Презентация для блоггеров безопасность в сетиJuscutum
Дмитрий Гадомский и Назар Полывка подробно рассказали о безопасности в сети, юридических аспектах работы в соцсетях: Интеллектуальная собственность; использование чужих материалов, перепосты и квотирование; ссылки и получение разрешения на перепосты; бесплатные фото и видео материалы в фото банках, условия использования авторский и заказных фото материалов в соц сетях, на сайтах и в блогах.
гарантії прав і свобод людини та громадянинаTanya Sozanska
Важливим засобом захисту прав та свобод людини є гарантії. Вони є системою норм, принципів та вимог, які забезпечують процес дотримання прав та законних інтересів людини. Призначенням гарантій є забезпечення найсприятливіших умов для реалізації конституційно закріпленого статусу людини. Таким чином, гарантії є засобом, що забезпечує перехід від передбачених конституцією можливостей до реальної дійсності. Ефективність гарантій залежить від рівня розвитку загальноправових принципів, стану економіки, рівня розвитку демократичних інститутів, реальності політичної системи суспільства, наявності системи досконалих законів у державі, ефективності механізмів реалізації законоположень, ступеня правової свідомості, правової культури населення, узгодженості інтересів населення та суспільства в цілому і наявності високоефективного органу конституційного контролю.
Презентация для блоггеров безопасность в сетиJuscutum
Дмитрий Гадомский и Назар Полывка подробно рассказали о безопасности в сети, юридических аспектах работы в соцсетях: Интеллектуальная собственность; использование чужих материалов, перепосты и квотирование; ссылки и получение разрешения на перепосты; бесплатные фото и видео материалы в фото банках, условия использования авторский и заказных фото материалов в соц сетях, на сайтах и в блогах.
гарантії прав і свобод людини та громадянинаTanya Sozanska
Важливим засобом захисту прав та свобод людини є гарантії. Вони є системою норм, принципів та вимог, які забезпечують процес дотримання прав та законних інтересів людини. Призначенням гарантій є забезпечення найсприятливіших умов для реалізації конституційно закріпленого статусу людини. Таким чином, гарантії є засобом, що забезпечує перехід від передбачених конституцією можливостей до реальної дійсності. Ефективність гарантій залежить від рівня розвитку загальноправових принципів, стану економіки, рівня розвитку демократичних інститутів, реальності політичної системи суспільства, наявності системи досконалих законів у державі, ефективності механізмів реалізації законоположень, ступеня правової свідомості, правової культури населення, узгодженості інтересів населення та суспільства в цілому і наявності високоефективного органу конституційного контролю.
Уголовная ответственность руководства ЦОДов за то, что они не делалиJuscutum
1. Уголовная ответственность руководства ЦОД за контент (наиболее популярные статьи Уголовного Кодекса и наиболее популярные неправомерные действия милиции)
2. Организация abuse-team
3. Законодательные новации в 2015
«Підліток і Закон», на сторінках якого обговорювались такі поняття як: права дитини, обов’язок, Закон, Конституція, Конвенція, ознайомить з кримінальною та адміністративною відповідальністю за скоєння злочинів, правопорушень.
Навчальний візит до Польщі в рамках проекту:“Активна молодь на ринку праці – підвищення якості професійного та підприємницького навчання в українських навчальних закладах з використанням методів моделювання”
Автор презентації% Мельник Наталія Володимирівна, викладач ДПТНЗ "Березнівське ВПУ"
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
2. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину
виповнилося шістнадцять років. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до
шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство
Стаття 115.
Умисне
вбивство
Кримінального
Кодексу
України
1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій
людині, - карається позбавленням волі на строк від семи до
п'ятнадцяти років.
2. Умисне вбивство:
1) двох або більше осіб;
2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного
перебувала у стані вагітності;
3) заручника;
4) вчинене з особливою жорстокістю;
5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;
6) з корисливих мотивів;
7) з хуліганських мотивів;
8) особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією
особою службового або громадського обов'язку;
9) з метою приховати інший злочин або полегшити його
вчинення;
10)поєднане із зґвалтуванням або насильницьким
задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;
11) вчинене на замовлення;
12) вчинене за попередньою змовою групою осіб;
13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство,
за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК
України, - карається позбавленням волі на строк від десяти
до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з
конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6
частини другої цієї статті.
3. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Стаття 185.
Крадіжка
Кримінального
Кодексу
України
1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -
карається штрафом до п'ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або виправними роботами на
строк до двох років, або позбавленням
волі на строк до трьох років.
2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою з
мовою гру пою осіб, - карається обмеженням
волі на строк до п'яти років або позбавленням
волі на той самий строк.
3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше
приміщення чи сховище або що завдала значної
шкоди потерпілому, - карається позбавленням
волі на строк від трьох до шести років.
4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах, -
карається позбавленням волі на строк від
п'яти до восьми років.
5. Крадіжка, вчинена в особливо великих
розмірах або організованою групою, - карається
позбавленням волі на строк від семи до
дванадцяти років з конфіскацією майна.
4. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Стаття 186.
Грабіж
Кримінального
Кодексу
України
1. Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста
неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або виправними роботами на строк
до двох років, або позбавленням волі на
строк до чотирьох років.
2. Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є
небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з
погрозою застосування такого насильства, або
вчинений повторно, або за попередньою змовою групою
осіб, - карається позбавленням волі на строк
від чотирьох до шести років.
3. Грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше
приміщення чи сховище або що завдав значної шкоди
потерпілому, - карається позбавленням волі на
строк від чотирьох до восьми років.
4. Грабіж, вчинений у великих розмірах, - карається
позбавленням волі на строк від семи до
десяти років.
5. Грабіж, вчинений в особливо великих розмірах або
організованою групою,- карається позбавленням
волі на строк від восьми до тринадцяти
років із конфіскацією майна.
5. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
•1. Зґвалтування, тобто статеві зносини із
застосуванням фізичного насильства, погрози його
застосування або з використанням безпорадного
стану потерпішої особи, -
• карається позбавленням волі на
строк від трьох до п'яти років.
•2. Зґвалтування, вчинене повторно або особою,
яка раніше вчинила будь-який із злочинів,
передбачених статтями 153-155 КК України , -
• карається позбавленням волі на
строк від п'яти до десяти років.
•3. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або
зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього -
• карається позбавленням волі на
строк від семи до дванадцяти років.
•4. Зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі
наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи
малолітнього -
•карається позбавленням волі на
строк від восьми до п'ятнадцяти
років.
Стаття 152.
Зґвалтування
Кримінального
Кодексу
України
6. ЦИВІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Цивільна відповідальність настає за умови невиконання або неналежного виконання
зобов'язання (умов договору), протиправності поведінки порушника, заподіяння
матеріальної шкоди (знищення, пошкодження чужого майна).
Згідно зі ст.1178 ЦКУ за шкодн, вчинену
неповнолітнім віком до 14-років, відповідають
його батьки.
За ст.1179 ЦК у віці 14-18 років
неповнолітній, який одержує зарплату,
стипендію, має власне майно, сам
відшкодовує збитки.
Якщо з названих джерел – стипендії,
особистого майна не вистачає, батьків
притягають до субсидіарної відповідальності і
вони доповнюють кошти неповнолітнього,
субсидують його.
Відповідальність батьків в цьому випадку є
додатковою до відповідальності дитини та
виникає лише в наслідок шкоди, яку вона
заподіяла. Неповнолітній віком від 15 до 18
років може власною працею відшкодувати
завдану шкоду.
7. АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Притягнення до адміністративної відповідальності можливе після досягнення особою
16 років, але якщо неповнолітній скоює правопорушення в молодшому віці, то до
відповідальності за неналежне виховання можуть притягнути його батьків.
Адміністративна відповідальність наступає:
• за дрібне хуліганство,
• пошкодження пам'яток історії та культури,
•за порушення правил охорони природи (наприклад, ловля
риби в заборонених місцях),
•за порушення правил пожежної безпеки (наприклад, паління
в пожежнонебезпечних місцях,
•за порушення правил дорожнього руху,
•За жорстоке поводження з твапинами.
•Адміністративним правопорушенням є також несвоєчасне
отримання паспорту, який кожен громадян має отримати у 16
років.
Досить поширеним серед адміністративних правопорушень
неповнолітніх є дрібне хуліганство (нецензурна лайка в
громадських місцях, приставання на вулиці до перехожих, дії
що порушують громадський порядок і спокій, та ін). Дуже
часто воно чиниться в стані алкогольного сп'яніння.
За дрібне хуліганство законом передбачається
адміністративний арешт - позбавлення волі до 15 діб або
накладання штрафу.
8. АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Стаття 24-1. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх
За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від 16 до 18
років можуть бути застосовані такі заходи впливу:
зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
попередження;
догана або сувора догана;
передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під
нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим
громадянам на їх прохання.
Стаття 34. Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне
правопорушення :
•щире розкаяння винного;
•відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне
відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;
•вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при
збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
•вчинення правопорушення неповнолітнім.
Стаття 36. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне
правопорушення:
•продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те
осіб припинити її,
•повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже
було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка
раніше вчинила злочин;
•втягнення неповнолітнього в правопорушення; вчинення правопорушення групою
осіб.
9. Телефон довіри
Служба у справах
дітей – начальник
Перепечай Ігор
Петрович
Відділ у справах
сім’ї та молоді –
начальник
Кардаш Ірина
Миколаївна
Група кримінальної міліції у
справах дітей – старший
оперуповноважений ГКМЦД
капітан міліції
Цапук Валерій Анатолійович
Районний центр
соціальних служб
для сім’ї, дітей та
молоді – директор
Беженар Галина
Михайлівна
ТЕЛЕФОНИ ГАРЯЧИХ ЛІНІЙ
10. ПОРЯДОК ЗАТРИМАННЯ
Затриманою може бути:
Особа, що скоїла правопорушення, за яке
передбачена адміністративна відповідальність і
обов’язковість складання протоколу, а для складання
про це протоколу у правопорушника немає
посвідчення особи і немає свідків, які б могли
повідомити про нього необхідні дані.
Особа, з метою припинення адміністративного
правопорушення, коли вичерпано всі заходи впливу.
Особа, підозрювана у вчиненні злочину, за який може
бути призначено покарання у вигляді позбавлення
волі, може бути затримана лише при наявності однієї
з таких підстав:
коли цю особу заставили при вчиненні злочину або
безпосередньо після його вчинення;
• коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на
дану особу, що саме вона вчинила злочин;
• коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або
в його житлі буде виявлено сліди злочину.
При наявності інших даних, що дають підстави
підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути
затримано лише в тому разі, коли ця особа
намагалася втекти, або коли вона не має постійного
місця проживання, або коли не встановлено особи
підозрюваного.
11. ПОРЯДОК ЗАТРИМАННЯ
Адміністративне затримання не може
тривати більше як три години.
Проте, осіб, які вчинили дрібне хуліганство, злісну непокору
законному розпорядженню або при вимозі працівника
міліції, а також військовослужбовця чи образу їх, публічні
заклики до невиконання вимог працівника міліції, може
бути затримано до розгляду справи суддею або
начальником (заступником начальника) органу внутрішніх
справ.
На прохання затриманого, про факт і
місце затримання повідомляються
родичі, адміністрація за місцем роботи
або навчання.
Якщо уже так сталося, що вас затримали
за адміністративне правопорушення,
пам’ятайте:
При затриманні
по підозрі у скоєнні злочину:
• вам мають роз’яснити ваші права, у тому числі
про право не свідчити проти себе чи своїх рідних,
а також право мати захисника і зустріч з ним до
першого допиту і скласти про це протокол;
• має бути складено відповідно протокол про ваше
затримання як особи, підозрюваної у вчиненні
злочину із зазначенням підстав, мотивів, дня,
години, року, місяця, місця затримання, пояснень
затриманого, а також часу складання протоколу
про роз’яснення підозрюваному своїх прав;
• протягом двадцяти чотирьох годин, орган
дізнання, що виконав затримання, має зробити
письмове повідомлення прокурору, а також на
вимогу прокурора подати матеріали, що стали
підставою для затримання.
Протокол про роз’яснення прав затриманого, а також
протокол затримання підписується особою, яка його
склала, і затриманим.
12. ПІДОЗРЮВАНИЙ ЧИ ОБВИНУВАЧЕНИЙ?
ПІДОЗРЮВАНИМ ВИЗНАЄТЬСЯ:
1. ОСОБА, ЗАТРИМАНА ПО ПІДОЗРІННЮ У ВЧИНЕННІ
ЗЛОЧИНУ;
2. ОСОБА, ДО ЯКОЇ ЗАСТОСОВАНО ЗАПОБІЖНИЙ ЗАХІД ДО
ВИНЕСЕННЯ ПОСТАНОВИ ПРО ПРИТЯГНЕННЯ ЇЇ ЯК
ОБВИНУВАЧЕНОГО.
ОБВИНУВАЧЕНОЮ Є ОСОБА, ЩОДО ЯКОЇ
ВИНЕСЕНА ПОСТАНОВА ПРО ПРИТЯГНЕННЯ
ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО.
Підозрюваний має право:
знати в чому він підозрюється;
давати показання або відмовитися давати
показання і відповідати на запитання;
мати захисника і побачення з ним до
першого допиту;
подавати докази, заявляти клопотання і
відводи;
вимагати перевірки прокурором
правомірності затримання;
подавати скарги на дії і рішення особи, яка
провадить оперативно-розшукові дії та
дізнання, слідчого і прокурора.
Про роз’яснення прав підозрюваному
зазначається в протоколі затримання або
постанові про застосування запобіжного
заходу.
Обвинувачений має право:
1) знати в чому його обвинувачують;
2) давати показання з пред’явленого йому
обвинувачення або відмовлятися давати
показання і відповідати на запитання;
3) мати захисника і побачення з ним до першого
допиту;
4) подавати докази;
5) заявляти клопотання;
6) ознайомлюватися після закінчення попереднього
слідства або дізнання з усіма матеріалами
справи;
7) брати участь у судовому розгляді в суді першої
інстанції, заявляти відводи;
8) подавати скарги на дії і рішення особи, яка
провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та
суду.
Після віддавання до суду обвинувачений
називається підсудним.
Підсудний має право на останнє слово.