Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Експортний профіль Львівської області (2016-2017 роки)

175 views

Published on

Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.

Published in: Economy & Finance
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Експортний профіль Львівської області (2016-2017 роки)

  1. 1. Експортний профіль Львівської області (2016-2017 роки)1 Вступ Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту його продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб збільшення обсягів реалізації продукції та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад. Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики. 1 Станом на 17 жовтня 2017 року
  2. 2. 2 1. Економіка Львівської області: короткий огляд Площа Львівської області становить 3,6% від загальної території України й дорівнює 21,8 тис. кв. км. Чисельність наявного населення станом на 01.08.2017 р. – 2530 тис. осіб2 . У 2016 році у Львівській області налічувалося 114 649 малих та середніх підприємств, включаючи фізичних осіб-підприємців (ФОП). Із них 820 відносилися до категорії середніх, 14 749 до категорії малих (включаючи мікро) підприємств та 99 088 фізичних осіб-підприємців (ФОП). Водночас, в області функціонувало 17 великих підприємств, діяльність яких значною мірою впливала на економіку регіону. Таблиця 1. Структура сектору МСП області в 2016 році3 Підприємства за розміром Кількість підприємств Суб’єкти МСП (включаючи ФОП) 114 657 Фізичні особи-підприємці (ФОП) 99 088 Малі 14 749 ( у т. ч. мікро 12 225) Середні 820 Великі 17 2 За даними Державної служби статистики України 3 За даними Головного управління статистики у Львівській області http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/year/2016/t099916_1.pdf http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/express/2017/V0804_236.pdf.
  3. 3. 3 2. Львівська область на світових ринках: основні показники Обсяг експорту товарів Львівської області за 8 місяців 2017 року склав 979,169 млн. дол. США, що на 22,6% більше аналогічного показника 2016 року. При цьому, в області спостерігається негативне сальдо в торгівлі товарами в розмірі 381,058 млн. дол. США. Імпорт товарів за цей же період зріс на 29,4% - до 1 360,225 млн. дол. США. Експорт послуг за 6 місяців 2017 року склав 369,7 млн. дол. США, а імпорт - 50,2 млн. дол. США. За показниками зовнішньої торгівлі, Львівська область є лідером серед пілотних регіонів4 Програми USAID ЛЕВ. Зокрема, у 2016 році в області зафіксовано найбільший обсяг експорту послуг і другий за значенням обсяг експорту товарів порівняно з іншими пілотними регіонами Програми. У 2016 році коефіцієнт покриття експорту імпортом (товарів і послуг) становив 0,95, що є досить низьким показником не тільки серед пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ, а й у середньому по Україні, який складає 1,03. Водночас, показник обсягів експорту в розрахунку на 1 особу у Львівській області склав 496,5 дол. США, що є найкращим показником після Київської області та порівняно з іншими пілотними регіонами Програми. Таблиця 2. Показники зовнішньої торгівлі Львівської області, пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ та України в цілому Рік Показники Львівська Тернопільська Вінницька Херсонська Київська Україна 2016 Обсяг експорту товарів, млн. дол. США 1 275,6 294,3 983,0 246,6 1 705,1 36 361,7 2016 Питома вага в експорті товарів України 3,51% 0,81% 2,70% 0,68% 4,69% 100% 2016 Обсяг імпорту товарів, млн. дол. США 1 699,4 274,9 299,4 166,3 2 951,6 39 249,8 2016 Питома вага в імпорті України 4,33% 0,70% 0,76% 0,42% 7,52% 100% 2016 Обсяг експорту послуг, млн. дол. США 397,9 41,8 64,9 31,2 207,2 9 631,4 2016 Питома вага в експорті послуг України 4,13% 0,43% 0,67% 0,32% 2,15% 100% 2016 Обсяг імпорту послуг, млн. дол. США 67,0 5,7 17,9 5,0 201,3 5 304,7 2016 Питома вага в імпорті послуг України 1,26% 0,11% 0,34% 0,09% 3,79% 100% 2016 Загальний обсяг експорту товарів і послуг, млн. дол. США 1 673,5 336,1 1 047,8 277,8 1 912,3 45 993,1 2016 Загальний обсяг імпорту товарів і послуг, млн. дол. США 1 766,5 280,6 317,3 171,4 3 152,9 44 554,5 2016 Коефіцієнт покриття експортом імпорту5 0,95 1,2 3,30 1,62 0,61 1,03 2016 Обсяг експорту на 1 особу, дол. США6 496,5 270,9 607,9 231,4 978,8 1 078 2016* Питома вага експорту в реалізації МСП 25% ** 26% ** 21% 28% 2016*** Питома вага експорту у валовому регіональному продукті 45,5% 33,2% 42,7% 22,0% 46,2% 57,9% Джерела: Державна служба статистики України, Управління статистики Львівської області та власні розрахунки ГО “Інститут економічних досліджень та політичних консультацій”. * Дані реалізації МСП без урахування ФОПів. ** Дані вилучено з метою забезпечення виконання вимог Закону України "Про державну статистику" щодо конфіденційності інформації. *** Власні розрахунки. Аналіз показників зовнішньої торгівлі Львівської області з аналогічними даними інших пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ та України в цілому вказує на значний рівень реалізації експортного потенціалу регіону. За підсумками 2016 року, питома вага експорту в реалізації МСП області становила 25%, що є одним із найкращих показників порівняно з іншими пілотними регіонами Програми USAID ЛЕВ, але 4 Пілотними регіонами Програми USAID ЛЕВ, крім Львівської області, також є: Вінницька, Київська, Тернопільська та Херсонська області 5 Коефіцієнти розраховано на підставі даних Державної служби статистики України 6 Дані Моніторингу соціально-економічного розвитку України за січень - червень 2017 року (Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України) http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/Reytingova-otsinka-za-2016-rik-prezentatsiyni-materiali.pdf.
  4. 4. 4 поступається середньому показнику в Україні. За показником питомої ваги експорту області у валовому регіональному продукті Львівщина займає друге місце серед інших пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ після Київської області з показником у 45,5%. 3. Експорт Львівської області: основні характеристики У цілому спостерігається зростання експортних поставок як на рівні України в цілому, так і підприємств Львівської області зокрема (Див. Рисунок 1). За даними Головного управління статистики у Львівській області, зростання експорту Львівських підприємств у січні - серпні 2017 року порівняно з січнем – серпнем 2016 року зумовлено збільшенням поставок цукру та кондитерських виробів із цукру в 11,2 рази, жирів та олій – на 48,1%, меблів – на 44,4% та електротехнічного обладнання – на 28,3%. Це пов’язано зі зростанням попиту на українську продукцію та активізацією експортної діяльності львівських підприємств. Рисунок 1. Динаміка експорту Львівської області та України Протягом січня - серпня 2017 року найбільшими країнами-покупцями товарів, що експортувалися підприємствами Львівської області, були Польща, Німеччина, Чехія та Данія, на які припало більше 50% усіх експортних поставок продукції регіону. Водночас, 55% експорту послуг із Львівщини протягом січня - червня 2017 року здійснювалося до 3-х країн: Німеччини, Польщі та Мальти (Див. Таблицю 3)7 . 7 http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/oper/2017/t100817_1.pdf http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/oper/2017/t100617_3.pdf
  5. 5. 5 Таблиця 3. Географічна структура експорту товарів та послуг підприємствами Львівської області8 Обсяг експорту товарів за 8 місяців 2017 року Обсяг експорту послуг за 6 місяців 2017 року Країна млн. дол. США Питома вага Країна млн. дол. США Питома вага Польща 269,0 27,5% Німеччина 57,3 26,4% Німеччина 122,4 12,5% Польща 31,1 14,3% Чехія 67,3 6,9% Мальта 25,7 11,8% Данія 64,1 6,5% Данія 22,7 10,2% РФ 26,2 2,7% США 16,9 7,8% Словаччина 25,0 2,6% Іспанія 12,8 5,9% Румунія 24,7 2,5% Велика Британія 6,0 2,8% Угорщина 23,9 2,4% Канада 4,1 1,9% Індія 23,4 2,4% Нідерланди 3,8 1,7% Портуґалія 21,8 2,2% Бельґія 3,5 1,6% Бельгія 21,0 2,1% Чехія 3,5 1,6% Іспанія 19,3 2,0% Швеція 3,2 1,5% Білорусь 19,1 1,9% Австрія 2,9 1,4% Інші 252,0 25,7% Інші 22,0 10,1% Усього 979,2 100% Усього 217,0 100% Що стосується товарної номенклатури експорту області, то її основу традиційно складають електротехнічне обладнання, продукти рослинного походження, зокрема зернові культури, текстильні матеріали та вироби з них, промислові товари, зокрема меблі та іграшки, деревина та вироби з неї, готові харчові продукти (Див. Рисунок 2). 8 За даними Головного управління статистики у Львівській області http://www.lv.ukrstat.gov.ua.
  6. 6. 6 Рисунок 2. Основні групи товарів, що експортувалися Львівською областю у січні-серпні 2017 року*9 * - згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. Аналіз показників експорту послуг за перше півріччя 2017 року вказує на домінування в експорті послуг із переробки матеріальних ресурсів (49,2%), послуг у сфері телекомунікацій та IT (30,9%). На ці групи припадає 80,1% усього обсягу експорту послуг із регіону (Див. Рисунок 3). З урахуванням об’єктивних особливостей регіону існує значний потенціал до зростання в абсолютному вимірі та збільшення питомої ваги експорту транспортних послуг, а також послуг, пов’язаних із подорожами. Місцевій владі варто сконцентрувати зусилля на сприянні діяльності підприємств саме в зазначених сферах, які мають значний потенціал до зростання. Рисунок 3. Основні групи послуг, що експортувалися Львівською областю в січні - червні 2017 року10 9 За даними Головного управління статистики у Львівській області 10 За даними Головного управління статистики у Львівській області
  7. 7. 7 4. МСП області: перешкоди виходу на нові ринки Дослідження “Щорічна оцінка ділового клімату” (ABCA) 2016 показало, що питома вага підприємств- експортерів Львівської області переважає питому вагу підприємств, які здійснюють імпорт. Зокрема, за даними опитування, 15% МСП Львівщини є експортерами, і тільки 9% - імпортерами. При цьому, показник кількості МСП-експортерів у середньому по Україні складає 12%, а імпортерів - 11%. У ході дослідження ABCA 2016 майже 52% опитаних МСП Львівщини заявили, що не планують виходити на нові ринки збуту протягом наступних двох років. Цей показник майже збігається із середнім значенням по Україні, що становить 54%. Водночас, серед тих підприємств Львівської області, які мають намір опановувати нові ринки, 46% заявили, що планують вийти на ринок ЄС, а 31% - на ринки інших держав. За даними зазначеного дослідження, основними перешкодами виходу МСП області на нові ринки є: відсутність партнерів за кордоном, недостатність фінансових можливостей, складність і тривалість процедур оформлення експортних документів, конкуренція, недостатність наявного попиту на товари й послуги, складність в адаптації продукції до потреб нових ринків, а також непередбачуваність торговельної політики України (Див. Рисунок 4). Рисунок 4. Причини, через які МСП не планують виходити на нові ринки Джерело: АBCA
  8. 8. 8 Зокрема, саме брак партнерів за кордоном стримує 33% опитаних МСП від виходу на зовнішні ринки. Також вагомою перешкодою для 28% опитаних є брак фінансових можливостей. Аналіз цих даних вказує на наявність декількох груп перешкод. Одна з них пов’язана з суб’єктивною спроможністю підприємців адаптуватися до нових викликів та використовувати нові можливості, у т. ч. на зовнішніх ринках. Інша група пов’язана зі сферою відповідальності держави, яка має створити кращі умови для здійснення підприємницької діяльності. Водночас, є також об’єктивні чинники, що формують середовище, у якому працюють МСП. Центральні та місцеві органи влади мають бути зацікавлені в розвитку малих і середніх підприємств та їх виході на зовнішні ринки. Мова йде про необхідність формування комплексу заходів, що сприятимуть інтернаціоналізації малих і середніх підприємств. І хоча вирішення багатьох зазначених проблем вимагає відповідних рішень на загальнонаціональному рівні, можна багато чого зробити на рівні регіону. У таких умовах необхідність здійснення заходів зі спрощення процедур торгівлі стає важливим фактором не тільки для підприємців Львівщини. І саме в цьому полягає відповідальність держави, яка повинна створити сприятливі умови для експортної діяльності таких підприємств. Державна політика та законодавство у сфері зовнішньої торгівлі мають бути прогнозованими, а процедури ухвалення рішень прозорими та зрозумілими.
  9. 9. 9 5. Державна підтримка очима бізнесу Результати “Щорічної оцінки ділового клімату” (ABCA) 2016 засвідчили, що малий та середній бізнес Львівської області потребує, насамперед, створення державою сприятливих умов для ведення бізнесу, а не прямої державної підтримки. Це відповідає настроям підприємництва в Україні в цілому. Опитування виявило, що пріоритетними інструментами державної підтримки виробничо-комерційної діяльності в цілому та виходу на зовнішні ринки зокрема бізнес вбачає у зменшенні кількості документів для ведення підприємницької діяльності та спрощенні податкового адміністрування. Зокрема, 86% опитаних підприємств Львівщини вважають, що необхідно спростити адміністрування податків. Майже стільки ж опитаних виступають за зменшення кількості документів для ведення підприємницької діяльності. Значну підтримку серед опитаних (82%) має ідея створення єдиного інформаційного ресурсу для підприємців, який би висвітлював правила ведення бізнесу, а також інформував щодо останніх змін та нововведень у цій сфері. Таким чином, очікуваними заходами державної політики з покращення бізнес-клімату для МСП Львівської області є: • спрощення податкового адміністрування; • зменшення кількості документів, необхідних для ведення підприємницької діяльності; • створення єдиного інформаційного ресурсу для підприємців;  спрощення доступу МСП до державних закупівель (Див. Рисунок 5).
  10. 10. 10 Рисунок 5. Інструменти державної підтримки: очікування бізнесу Джерело: АBCA
  11. 11. 11 6. Заходи з просування експорту у Львівській області Документи політики: o Стратегія розвитку Львівської області на період до 2020 року (завдання 1.1.6. Збільшення/диверсифікація високотехнологічного експорту та імпортозаміщення; операційна ціль 1.2: високотехнологічна економіка - стимулювання бізнесу до збільшення/диверсифікації високотехнологічного експорту; збільшення частки експорту високотехнологічної продукції); o План заходів із реалізації у 2017 – 2018 роках Стратегії розвитку Львівської області на період до 2020 року (завдання 1.1.6. Збільшення/диверсифікація високотехнологічного експорту та Імпортозаміщення; завдання 4.1.8. Нарощування експортного потенціалу сільського господарства); o Програма соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2017 рік (цілі й пріоритети: супровід існуючих та залучення нових інвесторів для розвитку економіки Львівщини; кредитування малого бізнесу; підтримка ініціатив громад, у тому числі через обласний конкурс мікропроектів); o Програма підвищення конкурентоспроможності Львівської області на 2016-2020 роки (передбачено створення інвестиційного порталу області, який буде використовуватися для інформування, у т. ч. експортерів, про міжнародні події та можливу співпрацю). Діалог влади та бізнесу забезпечується через: o Регіональну раду підприємців, яка забезпечує зворотний зв’язок між обласною державною адміністрацією, керівниками малих та середніх підприємств, бізнес-асоціацій; o Комітет підприємців Львівщини, діяльність якого спрямована на формування чітких та справедливих правил стосунків між владними органами та бізнесом; o Комітет із питань зовнішньоекономічної діяльності Львівської ТПП, метою діяльності якого є більш ефективне використання підприємницьких ініціатив, розвиток підприємницького самоврядування; o Центр підтримки експорту при ТПП Львівської області консультує щодо здійснення експортної діяльності та підтримує на світових ринках; o Регіональні інституції з підтримки експортної діяльності. Інформаційно-інвестиційні заходи: o “Міжнародний економічний форум” (м Львів); o Форум місцевого розвитку (м. Трускавець); o Місцеві та виїзні виставково-ярмаркові заходи, у яких беруть участь підприємства регіону; Проекти технічної допомоги: o Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (ЛЕВ); o Проект “Розвиток молочного бізнесу в Україні”, фінансується Департаментом закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади (DFATD) та Урядом Канади.
  12. 12. 12 Висновки Серед переваг Львівської області для розвитку експортної діяльності МСП можна назвати такі фактори, як наближеність до кордонів з ЄС, наявність адміністративних кордонів із 5-ма областями України, значна туристична інфраструктура (у т. ч. природний потенціал: ліси, мінеральні джерела, грязі); траса Львів - Чоп, наявність таких розвинутих галузей, як машинобудування, легка промисловість та IT. Серед викликів щодо розвитку експортного потенціалу регіону можна назвати несприятливе економічно-правове середовище, складний доступ до місцевих ресурсів, брак фахівців робітничих професій, відтік робочої сили за кордон, а також якість доріг. У цілому ж реалізація експортного потенціалу регіону залежить, серед іншого, від проактивної позиції бізнесу області, а також ефективності та послідовності зусиль місцевої влади, спрямованих на створення сприятливих для розвитку підприємницької діяльності умов в цілому та експорту зокрема. Порівняно з минулорічними показниками експортна діяльність регіону покращилась. На це вплинула активна діяльність у цьому напрямку органів місцевої влади та самоврядування, проактивна позиція підприємництва, а також відкриття нових експортоорієнтованих підприємств у регіоні. Позитивну роль відіграє Угода про Асоціацію між Україною та ЄС. Експортний профіль області - це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку експорту в регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток області. Моніторинг відбувається на основі низки індикаторів, відстеження зміни яких дозволяє робити висновки щодо розвитку експортної діяльності в регіоні, визначати напрямки регіональної політики, збільшувати її ефективність, а в кінцевому підсумку – сприяти зростанню добробуту регіону. Експортний профіль може використовуватись як основа для підготовки щорічного звіту про стан та перспективи розвитку експорту регіону, який готуватиметься регіональною владою, а також для планування та оцінки ефективності заходів підтримки експорту. Застереження: Окремі статистичні дані, наведені в Експортному профілі, можуть бути уточнені Державною службою статистики в майбутньому. Уточнені дані можуть дещо відрізнятись, хоча відмінності, зазвичай, є незначними. Цей документ підготовлено в рамках реалізації завдань Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (ЛЕВ).
  13. 13. 13 Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
  14. 14. 14 Додаток до Експортного профілю Львівської області 1. Орієнтовний перелік товарних груп, які можуть постачатися на експорт підприємствами Львівської області Таблиця 1. Потенційні ринки реалізації деяких товарних груп, які можуть експортуватися Львівською областю Код УКТ ЗЕД* Назва товарної групи 0201 М’ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене 0202 М’ясо великої рогатої худоби, морожене 0207 М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці, зазначеної в товарній позиції 0105, свіжі, охолоджені або морожені 1001 Пшениця і суміш пшениці 1003 Ячмінь 1005 Кукурудза 1703 Патока (меляса) 1205 Насіння свиріпи або ріпаку 2304 Макуха 2306 Макуха та інші тверді відходи і залишки, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305 0407 Яйця птахів у шкаралупі, свіжі, консервовані або варені 4401 Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо 4403 Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню 4407 Лісоматеріали розпиляні або розколоті вздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, які мають або не мають торцеві з’єднання, завтовшки більш як 6 мм 4805 Інші папір та картон, некрейдовані, у рулонах або в аркушах 4810 Папір та картон, покриті з одного або двох боків каоліном (китайською глиною) або іншими неорганічними речовинами, з використанням сполучної речовини або без неї 4818 Папір туалетний та аналогічний папір, целюлозна вата або полотно з целюлозних волокон господарсько-побутового або санітарно-гігієнічного призначення 4819 Ящики, коробки, мішки, пакувальні пакети та інша тара з паперу, картону, целюлозної вати або полотна з целюлозних волокон; коробки для картотек, лотки для листів та аналогічні вироби з паперу та картону 7308 Металоконструкції (за винятком збірних будівельних конструкцій товарної позиції 9406) та їх частини 9405 Лампи (світильники) та освітлювальне обладнання, включаючи прожектори та їх частини 9403 Інші меблі та їхні частини * - відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
  15. 15. 15 2. Найбільші світові імпортери деяких товарів, які може експортувати Львівська область У Таблиці 2 наведено перелік 10 країн – найбільших світових імпортерів окремих категорій товарів, що можуть експортуватися Львівською областю станом на 2016 рік.11 Перелік товарів сформовано на основі даних Таблиці 1 цього Додатку. Російська Федерація може розглядатись як ринок для українських товарів лише за умови припинення агресії та торговельної війни проти України. Таблиця 2. Потенційні ринки реалізації деяких товарних груп, які можуть експортуватися Львівською областю УКТ ЗЕД Країна імпортер Імпорт у 2016 році, тис. дол. США % 0201 М’ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене Світовий обсяг 20424862 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 10571193 52% 2 США 2738642 13% 3 Японія 1656324 8% 4 Чилі 818443 4% 5 Мексика 689145 3% 6 Канада 566754 3% 7 Корeйська Республіка 547061 3% 8 РФ 290496 1% 9 Тайпей, КНР 264357 1% 10 Об'єднані Арабські Емірати 241641 1% 0202 М’ясо великої рогатої худоби, морожене Світовий обсяг 20117658 100% 1 КНР 2458815 12% 2 США 2235594 11% 3 В'єтнам 2186085 11% 4 Європейський Союз (ЄС-28) 2030401 10% 5 Гон-Конґ 1585046 8% 6 Корeйська Республіка 1544476 8% 7 Єгипет 1004781 5% 8 Японія 993402 5% 9 Російська Федерація 830977 4% 10 Тайпей, КНР 491303 2% 0207 М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці Світовий обсяг 23162005 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 8374066 36% 2 Саудівська Аравія 1509655 7% 3 Гон-Конґ 1407508 6% 4 КНР 1284763 6% 11 За даними Trade Map: http://www.trademap.org/Index.aspx
  16. 16. 16 5 Японія 1168865 5% 6 Мексика 1008230 4% 7 Об'єднані Арабські Емірати 725228 3% 8 В'єтнам 549235 2% 9 Ірак 404654 2% 10 Канада 403659 2% 1001 Пшениця і суміш пшениці Світовий обсяг 38043462 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 7766352 20% 2 Індонезія 2408210 6% 3 Алжир 1790473 5% 4 Єгипет 1537611 4% 5 Японія 1361701 4% 6 Бразилія 1335389 4% 7 Марокко 1304339 3% 8 Нігeрія 1114975 3% 9 Філіппіни 1040762 3% 10 Корeйська Республіка 1007603 3% 1003 Ячмінь Світовий обсяг 5541876 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 1636098 30% 2 КНР 1141938 21% 3 Саудівська Аравія 713082 13% 4 Японія 261218 5% 5 Іран 217672 4% 6 Йорданія 190100 3% 7 Марокко 179065 3% 8 Бразилія 169296 3% 9 Алжир 153413 3% 10 Лівія 90897 2% 1005 Кукурудза Світовий обсяг 30453506 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 6300999 21% 2 Японія 3066823 10% 3 Мексика 2689945 9% 4 Корeйська Республіка 1898337 6% 5 Єгипет 1519705 5% 6 В'єтнам 1397037 5% 7 Іран 933403 3% 8 Колумбія 871449 3% 9 Тайпей, КНР 784445 3% 10 Алжир 769238 3%
  17. 17. 17 1703 Патока (меляса) Світовий обсяг 1053387 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 403116 38% 2 США 154361 15% 3 Корeйська Республіка 104709 10% 4 Філіппіни 81447 8% 5 Туреччина 46240 4% 6 Канада 33696 3% 7 Японія 25765 2% 8 ПАР 23041 2% 9 В'єтнам 22771 2% 10 Тайпей, КНР 22539 2% 1205 Насіння свиріпи або ріпаку Світовий обсяг 9746306 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 5100176 52% 2 КНР 1490453 15% 3 Японія 1043541 11% 4 Мексика 617318 6% 5 Пакистан 464417 5% 6 Об'єднані Арабські Емірати 305063 3% 7 США 240692 2% 8 Туреччина 106635 1% 9 Канада 104776 1% 10 Бангладeш 50378 1% 2304 Макуха Світовий обсяг 25728221 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 9403091 37% 2 В'єтнам 1735479 7% 3 Індонезія 1573862 6% 4 Таїланд 1041291 4% 5 Філіппіни 936637 4% 6 Мексика 831890 3% 7 Корeйська Республіка 780876 3% 8 Японія 753920 3% 9 Єгипет 646491 3% 10 Іран 539031 2% 2306 Макуха та інші тверді відходи і залишки, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305 Світовий обсяг 5597849 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 2463748 44% 2 США 956066 17% 3 Корeйська Республіка 266402 5%
  18. 18. 18 4 КНР 198340 4% 5 Нова Зеландія 190684 3% 6 Туреччина 189809 3% 7 В'єтнам 124917 2% 8 Індія 124321 2% 9 Білорусь 121761 2% 10 Таїланд 113317 2% 0407 Яйця птахів у шкаралупі, свіжі, консервовані або варені Світовий обсяг 3468813 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 1585137 46% 2 Ірак 281417 8% 3 Російська Федерація 222741 6% 4 Гон-Конґ 183942 5% 5 Мексика 167553 5% 6 Сінгапур 113054 3% 7 Канада 81391 2% 8 Об'єднані Арабські Емірати 77442 2% 9 США 66841 2% 10 Швейцарія 56161 2% 4401 Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо Світовий обсяг 8991635 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 3777507 42% 2 Японія 2201791 24% 3 КНР 1909793 21% 4 Корeйська Республіка 283343 3% 5 Туреччина 234983 3% 6 США 109040 1% 7 Канада 94089 1% 8 Тайпей, КНР 91934 1% 9 Індія 56571 1% 10 Швейцарія 52584 1% 4403 Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою Світовий обсяг 16333601 100% 1 КНР 8082410 49% 2 Європейський Союз (ЄС-28) 3670682 22% 3 Індія 1277685 8% 4 Японія 824255 5% 5 Корeйська Республіка 578027 4% 6 Уругвай 545324 3% 7 Канада 291572 2% 8 В'єтнам 242532 1% 9 США 137027 1% 10 Тайпей, КНР 122176 1%
  19. 19. 19 4407 Лісоматеріали розпиляні або розколоті вздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, які мають або не мають торцеві з’єднання, завтовшки більш як 6 мм Світовий обсяг 36278135 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 10077831 28% 2 КНР 8136625 22% 3 США 6813098 19% 4 Японія 2129581 6% 5 Єгипет 894462 2% 6 Корeйська Республіка 615695 2% 7 Мексика 534661 1% 8 Канада 464666 1% 9 Саудівська Аравія 423917 1% 10 В'єтнам 404136 1% 4805 Інші папір та картон, некрейдовані, у рулонах або в аркушах Світовий обсяг 10474438 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 5373924 51% 2 США 638546 6% 3 Канада 364456 3% 4 В'єтнам 311624 3% 5 Мексика 299799 3% 6 Туреччина 204214 2% 7 КНР 199625 2% 8 Коста Ріка 197261 2% 9 Малайзія 147348 1% 10 Індонeзія 129174 1% 4810 Папір та картон, покриті з одного або двох боків каоліном (китайською глиною) або іншими неорганічними речовинами, з використанням сполучної речовини або без неї Світовий обсяг 26459982 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 12131976 46% 2 США 2299791 9% 3 КНР 1056377 4% 4 Канада 771994 3% 5 Мексика 765776 3% 6 Туреччина 618048 2% 7 Російська Федерація 588924 2% 8 Індія 552627 2% 9 В'єтнам 549532 2% 10 Японія 499908 2%
  20. 20. 20 4818 Папір туалетний та аналогічний папір, целюлозна вата або полотно з целюлозних волокон Світовий обсяг 10515191 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 4854010 46% 2 США 1280761 12% 3 Канада 651390 6% 4 Японія 368339 4% 5 Гон-Конґ 264166 3% 6 Швейцарія 247956 2% 7 Норвегія 245738 2% 8 Філіппіни 204534 2% 9 Австралія 189766 2% 10 Саудівська Аравія 140917 1% 4819 Ящики, коробки, мішки, пакувальні пакети та інша тара з паперу, картону, целюлозної вати Світовий обсяг 20187274 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 9222283 46% 2 США 2553940 13% 3 Мексика 1076748 5% 4 Канада 828856 4% 5 Швейцарія 549772 3% 6 Гон-Конґ 376907 2% 7 Японія 370633 2% 8 Індонeзія 276492 1% 9 Австралія 244599 1% 10 Російська Федерація 235202 1% 7308 Металоконструкції Світовий обсяг 40150383 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 12061253 30% 2 США 4451705 11% 3 Японія 1783531 4% 4 Корeйська Республіка 1448207 4% 5 Австралія 1129677 3% 6 Швейцарія 982420 2% 7 Канада 936358 2% 8 Алжир 895002 2% 9 Норвегія 886716 2% 10 Сінгапур 876903 2% 9405 Лампи (світильники) та освітлювальне обладнання Світовий обсяг 43978300 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 16418922 37% 2 США 11279973 26% 3 Канада 1595210 4% 4 Японія 995311 2%
  21. 21. 21 5 Австралія 930111 2% 6 Об'єднані Арабські Емірати 848977 2% 7 Швейцарія 719079 2% 8 Мексика 712770 2% 9 В'єтнам 620589 1% 10 Гон-Конґ 586142 1% 9403 Інші меблі та їхні частини Світовий обсяг 75236168 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 26125326 35% 2 США 23225274 31% 3 Канада 2639920 4% 4 Японія 2524553 3% 5 Швейцарія 2051777 3% 6 Австралія 1565418 2% 7 Об'єднані Арабські Емірати 1179856 2% 8 Норвeгія 1058677 1% 9 КНР 1006453 1% 10 Саудівська Аравія 913426 1%
  22. 22. 22 3. Режими торгівлі України з основними торговельними партнерами На сьогоднішній день значна частина українських товарів постачається на зовнішні ринки у режимі вільної торгівлі (ЗВТ/FTA) або у режимі найбільшого сприяння (РНС/MFN). При цьому слід пам’ятати, що на експорт товарів впливає не тільки розмір ввізного мита (тарифу), а й нетарифні інструменти торговельної політики. Мова йде про санітарні та фітосанітарні вимоги до продукції, технічні регламенти, заходи торговельного захисту тощо. Саме такі заходи активно використовуються у тому числі з метою прихованого обмеження імпорту такими країнами як РФ, КНР, Індія та іншими. Російська Федерація може розглядатись як ринок для українських товарів лише за умови припинення агресії та торговельної війни проти України. Таблиця 2. Режими торгівлі України з основними торговельними партнерами Країна/група країн Режим торгівлі Джерела* Європейський Союз Зона вільної торгівлі відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/984_011?te st=4/UMfPEGznhhaP1.ZixKBnfzHI4s.s80msh8Ie6 Туреччина Режим найбільшого сприяння (MFN) https://www.wto.org/english/tratop_e/tariffs_e/t ariff_data_e.htm (необхідна реєстрація на сайті) Держави -учасниці СНД Зона вільної торгівлі відповідно до Договору про зону вільної торгівлі Держав – учасниць СНД. Відповідно до прийнятого закону Російська Федерація (РФ) в односторонньому порядку призупинила дію зазначеного Договору. Крім того, у торгівлі з РФ діють двосторонні обмеження, пов’язані із запровадженням санкцій та інших заходів, які обмежують взаємну торгівлю та транзит. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/997_n25 США Режим найбільшого сприяння (MFN) Генералізована система преференцій (the U.S. Generalized System of Preference – GSP/ГСП) https://www.wto.org/english/tratop_e/tariffs_e/t ariff_data_e.htm (необхідна реєстрація на сайті) https://ustr.gov/issue-areas/trade- development/preference-programs/generalized- system-preferences-gsp/gsp-program-i-0 Канада Зона вільної торгівлі відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/en/124_052 -16 Грузія Режим вільної торгівлі відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268_600 Швейцарія Зона вільної торгівлі відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ (Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн) http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/998_456 Країни-члени СОТ Режим найбільшого сприяння (MFN) https://www.wto.org/english/thewto_e/whatis_e/ tif_e/org6_e.htm (у разі реєстрації можливо дізнатись про митний тариф по кожній країні- члену СОТ) http://ptadb.wto.org/ptaList.aspx * - будь-яку інформацію щодо режиму торгівлі з іншими країнами можна отримати через звернення (письмове або у електронному вигляді) до сектору обробки запитів і нотифікацій департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а також в Посольствах України за кордоном.

×