Трудове виховання

1. це процес залучення молоді до різноманітних
педагогічно організованих видів суспільно корисної
праці з метою передання їй виробничого досвіду,
розвитку в неї творчого практичного мислення,
працьовитості й свідомості людини праці.

2. — психологічна підготовка
особистості до праці
(усвідомлення соціальної
значущості праці,
формування прагнення
сумлінно і відповідально
працювати, дбайливо
ставитися до результатів
праці тощо);
— практична підготовка до
праці (озброєння учнів
необхідними знаннями,
вироблення у них умінь і
навичок трудової
діяльності, виховання
основ трудової культури)

3. —учень прилучається до життя суспільства, досвіду спілкування у
виробничій сфері, навчається ефективних прийомів виробничої
діяльності;
— виготовляючи продукцію власними руками, учень відчуває, що
він на щось здатний, а добре зроблена річ приносить естетичне
задоволення;
— плата за роботу переконує учня в значущості його праці,
самостійно зароблені гроші вчать ощадливості;
— продуктивна праця впривчає до трудових зусиль,
розвиває суспільну активність,удосконалює трудові
вміння і навички

4. — цілеспрямованість: вихованці мають розуміти мету роботи;
— зв'язок із навчальною діяльністю;
— усвідомлення того, що виховна ефективність праці зростає за
умови, коли вихованці є її організаторами, а не лише
виконавцями;
— доступність конкретних заходів;
— ґрунтування на наукових засадах;
— колективний характер. За такої умови формуються товариські
взаємини, дух співробітництва, взаємодопомоги, здатність до
спільних трудових зусиль;
— орієнтація на формування в молоді любові до праці,
стимулювання відчуття радості від неї.

5. Прибирання берега
річки Орчик

6. На території
Красноперівського лісу

8. У парку машинобудівного заводу

9. Біля гуртожитку училища

10. У навчальних кабінетах