День довкілля відзначається в Україні щороку (у третю суботу квітня) починаючи з 1999 року встановлений Указом Президента України «Про День довкілля», на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, громадських природоохоронних організацій, з метою розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево-Життя» та іншими громадськими ініціативами. З метою поширення екологічних знань відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-калейдоскоп «Наше довкілля – це наш простір» (до дня Довкілля). Запрошуємо до перегляду!

1. Наше довкілля – це наш простір
(до Дня довкілля)
віртуальна книжкова
виставка-калейдоскоп

2. Завдання людини на Землі любити природу,
захищати її, прагнути гармонійно співіснувати з
природним середовищем. Робити все можливе
для покращення екологічної ситуації в державі
та для збагачення природи, збереження її
біологічного різноманіття.
Довкілля – основний ресурс відтворення життя на
планеті. Воно не є нашою тимчасовою власністю, а
належить також наступним поколінням. Усе, що ми
створюємо, може привести до непередбачених
наслідків у природі. Тому реалізація права людини
на сприятливе для її здоров'я та добробуту
навколишнє середовище є основною метою
сталого розвитку як України в цілому, так і
Вінниччини зокрема.

3. День навколишнього середовища відзначається в Україні
щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно з Указом
Президента України «Про День довкілля» № 855/98.
Спочатку свято було задумано для того, щоб відзначити
Стокгольмську конференцію з довкілля, яка стала однією з
найважливіших в історії екологічного руху.
Цього дня була заснована UNEP (United
Nations Environment Network) – Екологічна
програма ООН, яка зараз є основним
організатором та ідеологом Дня довкілля.
У 2022 році Український День
навколишнього середовища (День довкілля)
припадає на 16 квітня.

4. Широкомасштабне російське вторгнення в Україну, яке триває з 24 лютого,
вже призвело до значних втрат для українського довкілля, нанесло серйозної
шкоди для економіки та інфраструктури країни. На звільнених від окупації
територіях виявлені жахливі військові злочини, вбивства мирних мешканців
та масові поховання. Окупант продовжує обстрілювати житлові райони міст,
небезпечні промислові та інфраструктурні об’єкти.
Жодна війна ніколи не враховувала потреби збереження природи.
Тим часом, війна приносить мільйони мовчазних жертв у кожному з
військових конфліктів. 44 % найцінніших природних територій
України охоплені війною. Шкода, заподіяна довкіллю, – це невидима
сторона кожного збройного конфлікту. Але це не означає, що вона
менш важлива, ніж шкода людям та їхньому матеріальному
середовищу. Довкілля страждає і мовчить, а значить за нього
повинні говорити люди.

5. Екологи наголошують: війна пошкодила усі без винятку компоненти
навколишнього середовища. Забруднилися повітря, ґрунт, вода,
пошкоджені значні площі землі, знищені рослини, тваринний світ,
зокрема, на заповідних територіях. Великої шкоди природі завдають
пожежі. По-перше, загоряння трапляються внаслідок використання
запальних боєприпасів. По-друге, пожежі поширюються в результаті
займання трави, яку за відсутності пожежної техніки неможливо
загасити. По-третє, щоб завадити просуванню противника, сторони
конфлікту роблять тактичні підпали лісосмуги.

6. Розриви снарядів залишають після себе понівечену, перериту землю,
отруєну безліччю хімічних речовин та засмічену уламками металу. На
місці розриву снаряду утворюється воронка або вирва – виїмка в ґрунті,
утворена дією вибуху. Через розриви снарядів у землю потрапляють
небезпечні речовини. За словами екологів, від кожного вибуху снарядів
"Граду" в ґрунт входить мінімум півкілограма сірки і ще стільки же
залишається в повітрі. Окрім сірки, у вирвах від снарядів можуть бути
такі важкі метали як свинець, кадмій, нікель, цинк, титан, ванадій,
марганець, стронцій, залізо, хром, купрум, станум, галій, кобальт,
цирконій і, навіть, ітрій. Небезпечні речовини можуть викликати у
людини численні захворювання.

7. Екологи звернули увагу, що просто на
те, щоб закопати воронки від вибухів
на ділянці 15 на 15 км, потрібно
близько 1 тисячі вантажівок типу
КамАЗ. Уже не кажучи про те, що у
більшості із цих воронок вміст важких
металів може перевищувати норми у
150 разів.

8. Відповідно до розрахунків Української
природоохоронної групи, загальна
площа лісів, що опинилась у зоні
бойових дій, під тимчасовим
контролем російських загарбників або
яка є недоступною для України,
становить понад 3 млн га. Це
приблизно 22 % усіх лісових територій
України. Значна частина всього, що
десятиліттями перебувало під
особливою охороною держави, не має
жодних гарантій збереження.

9. Мудрак, О. В. Стратегія
збалансованого розвитку
Вінницької області:
екологічна складова : навч.-
метод. посіб. / О. В. Мудрак,
Г. В. Мудрак. – Вінниця :
Корзун Д. Ю., 2013. – 84 с.

10. Екологічна безпека
Вінниччини : монографія / за
заг. ред. : О. Мудрака. – Вінниця
: Балюк І. Б., 2008. – 456 с. : іл.,
карти, табл. – Бібліогр.: с. 330–
340.

11. Перший Всеукраїнський з'їзд
екологів (ECOLOGY-2006) : зб.
матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф.
м. Вінниця, 4–7 жовт. 2006 р. / ред. :
Б. І. Мокін.– Вінниця : УНІВЕРСУМ-
Вінниця, 2006. – 186 с.
Перший Всеукраїнський з'їзд
екологів : тези доповідей Міжнар.
наук.-практ. конф. м. Вінниця, 4–7
жовт. 2006 р. / ред. В. Г. Петрук. –
Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006. –
347 с.

12. Підготувала Оксана Антонюк