Теоретичний матеріал до заняття 6.1

1. Основні цілі політики гетьмана Мазепи
об’єднання українських земель — Гетьманщини, Правобережної України, Запоріжжя,
Слобідської України та Ханської України в складі єдиної Української держави на чолі з
гетьманом, а також створення гетьманської влади як основи держави європейського типу
зі збереженням системи козацького самоврядування
Внутрішня політика І. Мазепи
І. Мазепа –займався активною культурно-просвітницькою діяльністю:
За 22 года своего гетманства Иваном Мазепой было построено, восстановлено и
реставрировано свыше 100 церквей и монастырей в городах Киеве, Запорожской Сечи,
Новобогородицке, Макошине, Домнице, Глухове, Прилуках, Максаковке, Гадяче,
Мошнах, Нежине, Бахмаче, Чернигове, Белой Церкви (1706р Никольская церков),
Переяславе-Хмельницком, Батурине, Лубнах, Новгород-Северском, Дегтяревке, в том
числе и в России — в Рыльске, Ивановском, Мазеповке, Крупце и т. д. По сведениям
Национального художественного музея Украины архитектурный стиль этих церквей
получил название «Мазепинское барокко».
І. Мазепа домігся надання Києво-Могилянської колегії у 1701 р. статусу академії.
І.Мазепа мріяв про об’єднання України під своєю владою, сприяв формуванню
аристократичної верхівки українського суспільства, тобто перетворення козацької
старшини на освічену шляхетську верству – «бунчукових товаришів».
Бунчукові товариші – частина козацької старшини в Гетьманщині кінця ХVII – XVIII ст.,
яка хоч і не займала військово-адміністративних посад, але перебувала під
покровительством гетьмана і за рангом трохи нижче за полковника. Уперше бунчукові
товариші як привілейований клас старшини формується за гетьмана І. Самойоловича.
У 1701 р. І. Мазепа видав універсал про запровадження на Лівобережжі дводенної на
тиждень панщини, що означало початок повернення до закріпачення селян. За це в
народі І. Мазепу прозвали «вітчимом України».
У 1704 р. війська І. Мазепи, придушивши антипольське повстання С. Палія, зайняли
Правобережжя., яке перейшло під владу гетьмана. До 1708/1709 р. І. Мазепа фактично був
гетьманом об’єднаної України.
Зовнішня політика І. Мазепи
У 1689 р. І. Мазепа брав участь у другому
Кримському поході українських та російських військ
у Крим, який також як і перший похід зазнав невдачі.
Українські козаки змушені були постійно брати
участь у військових походах на боці Росії.
У 1700 р. розпочалася Північна війна.

2. Північна війна 1700 – 1721 рр. – це війна між Росією та Швецією за узбережжя
Балтійського моря. Завершилася перемогою Росії. У війну також були втягнені Річ
Посполита, Данія, Саксонія та Гетьманщина. Під час Північної війни Росію очолював цар
Петро І.
Північна війна 1700 – 1721 рр. точилася між Швецією та антишведським
союзом у складі Речі Посполитої, Росії, Данії, Саксонії.
Зовнішньополітичні передумови антимосковського повстання Івана Мазепи
Перемога російського царя Петра І і польського короля Августа ІІ = Україна була б
поділена між Польщею та Росією
Перемога шведського короля Карла ХІІ і його ставленика Станіслава Лещинського =
Україна, як союзник Москви, опинилася б під владою Польщі й втратила б автономію
Єдиним порятунком було визволення з-під влади царя, до того ж заздалегідь, до
закінчення війни та укладення мирного договору
У 1705-1706 рр. І. Мазепа встановлює таємні стосунки з С. Лещинським та Карлом
ХІІ
Вся Украина, включая княжества Северское, Киевское, Черниговское и Смоленское,
должна вернуться под владычество Польши и оставаться под ее Короной, за что Мазепа
награждается титулом князя и получает Витебское и Полоцкое воеводства с теми же
правами, которые имеет Герцог Курляндский в своей земле
Навесні 1709 р. І. Мазепа та Карл ХІІ укладають договір
Гетьманщина + Швеція
1) Україна має бути незалежною і вільною;
2) усі загарбані Московією землі, що колись належали «руському» народові, мають бути
повернені Українському князівству;
3) шведський король зобов’язаний захищати країну від усіх ворогів і посилати допомогу,
коли про це просять гетьман і «стани»;
4) Мазепа має бути довічним князем України;
5) шведський король не має права претендувати на титул князя чи командувача збройних
сил князівства;
6) для стратегічних потреб шведське військо може займати п’ять українських міст
(Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч)
В конце октября 1708р с левого берега Десны к Карлу, стоявшему лагерем на юго-востоке
от Новгорода-Северска, в Горках. С Мазепой было 1.500 казаков.

3. К шведам, кроме 3 — х тысячного отряда Мазепы, позднее присоединилась часть
запорожского войска под началом кошевого атамана — Константина Гордиенко в
количестве до 7 тысяч человек. (весна 1709р)
Высокие договаривающиеся стороны» делят Россию между собой: «Все, что завоюется из
бывшей территории Московщины, будет принадлежать на основании военного права
тому, кто этим завладеет».
Однако Мазепа осознал свою ошибку почти сразу после своего перехода к шведам.
Покинутый своими полковниками, предвидя разгром шведов, он безуспешно пытался
предложить Петру І предать в его руки шведского короля и его генералов. Уже в конце
ноября 1708 года, менее чем через месяц после перехода, миргородский полковник,
будущий гетман Д. Апостол, один из самых близких Мазепе людей, прибыл с этим
предложением к Петру
Петро І у відповідь на дії Мазепи вжив швидких і рішучих заходів:
— було обрано нового гетьмана (Стародубського полковника Івана Скоропадського);
— в усіх церквах Московського царства Мазепі проголосили анафему (церковне
прокляття);
— в центральні райони Гетьманщини та на Правобережжя введено російські війська;
— знищено гетьманську резиденцію м. Батурин разом із усіма жителями; (листопад 1708
р.)
— над прихильниками Мазепи було проведено суд (до страти засуджено близько 900
представників старшини), а самого гетьмана звинувачували у намірі передати Україну
Польщі та повернути унію;
— після переходу на бік Мазепи 8-тисячного загону запорожців на чолі з кошовим
отаманом Костем Гордієнком, навесні 1709 р. за наказом Петра І була зруйнована
Запорозька Січ. (14 травня 1709 р.)
Вирішальна битва між російськими військами і військами шведів та І. Мазепи відбулася
27 червня 1709 р. під Полтавою. Російські війська здобувають перемогу. Карл ХІІ та
І.Мазепа втікають до Молдовського князівства у м. Бендери, де у 1709 р. і помирає
І.Мазепа.