інформаційно-бібліографічний список

1. Управління культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Бібліотека ім. А.П.Чехова
Інформаційно – бібліографічний список
Київ – 2017

2. 2
Письменник в стилі «Jazz» : Харукі Муракамі :
інформаційно-бібліографічний список / уклад. Ірина
Стась, бібліотека ім. А.П. Чехова ЦБС Дарницького
району. – Київ, 2017. – 26 с.
Ім'я Муракамі відоме тисячам інтелектуалів по всьому
світу. Його книги стають бестселерами, вони не
залежуються на книжкових полицях, їх купують, дарують,
ними обмінюються. У середовищі інтелектуальної молоді є
майже необхідністю прочитати бодай пару романів цього
загадкового автора. Проте навіть найзавзятіші
шанувальники зазвичай не можуть чітко відповісти, чим
саме приваблює їх творчість Муракамі.
Його магія – це щось абстрактне, щось таке, що не
піддається конкретному визначенню. Його прозу
порівнюють то з музикою ( найбільше із джазом та роком ),
то з фотоколажем. Але, певно, всі погодяться, що Харукі
Муракамі – найменш японський автор з усіх відомих
авторів Японії.
Бібліографічний список складається з таких розділів:
1. Харукі Муракамі – міст між Сходом і Заходом
(біографія).
2. Химерні світи Харукі Муракамі (творчість).
3. Музика слів Харукі Муракамі (бібліографія).
4. 15 мудрих виразів від Харукі Муракамі.
Адресовано всім поціновувачам творчості майстра
японської прози.
Укладач І. І. Стась

3. 3
Від укладача
Ще в першій половині цього століття для
більшості європейців Японія була екзотичною і
маловідомою країною, країною сакури, гейш і
самураїв.
Важко сказати, чи є Муракамі «поетом для
епохи», чи сама епоха спонукала його бути
«поетом», але в дану епоху, епоху урбанізації, і
глобалізації, він вписався на диво гармонійно.
Муракамі – чи не перший японський автор,
творчість якого тісно пов'язана із Заходом. Ідеться
не тільки про його любов до західної літератури і
музики, не тільки про нарочито неяпонський стиль
його прози. Муракамі – чи не перший японець,
який подивився на Японію збоку. Тривале життя
на Заході, постійні подорожі та переїзди наклали
свій відбиток на його стиль. За його ж словами, він
поглянув на Японію очима європейця.
Перше, що впадає в око під час читання його
творів – майже повна відсутність згадок про
Японію. При тому, що описовість у творах займає
чільне місце, згадуються десятки прізвищ західних
музикантів та авторів, лунають європейські хіти.
Навіть герої Муракамі зазвичай безіменні. Лише
часом промайне якась поодинока географічна
назва, ніби макова насінина у морі глобалізації, що
вказує: це Японія. Друге – сам образ головного

4. 4
героя. Річ не в тім, що Муракамі надає йому
чимало власних рис та використовує у творах
факти власної біографії – це, зрештою, звичайний
прийом. Проте його герой – це людина нової
генерації, генерації тих, хто, за словами Віктора
Цоя, народився у тісних квартирах нових районів,
хто каже: «Далі діяти будемо ми!».
Знакова відмінність романів Муракамі – їхній
життєцентризм. І тут ми підходимо до ще одного
парадоксу Муракамі: незважаючи на свою
прозахідність, у власній творчості він
використовує чисто японський принцип сясей
(відображення життя) та дзенські мотиви -
спостереження й самозаглибленість.
Якщо у творах японських
традиціоналістів «останнього призову»,
насамперед у «народженого красою Японії»
Нобелівського лауреата Кавабати Ясунарі,
лунають звуки сямісену (японської цитри) та
відчутний запах ароматичних паличок і зеленого
чаю, то у світі Муракамі на повен голос лунає
саксофон і пахне гіркою чорною кавою та
європейською кухнею. І це є істинне відображення
життя вестернізованої Японії останньої чверті ХХ
століття. Це саме дзенське споглядання: світ став
настільки складний, що жити з ним у гармонії
дедалі важче, тому автор чи його герой усе більше
цінує платівку гарної музики та смачну вечерю з
приємним співрозмовником. Замість ритуальної
тиші під час чайної церемонії – жваві бесіди.

5. 5
Замість пливких японських мелодій – ритми
року. Бо це є життя…
Читайте, відкриваючи для себе загадкові світи
Харукі Муракамі…

6. 6
Харукі Муракамі – міст
між Сходом і Заходом
Можливо, що в час швидкої зміни
цінностей написане мною випадково припало до
душі багатьом читачам.
Х. Муракамі
Народився Харукі Муракамі 1945 року в
місті Кіото, але дитинство провів у портовому
місті Кобе. Юний Харукі часто бував у порту,
купував у букіністів книжки, завезені
американськими моряками. Читання західної
літератури виховало в ньому потяг до
модернізації, оновлення літератури, розширення
тематичних обріїв та нехтування традиціями.
Дід Харукі Муракамі був буддійським
священиком і утримував невеликий храм. Батько
викладав у школі японську мову і літературу, а у
вільний час також займався буддійським
просвітництвом.
Муракамі навчався за фахом «класична
драма» на відділенні театральних мистецтв
університету Васеда. Студентські роки випали на
часи політичного хаосу. Знамениті студентські
бунти закінчились повною поразкою: молоді не
дали сказати своє слово в перебудові країни, що
стрімко індустріалізувалась.

7. 7
Як і багато інших «бунтарів» 70-х , що
кидались на огорожі американських воєнних баз
під час війни США у В’єтнамі, Харукі прийшов до
наступного десятиліття «дорослішим і
розчарованим», і бачив більше сенсу вже не в
пошуках
«справедливості»
навколишнього світу,
а в нюансах
взаємовідносин
людей, у внутрішній
гармонії особистості.
1950-го сім’я
переїхала до міста
Асія. 1974 року
Муракамі відкрив
свій джаз-бар «Пітер
Кет».
Одружений зі
своєю однокласницею
Йоко, дітей не має, захоплюється марафонським
бігом.
На початку 1990-х вів ток-шоу на одному з
комерційних каналів в Токіо, розмовляв про
західну музику й субкультуру. Випустив декілька
путівників і фотоальбомів про західну музику,
коктейлі і кулінарію. Відомий своєю колекцією,
що налічує 40 тис. джазових платівок. У квітні
1978 року під час бейсбольного матчу зрозумів,
що міг би написати книгу.

8. 8
До сьогодні не знає, чому ця думка з’явилась
саме тоді. За словами самого Муракамі : «Я просто
зрозумів це – і все».
Муракамі все частіше залишається після
закриття бару на ніч і пише тексти – чорнильною
ручкою на аркушах паперу на кухонному столі.
В 1979 році опубліковано роман «Слухай
пісню вітру» – першу частину майбутньої
«Трилогії Щура», і Муракамі отримав за неї
престижну премію. Проте сам він вважав свої
перші літературні роботи слабкими і не хотів, щоб
їх перекладали іншими мовами. Але читачі були
іншої думки, вони визнали молодого автора,
вважаючи, що в його творах прослідковується
особиста манера написання, якої не було у інших
авторів. В результаті цей роман увійшов у
«Трилогію Щура» разом з романами «Пінбол
1973» і «Погоня за вівцею». В 1982 році за роман
«Погоня за вівцею» Муракамі був визнаний гідним
літературної премії Номі для письменників-
початківців. Його наступний роман «Країна Чудес
без гальм і Кінець Світу» одержав в 1985 році
престижну премію Танідзакі. Також в цьому році
вийшла книга дитячих казок з ілюстраціями
С. Маки і збірник оповідань «Смертельний жар
каруселі».
Це стало початком завоювання всесвітньої
популярності. Після того, як в 1987 році побачив
світ його роман «Норвезький ліс», Муракамі
отримав народне визнання.

9. 9
Муракамі переклав з англійської на японську
ряд творів Френсіса Скотта Фіцджеральда,
Трумена Капоте, Джона Ірвінга, Джерома
Селінджера та інших американських прозаїків
кінця ХХ ст.
В 1986 році Муракамі виїхав з дружиною в
Італію, пізніше в Грецію.
В 1991 році письменник переїхав до США, в
місто Прінстон, там він отримав ступінь ад’юнкт-
професора Прінстонського університету. Закінчив
і опублікував в Японії роман «На південь від
кордону, на захід від сонця, в цей час вийшло
також 8-ми томне зібрання його творів . В 1992
році він став викладачем у Каліфорнійському
університеті. В цей час він активно писав, створив
більшу частину роману «Хроніки заводного
птаха». Цей роман вважається найбільш глибоким
і складним із всього доробку Муракамі.

10. 10
Виїхавши з Японії на захід, він першим з
японських літераторів почав дивитися на свою
батьківщину очима європейця.
В 1995 році в Японії трапились одразу дві
трагедії: землетрус в Кобе і заринова атака секти
«Аум Синрике».
Муракамі почав роботу над документальною
книгою «Підземка».Через рік випустив збірку
оповідань «Привиди Лексингтона», повернувся в
Японію і оселився в Токіо.
В 2006 році письменник отримав
літературну премію ім. Франца Кафки.
На сьогодні Х. Муракамі є одним з
найпопулярніших письменників світу.
В український культурний простір Харукі
Муракамі ввів перекладач Іван Дзюба.

11. 11
Химерні світи Харукі Муракамі
Надприродні, незрозумілі явища,
що з’являються в моїх романах, -
це до кінця метафора.
Х.Муракамі
Муракамі, Х. 1Q84 : роман. Кн. 1 / Харукі Муракамі;
пер. з япон. І. П. Дзюби; худож.-оформлювач
Є. В. Вдовиченко. – Харків : Фоліо, 2012. – 505 с.
Муракамі, Х. 1Q84 : роман. Кн. 2 / Харукі Муракамі;
пер. з япон. І. П. Дзюби; худож.-оформлювач
Є. В. Вдовиченко. – Харків : Фоліо, 2012. – 447 с.
Муракамі, Х. 1Q84 : роман. Кн: 3 / Харукі Муракамі;
пер. з япон. І. П. Дзюби; худож.-оформлювач
О. М. Артеменко. – Харків : Фоліо, 2012. – 543 с.

12. 12
Новий роман побачив світ у Японії 28 травня 2009 року
й увесь його стартовий тираж був розкуплений ще до кінця
дня. Незвична назва твору – пряма алюзія на роман-
антиутопію Дж. Оруелла «1984». Віра і релігія, кохання і
секс, зброя і домашнє насильство, вбивство за
переконанням і суїцид, втрата себе й духовна прірва між
поколіннями батьків і дітей – усе це майстерно
переплетено у детективному сюжеті роману, де події
відбуваються у двох паралельних реальностях: Токіо 1984-
го і Токіо, за висловлюванням головної героїні Аомаме
«незрозуміло якого (1Q84) року».
Мураками, Х. Дэнс, дэнс, дэнс : роман / Харуки
Мураками; [пер. с яп. Д. Коваленина ]. – СПб :
Амфора, 2005. – 571 с.
«Мені часто сниться готель
«Дельфін». Уві сні я належу
йому...», – так починається цей
захоплюючий роман. Вас чекає
повернення в готель «Дельфін», який
зовні змінився, але усередині якого
залишилося щось від старого:
залишилась містична Людина-вівця,
залишилося щось, без чого не може
жити головний герой.
Мураками, Х. Джазовые портреты : эссе / Харуки
Мураками; пер. с яп. И. Логачева; ил. Макото
Вад. – Москва : Изд-во ЭКСМО. – 2005. – 240 с.: ил.

13. 13
Один з найпопулярніших
письменників світу Харукі
Муракамі, окрім своїх романів і
оповідань відомий також своєю
колекцією джазових платівок. В
книгу «Джазовые портреты»
ввійшли есе про 55 виконавців. Цей
збірник ліричних мініатюр,
пронизаних тонким розумінням
музики, подарованої світу ХХ
століттям, – незамінне чтиво для
всіх, хто любить джаз, і тих, хто
хоче пізнати його.
Мураками, Х. Исчезновение слона : рассказы /
Харуки Мураками; пер.с яп. Е. Рябовой. – Москва :
Изд-во ЭКСМО, 2009. – 172 с.
Вольєр, побудований містом
спеціально для старіючого слона, в
якому окрім тварини постійно
перебував літній доглядач, одного
дня вранці виявся абсолютно
порожній. Ні доглядача, ні
африканської громадини – лише
порожня клітка і важкий ланцюг,
яким він раніше прикутий слон до
бетонної стіни.

14. 14
Мураками, Х. Кафка на пляже : роман / Харуки
Мураками; пер. с яп. И. и С. Логачевых. – Москва :
Изд-во ЭКСМО, 2005. – 240 с.: ил.
Головний герой містичного
роману Тамура, по прізвиську
Ворон, в день свого
п’ятнадцятиріччя втікає з будинку
із-за стосунків, що не складаються з
батьком. Той ще в дитинстві
висловлює пророкування про долю
сина, що перекликається з грецьким
міфом про Едіпа.
Роман розповідає про дивні
долі героїв, жителів Японії другої
половини XX століття, на яких
впливають пророкування, посланці потойбічного світу і …
кішки.
Мураками, Х. Край обетованный : роман / Харуки
Мураками; пер. с яп. А. Замилова. – Москва : Изд-
во ЭКСМО, 2006. – 78 с.
Всі ми хочемо зрозуміти,
для чого приходимо у цей світ, а
потім умираємо і зникаємо. Знайти
відповіді на ці питання – щире і
природне прагнення. Проте інколи
реальність починає
спотворюватися, і ти раптом
помічаєш, що край обітований
перетворюється в дещо зовсім
інше. «Край обетованный» –
найбільш гостра і суперечлива

15. 15
книга Харукі Муракамі, в ній досліджується природа зла в
сучасному світі.
Мураками, Х. К югу от границы, на запад от
солнца: роман / Харуки Мураками; пер. с яп. И. и С.
Логачевых. – Москва : ЭКСМО, 2004. – 208 с.
Найбільш проникливий роман
Харукі Муракамі. Через двадцять
п’ять років в життя вельми
успішного власника джазового бару
повертається містична кохана його
дитинства – і майже забута
пристрасть спалахує знову. Але
привид смерті невідступно слідкує
за ним... Роман про любов, якій не
судилося збутися...
Мураками, Х. Мой любимый sputnik : роман /
Харуки Мураками; пер.с яп. Н. Куниковой. –
Москва : ЭКСМО, 2007. – 348 с.
Студент, а пізніше вчитель
початкової школи До, закоханий у
свою подругу Суміре, яка прагне
стати письменником. Вона ж
зустрічає Мюу – бізнесвумен
набагато старшу за себе – і
закохується в неї. Згодом Суміре, що
перебуває разом з Мюу на одному з
грецьких островів, зникає.
До приєднується до пошуків і
потрапляє у світ дивних і зловісних
бачень, зокрема історії «роздвоєння» Мюу. На думку

16. 16
самого Муракамі, «Мій коханий sputnik» – одна з його
«історій про аномальні речі, що відбуваються з
нормальними людьми»
Мураками, Х. Медленной шлюпкой в Китай :
короткая проза / Харуки Мураками; пер. с япон.
А. Замилова. – Москва : Изд-во ЭКСМО. – 2006. –
192 с.
Це перша книжка короткої
прози Харукі Муракамі. «В ній
представлена велика частина того,
що можна назвати моїм світом», –
говорив про цю книгу сам автор.
Шалений стилістичний феєрверк,
прониклива ніжність, трагізм і
гумор сприйняття, романтичний
сюрреалізм – про все це йдеться у
цій книзі. Вона про той світ, який у
кожного свій…
Мураками, Х. Ничья на карусели : рассказы /
Харуки Мураками; пер. с яп. Ю. Чинаревой . –
Москва : Изд-во ЭКСМО. – 2010. – 158 с.
У новому збірнику оповідань
Муракамі порівнює життя з
каруселлю, з якої неможливо зійти:
ми нікого не випереджаєм і ніхто не
випереджає нас, проте нам це
здається шаленою нічиєю з уявними
ворогами.

17. 17
Мураками, Х. Норвежский лес : роман / Харуки
Мураками; пер. с яп. А. Замилова. – Москва : Изд-
во ЭКСМО, 2004. – 368 с.
Роман був написаний 1987 року і
зразу набув великої популярності
серед японської молоді, особливо
студентської, ставши
найвідомішим твором
Х. Муракамі. Можливо, завдяки
саме цьому роману Муракамі
ввійшов до списку найбільш
значних японських письменників,
залишивши позаду Кобо Абе і
Кендзабуро Ое. Ця ностальгічна
книга є не просто « цікавим
чтивом». Своїм романом він
роз’ятрює душу так само, як роз’ятрює душу героя роману
мелодія Beatles «Norvegian Wood», від якої і отримав назву
роман.
Мураками, Х. О чем я говорю, когда говорю о
беге / Харуки Мураками; пер. с япон.
Д. Коваленина . – Москва : Изд-во ЭКСМО. – 2010. –
54 с.
За словами найзнаменитішого
майстра сучасної японської
літератур – Муракамі, це «збірка
замальовок про біг, але без секретів
здорового способу життя. З тією ж
фірмовою легкістю і недомовками,
віртуозно балансуючи на межі
побутового нарису й алегорії, автор
фіксує свої роздуми про біг, що
набуває, завдяки щоденному

18. 18
повторенню «якоїсь медитативної сутності».
Муракамі, Х. Погоня за вівцею : роман / Харукі
Муракамі; пер. з япон. І. П. Дзюби; Харків : Фоліо. –
2012. – 318 с.
Роман «Погоня за вівцею»,
що недаремно став абсолютним
світовим бестселером, можливо, –
найдивніша подорож закутками
сучасного світу і людської
свідомості, вигадана Х. Муракамі.
Сюжет роману невигадливий. Від
журналіста, що творить рекламні
тексти та іншу порожнечу
навколо себе, йде дружина.
Муракамі пропонує два шляхи:
самотність і відхід у власну
підсвідомість.
Мураками, Х. Подземка / Харуки Мураками; пер. с
яп. А. Замилова и Ф. Тумаховича. – Москва : Изд-
во ЭКСМО, 2006. – 591 с.
Новий твір Х. Муракамі
написаний в жанрі публіцистики.
Це не просто розповідь про
жертви заринової атаки в
токійському метро в березні 1995
рокую Це, насамперед, книга про
сучасних японців, написаних
ними самими, – і унікальне
оповідання, актуальне в будь-якій
країні, допоки в світі існує
загроза тероризму.

19. 19
Мураками, Х. Послемрак : роман / Харуки
Мураками; пер. с яп. Д. Коваленина. – Москва :
Изд-во ЭКСМО, 2006. – 238 с.
Різні люди простують
своїми дорогами. Одні кудись
ідуть, інші нікуди особливо не
поспішають. У одних є ціль, інші
йдуть зовсім безцільно. Одні
благають час затриматися
подовше – інші підштовхують
його в спину, аби збігав ще
скоріше. Але коли відходять
останні електрички, в цих місцях
настає дуже дивний час. Зовсім
не те, що ми називаємо ніччю...
Мураками, Х. Призраки Лексингтона : сб.
рассказов / Харуки Мураками; пер. с яп.
А. Замилова. – Москва : Изд-во ЭКСМО. – 1996. –
158 с.
Одна із найвідоміших збірок
оповідань класика сучасної
японської літератури Муракамі,
що дає підставу вважати його
неперевершеним майстром
короткої прози. Прочитайте: в
книзі є над чим замислитись.
Одне з оповідань – «Тоні
Такітані» – було екранізовано
режисером Дзюном Ітокавою у

20. 20
головні ролі з великим японським актором Іссеєм.
Мураками, Х. Сжечь сарай : рассказы / Харуки
Мураками; пер.с яп. А. Замилова. – Москва : Изд-
во ЭКСМО, 2007. – 143 с.
Палій сараїв, танцююча фея,
фабрика слонів, сліпа верба і спляча
дівчина, Зимовий Музей, фортеця
Германа Герінга і висячий сад гера
W – загадковий світ Харукі Муракамі
продовжує розкриватися читачеві у
всій своїй загадковій силі.
Мураками, Х. Cлушай песню ветра. Пинбол 1973 :
романы / Харуки Мураками; пер. с яп.
В. Смоленского. – Москва : Изд-во ЭКСМО, 2004. –
304 с.
«Слушай песню ветра» – перший
роман «Трилогії Щура», що
закінчується «Погонею за вівцею» і
продовжується романом «Танці,
танці, танці».
Трохи сумний, вишукано
скомпонований із спогадів
тінейджера, що контрастує з
несподівано зрілими
філософськими імпровізаціями
на теми життя і смерті. «Пинбол
1973» – другий роман «Трилогії...». Автор розмірковує, що
якщо є вхід, то має бути і вихід. Так влаштовано майже
все…

21. 21
Мураками, Х. Страна Чудес без тормозов и Конец
Света : роман / Харуки Мураками; пер.с яп.
Д. Коваленина. – Москва : Изд-во ЭКСМО, 2004. –
544 с.
Найбільш загадковий і містичний
роман Харукі Муракамі.
Золоті єдинороги і таємниці
людської підсвідомості,
інформаційні технології і секс – все
є в цій дивовижній і цікавій книзі.
Мураками, Х. Токийские легенды: рассказы /
Харуки Мураками; пер. с яп. А. Замилова. –
Москва : Изд-во ЭКСМО. – 2010. – 169 с.
Збірка оповідань,
своєрідна колекція таємничих
міських легенд. Тут привид
серфера, що загинув від зубів
акули, вештається гавайськими
пляжами; добропорядний батько
таємниче зникає між двадцять
четвертим і двадцять шостим
поверхами хмарочоса; перекоти-
камінь має свої власні наміри, а
мавпа з району Сінагава полює на
чужі імена…

22. 22
Муракамі, Х. Хроніки Заводного птаха : роман /
Харуки Муракамі; пер. з яп. І. Дзюби. – Харків :
Фоліо, 2009. – 762 с.
Цей роман – твір справді
джойсівського масштабу. Жах
Другої світової війни і доля
нашого сучасника в Японії,
листи, містичні сни, спогади,
журнальні статті, закодовані
файли – ціле полотно, виткане з
неймовірних подій, тонкої іронії і
незрівнянної інтонації Харукі
Мураками. У
«Хроніках» реальність страшна,
там з'являється те, чого від
Муракамі ніхто не чекав, – кров.
А разом з нею – Зло, яке тепер
може не лише душити зсередини, але й чатувати зовні.
Мураками, Х. Хороший день для кенгуру :
рассказы / Харуки Мураками; пер. с яп.
С. Логачева. – Москва : Изд-во ЭКСМО. – 2006. –
192 с.
Кенгуру-
композитор, стовідсоткова дівчина,
вампір в таксі, Людина-Вівця,
тонгарські ворони, дівчина із Іпанеми,
Птаха-Поганка, тюлені, які жити не
можуть без візитівок... Всі вони і
багато інших – герої збірки оповідань
Харукі Муракамі «Хороший день для
кенгуру». Історії ці ніжні, глибокі,
сюрреалістичні, примарні і загадкові,
як і його романи.

23. 23
Хронологія творчого доробку майстра
Романи:
Слухай пісню вітру (1979)
Пінбол 1973 (1980)
Полювання на овець (1982)
Країна Чудес без гальм і Кінець Світу
Норвезький ліс (1987)
Денс, денс, денс (1988)
На південь від кордону, на захід від сонця (1988)
Хроніка Заводного Птаха (1994, 1995)
Мій улюблений супутник (1999)
Кафка на пляжі (2002)
Післяморок (2004)
1Q84 (2009)
Безбарвний Цкуру Тадзакі і роки його мандрівок
(2013)
Збірки оповідань:
Повільним човником в Китай (1983)
Гарний день для кенгуру (1983)
Спалити сарай (1984)
Повторний наліт на булочну (1986)
TV – Люди (1990)
Майже до сліз чужа мова (1994)
Павукоподібна мавпа в ночі (1995)
Привиди Лексінгтона (1996)
Всі божі діти можуть танцювати (2000)
Загадки Токіо (2005).

24. 24
Музика слів Харукі Муракамі
(література про життя і творчість)
Я належу до покоління ідеалістів 60-х. Ми дійсно вірили,
що світ можна змінити на краще, якщо дуже
постаратися. Ми дуже старались – але певною мірою
все таки програли. Однак відчуття цього ідеалізму я
намагаюсь пронести через усе життя. І дотепер вірю,
що ідеалізм здатний зробити багато чого в
майбутньому.
Х.Муракамі
Володарский, Ю. Три по пиццот : [про кн. Х.
Муракамі ,,1Q84’’] / Юрий Володарский // ШО. –
2012. – № 1 – 2. – С.86.
Гудзь, О. О чем кричит «молчание» в рассказе
Харуки Мураками : [к пониманию символики рассказа
Х. Мураками «Молчание»] / Гудзь О. О. // Зарубіж.
література в шк. України. – 2006. – №7–8. – С.77– 84.
Кушкова, С. Харукі Муракамі: матеріали до вивч.
творчості / С. Кушкова // Зарубіж. література в шк.
України. – 2008. – № 10. – С. 20.
Меншій, А. Проблема самотності у творах Харукі
Муракамі / А.Меншій // Всесвіт. література та
культура. – 2007. – № 1. – С. 38.

25. 25
15 мудрих виразів
від Харукі Муракамі
1. Мир без любви — всѐ равно, что ветер
за окном. Ни потрогать его, ни вдохнуть.
2. На свете не бывает ошибочных мнений.
Бывают мнения, которые не совпадают
с нашими. Вот и всѐ.
3. Жизнь в городах приучает смотреть разве
что себе под ноги. О том, что на свете
бывает небо, никто и не вспомнит.
4. Обнимая друг друга, мы делимся своими
страхами.
5. Ошибки — это знаки препинания жизни,
без которых, как и в тексте, не будет
смысла.
6. Нужно выплѐскивать чувства наружу.
Иначе они будут накапливаться
и затвердевать внутри. А потом —
умирать.
7. Я не люблю одиночество. Просто
не завожу лишних знакомств, чтобы
лишний раз не разочаровываться в людях.

26. 26
8. Самое важное — не то большое, до чего
додумались многие, но то маленькое, к чему
пришѐл ты сам.
9. Часто случается, что именно с пустяка
начинаются самые важные в мире вещи.
10. Память согревает человека изнутри.
И в то же время рвѐт его на части.
11. Много у тебя в жизни людей, которые бы
говорили с тобой о тебе?
12. Если всѐ будет так, как тебе хочется,
то жить станет неинтересно.
13. Раньше я думал, что люди взрослеют год
от года, постепенно. А оказалось — нет.
Человек взрослеет мгновенно.
14. Как ни старайся, когда больно — болит.
15. Если каждый будет верить, что все
кончится хорошо, в мире станет нечего
бояться.