4.03

1. УРОК УКРАЇНСЬКОЇМОВИУ 6 КЛАСІ
Тема. «Письмовий твір-опис приміщення (гімназії, класу, їдальні, навчального кабінету,
бібліотеки, музею, спортзалу) у художньому стилі на снові особистих вражень.
Мета: формувати в учнів текстотворчі вміння: осмислювати тему на головну думку
майбутньоготвору, добирати і систематизувати матеріал, складати план майбутнього
висловлювання, вибирати найбільш доречний для розкриття теми тип та стиль мовлення,
реалізувати задум на чернетці, дібравши найвдаліші виражальні засоби мови;
удосконалювати чорновий варіант твору; розвивати культуру мовлення школярів,
спостережливість, увагу до влучного й точного слова; сприяти збагаченню словника учнів
та удосконаленню граматичного складу їхнього мовлення; виховувати любов до рідної
гімназії, почуття гордості за свій навчальний заклад, що виховав стількох славних
випускників.
Тип уроку: засвоєння знань, умінь, навичок.
Обладнання: фотоматеріали, відеоматеріали про гімназію, презентація «Славний
ювілей», пам’ятка «Як збирати матеріали до твору за власним спостереженням», таблиця
«Типи мовлення», зразки учнівських творів, поезії учнів про гімназію, гімн про школу
(музика Т. Герасименко, слова Л. Ольшанської).
Учасники уроку: історики, поети-початківці, юні музиканти.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Оголошеннятеми та мети уроку
II. Мотиваціянавчальноїдіяльностіучнів
У виконанні гімназійного ансамблю звучить «Пісня про школу» (музика Т. Герасименко,
слова Л. Ольшанської).
Пісня про школу
В одному із провулків непримітних,
Де старий клен листвою шелестить
Вдалі від вулиць і проспектів
Будова тут привітлива стоїть.
І ранками тривожа сміхом дзвінким
Безлюдних вулиць дрімаючий покій
З портфелями хлоп’ята і дівчата
Сюди спішать веселою юрбою.
Веселий шум короткої перерви,
Навчальних кабінетів гордий вид,
І сходинки, де кожна з них,
Якусь історію хранить.
І хай весна зміняється весною,

2. Хай мчаться швидкоплиннії роки,
І скільки літ не було б нашій школі,
В ній юність залишається завжди.
1. Вступне слово вчителя
Майбутнє кожного залежить від шкільної парти, від навчального закладу. Це той період у
житті кожної людини, що обов’язково залишить згадки на все життя.
Пройдуть роки, ви станете дорослими, але на завжди у вашій пам’яті залишаться теплі
згадки про гімназію, про вчителів, що сіяли у ваших душах «добре, вічне».
Сьогодні ми будемо вчитися описувати приміщення (всієї гімназії, свого класу,
бібліотеки, спортзалу, навчального кабінету), але перш, ніж приступимо до цієї роботи,
хочеться, щоб ви ознайомилися з історією створення цього навчального закладу, який
святкує свій 200-річний ювілей. А тому запросимо до слова представників творчої групи
істориків, які зупиняться на розкритті таких питань:
 Коли й чому виникло місто Херсон?
 Яку політику проводив царський уряд в Україні у сфері економіки, культури?
 Розвиток освіти в Херсоні впродовжXIX ст.
2. Історична довідка про Херсонськугімназію
З моменту свого заснування місто Херсон увійшло до складу Новоросійської губернії. У
1802 році за наказом Олександра I м. Херсон увійшов до складу Миколаївської губернії, а
місто Миколаїв перетворилося в губернське містечко, але воно не було до цього
пристосоване. Відсутність нормальних приміщень, тіснота, дороге пальне заважали роботі
губернських установ.
15 травня 1803 року вийшов указ Олександра I про перейменування Миколаївської
області в Херсонську з центром у місті Херсоні. 20 травня губернське управління почало
свою роботу в Херсоні.
7 жовтня 1803 року опубліковано указ про затвердження герба Херсона. Це щит із
золотим полем, на якому зображений коронований двоголовий орел. У лівій лапі він
тримає полум’я, а в правій– лаврову гілочку. На грудях орла на блакитному щиті –
золотий хрест із чотирма промінцями у верхній частині.
Нагляд за Херсонською губернією доручено градоначальнику Одеси герцогу Армону
Рішельє. 13 березня 1893 року він призначений генерал-губернатором Новоросійського
краю, херсонським військовим губернатором.
У 1805 році А. Рішельє відвідав Херсон і побачив його в скрутному становищі, у якому
опинилося місто після того, як Адміралтейство перевали до Миколаєва наприкінці XVIII
ст. За клопотанням Рішельє уряд надав Херсону 50 тисяч карбованців для будівництва
набережної, крамниць, помосту вулиць, побудови госпіталю, шкіл.

3. 3. Розвиток освіти в Херсоніна початку XIXстоліття
лада Херсона на початку XIX ст. мало уваги приділяла розвиткові освіти. Але
переорганізація Херсона в центральну губернію сприяла відкриттю шкіл. У 1806 році
засновано духовне училище – перший навчальний заклад у місті. У 1807 році відкрилося
військово-сухопутне училище для солдатських дітей. У 1813 році засновано повітове
початкове училище – перший державний навчальний заклад міста, реорганізований
пізніше у міське п’ятикласне училище, єдиний заклад такого роду до 60-х років XIX ст.
12 березня 1815 року з дозволу міністра нородної освіти відкрилася Херсонська
губернська чоловіча гімназія. Відкриття біло приурочено до дня початку царювання
Олександра I (12 березня 1801 року) і проходило в урочистій обстановці.
У гімназії з цього приводу організували доброчинні збори, а місто ілюмінували. З 1815по
1818 рр. і з 1822 по 1863 рр. гімназія розміщувалася по вулиці Богородській (сучасна
вулиця Суворова, на місці нинішньої їдальні, будинок №9), а з 1818 по 1822рр. по вулиці
Потьомкінській (будинок №20 на сучасній вулиці Карла Маркса). У 1864 році побудоване
нове приміщення в 376 м2
із 45 кімнатами по вулиці Семінарській (будинок на сучасній
вулиці Дзержинського), куди переїхала гімназія.
На будівництво було витрачено 113 тис. 247 крб. Першим директором гімназії був В.Є.
Якубовський.
4. Якою ж була гімназія?
Наша гімназія складалася із 4 класів, яку діяли з 1818 року. Сюди поступали із повітового
училища, навчалися в основномудіти із заможних верств населення: дворяни, іноземці,
заможні міщани. У 1815 році навчалося 16 учнів, з 1816 по 1833 рр. – від 30 до 35. У 1834
році із 42 учнів 19 – дворяни, 13 – діти офіцерів, 10 – заможних купців-іноземців. У 1834
році при гімназії відкрився пансіон. До 1846 року у ньому знаходилося 5 вихованців, з
1846 – 30, 1851 – 50. Плата за навчання в гімназії складала 150 крб. за рік, у 1861 – 71 крб,
а в 1863 – 68 крб. У 1835 році за розпорядженням міністерства гімназії реорганізована в
семирічну. Кількість учнів до середини XIX ст. збільшилась до 156. Кількість викладачів –
до 15.
Гімназія утримувалася за рахунок коштів, що відпускалися із державної казни в кількості
5 тис. 800 крб штатних і 2 тис. 400 крб над штатних. Крім коштів із казни, гімназія мала й
інші джерела доходів: від найму зали для дворянських зборів і підписки на урочистих
заходах на користь гімназії. На утримання 5 вихованців в пансіоні міністерство освіти
виділяло щорічно 1500 крб. Ці вихованці вибиралися із числа бідних батьків, перш за все
чиновників. З 1846 року на 30 вихованців пансіону виділяли по 150 крб на рік. У 1851 році
кількість вихованців складала 50 учнів.
5. Якою ж була гімназіяу II пол. XIX століття?
У січні 1865 р. в приміщенні гімназії біла відкрита елементарна школа, заснована
вчителями гімназії. У ній навчали Закону Божому (2 уроки на тиждень), російській мові (6

4. уроків), історії (2 уроки), французькій та німецькій мовам (по 2 уроки), каліграфії (3
уроки).
Заняття проходили з 9 до 14 годин. Плата за навчання складала 20 крб за півріччя.У 1865
році плата в перших 4 класах гімназії складала 15 крб за рік, 5 - 7 класах - 20 крб,
утримання в пансіоні - 250 крб. У 1867 році в приміщенні гімназії побудована
Олександро-Невська домова церква, у пам'ять урятування імператора Олександра II4
квітня 1866 року, коли в нього стріляв Дмитро Каракозов. Перед початком навчального
року в церкві відбувався молебень, співав гімназійний хор.
У 1861 році в гімназії навчався 221 учень, 1871 року - 356. У зв'язку із збільшенням
кількості учнів з 1861 по 1865 рр. при трьох перших класах відкрили паралельні, у 1865-
1866 рр. - при четвертому класі. У 1871 роцізамість паралельних класів відкрилася
прогімназія, щопереїхала в нове приміщення. У ній навчалося 94 учні. У 1894 році із
чотирикласної прогімназія реорганізована у шестикласну.
1871 році чоловіча гімназія повністю реорганізована у восьмирічну (підготовчий і сім
класів) класичну з двома давніми мовами (латинською і грецькою). Грецька мова
вивчалася в 3 і 4 класах, у 2 і 3 — французькаабо німецька. Необов'язковими вважалися
креслення,малювання, музика. За навчання цих предметів платили по 2 крб в рік з учнів 1
-4 класів і по 3 крб з учнів 5 – 7 класів.
У пансіон брали учнів усіх станів з першого по сьомий клас і підготовчий, від 8 до 15
років. Плата 250 крбвносилася за рік (по півріччях). З 1871 року пансіонери звільнялися
від плати за навчання в гімназії, вносячи плату тільки за навчання необов'язкових
предметів.
При пансіоні була баня, влітку – спеціальна купальня на Дніпрі, велика гімнастична зала,
майданчик із гімнастичними снарядами.
При гімназії була бібліотека. У 1871 році вона нараховувала 2000 томів. Була колекція
мінералів, морськихкоралів.
6. Слово вчителя
- Сьогоднішня гімназія - один із найкращих навчальнихзакладів Херсонщини, де створено
умови для всебічного і гармонійного розвитку підростаючого покоління. Це старе
приміщення, але воно вічно молоде, бонавчаються в ньому ті, кому творити майбутнє
України, - це ви, мої юні друзі.
Тож приступаємо до роботи над складанням описуприміщення.
III. Складаннятвору-опису
1. Повтореннятипів мовлення,стилів, вибірнайбільшдоречнихдля
розкриття теми. Роботазтаблицею
Назви
типів
мовлення
На яке питання
дається
відповідь у
висловлюванні?
Про що
говориться у
висловлюванні?
Складові
частини
висловлювання

5. Опис Який предмет,
чи тварина, чи
людина?
Про ознаки
предметів та осіб
Загальне
враження і
окремі ознаки
предмета
Розповідь Що робить особа
чи предмет?
Про дії та події Початок, хід і
кінець дії (події)
Роздум Чому предмет чи
собака такі?
Про причини
ознак і дій
Теза (думка, що
доводиться),
аргумент
(докази),
висновок
Діловий та художній стилі
Опис приміщення (інтер'єру) може бути художнім і діловим. У діловому описі дається
максимально інформація про розміри приміщення, меблів, їх розміщення та освітлення
тощо.
У художньому описі передається враження від приміщення і предметів, що в ньому
знаходяться, за допомогою епітетів, порівнянь, образних висловів і т. ін. У художніх
творах опис приміщення виступає одним із засобів характеристики героя, певного
історичного часу.
2. Колективнескладаннятвору-опису
Орієнтовний план
1.Призначення приміщення.
2. Його розмір, форма, освітлення.
3. У яких кольорах оздоблено інтер'єр.
4. Наявні в приміщенні меблі та речі (де їх розташовано і які вони).
форму, великий, просторий, світло ллється до ньо-
3. Робота з пам'яткою «Як збирати до твору за власним спостереженням»
1. Визначте тему і основну думку майбутнього твору.
2. Придивіться уважно до того, про що ви будетеписати: намагайтесь побачити
найхарактерніше, що спостерігаєте.
3. Запишіть коротко найголовніше, що помітили.
4. До робочих матеріалів записуйте слова, словосполучення, речення, які розкривають
тему та основну думку.
5. Запис робочих матеріалів до твору можна проводити за такою схемою:
План спостереження Робочі метеріали
6.Складанняусного твору-описуякого-небудь з шкільних приміщень (за
планом, з використанням дібраногоматеріалу)

6. 7. Самостійнаписьмова роботаучнів на чернетках
8. Зачитуваннязразківучнівськихробіт
1-й учень
Рідна гімназія
Моя гімназія – це велика двоповерхова будівля з високою стелею, широкими коридорами,
просторими і світлими класами. Вона має форму літери «п».
На першому поверсі розташовані бібліотека, спортзал, кабінет директора, учительська,
кімнати деяких класів, кабінети біології, хімії та англійської мов. А на другому - класні
кімнати, кабінет інформатики, української мови та літератури, біології, математики,
зарубіжної літератури, фізики.
Усі класні кімнати - це великі світлі приміщення прямокутної форми. Вони мають по три
великі вікна, через яку до кабінетів потрапляє сонячне світло. На вікнах висять білосніжні
занавіски, на підвіконнях стоять квіти. Стіни світлі, а панелі – дерев’яні. Учням зручно і
приємно в цих класах, бо є все необхідне, щоб їм гарно навчатися.
Моя класна кімната теж знаходиться на другому поверсі, але вона мені подобається
більше, ніж інші кабінети, тому що тут разом зі мною навчаються мої однокласники.
Мій клас
Упевнений, що мій клас – найкращий у гімназії. Розташований він на другому поверсі.
Має прямокутну форму, великий, просторий, світло ллється до нього через три великі
вікна, розташовані праворуч від дошки. Білосніжні занавіски надають кімнаті якоїсь
урочистості. А між вікнами у кашпо висять квіти, вони хоч і штучні, але дуже
прикрашають клас.
На протилежній стінці – теж величезна квітка з малесенькими білими квіточками, що ніби
простягають пелюсточки до сонячних промінчиків, які завітали до класу.
Біля задньої стіни висить наша гордість – нова сучасна дошка, подарована батьками, щоб
ми краще вчилися. А над нею – портрет батька нашої нації – Тараса Шевченка. Він ніби
спостерігає, що і як ми робимо.
У правому кутку біля дошки стоїть учительський стіл. На ньому гарна глиняна ваза із
квітами та магнітофон.
Парти у класі стоять у три ряди, їх у нас 18. Вони хоч і не нові, але збереглися гарно.
Відповідно до їхнього кольору підібрані й панелі в класі.
Ось такий мій клас. Я його дуже люблю і піклуюся про те, щоб він завжди був чистим,
гарним, щоб до нього хотілося йти кожного дня.
IV. Підсумок уроку

7. 1. Слово вчителя
- Описане вами приміщення запам’ятається вам на все життя. І хоч виповнюється нашій
гімназії 200 років, але вона не старіє, а з кожним днем стає ще кращою
А тепер надаємо слова поетам-початківцям (учні зачитують власні поезії).
До ювілею гімназії
З ювілеєм, гімназіє рідна!
Розвивайся, живи, молодій!
Ти своєї історії гідна.
Ти даруєш нам барви надій.
Педагогів робота сумлінна
Нас веде у безкраї світи.
Твоя слава – блискуча, нетлінна
Тож в шляху нам зірницею світи!
Дні, роки й декади, століття
Ти засвічуєш зорі в очах.
Ти, як мати, єдина у світі:
Ми у тебе зросли на руках.
Нас навчали Вітчизну любити,
Лан, діброву і вітер в гаю…
Рідну мову завжди боронити
І повірити в мрію свою.
Збережу світлих спогадів низку
В тиші ночі, в палкі боротьбі…
Рідна школо! Вклоняюся низько,
Промовляю: «Спасибі тобі!»
Маша Цимбал