Основи кримінального
права України
https://www.businesslaw.org.ua/
1.Поняття та ознаки кримінального права.
2.Підстава кримінальної відповідальності.
3.Класифікація кримінальних
правопорушень.
4.Поняття та види покарань.
Поняття та ознаки кримінального права
Кримінальне право як галузь права — це система
юридичних норм, прийнятих Верховною Радою України,
що встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є
злочинами і які покарання підлягають застосуванню до
осіб, що їх вчинили.
Кримінальне право як система норм (законів) має такі
ознаки: загальнообов’язкову нормативність, формальну
визначеність і державну забезпеченість.
Завдання Кримінального кодексу України
1. Кримінальний кодекс України (КК) має своїм завданням правове
забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина,
власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля,
конституційного устрою України від кримінально-протиправних
посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також
запобігання кримінальним правопорушенням.
2. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України
визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними
правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх
вчинили.
Підстава кримінальної відповідальності
1. Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою
суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального
правопорушення, передбаченого КК.
2. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального
правопорушення і не може бути піддана кримінальному
покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і
встановлено обвинувальним вироком суду.
3. Ніхто не може бути притягнений до кримінальної
відповідальності за те саме кримінальне правопорушення більше
одного разу.
Поняття кримінального правопорушення
1. Кримінальним правопорушенням є передбачене КК суспільно
небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом
кримінального правопорушення.
2. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка
хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого
КК, але через малозначність не становить суспільної небезпеки,
тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи
юридичній особі, суспільству або державі.
Класифікація кримінальних правопорушень
1. Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні
проступки і злочини.
2. Кримінальним проступком є передбачене КК діяння (дія чи
бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання
у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з
позбавленням волі.
Види злочинів
1. Нетяжким злочином є передбачене КК діяння (дія чи бездіяльність), за
вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі
не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
або позбавлення волі на строк не більше п’яти років.
2. Тяжким злочином є передбачене КК діяння (дія чи бездіяльність), за
вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі
не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
3. Особливо тяжким злочином є передбачене КК діяння (дія чи
бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді
штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять
років або довічного позбавлення волі.
Суб'єкт кримінального правопорушення
Суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа,
яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого
відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність.
Осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального
правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і
керувати ними.
Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до
вчинення кримінального правопорушення виповнилося
шістнадцять років.
Вина
Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи
бездіяльності, передбаченої КК, та її наслідків, виражене у
формі умислу або необережності.
Умисел і його види
1. Умисел поділяється на прямий і непрямий.
2. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно
небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності),
передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх
настання.
3. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно
небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності),
передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала,
але свідомо припускала їх настання.
Необережність та її види
1. Необережність поділяється на кримінальну протиправну
самовпевненість та кримінальну протиправну недбалість.
2. Необережність є кримінальною протиправною самовпевненістю,
якщо особа передбачала можливість настання суспільно
небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але
легковажно розраховувала на їх відвернення.
3. Необережність є кримінальною протиправною недбалістю, якщо
особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних
наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і
могла їх передбачити.
ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ КРИМІНАЛЬНУ
ПРОТИПРАВНІСТЬ ДІЯННЯ
Необхідна оборона
Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою
захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи,
яка захищається, або іншої особи, а також суспільних
інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного
посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди,
необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного
відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не
було допущено перевищення меж необхідної оборони.
ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ КРИМІНАЛЬНУ
ПРОТИПРАВНІСТЬ ДІЯННЯ
Крайня необхідність
Не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди
правоохоронюваним інтересам у стані крайньої
необхідності, тобто для усунення небезпеки, що
безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом
правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним
інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в
даній обстановці не можна було усунути іншими засобами
і якщо при цьому не було допущено перевищення меж
крайньої необхідності.
Поняття покарання та його мета
1. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені
держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні
кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому
законом обмеженні прав і свобод засудженого.
2. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення
засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних
правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
3. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або
принизити людську гідність.
Види покарань
До осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального
правопорушення, судом можуть бути застосовані такі види
покарань:
1) штраф;
2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або
кваліфікаційного класу;
3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися
певною діяльністю;
4) громадські роботи;
Види покарань
5) виправні роботи;
6) службові обмеження для військовослужбовців;
7) конфіскація майна;
8) арешт;
9) обмеження волі;
10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;
11) позбавлення волі на певний строк;
12) довічне позбавлення волі.

Основи кримінального права

  • 1.
  • 3.
    1.Поняття та ознакикримінального права. 2.Підстава кримінальної відповідальності. 3.Класифікація кримінальних правопорушень. 4.Поняття та види покарань.
  • 4.
    Поняття та ознакикримінального права Кримінальне право як галузь права — це система юридичних норм, прийнятих Верховною Радою України, що встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що їх вчинили. Кримінальне право як система норм (законів) має такі ознаки: загальнообов’язкову нормативність, формальну визначеність і державну забезпеченість.
  • 5.
    Завдання Кримінального кодексуУкраїни 1. Кримінальний кодекс України (КК) має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням. 2. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
  • 6.
    Підстава кримінальної відповідальності 1.Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК. 2. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. 3. Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за те саме кримінальне правопорушення більше одного разу.
  • 7.
    Поняття кримінального правопорушення 1.Кримінальним правопорушенням є передбачене КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення. 2. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
  • 8.
    Класифікація кримінальних правопорушень 1.Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. 2. Кримінальним проступком є передбачене КК діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
  • 9.
    Види злочинів 1. Нетяжкимзлочином є передбачене КК діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років. 2. Тяжким злочином є передбачене КК діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. 3. Особливо тяжким злочином є передбачене КК діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
  • 10.
    Суб'єкт кримінального правопорушення Суб'єктомкримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність. Осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.
  • 11.
    Вина Виною є психічнеставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
  • 12.
    Умисел і йоговиди 1. Умисел поділяється на прямий і непрямий. 2. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. 3. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
  • 13.
    Необережність та їївиди 1. Необережність поділяється на кримінальну протиправну самовпевненість та кримінальну протиправну недбалість. 2. Необережність є кримінальною протиправною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. 3. Необережність є кримінальною протиправною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
  • 14.
    ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬКРИМІНАЛЬНУ ПРОТИПРАВНІСТЬ ДІЯННЯ Необхідна оборона Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
  • 15.
    ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬКРИМІНАЛЬНУ ПРОТИПРАВНІСТЬ ДІЯННЯ Крайня необхідність Не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.
  • 16.
    Поняття покарання тайого мета 1. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. 2. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. 3. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
  • 17.
    Види покарань До осіб,визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі види покарань: 1) штраф; 2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; 3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 4) громадські роботи;
  • 18.
    Види покарань 5) виправніроботи; 6) службові обмеження для військовослужбовців; 7) конфіскація майна; 8) арешт; 9) обмеження волі; 10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; 11) позбавлення волі на певний строк; 12) довічне позбавлення волі.