Захисник прав людини

1. Рене Самюель
Кассен
5 жовтня 1887 —
20лютого 1976

2. Французький юрист Рене Самюель Кассен народився в
Байонна , він був одним з двох дітей в сім'ї торговця Анрі
Кассена ( єврея за походженням ) і Габріелли Дебори Дрейфус
. Кассен навчався в ліцеї ( Ніцца) та університеті ( Ек -анПрованс ) , де отримав ступінь з гуманітарних , а потім з
юридичних наук в 1908 р. Він завершив освіту в Паризькому
університеті , де займався правом , економікою і політичними
науками , а в 1914 р. отримав ступінь доктора .

5. У червні 1940 р. почалося вторгнення німецьких військ до Франції.
Серед видатних громадян Кассен був одним з перших,хто приєднався
до уряду "Вільної Франції" у вигнанні , яке було створено в Лондоні
генералом Шарлем де Голлем . Кассен був призначений секретарем
Ради оборони і відповідав за військові дії. Пізніше він зайняв пост
комісара юстиції і народної освіти .
Після звільнення Франції в 1944 р. Кассен став віце -президентом
Державної ради і членом Конституційної ради , який розглядав
французькі закони на предмет відповідності конституції. У 1945 р.
Кассен очолив раду Національної школи управління .

6. Кассен також був обраний делегатом Комісії прав людини ,
створення якої було передбачено статутом ООН з урахуванням
періоду світової війни. Головою комісії стала Елеонора Рузвельт , а
віце-головою – Рене Кассен. У завдання комісії входила підготовка
Загальної декларації прав людини , до якої могла приєднатися
будь-яка країна . Е. Рузвельт часто говорила , що текст декларації
був складений саме Кассеном.
Підготовка декларації виявилася непростою справою , тому
документ мав враховувати різні релігійні традиції , політичні
погляди , закони і економічні системи країн - членів ООН. Перше
засідання комісії відбулося в січні 1947 р. У наступному році проект
Р.Кассена був представлений на розгляд Генеральної Асамблеї.
Після двох місяців , 97 засідань і 1200 голосувань по
запропонованих поправок , Декларація була прийнята 10 грудня
1948. Починаючи з 1950 р. цей день відзначається як День прав
людини.

7. Не будучи законом , декларація , що складалася з преамбули та
30 статей , повинна була встановити « загальний рівень досягнень
для всіх народів і всіх націй». Серед проголошених нею принципів
- право на життя і особисту безпеку , рівність перед законом ,
свобода совісті , релігії , слова і зборів , право на працю , рівна
компенсація за рівну працю , право на відпочинок , право на
освіту. Після 1948 багато держав включили відповідні статті в свої
конституції .
У 1966 р. декларація була одягнена в форму договору і прийнята
Генеральною Асамблеєю ООН. У той час К. був головою Комісії
прав людини. Він запропонував дві нові статті - по цивільних і
політичних прав і прав у галузі економіки та культури , які
посилили значення документа . Однак було ясно , що багато
держав не збираються пов'язувати себе зобов'язаннями щодо
цього.

8. Права людини і світ
залишалися основною
турботою Кассена і в
наступні роки . Він був у
числі засновників Організації
ООН з питань освіти , науки і
культури ( ЮНЕСКО) , статут
якої був затверджений в
1945 р.; з цього часу по 1952
р. К. залишався
французьким делегатом в
ЮНЕСКО. Часто траплялося
, що К. різко критикував
політику ЮНЕСКО , якщо
вона переслідувала не
гуманітарний , а політичні
цілі . У 1950 ... 1960 рр. . К.
був членом Міжнародного
суду в Гаазі ,
а в 1965 ... 1968 рр. . Головою Європейського суду
з прав людини.

9. У своїй промові К. охарактеризував Декларацію як
« документ нового типу , який організоване людство
створило в той час , коли влада людини над
природою завдяки науці зросла неймовірно і
необхідно було вирішити , яку користь можна з неї
витягти ». Обмовившись , що « юрисдикція держав
залишається фундаментальним принципом » , Рене
Кассен також додав , що «тепер вона не є
винятковою ». Значення декларації Кассен бачив у
тому , що , «по-перше , людська істота піднялася ...
кажучи юридичною мовою , до рівня суб'єкта
міжнародного права , по-друге , держави погодилися
здійснювати свій суверенітет з урахуванням вимог
міжнародного права ».

10. Багато років К. очолював
Міжнародний інститут прав
людини в Страсбурзі , він
співпрацював з Американським
єврейським комітетом в
організації конференції в Упсалі
( Швеція ) в 1972 р., яка зробила
вплив на розділ прав людини в
Заключному акті Наради з
безпеки і співробітництва в
Європі, підписаному в Гельсінкі в
1975 р. Кассен також брав участь
у кампаніях за права євреїв,
деякий час був президентом
Єврейського альянсу у Франції.

11. Європейський суд з прав людини
Рене Кассен був президентом Європейського
суду з прав людини, який як
і раніше залишається і прагне
застосувати і захищати громадянські
і політичні права громадян континенту.

12. Права людини
Життя і свобода
Свобода від рабства
Свобода від катувань
Свобода пересування, проживання та
національності
 Мислення,свідомість і релігії
 Робота
 Здоров'я
 Освіта





13. В ознаменування 20-ї річниці
прийняття Декларації прав людини
Кассен був удостоєний Нобелівської
премії миру 1968 Представник
Норвезького нобелівського комітету
Осе Ліонес з цього приводу заявила:
«У статуті ООН кілька разів
підкреслюється рішучість захищати
права людини. Але визначення цих
прав в статуті відсутня. Завдання тому
полягала в тому, щоб встановити
значення прав для народів 50 або 60
країн всього світу, з їх різним рівнем
культурного розвитку, різними
релігіями, традиціями, ідеологіями »

14. Пам’ятники,створені
скульпторами на честь Рене
Самюель Кассена
Байонна,Франція

15. Кассен одружився 29 березня 1917 на Сімоне Ізомар ,
яка померла в 1969 р. Перебуваючи після серцевого
нападу в лікарні в листопаді 1975 р., він оголосив про
одруження з Гіслен Брю . Кассен помер у Парижі
через рік. Незадовго до смерті він був удостоєний
Великого хреста ордена Почесного легіону.