Поняття та ознаки права

1. Поняття та ознаки права
ПІДГОТУВАЛА
СТУДЕНТКА ЮЛ-101
РОЙБУЛ АЛІНА

2. Право, як вид соціальних норм, виникає тільки з появою держави, саме
вона створює ці соціальні норми з метою врегулювання найважливіших
суспільних відносин.

3. Право
Право - система норм (правил поведінки) і принципів,
встановлених або визнаних державою як регулятори
суспільних відносин.
Норми, які формально закріплюють міру свободи, рівності
та справедливості відповідно до суспільних, групових та
індивідуальних інтересів (волі) населення країни,
забезпечуються всіма заходами легального державного
впливу та примусу.

4. Ознаками, що характеризують право є:

5. 1. Право встановлюється чи санкціонується
державою:
- від імені держави правові норми встановлює Верховна
Рада України (ст. 92 Конституції України підкреслює, що
виключно законами України визначаються і
встановлюються правила поведінки, визначені в цій
статті), або народ шляхом референдуму;
- правові норми санкціонуються в підзаконних
нормативних актах уповноваженими державними
органами (відповідно до ст. 106 Конституції України
Президент України має санкцію видавати укази, а
відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет
Міністрів - постанови, в яких містяться санкціоновані
норми);

6. 2. Право є загальнообов'язковим, тобто приписи
правових норм повинні виконуватися тими суб'єктами,
яким вони адресовані;
3. Право характеризується нормативністю - воно
складається із норм, які формально визначені у
вигляді статей нормативно - правових актів
(Конституції України, законів/ підзаконних
нормативно - правових актів);

7. 4.Право є формально визначеним:
- з формальної
сторони кожна
правова норма е
тільки письмовою;
- з визначеної сторони
в нормі права
закріплюється тільки
один зміст, який не
допускає подвійного
тлумачення;

8. 5. Право регулює не всі, а тільки
найважливіші суспільні відносини, які
потребують правової регламентації.
Суспільні відносини, неврегульовані
правом регулюють інші соціальні норми.
Немає правових норм які б регулювали
відносини дружби, кохання та інші;
6. Право виражає суб'єктивні права та
юридичні обов'язки фізичних, юридичних
осіб та інших суб'єктів правових
відносин;

9. 7.Право має
всеохоплюючий
характер, воно
регулює різні сфери
суспільних відносин
Конституційні,
адміністративні,
фінансові, трудові,
сімейні, кримінальні
та інші відносини

10. 8. Право діє у часі, просторі та по
колу осіб:

11. - дія права у часі означає, що правові норми набувають
чинності одночасно із нормативно - правовим актом,
змістом якого вони є. Так, "Закон набуває чинності через
десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше
не передбачено самим законом, але не раніше його
опублікування" (ст. 94 Конституції України).
Припинення дії правових норм відбувається одночасно з
припиненням дії нормативно-правового акту або заміни
його іншим актом. За загальним правилом закони та інші
нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі,
крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують
відповідальність особи (ст. 58 Конституції України)

12. 9. Право є системою норм, тобто це
внутрішньо узгоджена цілісність,
єдність і погодженість правових норм,
що базується на об'єднавчих
закономірностях та їх розподіл на
взаємопов'язані елементи - галузі,
підгалузі права та правові інститути.
Правова система має велике значення
для полегшення знаходження будь-якої
правової норми з метою її реалізації;
10. Право характеризується відносною
стабільністю, воно регулює суспільні
відносини протягом тривалого часу, в
той же час зміни життя суспільства
вимагають вдосконалення правової
системи держави, тому правотворчі
органи постійно змінюють ті правові
норми, які не відповідають вимогам
нового часу, тобто право є динамічним;
Право

13. До основних ознак права в його
позитивному (нормативному) розумінні
як волевиявлення держави можна
віднести такі:

14. - право - це система правових норм;
- це правила поведінки загального характеру;
- ці правила мають загальнообов'язковий характер;
- вони тісно зв'язані між собою, діють у єдності,
складаються в правові інститути, правові галузі та інші
частини системи права;
- формально визначені й закріплені в нормативно-
правових актах та інших джерелах права;
- установлюються, санкціонуються, гарантуються й
забезпечуються державою та її органами;
- у своїй сукупності регулюють соціальні відносини між
людьми;
- правила поведінки повинні встановлюватися державою
з урахуванням принципів правди, справедливості,
гуманізму й милосердя.

15. Право як соціальне явище становить
єдність об’єктивного та суб’єктивного.
Об’єктивне право – це система
загальнообов’язкових норм поведінки, яка
існує незалежно від індивідуальної
свідомості суб’єкта.
Суб’єктивне право – це закріплена
правовими засобами можливість
здійснювати певні дії, вимагати дій від
інших суб’єктів та звертатися до держави
за захистом порушених прав.

16. Висновок:
Як загальносоціальне явище право характеризується певною свободою і
обґрунтованістю поведінки людей, тобто відповідними можливостями суб'єктів
суспільного життя, що об'єктивно зумовлені розвитком суспільства, мають бути
загальними і рівними для всіх однойменних суб'єктів. З таких позицій право поділяють
на: а) права людини; б) права об'єднань, груп, верств; в) права нації, народу; г) права
людства.