Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»
Проблеми екології
1. Новотроїцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4
Підготували
учні 10 класу
Єрьомка Ольга
Клименко Юлія
Пирко Анастасія
Кльоц Каріна
смт. Новотроїцьке
2015 рік
2. Тема. Проблеми екології
Мета. Ознайомити з найпоширенішими
екологічними проблемами людства.
Виховати сумлінне ставлення до
навколишнього середовища.
План.
І. Обґрунтування проблеми.
ІІ. Поняття про екологію.
ІІІ. Проблеми екології.
IV. Вирішення екологічних проблем
V. Висновок
3. На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно
зв'язана з навколишнім світом. Але з тих пір, як
з'явилося високоіндустрійне суспільство, небезпечне
втручання людини в природу різко підсилилося,
розширився обсяг цього втручання, воно стало
багатообразне і зараз грозить стати глобальною
небезпекою для людства. Витрата невідновних видів
сировини підвищується, усе більше орних земель
вибуває з економіки, тому що на них будуються міста і
заводи.При цьому можна виділити найбільш істотні
процеси, кожен з яких не поліпшує екологічну ситуацію
на планеті. Потрібно знати найпоширеніші екологічні
проблеми, щоб успішно з ними боротися.
4. Екологічна
проблема —
це зміна природного
середовища в
результаті
антропогенних дій, що
веде до порушення
структури і
функціонування
природних систем
(ландшафтів) і
призводить до
негативних соціальних,
економічних та інших
наслідків.
5. атмосферні (забруднення атмосфери: радіологічне, хімічне, механічне,
теплове);
водні (виснаження і забруднення поверхневих і підземних вод,
забруднення морів і океанів);
геолого-геоморфологічні (інтенсифікація несприятливих геолого-
геоморфологічних процесів, порушення рельєфу і геологічної будови);
ґрунтові (забруднення ґрунтів, ерозія, дефляція, вторинне засолення,
заболочування і ін.);
біотичні (зменшення рослинності, деградація лісів, пасовищна дигресія,
скорочення видової різноманітності і ін.);
комплексні (ландшафтні) — запустинювання, зниження
біорізноманітності, порушення режиму природоохоронних територій.
6. екстенсивне використання всіх видів природних ресурсів, яке тривало десятиріччями без урахування здатності
екосистем до самовідтворення й самоочищення;
адміністративно-командне концентрування на невеликих площах величезної кількості надпотужних хімічних,
металургійних, нафтопереробних і військових промислових підприємств і комплексів, інших «гігантів
соціалістичної, індустрії», а також прискорена реалізація грандіозних планів «підкорення» природи;
цілковите нехтування традиціями господарювання, можливостями природи регіонів та інтересами корінного
населення;
інтенсивна хімізація й хибні способи організації сільськогосподарського виробництва ;
гігантські масштаби меліораційних робіт без відповідних наукових обґрунтувань та ефективних технологій;
відсутність протягом повоєнного періоду об'єктивних довгострокових екологічних прогнозів щодо наслідків
реалізації планів розвитку промислового виробництва, енергетики, транспорту.
8. На нашій планеті стає все
менше і менше рослин і тварин:
одні види зникають, чисельність
інших скорочується. Це турбувало
людей ще в XIX ст., Але тільки в
1948р. був утворений
Міжнародний союз охорони
природи і природних ресурсів.
Створена при ньому Комісія з
рідкісних і зникаючих видів
зайнялася збором даних про
рослини і тварин, що знаходяться
під загрозою зникнення. У 1963 р.
з'явився перший список рідкісних і
зникаючих видів диких тварин і
рослин світу, що отримав назву
«Червона книга фактів».
9. Міста світу, що концентрують
дуже невеликі у порівнянні з усім
земельним фондом планети
території,фактично мають
вирішальний вплив на екологічну
обстановку в окремих районах,
регіонах і навіть країнах. Тим більше
все це відноситься до самого міського
середовища, що включає в себе цілий
ряд компонентів неживої (рельєф,
клімат, води тощо) і живої
(рослини, тварини) природи, а
також так званої техносфери
(будівлі, споруди, комунікації та ін ),
які разом утворюють складний
комплекс, що отримав в науці
найменування урбосістети.
10. У процесі еволюційного розвитку
природа виробила механізми, завдяки
яким вона стала єдиним цілим з певними
зв’язками, які проявляються законами,
правилами, порушуючи які ми руйнуємо
структуру біосфери. Слід пам’ятати, що
природа може існувати без людини, а
людина без неї – ні. Найбільш активною і
рухливою, а отже, одночасно і вразливою і
стійкою, є біотична складова біосфери,
сталість якої визначається еволюційними
процесами. В природі все взаємозв’язано і
порушення рівноваги в одній системі
спричиняє зміни в інших. Найбільш
швидко нівелює зміни рослинний світ
продукує кисень, асимілює вуглекислий газ,
різноманітні відходи, але не всі, зменшує
активність процесів опустелювання,
активує планетарні кругообіги речовин.
11. Демографічна проблема
України складна. Протягом
останніх років у динаміці
здоров’я населення України
помічено ряд негативних
тенденцій, певною мірою
пов’язаних з незадовільною
екологічною обстановкою на
Україні. З початку 90-х років в
Україні відсутній природний
приріст населення, а
тривалість життя населення
нашої країни нижча, ніж у
розвинутих країнах.
12. У складному стані перебувають земельні
ресурси та грунти України. Її земельний
фонд (60,4 млн. га) характеризується
високим рівнем освоєності. Розораність
території становить 56%, чого немає в
жодній країні світу. Високий рівень
розвитку продуктивних сил і сприятливі
грунтово-кліматичні умови для ведення
сільського господарства обумовили
інтенсивне використання земель. Тільки 8%
території країни перебуває в природному
стані. Це болота, озера, гірські масиви,
покриті і непокриті лісом. В Україні всі
придатні для інтенсивного
землекористування території вже
введені в різні сфери господарської
діяльності.
13. Основні проблеми ландшафтів : вирубка
лісів, деградація ґрунтів, змінення водного
режиму, відходи. Також треба звернути
увагу на інші, не менш значущі проблеми,
такі як забруднення атмосферного повітря
від промислових підприємств та
автотранспорту, проблема зберігання
пестицидів, проблеми щодо утилізації
відходів гірничодобувної
промисловості і т. п.
14. За рахунок спалювання палива
(включаючи вугілля, дрова та інші
біоресурси) нині виробляється
близько 90% енергії. Частка теплових
джерел зменшується до 80-85% у
виробництві електроенергії. При
цьому в промисловорозвинених
країнах нафту та нафтопродукти
використовуються в основному для
забезпечення потреб транспорту.У
світовому масштабі гідроресурси
забезпечують отримання близько 5-
6%електроенергії, атомна енергетика,
дає 17-18% електроенергії.
Спалювання палива - не тільки
основне джерело енергії, але і
найважливіший постачальник у
навколишнє середовище
забруднюючих речовин.
15. Виснаження природних
ресурсів – вироблення копалин до
ступеня нерентабельність
подальшої розробки.
Перевищення темпів та обсягів
видобутку над здатністю
природного відновлення
поновлюваних ресурсів. Це
переруб лісу,перелов риби,
перевипас худоби і збій пасовищ,
недотримання агротехнічних
заходів при обробці грунтів і
виснаження їх родючості,
забруднення водотоків і водойм
промисловими відходами тож їхні
практично неможливо
використати, забруднення повітря
на великих найбільших містах і т.д.
16. Забруднення
атмосферного повітря —
один з основних типів
антропогенного забруднення.
Полягає у викиді в атмосферу
хімічних речовин, твердих
частинок і біологічних
матеріалів, здатних викликати
шкоду для людини та інших
живих організмів.
17. Для вирішення
водних проблем
потрібно перш за все
змінити законодавсто
України про
використання водних
ресурсів галузями
промисловості, по-
друге - покращити
водопостачання води
у великі міста, адже
10% води втрачається
саме при
транспортуванні води
до міст.
18. участь у роботах
по
лесонасаждению
і посадці лісових
смуг, очищення
забруднених
берегів річок і
озер,
участь у створенні
зелених
насаджень в місті
або навколо
міста,
санітарна очистка
лісу.
19. • вивчення ландшафтів та ландшафтного різноманіття;
• охорона унікальних природних ландшафтів як природної спадщини;
• раціональне (збалансоване, стійке і т.п.) використання ландшафтів як
природного ресурсу;
• ландшафтне планування на основі досягнень науки і традиційної екологічної
культури корінного населення;
• підтримка наукових досліджень у галузі ландшафтознавства;
• залучення населення в охорону ландшафтів та підтримка відповідних
неурядових організацій.
20. З-за відсутності в минулому
турботи про охорону тваринного
і рослинного світу, з лиця Землі
зникло велике число видів
тварин і рослин. Кожен вид
тваринного або рослинного світу
вимагає індивідуального підходу
і здійснення конкретних заходів,
спрямованих на його
збереження і
примноження.Велике значення
для успішної боротьби за
охорону навколишнього
середовища має освітня робота
в широких верствах суспільства.
Необхідно більш
цілеспрямовано
використовувати засоби масової
інформації – друк, телебачення,
радіомовлення.
21. очищення від сполук сірки
продуктів згоряння палива;
видалення сірки з палива до
його спалювання.
22. зменшення коефіцієнта надлишку повітря
(так можна домогтися зниження змісту окислів
азоту на 25-30%, зменшивши коефіцієнт
надлишку повітря з 1,15 - 1,20 до 1,03);
руйнація окислів до нетоксичних
складових.
23. Для вирішення глобальних екологічних
проблем потрібне всебічне, постійне
міжнародне співробітництво. Необхідні
заходи економічного, правового і виховного
характеру. Кожна людина повинна брати
участь у збереженні екології.
