Поетеса-аматор Швиденко Лілія Сергіївна с. Веселе Бериславський район Херсонська обл.

2. Поетеса-аматор нашого села -
Швиденко Лілія Сергіївна
Я в Беларуси родилась
И корни мои там остались
Люблю ее как дочка мать
Хотя давно мы с ней расстались.
Швиденко Л.С.

3. - В 1959 році коли мені було 10 років , я разом з батьками переїхала жити до
України.
« Вот здесь я выросла, живу
Училась, друзей обретала
Украина приютила меня
Приемной матерью мне стала.
Как же ее мне не любить ?
Ведь она меня растила
Купала в водах родного Днепра
Хлебом украинским скормила.
Хочу чтоб мир был на земле
Чтоб бы как прежде мирно жили.
Чтоб в гости друг другу ездить могли
А страны все сестрами-стали.»

4. - Село було тоді ще невеличким. Стояли три житлових бараки побудовані ще
князем Трубецьким. В одному з них в полу-підвальному приміщенні нам
виділили одну маленьку кімнату на п’ять осіб.
«Когда-то здесь были бараки
Маленькое было село
И люди жили в полумраке
Потом же село расцвело.
Выросли новостройки
Дороги обули в асфальт
Построили школу, детсад
Спорткомплекс для наших ребят.»

5. - І тоді наші батьки також почали будувати свій дім. Я, та двоє моїх молодших
братів навчались в школі ,було дуже тяжко. І я після закінчення восьмирічки
пішла працювати на вин завод , де також працювали мої батьки. Наша сім’я
була дуже музичною , я грала на гармошці, на ложках і бубні, а мама співала
частушки та пританцьовувала. Навчалась в вечірній школі, приймала участь в
художній самодіяльності в будинку культури ,співала в хорі. Навчалась на
курсах культурно – масових робітників, на курсах баяністів. Працювала
завідуючою сільським клубом. Разом з жителями села, організовувала концерти,
«вогники», святкові проводи ветеранів праці на пенсію. Також не покидала
писати вірші , деякі навіть друкувались в газеті «Маяк».

6. - З 1973 року працювала в конторі в радгосп заводу ім. Леніна в
розрахунковому відділі. Колектив був дружній як одна сім’я. Там я
попрацювала 30 років, та я постійно приймала участь в художній
самодіяльності села: співала в хорі під керівництвом Любимського Я.А.,
(нас навіть знімало телебачення), та в ансамблі «Журавушка» під
керівництвом Хребтова А.Л.

7. - Писала вірш на відкриття творчої виставки Івченка В.Ф.
«Наше село росте й процвітає
Бо люди в ньому чудові живуть.
А скільки талантів тут проживає
Вишивають, співають, в’яжуть, плетуть.
Наш мешканець Івченко гарно малює
Роботи його бачив кожен із нас
Картини, об’яви, чеканки, ікони
Йому замовляли не один раз.
Як осінь посипала золотом землю,
Як птахи летіли у теплі краї
Малює Валерій пейзажі природи
Сьогодні покаже роботи свої
У нього чудових картин-галерея
Там рідне Дніпро повз село протіка
Там башня, споруди часів Трубецького
Я в вазах піони й бузок розквіта.
Хай процвітає талант твій і далі
Хай радують нас роботи твої
Зичим здоров’я, сил та наснаги
На творчій ниві та особистому житті.»

8. - Зараз я вже на пенсії, веду активний спосіб життя, спілкуюсь з
односельчанами, присутня на всіх заходах які відбуваються в нашому
селі.
Щоб не сумувати знаходжу собі різні заняття: роблю диванні
подушечки,
Вишиваю серветки, вв’яжу коврики на стільці із задоволенням дарую їх
своїм друзям. І звичайно пишу вірші, які почала писати ще в школі.

9. «Любите жизнь и близких.
Как же хочется жить,
И всем серцем любить
Каждым прожитым днем наслаждаться
Видеть ранний рассвет
И вечерний закат,
Красотою земной восхищаться
Жить и близких любить,
Им во всем помогать,
И на сердце будет приятно
Не копить в сердце зло
Делать людям добро
И оно возвратиться обратно.
Быстро годы летят
Не вернуть их назад
Жизнь бежит мимо нас торопливо
Постарайтесь так жить,
Чтоб потом не жалеть
И нести крест судьбы терпеливо.»
Матеріал підготувала Веселівська сільська бібліотека