2. Універсальна стратегія попередження самогубств
осіб, взятих під варту, та засуджених.
Виявлення симптомів суїцидального ризику осіб,
взятих під варту, та засуджених.
Корекція та підтримка осіб, взятих під варту, та
засуджених.
Управління інцидентами суїциду осіб, взятих під
варту, та засуджених.
10. Заходи Універсальної стратегії
Належні безпечні ізольовані приміщення
Надання підтримки по прибуттю у в’язницю
Надання інформації, яка скеровує засуджених
Створення середовища підтримки засуджених
Допомога наркозалежним засудженим
11. Зона ризику Так Ні Коментар
Перше ув’язнення?
Тривоги?
Тривалий вирок?
Контакт з родиною/друзями?
Відмова від зловживання забороненими
речовинами?
Особисте повідомлення про бажання завдати собі
шкоди?
Висловлення безнадії?
Висловлення сорому?
Історія тривоги/депресії?
Історія суїцидальної поведінки/самоушкодження?
Тривожні або неорганізовані думки?
Діагностовано психічне захворювання?
21. Міф Факт
Якщо людина говорить про
самогубство, вона
намагається лише
привернути до себе увагу.
Часто говорять про самогубство ті, хто
переживає психічний біль і хоче звернути на це
увагу значимих для себе людей.
Самогубство трапляється без
попередження.
Приблизно 8 з 10 суїцидентів подають
навколишнім людям попереджуючі знаки про
можливий вчинок.
Самогубство - явище
наслідуване.
Воно не передається генетично. Немає такого
гена «самогубство». Проте людина використовує
аутоагресивні моделі поводження, якщо вони
існують у родині або значимому оточенні, тобто
як соціальний досвід виходу зі сформованої
кризової ситуації.
Ті, хто покінчують із собою,
психічно хворі.
Багато самогубців не страждають ніякими
психічними захворюваннями (таких 10-15% від
загальної кількості).
Розмови про суїцид можуть
сприяти його здійсненню.
Розмова про самогубство не є причиною, але
може стати першим кроком його попередження.
Якщо людина у минулому
вчинила суїцидальну
спробу, то більше подібне не
повториться.
50% з тих, хто робив спроби суїциду, протягом
року повторюють їх і 50% з них досягають
бажаного результату.
Люди, що мають наміри
здійснити самогубство,
бажають умерти.
Переважна більшість суїцидентів скоріше
хочуть позбутися нестерпного психічного болю,
чим умерти, тому часто звертаються за
допомогою - дуже рідко прямо, проте завжди
сигналізують про свій стан.
Усі дії, що призводить до
самогубства, є
імпульсивними.
Більшість людей обмірковують свої плани, тим
або іншим чином „повідомляючи" про них
навколишнім.
Усі самогубці знаходиться в
стані депресії.
Депресія часто пов'язана із суїцидальними
намірами, але не всі, суїциденти страждають на
депресію.
Самогубству неможливо
запобігти. Якщо людина
вирішила покінчити із
собою, то ніхто не зможе їх
зупинити.
Знання про те, куди та до кого варто звернутися
за допомогою, може запобігти багатьом із
самогубців. Кризовий період має визначену
тривалість, «потреба в самогубстві» у більшості
людей носить тимчасовий характер.
Самогубці рідко
звертаються за допомогою.
Близько 50% потенціальних самогубців
звертаються до лікарів та психологів.
Самогубство та суїцидальні
спроби – явища одного
Суїцидальна спроба являє собою „крик" про
допомогу в нестерпній ситуації, а не є з якихось
22. 1. Про впровадження в УВП та СІЗО Політики щодо боротьби з самогубствами та
самоушкодженнями та Інструкції з її реалізації: вказівка ДКВС України №8/1-9803/Кр
від 30.08.2018
2. Інструкція щодо реалізації політики із запобігання суїцидальної поведінки в установах
виконання покарань України / Проект ЄС і Ради Європи «Подальша підтримка
пенітенціарної реформи в Україні». – К.: Управління СВПР із засудженими ДКВС
України, 2018. – 14 с.
3. Політика щодо боротьби з самогубствами та самоушкодженнями / Проект ЄС і Ради
Європи «Подальша підтримка пенітенціарної реформи в Україні». – К.: Управління
СВПР із засудженими ДКВС України, 2018. – 34 с.
4. Лєбєдєв Д.В., Назаров О.О., Тімченко О.В., Христенко В.Є., Шевченко І.О. Психологія
суїцидальної поведінки: Посібник / За заг. ред. проф. О.В.Тімченка – Харків, 2007. – 129
с. Режим доступу:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/5707/1/Психологія%20суїциду.pdf
5. Максимова Н.Ю. Психологічна профілактика суїциду та агресивної поведінки у
засуджених до довічного позбавлення волі: методичні рекомендації. – К.: Паливода
А.В., 2011. – 128 с.
6. Профілактика суїцидів в місцях позбавлення волі: тренінгова програма / Шелест С.П.,
Похилько І.В., Заславська Л.В. – Біла Церква, 2012. – 93 с. Режим доступу:
http://academysps.edu.ua/wp-content/uploads/2020/04/Politika-shhodo-borotbi-z-
samogubstvami-ta-samoushkodzhennjami.pdf
