У 2021 році виповнюється 100 років з дня народження Петра Дмитровича Яцика, одного з найвизначніших меценатів в українській історії. Видання присвячене цьому відомому бізнесмену та благодійнику, що зробив величезний внесок у розвиток української освіти та культури.

1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Дарницького району
Публічна бібліотека № 160 сімейного
читання
Ювілейна пам’ятка до 100-річчя від дня
народження Петра Дмитровича Яцика
Київ, 2021

2. 2
УДК 930.85(477)
Н38
«Не питай, що народ дасть тобі, а питай, що ти
даси народові» (до 100-річчя від дня народження
Петра Дмитровича Яцика, подвижника української
культури) : ювілейна пам’ятка / укладач
Н. А. Петренко. – Київ : Публічна бібліотека №160
сімейного читання, 2021. –12 с.
У 2021 році виповнюється 100 років з дня народження
Петра Дмитровича Яцика, одного з найвизначніших
меценатів в українській історії. Видання присвячене
цьому відомому бізнесмену та благодійнику, що зробив
величезний внесок у розвиток української освіти та
культури.
При підготовці бібліографічного нарису використано
книжковий фонд Публічної бібліотеки № 160 сімейного
читання, електронний каталог Публічної бібліотеки ім.
Лесі Українки та ресурси Інтернету.
Укладач: Н. А. Петренко

3. 3
«Я гордий зі свого походження і я вірю в
месіанство України».
Петро Яцик
Петро Яцик народився 7 липня 1921 року в
селі Верхнє Синьовидне на Львівщині.
Спочатку навчався у
місцевій школі, а потім на
сільськогосподарських курсах.
Жадібно прагнув знань, освіти.
Розуміючи, що в сільський побут
входить техніка, відчуваючи її
велике майбутнє, хлопець
активно цікавиться механікою,
успішно закінчує в 1939 році
шестимісячні залізничні курси і
починає працювати помічником машиніста.
В часи Другої Світової війни переживає всю
трагедію українського народу – окупацію,
повстанський рух і в той же час мусить дбати про
родину, якій став опорою після смерті батька. Коли
радянські війська у 1944 році наблизилися до
Галичини, Петру Яцику, як підпільнику УПА,
загрожувала реальна небезпека для життя, і він
ухвалив рішення емігрувати за кордон: «Я не
знав, що мене там чекає, але був
переконаний, що коли б зміг вижити, я зробив

4. 4
би щось для України. Тому взяв свою
торбинку і попрямував у невідоме».
Улітку 1944 року, коли багато українців тікали
на захід від «більшовицького раю», вирушив з ними
і молодий Петро. Рідні залишилися вдома. Ще довго
до його матері навідувалися чекісти, вимагаючи
«зізнатися», що її син переховується в лісі з
повстанцями. Лише після смерті Сталіна він напише
мамі, що живий, а ще пізніше приїде побачитися.
Мешкав спочатку у Німеччині, там закінчив
технічно-господарський інститут у Регенсбурзі,
завзято вивчав англійську, німецьку та іспанську
мови.
У 1947 році виїхав до Канади, і, як сам
розповідав, вийшов у Монреалі з літака з «сімома
долярами у кишені». Не цурався жодної роботи,
працював у ресторані, мив посуд, збирав цент до
цента. І в 1950 році разом з двома партнерами
розпочав свій перший бізнес – відкрив українську
книгарню «Арка» в Торонто.
Вона стала не просто
магазином, а популярним
місцем зустрічей емігрантів
із України. А в Петра Яцика
з’явилися нові ідеї й
проекти, які він з року в рік
наполегливо і невтомно
втілював у життя.

5. 5
Через два роки відкрив меблевий магазин, а
потім увійшов співвласником у будівельну фірму, а
через певний час очолює групу з 18 будівельних
компаній, знаних у діловому світі Північної
Америки, і стає власником інвестиційного банку.
Чесно заробивши свій капітал, чоловік стає для
багатьох прикладом життєвого успіху, патріотизму і
доброчинства.
Петро Яцик казав про себе : «Бог нагородив
мене вмінням вирощувати п'ять помідорів там,
де інші вирощують один».
Так він заснував успішний
бізнес і з часом навіть став
офіційно найбагатшою
людиною Канади (й
найбагатшим українцем), а
також розгорнув потужну
благочинну діяльність з
підтримки українських
наукових та освітніх установ,
зумівши стати не лише мільйонером, а й увійшов до
числа меценатів, які зробили найбільше для
розвитку науки та культури,
історії та друкованого
українського слова в Північній
Америці.
Ще з кінця 50-тих років
Петро Яцик почав направляти

6. 6
значні кошти на реалізацію різноманітних наукових
та культурних проектів української діаспори. Він
став першим меценатом багатотомної «Енциклопедії
українознавства», що видавалася у повоєнні роки.
Найбільш відомим проектом, профінансованим
Петром Яциком, стало видання англійською мовою
«Історії України-Руси» Михайла Грушевського.
На переклад і друк цієї монументальної праці
меценат пожертвував 15 млн. доларів.
Свого часу Михайло Грушевський двічі
звертався до української діаспори з проханням
видати працю його життя «Історію України-Руси»
англійською.
І лише завдяки Петрові Яцику у 1997 році було
презентовано перший том 11-томника
Грушевського англійською.
У проєкт залучили величезний колектив
науковців зі США, Канади та України. Це видання
стало важливим науковим джерелом для всіх, хто
вивчає історію Східної Європи, Росії, Балкан та
Середнього Сходу, зокрема Османської імперії, воно
надійно увійшло у всесвітній науковий контекст,
стало серйозним науковим матеріалом студентства
різних університетів планети.
«Це стане для світу вікном в Україну, —
лаконічно прокоментував те Петро Яцик. — І
ми засвідчимо йому, що українці — великий
європейський народ з такою глибинною
історією».

7. 7
Петро Яцик був одним із спонсорів Інституту
українських студій Гарвардського університету,
Центру досліджень історії України ім. П. Яцика при
Альбертському університеті у Канаді, Освітньої
фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн
доларів), Українського лекторію в Школі славістики
та Східноєвропейських студій при Лондонському
університеті, Документаційного центру в бібліотеці
ім. Джона П. Робертса при
Торонтському університеті.
Завдяки внесеним Петром
Яциком 750 тис. доларів
відкрито спеціальний
Український відділ в Інституті ім.
Гаррімана при Колумбійському
університеті. Коштом мецената
видано чимало наукових
монографій з історії України, економіки, політології,
медицини, етнографії.
За своє життя на благодійність Петро Яцик
пожертвував близько двадцяти мільйонів доларів.
Благодійницька діяльність П. Яцика зробила
його знаним і популярним серед українців у
західному світі. Петра Яцика обрали почесним
доктором права Гарвардського університету, він
входив до Наглядової ради Колумбійського
університету, був науковим консультантом
Альбертського і Торонтського університетів.

8. 8
Петро Яцик був всебічно розвиненою людиною.
За життя захоплювався творами
Олександра Архипенка, роботами
карикатуриста Едварда Козака,
гобеленами та дереворізами
різнобічного художника Якова
Гніздовського, чудовим голосом
Дмитра Гнатюка. Сам співав у
хорі, належав до Пласту та інших
українських громадських організацій.
Коли Україна здобула незалежність, Петро
Яцик почав активне фінансування культурних
проектів і на Батьківщині. Особливо варто
зазначити підтримку видань з історії України та
підручників української мови.
З 1999 року в Україні
щорічно відбувається
Міжнародний конкурс знавців
української мови імені Петра
Яцика. Цей унікальний мовний
марафон ініційовано канадським
меценатом. Рік від року конкурс
набуває популярності, оскільки головна його мета –
утверджувати державний статус української мови,
підносити її престиж, виховувати повагу до
культури і традицій українського народу.

9. 9
«Петро Яцик тільки
один раз зміг побути на
врочистостях із нагоди
закриття мовного
марафону. Пам’ятаю
його на сцені перед
велелюдною залою. У
нього від душевного
зворушення дрижав
голос і був той вираз
очей, який свідчив, що він сприймає все це як
великий тріумф української справи,
усвідомлюючи свою до нього причетність. А
до початку другого конкурсу він уже не
дожив. Ми на зборах Ліги українських
меценатів ухвалили рішення: надалі мовний
марафон носитиме ім’я свого ініціатора –
видатного українського мецената Петра
Яцика. Міносвіти підтримало нас у цьому». –
згадував Михайло Слабошпицький.
За щедрість та ідейну послідовність Петра
Яцика нагороджено «Почесною відзнакою
Президента України» у 1996 році, а до свого
вісімдесятиліття у 2000 році меценат був
нагороджений орденом Князя Ярослава Мудрого.
Помер Петро Дмитрович 1 листопада 2001 року
і похований на кладовищі «Park Lawn Cemetery» у
Торонто.

10. 10
Література
1. Абліцов, В. Україна. Меценати / В. Г. Абліцов. –
Київ : Літера ЛТД, 2016. – 208 с. : іл.
2. Видатні постаті в історії України ХХ ст. Короткі
біографічні нариси : довід. вид. / В. І. Гусєв (кер.
кол. авт.), О. В. Даниленко, Л. В. Іваницька та ін. –
Київ : Вища школа, 2011. – 391 с. : іл.
3. Квасниця-Кей, Л., Домазар, В. Міжнародний
конкурс з української мови імені Петра Яцика як
запалювання олімпійського вогню! // Літературна
Україна. – 2019. – 23 листопада. – С. 6–7.
4. Патока, В. В. Великий меценат і подвижник на
українській ниві : до 90-річчя від дня народження
П. Д. Яцика (1921-2001) / В. В. Патока – Календар
знаменних і пам’ятних дат. – 2011. – № 3. – С. 27-
96.
5. Слабошпицький, М. Держава на ім'я Петро Яцик :
виповнилося 90 років від дня народження
видатного мецената / Михайло Слабошпицький //
Літературна Україна. – 2011. – 14 липня. – С. 1, 12.
6. Слабошпицький, М. Тіні в дзеркалі : фрагменти із
мемуарної книжки / Михайло Слабошпицький //
Київ. – 2018. – № 1-2; № 3-4. – С. 2-43 ; С. 2-40.

11. 11
7. Слабошпицький, М. Українець, який відмовився
бути бідним. Петро Яцик : [книжка про мецената] /
Михайло Слабошпицький ; [передм. В. Загорія]. –
Київ : Ярославів Вал, 2018. – 252 с.
8. Сорока, Г. Його найбільше багатство. До сторіччя
з дня народження визначного українського
добродійника і канадського бізнесмена Петра
Яцика / Галина Сорока. – Голос України. – 2021. –
7 липня. – С.12.
9. Шпак, В. Жертовний патріотизм проти безмірної
зажерливості. 95 років з дня народження Петра
Яцика (7 липня 1921 р.) // Урядовий кур’єр. –
2016. – 2 лип. (№ 122). – С. 10.
Електронні ресурси
10. Окаринський, М. Перемогти бідність і не стати
рабом багатства. Досвід Петра Яцика [Електронний
ресурс] / Михайло Окаринський. — Режим доступу :
http://www.culturno.te.ua/biography/peremogti-
bidnist-i-ne-stati-rabom-bagatstva-dosvid-petra-
yacika (Дата звернення 08. 2021)
11. Терещук, Г. 100 років Петру Яцику – першому
меценату нової доби, який вкладав гроші у знання
про Україну [Електронний ресурс] / Галина
Терещук. — Режим доступу :
https://www.radiosvoboda.org (Дата звернення 08.
2021)

12. 12
12. 1921 – народився Петро Яцик, бізнесмен,
меценат та філантроп, фундатор Міжнародного
благодійного фонду «Ліга українських меценатів»
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.uinp.gov.ua/istorychnyy-
kalendar/lypen/7/1921-narodyvsya-petro-yacyk-
biznesmen-mecenat-ta-filantrop-fundator-
mizhnarodnogo-blagodiynogo-fondu-liga-ukrayinskyh-
(Дата звернення 08. 2021)
13. Узлова, І. «Життя – це човен, а весла – в твоїх
руках» [Електронний ресурс] / Ірина Узлова. —
Режим доступу : https://www.umoloda.kiev.ua (Дата
звернення 08. 2021)