1. 1
Відгук
на дисертацію Коротяєва Сергія Івановича «Підготовка інженерно -
технічних кадрів у технічних вузах Черкаської області в 1954 - 1991 рр.:
історичний аспект» представлену на здобуття наукового ступеня кандидата
історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України.
Дисертаційне дослідження СІ. Коротяєва є актуальним, необхідним, має
велике наукове і практичне значення. Сьогодні його цінність особливо
вагома і полягає передусім у тому, що привертає суспільну увагу до
проблеми формування нових державних освітніх стратегічних орієнтирів і
практик. У свою чергу інженерно - технічна освіта, як важлива складова
національної системи освіти, навчання і виховання, покликана сформувати
іноваційні моделі формування знань, що є передумовою промислової
модернізації України. Крім того, робота вирізняється новизною, адже є
першою спробою комплексного визначення основних тенденцій, напрямків,
особливостей підготовки інженерно - технічних кадрів у технічних вишах
Черкаської області в 1954- 1991 рр.
Дослідник ставив своїм завданням показати особливості підготовки
інженерно - технічних кадрів у технічних вищих навчальних закладах
Черкаської області, визначити зв'язок між інтенсивним розвитком
промислових підприємств регіону та потребою в якісних інженерно -
технічних кадрах, зясувати напрямки і форми співпраці технічних вишів та
промислових підприємств у справі підготовки інженерно технічних кадрів,
визначити історичні умови утворення та розвитку технічних вишів регіону,
виявити історичну динаміку формування контингенту студентів,
проаналізувати якісний та кількісний склад професорсько - викладацьких
колективів тощо.
2. 2
Дослідження має проблемний характер. У ньому порушується чимало
теоретичних питань, які важливі для глибокого розуміння досліджуваної
проблеми, зокрема соціально - економічне і суспільно - політичне тло
розвиток системи кадрового забезпечення в УРСР, регіональний вимір
промисловості, навчального процесу у технічних навчальних закладах.
Структура дисертації не викликає застережень, вона дозволила логічно і
послідовно розкрити обрану тему, зосередити увагу на головних і
принципових проблемах. Достовірність одержаних наукових результатів
підтверджується використаною джерельною базою.
У Вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт і
предмет дослідження, сформульовано мету і завдання, розкрито наукову
новизну, практичне значення одержаних результатів, наведені відомості про
апробацію результатів дослідження, чітко сформульовано провідну ідею, якій
підпорядковано виклад матеріалу дисертації і формулювання висновків.
У першому розділі проаналізовано ступінь наукового розроблення теми,
джерельну базу, окреслено методологію дослідження. Автор в цілому повно
з'ясував ступінь наукової розробки проблеми та запропонував власну
систематизацію опублікованих праць, виокремив окремі періоди в
історіографії. До достоїнств цієї частини роботи слід віднести і те, що автор
зробив спробу відтворити певну хронологію зростання суспільного,
наукового інтересу до історії регіоналізму, розробки проблематики освітніх
установ, вищої освіти в цілому. На нашу думку репрезентативність даної
частини роботи значно посилилась, аби автор до історіографічного огляду
першого історичного періоду (1950 - 1970 - х рр.) додав праці, які були
підготовлені українськими вченими і стосувались загальних питань
освітнього простору, матеріально - технічних основ розвитку освіти,
підготовки кадрів для різних галузей народного господарства.
Суттєво збагатили роботу документи, відкладені у фондах Державного
архіву Черкаської області, поточних архівів вузів, промислових підприємств,
3. з
відомств регіону, експозиційних фондів музеїв, матеріали статистичних
збірників. Характеризуючи масив використаних періодичних видань, автор
вірно зазначив, що їх матеріали дозволили простежити з історичної позиції
зміни в питаннях підготовки інженерних кадрів, дізнатись думки самих
учасників подій. Думається, що в даному огляді слід було розширити
інформацію про характер публікацій присвячених саме підготовці
інженерних кадрів на Черкащині.
Дисертант вміло застосував різноманітний спектр методів і принципів
дослідження. Вони підкреслюють наукову новизну, цінність і оригінальність
розглядуваної роботи.
В основному змісті дисертації (II - й, III - й, IV - й розділи) комплексно
досліджено низку аспектів, що охоплюють порушену проблему.
Другий розділ дисертації присвячений з'ясуванню історичної
ретроспективи становлення інженерно - технічної інтелігенції краю. Автор
розглядаючи процес утворення Черкаської області та розвитку промисловості
регіону у перше десятиріччя, слушно вказав на зміни в політичній,
адміністративній, територіальній парадигмі даних змін, розлого розкрив
обставини формування єдиного народногосподарського комплексу, а також
зробив слушний висновок про те, що в даний період були закладені міцні
підвалини високоефективних промислових виробництв, які дали підстави для
перетворення Черкащини з аграрно - індустріальної в індустріально -
аграрну. Водночас, як відомо індустріалізація регіону супроводжувалася
складними процесами перетворення суспільства в урбанізоване. В даних
сюжетах хотілося б побачити і власне авторські оцінки даного
неоднозначного процесу.
Розкриваючи досягнення та проблеми в промисловості Черкаської області у
1970 - 1980 - і роки, автор цілком резонно і об'єктивно аналізує зміни в
чисельності інженерних кадрів області, визначає підходи які
використовувалися при техніко - економічній підготовці спеціалістів (с. 61 -
4. 4
62), робить висновок про те, що поява нових промислових галузей стала
підставою для трансформацій у їх складі. На нашу думку усебічно
досліджено змістове навантаження дефініції «інженерно - технічна
інтелігенція» Думається, що дані сюжети роботи посилились аби автор
розширив розуміння категорії виробничо - технічної інтелігенції, додавши
сюжети які б розкривали і поняття «соціально - професійних груп», «
розумової праці у сфері технічного управління, експлуатації та науково -
технічної підготовки».
Третій розділ дисертації розкриває перший етап підготовки інженерно -
технічних кадрів в Черкаській області. Дисертант звертаючи увагу на історію
створення та розвитку навчальних закладів, які розпочинали підготовку
інженерно - технічних кадрів для сільського господарства області,
виокремлює низку чинників які були визначальними при їх створенні,
перепрофілюванні, перейменуванні, удосконаленні навчально - виховного
процесу училищ, технікумів, шкіл, агробаз, коледжів тощо. Продуктивним на
наш погляд було виокремлення підрозділу 3.2, де автор розглянув еволюцію
розвитку Смілянського технікуму харчових технологій. Дисертант звертаючи
увагу на кількісні і якісні параметри діяльності даної навчальної установи,
обґрунтовує тезу про доцільність та необхідність в даних умовах
реорганізації навчальних закладів, що спеціалізувались на підготовці
спеціалістів для сільського господарства та перекваліфікацію їх під потреби
промисловості та будівництва (с. 111). Водночас, на нашу думку дані сюжети
потребували додаткової наукової інтерпретації, підтвердження низкою
аргументів і фактів складності і болісності даного процесу.
Четвертий розділ дослідження стосується історичних аспектів розвитку
системи підготовки інженерно - технічних кадрів у вищих навчальних
закладах регіону. У підрозділі 4.1. дисертант простежив шлях зростання
Черкаського державного технологічного університету від філії столичного
інституту до державного університету. Вигідно позиціонують дану частину
5. 5
роботи сюжети, що стосувалися змін у складі студентів, викладацького
корпусу, структурних підрозділах, організації навчально - виховного
процесу. На нашу думку дана частина роботи є перенасиченою
статистичними даними, які б варто було б винести в додатки у вигляді
таблиць та діаграм. Крім того, потребували додаткової наукової інтерпретації
обставини зміни контингенту студентів, збільшення навчальних площ,
відкриття механічного факультету, плану прийому студентів (с. 127 - 130).
Вважаємо, що автор в цілому вірно і об'єктивно висвітлив якісні і кількісні
зміни в Черкаському інженерно - технологічному інституті, що відбувалися
протягом 1990 - 2000 - х років, та зробив висновок про те, що українська
вища школа (на прикладі даного вишу) пройшла складний і неоднозначний
шлях розвитку. Думається, що теоретичний зміст роботи посилився, аби
дисертант запропонував власні оцінки концепції «масовості» вищої освіти,
яка культивувалась впродовж 1990 - 2000 - х років, а також з'ясував, як вона
позначилася на діяльності ВНЗ.
Позитивної оцінки заслуговують авторські напрацювання у з'ясуванні
місця і ролі у підготовці інженерно - технічних кадрів відомчої освіти. В
результаті аналізу діяльності Черкаського інституту пожежної безпеки імені
Героїв Чорнобиля автор довів, що даний напрям освіти посів належне місце у
вітчизняному освітньому просторі. Хотілося б автору закинути і таке, що
даний підрозділ (4.2) перенасичений матеріалом, та має занадто великий
обсяг (36 с), що ускладнює можливості читачеві у його прочитанні.
Думається, що робота виграла, аби автор запропонував читачам і деякі
історичні аналогії, порівняв розвиток інженерно - технічної освіти
Черкащини з іншими регіонами України.
Логічним завершенням роботи стали висновки, які на думку опонента, є
сформульованими тактовно і лаконічно. На користь цього служить їх
оприлюднення на 22 науково - практичних конференціях.
6. Висловлені зауваження і побажання в цілому не зменшують високої оцінки
роботи, аргументованість і глибину аналізу історичних особливостей
підготовки інженерно - технічних кадрів у технічних вузах Черкащини.
Вважаємо, що дисертаційне дослідження «Підготовка інженерно - технічних
кадрів у технічних вузах Черкаської області в 1954 - 1991 рр.: історичний
аспект» заслуговує позитивної оцінки, вона є самостійним, оригінальним,
виконаним на належному науково - теоретичному рівні, носить цілісний
характер і загалом відповідає вимогам, «Порядку присудження наукових
ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника»,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 567 від 24 липня
2013 р., а його автор - Коротяєв Сергій Іванович - заслуговує на
присудження наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю
07.00.01 - історія України.
Офіційний опонент,
доктор історичних
наук, професор,
провідний науковий співробітник
Інституту історії України НАН України Падалка С.С,
