Презентація на урок географії

1. ●Площа – 1,3 млн. км2
● Понад 10000 островів
утворюють архіпелаги:
Меланезія, Полінезія,
Мікронезія.
● Острови: материкові
(Нова Ґвінея, Нова
Зеландія), вулканічні,
коралові (атоли).
Підготував:
Рибарчук Віктор
учень 10 класу
Океан
ія

2. 1. Географічне положення.
2. Природно-ресурсний потенціал.
3. Населення.Демографічна ситуація.
4. Господарство.
5. Транспорт .
6. Економічні зв’язки.
7. Особливості природи.
8. Цікаві факти та першовідкриття континенту.
9. Екологічні проблеми.
10. Висновки.
11. Список використаної літератури.
План презентації:

3. ● Океанія – скупчення
островів у центральній і
південно-західній частині
Тихого океану;
● Це острівний світ з 7 тисяч
островів;
● Архіпелаги – групи
островів, розташованих
неподалік один від одного
● Площа Океанії – 1.3 млн.
км. Кв;
● Складові Океанії:
Меланезія, Мікронезія,
Полінезія, Нова Зеландія .
Географічне положення
Фізична карта Океанії

4. 10 000 островів – S=1,3 млн.км2
Океанія
Архіпелаги:
ГАВАЙСЬКІ,
ФІДЖІ,
ТУАМОТУ
85% S
НОВАЯ ГВІНЕЯ,
НОВАЯ
ЗЕЛАНДІЯ

5. ● З півночі на південь
29 пн. ш. – 53 пд. ш.
● З заходу на схід
130 сх. д. – 109 зах. д.
Протяжність Океанії:

6. Склад Океанії

7. Острови Океанії
материкові
коралові
вулканічні

8. * Колись були частинами материка, що відокремилися внаслідок
опускання ділянок суходолу нижче від рівня моря
* Розташовані на шельфі
* Нова Гвінея , Нова Зеландія
* Надводні вершини найбільших підводних вулканів , підніжжя
яких лежать на великих глибинах до 5 км
* Ці о-ви невеликі, скелясті, увінчані конусами згаслих, або
діючих вулканів
* розташовані групами: Гавайські (24 о-ви)
* Утворені морськими організмами – кораловими поліпами, які мають
вапнякові скелети
* Поліпи поширені у теплих водах +20 С на невеликій глибині 30-50 м де
багато кисню і світла
* Поліпи прикріплюються до дна, живляться планктоном. Ростуть угору
та вшир
* Скупчення коралів утворюють рифи., або атоли*фундаментом для
корала слугує вершина підводного вулкана. Тому ці о-ви невисокі
Острови та їх
походження
Материкові
острови
Вулканічні
острови
Коралові
острови

9. Країни Океанії

10. Океанія
Бора-Бора Таїті

11. Столиця Гонолулу

12. Нова Зеландія
Нова
Зеландія

13. Нова Гвінея

14. КЛІМАТ
● Теплий і м’який. Бо майже
всі о-ви лежать у
екваторіальних і
тропічних широтах
● Температура висока
+25°С
● Вітри вологі з океану
● Рясні дощі та велика
кількість опадів – 4000 мм
за рік
● В Океанії зароджуються
великі циклони, які
призводять до руйнувань
● Тут не буває ні холодно, ні
жарко. Тому клімат Океанії
– найбільш
комфортний на Землі.
Космічний
знімок атола
Кваджалейн .

15. Природні умови
● Рельєф – вулканічних островів – гористий, коралових – низовинний.
● На материкових островах гори поєднуються з рівнинами
Гора Джая в Західній Новій
Гвінеї (Індонезія) — найвища
точка Океані
Узбережжя атолу Каролайн (острови
Лайн, Кірібаті)

16. Особливості Егп
ПГП:
1. Країни-партнери за
політичними блоками
(Австралія, Нова
Зеландія);
2. Країни-партнери по
Південно-
Тихоокеанському
Форуму (13);
4. Військові бази США
в Океанії.

17. Загальні відомості про регіон
За рівнем
економічного
розвитку:
1. Розвинуті країни
Нова Зеландія –
(переселенсьа
країна)
2. Країни, що
розвиваються - 12

18. Галузі спеціалізації
Добувна
промисловість:
● Фосфорити – Науру,
Соломонові острови;
● Мідні руди, золото,
срібні руди – Папуа-
Нова Гвінея;
● Нікелеві руди, хромові
руди – Нова
Каледонія;
● Нафта – Вануату;
● Марганцева руда –
Тонга.

19. Особливості Егп
ТГП:
1. Віддаленість від всіх
регіонів;
2. Початок найдовших
морських шляхів світу.
Сусідське
положення:
1. Віддаленість від
економічно розвинених
регіонів світу;
2. Близькість до Японії –
основного споживача
місцевої сировини;
3. Формування
Азіатсько-
Тихоокеанського
регіону.

20. Населення Океанії
ІІ тип відтворення –
Океанія;
І тип відтворення –
Нова Зеландія.
Рівень урбанізації:
Середній (23-47%) в
країнах Океанії
Релігія – християнство (протестанти), місцеві традиційні віри.

21. Склад населення Океанії за основними
віковими групами, 1950-2050 роки,%

22. Населення Океанії
Корінні мешканці належать до австралійської гілки негроїдної раси та
до особливої полінезійської групи.

23. Населення
Папуаси
(близько 10
млн. чол.)
Коріне
Переселенці
Меланезійці
Мікроне
зійці
Полінезійці
Маорі

24. Національна структура населення
Прибуле
населення
1. англоавстралійці;
2. англоновозеландці;
3. Французи (Фр.
Полінезія)
4. Американці США;
5. Фіджііндійці (Фіджі)
Океанія: папуаси, канаки, меланезійці, мікронезійці, полінезійці;
Нова Зеландія: маорі;

25. Мікронезійці

26. Папуаси

27. Маорі – жителі Нової Зеландії

28. Меланезія – «чорні острова»

29. Полінезійці

30. Господарська діяльність

31. Господарство Океанії

32. Галузі спеціалізації:
Рибальство:
● Морська риба –
Вануату;
● Рибні консерви –
Тонга, Науру, Східне
Самоа.
● Видобуток перлин і
перламутрових
черепашок – острови
Кука, Французька
Полінезія.
Загальні риси господарства
Незначна роль у світовій економіці
Низький рівень економічного розвитку
Економічна залежність від колишніх
метрополій
Міжнародна спеціалізація - копра,
тропічні фрукти, кава, видобуток
окремих видів корисних копалин,туризм
Сучасні жителі Океанії займаються
землеробством, вирощують кокосові
пальми, банани, ананаси, цукрова
тростина. Традиційне заняття -
промисел в океані. На островах
видобувають руди кольорових металів,
кам'яне вугілля, розробляють поклади
фосфоритів.

33. Галузі спеціалізації
Сільське
господарство:
● Копра, тропічні фрукти –
всі країни;
● Цукрова тростина –
Фіджі, Федеративні
штати Мікронезії,
Маршалові острови;
● Пальмова олія –
Соломонові острови;
● Кава – Нова Каледонія,
Папуа-Нова Гвінея;
Багатогалузеві
країни:
● Нова Зеландія
(аграрно-індустріальна
країна)

34. Галузі спеціалізації,економічні зв’язки
Обслуговування
військових
морських та
повітряних баз:
● Франції – Французька
Полінезія (атол
Муруроа);
● США – Гуам,
Федеративні штати
Мікронезії, Уейк.

35. Галузі спеціалізації,економічні зв’язки
Туризм:
● Французька Полінезія;

36. Галузі спеціалізації,економічні зв’язки
Експорт поштових
марок:
● Острови Піткерн.

37. Тваринний світ
● Тваринний світ дуже бідний
● Ссавців майже немає ( крім мишей і
щурів )
● Багато птахів : райських, голубів,
папуг, сміттєвих курей
● Кагу і ківі – птахи без крил –
з’явилися через відсутність
хижаків
● Донедавна в Новій Зеландії
водилися гігантські (заввишки 4 м
висотою) птахи моа, яйця яких
важили 7 кг
● Немає отруйних змій
● Є плазуни – гекони, ігуани, ящірки,
гатерії
● У водах, що омивають, живуть
летючі риби, акули, морські
черепахи і змії
● Багато диких собак, кішок і свиней
були завезені людиною, потім
● розплодилися і здичавіли.

38. Такахе, безкрила султанка –
нелітаючий птах до 60 см у висоту

39. Ківі –
птах, який має найменші крила

40. НАЙБІЛЬШИЙ
ДЕННИЙ МЕТЕЛИК –
САМКА ПТАХОКРИЛА
КОРОЛЕВИ
ОЛЕКСАНДРИ.
РОЗМАХ ЇЇ КРИЛ
СЯГАЄ 26 – 28 СМ.
ЖИВЕ НА ОСТРОВІ
НОВА ГВІНЕЯ.

41. Мешканці коралових рифів
Корали бурхливо розростаються та утворюють справжнє диво.
Тут знаходять притулок молюски, різнобарвні водорості,
різноманітні риби.

42. Рослинний світ
●Поширені вічнозелені вологі ліси і сухі савани,
бо нерівномірне зволоження
●Росте сагова пальма, динне і хлібне дерево,
фікуси і орхідеї
●Цінні дикорослі рослини із цінною деревиною:
залізне та сандалове дерева
●Цінні дикорослі рослини із соковитими
плодами: папайя, манго, банани
●Цінні дикорослі рослини, що дають прянощі:
імбир, мускатний горіх, перець
●Бідні грунти на коралових островах
●Бідна трав'яниста рослинність
●Вулканічні і коралові острови заселялися
рослинами за допомогою вітру, течій і птахів,
які переносили їх пилок і насіння
●Багато ендеміків – таких видів рослин і
тварин, які більше ніде не трапляються

43. Кодіеум пестролистий,
кротон
кімнатна рослина родом із
Меланезії.
Ціатея арборея –
Найбільша папороть в
світі,
висотою до 20 м і з
листками по 3 м.
Какапо – єдиний в
світі нелітаючий
папуга

44. Кокосові горіхи
водопроникні і вільно
тримаються на воді. Плоди
зберігають свою плавучість
в морській воді до 110 днів.
За цей час вони можуть
проплити до 3000 миль.
Кокосова пальма
НОВОЗЕЛАНДСЬКА СОСНА
КА́ УРІ
це один з найстаріших видів
хвойних дерев, який пережив
динозаврів і зустрічався вже
під час юрського періода
(близько 150 млн. років назад)

45. Мешканці коралових рифів
● У тропічних широтах мілководної зони океану характерний повсюдний і
різноманітний розвиток коралових рифів, біля самого берега - мангрових
чагарників.

46. М.М.Міклухо-Маклай –дослідник
Океанії

47. Тур Хейердал
1947 г. плавання на плоту Кон-Тікі

48. Цікаві факти…
Булки з дерева.
Хлібне дерево, що
росте
на островах, має великі
плоди, які містять
крохмаль і цукор. Хліб,
випечений з них,
приємний на смак і
багатий на вітаміни. З
волокон цього дерева
виготовляють грубі
тканини і мотузки.
Гатерія
Це ендемік Нової
Зеландії. Це єдиний
вид першоящерів, які
існували на Землі
мільйони років тому.
КОКОСОВА ПАЛЬМА
Її справедливо називають
хлібом Океанії. ЇЇ стовбур
вважається цінним
будівельним матеріалом.
Із гігантського 7-ми
метрового листя роблять
покрівлі і віники, плетуть
канати і шляпи. З квітів
отримують пальмове
вино. А горіх уміщує 0.5 л
кокосового молока.
Спілий горіх замість
молока має копру – білу
м’якоть, якою посипають
солодощі. З копри
виготовляють кокосову
олію. З олії навчилися
виробляти пальне.

49. ● Військові полігони для випробовування атомної зброї на
окремих атолах
Екологічні проблеми
● Забруднення вод
океану
● Виснаження
біологічних ресурсів

50. ☻ПІДСУМКИ☻
1. Океанія — сукупність островів у центральній і південно-західній
частинах Тихого океану. Більша частина островів розташована в
екваторіальному, субекваторіальному та тропічному поясах.
Океанію поділяють на три географічні області: Полінезію,
Меланезію та Мікронезію. Найбільші острови — Нова Гвінея та
Нова Зеландія.
2. Острови Океанії мають материкове, вулканічне та коралове
походження. Ізольованість островів стала причиною
унікальності їхньої природи.
3. Корінні народи островів різняться між собою за расовими
ознаками, мовою, особливостями побуту. Океанійці традиційно
займаються землеробством, рибальством. На деяких островах
видобувають руди кольорових металів, кам'яне вугілля.
Природа Океанії зазнала змін під впливом господарської
діяльності людей.

51. Використані джерела:
1. Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії. - К.:
Вища школа, 1996. - 230 с.
2. Розміщення продуктивних сил: Підручник / В. В.
Ковалевський, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенов та ін. - К.:
Знання, КОО, 1998. - С. 139-179.
3. Соціально-економічна географія світу. - Тернопіль:
Підручники і посібники, 1998. - 256 с.
4. Социально-экономическая география зарубежного
мира / Под ред. В. В. Вольского. - М.: Дрофа, 2001. - С.
335-336.5. Кузнецов А. П. Население и хозяйство мира. Учебник для 10
кл. Раздел "Географический облик регионов мира". - М.: Дрофа,
2000. - С. 142-149.
6. Лещенко Л.Л. Сельскохозяйственное производство:
Некоторые подходы к системному моделированию. - К.: ИК,
1990. - 21 с.
7. Липец Ю. Г., Пуляркин В. А., Шлихтер С. Б. География
мирового хозяйства. Учеб. пособие для студентов. - М: Гуманит.
изд. центр ВЛАДОС, 1999. - 40 с.
8. Маєвський Б., Єврощук М., Лозинський О. Нафтогазоносні
провінції світу, - К,: Наукова думка, 2002. - 403 с.

52. Дякую за увагу!