Результати навчання в НУШ (презентація О.Я.Савченко)
1. РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ В
КОНТЕКСТІ
НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
О. Я. САВЧЕНКО, ГОЛОВНИЙ НАУКОВИЙ СПІВРОБІТНИК ВІДДІЛУ ПОЧАТКОВО Ї ОСВІТИ
ІНСТИТУТУ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ, ДОКТОР ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК, ПРО ФЕСОР,
ДІЙСНИЙ ЧЛЕН НАПН УКРАЇНИ
2. Доступність всіх дітей молодшого шкільного віку до якісної початкової освіти є стратегічною
метою змін, які передбачені законом «Про освіту» концепцією НУШ, очікуваними
суспільством суттєвих позитивних змін у якості шкільної освіти.
Ці зміни вже розпочалися на різних рівнях. Активність вчительства і прагнення вкючитись у
модернізацій ний процес, засвідчено обговорення проектів нових освітніх програм.
Відгуків надіслано понад 1000. Аналіз, як правило, стосувався кола визначених умінь з
точки зору їх доступності, відповідності зазначеного змісту.
Поза увагою залишився надзвичайно важливий аспект, чи корелюють очікувані уміння з
новим розумінням освітніх результатів. Тому вважаю за доцільне зупинитися на цій темі.
3. Результати навчання:
Знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності,
інші особистісні якості, набуті у процесі навчання та розвитку.
Які можна ідентифікувати (тобто співвіднести з вимогами
програм), спланувати, оцінити і виміряти.
Які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої
програми або окремих освітніх компонентів.
4. Перед усім змінилося законодавчо-нормативне розуміння освітніх результатів. За «Законом про освіту» їх
перелік охоплює:
• результати навчання (ст. 1, п. 22)
• 11 компетентностей (ст. 12, п. 1) (а також інші передбачені стандартом освіти це предметні)
• спільні для всіх компетентостей вміння (11); їх ще кваліфікують як наскрізні.
Що засвідчує цей перелік? Широке введення нової термінології у нормативний обіг насамперед
відображає зміну цілей освіти загалом, і шкільної зокрема, а отже нові підходи до розуміння, якою має
бути якісна освіта на засадах людиноцентризма, дитиноцентризма, цілісності і неперервності змін. Не
менш важливо, що такий перелік результатів забов’язує здійснення будь-яких змін з прицілом на те, як
буде вимірюватися досягнення цих результатів. Адже якісні зміни – це зміна результатів.
Проаналізуємо сутність нормативно визначених поняття результатів і як це має відбитися у підготовці
вчителя.
За цим тлумаченням робимо висновок, що результати навчання значно ширші за компетентності і вміння,
вони об’єднують особистісні якості; до результатів слід віднести лише ті, що можна виміряти і оцінити.
Результати навчання:
5. Компетентність – динамічна комбінація знань, умінь,
навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших
особистісних якостей, що визначає здатність особи
успішно соціалізуватися, проводити професійну та/або
подальшу навчальну діяльність.
6. Перелік ключових компетентностей, які необхідні кожній людині для
успішної життєдіяльності:
Вільне володіння державною мовою;
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
Математична компетентність;
Компетентність у галузі природничих наук, техніки і технологій;
Інноваційність;
Екологічна компетентність;
Інформаційно-комунікаційна компетентність;
Навчання впродовж життя;
Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав
людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівня прав і можливостей;
Культурна компетентність;
Підприємливість та фінансова грамотність.
7. Зіставимо категорію результатів із поняттям компетентність.
У Законі визначено перелік ключових компетентностей, які необхідні кожній людині для
успішної життєдіяльності.
Чим обґрунтовуються компетентності?
Це інтегровані утворення, які не можна формувати без виправлень, набуття індивідуального
досвіду.
Їх структура універсальна: знання, розуміння, уміння, ставлення.
Чи логічно зараз визначати, що, скажімо, у 1 класі буде сформована хоча б одна з них. Ні, бо
процес набуття кожної компетентності тривалий, майже наперервний, як і навчання впродовж
життя. Тому постає проблема, на якому рівні досягнень мають бути сформовані компетентності.
Що стосується предметних, є певні орієнтири у чинній системі початкової освіти. Стосовно
ключових – це проблема світового значення, над якою працюють у багатьох країнах.
Перелік ключових компетентностей, які необхідні кожній людині
для успішної життєдіяльності:
8. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:
читання з розумінням;
уміння висловлювати власну думку усно і письмово;
критичне та системне мислення;
здатність логічно обґрунтовувати свою позицію;
творчість, ініціативність;
вміння конструктивно керувати емоціями;
оцінювати ризики, приймати рішення;
розв’язувати проблеми;
здатність співпрацювати з іншими людьми.
9. Чинники варіативності:
Широкий діапазон особистісних відмінностей, які зумовлюють застосування різних
методик.
Вибір типової і освітніх програм.
Вибір педагогічних систем і технологій навчального забезпечення.
Вибір навчального ресурсу.
Різноманітність середовищ навчання.
Варіативність систем контролю.
Editor's Notes
Доступність всіх дітей молодшого шкільного віку до якісної початкової освіти є стратегічною метою змін, які передбачені законом «Про освіту» концепцією НУШ, очікуваними суспільством суттєвих позитивних змін у якості шкільної освіти.
Ці зміни вже розпочалися на різних рівнях. Активність вчительства і прагнення вкючитись у модернізацій ний процес, засвідчено обговорення проектів нових освітніх програм. Відгуків надіслано понад 1000. Аналіз, як правило, стосувався кола визначених умінь з точки зору їх доступності, відповідності зазначеного змісту.
Поза увагою залишився надзвичайно важливий аспект, чи корелюють очікувані уміння з новим розумінням освітніх результатів. Тому вважаю за доцільне зупинитися на цій темі.
Перед усім змінилося законодавчо-нормативне розуміння освітніх результатів. За «Законом про освіту» їх перелік охоплює:
• результати навчання (ст. 1, п. 22)
• 11 компетентностей (ст. 12, п. 1) (а також інші передбачені стандартом освіти це предметні)
• спільні для всіх компетентостей вміння (11); їх ще кваліфікують як наскрізні.
Що засвідчує цей перелік? Широке введення нової термінології у нормативний обіг насамперед відображає зміну цілей освіти загалом, і шкільної зокрема, а отже нові підходи до розуміння, якою має бути якісна освіта на засадах людиноцентризма, дитиноцентризма, цілісності і неперервності змін. Не менш важливо, що такий перелік результатів забов’язує здійснення будь-яких змін з прицілом на те, як буде вимірюватися досягнення цих результатів. Адже якісні зміни – це зміна результатів.
Проаналізуємо сутність нормативно визначених поняття результатів і як це має відбитися у підготовці вчителя.
За цим тлумаченням робимо висновок, що результати навчання значно ширші за компетентності і вміння, вони об’єднують особистісні якості; до результатів слід віднести лише ті, що можна виміряти і оцінити.
Зіставимо категорію результатів із поняттям компетентність.
У Законі визначено перелік ключових компетентностей, які необхідні кожній людині для успішної життєдіяльності.
Чим обґрунтовуються компетентності?
Це інтегровані утворення, які не можна формувати без виправлень, набуття індивідуального досвіду.
Їх структура універсальна: знання, розуміння, уміння, ставлення.
Чи логічно зараз визначати, що, скажімо, у 1 класі буде сформована хоча б одна з них. Ні, бо процес набуття кожної компетентності тривалий, майже наперервний, як і навчання впродовж життя. Тому постає проблема, на якому рівні досягнень мають бути сформовані компетентності. Що стосується предметних, є певні орієнтири у чинній системі початкової освіти. Стосовно ключових – це проблема світового значення, над якою працюють у багатьох країнах.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння.
На мій погляд, для початкової школи спільні вміння можуть бути індикаторами сформованості ключових компетентностей.