2. Мікеланджело -
італійський скульптор,художник,
архітектор, поет й інженер.
Його твори вважалися
найвищими досягненнями
мистецтва Відродження ще за
життя самого майстра.
Збереглося багато документів про
його життя та творчість —
свідчення сучасників, листи самого
Мікеланджело, договори, його
особисті й професійні записи.
Мікеланджело також був першим
представником західноєвропейського
мистецтва, чия біографія була
надрукована ще за його життя
3. У 1488 році тринадцятирічний
Мікеланджело став учнем
у майстерні братів Ґірландайо.
Тут хлопець отримав
можливість ознайомитися із
основними матеріалами та
технікою.Вже в цих копіях
проявилося характерне для
Мікеланджело скульптурне
бачення форм. До цього ж періоду
належить його картина «Муки
Святого Антояні»
Чезаре Дзоччі. «Юний Мікеланджело
висікає „Голову фавна“»
5. Уже через рік Мікеланджело стає
учнем Бертольдо ді Джованні. Його праця
у саду скульптур Лоренцо Пишного,
привернула увагу останнього, й у 1490 році
хлопець оселився у палаці Медичі,
залишаючись там до смерті Лоренцо
(1492). Тут він познайомився та мав
шанс спілкуватися із
філософами Платонівської академії. Серед
його перших відомих скульптурних
робіт — «Голова фавна» ,рельєфи «Битва
кентаврів» та «Мадонна біля сходів» . У
1492 —1493 роках Мікеланджело
працював над «Розп'яттям»
«Мадонна біля сходів»
7. 4 липня 1496 року Мікеланджело розпочав
роботу над замовленням кардинала —
мармуровою статуєю Вакха, бога вина. Це
двометрова скульптура, призначена для
кругового огляду. П'яного бога вина
супроводжує маленький сатир, який ласує
кетягом винограду. «Вакх» неначе готовий
впасти вперед, але зберігає рівновагу,
відхиляючись назад.
Мікеланджело домігся враження
нестійкості без композиційної
неврівноваженості, яка могла б порушити
естетичний ефект. Однак, по завершенні
твору кардинал відмовився від нього, й
скульптуру для свого саду придбав банкір
Якопо Ґаллі (зараз статуя перебуває у
музеї Барджелло у Флоренції).
«Вакх»
8. «П'єта»
У 1498 році Мікеланджело отримав
замовлення на «П'єту» від впливового
французького кардинала Жана де
Біле́ра. Контракт було підписано 7
серпня того ж року. Як зазначає
В. Воллес, сама тема «оплакування
Христа» була поширеніша у північній
Європі та візантійському мистецтві,
аніж в Італії епохи Ренесансу.
Мікеланджело трактує тему досить
стримано. Смерть і скорбота немов
містяться в мармурі, з якого
створена скульптура. Співвідношення
фігур таке, що вони утворюють
низький трикутний низький конус.
Оголене тіло Христа контрастує з
пишним, багатим одягом
Богоматері.
9. «Давид»
Образ Давида був традиційним у
Флоренції. Донателло та Вероккйо створили
бронзові скульптури хлопця, що дивом уразив
велетня, голова якого лежить коло ніг
біблійного героя. Мікеланджело ж вирішив
зобразити момент, що передує бою. Давид
стоїть із перекинутою через плече пращею,
стискаючи у правій руці камінь. Ліва частина
фігури напружена, тоді як права дещо
розслаблена, як у атлета, готового до дії.
Образ Давида містив особливий сенс для
флорентійців, тож скульптура Мікеланджело
привернула загальну увагу.
10. Вважається, що замовлення на
картину було приурочено до
весілля флорентійських
аристократів-торговців Аньоло
Доні та Маддалени Строцці
у 1504 році, хоча, невідомо чому
саме торговець Доні замовив
скульптору Мікеланджело
намалювати картину, а той —
погодився на цю пропозицію. Це
також єдина його
робота темперними фарбами,
технологію роботи з якими він
міг вивчити у Доменіко
Ґірландайо
«Мадонна Доні»
11. Відомо, що Мікеланджело працював над картоном до листопада 1506 року. На
картоні було зображено групу солдатів, що кидаються до зброї у той час, коли на них
зненацька напали вороги під час купання в річці. Сцена нагадує «Битву кентаврів» —
на ній зображені голі фігури у різноманітних позах, які цікавили майстра більше,
аніж сам сюжет. Згідно зі словами скульптора Бенвенуто Челліні, картон був
«джерелом натхнення для багатьох художників». Ймовірно, картон пропав
біля 1516 року.
«Битва при Кашині»
12. У 1506 році Мікеланджело почав
роботу над статуєю «Євангеліста
Матвія» (Флоренція, Академія). Ця
статуя залишилася незакінченою,
оскільки уже через два роки
Мікеланджело поїхав до Рима.
Фігура вирубувалася із мармурового
блоку, зберігаючи його прямокутні
форми. Статую особливо виділяють
через надзвичайний
композиційний контрапост: ліва
нога піднята і спирається на
камінь, що викликає зсув осі між
тазом і плечима.
«Євангеліст Матвій»
13. Робота не є сукупністю окремих
частин. Твір наповнений
могутнім рухом: скелети
встають із землі, врятована
душа піднімається вгору по
гірлянді з троянд, чоловік, якого
диявол тягне вниз, із жаху
закриває обличчя руками.
Центральні фігури Христа та
Марії привертають увагу
глядача, усе інше відбувається
довкола них. Як зазначив Вазарі
— «тут взято до уваги все, що
потребує твір такого роду;
художник створив його після
тривалого вивчення і великої
роботи»
«Страшний суд»