Особливості субєктивного переживання жінкою власного життя

За фінансової підтримки
Європейського
Союзу через International Alert.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ:
«ОСОБЛИВОСІ СУБЄКТИВНОГО ПЕРЕЖИВАННЯ
ЖІНКОЮ ВЛАСНОГО ЖИТТЯ»

Теоретико-методологічне обґрунтування
методів соціально-психологічного дослідження
особливостей суб’єктивного переживання жінкою власного життя
На сьогодні актуальним напрямом соціально-психологічного вивчення та громадсько-соціальної
підтримки виступає психологічне благополуччя жінки. Адже, як показує практика, жінка є найбільш
вразливою ланкою внутрішньо сімейних відносин. Модальність суб’єктивного переживання нею
власного життя багато в чому залежить від стану актуальних між гендерних та між сімейних взаємин.
Наявність будь якої форми насильства в структурі складно структурованих внутрішньо сімейних
відносин безпосередньо впливає на якість життя жінки та її суб’єктивні переживання.
Традиційно феномен насильства пов’язується з фізичними діями агресивного характеру. Така форма
насильства є найбільш очевидною та легко фіксується за зовнішніми фізіологічними параметрами.
Однак в ситуації насильства як різновиду агресивної поведінки, спрямованої на іншого, поряд з діями
фізичного характеру можуть мати місце такі форми насильства як сексуальне, економічне та
психологічне. Вони, найчастіше, не є очевидними як для зовнішнього спостерігача так і для самого
об’єкта насильницького впливу.

Складність діагностування факту насильства у відношенні до жінки обумовлена наступним: по-перше,
неочевидне психологічне насильство супроводжує будь-яку іншу форму насильницького впливу; по-
друге, ознаки насильницького впливу протягом тривалого часу можуть бути латентними, а його
наслідки – надзвичайно важкими; по-третє, свідоме бажання жертви насильницьких дій скривати факт
насильства за різними мотиваційними підставами; і, нарешті, неусвідомлене заперечення факту
насильства або суб’єктивне виправдання дій агресора.
Вважаючи на це, основним психологічним інструментом дослідження факту наявності або відсутності
насильства у відношенні до жінки виступає вивчення специфіки суб’єктивного переживання нею
власного життя. Адже, психоемоційними маркерами наявного насильства (у будь якій формі)
являються: напруга, тривога, невпевненість, безсилля, залежність, безвихідність, почуття провини,
страх, безправність, безпорадність, розгубленість, меншовартість.
Отже, актуальність та гострота проблеми сімейного насильства у відношенні до жінки, а також
неоднозначність та складність феномену насильницького впливу, обумовлюють необхідність створення
соціально-психологічного інструменту діагностичного характеру.

Метою розробленого багатофакторного
опитувальника «Особливості суб’єктивного
переживання жінкою власного життя» є
виявлення прямих/непрямих форм
наявного/прихованого насильства у відношенні до
жінки в структурі внутрішньо сімейних відносин.

Зміст опитувальника та структура завдань спрямовані на вирішення
наступних діагностичних задач:
Визначення особливостей суб’єктивної оцінки та модальності переживання
жінкою різноманітних сфер і контекстів власних внутрішньо сімейних відносин,
як проекції суб’єктивного благополуччя, або неблагополуччя.
Виявлення певних сфер внутрішньо сімейних відносин, що виступають
джерелом стійких негативних переживань та емоційних станів респонденток.
Здійснення якісного аналізу актуальних переживань жінки, пов’язаних із
сферами її життя в сім’ї, та визначення наявних проблем і протирічь в кожній з
них.
Аналіз можливих протиріч у відповідях респондентів як проекції
свідомого/неусвідомлюваного приховування факту внутрішньо сімейного
насильства.

Теоретико-методологічною основою розробки представленого
опитувальника виступає:
визначення насильства як соціально-психологічного феномену (В.Беньямін,
Ш.Берн, Д.Майєрс, П.Павлєнок); вивчення специфіки сімейного насильства
(Е.Гіденс, А.Кваснєвська, О.Кочемировська, Т.Сидоренкова); психологічне
визначення сутності складних переживань особистості (Ф.Василюк, Ф.Бассін,
О.Кочарян, Л.Кітаєв-Смик); дослідження феномену психологічного благополуччя
особистості (А.Аргайл, Р.Вінховен, А.Вотермен, Е.Дісі, Е.Кологривова, О.Кронік,
М.Норман, О.Осадько, Е.Позднякова, Р.Раян, К.Ріфф, П.Фесенко,); аналіз
психологічних аспектів соціальної роботи (Ю.Швалб, Н.Максимова, С.Хоружий,
І.Мигович); обґрунтування методів психодіагностики особистості (Б.Ананьєв,
Ф.Березін, Л.Бурлачук, В.Нікадров, О.Кенберг).

Було проведене опитування 500 респондентів в Донецькій області (м.
Дружківка та Дружківський район,м. Костянтинівка та
Костянтинівський район, м. Маріуполь ), та 500 респондентів
Луганській області( м. Счастя, смт. Станиця Луганська, смт. Новоайдар,
смт. Половинкове).
Рецензії, що додаються свідчать про ефективність доступність, та якість
розробленого опитувальника.
Автори - кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної
психології Маріупольського державного університету Варава Л.А., кандидат
психологічних наук, доцент кафедри практичної психології Маріупольського
державного університету Тищенко Л.В.

13%
4%
83%
17% жінок мають або мали в житті
сексуальне насилля
Розпізнають(
усвідомлюють) це
як насилля
Не розпізнають( не
як насилля
Рівень багополуччя
Луганська
область

11%
22%
67%
33% жінок мають або мали фізичне
насилля
як насилля
як насилля
Рівень благополучча
Луганська
область

3%
36%
61%
39% жінок мають обмеження свободи
як насилля
як насилля
Луганська
область

5%
47%
100%
52% жінок мають фінансове обмеження
як насилля
як насилля
Всього респондентів
Луганська
область

3%
46%51%
49% жінок мають погрози насилля
як насилля
як насилля
Луганська
область

11%
86%
3%
97% жінок мають психологічне насилля
як насилля
як насилля
Луганська
область

11%
8%
81%
19% жінок мають або мали в житті
сексуальне насилля
як насилля
як насилля
Донецька
область

16%
13%
71%
29% жінок мають фізичне насилля
як насилля
як насилля
Донецька
область

13%
28%
59%
41% жінок мають обмеження свободи
як насилля
як насилля
Донецька
область

8%
38%
46%
46% жінок мають фінансове обмеження
як насилля
як насилля
Донецька
область

8%
45%
47%
53% жінок мають погрози насилля
як насилля
як насилля
Рівеь благополучча
Донецька
область

16%
82%
2%
98% жінок мають психологічне насилля
як насилля
як насилля
Донецька
область

0 20 40 60 80 100
стосунки з
чоловіком/співмешканцем
стосунки з батьками
стосунки з дітьми
стосунки з близькими
родичами
без відповіді
Негативні
Позитивні
Провідна модальність
його переживань в
кожному із п’яти видів
взаємовідносин в сім’ї.

48
37
51
63
34
39
52
63
49
37
66
61
0 50 100
економіко-фінансова
сексуальна
психологічна
дозвіллєва
побутова
фізичні контакти та
взаємини
Наскільки подія
бажана
Наскільки подія
неприємна
запропоновані
респонденту 32 події
відображують
особливості його
переживань, пов’язаних
з наступними сферами
його життя в сім’ї:

Чоловік
Співмешканец
ь, 48
Діти, 5
Батьки, 17
родичі, 7
Відсутність
негативного
переживання,
23
Наявність негативного переживання
Чоловік
Співмешканець
Діти
Батьки
родичі
Відсутність
негативного
переживання
діагностована у
респондента
тотальність
негативних переживань
у відношенні до окремого
члена сім’ї може
свідчити про наявність
психологічного
насильства.

83%
17%
ступінь відвертості респондента
відверто
приховує

Виходячи з аналізу дослідження вимальовуються наступні сфери подальшої
роботи:
1.Провести порівняльний аналіз видів насилля серед різних регіонів України.
2. Провести порівняльний аналіз видів насилля серед різних населених пунктів:
села, міста, мегаполіс.
3. З урахуванням отриманих даних розробити психокорекційну програму
спрямовану на зміну соціальної ситуації, що до “Особливостей суб’єктивного
переживання жінкою власного життя ” , та зниження рівня переживань що до
насилля.

Дякую за
увагу!

Особливості субєктивного переживання жінкою власного життя

Recommended

Recommended

More Related Content

Similar to Особливості субєктивного переживання жінкою власного життя

Similar to Особливості субєктивного переживання жінкою власного життя (20)

More from Oleg Galepa

More from Oleg Galepa (6)

Особливості субєктивного переживання жінкою власного життя