Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речо-
вини. Стала Авогадро
Цілі уроку: сформувати уявлення учнів про хімічне поняття «кіль-
кість речовини»; показати сутність фізичної величини
кількості речовини; ознайомити з одиницею вимі-
рювання кількості речовини; увести поняття «моль»,
«стала Авогадро».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форми роботи: розповідь учителя, бесіда.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделє-
єва.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу
ІІ. Актуалізація опорних знань
Фронтальна бесіда
1) Із чого складаються всі речовини на Землі? (З атомів, молекул, йонів)
2) Наведіть приклади речовин молекулярної та немолекулярної будо-
ви. (I2, Cl2; NaCl, CaF2, алмаз)
3) В яких одиницях вимірюються розміри атомів? (нм, тобто 10 9−
м,
ra = −
10 14
см, якщо атом збільшити до розміру друкарської крапки, то
пропорційно збільшена людина досягала б зросту близько 7 км)
4) Якою є маса атома? (Це маленька частинка, реальна маса якої оціню-
ється величиною порядку 10 1027 26− −
− кг)
5) Скільки молекул води H O2 міститься в краплі води? (Багато, по-
рядку 1023
молекул)
6) А скільки атомів Карбону міститься в діаманті вагою 1 карат?
Розв’язати задачу нам допоможе величина, з якою ми познайоми-
мося на сьогоднішньому уроці.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Ще у ХVIII столітті для хімічних обчислень водночас із масою
й об’ємом було введено фізичну величину, яка дозволяла розрахувати
кількість структурних частинок (атомів, молекул, йонів) у певній порції
речовини. Ця величина одержала назву «кількість речовини».
Кількість речовини — це фізична величина, що показує число струк-
турних частинок (атомів, молекул, йонів) у певній порції цієї речовини.
Позначається грецькою літерою ν (ню). Одиниця вимірювання кількос-
ті речовини — моль.
Відомий італійський учений Амедео Авогадро вивчив і виміряв кіль-
кість речовини для різних речовин. З допомогою спеціальних розрахун-
ків А. Авогадро підрахував, що у 12 г вуглецю міститься 6 02 1023
, ⋅ атомів.
Таку кількість речовини взяли за 1 моль.
Подібні розрахунки показали, що
у 32 г сірки міститься 6 02 1023
, ⋅ атомів;
у 18 г води міститься 6 02 1023
, ⋅ молекул.
Ця величина одержала назву «стала Авогадро». Позначається вона
NA = ⋅6 02 1023
, ,частинок моль або моль–1
. Ця величина не залежить від
агрегатного стану речовини.
Отже, 1 моль — це кількість речовини, що містить стільки ж части-
нок (атомів, молекул, йонів), скільки атомів міститься у 12 г вуглецю,
тобто 6 02 1023
, ⋅ частинок.
ν =
N
NA
,
де N — число частинок у порції речовини;
NA — стала Авогадро.
IV. Закріплення нового матеріалу (керована практика)
1. Обчисліть кількість речовини в порції води, що містить
12 04 1023
, ⋅ молекул.
Дано:
N H O2
23
12 04 10( )= ⋅, молекул
Розв’язання
ν =
N
NA
.
ν H O2
23
23
12 04 10
6 02 10
2( )=
⋅
⋅
=
,
,
.
молекул
молекул
моль
ν H O2( )− ?
Відповідь: 2 моль.

20. 38 Усі уроки хімії. 8 клас Тема 1. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами 39
2. Обчисліть число атомів Феруму в порції заліза кількістю речовини
5 моль.
Дано:
ν(Fe) = 5 моль
Розв’язання
ν ν= ⇒ = ⋅
N
N
N
N
A
A
N Fe i( )= ⋅ ⋅ = ⋅5 6 02 10 30 1 1023 23
моль атомiв моль атом в, , .
N Fe i( )= ⋅ ⋅ = ⋅5 6 02 10 30 1 1023 23
моль атомiв моль атом в, , .
N(Fe) — ?
Відповідь: 30 01 1023
, ⋅ атомів.
V. Підбиття підсумків
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на пи-
тання.
Творче завдання. Обчислити кількість атомів Карбону в діаманті ма-
сою 1 карат (1 карат = 0,2 г).
УРОК 4
Тема. Обчислення кількості атомів (молекул) у певній кіль-
кості речовини
Цілі уроку: формувати вміння і практичні навички хімічних об-
числень з використанням понять «кількість речовини»,
«моль», «стала Авогадро».
Тип уроку: формування вмінь і навичок.
Форми роботи: керована практика, самостійна робота.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделє-
єва.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Тестові завдання (на дошці)
1) Кількість речовини вимірюється в одиницях:
а) моль; б) метр;
в) літр.
2) Число частинок, що міститься у 2 моль:
а) 12 04 1023
, ;⋅ б) 6 02 1023
, ;⋅
в) 3 01 1023
, .⋅
3) В 1 моль вуглекислого газу CO2 міститься:
а) 1 67 1023
, ⋅ молекул; б) 44 молекули;
в) 6 02 1023
, ⋅ молекул.
2. Якою формулою виражається взаємозв’язок між кількістю речови-
ни та сталою Авогадро?
ν =
N
NA
, або N = ⋅ν NA .
3. У чому полягає фізичний зміст «кількості речовини»?
ІІІ. Поглиблення знань, формування вмінь і навичок
Керована практика
Задача 1
Обчисліть кількість молекул у 3 моль натрій карбонату Na CO2 3.
Дано:
ν Na CO2 3 3( )= моль
Розв’язання
ν ν= ⇒ = ⋅
N
N
N
N
A
A
N Na CO2 3
23 23
3 6 02 10 18 06 10( )= ⋅ ⋅ = ⋅моль молекул моль м, ,
N Na CO2 3
23 23
3 6 02 10 18 06 10( )= ⋅ ⋅ = ⋅моль молекул моль молекул, , .
N Na CO2 3( )− ?
Відповідь: 18 06 1023
, ⋅ молекул.
Задача 2
Обчисліть кількість атомів Оксигену у 2 моль вуглекислого газу CO2.
Дано:
ν CO2 2( )= моль
Розв’язання
ν ν= ⇒ = ⋅
N
N
N
N
A
A
1) Обчислюємо кількість молекул CO2:
N CO2
23 23
2 6 02 10 12 04 10( )= ⋅ ⋅ = ⋅моль молекул моль моле, ,
N CO2
23 23
2 6 02 10 12 04 10( )= ⋅ ⋅ = ⋅моль молекул моль молекул, , .
N(O) — ?
2) Одна молекула CO2 містить два атоми Оксигену, отже
ν νO O2
23 23
2 2 12 08 10 24 16 10( )= ⋅ ( )= ⋅ ⋅ = ⋅, , (атомів).
Відповідь: 24 16 1023
, ⋅ атомів.

21. 40 Усі уроки хімії. 8 клас Тема 1. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами 41
Задача 3
Обчисліть кількість речовини сульфатної кислоти H SO2 4 у зразку,
що містить 3 01 1023
, ⋅ молекул.
Дано:
N H SO2 4
23
3 01 10( )= ⋅, молекул
Розв’язання
ν=
NA
N
.
ν H SO2 4
23
23
3 01 10
6 02 10
0 5( )=
⋅
⋅
=
,
,
, .
молекул
молекул моль
моль
ν H SO2 4
23
23
3 01 10
6 02 10
0 5( )=
⋅
⋅
=
,
,
, .
молекул
молекул моль
моль
ν H SO2 4( )− ?
Відповідь: 0,5 моль.
IV. Самостійна робота під керівництвом учителя з картками
Завдання: обчисліть число молекул складної речовини й число ато-
мів кожного хімічного елемента в заданій кількості речовини.
Варіант
Формула
речовини
Кількість
речовини
Число
молекул
Число атомів
I K SO2 4
0,5 моль K S O
II NaNO3
1,5 моль Na N O
III Ca OH( )2
0,8 моль Ca Ca H
IV H PO3 4
2 моль H P O
Після виконання завдання виписуємо відповіді на дошці, коригуємо.
Складаємо алгоритм розв’язання.
1. Обчислити число молекул складної речовини за формулою
N = ⋅ν NA .
2. За хімічною формулою речовини визначити число атомів кожного
елемента в молекулі складної речовини.
3. Обчислити кількість атомів хімічного елемента в заданій кількості
речовини.
V. Керована практика. Розвивальне завдання
Обчисліть кількість речовини кисню, що прореагує без залишку із
залізом кількістю речовини 2 моль із утворенням ферум(ІІІ) оксиду.
Для того щоб розв’язати задачу, згадаймо курс хімії 7 класу.
— Що показує рівняння хімічної реакції?
 Які речовини взаємодіють між собою (формули речовин).
 В якому співвідношенні ці речовини взаємодіють одна з одною (ко-
ефіцієнти в рівнянні реакції).
Правило. Кількість речовини будь-яких попарно взятих речовин
у рівнянні реакції співвідносяться як їхні коефіцієнти в рівнянні ре-
акції.
Розв’яжемо задачу.
Дано:
ν(Fe) = 2 моль
Розв’язання
1) Складемо рівняння реакції:
4 3 22 2 3Fe O Fe O+ →
2) Запишемо над рівнянням відомі кількості речо-
вини:
4 3 2
2
2 2 3Fe O Fe O
моль моль
+ →
x
ν O2( )− ?
3) За рівнянням хімічної реакції, 4 моль заліза реагують із 3 моль кисню:
4 3 2
4
2
2
3
2 3Fe O Fe O
моль
моль
моль
моль
+ →
x
4) Складемо пропорцію:
2
4 3
=
x
;
4 6x = ;
x = 1 5, .
Отже, ν O2 1 5( )= , моль.
Відповідь: 1,5 моль кисню реагують із 2 моль заліза.
VI. Підбиття підсумків
VII. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на пи-
тання.
Творче завдання. В якій кількості речовини ферум(ІІІ) оксиду міс-
титься 18 06 1023
, ⋅ атомів Феруму? Скільки атомів Феруму міститься
в такій же кількості речовини ферум(ІІ) оксиду?

22. 42 Усі уроки хімії. 8 клас Тема 1. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами 43
УРОК 5
Тема. Молярна маса
Цілі уроку: увести поняття «молярна маса»; ознайомити з одини-
цею вимірювання молярної маси речовини; показати
фізичний зміст молярної маси речовини; пояснити вза-
ємозв’язок між кількістю речовини, масою, молярною
масою.
Тип уроку: комбінований.
Форми роботи: керована практика, самостійна робота.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделє-
єва.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Керована практика. Розв’язання задач
Задача 1
Дано:
N Fe( )= ⋅18 06 1023
, атомів
Розв’язання
1) Оскільки в одній молекулі міститься
два атоми Феруму, то N NFe O Fe2 3 2( )= ( ),
N NFe O Fe2 3 2( )= ( ), тобто
N Fe O2 3
23 23
18 06 10 2 36 12 10( )= ⋅ ⋅ = ⋅, ,
N Fe O2 3
23 23
18 06 10 2 36 12 10( )= ⋅ ⋅ = ⋅, , молекул.
ν Fe O2 3( )− ?
2) За формулою ν =
N
NA
,
ν Fe O2 3
23
23
36 12 10
6 02 10
6( )=
⋅
⋅
=
,
,
.
молекул
молекул моль
моль
Відповідь: 6 моль.
Задача 2
Дано:
ν(FeО) = 1,5 моль
Розв’язання
1) З формули ν =
N
NA
випливає N = ⋅ν NA ,
тоді
N FeO( )= ⋅ ⋅ = ⋅1 5 6 02 10 9 03 1023 23
, , , .моль молекул моль молекул
N FeO( )= ⋅ ⋅ = ⋅1 5 6 02 10 9 03 1023 23
, , , .моль молекул моль молекул
N(Fe) — ?
2) Оскільки в молекулі FeО одна молекула Феруму, то
N NFe FeO( )= ( )= ⋅9 03 1023
, (атомів).
Відповідь: 9 03 1023
, ⋅ атомів.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Скільки важить 1 моль речовини?
В 1 моль міститься 6 02 1023
, ⋅ частинок речовини. Кожна частинка
має певну масу.
Молярна маса — це маса 1 моль речовини, а отже, сумарна маса всіх
частинок, що входять в 1 моль цієї речовини.
Молярна маса пропорційна масі однієї молекули певної речовини.
Тому числове значення молярної маси дорівнює відносній молекуляр-
ній масі для будь-якої речовини.
Молярна маса — це фізична величина, що дорівнює відношенню
маси речовини до відповідної кількості речовини.
Позначається M .m
M
m
m =
ν
.
Одиниці вимірювання:
кг
моль
або
г
моль
.
Наприклад, маса 1 моль води дорівнює:
Mr H O2 18( )= а.о.м.;
M
m
m H O
H O
H O2
2
2
18
1
18( )=
( )
( )
= =
ν
г
моль
г моль.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Знаючи масу речовини, ми можемо обчислити кількість речовини
за формулою
ν =
m
Mm
.
Задача 1
Обчисліть кількість речовини кисню в 64 г кисню.
Дано:
m O2 3( )= моль
Розв’язання
З формули ν =
m
Mm
випливає:
ν O
O
O2
2
2
( )=
( )
( )
m
Mm
.
ν O2( )− ?