Шляхи подолання перешкод та проблемних моментів започаткування і ведення малого та середнього бізнесу демобілізованих учасників бойових дій в зоні АТО на рівні Тернопільської області

[Введите текст]
АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА
Шляхи подолання перешкод та проблемних моментів
започаткування і ведення малого та середнього бізнесу
демобілізованих учасників бойових дій в зоні АТО
на рівні Тернопільської області
1

Анотація
В аналітичній записці представлено аналіз діючих загальнодержавних та місцевих
нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері малого і середнього бізнесу,
а також забезпечення соціальної підтримки та реабілітації ветеранів АТО, досліджено
проблемні питання у цій галузі та розроблено пропозиції щодо їх вирішення на рівні
Тернопільської області.
Аналітична записка підготовлена у рамках проекту розробки Дорожньої карти
розвитку малого та середнього бізнесу демобілізованих учасників бойових дій в зоні АТО,
який реалізується Громадською організацією «Центр стратегічного розвитку та реформ»
(м. Тернопіль) за фінансової підтримки Програми USAID «Лідерство в економічному
врядуванні» (USAID ЛЕВ). Програма USAID ЛЕВ впроваджується МБО «Фонд «Східна
Європа» у партнерстві з ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій»
та ГО «Київський економічний інститут».
Результатом проекту окрім розробки самої Дорожньої карти буде також включення
заходів Дорожньої карти повністю або частково до Обласної програми розвитку малого і
середнього підприємництва Тернопільської області на 2017-2018 роки.
Підготовка цієї публікації стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була
надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Лідерство в
економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ).
Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з
міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
2

Зміст
Анотація……………………………………………………………………………………………………………………………… 2
Вступ…………………………………………………………………………………………………………………………………… 4
1. Постановка проблеми ………………………………………………………………………………………………….. 4
2. Внесок Тернопільської області у формування ефективної політики зайнятості та
започаткування власного бізнесу ветеранами АТО………………………………………………………… 9
3. Аналіз чинних нормативно-правових актів та програмних документів у сфері
регулювання малого та середнього підприємництва на загальнодержавному та
регіональному рівнях………………………………………………………………………………………………………… 15
4. Аналіз чинних нормативно-правових актів і програмних документів у сфері
соціального та економічного захисту ветеранів АТО на загальнодержавному і
регіональному рівнях………………………………………………………………………………………………………… 18
5. Результати фокус-групових досліджень перешкод і проблемних моментів у
започаткуванні і веденні бізнесу ветеранами АТО в Тернопільській області та
пропозиції щодо їх вирішення………………………………………………………………………………………….. 21
3

Вступ
Сьогодні укрaїнcькe cуcпiльcтвo вce бiльшe уcвiдoмлює, щo мале та середнє
пiдприємництвo є oдним з ключових чинникiв фoрмувaння i рoзвитку вiльнoї eкoнoмiки з
ринкoвим мeхaнiзмoм гocпoдaрювaння. Бeз cтвoрeння eкoнoмiчних, coцiaльних,
пoлiтичних, прaвoвих тa iнших умoв для вiльнoї підприємницької діяльності у сфері малого
та середнього бізнесу Укрaїнa нe змoжe приєднaтиcя дo cвiтoвoгo eкoнoмiчнoгo прocтoру
як рівноправний cуб’єкт cвiтoвих eкoнoмiчних відносин.
Економічна та політична ситуація в Україні значно ускладнена у зв’язку із
проведенням АТО. Українські захисники, повертаючись з війни на рідну землю, дуже часто
стикаються із труднощами, пов’язаними не лише з психологічною адаптацією до життя у
суспільстві. Значні проблеми мають місце у площині забезпечення їх соціального
становища, достатнього рівня добробуту їх сімей та економічного розвитку. Після
демобілізації бійцям вкрай важко знайти роботу. Для багатьох із них вирішенням цієї
проблеми може стати відкриття власної справи, адже важливою умовою повернення до
повноцінного життя українського воїна є його самореалізація, отримання стабільного
економічного доходу та забезпечення відповідного соціального статусу у суспільстві.
1. Постановка проблеми
Російська агресія на Сході України поставила перед громадянським суспільством та
державою чимало складних питань. Одним із таких залишається проблема економічної та
соціальної адаптації воїнів АТО до мирного життя. Ця проблема до сьогодні є викликом
державним структурам на регіональному та загальнодержавному рівнях, які виявилися
неготовим належним чином забезпечити успішну соціально-економічну інтеграцію бійців
АТО. Учасники бойових дій після повернення додому зіштовхуються не тільки з
психологічними проблемами, але й зі складнощами матеріального характеру. Адаптація
ветеранів до мирного життя ускладнюється чисельними соціально-економічними
проблемами, а державна система економічної допомоги військовослужбовцям потребує
вдосконалення.
За даними Державної служби статистики України чисельність учасників бойових дій
у динаміці 2015-2017 років зросла з 234 до 258 тис. осіб (дані станом на 30 червня 2017
року). Серед учасників бойових дій лише частина є військовослужбовцями, які
перебувають на службі за контрактом. Значна кількість демобілізованих учасників АТО є
цивільними особами, які після повернення із зони АТО мають намір займатися діяльністю,
що не пов’язана із військовою сферою (рис. 1).
4

Рис. 1. Співвідношення чисельності учасників бойових дій та кількості безробітних
серед учасників АТО
Джерело даних: аналітична довідка Державної служби зайнятості України.
Поряд із зростанням чисельності учасників бойових дій можемо спостерігати і
збільшення кількості безробітних ветеранів АТО. Так, у динаміці 2015-2017 років їх
чисельність зросла із 15,5 до 34,1 тис. осіб.
Із початку 2015 року, за даними Державної служби зайнятості України, статус
безробітного одержали 63,8 тис. осіб із числа військовослужбовців, які брали участь в
антитерористичній операції (табл. 1).
Таблиця 1
Інформація про чисельність безробітних та працевлаштованих ветеранів АТО, які
скористалися послугами державної служби зайнятості
Назва
показника
Усього за
2015-2017
роки
2015 р. 2016 р.
У % до
попе-
редньо-
го року
Січень-
травень
2016
року
Січень-
травень
2017
року
У % до
попе-
ред-
нього
року
Отримали
статус
безробітного
63,8 19,4 51,8 у 2,7 р. 28,8 34,1 118,4
з них
звернулися з
початку року
х 19,3 37 191,7 14 7,4 52,9
отримували
допомогу по
безробіттю
61,4 18,4 49,6 у 2,7 р. 26,8 32 119,4
5

Назва
показника
Усього за
2015-2017
роки
2015 р. 2016 р.
У % до
попе-
редньо-
го року
Січень-
травень
2016
року
Січень-
травень
2017
року
У % до
попе-
ред-
нього
року
Працевлаш-
товані,
усього, у т.ч.
за
договорами
ЦПХ та
самостійно
18,7 3 10,1 у 3,4 р. 3,6 5,6 155,6
Проходили
професійне
навчання
6 1,7 3,1 182,4 1,4 2,2 157,1
Брали участь
у громадських
та інших
роботах
тимчасового
характеру
7,8 1,4 4,2 у 3 р. 1,5 2,3 153,3
Отже, можемо зазначити, що кількість безробітних учасників АТО у динаміці 2015-
2016 років зросла у 2,7 рази. У січні-травні 2017 року спостерігається збільшення
чисельності безробітних на 18,4 % порівняно із аналогічним періодом 2016 року. За
даними 2016 року із 51,8 тис. осіб, яким було надано статус безробітного 10,1 тис. осіб
було працевлаштовано, 3,1 тис. осіб проходили професійне навчання та 4,2 тис. осіб брали
участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру. Таким чином, 34,4 тис. осіб
з числа ветеранів АТО у 2016 році не було працевлаштовано державною службою
зайнятості. Більшість безробітних у 2016 році ветеранів АТО (рис. 2) повернулися на
військову службу за контрактом (4,1 тис. осіб), продовжують шукати роботу (9,2 тис. осіб)
або мігрували за кордон у пошуках кращого життя (4,8 тис. осіб).
З початку 2015 року отримали виплату допомоги по безробіттю та започаткували
власну справу 2,3 тис. учасників АТО (у січні-травні 2017 р. – 238 осіб).
Слід зазначити, що рівень оплати праці за останнім місцем роботи учасників АТО
перевищує розмір оплати праці у вакансіях, що суттєво ускладнює їх працевлаштування.
Так, середній розмір допомоги по безробіттю таких осіб станом на 1 червня 2017 року
становив 3603 грн. (табл. 2), у той час як середній розмір допомоги серед усіх категорій
безробітних – 1966 грн. З початку 2015 року допомогу по безробіттю отримували 61,4 тис.
осіб (у січні-травні 2017 року – 32 тис. безробітних з числа учасників антитерористичної
операції).
6

Рис. 2. Структурний перерозподіл чисельності ветеранів АТО, які отримали статус
безробітного з 2015 року, тис. осіб
Джерело даних: інформаційні ресурси Державної служби зайнятості України.
Станом на 1 червня 2017 року, статус безробітного мали 18,6 тис. безробітних з
числа учасників АТО. У середньому по Україні частка учасників АТО серед всіх
зареєстрованих безробітних становила 5%. Найбільша частка цієї категорії безробітних
мала місце у Вінницькій, Рівненській та Хмельницькій областях – 8-9%.
Таблиця 2
Інформація про кількість ветеранів АТО, що мали статус безробітного, отримували
допомогу по безробіттю, а також про розмір допомоги
Назва
показника
Станом на
1 січня
2016 року
Станом
на 1 січня
2017 року
У % до
попереднього
періоду
Станом
на 1
червня
2016
року
Станом
на 1
червня
2017
року
У % до
попереднього
періоду
Мали статус
безробітного
14,7 26,7 181,6 21,4 18,6 86,9
Отримували
допомогу по
безробіттю
14 24,6 175,7 19 15,7 82,6
Середній
розмір
допомоги по
безробіттю,
грн.
2310 3285 +975 грн. 2186 3603 +1417 грн.
7

Таке явище свідчить про недостатній рівень ефективності роботи із ветеранами
АТО, наявність слабкого зв’язку між громадськими об’єднаннями ветеранів та органами
влади на різних рівнях, недосконалість механізмів економічної і соціальної адаптації
ветеранів у суспільстві.
Слід зазначити також, що майже 30% учасників АТО мають лише середню освіту, а
для даної категорії осіб найбільш підходить робота, яка не потребує спеціальної
підготовки та, як правило, оплачується у мінімальному розмірі. Тому процеси навчання та
підвищення кваліфікації є дуже важливими для успішного працевлаштування ветеранів
АТО. Для забезпечення відповідності професійно-кваліфікаційного рівня вимогам
роботодавців всього з початку 2015 року професійне навчання за направленням
державної служби зайнятості проходили 6 тис. осіб з числа учасників АТО, зокрема у січні-
травні 2017 року – 2,2 тис. осіб.
Отже, результати проведених досліджень дозволяють стверджувати, що проблема
працевлаштування ветеранів АТО в Україні через надання послуг Державної служби
зайнятості вирішується лише частково. Вирішити цю проблему у повній мірі, на нашу
думку, буде можливо за умови підвищення професійного рівня, інформованості та
формування підприємницької свідомості у ветеранів АТО, створення сприятливого
середовища для започаткування ними власного бізнесу. Потенційні підприємці-ветерани
повинні отримувати всебічну підтримку та активне сприяння у процесі адаптації їх до
цивільного життя шляхом надання інформаційного та інституційного забезпечення
процесів започаткування і ведення власного бізнесу. У цьому аспекті надзвичайно
важливим є забезпечення симбіозу громадських та регіональних ініціатив із
загальнодержавними програмами і стратегіями. Саме проект розроблення Дорожніх карт
є, на нашу думку, одним із найбільш дієвих інструментів досягнення такої синергії.
Дорожня карта потенційно охопить:
1. Розроблення заходів підтримки започаткування та ведення малого і середнього
бізнесу демобілізованими учасниками АТО на рівні Тернопільської області.
2. Спрощення та підвищення ефективності адміністративних процедур у процесі
реєстрації підприємств малого і середнього бізнесу на регіональному рівні.
3. Забезпечення додаткових джерел фінансування бізнесу шляхом підвищення
доступності кредитних ресурсів та відшкодування відсоткових ставок за кредитами.
4. Підвищення рівня обізнаності та інформованості ветеранів АТО у сфері
започаткування та ведення бізнесу.
5. Підвищення конкурентоздатності та покращення кадрового потенціалу малого та
середнього підприємництва у Тернопільській області шляхом залучення до бізнесової
діяльності ветеранів АТО.
6. Посилення впливу та ролі об’єднань власників бізнесу з метою навчання та
обміну досвідом.
7. Покращення комунікацій між адміністративними установами, які забезпечують
надання адміністративних послуг у сфері малого та середнього бізнесу.
8

2. Внесок Тернопільської області у формування ефективної політики зайнятості та
започаткування власного бізнесу ветеранами АТО
За даними Державної служби зайнятості України з початку 2015 року у
Тернопільській області було зареєстровано 1994 особи з числа військовослужбовців, які
брали участь в АТО та отримували послуги державної служби зайнятості (рис. 3).
Рис. 2. Кількість осіб, які отримували послуги державної служби зайнятості, з числа
військовослужбовців, що брали участь в антитерористичній операції з початку 2015 року
(розрізі областей України)
Найбільша кількість безробітних учасників АТО було сконцентрована у Вінницькій,
Львівській, Полтавській, Черкаській, Житомирській, Рівненській, Кіровоградській,
Київській, Дніпропетровській, Хмельницькій та Волинській областях, що складає дві
третини від загальної чисельності зареєстрованих таких осіб по країні. Для Тернопільської
області даний показник є порівняно невисоким (18 позиція із 25 представлених регіонів).
9

Досліджуючи розподіл зареєстрованих безробітних з числа військовослужбовців,
які брали участь в АТО, у розрізі областей України станом на 1 червня 2017 року (рис. 3),
можемо зазначити, що 34,6% таких осіб у Тернопільській області − це молоді люди віком
до 35 років, 43,1% − вікова категорія у межах 35-44 років, і 22,3% - особи віком від 45 до 60
років.
Рис. 3. Розподіл зареєстрованих безробітних з числа військовослужбовців, які
брали участь в АТО, у розрізі областей України за віковими групами
(станом на 1 червня 2017 року)
У порівнянні з віковим складом безробітних ветеранів АТО в інших регіонах, у
Тернопільській області можемо відзначити досить велику частку осіб віком 35-44 років. Це
ще порівняно молоді та енергійні люди, які вже мають деякий життєвий досвід, і, за
наявності відповідних знань та навиків, можуть започаткувати власний бізнес і стати
успішними підприємцями.
Доповнимо результати аналізу вікового складу безробітних учасників АТО даними
про розподіл ветеранів за рівнем освіти (рис. 4).
Отже, із приведеного рисунка, можемо зробити висновок, що найбільша кількість
зареєстрованих безробітних ветеранів АТО у Тернопільській області мають професійно-
технічну освіту (49,7%). Таку тенденцію можемо спостерігати у більшості областей України,
за винятком Волинської, Житомирської, Закарпатської, Херсонської та Харківської
областей. Частки безробітних ветеранів АТО із середньою та вищою освітою у
Тернопільській області є досить близькими за значенням – 25,9 і 24,4% відповідно.
10

Рис. 4. Розподіл зареєстрованих безробітних з числа військовослужбовців, які
брали участь в АТО, у розрізі областей України за рівнем освіти
(станом на 1 червня 2017 року)
Такі дані свідчать про те, що значний підприємницький потенціал нашого регіону
сконцентровано у сфері прикладних видів діяльності, оскільки більшість безробітних
ветеранів мають професійно-технічну освіту. Зважаючи на зростаючу потребу регіону у
фахівцях робітничих професій, можемо сподіватися на реалізацію потенціалу таких осіб
шляхом започаткування ними власного бізнесу.
Станом на 7 червня 2017 року 552 особи працевлаштовано, з них – 66 отримали
допомогу по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності, 166
учасників АТО проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості.
За інформацією Тернопільського обласного центру зайнятості, структура
працевлаштованих безробітних ветеранів АТО за окремими видами економічної
діяльності розподіляється наступним чином (рис. 5).
Із представленого рисунка видно, що найбільшу кількість ветеранів
працевлаштовано на підприємствах переробної промисловості, оптової та роздрібної
торгівлі, а також у сфері ремонту транспортних засобів. Досить велика частка учасників
АТО (18,2%) знайшла свої робочі місця у сфері сільського, лісового та рибного
господарства. 6,3% чисельності безробітних ветеранів працевлаштовано у галузі
державного управління та оборони. Інші види діяльності займають 11,4%.
11

Рис. 5. Структура працевлаштованих безробітних за направленням Тернопільського
обласного центру зайнятості, з числа військовослужбовців, які брали участь в АТО, за
окремими видами економічної діяльності (січень-травень 2017 р.)
Джерело даних: інформаційні ресурси Тернопільського обласного центру зайнятості.
Результати проведеного аналізу доцільно доповнити даними про структуру
працевлаштованих безробітних ветеранів АТО за професійними групами (рис. 6).
Рис. 6. Структура працевлаштованих безробітних за направленням Тернопільського
обласного центру зайнятості, з числа військовослужбовців, які брали участь в АТО, за
професійними групами (січень-травень 2017 р.)
Джерело даних: інформаційні ресурси Тернопільського обласного центру зайнятості.
Отже, найбільш затребуваними станом на січень-травень 2017 були робітники з
обслуговування устаткування та машин (28,6%), кваліфіковані робітники з інструментом
(21,4%), найпростіші професії та особи без професії (18,2% усіх працевлаштованих). Проте,
12

можемо зазначити, що особи з вищим рівнем кваліфікації також є затребуваними на
ринку праці. Так, 8,9% від загальної чисельності безробітних ветеранів АТО знайшли своє
місце роботи на посадах законодавців, керівників, менеджерів, 8,3% - обійняли посади
різного роду фахівців та професіоналів, 2,4% на сьогодні є кваліфікованими робітниками
сільського та лісового господарств.
Таким чином, результати проведеного аналізу процесу працевлаштування
безробітних ветеранів АТО у Тернопільській області дають змогу зробити ряд наступних
висновків:
1. У Тернопільській області є порівняно з іншими регіонами на сьогодні наявна
невелика кількість безробітних ветеранів АТО, які потребують допомоги державних
структур, у тому числі Тернопільського обласного центру зайнятості. Цією верствою
населення повинні опікуватися й інші регіональні органи влади та надавати їй всебічну
підтримку.
2. Більшість безробітних ветеранів АТО у Тернопільській області – молоді люди
віком від 35 до 44 років. Ці особи мають досить високий рівень працездатності та можуть
спрямувати свою енергію у розвиток пріоритетних сфер господарської діяльності регіону.
Також ця вікова категорія переважно має досвід в окремих видах діяльності, що дає змогу
достатньо професійно виконувати різні види робіт та обіймати більш кваліфіковані посади.
3. Наявність професійно-технічної освіти у 49,7% безробітних ветеранів АТО дає
підстави робити висновки про можливість започаткування ними власного бізнесу у
галузях, де застосовується фізична праця та здійснюється прикладна діяльність.
Тернопільська область сьогодні дуже потребує розвитку таких галузей.
4. Робоча сила безробітних ветеранів Тернопільського регіону на сьогодні в
основному спрямовується у такі галузі як переробна промисловість, оптова та роздрібна
торгівля і ремонт транспортних засобів. Ці галузі стрімко розвиваються, створюються нові
робочі місця, що дає змогу працевлаштувати ветеранів. Проте сьогодні стрімко
розвиваються й інші сфери діяльності, наприклад, ІТ-галузь. Тому професійне навчання
безробітних учасників АТО слід орієнтувати перш за все на потреби сучасного ринку праці
регіону.
5. На ринку праці Тернопільської області найбільш затребуваними станом на січень-
травень 2017 були робітники з обслуговування устаткування та машин, кваліфіковані
робітники з інструментом, найпростіші професії та особи без професії. Проте, можемо
зазначити, що особи з вищим рівнем кваліфікації також є потрібними. Тому важливо
встановити структурне співвідношення потреб ринку праці та надання освітніх послуг
безробітним ветеранам з метою забезпечення їх саме тією кваліфікацією, яка на сьогодні є
найбільш потрібною для забезпечення ефективного регіонального розвитку.
На сьогодні у Тернопільській області до вирішення проблем працевлаштування
ветеранів АТО долучаються різні установи, серед яких і Головне управління
Держгеокадастру в Тернопільській області. Ця установа надає допомогу та підтримку
ветеранам АТО у питаннях отримання земельних ділянок з метою започаткування і
ведення бізнесу у галузі сільського господарства. За даними цієї організації (рис. 7), на
13

даний час у Тернопільській області учасники антитерористичної операції подали більше
8130 заяв про отримання земельних наділів.
Рис. 7. Структура наданих Держгеокадастром в Тернопільській області земельних
ділянок учасникам АТО (дані станом на 1 червня 2017 року)
Джерело даних: інформаційні ресурси Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській
області.
За результатами їх розгляду було надано більше шести з половиною тисяч дозволів
на розробку землевпорядної документації на землі площею понад 4 тис. га, у тому числі
для ведення садівництва – 2848 земельних ділянок (або 43% від загального обсягу
наданих земельних ділянок), для особистого селянського господарства – 2264 земельних
ділянок, господарських будівель і споруд – 1471 земельна ділянка.
На сьогодні у Тернопільській області діють також більше десяти громадських
організацій та об’єднань, які опікуються питаннями ветеранів АТО. До них відносимо:
«Логістичний центр допомоги бійцям АТО», ГО «Об’єднання бойових побратимів», ГО
«Всеукраїнський союз ветеранів АТО», Тернопільський регіональний ресурсний центр.
Допомога цих організацій полягає у наданні соціальної, психологічної та інших видів
допомоги при реабілітації ветеранів АТО та адаптації їх до сучасних економічних умов
господарювання у Тернопільській області.
Також на сьогодні у Тернопільській обласній державній адміністрації функціонує
представництво Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників
антитерористичної операції у Тернопільській області, яке реалізує державну політику у
сфері соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, їх
соціальної та професійної адаптації, а також забезпечує виконання державної політики у
сфері волонтерської діяльності і соціального захисту ветеранів АТО.
На теренах області станом на 1 липня 2017 року діють досить потужні бізнес-
асоціації, які також можуть долучитися до вирішення питань економічної адаптації
14

ветеранів АТО. До них доцільно віднести ГО «Тернопільська філія «Клуб ділових людей»,
ГО “Спілка підприємців “Українська справа”, Всеукраїнську громадську організацію
“Асоціація платників податків України” в Тернопільській області, Організацію роботодавців
Отже, можемо констатувати наявність достатньої кількості державних установ,
громадських об’єднань та бізнесових структур, які прямо або опосередковано опікуються
питаннями ветеранів АТО. Проте проблемність ситуації полягає у тому, що діяльність цих
структур недостатньо скоординована у питаннях надання інформаційної підтримки,
проведення навчальних заходів з метою надання теоретичних знань і практичних навиків,
формування механізму здешевлення кредитних ресурсів для започаткування та ведення
бізнесу ветеранами АТО, проведення консультацій та роз’яснювальної роботи з цією
категорією населення. На сьогодні також не розроблено ефективної системи
стимулювання учасників підприємницької діяльності, які займаються суспільно корисним
бізнесом та не створено єдиного інформаційного ресурсу з інформацією про умови
ведення бізнесу, законодавство, програми розвитку малого бізнесу, гранти та потенційних
інвесторів. Все це значно ускладнює комунікаційні процеси між ветеранами АТО та
установами, які мають потенційні та реальні можливості для надання їм кваліфікованої
допомоги і підтримки.
Тому ключове завдання Дорожньої карти полягає, насамперед, у розробленні
дієвих заходів підтримки та стимулювання процесів започаткування і ведення бізнесу
ветеранами АТО з метою ефективного поєднання громадських та регіональних ініціатив із
загальнодержавними програмами і стратегіями. Саме симбіоз зусиль ветеранів АТО,
органів влади, бізнесових структур та громадських об’єднань є, на нашу думку, одним із
найбільш дієвих інструментів досягнення синергетичного ефекту у цій сфері.
Отже, можемо зазначити, що для здійснення ефективної соціально-економічної
адаптації безробітних ветеранів АТО шляхом створення сприятливих умов для ведення
ними власного бізнесу, на місцевому рівні велике значення має якість та ефективність
саме регіональної політики, активізація місцевих органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування у підтримці розвитку малого і середнього підприємництва, а
також активна участь громадських об’єднань у процесах покращення державної політики
підтримки ветеранів АТО.
регулювання малого та середнього підприємництва на загальнодержавному та
регіональному рівнях
Станом на 1.07.2017 року сфера малого та середнього бізнесу регулюється на
державному рівні наступними нормативно-правовими актами, стратегічними та
програмними документами:
- Стратегією розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до
2020 року, затвердженою Кабінетом Міністрів України 24.05.2017 р.;
15

- Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього
підприємництва в Україні», прийнятим Верховною Радою України 22.03.2012 р. № 4618-VI;
- Законом України «Про Національну програму сприяння розвитку малого
підприємництва в Україні», прийнятим Верховною Радою України 10.06.2012 р. № 4731-
17;
- Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері
господарської діяльності», прийнятого Верховною Радою України 26.11.2016 р. №1540-19;
- Господарським кодексом України;
- Земельним кодексом України;
- Стратегією сталого розвитку «Україна 2020», схваленою Указом Президента
України від 12.01.2015 р. № 5/2015;
- Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС, ратифікованою Верховною Радою
України та Європейським Парламентом 16.09.2014 р. (розділи 3-6);
- Планом заходів щодо впровадження принципів Акту з питань малого бізнесу для
Європи, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2010 р. №
2000-р.;
- Планом заходів з дерегуляції господарської діяльності, затвердженого
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 р. № 615-1;
- Планом дій щодо імплементації кращих практик якісного та ефективного
регулювання, відображених Групою Світового банку у методології рейтингу “Ведення
бізнесу”, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р.
№1406-р;
- Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2020 року,
затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 385;
- іншими нормативно-правовими актами та програмними документами, що
стосуються окремих сфер діяльності малих та середніх підприємств.
Незважаючи на велику кількість наявних на сьогодні нормативно-правових актів,
стратегічних та програмних документів, сфера малого і середнього бізнесу до сьогодні не
є достатньою мірою врегульованою. Так, у відповідності до п.2 ст.16 Закону України «Про
розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» від
22.03.2012 № 4618-VI, основними видами фінансової державної підтримки можуть
виступати: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на
реалізацію проектів суб’єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова
компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями;
3) надання гарантії та поруки за кредитами суб’єктів малого і середнього підприємництва;
4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної
справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація
видатків на розвиток кооперації між суб’єктами малого і середнього підприємництва та
великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та
екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової
державної підтримки. Зазначені префенренції з боку органів державної влади за оцінками
16

експертів, залишаються в більшій мірі лише невиконаними пунктами статей
вищезгаданого Закону.
На рівні Тернопільської області питання малого та середнього підприємництва
регламентуються:
1. Стратегією розвитку малого та середнього підприємництва Тернопільської
області на 2016-2020 роки, затвердженою рішенням Тернопільської обласної ради від 22
вересня 2016 року № 318.
У рамках Стратегії визначено перелік пріоритетних цілей, серед яких є ціль №8
«Активізація залучення окремих верств населення до підприємницької діяльності».
Досягнення цієї цілі є практичним втіленням таких принципів акту з питань малого бізнесу
для Європи як:
- створити умови, за яких підприємці та сімейний бізнес можуть процвітати, а
підприємництво винагороджується (принцип №1);
- сприяти підвищенню кваліфікації представників малих і середніх підприємств та
розвитку всіх форм інновацій (№8).
У межах цієї цілі виокремлено ряд завдань, серед яких завдання 8.3 «Залучення
учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб до підприємницької діяльності». Заходами,
спрямованими на реалізацію цього завдання, визначено наступні:
8.3.1 Ідентифікація можливостей та механізмів залучення учасників АТО та
внутрішньо переміщених осіб до підприємницької діяльності в Тернопільській області.
8.3.2. Проведення спеціалізованих семінарів та тренінгів для учасників АТО та
внутрішньо переміщених осіб із питань розвитку підприємництва.
8.3.3. Залучення міжнародної технічної допомоги для розробки відповідних
програм та інструментів залучення учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб до
підприємницької діяльності.
Індикатором досягнення мети визначено кількість учасників АТО, які почали
займатися підприємницькою діяльністю (Джерело даних: Тернопільський обласний центр
зайнятості, Тернопільська ОДА, опитування МСП).
2. Стратегією розвитку Тернопільської області на період до 2020 року,
затвердженою рішенням Тернопільської обласної ради від 4 січня 2016 року №28. Так,
пункт 3.6 цієї стратегії, що носить назву «Трудові ресурси», визначає одним із ключових
пріоритетів розвитку області вирішення питань демографічного навантаження та
забезпечення високого рівня зайнятості населення. Пункт 12.3 визначає оптимістичний
сценарій розвитку Тернопільської області, за якого активно розвиватиметься малий і
середній бізнес, поступово зміщуючись із сфери торгівлі у сферу матеріального
виробництва. Потреба у висококваліфікованих кадрах, яка виникає внаслідок
технологічної модернізації в промисловості, буде задовольнятися шляхом вдосконалення
системи профтехосвіти на базі відповідних закладів підготовки та перепідготовки
робітничих кадрів.
3. Планом заходів з реалізації у 2018-2020 роках Стратегії розвитку Тернопільської
області на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Голови обласної
17

державної адміністрації 30.03.2017 № 166-од. У цьому документі зазначено, що успішна
реалізація запланованих заходів сприятиме досягненню таких результатів:
- вдосконаленню інфраструктури підтримки малого та середнього бізнесу в
районах області та містах обласного значення, об’єднаних територіальних громадах;
- впровадженню інституцій кредитного забезпечення започаткування та діяльності
МСБ;
- розробці бізнес-планів, інвестиційних проектів;
- покращенню умов для міжрегіонального та міжнародного співробітництва у сфері
малого бізнесу;
- поліпшенню інфраструктури та доступності і якості послуг з підтримки малого і
середнього бізнесу.
4. Обласною програмою розвитку малого і середнього підприємництва
Тернопільської області на 2017-2018 роки, затвердженою рішенням Тернопільської
обласної ради від 22 грудня 2016 року №440. Головною метою програми є створення
цілісної та ефективної системи підтримки малого і середнього бізнесу, формування
сприятливих умов для його сталого подальшого розвитку, результатом якого буде
зростання зайнятості та збільшення добробуту населення. Серед основних завдань
програми зазначено «…створення нових робочих місць, залучення суб’єктів
господарювання до зменшення рівня безробіття, залучення до підприємницької
діяльності інвалідів, жінок, молоді, учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб».
Розв’язання існуючих проблем малого та середнього підприємництва, відповідно
до цієї програми, передбачено реалізувати шляхом упорядкування нормативного
регулювання підприємницької діяльності; надання фінансово-кредитної підтримки
малому і середньому підприємництву; оптимізування процесів ресурсного та
інформаційного забезпечення й формування інфраструктури підприємництва.
соціального та економічного захисту ветеранів АТО на загальнодержавному і
регіональному рівнях
Станом на 1.07.2017 року сфера соціального та економічного захисту ветеранів АТО
регулюється на державному рівні наступними нормативно-правовими актами:
- Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,
прийнятого Верховною Радою України 1.07.2017 р. № 2014-19;
- Указом Президента України від 18.03.2015 №150 «Про додаткові заходи щодо
соціального захисту учасників антитерористичної операції»;
- Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про особливості
призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності або часткової
втрати працездатності без встановлення інвалідності резервістам, які безпосередньо
брали (беруть) участь в антитерористичній операції»;
18

- Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2015 №348 «Про затвердження
Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на
будівництво (придбання) житла для сімей військовослужбовців, які брали безпосередню
участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів І-ІІ групи з числа
військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення
житлових умов»;
Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення
житлом осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та/або у
забезпеченні її проведення»;
Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення
заходів щодо психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції»;
- Податковим кодексом України.
Отже, українське законодавство містить чимало актів, якими передбачено
державні гарантії й пільги для учасників бойових дій, до яких нині прирівняно і військових,
що беруть участь в АТО. Так, працівниками, які проходять військову службу за призовом
під час мобілізації, надаються гарантії збереження місця роботи та середнього заробітку.
До державних гарантій цій категорії осіб відносяться також:
- звільнення військовослужбовців, які мобілізовані, від штрафних санкцій за
фінансовими, податковими зобов’язаннями, а також не нарахування їм процентів за
користування кредитом;
- виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям,
військовозобов’язаним та резервістам під час виконання ними обов’язків військової
служби у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без
встановлення інвалідності.
Також учасники АТО мають право на виплату допомоги за тимчасовою
непрацездатністю в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
використання чергової щорічної відпустки у зручний час, а також одержання додаткової
відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік; переважне
право на залишення на роботі під час скорочення чисельності чи штату працівників у
зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі
ліквідації підприємства, установи, організації; першочергове забезпечення житловою
площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, і першочергове відведення
земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва; пільги зі сплати податків,
зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного
законодавства.
Основні пільги учасникам АТО, які надаються відповідно до Податкового кодексу
України:
19

- фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність,
покликані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків
щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами військового часу, на весь період їх
військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової
звітності по ПДФО та ЄСВ.
Відповідно до статті 12 (пункт 14) Закону України «Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються, серед інших, такі
пільги:
- першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового
будівництва, садівництва і городництва, пільга зі сплати земельного податку. Звільнення
від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним
видом використання: для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га, а для
ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше 2 га, для ведення
садівництва – не більше 0,12 га.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття»:
- для організації підприємницької діяльності, особам, які зареєстровані в державній
службі зайнятості, як безробітні, виплачується одноразова допомога. Розмір допомоги на
відкриття бізнесу визначається як сума щомісячної виплати по безробіттю за період,
протягом якого Центр зайнятості мав би виплачувати таку допомогу.
За даними соціологічного дослідження GfK Group на замовлення Координатора
проектів ОБСЄ в Україні (2016 рік), тільки 48% ветеранів знають про можливість отримання
одноразової допомоги для організації підприємницької діяльності і лише 2% опитаних,
скористалися цією можливістю.
Також в Україні на сьогодні сформовано Єдиний державний автоматизований
реєстр осіб, які мають право на пільги.
На рівні Тернопільської області питання соціального захисту та економічної
адаптації ветеранів АТО регламентуються:
1. Обласною програмою підтримки осіб, які брали участь в антитерористичній
операції, та членів сімей загиблих під час проведення антитерористичної операції на
2015-2019 роки, затвердженою розпорядженням Голови обласної державної адміністрації
10.06.2015 №205 18.01.2015 р. року №043. Одним із основних завдань даної програми є
посилення соціального захисту осіб, які брали участь в антитерористичній операції, та
членів сімей загиблих під час проведення антитерористичної операції. Метою програми є
створення сприятливих соціально-побутових, медичних умов реалізації прав осіб, які
брали участь в антитерористичній операції, та членів сімей загиблих під час проведення
антитерористичної операції.
2. Районною програмою підтримки осіб, які брали участь в антитерористичній
операції, та членів сімей загиблих під час проведення антитерористичної операції
на 2016-2019 роки, затвердженою рішенням Тернопільської районної ради від 26.07.2016
р. №103. У програмі зазначено, що її виконання дасть змогу: підвищити рівень соціального
20

захисту, сприятиме вирішенню соціально-побутових питань осіб, які брали участь в
антитерористичній операції, та членів сімей загиблих під час проведення
антитерористичної операції; оздоровлювати, проводити реабілітацію та забезпечувати
лікування осіб, які постраждали під час проведення антитерористичної операції;
покращити матеріальне становище сімей загиблих під час проведення антитерористичної
операції.
3. Планом обласних заходів щодо соціального захисту учасників
антитерористичної операції на 2015 – 2016 роки, затвердженого розпорядженням Голови
обласної державної адміністрації 10.06.2015 р. №205.
4. Дорученням Голови обласної державної адміністрації від 8.10.2015 №610-од
«Про створення центру допомоги учасникам антитерористичної операції». Центр було
створено з метою активізації надання учасникам АТО допомоги з вирішення питань,
пов’язаних із їх лікуванням, реабілітацією та соціальною адаптацією.
5. Результати фокус-групових досліджень перешкод і проблемних моментів у
започаткуванні і веденні бізнесу ветеранами АТО в Тернопільській області та пропозиції
щодо їх вирішення
За результатами засідань двох фокус-груп, у яких взяли участь близько 20 осіб, та
які проведені у м. Тернополі у травні 2017 року, сформовано перелік основних бар’єрів,
які перешкоджають започаткуванню та веденню бізнесу ветеранами АТО у Тернопільській
області. Заходи відбулися в рамках проекту «Дорожня карта розвитку малого та
середнього бізнесу демобілізованих учасників бойових дій в зоні АТО» за фінансової
підтримки Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні».
На запитання «Якою, на Вашу думку, повинна бути політика держави у сфері
малого та середнього підприємництва?» ветерани відповіли наступним чином (рис. 8).
Рис. 8. Відсоткове співвідношення відповідей респондентів щодо політики держави
у сфері малого та середнього підприємництва
Джерело даних: результати власного соціологічного дослідження.
21

Отже, можемо констатувати, що для демобілізованих учасників АТО важливою є не
лише підтримка при започаткуванні та веденні бізнесу, але й чесність, коректність,
справедливість та лояльність державної політики. Незважаючи на те, що більшість
опитаних учасників фокус-груп оцінили бізнес-клімат в Україні як «поганий» (50%) та
«задовільний» (25%), ветерани сподіваються на його покращення у найближчі 6 місяців.
Про це зазначили 66,67% опитаних.
Результати ранжування факторів, які обмежують зростання та розвиток бізнесу
ветеранів (рис. 9) свідчать про те, що найбільш проблемними моментами при
започаткуванні і веденні ними бізнесу на території Тернопільщини є низька доступність
кредитів, обтяжливе податкове адміністрування та високі ставки кредитів, а також високі
ставки податків, значний регуляторний тиск і проблема ліквідності (брак обігових коштів).
Рис. 9. Результати ранжування факторів, які обмежують зростання та розвиток
бізнесу ветеранів АТО у Тернопільській області
Джерело даних: результати власного фокус-групового дослідження.
Отже, як бачимо, більшість проблемних аспектів лежать у площині регуляторних
процедур та адміністрування бізнесу. Найменш значущими для ветеранів виявились такі
проблеми як війна на Сході України та наявність інфляційних впливів.
Серед найбільш проблематичних регуляторних процедур ветерани назвали (рис.
10) процеси ліцензування та адміністрування податків, а також сертифікацію та технічне
регулювання. При започаткуванні і веденні бізнесу демобілізовані учасники АТО стикалися
також із проблемами митного оформлення, регулювання пожежної безпеки та
користування приміщеннями. Порівняно небагато опитаних (по 5%) мали проблеми із
процесами регулювання землекористування, праці, реєстрацією і постановкою на облік,
валютним регулюванням.
22

Рис. 10. Ранжування найбільш проблематичних регуляторних процедур
Аналізуючи найбільш важливі, на думку ветеранів, заходи державної політики для
сприяння розвитку малого та середнього бізнесу в Тернопільській області (рис. 11),
можемо зазначити, що пріоритетними заходами у цьому напрямку, на думку
демобілізованих учасників АТО, є компенсація державою відсотків за кредитами,
зменшення кількості документів при започаткуванні та веденні бізнесу, надання
консультацій і тренінгів з питань просування товарів та послуг на зовнішніх і внутрішніх
ринках, створення єдиного інформаційного ресурсу для підприємців, а також переведення
процесу надання адміністративних послуг в електронний формат.
Рис. 11. Результати ранжування заходів державної політики, що є найважливішими для
сприяння розвитку малого та середнього бізнесу з позиції учасників фокус-групи
23

У продовження цієї теми ветерани висловили свою думку стосовно того, на
досягнення яких трьох результатів має бути спрямована політика держави в сфері малого
та середнього підприємництва в цьому році. Тут результати опитування
продемонстрували значну розбіжність думок учасників фокус-груп (рис. 12).
Рис. 12. Ранжування результатів опитування учасників фокус-груп щодо основних трьох
результатів, на досягнення яких має бути спрямована політика держави в сфері малого та
середнього підприємництва в цьому році
Так, кожен п’ятий ветеран зазначив, що пріоритетним результатом повинно бути
зниження податкового тиску, 18% опитаних висловили думку, що важливою є боротьба з
корупцією, а 16% − у якості важливих результатів визначили наявність цільового
фінансування «стартапів». Серед пріоритетних результатів було зазначено також
підвищення зайнятості населення, забезпечення доступу до дешевих кредитних ресурсів і
спрощення системи адміністрування податків.
Слід зазначити, що 92% опитаних респондентів були особами чоловічої статі і лише
8% - жінки. Вікові категорії учасників фокус-груп перебували у таких межах (рис. 13).
Отже, більшість опитаних – це молоді перспективні люди, які мають намір змінити
своє життя на краще шляхом започаткування та ведення власної справи.
Підводячи підсумки проведеного фокус-групового дослідження, доцільно
зазначити, що учасники фокус-груп назвали головні бар’єри, які перешкоджають
започаткуванню та веденню бізнесу. Ці перешкоди доцільно поділити на бар’єри
макрорівня та регіонального рівня.
24

Рис. 13. Вікові групи учасників опитування
У межах цього поділу доцільно виокремити адміністративні бар’єри та перешкоди,
пов'язані з умовами ведення та фінансовим забезпеченням бізнесу.
Отже, найсуттєвішими адміністративними бар’єрами на макрорівні, на думку,
учасників фокус-груп є:
− надмірне оподаткування (податки потрібно платити з першого ж місяця
реєстрації підприємства) і у зв’язку з цим неможливість діяти повністю легально та
прозоро;
− складне податкове адміністрування малих та середніх підприємств;
− велика кількість документів, необхідних для ведення підприємницької
діяльності;
− недостатній рівень державної підтримки малого та середнього підприємництва;
− труднощі в ліцензуванні певних видів діяльності (зокрема, жорсткі вимоги до
персоналу);
− неправильне трактування чиновниками своєї ролі у суспільстві, коли вони
вважають, що суспільство повинно працювати на них, а не навпаки.
Бар'єри, пов'язані з умовами ведення та фінансовим забезпеченням бізнесу на
макрорівні:
− монополізація ринків і домінування великого бізнесу;
− наявність у державі пільговиків, які мають різного роду преференції;
− недостатньо розвинута інфраструктура (неякісні дороги та сполучення);
− невідповідність вітчизняних стандартів якості європейським і, відповідно,
перешкоди при здійсненні експорту-імпорту;
− високі ставки кредитів, і як наслідок, їх недоступність.
Адміністративні бар'єри на рівні регіону:
25

− труднощі у реєстрації бізнесу;
− непрозорість тендерних процедур (часто підприємцям невідомо про
проведення закупівель);
− низька зацікавленість місцевої влади в сприянні розвитку бізнесу;
− недостатня інформативність інтернет-сайтів державних органів влади (важко
знайти потрібну інформацію або вона відсутня);
− податкова адміністрація, санепідемстанція розцінюються як каральні органи.
Вимоги, які ставляться ними часто є незрозумілими та суперечливими;
− відсутність кваліфікованих кадрів для здійснення певних видів діяльності
(наприклад, управління ОТГ);
− висока вартість оренди приміщень та землі;
− низький професійний рівень митників в питаннях митного оформлення товарів.
Бар'єри, пов'язані з умовами ведення та фінансовим забезпеченням бізнесу на
рівні регіону:
− низька етика бізнесу, зокрема, невиконання домовленостей постачальниками;
− нестача інформації (про умови ведення бізнесу, законодавство, нові технології)
та відсутність інформації про організації, які надають підтримку (юридичні консультації)
малому бізнесу;
− недостатній рівень співробітництва з іншими підприємствами;
− низькі заробітні плати, і, як наслідок, низька купівельна спроможність
споживачів та виїзд кваліфікованих працівників закордон;
− корупція в різних формах і проявах (вимагання хабарів, або накладення
штрафів);
− труднощі у пошуку кваліфікованих кадрів для здійснення певних видів
діяльності.
Виходячи з вищеописаних проблем, які гальмують започаткування та ведення
малого і середнього бізнесу ветеранами АТО у Тернопільській області, пропонуємо
запровадити такі заходи:
- Забезпечити максимальне спрощення процедури реєстрації малих та середніх
підприємств. Таке спрощення дасть змогу створити більш лояльне середовище для
започаткування і ведення малого і середнього підприємництва, адже саме зі створення
невеликих підприємств розпочинають свою діяльність ветерани АТО, започатковуючи
власний бізнес. Спрощення процедури реєстрації можна досягнути шляхом переведення
цієї процедури в електронний формат (наприклад, використовуючи портал «I go») та
збільшення кількості Центрів надання адміністративних послуг у різних районах
- Забезпечити відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими
суб’єктами підприємництва (демобілізованими учасниками АТО) для реалізації бізнес-
проектів. Уже найближчим часом для цієї цілі можуть бути виділені кошти з обласного
бюджету, проте для здійснення цього процесу має бути створено спеціальний фонд та
26

розроблено фінансово-економічний механізм проведення відшкодування відсоткових
платежів.
- Надавати пільги учасникам АТО при започаткуванні бізнесу. Ці пільги можуть
бути встановлені за рішенням управління соціального захисту населення Тернопільської
міської ради та районних рад і можуть стосуватися сплати податків з доходів фізичних осіб
та податку на прибуток підприємств.
- Створити бізнес-інкубатор, з метою здійснення консультування, навчання,
інформування та супроводу бізнесу ветеранів АТО. Бізнес-інкубатори опікуватимуть
молоді підприємства демобілізованих учасників АТО, допомагаючи їм виживати і рости
під час початкового періоду, коли вони найбільш уразливі. Також на базі бізнес-інкубатора
доцільно організувати проведення спеціалізованих навчань із започаткування власного
бізнесу, а також здійсювати юридичний супровід бізнесу.
- Надавати постійну інформаційну підтримку ветеранам АТО, які започатковують
та здійснюють підприємницьку діяльність, шляхом організації діяльності Центру
підтримки підприємництва в Тернопільській області. Основними завданнями такого
Центру повинні бути: створення умов для формування знань та навиків, необхідних
майбутнім підприємцям; забезпечення умов для отримання ветеранами АТО необхідної
інформаційної підтримки; розробка і втілення у практику бізнес-планів конкретних ідей
здійснення підприємницької діяльності.
- Сприяти створенню об’єднань власників бізнесу з метою навчання та обміну
досвідом між власниками бізнесу та ветеранами АТО.
- Створити на місцевому телебаченні сюжети про історії успішного
підприємництва. Героями таких сюжетів можуть бути як ветерани АТО, які вже заснували
та успішно здійснюють власну бізнесову діяльність, так і звичайні підприємці
Тернопільщини.
- Створити та підтримувати в актуальному стані електронну базу інфраструктури
підтримки підприємництва Тернопільської області та широко розповсюджувати дану
інформацію серед бізнесу та населення області. Завдяки наявності такої бази ветерани
АТО зможуть отримувати своєчасну, актуальну та достовірну інформацію у тих сферах
діяльності, які будуть їм цікавими для освоєння.
- Проводити систематичні семінари, тренінги, круглі столи, спрямовані на
підвищення конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу загалом та
підприємницької діяльності ветеранів АТО зокрема;
- Створити систему стимулювання для бізнесменів, які займаються суспільно
корисним бізнесом (наприклад, логістикою для АТО, волонтерською діяльністю щодо
учасників АТО, надають консультації стосовно започаткування і ведення бізнесу,
здійснюють безкоштовне стажування ветеранів АТО);
- Створити єдиний інформаційний ресурс з інформацією про умови ведення
бізнесу, законодавство, програми розвитку малого бізнесу, гранти, програми розвитку
регіону, інвесторів, тощо. Такий ресурс дасть змогу ветеранам АТО своєчасно отримувати
важливу інформацію та використовувати її у своїй бізнесовій діяльності.
27

Шляхи подолання перешкод та проблемних моментів започаткування і ведення малого та середнього бізнесу демобілізованих учасників бойових дій в зоні АТО на рівні Тернопільської області

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (18)

More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (15)